Це щось
незрозуміло що.
Все добре,
але сьогодні
якось не дуже
постоявши в Бога
все в мені вичерпалось,
додалось в друзі
і стукнулось
ще раз у грудях.
Хотіла показати
лівий ногою-
подерла спідницю,
хотіла відпочити,
натомість поставила
галочку навпроти
спілкування з друзями.
Хотіла відволіктись-
почала печиво.
Очі звично синьо-сірі,
а рухи різкі, хаотичні.
Думки стримані,
підкорені волі.
Та дере з середини
стан болю і гіркоти.
З кожним поштовхом
все ближче підбирається
до мозку.
Ще трішки.
Терпіння
