Не знаю, як це сталось і чому,
Але закінчились мої страждання.
Хоч ти мене лишив одну,
Та зараз, повір, не одна я.
Я думала, біль не мине,
А він розвіявся, як пил на вітрі.
Я думала, без тебе - все,
Та зараз я й не згадую ті миті.
Я думала, щастя нема
Без тебе. А мені тебе й не треба,
І зараз є щаслива я,
Що Бог мене звільнив від тебе.
Як швидко я тебе забула.
Напевно я всього лиш спала.
Яка ж я нерозумна була,
Що серце тобі довіряла!
Та памятай, що Бог все в світі бачить,
І бачив Він усі мої печалі.
Не знаю, як ти можеш жити далі?..
Я вже простила. Хай тобі ще Бог пробачить.
21.08.10
хммм... в1рш хороший , але банальний трохи , тимб1льше рима не суттєва та не чітка , а банальна ! розміру взагалі немає , але пишіть , далі все буде =)
Іринка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Взагалі-то я не женусь за "модними" темами, а пишу те, що відчуваю. Нехай навіть це банально звучить, але це мої почуття. Дякую за відгук
Треба далі йти. Дуже часто ми не розуміємо, що робимо, а потім шкодуємо (або не шкодуємо) за зробленим. Люди є різні - ті, що цінують ближніх і ті, які нехтують чужими почуттями... Є люди-романтики, а є природжені тирани та вбивці, які прикриваються овечою шкурою...
Іринка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Був час, мені було дуже важко. Але зараз я пройшла цей важкий етап свого життя. Дякую