Коли любов іде уже за двері
Не допоможуть сльози і слова відверті
Ти вже пішла й любов пішла з тобою
Запам’ятаю я тебе лише такою
Моя любов пішла вона зникає
І знову біль і страх у серці все стискає
У душу знов прийшло розчарування
Немає в світі правди і кохання
Та що ж сидіти і нічого не робити
В депресію піти почати пити
Чи запитати де і як у Бога
У світі в цьому є моя дорога
Поплач коли моя душа розтане
Коли кохання нашого не стане
Поплач за мною й не кажи нікому
Що я уже не вернуся додому
Так вже давно не бачила мене
Кохання зникне і любов мине
Тече сльоза та плакать не повинен
Чому так сталось я в цьому не винен
Ти знаєш сонце я іще тримаюсь
Караюсь мучусь але все ж не каюсь
У тебе хочу лише запитати
Чому один із двох любов мусить ламати
Пішла від мене ти і не спитала
Мою любов так всю і не пізнала
Чому вже шансів у мене немає
Чому кохання наше помирає
Поплач коли моя душа розтане
Коли кохання нашого не стане
Поплач за мною й не кажи нікому
Що я уже не вернуся додому
Пройдуть роки загояться у серці рани
І інша скаже вже мені коханий
Та скільки втратили ми так і не дізнаємось
В коханні всі ми часто помиляємось
Поволі мої сили тануть я зникаю
І в боротьбі за щастя я програю
Нехай кохання у нас було мало
Нехай воно все зникло і його не стало
Ніхто не знає де я ніхто не знає хто я
Загину й де буде загибель моя
Й душа в яких літатиме просторах
В лісах зелених чи в високих горах
Поплач коли моя душа розтане
Коли кохання нашого не стане
Поплач за мною й не кажи нікому
Що я уже не вернуся додому
