Сонечко ясне за обрій сідає,
Вечір легкою ходою ступає.
Вечір ступає м’якою ходою,
Темную нічку веде за собою.
В небі поснули пухнасті хмаринки,
Спи-засинай, моя леле-дитинко.
Місяць тихенько в вікно заглядає,
Ледве колиску твою коливає.
Зорі дрібнесенькі небо покрили -
То янголятка свічки запалили
І виглядають в небесні віконечка,
Як засинає мій син, моє сонечко.
Киця згорнулась пухнастим клубочком
І примостилась в тепленькім куточку.
В ніч не ходитиме киця по хаті,
Не заважатиме спати дитяті.
Навіть цвіркунчик замовкне тихесенько.
Спи-засинай, моє чадо малесеньке.
І хай стежинами, чистими росами
Казка, ступаючи ніжками босими,
В сни твої прийде, тебе зачарує,
Радісний спокій душі подарує.
Хай Гуси-Лебеді крильця розправлять
І над землею тебе прокатають.
Пічка нехай пригостить пирогами,
Котиться хай Колобок за ногами.
Жаба-Царівна для тебе, синочку,
З ниточок срібних хай витче сорочку.
А Василиса Прекрасна співає,
Ручкою білою люльку гойдає.
Хай мій Іванко-Царевич не тужить,
Хай Сірий Вовк йому віддано служить.
І хай Жар-Птиця, злетівши на грушку,
Зронить пір’їнку тобі під подушку.
Ніжно пір’їнка лице залоскоче,
Щастя в дитячій душі затріпоче.
Сни віднесуть тебе в неба блакиті,
Спи й виростай, моє серце, великим.
І нехай завжди, як в батьківськім домі
Сняться казковії сни кольорові.
