Я двері відчинила, вийшла з хати,
Неначе в сонце увійшла, в сліпучий світ.
Весна війнула подихом багатим
І обійняла, залишивши теплий слід.
Струмочки ожили, вальсують в танці,
Вода шумить, розповідаючи свій сон,
A озеро в саду і на альтанці
Барвистим відблиском підкралось до вікон.
Птахи розвеселилися, співають.
Із стріх в калюжі дзвінко зкапує зима.
Так дивно – все навколо оживає
І в моїм серці розвеснилася весна.
Я розчинюсь у диві чарівному,
Вдихну красу-весну, спинивши щастя мить.
Сьогодні і не мрію йти додому –
Весна на променях весняночки бринить!