У моїм ріднім краю,
найкраще в світі є село
і хочу я сказати сміло,
воно для мене все одно,
що цілий острів накрай світу
який вирує поміж хвиль,
і ціле небо поміж вітру,
що не міняє свою тінь.
Воно розміщене в долині,
поміж хвилюючих лісів,
які мене в дитинстві чимось
зачарували поміж зір,
які найкраще майоріють
на фоні рідного села
і поміж тим від них всіх лине
якась частиночка тепла.
Ота частинка зігріває мене,
вже навіть в далині,
і це мене так спонукає,
не забувати ні на мить,
усіх отих дарів природи,
які складають красоту
мого села де течуть води
ріки, яку й не назовуть!
Однак не тільки цим багаті
околиці мого села,
бо кожен хто туди прилине
зустріне віру звіддаля,
яка лунає із могили,
братів уславлених навік,
що віддавали свої сили
за волю рідних нам країв…
Живуть в селі найкращі люди,
в яких є мила доброта,
що завжди своє діло робить
і нікого не омина.
В село з усюди линуть люди,
щоби потішити себе,
тим що довкола і усюди
лунає щастя неземне,
яке не кожен зрозуміє
і не побачить просто так,
бо тільки той його здобуде
у кого праведна душа …
Тебе я не забуду краю,
уславлений поміж віків,
бо іншого то я не знаю
і ти для мене просто світ,
бо я тебе кохаю сильно
й безмежно люблю понад все,
і вже ніколи не забуду,
як я побачив був тебе.
І ця безмежність покриває
ліси і гори і поля,
і це мені теж вподобає,
коли я мрію про життя,
про те, щоб бути завжди поруч –
хоч думкою біля села,
яке мене носило в лоні
достатку, радості й добра.
І я свій борг перед тобою
віддам за будь-яку ціну
і шанобливо пред тобою
схиляю голову свою…
ID:
157780
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 25.11.2009 23:19:55
© дата внесення змiн: 25.11.2009 23:19:55
автор: задумливий
Вкажіть причину вашої скарги
|
