Слухай, ти послухай мене,
Яка з'їла півпуда біди,
Яку згинали до землі
Шаленні вітри,
Грози грохотали
І блискавки убивали,
В сльозах топили,
Смерті моєї вороги хотіли,
Але я живу і радію
Прожитому дню,
Одна без кохання,
Без нього моє світання,
Свою любов до світу
Я в серці ношу,
А він, в мріях моїх тільки
І в душі,
Бо пам'ять про минуле
Не стерта ще,
Не висохли сльози мої до кінця
І серце навпіл розколоте,
Не зібране в одне ціле...
Мріє душа,
Вогнем палає вона,
Спалюючи все,
Що заважає,
Новому коханню
Ввійти до особистого раю,
Серце лікує вона і складає,
"Вінчик безшлюб'я" молитвами
І думками знімає,
Все буде добре,
Я знаю і тобі добра бажаю.
Як я Вас розумію... Але ЗАВЖДИ ТАК НЕ БУДЕ: і коли добре, і коли погано... 
