. "Такії, боже наш, діла
Ми творимо у нашім раї
На праведній твоїй землі!
Ми в раї пекло розвели,
А в тебе другого благаєм.
З братами тихо живемо,
Лани братами оремо
І їх сльозами поливаєм."
ЯК БИ ВИ ЗНАЛИ ПАНИЧІ
Т. Г. Шевченко
Ти питаєш,.. ти знову питаєш...
Чом в віршах немає радості волі,
Чому не лунає в них пісня та сміх?..
Глянь на сестер, що маячать на полі
І радість в момент перетвориться в гріх.
Ти поглянь на їх мозолисті руки,..
Подивись на сльози в застиглих очах.
Скільки дісталось їм горя і муки.
І що це за доля?.. Один просто жах!..
Це нині, в верхах, папером і "сталлю"...
Мріють "ощасливити" бідний наш люд.
А у самих ні душі, ні серця,.. ні жалю,
Лиш блаженство, коли гаманці грошима наб'ють.
Ох людці!.. Як гарно ви возлюбили Тараса,
Особливо його - "Дери та дай і прямо в рай..."
Ох ви наша еліта,.. возлюблена раса!..
Це ж скільки терпітеме вас нещасний наш край.
Так ви ж не згинете мабуть ніде й ніколи,
Лише переповзете з одної партії в другу...
Вам все одно, що люд голодний, бідний, голий.
Бо ваша мрія... стягнути все в свою нору...
1995 р.
