Мудрий той, хто знає долю; а знає долю той, хто знає життя; а знає життя той, хто повноцінно живе і мислить....
Від Вашої віри у мрію, вона стає пророчою. І в такому випадку буде неодмінно радість нового, прийдешнього дня.Так коротко, а дуже влучно висловили відчуття душі. Нехай завжди будуть світлими наші дні.
Дякую Вам за оптимістичні думки!..
А альтруїзм зараз не в моді і зменшується до нуля. Нові часи, нові захоплення - гроші превище всього...
Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та...Плесо заросло верболозами - ніде скупатись і позагоряти теж... Хіба що біля мосту. Але незручно - машини їздять, люди снують туди-сюди... І вода в Хорол-річці вже не та... (виправляв помилки)
...........
Щось, Ви не захотіли говорити про свою Хорол-річку. А краса яка - з трьох сторін річка обнімає Ваше поселеня. Рідко де таке знайдеться... Тому й згадалися слова класика.
Бачу Ви добре знаєте наші місцеві краєвиди. Приємно. Дійсно - краса неймовірна.Тому - то і манить вона до себе багатьох гостей та відпочиваючих, особливо влітку. А стосовно того, що "Хорол-річка не та...", так тут заперечу. Є чудові місця для того, щоб скупатися і позасмагати, і не обов'язково біля мосту. У пісні "Радалівський вальс" є чудові слова: "Тече Хорол-річка, мов шовкова стрічка...Чорною бровою обвива село. Хто тут раз побуде, повік не забуде. Як усе буяло, як усе цвіло..." Згодна з ним. З повагою
Весняний пожар по осінньому - тихий,
та зовсім не значить, що холодом диха...
Від нього гаряче та палкотить серце,
Лиш тільки почуй, протри душі скельце...
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Д З В О Н А Р відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відкрита душа, як прочитана книга -
Уже стигне у серці юності жар...
Бо осінь надворі, та дощ ніби крига
І гасне в душі вже весняний пожар...
...........................