Я чорні стрічки заплету у коси.
Намокли ноги, бо надворі роси.
Я попід вікнами піду я к мара
В них світло, а в мене темна нора.
Що є в них чого я не маю?
Піду погляну може взнаю.
Я тьмою вкриюсь, щоб ніхто не бачив
Ще скільки часу мені Бог назначив.
Щоб ніхто ніколи й не почув
Що зі мною голос мій колись був.
Я босими ногами , та й по колючках.
Мені уже не боляче і це не страх.
Чого боятися? Хіба себе…
І того мороку , що у мені живе.
Так ! Я нічна потвора! Я звір одинокий!
Мені вже сотні , тисячі , мільйони років.
Так я стара! Я попелом давно вже стала.
Я землю цю ще молодою знала.
Так я іду під вікнами! Так я мара!
Так! Я з стрічками чорними. Я не жива.
Я із землі цієї . Я як гори.
Я чорний одинокий ворон…
