Ты – лучшее, что было в жизни этой!
Ни света семь чудес, ни небеса
Не будут никогда мной так воспеты,
Как твои серые, холодные глаза!
Ты – лучшее, что было. Нет сомнений!
В тебе всё идеально Бог учёл:
И голубую кровь в хрустальной вене,
И то, как благородно ты ушел.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235725
дата надходження 19.01.2011
дата закладки 26.10.2011
Я так хотел тебе сказать,
Но губы словно лед, немели.
В саду на ветках птицы пели,
Пытаясь душу растерзать…
Промолвил: «Сможешь ли простить?»
Услышав «Нет», так больно стало
И сердце биться перестало.
«Нам прошлого не возвратить…»
И я ушел, не в силах жить
Без глаз небесно-васильковых!
Лишь жажда приключений новых
Смогла мне сердце оживить…
Я видел мир, Париж и Рим.
В сраженьях бился под Полтавой!
Губил себя Любви отравой,
Скитался словно пилигрим.
Искал секреты мирозданья
В бокале красного вина
И только полная луна
Мое тревожила сознанье…
Но не нашел…, каков чудак,
Что так искал в хмельном угаре…,
...Бренчал мальчишка на гитаре
Мотив, знакомый сердцу так…
И вот, на пристани, однажды,
Там, где юнцом встречал рассвет
С тех пор минуло много лет,
Кораблик здесь пускал бумажный…
Я встретил одинокий взгляд…
Такой родной, но чем то новый,
Он был небесно-васильковый!
По сердцу пробежал разряд…
Я подошел, хотел обнять,
«Ты для меня Любовь и Муза!
Я под Неманом бил француза,
Чтоб все забыть, не вспоминать…
Бросался ль на врага без страха,
Пил в кабаке иль мирно спал,
Твои глаза я вспоминал,
Щемило что-то под рубахой…
Был сильно ранен…, в лазарете,
О жизни Господа молил,
И, понял вдруг, что я Любил...
Тебя одну на белом свете…»
Но ты не верила словам…
Сказала: «...Отдана другому...»
И зашагала, робко, к дому…
А я стоять остался там…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120079
дата надходження 08.03.2009
дата закладки 02.08.2010
Поглянь у вічі, зазирни у душу,
Не треба більше зайвих запитань,
Ти хочеш йти, тому я теж йти мушу,
Я заспокою пил своїх бажань.
Не треба сліз гірких, прощань і слова "вибач",
не треба, час лікує, просто йди...
Розбий усе, що ти ще не добила,
Нехай залишаться у мріях мої сни...
Іди, тільки залиш про себе пам"ять,
Хай муки ці нестерпні, всеодно,
Тебе чомусь я хочу пам"ятати,
вдивляючись в засніжене вікно..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177339
дата надходження 14.03.2010
дата закладки 31.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.07.2010
Я себе у собі заховала,
Щоб ніхто не спромігся знайти…
Мені люду бувало так мало,
А тепер я руйную мости.
А тепер зачинила я серце
На великий залізний замок.
Хтось присипав життя моє перцем –
Так гіркотно від тьмяних думок…
Я зробила із посмішок грати –
Не дістати за ними мене.
А колись так боялася взнати,
Що самотність душі не мине…
А тепер за важкою стіною
Персональний самотній оркестр.
Знаєш, легко мені із собою...
Та над щастям поставлено хрест.
26.11.06
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26259
дата надходження 05.05.2007
дата закладки 25.07.2010
А ти забудь,
забудь усе:
ту божевільну ніч у місті,
грозу, що пристрасті несе,
свічу
і темряви завісу,
і танго,
твій магнітофон…
Забудь,
немов слова прощальні.
Забудь,
як нереальний сон.
Для мене спалах то останній,
а ти – забудь і помовчи.
Збагни себе –
це теж немало.
От тільки інших не учи –
нещасні будуть.
Щастя мало
в житті даровано незрячим:
чомусь розводяться мости…
Прости,
що спалахом гарячим
тебе обпік.
Прости, прости.
Син самоти...
Щаслива будь.
Люби. Рости...
Прости...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200143
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 21.07.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2010
Хтось інший мої губи знов цілує...
Хтось інший дозволяє собі більше...
Той хтось мене до когось знов ревнує...
Мені без тебе краще, а не гірше...
Комусь я подарую душу й тіло,
А ти не́́ будеш цього помічати,
Та це тепер уже не твоє діло...
Мені немає, що тобі сказати...
Мені нема від тебе що хотіти,
Бо я сама...Без тебе чи з тобою...
І тут немає приводів радіти...
Не світ,а ти...ЗРОБИВ МЕНЕ ТАКОЮ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201617
дата надходження 18.07.2010
дата закладки 20.07.2010
Навіщо я тебе зустріла?
Поглянула в безмежні очі…
З тих пір навік їх полюбила.
І бачити себе в них хочу…
Я не скажу тобі: «Кохаю!
В житті тебе я потребую…»
В душі цього не відчуваю.
Лиш поглядом тебе полюю…
Коли не бачу – не страждаю.
Тебе зустріти я не мрію.
Про нову зустріч – не благаю.
Але як бачу – ледь не млію…
Лише твій погляд… Більш нічого..
Та ні.. Ще усмішка твоя!..
Достатньо їх для серця мого...
Але у снах твоїх – не я…
Не треба почуття жалю!
Тут ні до чого… Я ж не плачу!
Зізнатись чесно, - не люблю…
Та в серці міткою позначу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182387
дата надходження 07.04.2010
дата закладки 15.06.2010
Ну и кто ты сегодня: прилежная юная леди,
или дерзкая львица, пленящая взгляды мужчин?
В свете ярких софитов блистаешь во время трагедий.
В полутёмной гримёрке - сигара и крем от морщин.
Ты не любишь цветов и других бесполезных эмоций,
второсортных актёров и пить в одиночку с утра.
Каждый вечер к богам тебя волны оваций возносят,
но ты знаешь прекрасно, чем кончится эта игра...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182187
дата надходження 06.04.2010
дата закладки 15.06.2010
Пропоную вашій увазі мою "пробу пера" як перекладача :)
----- ----- ----- ----- -----
Я - жінка. Я - актриса ексцентрична,
вгадай, яку я граю нині роль.
Я - жінка. Я - володарка велична,
мені вклонялись злидар і король.
Я - жінка. Я - рабиня безталанна,
що знала лиш солоний смак образ.
Я - жінка. Я - пустеля невблаганна,
що спалить всі гріхи твої за раз.
Я - жінка. Я слабка і я всесильна.
Моє життя - зі злом жорстокий бій.
Я - жінка. Ти поводься, любий, пильно,
а раптом, стріли послані тобі...
Я - жінка. Я - жага непереможна,
я мушу все стерпіти і знести.
Я - жінка. Я - те щастя найдорожче,
котре не зміг впустити в душу ти.
Я - жінка. І тому я небезпечна.
Вогонь і лід зійшлись в мені одній.
Я - жінка. Я прекрасна, безперечно,
і в юності, і в старості моїй.
Я - жінка. І у світі всі дороги
ведуть до мене втомлених прочан.
Я - жінка. І за це я вдячна Богу,
хоч Він мені гріхів не пробачав...
А ось оригінальний вірш київської поетеси Наталії Очкур:
Я - женщина, а ,значит, я - актриса....
Во мне сто лиц и тысяча ролей.
Я - женщина, и, значит, я - царица,
Возлюбленная всех земных царей.
Я - женщина, и, значит, я - рабыня,
Познавшая соленый вкус обид.
Я - женщина, и, значит, я - пустыня,
Которая тебя испепелит.
Я - женщина. Сильна я по неволе,
Но знаешь, даже если жизнь борьба,
Я - женщина, я слабая до боли,
Я - женщина, и, значит, я - судьба.
Я - женщина. Я просто вспышка страсти,
Но мой удел терпение и труд.
Я - женщина, я - то большое счастье,
Которое совсем не берегут.
Я - женщина и этим я опасна.
Огонь и лед навек во мне одной.
Я - женщина, и, значит, я - прекрасна
С младенчества до старины седой.
Я - женщина, и в мире все дороги,
Ведут ко мне, а не в какой-то Рим...
Я - женщина. Я - избранная богом,
Хотя уже наказанная им...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176061
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 15.06.2010
Скажи, чи ти хоча б на трішки
закоханий в мої вірші,
написані самотньо в ліжку
недбалим почерком лівші?
Чи ти вникаєш в їх рядки?
Чи лиш читаєш мимохіть?
Байдужі всі мої думки?
Чи все ж вникаєш в суть жахіть?
Чи ти спроможний полетіти?
Або з колін тобі не встати?
Я просто хочу зрозуміти.
Дай натяк, щоб могла я знати.
Коли слова стрілою в душу –
твій сум я дотиком порушу.
Якщо ж безглуздо, всеодно –
піди. банально, як в кіно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182819
дата надходження 09.04.2010
дата закладки 24.05.2010