Валентина Ланевич: Вибране

A.Kar-Te

як від неба твої очі…

Як  від  неба  твої  очі,
То  ж  від  кого  ті  вуста..,
Коли  в  них  згоріти  хоче
Все  єство  моє  до  тла  ?

Водоспад  твого  волосся
З  голови  до  ніг  топив...
Та  тоді  мені  здалося,
Що  до  тебе  я  й  не  жив.

Й  від  очей  твоїх,  чаклунко,
Вже  спасіння  не  чекав...
Тільки  усмішку  рятунку
Янгол  у  очах  ховав.



(картина  з  інету)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005752
дата надходження 14.02.2024
дата закладки 14.02.2024

Valentyna_S

Дарма

Біда  все  жнивує  й  примножує  горе,
І  Лазарів  з  миром  провадить  земля.
Від  нас  не  діждешся,  вороже,  покори.
Дарма  що  над  волею  висне  петля.

Дарма  що  ракети…  
Дарма  що  вас  більше…
Не  ввійдемо  ми  у  російський  овид.
Бере  верх  у  герці  не  завжди  сильніший.
Ти  ж  чув,  що  здолав  Голіафа  Давид?

Ми  мусимо!
Мусим—кровавляться  межі.
Держімось  обітниць,  мов  ґрунту  Антей,
Бо  душі  невинних  з  небесної  вежі
Благають  покари  за  них  і  дітей.
Дарма  що  ракети…  
Дарма  що  їх  більше…
Бере  верх  у  герці,  хто  духом  сильніший.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954159
дата надходження 23.07.2022
дата закладки 24.07.2022

A.Kar-Te

Сьогодення

Над  степом  сокіл  не  літає,
Не  тільки  верби  сльози  ллють  -
Земля  синів  своїх  втрачає,
Що  сотнями  до  неба  йдуть...

За  ними  янголятка  босі,
Жінки  старі  та  молоді...
Земля  отямитись  не  в  змозі  -
В  ній  крові  більше  ніж  води.

Яку  ж  бо  треба  мати  душу,
Її  і  мужність,  і  любов  -
Сказати  ворогу  -"  Не  рушу!"
Й  пролити  в  землю  свою  кров

За  волю  й  назавжди  єдину,
Що  ненькою  усі  зовуть,
За  нашу  рідну  Україну..?
Приймай,  Господь,  Святі  ідуть.    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943537
дата надходження 30.03.2022
дата закладки 30.03.2022

Амадей

НЕ ЗАЛИШАЙТЕ УКРАЇНУ

Не  залишайте  Україну,
В  оцю  найважчу  її  мить,
Бо  тих,  хто  зрадив  Батькувщину,
Господь,  ніколи  не  простить.

Не  залишайте  Україну,
Без  нас,  Вкраїна  -  сирота,
Бо  зараз  зрада  Батьківщини,
Це  зрада  Господа  Христа.

Цим  віршем  вас  не  я  благаю,
Так  пише  Біблія  для  нас,
За  зраду  прощення  немає,
За  все  прийде  розплати  час.

Рятуймо  Неньку-Україну,
Поквапмось  Неньку  боронить,
Бо  той,  хто  зрадить  Батьківщину,
У  полум"ї  війни  згорить.

НЕ  ЗАЛИШАЙТЕ  УКРАЇНУ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940887
дата надходження 21.02.2022
дата закладки 21.02.2022

Анатолій Волинський

* * * (переклад)

Свободи  сіяльник  пустинний,
Я  вийшов  вранці,  до  зорі;
Рукою  чистою,  в  невинній,
В  невільні  борозни  сліди  
Кидав  животворяще  сім’я  –  
Та  тільки  втратив  часу  вельми,  
На  добрі  думи  і  труди.

Пасіться,  мирнії  народи!
Вас  не  розбудить  честі  клич.
Нащо  стадам    дари  свободи?
Їх  треба  різати  та  (стрич).
Їх  спадщина…  із  роду  в  ро́ди
Ярмо  з  дзвіночками  та  бич.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937281
дата надходження 17.01.2022
дата закладки 18.01.2022

Амелин

***

(Достал  подонок)  

По  поводу  призыва  Жириновского  бомбить  в  новогоднюю  ночь  Киев
(если  кто  не  слышал)
 https://t.me/a_shtirlitz/14219    

Бомбанули  Киев  Жириком,
Не  подумав,  сгоряча…
(Умывала  руки  Лирика)  
«Жи»  летел,  г..ном  меча,
Матерясь  и  вереща…

«Твари!  Сволочи!  Подонки!»  –  
Он  орал  под  взмахи  рук
Фибрами  гнилой  душонки,
(Из  всех  дырок  рвался  звук)  –    
Не  на  шутку  был  испуг!

И  такой  удар  по  Банковой
Произвёл,  разжав  «очко»,
(Не  проехать  даже  танками!)
Две  недели  мыл  Кличко,
Напевая  «Всё  пучком»*…

Долетев  почти  к  Майдану,  
Понял  «Жи»,  что  всё  –  «Капут!
(Приземлился  бездыханный),
Только  тот  ещё  был  плут  –  
Клоун,  ветреник  и  шут…

Хорошо  в  ВР  каникулы,
Зе  –  никто  не  знает  где…
Чтой-т  на  Лысой  зло  хихикнуло,
(Слышали  в  Караганде).
Да  никто  не  разглядел…

*Песня  «Всё  пучком»
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CNqGI8iQMb0    [/youtube]

И  не  унывать!  Чтобы  всё  было  пучком!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937057
дата надходження 15.01.2022
дата закладки 15.01.2022

Амадей

А В ХАТІ МАТІНКА НЕ СПИТЬ

Гуляє  віхола,  сніжить,  аж  стогне  хата,
А  в  хаті  матінка  не  спить,  не  може  спати,
У  неї  спогади  сумні,  щемить  серденько,
Синок  загинув  на  війні,  страждає  ненька.

Немає  радості  душі  ...  мабуть  не  буде,
Цей  біль  не  можна  задушить,  повірте  люди,
Чекала  все  своє  життя,  онуків  в  хату,
Але  те  щастя  відняла  війна  проклята.

Благає  Господа  вона,  став  на  коліна,
Щоб  кінчилась  уже  війна,  щоб  цвіт  не  гинув,
Гуляє  віхола,  сніжить,  аж  стогне  хата,
А  в  хаті  матінка  не  спить,  страждає  мати.


   На  написання  вірша  надихнула  поезія  Ольги  Калини
присвячена  нашим  з  вами  Захисникам,  які  не  повернулися  живими,
та  їх  матерям  які  виростили  Героїв.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936712
дата надходження 12.01.2022
дата закладки 12.01.2022

Амадей

Я ВІТАЮ ВАС ВАЛЮ (Валі Ланевич в День народження)

Я  вітаю  Вас,  Валю,  у  цей  радісний  день,
Шлю  найкращий  букет,  найкрасивіших  квітів,
І  бажаю  душа  щоб  співала  пісень,
Привітає  Вас  мама,  привітають  Вас  діти,

І  від  щастя  душа  нехай  знов  розцвіте,
І  поллються  з  душі  і  пісні  Ваші  й  вірші,
Хай  Велике  і  світле  кохання  святе,
Буде  сонцем  для  Вас  і  світити  і  гріти.

Нехай  радість  у  домі  в  Вас  завжди  живе,
Нехай  в  Вашім  житті  кожен  день  буде  свято,
Хай  достаток  у  дім  Ваш  рікою  пливе,
І  Господь  подарує  років  ще  багато.

Коли  всядитесь  дружно  за  святкові  столи,
Нехай  Янгол  Небесний  щиро  Вас  привітає,
Я  ж  бажаю  щасливі  завжди  щоб  були,
Хай  здійсниться  усе  те,  що  я  Вам  бажаю.

   З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ,  ВАЛЮ!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936657
дата надходження 11.01.2022
дата закладки 11.01.2022

Леонід Луговий

Кулеметники

Ти  грів  консерви  задубілі.
Висів  бушлат  -  димів  і  сох...
Ти  пам'ятаєш  -  ми  ділили
Сирий  окоп  і  хліб  на  двох.

Тепер  здається  не  важливим
Під  ДАПом  витриманий  бій,
Де  приземлялась  міна  криво
По  траєкторії  своїй.

Виття  і  спалах  -  і  для  неї
На  ціль  закінчено  політ.
Ще  дим  в  розвернутій  траншеї
Висів,  як  ти  залишив  світ.

Я  глину  стер  на  кулеметі,
Підняв  бушлат  -  тебе  прикрив...
І  розганяючись  на  злеті,
Лелека  злякано  злетів.

Десь  там,  між  хмарами  далеко,
По  висі  сонячній  своїй  
Бійці  полеглі  і  лелеки
Летять  у  димці  голубій.

А  тут,  де  правлять  бал  гармати,
Де  втома  близька  до  межі,
Стоять,  тримаються  солдати
На  нульовому  рубежі.

Можливо  й  нам  востаннє  тишу
Проріжуть  міни  по  кривих
І  на  повірці  перепишуть,
Розділять  мертвих  і  живих.

А  нині  вибулий  двохсотим,
Мій  перший  номер,  на  землі,
Знайде  наповненим,  навпроти,
Стакан  із  хлібом  на  столі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936509
дата надходження 10.01.2022
дата закладки 10.01.2022

Амадей

КОЛИ СЕРЦЕ ВІРНО ЛЮБИТЬ

День  чекаю,  два  чекаю,  а  дзвінка  нема,
Може  в  тебе  поселилась  в  серденьку  зима?
Щось  замовкли,  не  співають  в  серці  солов"ї,
Може  зима  поселилась  у  душі  твоїй?

Обізвися,  серденятко,  тільки  не  мовчи,
За  тобою  тужить  серце  і  душа  кричить,
Я  не  вірю,  що  кохання  замели  сніги,
Може  десь  воно  блукає,  ходить  навкруги?

Розтоплю  я  кригу  серця  серденьком  своїм,
І  трояндою  розквітнуть  почуття  твої,
Коли  серце  вірно  любить  -  не  страшна  зима,
День  чекаю,  два  чекаю  ...  а  дзвінка  нема.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935393
дата надходження 30.12.2021
дата закладки 30.12.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Білі щедроти

Білим  зефіром  вляглася  зима.
Білі  покрівлі  і  біла  земля.
Іншої  фарби  навколо  нема.
В  білому  солоді  біла  імла.

Лоно  все  біле,  чисте-пречисте.
Біла  одежда  дерев  і  кущів.
Білих  сніжинок  -  свіже  намисто.
Холод  у  білому  хутрі  присів.

Білі  дороги  багаті  на  сніг  -
Сіється  борошном  білим  з  небес.
Курява  біла  торкається  стріх,
В  білих  сувоях  мільйони  чудес.

Магія  біла,  білії  чари.
Білі  хатки́  і  білі  пороги.
Білого  диму  білії  хмари.
Білі  щедроти  всюди  розлогі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935228
дата надходження 28.12.2021
дата закладки 28.12.2021

Надія Башинська

ОЙ ЛЕТІЛИ ГОЛУБКИ…

Ой  летіли  голубки́  та  й  сіли  на  тиноньку.
З  Новим  роком  ми  вітаєм  всю  свою  родиноньку.
З  Новим  роком!  З  Новим  роком!

Ой  летіли  голубки,  сіли  на  віконечко.
А  у  хаті  діточки,  мов  ясненьке  сонечко.
З  Новим  роком!  З  Новим  роком!

Ой  летіли  голубки,  в  них  біленькі  крилоньки.
З  Новим  роком  вас  вітаєм,  набирайтесь  силоньки.
З  Новим  роком!  З  Новим  роком!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935136
дата надходження 27.12.2021
дата закладки 27.12.2021

Катерина Собова

Несправедливiсть

Хай    жінки    ідуть    служити
(Рівність    гендерну    вручили),
Та      із    вибором    професій
Декому    не    догодили.

-Який    нелюд    безсердечний
Під    законом    підвів    риску?
Я    професії    своєї
Не    знайшла    у    тому    списку!

Подалась    до    військкомату
Вкрай    обурена    Марія:
-Хто    це    вирішив,    що    в    війську
Не    потрібна    вже    повія?

Маю    з    гордістю    казати,
Що    і    в    Раді    мене    знають:
При    потребі    депутати
На    роботу    викликають.

Закон    каже,    що    на    облік
Всіх    жінок    потрібно    брати,
А    я    чесна    й    благородна
Вже    готова      працювати.

Чоловіків    в    кабінетах
Треба    нам      оберігати,
Україну    своїм    тілом
Буду    мужньо    захищати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934967
дата надходження 26.12.2021
дата закладки 26.12.2021

Катерина Собова

Дитяче кохання

Шестирічні    Нюра    й    Юра
(Поки    мами    засмагали),
Біля    річки    у    пісочку
Гарну    сценку    розіграли.

Запитала    тихо    Нюра:
-Будеш    ти    мене    любити?
Щоб    для    мене    ти    сьогодні
Міг    хорошого    зробити?

Хлопчик    живо    стрепенувся,
Глянув    лагідно    на    Нюру,
Сказав    (трішечки    запнувся):
-Я    люблю    твою    фігуру.

В    тебе    родимка    на    щічці  –
Буду    я      сюди    дивитись,
І    за    тебе    в    нашій    річці
Можу    навіть    утопитись.

А    що    ти    для    мене    зробиш?-
Юра    грізно    став    питати,-
Смерть    собі    зробити    зможеш,
Щоб    любов    цю      доказати?

-Здрастє,-    випалила    Нюра,
Враз    надула    губи    й    щічки,-
Хіба    я    така    вже    дура,
Щоб    кидатися    у    річку?

Сам    подумай,    підлий    Юро,
(Руки    витерла    від    бруду),
Коли    я    втоплюся    здуру,
Як    тебе    любити    буду?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934694
дата надходження 23.12.2021
дата закладки 24.12.2021

Амадей

ПИЛИ МИ ВДВОХ НЕВИПИТУ ЛЮБОВ

Пили  ми  вдвох  невипиту  любов,
Пили  любов  і  в  парі  ми  п"яніли,
Й  здавалося,  благословив  Сам  Бог,
Щоб  цей  напиток  щастя  разом  пили.

Пили  ми  вдвох  невипиту  любов,
Й  здавалося,  вертались  в  юність  знову,
І  серце  в  грудях  билось  юне  знов,
Коли  щасливі  ми  вели  розмову.

Пили  ми  вдвох  невипиту  любов,
І  хоч  запорошило  снігом  скроні,
Ми  відчували  щастя  знову  й  знов,
Тримав  жар-птицю  кожен  у  долонях.

Пили  ми  вдвох  невипиту  любов,
В  серцях  обох  весна  у  нас  буяла,
Для  нас  і  нічки  виявилось  мало,
Бо  ми  пили  невипиту  любов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934344
дата надходження 19.12.2021
дата закладки 23.12.2021

Lana P.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ

[color="#0062ff"][i]Заплакав  Бог,
Коли  кохалися  удвох...[/i][/color]
[i]  Lana  P.[/i]

Не  плаче  Бог,  коли  кохаються  удвох.
Ми  всі  -    його  душі  експерименти  -
Цікавості  зворушливі  моменти,
У  власних  відгуках  задіяних  епох.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934738
дата надходження 23.12.2021
дата закладки 23.12.2021

Катерина Собова

Гнiв шефа

День    у    кабінеті    шефа
Неспокійно    починався:
Щось    кричав      по    телефону,
І    до    когось    матюкався.

Головний    бухгалтер    першим
В    його    двері    вже    не    пхався:
Втік    в    своє    робоче    крісло
І    паперами    обклався.

Всі    по    відділах    принишкли,
День    ставав    темніше    ночі,
Не    дай,      Боже,    керівництву
Враз    потрапити    на    очі!

Шеф    у    гніві    викликає
Свою    вірну    секретарку:
По    команді    ’’Струнко!’’    стала
Перед    ним    дебела    Дарка.

-Водія,-        кричить,-    негайно!
Довели    чорти    до    стресу!
Відлучитись    мені    треба
Задля    свого    інтересу!

Іподром    за    мною    скучив,
Кажуть,    гнів    знімають    коні,
Трохи    верхи    покатаюсь  –
Таке    право    є    в    законі.

-Та    я    миттю,-    каже    Дарка,-
Буде    тут    водій    відразу,
Бо    кобила    ваша    зранку
Вже    дзвонила    аж    три    рази!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928004
дата надходження 15.10.2021
дата закладки 16.10.2021

Катерина Собова

Автоiнспектор Микола

На    дорозі    страж    порядку
За    безпеку    дбає  –
На    обочину    машину  
Хвацько    завертає.

Вчителька    із    укр.мови
За    кермом    сиділа,
Пригадав    інспектор    школу
І    узявсь    за    діло.

-Яка    зустріч,    Розо    Львівно!
Радий    вас    вітати:
Двійочник    Микола    Рівний,
Мушу    штрафувати.

Ми,    даішники    -    не    звірі
(Я    за    себе    знаю),
Все    поясню,    перевірю,
З    миром    відпускаю.

Штраф    не    будете    платити
(Педагоги    бідні),
Тепер    я    вас    буду    вчити  –
Всі    ви    такі    рідні!

Я    сьогодні    залишаю    
Вас    після    уроків,
Цим    якраз    застерігаю
Від    нещасних    кроків.

Ось    вам    зошит    у    лінійку,
Ручку    в    праву    руку,
Виправляйте    свою    двійку
З    дорожнього    руху.

«Буду    Правила    я    знати
Віднині    й    довічно»,-
Сто    разів    це    написати
Ще    й    каліграфічно.

Метод    цей    у    вас    був    модний,  
Дуже    ефективний,
Тож    і    мій    урок    сьогодні
Буде    позитивний.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926493
дата надходження 28.09.2021
дата закладки 29.09.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я така ж, як осінь

Моя  мила  осінь,  полети  у  місто
І  листком  кленовим  в  руки  упади.
Хай  шепоче  вітер  слова  урочисто,
Буде  в  кожнім  слові  хай  любов  цвісти.

Підійми  коханий,  свої  очі  в  небо
І  знайди  на  ньому  ясную  зорю.
Я  свої  цілунки,  передам  для  тебе
І  промовлю  тихо,  що  тебе  люблю...

Як  я  хочу  милий,  впасти  у  обійми,
У  твої  обійми  й  більше  не  чиї.
Твої  поцілунки,  уста  мої  приймуть,
А  в  душі  співати  будуть  солов'ї.

Я  така  ж,  як  осінь  з  нею  дуже  схожа,
Бува,  що  радію,  а  бува  в  журбі.
Я  її  попрошу,  нехай  допоможе,
Почуття  гарячі  передасть  тобі...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926345
дата надходження 27.09.2021
дата закладки 28.09.2021

Катерина Собова

Тещин компромiс

Кожен    день    цікава    теща
З    наполегливим    завзяттям
Ревізує    й    контролює
Поведінку    свого    зятя.

Молодий,    а    сиві    скроні…
Чи    достатньо    заробляє?
Як    відноситься    до    доні,
За    дітей,    добробут    дбає?

Це    Семена    стало    злити,
Ляпнув,    теща    ледь    не    впала:
-Як    би,    мамо,    так    зробити,
Щоб    ми    довго    вас    шукали?

Враз    схопилась    за    голівку:
-Якщо    я    несу    вам    горе  –
В    червні    ти    купи    путівку
І    відправ    мене    на    море.

В    липні,    щоб    відпочивати  –
Прибережні    є    курорти:
Там    я    зможу    показати
Всі      бікіні,    сукні    й    шорти.

А    у    серпні    я    не    проти
Пригадати    сни    дівочі  –
Кращі    всі    міста    Європи
Бачити    на    свої    очі.

Буде    в    спокої    радіти
Вся    сім’я    твоя,    Семене,
Протягом    усього    літа
Відпочинете    від    мене.

А    як    все    оце    оплатиш,
Буду    я    не    теща-мати,
Після    цього    мене    будеш
Дорогою    називати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926167
дата надходження 25.09.2021
дата закладки 25.09.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Оксамитовий вересень

Оксамитовий  вересень  тішить,
Він  дарує  своє  нам  тепло.
Іще  листя  не  скинули  вишні
І  трояндове  квітне  стебло.

Позолотою  фарби  лягають,
Білі  хмари  у  небі  пливуть.
Сонця  промені  ніжо  торкають,
Журавлів  проводжаючи  в  путь.

А  в  дворі  у  червонім  намисті,
Посміхнулась  калина  мені.
І  листочки  вишнево  -  барвисті,
Наче  вишиті  на  полотні...

Осінь...  Вересень...  Бабине  літо...
А  за  ними  прийдуть  холоди.
Сльози  дощик  свої  буде  лити,
Залишаючи  мокрі  сліди.

Автор  Тетяна  Горобець

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926045
дата надходження 24.09.2021
дата закладки 24.09.2021

Н-А-Д-І-Я

ОСІННІЙ СУМ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T-4IONt338o[/youtube]

Сумує  грушка  у  саду,
Зітхає  в  позолоті.
Щоб  заспокоїть  цю  біду,
Розклала  пташка  ноти.

І  ту  полився  дивний  звук,
Щоб  заспокоїть  грушку.
Пташок  почувся  перегук,
Зникав  цей  сум  потрошку.

Спадає  лист  в  журбі  осінній,
Йому  не  до  пісень.
Бо  це  політ  його  останній,
Удачно  приземлитися  лишень.

Висіла  грушка  на  вершечку,
Такі  холодні  дні!
А  поряд  пташка  в"є  гніздечко,
Співає  їй  пісні...

Для  кого  грушку  береже,
Хазяїна  ж  немає?
Однак,  колись  й  вона  впаде,
Вона  це  добре  знає...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924753
дата надходження 11.09.2021
дата закладки 22.09.2021

Катерина Собова

Подiл майна

Довела    Марися    мужу:
-Досить    нам    уже    казитись.
Я    сказати    тобі    мушу:
Буде    краще    -    розлучитись.

Отака    ось    катастрофа!
За    порадою    помчалась
До    куми    своєї    Софи
(Та    вже    тричі    розлучалась).

-Скоро    суд.    Я    переймаюсь,
Щоби    в    дурні    не    пошилась,
У    розлученні    не    каюсь,
Щоб    майно    мені    лишилось.

За    сім    років    ми    надбали,
Кумонько,    добра    багато:
Трохи    грошей    назбирали,
Є    машина,    діти,    хата…

Гроші    в    нас    на    депозиті:
Я    боюсь,    щоб    так    не    склалось,
Чоловіку    -    паразиту,
Щоб    ці    кошти    не    дістались.

Кума    Софа    професійно
Мудру    голову    схилила,
Точно    і    прямолінійно
Все    в    деталях    пояснила:

-В    цьому,    головне,    Марисю,
Розділити    майно    й    хату,
А    за    гроші    не    журися  –
Їх    поділять    адвокати.

Будуть    рішення    читати,
Що    повинна    ти    радіти:
Найдорожче    будеш    мати  –
Тобі    лишаться    всі    діти!

А    житло,    майно,    машина  –
Все    на    плечі    чоловіку,
Із    проблемами    такими
Нехай    мучиться    довіку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925851
дата надходження 22.09.2021
дата закладки 22.09.2021

Надія Башинська

ВИПЛИВ МІСЯЦЬ ІЗ-ЗА ХМАРИ…

Виплив  місяць  із-за  хмари,  зірочки  розсипав.
Молоденький  козаченько  дівчиноньку  кликав:

«Вийди,  дівчино,  до  мене…  вийди,  моя  рибко.
Дай  почую  голосочок,  ніжна  моя  квітко!

Дай  на  тебе  надивлюся,  подивлюся  в  очі.
Із  тобою,  дівчинонько,  ой  короткі  ж  ночі.

Дозрівають  рясні  вишні  в  саду  біля  хати.
Я  твої  вуста  медові  буду  цілувати.

Пригорну  тебе,  дівчино,  до  свого  серденька.
Проведу,  як  приспить  нічка  в  саду  соловейка.»

Виплив  місяць  із-за  хмари,  зірочки  розсипав.
Молоденький  козаченько  дівчиноньку  кликав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925818
дата надходження 21.09.2021
дата закладки 22.09.2021

ТАИСИЯ

Храни любовь!

В    нашу    личную    жизнь    никого    не    впускали.
Мы    любовь    охраняли    как    только    могли.
И    признаться    должны:    эгоистами    стали.
Мы    влюблённые    чувства    вдвоём    сберегли.

Но    с    друзьями  общались    и    это    логично.
Золотым    торжеством    увенчался    наш    век.
Мы    по    жизни    прошли    срок    довольно    приличный.
От    взаимной    любви    счастлив    был    человек.

Ведь    ничто    не    бывает    надёжным    и    вечным,
Но    живёт    память    сердца    и    в    нём    наш    роман.
Ты    ушёл    от    меня    в    эту    даль,  в    бесконечность…
Я        одна    погружаюсь    в    ночной    океан….    
 
Вывод    должен    быть    всем    и    понятен,    и    ясен.
Даже    смерть    не    смогла    погасить    тот    огонь.
Наш    любовный    тандем    и      живуч,    и    прекрасен.
Память    сердца    храни,    береги    и  не    тронь.

В    моём    творчестве    вновь    тот    роман    оживает.
В    нём    ночами    не  сплю,    им    живу    и    дышу.
Память    сердца    любовный    сюжет    воскрешает.
И    об    этом    в    стихах    откровенно    пишу.
18  09.  2021.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925455
дата надходження 18.09.2021
дата закладки 21.09.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Добро вражає

У  час  стрімкий  ,  шалений,  час  смартфонів
Спілкуємось  частіше  в  Інтернеті.
Ніяких  не  існує  нам  кордонів.
Людина,  мов  незвідана  планета.
Пізнати,  зрозуміти  її  важко,
А  ще  й  на  відстані  такій  великій.
Це  ж  ніби  в  небесах  літає  пташка,
Удалині  тріпочуть  її  крила.
Читаєш  повідомлення,  вникаєш
У  суть,  у  світлу  її  щиру  душу.
І  думаєш:  міраж  це,  а  чи  казка?
Оазис  в  тому  серці,  а  не  суша.
І  безкорисливість,  добро  вражає.
Нехай  щастить  в  усьому  цій  людині.
Для  мене,  мов  співучий  поруч  жайвір,
Його  добро  я  відчуваю  й  нині.

                                                                                                                                                                                                 (  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925778
дата надходження 21.09.2021
дата закладки 21.09.2021

Амадей

МИ БЕРЕЖЕМ СВЯТУ НАШУ ЛЮБОВ

На  озері,  між  зграї  лебедів,
Де  квітнуть  сонцем  водяні  лілеї,
Лебідку  одиноку  я  зустрів,
А  в  ній  душа,  коханої  моєї.

Вона  дивилась  з  сумом  у  мій  бік,
Не  зводячи  свій  погляд  лебединий,
Той  погляд,  не  забуть  мені  повік,
Такий,  мабуть,  у  світі  він  єдиний.

Я  подививсь  на  неї,  і  душа,
Від  щастя  і  від  болю  заридала,
Ці  почуття,  не  передать  в  віршах,
Для  цього,  просто  слів  на  світі  мало.

Я  підійшов,  до  неї,  нахиливсь,
Погладив  їй  голівоньку  сивеньку,
Вона  їз  сумом  подивилась  ввись,
Немов  промовила:"Прости  мене,  рідненький".

Рукою  я  лебідку  пригорнув,
І  як  кохану,  я  притис  до  себе,
Тебе,  кохана,  -  ні,  я  не  забув,
Я  всі  мої  вірші  пишу  для  тебе.

Вона  на  мене  подивилась  знов,
Для  мене  й  ти  лишивсь  в  житті  єдиним,
Ми  бережем,  святу  нашу  любов,
І  сльози  потекли  з  очей  пташиних.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925550
дата надходження 19.09.2021
дата закладки 19.09.2021

Надія Башинська

ТАНЦЮВАЛИ КОЗАКИ!

Розсіялась  гіркота  та  й  повсюди…
та  згадати  нам  є  що,  добрі  люди.

Танцювали  козаки  веселенько,
як  поглянеш  -  то  зрадіє  серденько.

Танцювали  козаки,  танцювали,
чобіточки  гопака  вибивали.

Танцювали  козаки,  танцювали,
мов  орли  вільні,  у  небо  злітали.

Танцювали  козаки  всі  уміло,
свою  землю  боронили  сміливо.

І  мов  дзиґи  у  танку  всі  крутились,
бо  нікому  козаки  не  корились.

Танцювали  козаки,  танцювали,
завжди  силоньку  свою  добре  знали.

І  від  танцю  все  навкруг  ой  дзвеніло…
добре  знали  козаки  своє  діло.

Ми  танцюймо,  як  вони…  така  доля,
бо  святою  для  нас  всіх  є  їх    воля.

Бо  важливою    для  нас  є  родина,
найдорожча  є  своя  Україна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925332
дата надходження 17.09.2021
дата закладки 18.09.2021

Н-А-Д-І-Я

ЛИШ ТА ЛЮБОВ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yhzLN9f5JYs[/youtube]
Лише  та  любов,  що  зможе,
Запалить  вогонь,
Що  на  сонце  буде  схожа,
Та  візьме  в  полон.

До  скону  віку  буде  гріти,
Розливать  тепло.
І  не  дасть  душі  старіти,
Щоб  там  не  було.

Коли  будеш  у  знемозі,
Потемніє  світ,
Ти  відчуєш  -  на  дорозі,
Є  кохання  цвіт.

Пелюстки  іще  не  впали,
Що  їм  ті  роки!
Вони  променем  заграли,
Ще  живі  ростки.

Може  все  любов  змінити,
Якщо  там  тепло.
Бо  її  могли  цінити,
Всім  вітрам  на  зло.

А  коли  проснешся  вранці,
Глянеш  у  вікно,
Ти  відчуєш  -  є  ще  шанси,
Врятувало  це  воно.

Це  кохання  невмируще,
І  на  склоні  літ,
Воно  гріє  іще  дужче,
Сила  -  моноліт...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925338
дата надходження 17.09.2021
дата закладки 17.09.2021

Ніна Незламна

Неси слово любові

В  його  словах  нема  любові,
У  них  є  біль    й  часті  докори,
Судин  стискання,    потік  крові,
Примушує  до  непокори.

Протистояння…  тільки  в  злобі,
А  хай  би,  вирішити  мирно,
Бо  підкоряєшся    жадобі,
Нема  любові  в  твоїм  серці.

Тепла  бракує  і  доброти,
І,  як  ти,  із  цим  жити  маєш?
Як  не  позбудешся  мерзлоти,
Не  навчишся  вірити  в  краще!

Душа,  точнісінько,  як  айсберг,
І  не  вдається  розтопити,
А  погляд    -    на  шиї,  ніби    зашморг,
Ковток  повітря-  не  вхопити.

Ти  не  досягнеш  щастя  й  миті,
Якщо  не  навчишся  світ  лю́бить,
Сприймати  радість,  диво-  квіти,
Безкрає  небо  і  сюжети.

Які  б  ти  просто  зумів  прийнять,
Красу  помітить,  чародійство,
Як  ранні  роси  в  полі    бринять,
Їх  пестить  сонце  -  це  ж  блаженство.

Відчуй    те,  що  Бог  подарував,
Підстав  долоні,  душу  розкрий,
Щоб  любов  й  ласку  примножував,
Ти  будеш  мати  багато  мрій,
Я  точно  знаю  -  станеш  добрим!

Почуй  шум  трав,  як  вітер  віє,
Як  соловей,  виводить  соло,
Твоя  душа  сприйнять  зуміє,
Люби  життя  і  Боже  слово!

Як  квітка,  в  квітучім  суцвітті,
Як  спів  пташиний,  по  діброві,
Щоб  завжди,  мир  й  щастя  на  світі,
В  собі  неси  слово  любові!

                                                     13.09.2021р.

                     Вірш  до  картини

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925185
дата надходження 15.09.2021
дата закладки 17.09.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Оксамитці на Армійській

Вийду  зранку  я  на  Армійську,
Вересневий  у  неї  наряд.
На  сторожі  зовсім  не  військо,
Чорнобривці  красуються  в  ряд.

В  мирі  й  затишку  оксамитці
Вузьколисті...В  них  свій  аромат.
Не  шкодує  природа  миті.
І  відтінки  розкішні  тих  шат.

Помаранчеві,  бурі,  жовті,
Золотисті  й  червоні  квіти.
Так  вражає  міксу  різно́вид,
Подарунок  сонячний  світу.

Цвіт  той  рідний  з  мо́го  дитинства,
Діамантом  в  пелю́стках  роса.
У  селі  росли  попідтинню,
І  на  вулиці  в  місті  -  краса.

(Моя  вулиця  Армійська.  Оксамитці  -  інша  назва  чорнобривців).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925268
дата надходження 16.09.2021
дата закладки 16.09.2021

Lana P.

НАШЕ…

Як  підкрадаються  світанки,
Нічна  розвіюється  мла  —
Тобі  готую  я  сніданки
Із  найсмачнішої  вівсянки,
У  перших  променях  тепла.

Ми  розмовляємо  очима,
І  посміхаються  вуста…
Відчутна  осінь  за  дверима
Чаклує,  хоч  іще  незрима,
На  листі  клена,  золота.

Ми  ділимо  з  тобою  простір,
Ласуєм  затишком  удвох  —
Аж  до  хвилюючої  млості…  
І  усвідомлюєм,  що  гості...
Господар  справжній  —  тільки  Бог.                    16/09/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925282
дата надходження 16.09.2021
дата закладки 16.09.2021

Катерина Собова

Лiза i Бабай

На    двох’ярусному    ліжку
Зверху    -    п’ятирічна    Ліза:
Тут    стрибають    її    ніжки  –
З    шафи    вже    летить    валіза.

Знизу    спить    сестричка    Рая,
Мама    ледве    її    вклала:
Насварилась    на    Бабая
І    про    монстрів    розказала:

-Хто    не    буде    спати    тихо,
Неслухняним    буде    в    ліжку,
То    до    того    прийде    лихо:
Злий    Бабай    відкусить    ніжку.

А    ту    дівку,    що    плигає
І    ніяк    не    вгомониться,
Зла    зміюка    покусає,
Бо    на    діток    таких    злиться.

-Я    спокійна,-    каже    Ліза,-
Монстр    сюди    не    добереться,
Він    до    мене    не    полізе,
Бо    сестрою    нажереться!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925181
дата надходження 15.09.2021
дата закладки 15.09.2021

Амадей

МОЛОДЯТАМ В ДЕНЬ ВЕСІЛЛЯ

СЬОГОДНІ  ВИ  ПАРА,  СЬОГОДНІ  ВАШ  ДЕНЬ,
КУПАЙТЕСЯ  В  ЩАСТІ  У  СОНЯЧНІМ  СВІТЛІ,
ПРИЙМІТЬ  ПРИВІТАННЯ  ВІД  РІДНИХ  ЛЮДЕЙ,
ЖИТТЯ  НЕХАЙ  ЩАСТЯМ  І  РАДІСТЮ  КВІТНЕ.

ХАЙ  ВАШЕ  КОХАННЯ,  МОВ  ЗІРКА  ГОРИТЬ,
І  СВІТЯТЬСЯ  ВАШІ  ЗАКОХАНІ  ОЧІ,
В  ЖИТТІ  ЗБЕРЕЖІТЬ  ОЦЮ  РАДІСНУ  МИТЬ,
КОЛИ  СЕРЦЕ  СЕРЦЮ  СКАЗАТИ  ЩОСЬ  ХОЧЕ.

ХАЙ  КВІТНЕ  УСМІШКА  У  ВАС  НА  ЛИЦІ,
І  РУКИ  КОХАННЯ  В  ДОЛОНЯХ  ТРИМАЮТЬ,
ХАЙ  ВІЧНО  ЖИВУТЬ  ПОЧУТТЯ  В  ВАС  ОЦІ,
І  ВІЧНО  ВЧУВАЄТЬСЯ  СЛОВО  "КОХАЮ"

ГОСПОДЬ  ІЗ  НЕБЕС  ХАЙ  ВАМ  ЩАСТЯ  ПОШЛЕ,
НА  РАДІСТЬ  БАТЬКАМ  ПОШЛЕ  ДОНЬКУ  ЧИ  СИНА,
А  З  НИМ  І  ДОСТАТОК  У  ДІМ  ХАЙ  ПЛИВЕ,
РАДІЛА  ЗА  ВАС  ЩОБ  ВСЯ  ВАША  РОДИНА.

ХАЙ  СОНЯЧНІ  БУДУТЬ  ДЛЯ  ВАС  УСІ  ДНІ,
ХОЧ  ІНКОЛИ  Й  ХМАРКИ  НА  НЕБІ  БУВАЮТЬ,
ЖИВІТЬ  ТАК,  НЕНАЧЕ  В  ЧАРІВНОМУ  СНІ,
ВІД  ЩИРОГО  СЕРЦЯ  МИ  ВСІ  ВАМ  БАЖАЄМ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924563
дата надходження 09.09.2021
дата закладки 09.09.2021

Амадей

МОЛОДИМ

           

Є  У  МЕНЕ  ДОНЕЧКА,ЗВУТЬ  ЇЇ  МАРИНКА,
Є  У  МЕНЕ  ВНУЧКА,  ЩО  СМІЄТЬСЯ  ДЗВІНКО,
Є  СВАТИ  У  МЕНЕ,  ЦІ  ПРЕКРАСНІ  ЛЮДИ,
ДАЙ  БОЖЕ  НА  ВЕСНУ,  ХАЙ  СІМ"Я  ПРИБУДЕ.

НАМ  УСІМ  НА  РАДІСТЬ,  НАМ    УСІМ  НА  ВТІХУ,
ТАК  НЕ  ВИСТАЧАЄ  НЕМОВЛЯТИ  СМІХУ,
ДУМАЙТЕ  ПОШВИДШЕ,  ЛЮБІ  МОЛОДЯТА,
ХАЙ  СМІЮТЬСЯ  ДІТИ  РАДО  В  ВАШІЙ  ХАТІ,

А  ЯК  ПОСТАРАЄТЕСЬ  ТАК,  ЩО  ДВІЙНЯ  БУДЕ,
МИ  НА  ПАРУ  З  СВАТОМ  КОЛИХАТИ  БУДЕМ,
СИНОВІ  КАЖУ  Я  ТАК,  ЯК  РІДНИЙ  ТАТО,
ЩО  ДІТЕЙ  НІКОЛИ  НЕ  БУВА  БАГАТО,

ТО  Ж  ВИ  ПОСТАРАЙТЕСЬ,  НЕ  ЛІНУЙСЯ  СИНУ,
МНОЖИТЬСЯ  ЩОРОКУ  ХАЙ  НАША  РОДИНА,
ХАЙ  ЖИТТЯ  СІМЕЙНЕ  ВАШЕ  СВІТЛИМ  БУДЕ,
ДАЙ  ВАМ  БОЖЕ  ЩАСТЯ,  МИ  ВАС  ДУЖЕ  ЛЮБИМ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924556
дата надходження 09.09.2021
дата закладки 09.09.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Іди і не спіткнися

До  мене  ти  вже  зовсім  близько-близько,
Лиш  щось  тобі  все  ж  заважає.
А  осінь  човгає,  хоча  не  слизько,
І  думка  осами  не  жалить.

Все,  як  раніше,  в  ритмі  серце  стука.
Любов  не  вивітриш,  не  димна.
Чому  ж  ще  досі  тільки  чути  тупіт,
А  крок  зробити  важко?  Дивно...

Іди...В  чеканні  зоряної  зливи
Я  майже  поруч,  доторкнися.
Ми  ж  у  любові  вже  були  щасливі...
Хоч  сон  це,  йди...  і  не  спіткнися.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924474
дата надходження 08.09.2021
дата закладки 08.09.2021

Катерина Собова

Помилилась

Віктор    взяв    дружини    ручку:
-В    тебе    є    коханці?
Чому    носиш    ти    обручку  
Не    на    тому    пальці?

Галя    стала,    як    та    вишня:
А    що    ж    тут    такого?
Хай    всі    бачать,    що    я    вийшла    
Заміж    не    за    того!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924189
дата надходження 06.09.2021
дата закладки 06.09.2021

Амадей

Сьогодні Таню я вітаю з ювілеєм

           5  вересня  у  моєї  найкращої  подруги  Тані  Горобець  ЮВІЛЕЙ.
Так,  як  вчора,  5  вересня,  сайт  не  працював  хочеться  сьогодні  привітати
чарівну  жінку,  прекрасну  талановиту  поетесу  і  вірну,  щиру,найкращу
подругу  з  її  ювілеєм.
           Танечко,  з  Днем  народження  Вас,  Сонечко,  з  ювілеєм!
Щастя  Вам,здоров"я,  натхнення,  сімейного  тепла  і  благополуччя,  миру,  ласки  й  любові!  Нехай  Ваше  життя  квітне,  найкрасивішою  квіткою  і  Ви,
моя  чарівна  квітонько,цвіли  щастям  і  любов"ю!

                   СЬОГОДНІ  В  ТАНІ  ЮВІЛЕЙ

Сьогодні  в  Тані  ювілей,
Така  красива,  кругла  дата,
Збереться  рідних  повна  хата,
Онуків,  друзів  і  дітей.

І  сядуть  за  святковий  стіл,
Усі  найближчі,  найрідніші,
Вип"ють  вина  й  поллються  вірші,
Й  поллються  Таніні  пісні.

Сьогодні  хочеться  й  мені
Вас  з  ювілеєм  привітати,
Здоров"я,  щастя  побажати,
Хай  вірші  пишуться  й  пісні!

Любов  у  серці  хай  не  гасне,
Й  оте  святе,  оте  прекрасне,  
Нехай  прийде  в  чарівні  сни,
І  виливається  в  пісні.

А  ще  так  хочеться  мені,
Подарувати  Тані  пісню,
Нехай,  немов  в  чарівнім  сні,
Вона  трояндою  розквітне.


           СЬОГОДНІ  ТАНЮ  Я  ВІТАЮ  З  ЮВІЛЕЄМ  (ПІСНЯ)

Сьогодні  Таню  я  вітаю  з  ювілеєм,
І  хочеться  Тетянці  побажать,
Хай  щастям  сяють  оченьки  зелені,
Нехай  від  щастя  хочеться  літать

Із  ювілеєм,  Таню,  з  ювілеєм!
І  хочу  я  Вам  щиро  побажать,
Хай  доля  стелиться  трояндами  й  лілеями,
Нехай  Вам  пишеться  і  хочеться  кохать!

Нехай  в  цей  день  вітає  Вас  родина,
Нехай  лунає  в  Вашій  хаті  сміх,
А  ми  всі  друзі  Ваші,  вся  Вкраїна,
Підтримаємо  піснею  Вас  всі.

Із  ювілеєм,  Таню,  з  ювілеєм!
І  хочу  я  Вам  щиро  побажать,
Хай  доля  стелиться  трояндами  й  лілеями,
Нехай  Вам  пишеться  і  хочеться  кохать!

Ваші  пісні  нехай  лунають  дзвінко,
Хай  легко  пишуться  пісні  Ваші  й  вірші,
Вітаю  Вас,  моя  чарівна  квітко,
І  щиро  Вам  бажаю  від  душі.

Із  ювілеєм,  Таню,  з  ювілеєм!
І  хочу  я  Вам  щиро  побажать,
Хай  доля  стелиться  трояндами  й  лілеями,
Нехай  Вам  пишеться  і  хочеться  кохать!

Із  ювілеєм,  Таню,  з  ювілеєм!
І  хочу  я  Вам  щиро  побажать,
Хай  доля  стелиться  трояндами  й  лілеями,
Нехай  Вам  пишеться  і  хочеться  кохать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924198
дата надходження 06.09.2021
дата закладки 06.09.2021

Катерина Собова

Кiнець канiкулам

-Мій    Тарасику    коханий,-
Лежачи    у    гамаку,
Мовила    дружина    Ганя,-
Маю    думку    ось    яку:

Відпочили    ми    чудово,
Турпутівка    -    вищий    клас!
До    дітей    я    вже    готова.
-А    я    ні,-    сказав    Тарас.

Швидко    вересень    крадеться,
Школа    нас    на    підвела,
Хоч    не    хоч,    а    доведеться
Привезти    їх    із    села.

Тяжко    так    зітхнула    Ганя:
-Всі    вважають    вчителі,  
Що    батьки    ми    геть    погані,  
Це    ж    в    столиці,    не    в    селі.

І    директор    слав    ’’вітання’’
(Ще    одне    із    всяких    див):
Недостатнє    виховання,  
Вулиці    якийсь    там    вплив.

Скрізь    прогалини    в    навчанні,
Математик    задовбав,
І    в    щоденниках    погані
Завжди    бали    виставляв.

А    в    селі    -    свої    турботи:
Дід    сьогодні    рано    встав,
Основну    зробив    роботу  –
Всім    валізи    спакував.

Баба    з    радості    тре    руки,
Та    найбільше    дід    радів:
Бо,    нарешті,    любі    внуки
Заберуться    до    батьків!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923945
дата надходження 02.09.2021
дата закладки 02.09.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

До знань і до успіху

     
Кличе  вересень  в  осінь  яскраву.
В  школу  знову  відчинені  двері,
Бо  учнівські  там  справи  цікаві,
Особлива  царина  і  сфера.

Вчителі  із  дітьми  у  співпраці.
Світлі  й  радісні  душі  дитячі.
І  науки  розкриється  брама,
Ще  й  до  знань  і  до  успіху  тяга.

Педагоги  навчать  всіх  любити:
Матір,  батька,  свою  Батьківщину,
Щоби  гідно  у  світі  жити,
Берегти  рідну  неньку-Вкраїну.

То  ж  цінуйте  всіх  тих,  хто  навчає,
В  атмосфері  добра  і  любові,
Бо  лиш  той,  хто  покликання  має,
Знань  багаж  віддає  з  кожним  словом.    

(Шановних  колег-учителів,  друзів,  учнів,  читачів  сердечно  вітаю  з  Днем  знань!  Здоров'я,  наснаги  Вам  у  новому  навчальному  році.  Енергії,  бадьорості  та  позитиву.  Нових  відкриттів,  нового  досвіду  і  нових  знань).                                                                                                        

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923863
дата надходження 01.09.2021
дата закладки 02.09.2021

Катерина Собова

Грiшник

Чоловік,    відчувши    втому,
До    ікони    промовляє:
-Ну    яка    причина    в    тому?
Мене    жінка    догризає!

Кожен    день    удома    сварка,
Що    ця    хата    вже    немила…
Підійшла    дружина    Варка
І    причину    пояснила:

-Є    краса    у    мене    й    сила,
І    щаслива    буду    дуже,
Я    Всевишнього    молила,
Щоб    найкращого    дав    мужа.

Бог    почув    мою    молитву,
Все    те    дав,    і    не    за    гроші,
Виграла    за    щастя    битву  –
Ти    дбайливий    і    хороший.

Плачеш    скрізь,    що    над    тобою
Доля    так    позбиткувалась,
Бо    ти    грішник,    не    молився  –
Ото    я    тобі    й    дісталась!

В    Господа    просити    пізно
І    звертатися    до    неба:
Бог    пройшов    страждання    різні,
І    тобі    терпіти    треба!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923744
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 31.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Забава

Закохався  дід  Максим
В  пишногруду  жінку  Клаву.
Захотів  старий  інтим,
Запросив  її  до  ставу.

Вдома  діда  внук  чекав,
І  заснули  юні  очі.
Місяць  в  небі  навіть  спав,  
Бо  для  сну  солодкі  ночі.

...Дід  прийшов  уранці.  -  Ждеш?
 Внук  спитав:  -  А  як  там  Клава?
-  Усміхнулась,  я  їй  -  теж.
Раптом...  зуби  впали  в  трави.

То  ж  усю  шукали  ніч,
Помагала  мені  Клава.
Вся  романтика  -  без  свіч.
Отака  була  "забава".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923755
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 31.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осінь, любий…

Розмовляють  про  щось  явори,  
Осінь,  любий...  На  серці  тривоги.
Загорнулись  в  туман  береги,  
Вітер  ки́дає  листя  під  ноги.

Вже  збираються  в  зграї  птахи,
Дні  коротшають,  ночі  холодні.
Мочить  дощ,  барабанить  в  дахи,
Заховалося  сонце  сьогодні.

Посхиляли  голівки  квітки,
Від  краплин  дощових  їм  так  важко.
Закрадаються  в  серце  думки,
Сумно  десь  обізвалася  пташка...

Осінь,  люба...  Ти  скажеш  мені,
Я  всміхнуся  і  тихо  промовлю.
Нехай  осінь,  та  будуть,  ще  дні,
Що  зігріють  своєю  любов'ю...


Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923663
дата надходження 30.08.2021
дата закладки 31.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Єднались

До  хмар  підставив  серпень  лійку,
і  почали  краплини  мандрувати:
То  полем,  садом,  а  то  лісом,
І  хмари  скупчились,  мов  сіра  вата.

Лило́ся  щедро  і  сріблилось
На  грушах  стиглих,  яблуках  дозрілих.
Здавалося,  природа  сліпне,
Бо  все,  мов  у  потоках  річки  мліло.

Волога  охопила  землю,
Тривало  дійство  дощове  ще  довго.
Серпневу  освіжило  зелень,
А  потім  сонця  піднялися  брови.

Людина  за  вікном  сиділа,
Дивилась,  мріяла  і  милувалась.
І  розправлялись  биті  крила,
Душа  з  природою  в  цей  час  єднались.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923476
дата надходження 28.08.2021
дата закладки 28.08.2021

Катерина Собова

Умер з радостi

Санітарка    до    хірурга:
-Вас    вже    кличе    головний,
Щось    йому      ви    не    вгодили,
Бо    вже    зранку    ходить    злий.

Догадавсь    хірург,    що    значить
Ця    розмова    тет-а-тет…
Що    вже    буде    -    там    побачить,
З    цим    зайшов    у    кабінет.

-Хочу    я,    колего,    чути,
Поясніть    такий    момент:
Як    так    сталось,    що    за    місяць
В    вас    вмер    третій    пацієнт?

Розкажіть    усе    детально
(Ви    -    хірург,    а    не    медбрат),
До    подробиць,    не    формально:
Хід    роботи,    результат.

-Операцію    сьогодні
Пацієнту    я    робив,
Не    старий,    бадьорий,    модний,
І    ще    б    довго    в    світі  жив…

В    хворого    була    зараза
(Зараз    це    не    дефіцит),
Вирізав    (нащупав    зразу)
Я    якийсь    апендицит.

Чоловік    отямивсь    зразу,
Почав    тихо    говорить,
Вимовив    одну    лиш    фразу:
-Лікарю,    я    буду    жить?

Пояснив    йому    все    ясно,
Бо    на    цьому    зуби    стер,
Я    сказав,    що    все    прекрасно,
І    він    з    радості    -      умер!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923351
дата надходження 27.08.2021
дата закладки 28.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Таємниці ночі

Серпневий  вечір  котиться  до  нас,
А  вітерець  принишк  і  не  дихне.
Давно  вже  промінь  сонячний  погас,
До  себе  небо,  нічку  пригорне.

Розкинуте  мереживо  зірок,
Мелодіями  грати  буде  вальс.
Яскравий  місяць  піде  у  танок,
Він  танцем  цим,  порадує  всіх  нас.

В  годину  цю,  не  спиться  цвіркуну,
Він  пише  ноти  і  пісні  для  нас.  
Йому,  як  бачте  також  не  до  сну,
Як  тільки  промінець  останній  згас.

Впадуть  росинки  дзвінко  у  траву,
Підхопить  прохолода  їх  собі.
Підніме  невдоволено  брову
І  понесе  росиночки  вербі.

А  під  вербою  пара  молода
І  іхні  таємниці  неземні.
За  ними  тихо  нічка  підгляда,
Думки  сьогодні  чомсь  її  сумні.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923267
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 26.08.2021

Леонід Луговий

Український прапор

Є  прапор  на  світі  лиш  тільки  один  -
Твій  рідний,  в  твоїй  Україні;
Відмінні  від  стягів  сусідніх  країн
Його  кольори  жовто-сині.

Тризубом  на  ньому  красується  герб  -
Знак  древнього  княжого  роду.
Не  раз  його  варвар  у  битвах  роздер,
На  захід  ідучи  зі  сходу.

Спливали  роки  і  на  київський  вал
Дружина  виходила  знову.
І  князь  воєводі  наказ  віддавав,
Гриміли  по  бруку  підкови.

Здіймалася  з  попелу  Київська  Русь,
Возводила  храми  і  стіни.
І  стяг  жовто-синій  у  небо  тягнувсь  -
Відроджений  символ  країни.

Століття  промчали  стрілою  з  тих  пір,
Змінялися  в  землях  народи.
Ординська  навала  змінялась  на  мир,
Стікали  в  Славутичі  води.

Та  знає  незмінно  навколишній  люд,
Засвоїли  чехи  і  фіни
Хорошу  прикмету  -  князівський  тризуб
На  двох  кольорах  України.

Допоки  піднято  наш  прапор  увись,
Не  будуть  ні  в  якому  разі
Під  Виборгом  танки  іти  через  ліс,
Бруківкою  мчати  у  Празі.

Символіку  древню  на  молот  і  серп
Не  змінять  чужинці  віднині,  -
Ліг  символом  миру  наш  київський  герб
На  синій  шеврон,  в  Україні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923081
дата надходження 24.08.2021
дата закладки 26.08.2021

Катерина Собова

Дiвочi вибрики

От,    буває,    так    прикрутить,
І    в    душі    щось    залоскоче…
Відчуваю    -    не    відпустить,
Так    страшенно    заміж    хочу.

В    якійсь    книжці    прочитала
(Мудрі    люди    написали),
Так    як    досвіду    не    мала  –
Все    роблю,    як    там    казали.

Свій    старий    халат    шукаю,
Капці    стоптані    взуваю,
І    немиті    свої    патли
Під    косинкою    ховаю.

І    хоч    світ    мені    немилий,
Але    в    шлюбі    хочу    жити,
Як    колись    бабуся    вчила  –
Починаю    борщ    варити.

Щось    кипить,    щось    пригоріло,
Неймовірна    спека    в    кухні,
Ллється    піт,    а    ще    потрібно
Каструлі    помити    й    кухлі.

А    ще    чула,    що    заміжні,
Згідно    правил    етикету,
Чоловіку    несуть    ніжні,
Щойно    смажені    котлети.

Десь    з    небес    мені    у    вухо
Тихо    шепче    голосочок:
-Уяви,    що    ще    за    дітьми
Треба    йти    у    дитсадочок.

Раптом    розум      -    як    проріже!
Якийсь    біс    в    мені    регоче,
Я    вже    довго    про    заміжжя  
Навіть    думати    не    хочу.

В    голові    все    прояснилось,
Широко    відкрились    очі,
Позитивно    завершились
Мої    вибрики    дівочі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923105
дата надходження 24.08.2021
дата закладки 26.08.2021

Надія Башинська

ОЙ ВИРОСЛА КУКУРУДЗА…

Ой  виросла  кукурудза  висока,  велика.
Є  в  нас  дівчина  красива,  треба  чоловіка.

Ой  виросли  огірочки,  зеленіють  боки.
Їй  до  пари  буде  хлопець  стрункий  та  високий.

Вже  по  тину  повилася  скрізь  в'юнка  квасоля.
Їй  такого  б  чоловіка,  щоб  щаслива  доля.

Заясніли  на  городі  гарбузи  лежачі.
Їй  такого  б  чоловіка,  щоб  був  неледачий.

Ой  вродила  бараболя  гарна  біля  хати.
Як  знайдемо  ми  такого  -  будемо  гуляти.

Щоб  годив  він  тестю  й  тещі  і  усій  родині.
Гарних  хлопців  є  багато  в  нашій  Україні.

Вже  знайшли  ми  їй  з  п'ятнадцять,  а  вона  не  хоче.
Ой,  хто  може  зрозуміти  серденько  дівоче?

До  того,  хто  зрозуміє  дівоче  серденько,
буде  теща  з  тестем  в  гості  приходить  раненько.

Буде  теща  поучати,  що  і  як  робити.
Бо  вона  одна  лиш  знає,  як  у  світі  жити.

Ой  виросла  кукурудза...  Хлопці  не  баріться!
Є  в  нас  дівчина-красуня,  й  вам  пора  жениться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923257
дата надходження 26.08.2021
дата закладки 26.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Тримаймо гордо

Майорить  наш  прапор  у  селі  та  місті,
Жовтий  і  блакитний  кольори  сплелись.
Символ  України  з  мирним  духом  змісту.
Все  у  нім:  і  жито,  й  неба  чиста  вись.

А  з  часів  далеких  мужність,  сила  й  слава
Єдність  українців,  віри  й  волі  суть.
Непоборність  квіту  нашої  держави,
Честі  і  добра  -  дорога  до  майбуть.

То  ж  тримаймо  гордо  прапор  -  стяг  яскравий,
Бережімо  миру  й  щастя  вічний  цвіт.
Він,  мов  правди  сонце,  сяє  у  заграві,
Символ  України,  рідний  "моноліт".        


(Усіх  одноклубників  вітаю  з  Днем  Прапора  і  Днем  Незалежності  України!      Бажаю  миру  та  любові,  толерантності  та  розуміння,  поваги  та  мудрості!  Нехай  країна  процвітає,  хай  милозвучна  мова  звучить  всюди,  нехай  росте  рівень  доходів  та  можливостей!  Успіхів  вам  та  перспектив!
   "Ми  є.  Були.  І  будем  ми.  Й  Вітчизна  наша  з  нами"(Іван  Багряний))                                                                                                                                                              

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922976
дата надходження 23.08.2021
дата закладки 23.08.2021

Амадей

Я не маю права не любити

Я  не  маю  права  не  любити,
Я  не  маю  права  не  писать,
Хоч  уже  дорослі  в  мене  діти,
Але  ж  серцю  хочеться  кохать.

Ще  не  випита  моя  любові  чаша,
Ще  не  відспівали  солов"ї,
Ще  ж  цвіте  в  серцях  кохання  наше,
Ще  горить  вогонь  в  душі  моїй.

Ще  хвилює  пісня  солов"їна,
Манить  цвіт  черемхи  навесні,
Ще  живе  у  серці  та,  єдина,
Що  приходить  часто  в  мої  сни.

Я  не  маю  права  не  любити,
Я  не  маю  права  не  писать,
Бо  я  просто  перестану  жити,
Якщо  перестану  я  кохать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922884
дата надходження 22.08.2021
дата закладки 22.08.2021

Катерина Собова

Співбесіда

На    співбесіді    тактовно
Шеф    розказує    Тетяні:
-Розумієте,    шановна,
Є    у    нас    одне    питання:

Довіряти    цю    посаду
Можна    тільки    чоловіку,
Документам    дасть    він    раду
Й    не    признається    довіку:

Всі    секретні    директиви
Під    замком    у    його    сейфі,
Тут    не    вносять    корективи
І    не    роблять    з    цього    селфі.

Я    жінкам    не    довіряю,
Ви    занадто    балакучі:
По    секрету    -    кумі    Раї,
А    та    ще    комусь    озвучить…

Рознесуть    таємні    плани
Усім    недругам    найближчим,
А    у    них    свої    є    клани,
Які    нашу    фірму    знищать.

Таня    каже:      -Я    зумію
Тут    домовитися    з    вами,
Як    ніхто    тримати    вмію
Таємниці    за    зубами.

Продала    торік    я    хату,
Що    від    батька    залишилась,
Додала    сюди    зарплату  –
На    Мальдівах    опинилась.

Відпочила,    як    годиться,
Як    на    крилах    я    літаю,
Чоловіку    гарно    спиться  –
До    цих    пір    про    це    не    знає,

Бо    сказала:    терміново
У    відрядження    я    їду,
А    для    нього    це    не    нове  –
Він    готує    сам    обіди.

Своїм    дітям    разом    з    татом
Я    дивлюся    чесно    в    вічі:
Не    призналась,    що    два    роки
Збільшилась    зарплата    вдвічі.

Працювати    хочу    з    вами,  
Обговоримо    моменти,
І    при    розвитку    програми  –
Всі    відступлять    конкуренти.

Ми    таку    заварим    кашу!
Розкажу    свою    затію:
Всі    гріхи    в    роботі    вашій
Засекретити    зумію.

Припинив    тут    шеф    розмову,
Може,    був    дурний,    чи    п’яний,
Чоловікам    всім    відмовив
І    у    відділ    взяв    Тетяну.

Вона    швидко    розкрутила,
Хто    з    прибутку    тут    жирує:
В    тюрму    шефа    посадила  –
Тепер    фірмою    керує!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922833
дата надходження 21.08.2021
дата закладки 21.08.2021

Valentyna_S

…не одна із нас (ефре)

До  осені  мчить  серпень  магістраллю.
Із  рук  не  випускає  сонячне  кермо,
Й  так  захопивсь  сільською  пастораллю,
Що  об  зеніт  спіткнувся    мимовіль  крилом.

Глянь:  у  ліску  вороняча  тусовка.
І  серпень  враз  отетерів:  почавсь  пробіг
Ворони,  їжака,  лисиці  й  вовка.
Ви  угадали,  певно,  хто  з  них  переміг.

Під  берестом  тупцюється  матрона,
Навчає  підрахунку  двійко  пташенят:
—Гарненько  поміркуйте,  любі  доні,
В  котру  із  лунок  більше  зсипано  зернят?

В  комбінезоні  чорнім  у  майстерні
Статечний  вран  рихтує  родичам  гачки…
Осібно  від  усіх,  в  міжгіллі  тернів,
Віршує  альбіноска,  бач,  про  слимачків,

Про  те,  як  всім  смакує  м’якоть  сливи,
Як    ясен  ніч  зустрів  бутонами  ворон,
Й  торкає  карканням  про  долю  норовливу
Ота  вигнанниця,  спотворена  тавром.

Не  стерпів  серпень:  вірші  серце  крають.
—Ви  всі  одного  роду-племені,  однак,
Де  твоє  милосердя,  чорна  зграє?
—Вона  ж  бо  біла,  не  одна  із  нас.  Отак!

Чоло  схмурніло  в  серпня.  Темна  масо,
Розкинь  умом  про  хибність  вчинку  до  пуття,
Бо  ж  дивував  людей  колись  й  Пікассо  …
Неординарних    потребує  майбуття.

                     Ефре-  фантастична  реальність—новий  своєрідний  
                     жанр,  не  казка  і  не  притча.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922750
дата надходження 20.08.2021
дата закладки 20.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

На власних попелищах

Не  ті  слова  сказав.  Чи  є  її  провина?
І  жниво...спрага...  У  душі  -  кипить.
Його  вже  профіль  ледь-ледь  димно  виринає,
Свою  розлука  тягне  тихо  нить.

Ще  й  літо  додає  гарячого  напою.
Спекотний  день  у  роздумах  січе.
Химерною  стернею  ноги  коле  поле,
Але  ж  від  себе,  звісно,  не  втечеш.

У  різних  вимірах?  На  власних  попелищах.
Димить  іще  у  снах  його  ім'я.
Блукає  він  і  щось  шукає  на  узвишші.
Внизу  -  шипить  дорога,  мов  змія.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922742
дата надходження 20.08.2021
дата закладки 20.08.2021

Lana P.

МОРСЬКЕ

Розсипа́лись  бризки  на  дисперсні  краплі,
Води  прибережні  бились  об  причал,
Розправляли  крила  гордовиті  чаплі,
Звук  морський  підсилив  чаєчок  кагал.

Ми  спивали  літо  в  пристрасних  цілунках,
Тамували  спрагу  в  морі  сподівань,
Розливалось  небо  в  сонячних  малюнках,
Надихали  хвилі  вічних  поривань  —

Ті,  що  поспішають  цілувати  пляжі,
Щоб  відчути  ласку  в  круговерті  дій.
Радо  нам  в  обійми  падають,  відважні,
Ніжать  спраглі  душі  бризами  надій.                

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922587
дата надходження 18.08.2021
дата закладки 19.08.2021

Valentyna_S

Завше людям личить

Кружечок  сонця  вимив  небо,
Скупав  хмарини  в  білій  піні.
Помалу  вистигла  кулеба
З  рум’янку,  полину  та  сіна.

От  літо  й  попустило  пасок,
Розвіяло  останки-думи,
Наївно-щирі  і  без  масок,
Без  тіні  смутку  й  ноток  глуму.

Градин  не  носить  дощ  в  баулі,
Тож  прямо  йде,  бува,  закосить.
Поміж  краплинами  пройду  я
В  саду  по  білій  кашці  боса.

А  завтра…  хто  з  нас  зна,  що  буде…
Вітрисько,  може,  буйний  підпис  
Поставить    простору    на  грудях
Чи  інший  виконає  припис.

Відомо  точно:  тепле  літо
Блукатиме  моїм  обличчям
І  сонце  зранку  буде  мліти,
Бо,  знає,  завше  людям  личить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922542
дата надходження 18.08.2021
дата закладки 18.08.2021

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2021

Леонід Луговий

Застиг в строю загін УПА…

Застиг  в  строю  загін  УПА...
Бійці  нескорені,  на  фото,
Всі  полягли,  але  хіба
Можливо  волю  побороти?

Російський  чобіт  у  полях,
Чужинська  мова,  їхня  зброя
Навіть  на  крок  не  змінять  шлях
Людини,  нації,  героя.

Вмирає  вільний  в  боротьбі  -
Свинцем  свободу  не  відняти!
Патрон  останній,  що  собі,
Не  зміг  нічого  поміняти.

Не  знав  ворожий  офіцер,
Слуга  кремля-скотомогильні,
Що  сам,  з  своїм  СРСР,
Був  без  п'яти  хвилин  покійник.

А  воля  нації  не  вмре,
Правдивий  дух  не  знає  тліну.
Гримить  війна  -  і  Бог  бере,
Веде  за  руку  Україну.





14  серпня  1951  року  -  останній  бій  УПА  на  Бердичівщині,  Житомирська  обл.  

📌В  ніч  з  14  на  15  серпня  1951  року  в  селі  Малі  Гадомці  відбувся  останній  бій  бійців  УПА  з  каральними  підрозділами  МГБ  УРСР  на  теренах  Бердичівського  району.  
📌Повстанська  група  Богдана  Кузьми  ("Кайдаша")  потрапила  у  підготовлену  чекістами  засідку  в  обійсті  місцевої  родини.  В  ході  бою  двоє  бійців  згоріли  на  горищі  в  той  час,  як  "Кайдаш"  застрелився  щоб  не  здатись  в  полон  (так  свідчать  очевидці  подій).
Залишки  їхніх  тіл  вивезли  на  скотомогильник  в  поле  між  Малими  Гадомцями  та  Закутинцями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922472
дата надходження 17.08.2021
дата закладки 17.08.2021

Lana P.

СОНЯЧНА ЗЛИВА

Танцює  природа  у  сонячну  зливу!
Диск  сонця  розніжив  хмаринку  звабливу,
Рентгеном  проникнув  під  контури  шкірки  —
Кохав  у  натхненні,  уздрілось  —  без  мірки…
Люб’язно  повводив  ін’єкції  жару,
Голубив  душею  закохану  хмару.
Розтанула  мила,  стікала  краплинно
І  сонячний  усміх  ловила  невпинно!                        16/08/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922406
дата надходження 17.08.2021
дата закладки 17.08.2021

Катерина Собова

У пластичного хiрурга

З    провінційного    містечка
Вже    підтоптана    дівиця
До    пластичного    хірурга
Подалася    у    столицю.

-Зробіть    мені    грецький    профіль,-
Заявила    ще    з    порога,-
Збільшіть    губи,    а    то    з    цими
Виглядаю    геть    убого.

Нижні    ребра    -    повиймати!
Зробить    це    стрункою    спину,
І    до    смерті    буду    мати
Гарну    талію    осину.

Пружні    і    великі    груди  –
Щоб    постава    була    гожа,
Нехай    заздрять    усі    люди,
Бо    на    них    не    буду    схожа.

Ще    я    вам    сказати    хочу,
Голос    внутрішній    аж    кличе:
Щоб    були    виразні    очі,
Бо    це    дзеркало    обличчя.

Лікар    вислухав    уважно,
Записав    всі    побажання,
Викреслив    рядок    про    очі
І    сказав    привітно:      -Пані,

Щоб    зробить    великі    очі,
Не    потрібно    нам    трудитись:
Вам    достатньо    лише    буде
На    рахунок    подивитись!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922369
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 16.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов їм дарувала крила

На  них  дивились  перехожі,
Вони  ж  не  помічали  їх.
Любов  жила  у  серці  схоже,
Хоч  падав  дощ,  хоч  падав  сніг.

Під  ноги  осінь  лист  стелила,
А  птахи  кликали  в  політ.
Любов  їм  дарувала  крила
На  них  дивився  цілий  світ...

Він  і  Вона  -  кохані  двоє,
Й  благословенна  їх  любов.
Купались  під  дощем  любові
Із  серця  линув  її  зов.

І  мелодійні  чулись  звуки,
А  очі  -  глибина  морів.
Тримав  в  долонях  її  руки,
Не  рахував  щасливих  днів.

Вони  були  такі  щасливі
І  що  для  них  холодний  дощ.
Вони  і  не  відчули  б  зливи,
Що  сльози  лила  серед  площ...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922349
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 16.08.2021

Н-А-Д-І-Я

З ТОБОЮ ЙДЕМО МИ У ОСІНЬ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ETOTQtSIBMA[/youtube]
Пробіг   по  тілу  холодок,
Роса  на  земю  вже  спадає.
Знайду  для  осені  рядок,
Який  в  житті  мене  втішає.

З  тобою  вдвох  ідем  ми  в  осінь,
Тримай  мене,  не  відпускай.
Я  не  боюсь  з  тобою  зовсім,
Лише  упевнено  ступай.

Не  озирайся  вже  на  літо,
Ой  бачиш,  перший  лист  упав?
В  очах  я  бачу,  це  -помітно,
Цей  лист  тебе  розчарував.

Важка,  незвідана  дорога,
Нелегкий  шлях  і  до  зими.
Крадеться  десь  якась  тривога,
Але  ти  поряд,  разом  ми.

Даруй  букет  із  пізніх  квітів,
Росу  ранкову  лиш  не  збий.
Ти  все  це  зможеш,  маєш  вміти,
Мене  підтримати зумій.

Коли  втомлюся  я  в  дорозі,
Додай  мені  хороших  слів,
І  поцілунком  витри  сльози,
Оцим  додаш  мені  ти  сил.

І  кожен  крок  з  тобою  радість,
Забудем,  що  вже  сивина.
Життя  дарує  нам  цю  мудрість,
Бо  я  з  тобою,  не  одна...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922340
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 16.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Про шанс

Кохалися,  а  потім  розчинився,
Мов  цукор  в  чистоті  води  ураз.
Десь  скошена  виднілась  в  липні  нива,
Збігало  сонця  світло    в  темний  час.

...Коли  запитував  про  шанс,  тремтіла
Від  вітру  хвилювання,  чи  журби.
І  знала,  знала,  що  його  любила,
Адже  це  він  знайшов  її  в  юрбі.

Відшелестіло,  відцвіло.  Змирилась.
А  він  тепер  запитував  про  шанс
Потрапити  в  любові  певні  ритми.
Розклала  доля  на  шляху  пасьянс.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922284
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 15.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Поспішайте до мами

Пролітають  роки  за  роками
І  стаємо  дорослими  ми.
Зігріває  нас  усмішка  мами,  
Наче  промені  перші  весни.

Пригортаю  матусені  руки,
Стільки  ніжності  в  її  очах
В  грудях  серденько  сильно  так  стука,
Як  самотньо  виходить  на  шлях.

І  щоразу,  як  взріє  здалека,
То  на  зустріч  щаслива  біжить.
І  стає  на  душі  моїй  легко,
Не  забути  щасливу  цю  мить...

Як  живете,  матусю,  питаю,
Ви  пробачте,  що  довго  не  був.
Винуватий,  матусенько,  знаю,
Та  про  вас  рідна,  я  не  забув.

І  дивилися  очі  щасливі,
Доторкалася  чуба  рука.
Лились  сльози  від  щастя,  мов  зливи,
Моє  серце  вогонь  пропіка.

І  згадались  пісні  колискові,
Їх  матуся  співала  мені.
Як  на  небі  з'являлися  зорі,
Розкидав  місяць  з  човника  сни.

То  було  так  давно  і  неда́вно,
Голос  мами  постійно  я  чув.
Те  дитинство,  що  казкою  славне,
Пам'ятав  і  ніщо  не  забув...

Те  тепло,  що  мені  дарувала
І  любов,  що  мені  віддала.
Найдорожча  матусенька,  мама,
У  молитві  мене  берегла.

У  село  поспішайте  до  мами,
Вона  завжди  чекає  на  вас.
Її  душу  зігрійте  словами,
Їдьте,  доки  не  сплинув,  ще  час...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922273
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 15.08.2021

Амадей

НЕ ПОСМІЮ, НІЯК НЕ ПОСМІЮ …

Не  посмію,  ніяк  не  посмію,
Розказати,  як  ніжно  люблю,
Про  таке  я  кохання  лиш  мріяв,
А  сьогодні,  воно  наяву.

Посміхаються  зорі  в  небі,
І  співають  в  душі  солов"ї,
Ви  так  треба,  Ви  так  мені  треба!
Ви  приходите  в  сни  мої.

Ви  зі  мною  у  снах  до  ранку,
А  коли  сонце  гляне  в  вікно,
Я  відшторю  рукою  фіранку,
І  Вас  бачу  в  саду  під  вікном.

І  для  мене  розлуки  немає,
Ви,  немов  би,  моя  душа,
Щастя  більшого  я  не  знаю,
Виливаю  любов  у  віршах.

Та  мить  щастя  мого  настане,
Ми  зіллємося  сплетивом  рук,
Ви  навіки  моєю  станете,
І  ніколи  не  буде  розлук.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922180
дата надходження 14.08.2021
дата закладки 14.08.2021

Valentyna_S

Чорні тюльпани

Чорна  смуга,  чорний  смуток—й  чорні,  гожі,
таємничі  пуританки,  квіти  ночі
дамам  в  дар  несли  зі  свідченням  вельможів:
—У  твоїх  обіймах  я  померти  хочу.

Збігли  триста  років  в  ме́йнстримах  і  датах,
й  нарекли  іменням  чорного  тюльпана
транспортний  літак,  що  в  трунах  віз  з  Афгану
ні  за  що  загиблих  на  війні  солдатів.

Дивні  квіти  в  інтер’єрі—  даність  часу:
братки,  кали,  ружі  з  чорною  красою.
«Чорними  тюльпанами»  знов—
                                                                 із  Донбасу—
з  славою  вертають  до  родин  герої.

Чорна  смуга,  вічна  туга,  чорні  ночі….
Ятрить  серця  рана  в  мами  й  удовиці.
Війни  завше—лихо,  сльози,  зло  та  злочин.
Людство,  прагни  миру-злади,  не  кровиці.

Й  очі  не  засмутять  квіти  композицій,
бо  тюльпанам  чорним  так  пасують  білі.
Жінка,  взявши  їх,    під  хмелем  пропозицій
зронить:-  Вік  прожити  б  у  твоїх  обіймах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922170
дата надходження 14.08.2021
дата закладки 14.08.2021

Катерина Собова

Кiно i реальнiсть

У    кав’ярні    дівка    Лора
Похвалилась    кумі    Аллі:
-Вийду    заміж    я    вже    скоро,
Заживу,    як    в    серіалі.

У    кіно    -    чітка    картина,
Ясні    задуми    і    теми:
У    кінці    прийде    мужчина  –
Вирішить    усі    проблеми.

Ось    у    мене    на    сьогодні  –
Безгрошів’я    й    два    кредити…
Поруч    ходять    хлопці    модні,
Всі    нормальні,    не    бандити.

Хтось    наважиться,    я    вірю,
Мене,    бідну,    заміж    взяти,
Не    такі    ж    вони    всі    звірі,
Серед    них    є    і    багаті.

Пояснила    швидко    Алла:
-Щастя    тільки    дурням    сниться.
Між    життям    і    серіалом
Величезна    є    різниця.

Шлюб,    кумасю,    це    омана,
Фільму    -    повна    протилежність,
Ти    вже    ходиш,    як    в    тумані
І    втрачаєш    незалежність.

У    житті    -    реальні    теми:
Тут    мужик    приходить    зразу,
 Додає    свої    проблеми
І    доводить    вас    до    сказу.

В    нього,    в    найманій    квартирі,  
У    кутку    в    порожній    шафі
Злидні    крутяться,    як    в    вирі,
І    квитанції    від    штрафів.

Потім    виявиться:    в    принца
Більш    цікаві    є    моменти,
Що    платити    він    повинен
На    трьох    діток    аліменти.

Не    так    весело    вам    буде,  
Як    почуєте    цю    фразу
(А    її    розкажуть    люди),
Що    судимий    був    два    рази.

Тож    на    диво    не    надійтесь,
Радості    від    мужа    мало,
Краще    в    ліжку    самі    грійтесь
І    любуйтесь    серіалом!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922166
дата надходження 14.08.2021
дата закладки 14.08.2021

Lana P.

НА ПІВНІЧНІЙ СТОРОНІ…

Круті  долаю  скелі  та  вузькі  стежини  —
До  моря  пробираюсь,  на  північній  стороні,
Повз  водоспади,  що  розсіюють  краплини,
Видніють  здалеку,  як  простирадла  навісні.

Вітри  бешкетні  розкуйовджують  волосся,
Вбрання  здирають  рвучко  та  без  будь-яких  зусиль,
Кришально-чисті  води  бачити  вдалося  —
Хвилясті  тішать  нині,  а  буває  повний  штиль.

Каміння  шарудить,  як  у  мішку  горіхи,  —
Із  денця  вимиває  найпрозоріша  вода.
Немає  кращої  душевної  утіхи  —
Ти  дихаєш  в  мені  —  жвавішає  моя  хода.          

P.S.  Моя  світлина  1/08/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922126
дата надходження 13.08.2021
дата закладки 13.08.2021

Ганна Верес

Кличуть хрести

Вони  так  схожі:  батько  і  синочок…
Війна,  земля,  країна,  весь  народ…
Хоч  і  не  мала  їх  родина  дочок,
Зате  був  син.  Це  красень-патріот!
За  Україну  батько  й  син  змагались,
Та  раптом…  згасла  синова  свіча…
І  серце  батькове  теж  кров’ю  заливалось,
Коли  поріг  обох  з  війни  стрічав.
З  жалю  навіть  ікона  заридала
Під  вишитим  стареньким  рушником.
Вона  минуле  юнака  згадала,
Бо  ж  славним  був  синочок  козаком.
«Чом  серце  сина  битись  перестало?
Краще  би  я»,  –  повторював  стократ
Татусь,  в  якого  скроні  білі  стали,
Хоч  бачив  і  раніш  немало  втрат.
Лиш  хата  їх  не  плакала  –  стогнала
Під  крики  матері  і  надривні  плачі:
«Це,  українці,  є  вам  і  сигналом.
Прощайтеся  при  полум’ї  свічі
Й  єднайтеся  думками  і  тілами,
Щоби  російську  гадь  перемогти.
Ні,  не  заради  подвигу  чи  слави  –
Заради  волі!  Кличуть  же  хрести
Отих,  котрі  уже  в  борні  упали
І  не  лише  за  себе,  а  й  за  нас,
Аби  не  посадили  вас  на  палі,
Звільняйте  Крим,  зруйнований  Донбас!»
12.08.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922051
дата надходження 12.08.2021
дата закладки 13.08.2021

Valentyna_S

…і все піде на лад

А  хто  сказав,  що  треба  жити  лиш  майбутнім?
Побудьмо  в  сьогоденні,  поки  ми  в  нім  є.
Хтось  наше  завдає  на  плечі,  ще  й  своє,
І  шансу  жодного  нема  обрати  сутнє?

Долає  спрага  статків,  статусу  і  влади,
Й  без  них—безвихідь,  вакуум  й  суцільна  тьма?
Не  варт  журитися  за  тим,  чого  нема,
Тим  насолоджуймось,  що  Богом  дано.

Обходить  щастя?  Тут  воно,  у  всьому,  —
Лишень  розбач  його  поміж  простих  речей.
Спокою  не  дає  невпійманий  трофей,
Бо  ж  по-новому  живемо,  по-діловому?!

І  в  успіхах  чужих  ти  око  топиш  ласо…
У  герці  з  власним  Я  себе  не  зрадь
Та  щастячко  своє  маленьке  не  утрать.
У  когось  більше?  Не  марнуй  на  нього  часу.
Живи,  твори,  люби—і  все  піде  на  лад.
І  все  піде  на  лад…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922043
дата надходження 12.08.2021
дата закладки 13.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Старе місто ( слова до пісні)

Нас  місто  старе  зустрічає,
В  осінній  зажуреній  млі.
А  осінь  листки  розкидає
Їх  ловлять  долоні  мої.

І  я  в  цій  осінній  завії,
У  місті  старому  стою.
Воно  знає  всі  мої  мрії.
Я  з  мріями  цими  живу.

Приспів:

Старе  місто,  старе  місто,
Запали  свої  вогні.
Старе  місто,  старе  місто,
Знов  прийшли  до  тебе  ми.
Старі  вулиці,  бульвари,
Парки,  скверики,  сади.
Ними  ми  завжди  блукали,
Тепер  знов  прийшли  сюди.


Пройдусь  по  бруківці  колишній,  
Спинюся  на  нашім  містку.
У  храмі  де  править  Всевишній,
Я  щастя  для  всіх  попрошу.

Стоять  старовиннії  замки,  
Вони  збереглись  до  цих  пір.
Виблискують  врунами  ранки
У  ніжних  мелодіях  лір.

Приспів:  

В  мелодіях  осені  ніжних,
Згадаємо  ми,  ще  нераз.
Це  місто  старе,  дивовижне,
В  якому  багато  прикрас.

Воно  нам  дарує  ці  миті,
В  обійми  бере  нас  свої.
Найкращі  тут  роки  прожиті,
Лишились  дитинством  в  дворі.

Приспів:  

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922111
дата надходження 13.08.2021
дата закладки 13.08.2021

Lana P.

ДУМКАМИ ПРО ВАС…

Заповнений  розум  думками  про  Вас,
І  кожна  клітина  вібрує  у  тілі.
А  Ваші  торкання  такі  захмелілі…
Купаються  погляди  —  в  профіль,  анфас.

І  кожен  момент  —  то  нескінчений  рай  —
Дрейфує,  як  мрія,  заповнює  Вами  —
Очей  глибину  та  простори  між  нами.
Зливаються  душі  —  чуттів  водограй.

Насичений  радістю  голос  бринить,
Спивають  серця  смак  любові  повільно.
В  полоні  кохання  обом  так  привільно,
Збувається  мрія  у  кожну  цю  мить.          2/08/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921906
дата надходження 11.08.2021
дата закладки 11.08.2021

Lana P.

ЯК МІСЯЦЬ УПОВНІ…

Як  місяць  уповні  —  безстрашні  припливи  —
Завжди́  повертаються  від  хвилювань.
Твоїх  почуттів  подаровані  зливи,
Як  шанс,  щоб  пірнути  у  море  зізнань  —
Без  сумнівів  різних,  жалів,  нарікання  —
В  глибинні  світи,  несвідомі,  води́.
Там  спалахи  істин  освятять  бажання  —
Придбати  безцінні  скарби  назавжди́!                                  9/08/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921815
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 10.08.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Рідні серцю

Іду  по  літніх  гобеленах,
І  неба  вишивка  вгорі.
Удалині  дороги-  вени,
Радіє  сонце  цій  порі.

І  я  радію  житу,  травам,
Простору  вільному,  красі.
Земля  в  смарагдовій  оправі,
Не  чути  шуму,  голосів.

Земля  вкраїнська...Пахне  літо.
Люблю  цей  край  усе  життя.
Краси  багато  є  у  світі,
А  рідні  серцю  -  ці  жита.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921867
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 10.08.2021

Катерина Собова

Комбiнованi уроки

-Ну,    і    як    там    справи    в    школі?-
Ввечері    татусь    питає
Семикласника    Миколу
(Хай    синок    порядок    знає).

-Казав    вчитель    вчора    Васі,
Щоб    додати    нам    мороки  –
Запровадять    в    нашім    класі
Комбіновані    уроки.

Будемо    літературу
Пів    уроку    ми    вивчати,
Тоді    треба    цю    халтуру
Під    диктовку    записати.

А    іще    сказали,    тату,
Що    новинка    ця    освітня
Дасть    чудові    результати  –
Талант    в    кожного    розквітне.

-Та    яка    ж    це    вже    новинка?-
Тато    дуже    здивувався,-
Та    такі    уроки,    синку,
Вже    були,    як    я    навчався.

Трудовик    наш    Ян    Петрович
Любив    випити    добряче,
Дисципліна    була    в    нього  –
Всі    сидять,    ніхто    не    скаче.

Берегли    ми    його    нерви:
Пів    уроку    щось    стругали,
А    тоді    вже    до    перерви
З    ним    пісні    його    співали.

Аж    луна    котилась    містом,
Верстаки      відпочивали,
Ян    Петрович    був    солістом,
А    ми    хором    всі      співали.

Я    свистів    на    кожнім    кроці,
Але    трудовик    не    злився:
Саме    я    на    цім    уроці
Так    витьохкувать    навчився.

Комбіновані    уроки
Дають    гарні    результати:
Хоч    стругати    не    навчився,
Зате    вмію    я    співати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921865
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 10.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ранок у зажурі

Чомусь  сьогодні  ранок  у  зажурі,
Лишає  в  травах  росяні  сліди.
Схилилися  троянди  на  бордюри
І  від  дощу  прокинулись  сади.

Сріблястий  бісер  котиться  намистом,
Наниже  його  вітер  на  нитки́.
І  коли  зійде  сонце  променисте,
То  арії  співатимуть  пташки.

Начіпить  серпень  кліпси  горобині,
Що  би  вона  покрасувалась  в  них.
Сховали  сірі  хмари,  небо  синє,
Останні  краплі  падають  зі  стріх...

Поплакав  дощ    і  швидко  ліг  на  хмарку,
З'явилася  веселка  в  кольорах.
Із  барв  ясних  вона  зробила  арку,
І  залишилась  з  нею  на  ланах.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921850
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 10.08.2021

Valentyna_S

На мізинчику літа…

На  мізинчику  літа  засонцилось  пижмо.
Деревіями  блимають  «відьмині  кола».
Солов’їв  кличе  далеч.  Замислились  крижні.
До  осель  підступає  криве  видноколо.

У  садки  підкрадається  в  померки  осінь
Й  шлях  до  вирію  стеле  листками  черешні.
Як  застуджено  дишуть  поля  безколосі…
Певно,  мариться  літу:  вовтузяться  оси
На  жнивами  оголених  спинах  сердешних.

Як  розхитаний  човен,  розсвіт  зозулястий.
Досі    серпень  до  праці  не  втратив  оскоми,
Ще  у  звіті  його  обнадійливі  коми…
А  в  моїм:  вже  шляхів  не  здолаю  шпичастість.
Хай  би  тільки  душа  не  піддалась  утомі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921775
дата надходження 09.08.2021
дата закладки 09.08.2021

Lana P.

ПІД ГАРЯЧУ СКРИПКУ…

Під  гарячу  скрипку  танцювало  літо,
Світлячків  іскринки  розважали  ніч.
Просівало  небо  сяйво  через  сито,
Місяць  усміхався  —  нам  ішов  навстріч.

Цвіркунців  оркестри  підбирали  ноти  —
Музика  лунала  в  радісних  піснях.
Умлівали  зорі,  як  медові  соти,  —
На  долоньці  світу,  де  Чумацький  шлях.

Відкривали  обрій  сонцесяйні  штори  —
Струшували  роси  промені  крильми.
Цілувало  небо  дальновидні  гори,
Під  гарячку  скрипку  танцювали  ми.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921713
дата надходження 09.08.2021
дата закладки 09.08.2021

Амадей

ЗОРЯНЕ КОХАННЯ

Чому  сумуєш,  зіронько  моя,
Найяскравіша  зірка  в  цілім  небі?
Невже  ти  думаєш,  забув  за  тебе  я?
Ти  ж  знаєш,  я  такий  єдиний  в  тебе.

І  хто  б  там  що  тобі  не  говорив,
Зрадливий  місяць,  соловейко  в  гаю,
Я  так  люблю,  як  і  колись  любив,
Так  як  кохав  і  досі  я  кохаю.

І  досі  серце  полум"ям  горить,
При  зустрічі  від  щастя  завмирає,
Люблю!  Люблю  душа  моя  кричить,
І  чую  в  відповідь:"І  я  тебе  кохаю"!

Молю  тебе,  благаю  тебе  я,
Кохай  мене,  як  і  колись  кохала,
Наше  кохання  -  пісня  солов"я,
Яку  ми  до  кінця  не  доспівали.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921669
дата надходження 08.08.2021
дата закладки 09.08.2021

Амадей

ЗОРЯНЕ КОХАННЯ

Чому  сумуєш,  зіронько  моя,
Найяскравіша  зірка  в  цілім  небі?
Невже  ти  думаєш,  забув  за  тебе  я?
Ти  ж  знаєш,  я  такий  єдиний  в  тебе.

І  хто  б  там  що  тобі  не  говорив,
Зрадливий  місяць,  соловейко  в  гаю,
Я  так  люблю,  як  і  колись  любив,
Так  як  кохав  і  досі  я  кохаю.

І  досі  серце  полум"ям  горить,
При  зустрічі  від  щастя  завмирає,
Люблю!  Люблю  душа  моя  кричить,
І  чую  в  відповідь:"І  я  тебе  кохаю"!

Молю  тебе,  благаю  тебе  я,
Кохай  мене,  як  і  колись  кохала,
Наше  кохання  -  пісня  солов"я,
Яку  ми  до  кінця  не  доспівали.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921669
дата надходження 08.08.2021
дата закладки 08.08.2021

Катерина Собова

Вiрнiсть

Із    валізою    з’явилась
Люся    у    квартирі    мами:
-Я    із    Максом    розлучилась,
Тепер    буду    жити    з    вами.

-Отакої!  -    мама    встала,
В    тата    дух    перехопило:
-Тільки      ж    місяць,    як    в    весілля
Стільки    коштів    ми    вгатили!

-Тихо,    предки,-    доня    каже,-
Зараз    виходу    не    бачу,
Уявити    навіть    важко
Долю    вам    мою    собачу.

Бо    від    мене    (вража    сила)
Вірності    хотілось    Максу,  
А    я    зразу    пояснила,
Що    для    цього    в    нас    є    такса.

Ці    обов’язки    прекрасно
Скрізь    виконує    собака,
Навіть    дурневі    тут    ясно:
Проти    неї    я    -    ніяка.

Псина    в    очі    заглядає,
Капці    ввечері    підносить,
Від    природи    вірність    має  –
Для    мужчини    цього    досить.

Молода    я    і    красива,
Маю    мужа    лиш    кохати?
В    сорок    років    стану    сива,
А    чим    молодість    згадати?

Тато    з    мамою    журились:
Не    вернуть    з    весілля    баксів,
Навіть    в    тім,    що    розлучились  –
Пощастило    більше    Максу.

Тато    каже:    -Наша    Люся
Удалась    в    свою    бабусю:
Теща    втоми    тут    не    знає
І    до    старості    гуляє.

Правда,    іноді    бабуся
Свою    вірність    проявляла:
Торік    п’ятого    дідуся
На    той    світ    уже    загнала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921583
дата надходження 07.08.2021
дата закладки 07.08.2021

Ганна Верес

Іншого шляху нема

Не  вперше  нам  з  Росією  змагатись
І  власну  волю  кров’ю  боронить.
Цих  прикладів  в  історії  багато…
Вона  ж  не  може  жити  без  війни.
Було,  що  й  нам  хребет  «сестра»  ламала,
Та  сили  ми  знаходили  щораз  –
Народ  ми  України  –  не  ромали*  –
Неволі  споконвіку  упиравсь.
Сьогодні  Раша  знов  прийшла  з  війною,
У  згарищах,  крові  лежить  Донбас,
Завісила  всім  очі  пеленою,
Ніяк  не  хоче  жить  вона  без  нас.
Та  силу  волі  ми  свою  потроїм,
Аби  позбутись  рабського  ярма,
Уроки  пам’ятаємо  і  Трої,
І  іншого  шляху  у  нас  нема,
Як  вистояти  у  борні  жорстокій
І  волею  упитися  доста,
І  хоч  поки  що  тільки  сниться  спокій,
Та  віра  в  перемогу  все  ж  зроста.
4.08.2021.
*  –  немічні  люди.
Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921532
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Ганна Верес

Останнє побачення

У  час  недобрий  він-вона  зустрілися,
Коли  на  сході  запалав  Донбас…
Серця  обох  коханням  загорілися,
Таке  в  житті  буває  тільки  раз.
Вона  прийшла  до  нього  на  побачення…
Він  –  під  хрестом,  вона  –  над  ним  –  жива!
Але  яке  тепер  це  має  значення?
Вони  –  удвох!  І  зайві  вже  слова…
Здолала  жінка  сотні  кілометрів  же,
Аби  знайти  могилку  цю  і  хрест.
Не  вірилося,  що  коханий  мертвий  вже…
–Чому  вказав  на  нього  Божий  перст?
Адже  кохання  тільки  розгорялося,
Чому  ж  усе  звелося  нанівець?
Він  воїн  був,  та  смерть  якось  підкралася…
А  мріялося    ж  стати  під  вінець!..
Вона  себе  тепер  вважа  вдовицею  –
Одна-однісінька  і  в  будні,  і  в  свята  –
Зчорніла  вся  та  так,  що  жаль  дивиться  вже…
Сніжок  на  скронях.  Ба,  не  молода…
Стоїть  вона,  немов  у  землю  вкопана,
Тепер  уже  дала  волю  сльозам.
Могилка  рясно-рясно  ними  скроплена
Без  слів  уже  зуміла  розказать:
І  як  непросто  в  світі  цім  без  нього  їй,
І  як  приходить  він  до  неї  в  сни:
–Якби  ожив,  то  цілувала  б  ноги  я…
Зненацька  й  день  розплакався  ясний…
Хто  знає,  чи  останнє  це  побачення,
Що  думала  вона  про  все  тоді,
За  нього  теж  її  сльозою  сплачено…
Може  ж,  коханий  теж  йому  зрадів?
Дивився  хрест  і  думав  свою  думоньку:
Могила,  бач,  цвіте  собі  в  вінках…
Живе  кохання  довше,  аніж  людоньки:
Було  так,  є  і  буде  у  віках.
5.08.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921527
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Valentyna_S

ОДИН

Лиш  мить  якусь  у  Всесвіті  ми  втрьох:
Я,  Ти  
             та  ніч  у  зорянім  очіпку.
А  потім  хлинули  і  «фіть»,  і  «тьох»
Й  слідком  за  нами  досі  невідчіпно.

Розвити  щоб  інтимний  цей  сюжет,
Роса  танцює  на  траві  чечітку.
—Й  сьогодні  вам  не  бути  тет-а-тет,—
Хитрющий  місяць  нам  виснує  чітко,

Розсунувши  з  єдвабу  палантин,
Космічний  пил  здмухнувши  із  маніжки
На  тінь  дерев,  на  нас,  на  часоплин

І  сяєвом  присипавши  доріжки…
Веселим  вдався.  Все  йому  за  смішки—
Й  коли  ми  вдвох,  а  він,  як  перст,  один.
                                                                                             ОДИН.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921367
дата надходження 04.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Трояндовий букет ( слова до пісні)

Сьогодні  несу  я  троянди,  
Для  тебе  кохана  моя.
У  серці  ти  вічна  розрада
І  вічна  загадка  моя.

Візьмеш  у  долоні  ці  квіти,
В  обійми  затиснеш  міцні.
Як  будеш  від  щастя  п'яніти,
Пташині  хай  линуть  пісні.

Приспів:

Червоні  троянди  -  то  квіти  кохання,
Вишневі  троянди  -  то  вірність  й  любов.
Червоні  троянди  -  то  мо́є  зізнання,
Вишневі  троянди  -  то  ніжності  зов.


Гойдатиме  небо  десь  зорі,
З'єднаються  наші  шляхи.
Купатися  будем  в  любові
І  будем  її  берегти.

Ти  будеш  моя  королева,
Найкращою  серед  квіток.
Чарівна  троянда  вишнева,
У  серці  щасливих  думок.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921505
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Lana P.

Хоку про місяць

[u]МІСЯЦЬ[i][/i][/u]
Уповні  місяць
Дарує  сяйво  ночі.
Світиться  земля.

[u]ВЧУСЯ[i][/i][/u]…
В  обіймах  ночі  
Листи  читає  місяць.
Любити  вчуся.                            1/05/21

[u]ЧОВЕН[i][/i][/u]
Човен  топиться
У  місячному  сяйві.
Повніють  мрії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921458
дата надходження 05.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Катерина Собова

Укравтодор

Маленька    дівчинка    Іванна
У    школі    вже    Буквар    вивчала,
Взяла    газету    на    дивані
І    тихо    по    складах    читала.

Тут    першокласниці    неясно:
У-крав-тодор    -    не    зрозуміло.
Таке    велике    слово    класне  –
Дізнатись    більше    закортіло:

-Дивись,    матусю,    ось    Тодор,
А    що    украв    -    не    написали,
А    красти    -    це    ганьба    й    позор,
Таке    у    школі    нам    казали.

-Це    слово,-    каже    мама    Люда,-
Його    придумали    не    Боги,
“Укравтодор”    -    це    такі    люди,
Які    в    нас    дбають    за    дороги.

Вони    так    гарно    розписали
Свою    роботу    для    народу,
Та    скрізь    вибоїни    дістали
І      водіїв,    і    пішоходів.

У    Міністерствах    -    там    не    бачать:
Яка    б    пора    в    нас    не    настала,
Асфальт,    пісок    і    щебінь,    наче,
Корова    язиком    злизала.

Відкрити    кримінальні    справи  –
Хто    тільки    в    нас    за    це    не    брався:
Який    Тодор,  де    й    скільки    вкрали  –
Про    це    ніхто    ще    не    дізнався!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921337
дата надходження 04.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Амадей

А ВІН УЗЯВ ГРАНАТУ І ПІШОВ

                           Ветеран  АТО  Володимир  Прохнич  
               з  бойовою  гранатою  зайшов  у  Кабмін.Дістали!


А  він  узяв  гранату  і  пішов,
Це  як  же  влада  їм  зробила  мало,
Отим,  хто  за  Вкраїну  умирали,
Здоров"я  хто  віддав  чи  й  смерть  знайшов?!
І  він  узяв  гранату  і  пішов.

А  він  узяв  гранату  і  пішов,
Щоб  більш  тарифи  нам  не  піднімали,
Останні  копійки  не  забирали,
Субсидії  не  зменшували  знов,
То  він  узяв  гранату  і  пішов.

А  він  узяв  гранату  і  пішов,
Так,  як  ходив  у  бій  із  ворогами,
Безчинств  щоб  не  чинила  влада  з  нами,
Він  шляху  іншого  для  цього  не  знайшов,
То  він  узяв  гранату  і  пішов.

А  він  узяв  гранату  і  пішов,
Він  вічно  буде  в  пам"яті  народній,
Він  крок  ступив  Ікаром  у  безодню,
Він  просто  взяв  гранату  і  пішов,
Бо  іншого  шляху  він  не  знайшов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921484
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Амадей

КОХАННЯ ІЗ ТРОЯНДАМИ В ДОЛОНІ

Приніс  я  Їй  букет  троянд  червоних,
Отій,  котру  любив  з  дитинства  дуже,
Сказав  я  їй:"Візьми  букет,  кохана",
А  в  відповідь  почув:"Спасибі  друже".

І  стислось  моє  серденько  від  болю,
Й  гіркою  я  сльозою  подавився,
Я  розпрощався  з  першою  любов"ю,
Для  Неї  я  лиш  другом  залишився.

Пройшли  роки,  в  нас  вже  дорослі  діти,
Вже  сріблом  притрусило  наші  скроні,
Та  в  серці  я  для  Неї  залишився,
Коханням  із  трояндами  в  долоні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921481
дата надходження 06.08.2021
дата закладки 06.08.2021

Ніна Незламна

Якби я мала…

Якби  я    мала,  ясні  чорні  очі
Тоді    б  напевно    приходив  щоночі
Всміхався  місяць,  виглядав  з-  за  хмари
Яскраві  зорі,  посилали    б  чари…

Якби  ж  я  мала,  брови    -  рівну  стрічку
Тебе  б  кохала,  прославляла  нічку
Що  спромоглася  нас  обох  сп*янити
Лиш  вона  зна,  важко  одненькій  жити

Не  спалось  вітру,  напевно,  як  й  мені
Шовкові  трави  прихилив  до  землі
Ніби  нашіптував  пісню  кохання
Хто  ж  приголубить  -    мене  до  світання

Любий  ,  а  я  -  маю  зелені  очі
Розповіла  б,  таємниці  жіночі
Хай  би  мене  зморила  денна  втома
Та  я  б  кохала,    раділа  б,  що  вдома

У  ліжку  тепло,    уже  не  одненька
Блажений  спів  –  слухала  б  соловейка
Чи  й  збудеться  колись,  ця  моя  мрія?
Ховались  зорі,  лишалась  надія…

Збігли  роки,  вже  давно  сиві  коси
Стрічаю  ранок,  ледь  срібляться  роси
Та  не  приносить    втіхи  надвечір*я
Не  об*єднались,  зіроньки  в  сузір*я

Якби  ж  ти  Боже  та  й  дав  чорні  очі
Причарувала  б,  втішалась  щоночі
Щоб  по  житті,  розпач  не  тиснув    серце
Вселяло  віру  сімейне  джерельце
І  я    б  пізнала    те,  жіноче  щастя!

                                                 28.07.2921р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921348
дата надходження 04.08.2021
дата закладки 05.08.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Два крила ( слова до пісні)

Коли  у  парі  два  крила,
Нас  піднімають  в  небо.
Любов,  як  казка  ожива,
У  неї  вірить  треба.

Торкають  серденька  слова,
У  мріях  оживають.
Коли  у  парі  два  крила,  
То  кращого  немає...

Ті  крила  доля  нам  дала,
Що  би  у  вись  злетіти.
І  за  собою  повела,
Що  би  у  щасті  жити.

Як  поєднаються  серця,
Мелодія  заграє.
Коли  у  парі  два  крила,
Тоді  душа  співає.

Шептати  буду,  ти  моя,
Найкраща  в  цілім  світі.
Коли  у  парі  два  крила,
Не  можна  не  любити.

Любов  свята...  любов  свята,
Святішої  немає.
Коли  у  парі  два  крила,
Вогонь  в  серцях  палає.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921412
дата надходження 05.08.2021
дата закладки 05.08.2021

Lana P.

ЗОРЯНА КРИНИЦЯ

У  небі  зоряна  криниця
Втопила  місяця  на  дні.
Дрімає  ніч.  Чомусь  не  спиться  --
І  сумно,  й  радісно  мені.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920616
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю ( слова до пісні)

Я  люблю  губитися  в  ромашках,
Серед  квітів  ніжних,  польових.
І  коли  щебече  в  небі  пташка,
За́вжди  прислухаюсь  в  спів  її.

Я  люблю  кружляти  в  парі  з  вітром,
Доторкатись  пальчиком  роси.
А  ще  хмари,  що  пливуть  над  світом,
У  пухкій,  незвіданій  красі.

Я  люблю  чудові  літні  ранки
І  блакитне  небо  голубе.
Сонце,  що  оділо  вишиванку,
А  найбільше  я  люблю  тебе.

Ти  й  ромашки  дуже  мені  близькі,
Я  любов  завжи́  знаходжу  в  них.
Милий  мій  із  юності  хлопчисько,
Не  забула  я  очей  твоїх...

Як  дивлюся  на  волошки  в  житі,
Бачу  погляд  й  усмішку  твою.
Найдорожчий  ти  в  усьому  світі,
Я  любов  для  тебе  бережу.

І  нехай  роки  летять  птахами
І  тікає  молодість  кудись.
Буду  йти  я  нашими  стежками,
Поспішати  буду,  як  колись...


Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920628
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

"Краплинки молочні"

Я  не  рватиму  лілій  в  саду,
Берегтиму  красу  пелюсткову.
Милуватися  тільки  прийду
Квітом  дивним  в  росі  світанковій.

Стебла  ніжні,  цнотливості  шик.
Чистота  і  надія  в  в  лілеях.
Це  цвітіння  липневе  є  пік,
Наче  з  казки  злетілися  феї.

Гордовиті,  розкішні  -  їх  сонм.
Квіти  Гери  -"  краплинки  молочні",
Не  міраж,  не  омана,  не  сон,
Чарівниці  цілують  всім  очі.

(За  однією  з  легенд,  Лілії  з'явились  на  землі  з  краплин  грудного  молока  богині  Гери.)
 Світлини  моїх  лілій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920634
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 27.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Троянди розлуки ( слова для пісні)

Жовті  троянди  розлуки,  кинув  коханий  до  ніг,
Падали  сльози  на  руки  і  холодили  мов  сніг.
Промені  сонця  не  гріли,  не  віддавали  тепло,
А  у  душі  так  боліло  і  заметілью  мело.

Приспів:

Я  у  вихорі  метілі  загублюсь,
Хоч  душа  цей  біль,  ще  відчуває.
У  молитві  я  до  Господа  звернусь,
Хай  тобі  образи  всі  прощає.

У  небі  спалахне  зоря,  на  неї  подивлюся,
Я  не  твоя,  я  не  твоя,  коханою  не  звуся.
Коли  розлук  розтане  сніг  і  стане  небо  світле,
Весна  вернеться  на  поріг  і  знову  все  розквітне.

Приспів:

Зустріну  я  свою  любов,  зустрінеться  кохання,
І  буде  квітнути  все  знов  із  вечора  до  рання.
Співати  буде  соловей  і  вітерець  кружляти,
Любов  пригорне  до  грудей,  щоб  більш  не  відпускати.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920452
дата надходження 25.07.2021
дата закладки 26.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Чудо природи

Природа  чудо  сотворила,
Подарувала  квітку  милу.
Вона  до  нас  немов  сміється,
Так  ніжно  лілією  зветься.

Рожеві,  білі  і  червоні,
Ми  завжди  в  їхньому  полоні.
Їх  запахи  до  себе  манять,
Коханням  серце  наше  ранять.

Вдивляюсь  в  квітку  -  тебе  бачу,
А  ще,  любов  твою  гарячу.
Що  зігріває  мене  й  досі,
Хоча  із  квітки  падуть  роси.

Я  кожен  раз  дивлюсь  на  неї,
Які  ж  красиві  ці  лілеї.
Вони  немов  саме  кохання,
Несе  закоханим  зізнання...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920355
дата надходження 24.07.2021
дата закладки 24.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Гуманне

Працює,  піднімаючись  все  вище.
У  резиденції  його  весь  світ.
Світило  дня,  дароване  Всевишнім
Живе  і  житиме  мільярди  літ.

Несе  і  світло,  і  тепло  завзято,
Гігантське  і  всесильне  для  землі
І  для  людей.  Небес  правічне  свято,
І  ми  його  шукаємо  в  імлі.

Вечірнє  сонце  здатне  віддавати
Усе  до  крапельки,  як  стиглий  плід.
І  десь  на  небосхилі  кострубатім
Його  блискуча  блякне  денна  мідь.

І  засинає,  натрудившись,  тихо.
То  ж  дякуйте  гуманному  за  все.
На  жаль,  людина  створює  ще  лихо
І  темних  плям  неміряно  несе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920365
дата надходження 24.07.2021
дата закладки 24.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доки йшла до тебе ( слова до пісні)

Доки  йшла  до  тебе,  промочила  ноги,
Відчувала  осінь  всі  мої  тривоги.
Відчувала  осінь,  тихо  говорила,  
Доки  йшла  до  тебе,  любов  мене  гріла.

Ту  любов  гарячу,  несла  я  з  собою,
Умивались  трави  дрібною  росою.
Умивались  трави,  вітерець  торкався,  
Мабуть  він  у  мене  також  закохався.

А  я  посміхнулась  і  йому  сказала,
Що  тебе  одного,  все  життя  кохала.
Що  тебе  одного  і  більше  нікого,
Лиш  до  тебе  милий  приведе  дорога.

Зазирну  у  очі,  пригорнусь  до  тебе,
Б'ється  моє  серце,  щастя  бачить  небо.
Б'ється  моє  серце,  щастя  бачуть  зорі,
Корабель  кохання  нас  відносить  в  море.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920202
дата надходження 22.07.2021
дата закладки 22.07.2021

Ніна Незламна

Мов води нап`юся…

У  вишневих  барвах  заховавсь  світанок
Мов  води  нап`юся,  зустрічаю  ранок
Прохолода  лягла,,    ніби  та…  з  криниці
Зарясніли  в  росах  мої  полуниці

Диво,  пора  літня,  заглянуло  й  сонце
Промінчик  мерехтів,  у  моє  віконце
Розлігся  й  на  ганку,  ніби  зазиває
Щоб  ранку  раділа  -  душу  звеселяє

По  траві́…    шовковій,    цвіт  ледь  похилився
Проміне́ць  й  по  ньому,  бігав  і  топився
В  веселко́вих  барвах  вигравали  роси
Аромати  п`янкі,  несуть  абрикоси

Копошаться  оси…  блиск  листви  на  сонці
Певно  я  хмелію,  стою  у  сторонці
Задивлю́сь,  любуюсь,  цій  красі  ранковій
Зігріва́ють  душу…  мрії    лазурові.

                                                                           18.07  2021р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919818
дата надходження 18.07.2021
дата закладки 18.07.2021

Катерина Собова

Казино

Пощастило    в    житті    Грицю
(Обслуговував    машини),
Влаштувався    у    столиці  –
У    майстерні    міняв    шини.

Удалося    за    два    роки
Трохи    грошиків    зібрати,
Хлопець    спритний    був    нівроку  –
В    казино    пішов    пограти.

Там    при    вході    зупинили:
-Це    елітна    установа.
Ви    у    джинсах,    без    краватки,
Для    таких    тут    заборона.

-Неподобство!      -Гриць    волає,-
Вийшов    дядько    он      безсилий,
Без    костюма,    бо    не    має,
То    його    ви    пропустили!

Охорона:    -Всі    ми    грішні.
Вимагає    так    реформа:
Ви    зайти    повинні    з    грішми,  
При    параді,    в    повній    формі.

А      виходите    -      вам    вдачу
Колесо    фортуни    скаже,
Доля    іноді    ледача,
Кожному    -    як    карта    ляже.

Тут    уже    за    вами    право,
Де    поділася    вся    сума…
Можете    кричати      ”Браво!’’
Без    сорочки    і    костюма.

-Де    та    правда?    -Гриць    дереться,-
Щоб    за    мить    усе    програти,
Ще    півроку    доведеться
Гроші    на    костюм    збирати?

Вихід    є    один    хороший,
Що    робити    далі    -    знаю:
Краще    в    барах    усі    гроші
Я    з    дівками    промотаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919701
дата надходження 16.07.2021
дата закладки 18.07.2021

Катерина Собова

Хто батько?

Вчительці    завдав    мороки
Другокласник    Коля:
Знову    не    зробив    уроки
І    прийшов    у    школу.

Вчителька    вже    ледь    не    плаче,
Тисне    на    хлопчину:
-Чом    не    зроблені    задачі?
Всім    скажи    причину!

-Тато    з    мамою    сварились,
Я    наставив    вуха,
Мені    так    було    цікаво  –
З    радістю    все    слухав.

Захотілось    потім    спати,
Тихенько    роззувся,
За    ті    вправи,    що    писати,
Просто    я    забувся.

Вчителька    сказала    Колі:
-Батька    викликаю:
Другий    рік    уже    ти    в    школі  –
А    його    не    знаю.

Бачила    я    тільки    маму
(Таку    не    забути),
Хочу    татову    програму
Щодо    тебе    чути.

-Так    оце    ж    вони    у    сварці
Часто    виясняють:
Хто    мій    батько    і    який    він  –
До    цих    пір    не    знають!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919273
дата надходження 11.07.2021
дата закладки 13.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Духмяний липень

Духмяний  липень,  пахне  цвітом  липи,
Хоча  дощить,  то  зовсім  не  біда.
Дощ  у  долоні  діаманти  сипе,
А  небо  на  це  дійство  спогляда.

Пшениця  дозріває  вже  у  полі,
Почнуться  незабаром  і  жнива.
Веселий  вітер  вирвавшись  на  волю,
Пісень  для  неї  на  сопілці  гра...

У  лузі  пахнуть  ніжно  сінокоси,
Поважно  ходить  в  березі  бузьо́к.
Збирають  квіти  перламутні  роси,
А  літо  їх  збирає  у  вінок.

Чудову  мить,  фарбує  ніжне  літо
І  прикрашає  всім  своїм  єством.
Вино  в  бокалах  солодом  налите,
Чекає  нас  з  тобою  за  столом...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918967
дата надходження 08.07.2021
дата закладки 08.07.2021

Катерина Собова

Нічна зміна

Дід    Петро    прийшов    до    тину,
Запитав    сусіда    Рому:
-Вдосвіта    твоя    дружина
Добирається    додому?

І    чогось    на    мене    боком
І    сердито    позирає,
Хоч    я    зовсім    ненароком
Із-за    тину    виглядаю.

-Ніночка    іде    з    роботи,-
Промовляє    гордо    Рома,-
Виявляю    я    турботу  –
Все    роблю    для    неї    вдома.

Це    -    секретна    установа,
Де    працюють    в    нічну    зміну,
Радий    я,    що    вкотре    знову
Запросили    мою    Ніну.

Там    -    державна    таємниця
(Підписалась    в    цьому    кожна),
Хай    і    в    сні    таке    не    сниться,
Це    розказувать    не    можна.

Звечора    іде    кохана,
Заробітки    там    хороші:
Стомлена    приходить    рано,
Та    приносить    добрі    гроші.

Дід    Петро    всміхнувсь    до    Роми,
Приховав    усі    словечка,
Пригадав    ці    установи,
Де    колись    скакав    у    гречку!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918909
дата надходження 07.07.2021
дата закладки 07.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Літа Сонцекрес

Вода  й  вогонь  -  очищення  сердець.
Це  Колосок,  Суботки,  літа  Сонцекрес,
Купала  свято  -  зіллячка  вінець.
Танок  зірок  у  загадковості  небес.

Волошки,  маки,  м'ята,  деревій..-
Цілющі  квіти  від  русалок,  потерчат  -
Терлич,  полин...  збирай  скоріш,  радій,
Віночки  чудодійні  для  красунь  дівчат.

Сопілка  і  цимбали  виграють,
І  линуть  співи  гарні    й  танці  всеньку  ніч.
Вінки,  свічки  по  річечці  пливуть,
Їх  ловлять  вміло  "переємці"  навсебіч.

Стрибання  через  вогнище  удвох.
Аби  у  парі  бути  -  тайна  ворожби.
І  солов'їне  чути  тьох  і  тьох.
Веселощі,  мов  свіжі  ліки  від  журби.

В  Купальську  ніч  знов  папороть  цвіте.
Чи  вдасться  хоч  комусь  знайти?  Єдина  ж  мить.
А  хто  знайде  -  прозріння  проросте,
Щоб  зрозуміть  дари  природи,  дивосвіт.

(Свято  Івана  Купала  ще  називають  Колосок,  Суботки,  Сонцекрес).  (За  легендою  квіти  розсівають  русалки  і  потерчата)  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918904
дата надходження 07.07.2021
дата закладки 07.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

"Перлина кохання"

Візитка  Умані  -  фонтани,
Ефекти  дійства  гіпнотичні.
Кохання  ввечері  і  зрання,
Є  в  цьому,  певне,  щось  містичне.

Побачень  місце  і  освідчень.
Найбільше  диво  України.
Вражає  неймовірне  світло
В  єднанні  з  музикою  нині.

У  кольорах  веселки  бризки,
Фігури  лазерні  у  гамі.
Портрет  Шевченка  зовсім  близько
І  українців  голограми.

Які  ж  фонтани,  уманські  фонтани!
Яскраве  шоу  феєричне.
Милуємось  "  Перлиною  кохання"  -
Окраса  міста  ця  -  велична.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918721
дата надходження 05.07.2021
дата закладки 05.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов до рідної землі

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
Як  я  люблю  тебе  й  життя!
Той  ніжний  плескіт  водограю,
Волошок  й  маків  вишиття.

Твої  поля  пшеничні  й  житні,
Луги  зелені,  неба  синь.
І  трави,  що  росою  вмиті
І  любу  -  матінку  Волинь.

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
П'ю  прохолоду  з  джерела.
Красу  й  пісенність,  наче  з  Раю,
Земля  у  спадок  нам  дала.

Твоя  історія  для  мене,
Це  мій  прадавній  родовід.
Те,  що  лишилось,  сокровенне
Його  не  перейти  у  брід.

Мій  краю  рідний,  рідний  краю,
Вітрів  політ  і  лісу  шум.
Душею  я  красу  спиваю
І  відганяю  з  серця  сум.

В  саду,  де  гойдалка  і  тиша,
Так  цю  романтику  люблю...
Я  тут  творю  і  ві́рші  пи́шу,
І  мить  думками  цю  ловлю...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918717
дата надходження 05.07.2021
дата закладки 05.07.2021

Амадей

Лишилася лише надія

Мені  наснилася  зима,
І  ми  із  Вами  в  сніжки  граєм,
Навіщо  марно  час  втрачаєм,
Коли  в  Вас  почуттів  нема.

Навіщо  серденько  тривожить,
Коли  воно  і  так  страждає,
Коли  це  все  на  гру  похоже,
Когось  можливо  забавляє?!

А  я  б  іще  чомусь  хотів,
Потонуть  в  морі  почуттів,
Та  тільки,  мабуть,  марна  мрія,
Лишилася  ...  лише  надія.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918619
дата надходження 04.07.2021
дата закладки 05.07.2021

Амадей

Із Музою радість отримую я…і не тільки (літературна пародія)

         Із  Музою  Радість  отримую  я
         Автор  golden-get

Із  Музою  Радість  отримую  я...
Бо  поряд  із  нею,  барвисте  життя,
Я  не  сумую,  є  нові  почуття
Комусь  я  потрібен  -  головні  відчуття...

           Пародія

Із  Музою  радість  отримую  я...і  не  тільки

Із  Музою  радість  отримую  я,
Бо  Музонька  Шпільман,  сусідка  моя,
У  неї  є  Льова,  но  то  не  біда,
Вона  вся  при  тілі  й  така  молода!

Вона  усе  зробить,  при  том  до  ладу,
Коли  я  до  Музоньки  в  гості  зайду,
Я  з  Музою  завжди  щасливим  буваю,
Особо,  коли  Льови  дома  немає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918606
дата надходження 04.07.2021
дата закладки 05.07.2021

Катерина Собова

Мінімалізм

Мама    привела    в    квартиру
Нового    коханця    Гошу:
Все    оглянув,    бажав    миру,  
І    відмітив    все    хороше:

-Обстановка    скрізь    прекрасна,
Дихає    тут    оптимізмом,
В    тебе    модно    й    дуже    класно,
Зветься    це    -    мінімалізмом.

В    очі    стінка    в    вас    не    лізе,
І    з    сервізами    серванти,
Антресолі    і    валізи,
Килими    відсутні    й    банти.

Син-школяр    промовив    щиро:
-Результати    очевидні:
Те,    що    бачите    в    квартирі,
Називається    в    нас    -    злидні.

А    найбільше    мінімально
В    холодильнику    на    кухні:
Там    у    нас    оригінально  –
Каструлі    відсутні    й    кухлі.

Хто    з    дядьків    приходить    жити  –
Через    тиждень    всі    тікають…
Мама    починає    нити,
Що    їх    злидні    виганяють.

Втік    відразу    милий    Гоша.
Мама    сина    б'є:    -Ледащо!
Слово    те    таке    хороше
Розшифровувати    нащо?

Будемо    тепер    казати
(А    дядьки    прийдуть    ще    різні):
-В    нас    все    модно    і    сучасно,
Живемо    в    мінімалізмі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918450
дата надходження 02.07.2021
дата закладки 03.07.2021

Lana P.

ЦІЛЮЩА ЛИПА

Цілюща  липа,  чай,  меди…
Я  ще  не  раз  прийду  сюди  
Натхнень  спивати  насолоду  —
У  спеку,  в  будь-яку  погоду.

Гудуть  натомлені  джмелі,  
Нектарні  бджілоньки,  малі.
Танцюють  хмари  комашині,
Лунають  ноти  і  пташині.

В  купальні  сонячних  заграв,
У  різнобарв’ї  духу  трав,  
На  швидкоплинних  крилах  літа  
Тремтить  душа,  теплом  зігріта!                                                    28/07/21

P.S.  Світлина  автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918250
дата надходження 30.06.2021
дата закладки 01.07.2021

Lana P.

ЗОРІ…

Рухайся  разом  із  морем,
Хвилею  в  серці  танцюй,
В  душу  світи  мені,  зоре,
В  скронях  пульсуй!                        2/05/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918254
дата надходження 30.06.2021
дата закладки 01.07.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої цілую руки

Я  твої  цілую  руки
І  топлюсь  в  твоїх  очах.
Роз'єднала  нас  розлука,  
Та  вернув  до  тебе  шлях...

Довго,  довго  йшов  по  ньому,
Лабиринтами  кружляв.
Та  повір,  що  ту  дорогу,
З  перешкодами  долав...

Як  лили́  дощі  осінні,
Слухав  їх  мелодії.
Як  лягав  на  вії  іній,
Вії  згадував  твої.

А  коли  весна  всміхалась
І  стелила  білий  цвіт.
Ти  у  снах  моїх  з'являлась
І  від  того  меркнув  світ.

Зігрівало  тепле  літо,
Разом  з  ним  любов  твоя.
Маковим  торкала  цвітом
І  волошками  в  полях...

Обійняв,  притис  до  себе,
Ти  навік  любов  моя.
Посміхалось  до  нас  небо,
З  нами  серце  розмовля.

І  тепер,  коли  зустрілись,
Руки  ніжно  цілував.
Все  збулося,  як  хотілось,
Вітерець  пісень  співав...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918318
дата надходження 01.07.2021
дата закладки 01.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Дух солодкий аж до млості

Янтарний  день  цілує  легко  простір.
Верхівка  літа  -  перше  липня.
Розсипались  у  травах  дрібно  роси,
Із  бджілками  співає  липа.

Ярила  нині  сонячні  потоки
Торкаються  сердечок  листя,
Наповнюють  широковіття  соком.
Цвіте  медова  й  пахне  липа.

З  родини  мальвових  красуня  ніжна.
Метелики  летять  у  гості.
Частує  липа  ароматом  свіжим,
І  дух  солодкий  аж  до  млості.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918322
дата надходження 01.07.2021
дата закладки 01.07.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Літо в ромашках

Густо  рум'янком  зацвічений  сад,
Божа  краса  дрібних  невістульок.
Ллється  навколо  її  аромат,
З  неба  моргає  сонячна  куля.

П'янко...Ромашковий  килим  живий:
Цяточки  жовті,  біле  пелюстя.
Десь  заховався  пустун-вітровій,
Певне,  дрімає  в  тихих  галузках.

Червень-господар,  квітує  пора.
Стебла  тоненькі.  Ніжне  суцвіття.
Сонця  й  рум'янку  захоплива  гра.
Літо  в  ромашках  -  радощі  світу.


(  Ромашку  ще  називають  рум'янком,  невістульки.)  Світлина  у  саду  сусідки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918155
дата надходження 29.06.2021
дата закладки 29.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мелодії серця

Коли  уранці  сонечко  всміхнеться
І  птахи  защебечуть  у  гаю.
Пісенним  хором  пісня  розіллється,
А  я  на  зустріч  пісні  тій  піду.

Пісенні  звуки  промовляє  річка,  
Несе  її  зваблива  течія.
І  сонячне  проміння,  наче  стрічка,
Вплітається  в  блакитні  небеса.

Підхоплює  мотив  веселий  вітер,
Несе  його  на  луг  і  в  береги.
Заслухались  мелодією  квіти,
І  так  стає  красиво  навкруги.

Для  мене  навіть  шелест  листя  -  пісня,
Веселий  джмелик  додає  акорд.
Через  паркан  троянда  перевисла,
Вмостивсь  метелик  ніби  справжній  лорд...

А  коли  нічка  завітає  в  гості,
Засвітяться  зірки,  мов  ліхтарі.
Навіть  й  тоді  летітимуть  у  простір,
Мелодії,  що  грають  звіздарі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918153
дата надходження 29.06.2021
дата закладки 29.06.2021

Lana P.

ЧЕРВНЮ…

Розніжуєш  і  душу,  й  тіло  —
Так  лагідно  і  захмеліло,
Суничне  розливається  вино…
Загрався  мідний  місяць  в  доміно
З  яскравими  вночі  зірками.
Укрився  обрій  пелюстками
Завій  жасминних  літньої  пори.
Гойдають  небо  пишні  явори  —
Підставили  в  сплетінні  руки,
І  линуть  дивовижні  звуки  —
Вібрують  в  просторі  на  крилах  мрій.
Мій  любий  червню,  кожну  ніч  зорій!                    28/06/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918116
дата надходження 29.06.2021
дата закладки 29.06.2021

Катерина Собова

Олiгарх

Хвалиться    колезі    Настя:
-Я    тепер    така    щаслива,
Бо    зустріла    справжнє    щастя,
І    літаю,    як    на    крилах!

Дуже    милий    мій    багатий  –
Олігархом,    точно,    зветься:
Не    біжить    у    карти    грати,
І    на    танці    не    женеться.

Не    метає    кулю    в    кеглі,
В    депутати    теж    не    преться,
Має    фірму,    де    підлеглі
(До    ста    тисяч    набереться).

Поділилася,    що    хочу
Збільшити      і    губи,    й    груди,
То    сказав,    що    у    цій    справі
Взагалі    проблем    не    буде.

-Знаю    твого    кавалера,-
Тут    колега    промовляє,-
Це    наш    пасічник    Валера  –
Вулики    прекрасні    має.

Його    бджоли-трудівниці
Свою    справу    добре    знають:
В    чоловікову    скарбницю
Дещо    з    грошей    відкладають.

Бджілки    кошти    зберігають,
Щоб    не    тратив    милий    здуру,
За    красу    твою    подбають  –
Накачають    всю    фігуру!

В    Насті    щелепа    відвисла,
Креслила    якусь    кривульку…
Все    багатство    зразу    скисло,
Луснув    олігарх,    як    булька!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918078
дата надходження 28.06.2021
дата закладки 28.06.2021

Любов Іванова

Я У ПАМ"ЯТІ ПРОШУ ТАЙМ-АУТ

[b][color="#046656"][color="#e31246"]Я[/color]-скравий  той  роман  забути  серцю  важко,

[color="#e31246"]У[/color]-  спогадах  живу  багато  довгих  літ

[color="#e31246"]П[/color]-оринула    б  увись,  та    я  -  безкрила  пташка,
[color="#e31246"]А[/color]-дже  любов  скував  своїм  зимів"ям  лід.
[color="#e31246"]М[/color]-ожливо  й  у  зими  бувають  потепління,
[color="#e31246"]Я[/color]-  подумки  не  раз  буваю  там,  де  МИ.
[color="#e31246"]Т[/color]-ам  радість  і  любов,  там  ніжних  рук  сплетіння
[color="#e31246"]І[/color]-    літо  там  весь  час,  без  лютої  зими...

[color="#e31246"]П[/color]-опливли  врізнобіч,  як  дві  бродячі  шхуни,
[color="#e31246"]Р[/color]-озбіглись...  та  в  думках  ти  ніби  поряд  знов.
[color="#e31246"]О[/color]-дначе  це  ж  не  так,  що  почуття  лиш  юним,
[color="#e31246"]Ш[/color]-укаю  крізь  рокИ  загублену  любов.
[color="#e31246"]У[/color]-  всіх  подій  життя  зазвичай  є  і  давність,

[color="#e31246"]Т[/color]-а    наші  почуття  не  йдуть  ніяк  з  думок.
[color="#e31246"]А[/color]-  треба    їх    уже  відправити  в  туманність
[color="#e31246"]Й[/color]-  нехай  біль  віднесе  в  моря  швиидкий  струмок.
[color="#e31246"]М[/color]-ине  можливо  час,  не  буде  рватись  серце,
-
[color="#e31246"]А[/color]-би  той  час  мені  Господь    подарував.
[color="#e31246"]У[/color]-яво  моя,  біль,  звучи  десь    поміж  терцій,
[color="#e31246"]Т[/color]-а  видно  ти  мене  тоді  причарував.[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918066
дата надходження 28.06.2021
дата закладки 28.06.2021

Ніна Незламна

З Днем Конституції друзі !

Велична  книга  є  в  Державі-  Конституція!
У  ній  записано  для  нас  право  -    інструкція
На    прожиття  на    святій,  на  народженій  землі
Де  диво  –  ранки  і  влітку  співають  солов`ї

Де  крутосхилі  береги    й  повноводні  ріки
Й  яскраве  сонце  і  блакитне  небо  навІки
Нас  на  життя  надиха  Богом  дана  природа
В  книзі  записано,  все  це    -  багатство  народа

Щоб  зберегти,  ми  маємо  жити  по  закону
Кожному  з  нас  треба  завжди    бути  правдивому
Не  відрізнятись,чи  незаможний,  чи  багатий
Сором`язливий,  чи    бува  надто  пихатий

У  книзі  цій,    написано  про  кожного  із  нас
Ми  маєм  право  жити,  який  би  не  був  той  час
Закон    один    для  всіх  -    працювати  і  навчатись…
Та  нині    бідному,  як    вижити,  лікуватись?

Кажуть  землиця  наша,  на  надра  забагата
Але  чомусь,    у  старого  все  холодна  хата
Майже  обдерта,  жаль,  не  спроможній  поладнати
Ніби  Держава,  для  народу,  як  рідна  мати?

То  деж  наш  газ?  Чому  віддали  в  приватні  руки?
Хіба  не  знають,  що  всіх  покинули  на  муки?
Останні  гроші  похабно  здирають  з  народу
Не  один  пан,  за  це  має  нагороду….

А,  як  же  сім`ям,  у  кого  діти  ходять  до  школи
Вони  ж  бідують,  голодні,  як  узимку  бджоли
Як  виживати,  коли  давно  нема  роботи?
Он  у  дитини,  знов  продирявілись  чоботи…

Хтось  роз`їжджає  на  дорогущих  Мерседесах
А  хтось  же  їздить  у  брудних,  старих  автобусах
У  книзі,записано  -    маємо    бути  рівні
На  жаль,    вже  майже  тридцять  років  ми  ніби  в  прірві.

Як  вибратися    й  насправді  закони  поважать
Як    вижить  олігархів  і  можновладців  рать
Яка  збагачується  кожного  дня  й    хвилину
Чи  й  в  майбутті,  побачимо  щасливу  людину?

День  Конституції  відзначає  Україна
У  сподіванні    -  жити  краще  кожна  родина
В  серцях  надія,  що  стане  один  закон  для  всіх
Країна  встане  з  колін  і  до  нас  прийде  успіх!

Я  українка-  маю  закони  поважати
Мене  завжди,  цього  навчали  батько  й  мати
І  моя  віра  в  чесність,  прекрасне    майбуття
Щоби  пізнало  щастя,    знов  народжене  дитя!
****
Шановні  друзі!  Вітаю  Вас  з  Днем  Конституції!
Миру,  здоров`я,  достатку,  добра!
Хай  виконується  закон  не  тільки  народом
Тоді  й  всі  здатні  будем  покінчити  з  безладом!
Щиро  бажаю,  щоб  кожного  мрія,  як  зірка  рання
Яскраво  сяє,  не  згасла    -  щоб  надія  й  не  остання!

                                                               28.06.2021р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918037
дата надходження 28.06.2021
дата закладки 28.06.2021

Valentyna_S

Немовби в дряхлім тілі молода душа

А  зелень  пишна  тогою  до  самих  його  п’яток.  
Й  теплінь  замотує  ліс  в  кокон,  наче  шовкопряд.
Гуртом  навчаються  вокалу  плиски  й  солов’ята—
Продовжує  справляти  літо  свій  обряд.
 
Трухлявіє  на  тлі  розмаю  яблуні  оцупок.
В  зелено-срібний  мох  злітає  клаптями  кора.
Нехай  би  впав  уже—та  ґрунт  тримає  корінь  цупко
Й  не  відпускає.  Каже:  —Ні,  ще  не  пора.

На  зморшкуватім  окоренку  крихітний  росточок,
Бо,  орючи,  не  зачепив  час  лезом  лемеша.
І  тріпотить  на  всіх  вітрах  листочковий  зубочок—
Немовби  в  дряхлім  тілі  молода  душа.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918015
дата надходження 27.06.2021
дата закладки 27.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дай напитись щастя

Колоситься  в  полі,  дозріва  пшениця,
Говірливий  жайвір  в  небесах  завис.
Б'є  ключем  холодна  з  джерела  водиця.
Прохолодний  вітер  в  небесах  з'явивсь.

Червоніє  в  маках  неозоре  поле,
Стежка  у  долину,  радо  повела.
Бережім  любов,  що  дарувала  доля,
Нехай  будуть  в  парі  завжди  два  крила.

Чуєш  моя  мила,  цвіркунець  цвіркоче,
Діамантом  в  трави  скапує  роса.
Б'ється  від  кохання  серденько  щоночі,
Манить  за  собою  неземна  краса.

Пригорнись  кохана,  дай  напитись  щастя,
Полони  собою  і  не  відпусти.
Ми  з  тобою  в  Храмі  приймемо  причастя
І  навік  з'єднаєм  долі  самоти...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917707
дата надходження 24.06.2021
дата закладки 27.06.2021

Lana P.

КВІТКОВИЙ НАБІР (хоку)

[u]КОСМЕЯ[/u]
Цвіте  космея.  
Кольорові  голівки
Гойдають  літо.

[u]НАРЦИСИ  БІЛІ[/u]
Нарциси  білі
Вдивляються  у  воду.
Замилування.

[u]НЕЗАБУДКАМИ[/u]…
Незабудками
Визирає  травичка.
Злиття  із  небом.

[u]НАГІДКИ[/u]
Квіти  нагідки  —
Діти  сонячних  утіх.
Земля  радіє.

[u]МАТІОЛАМИ[/u]…
Матіолами
Вмліває  надвечір’я.
Зустріч  з  вечором.

[u]МАКОВЕ  ЗЕРНЯ[/u]
Зернятка  маку
Тримають  маківочку.
Зріє  літечко.

[u]ІРИС[/u]
Самітни́й  ірис
Виструнчується  в  небо.
А  щастя  —  поруч.

[u]ЧЕРЕМШИНОЮ[/u]
Черемшиною
Солов’ї  впиваються.
Земля  п’яніє.

[u]ПЕЛЮСТКИ  РОМАШОК[/u]
Зриває  літо
Пелюстя  із  ромашок.
Гадає  вітер.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917922
дата надходження 27.06.2021
дата закладки 27.06.2021

Амадей

КОЗА (гумореска)

У  неділю  дід  зібрався  на  базар,
Бабі  з  внучкою  буть  дома  наказав,
Будьте  дома,  я  коли  продам  козу,
Вам  гостинців  повну  хату  навезу.

На  базарі  враз  знайшовся  й  покупець,
Молодиця,  а  із  нею  й  молодець,
Хочу  діду  я  козу  у  вас  купить,
Та  не  знаю  що  ви  будете  просить.

А  молодиця  та  цікава  вся  така,
А  скільки  ж  кізонька  дає  вам  молока?
Прибрехав  дід,  каже:"Так  десь  літрів  п"ять,
Буде  чим  всіх  ваших  діток  годувать.

За  козу  таку,  я  чесно  скажу  вам,
Я  для  баби  ще  й  гостинця  передам,
Тільки  гроші  в  мене  в  пазусі  лежать,
Може  діду  допоможете  дістать?!

Як  почув  дід  пропозицію  таку,
Й  про  козу  й  про  все  на  світі  він  забув,
Поможу  каже  дістать  вашу  кабзу,
Ще  й  додому  підвезу  вас  і  козу.

Поки  гроші  дід  у  пазусі  шукав,
То  козу  від  воза  циган  відв"язав,
Так  повів  немов  свою  у  зелен  гай,
Все,  шукай  тепер  його,  й  козу  шукай.

Так  кози  неначе  в  діда  й  не  було,
Глузувало  потім  з  діда  все  село,
Буде  довго  дід  тепер  наш  пам"ятать,
Як  в  циганки  гроші  в  пазусі  шукать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917946
дата надходження 27.06.2021
дата закладки 27.06.2021

Амадей

Сьогодні вкотре снилась ти мені

Сьогодні,  вкотре,  снилась  ти  мені,
Ти  простягла  до  мене  свої  руки,
І  ми  клялись  обоє  уві  сні,
Що  вже  не  буде  більш  між  нас  розлуки.

Цілунки  ми  пили,  немов  вино,
І  серце  в  сні  від  щастя  завмирало,
В  житті  давно  такого  не  було,
Душа  кричала:"Мало,мало,мало"!

А  потім  потяг  знову  тебе  віз,
І  ми  з  тобою  знову  розлучились,
І  лиш  подушка  мокра  вся  від  сліз,
Засвідчує,  що  це  мені  приснилось.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917883
дата надходження 26.06.2021
дата закладки 27.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не шукай

Там  де  ве́рба  плакуча,
На  гіллі  вітер  спав...
По  долинах  і  кручах,
Своє  щастя  шукав.

Натомився  за  нічку,
Ліг  собі  відпочить.
Пробудилася  річка,
Що  піснями  дзвенить.

"Ой  ти  річечко  -  річко,
Не  шуми  я  прошу.
Заспокійся  водичко,  
Бо  приліг  я  до  сну..."

Як  почула  розмову,  
Ту,  самотня  верба.
Вона  вітер  не  словом,  
А  гіллям  обняла.

"Не  шукай  свого  щастя,
Не  збирай  його  з  мрій.
нам  зустрітися  вдасться,
Знай  ти  мій,  тільки  мій..."

І  з  тих  пір  вітер  вербі,
Розплітає  косу́.
Пригортає  до  себе
Її  ніжну  красу.

А  вона  все  шепоче,  
Лиш  для  нього  слова.
З  ним  в  обіймах  щоночі,
Про  любов  розмовля...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917643
дата надходження 23.06.2021
дата закладки 23.06.2021

Амадей

ОЦЕ ВИПРОСИВ (гумореска)

Прийшов  кум  до  Василини,
Позич  цибулину,
А  я  тобі  відпрацюю,
В  лихую  годину.

А  до  тої  цибулини,
Налий  іще  й  пляшку,
То  я  зроблю  щось  приємне,
Це  мені  не  важко.

А  Василина:"Ні,  не  дам!"
-  І  тиче  дві  дулі,
Будеш  потім  цілувать,
Наївшись  цибулі?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917568
дата надходження 22.06.2021
дата закладки 22.06.2021

Катерина Собова

Лiкарська таємниця

В    лікаря    панянка    мила
Побувала    не    в    одного,
І    поріг    переступила
В    кабінет    до    головного:

-Можна?  –  запитала    тихо,-
Відповідь    мені    ви    дайте…
Лікар    каже:    -Що    за    лихо?
Я    вас    слухаю.    Сідайте.

-Дякую,    вже    ноги    мліють…
Хочу    дещо    запитати:
Ваші    всі    підлеглі    вміють
Таємницю    зберігати?

Чи    не    буде    так,    що    завтра
Гомоніти    будуть    люди,
Про    важкі    мої    хвороби
Усе    місто    знати    буде?

-Будьте    ви    за    це    спокійні,-
Головний    відповідає,-
Зашифровано    надійно  –
Це    ніхто    не    прочитає.

Почерк    в    лікарів    такий,    що
Там    сам    чорт    не    розбереться,
Таємниця    в    вашій    картці
Тут    навічно    збережеться!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917516
дата надходження 21.06.2021
дата закладки 22.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Маків цвіт

Маків  цвіт,  маків  цвіт  пломеніє
У  колисці  вітрів  серед  поля.
Розкриває  під  сонячним  німбом  
В  повну  силу  червоні  долоні.

Воля  в  кожнім  зерні,  самосіє,
І  тривог,  і  думок  безупинність.
Шовк  небесної  дивиться  сині  -
Бризки  крові  усіх  безневинних,

Тих,  що  прагнули  серцем  свободи.
Тих,  що  землю  не  зрадили  рідну.
Від  ворожої  впали  негоди,
Проросли  цвітом  маковим  гідно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917489
дата надходження 21.06.2021
дата закладки 21.06.2021

Амадей

Ти приходь в мої сни, будь ласка

Я  тебе  не  зустріну  більше,
Буду  вічно  лише  страждати,
Буду  вічно  писати  вірші,
І  для  тебе  пісні  писати.

Буду  вічно  пісні  співати,
Ти  їх  звідти  почуєш  ...  з  неба,
Буду  в  снах  тебе  цілувати,
Мені  більшого  вже  не  треба.

В  сні  тебе  пригорну,  так  ніжно,
Всю  любов  я  тобі  подарую,
Жити  будеш  ти  в  серці  вічно,
Не  знайти  мені  більш  такую.

У  піснях  і  в  віршах,  жива  ти,
Потрапляю  я  знову  в  казку,
Я  у  снах  тебе  буду  чекати,
Ти  приходь  в  мої  сни  ...будь  ласка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917366
дата надходження 20.06.2021
дата закладки 21.06.2021

Катерина Собова

Детектор брехнi

-Розочко,-    питає    Сара,-
Чи    ви    чули,    як    буває?
Уже    є    така    примара,
Що    брехню    всю    викриває!

Такий    прилад,    що    збрехати
Жодного    не    дасть    вам    шансу,
Називається    -    детектор,
Вловлює    усі    нюанси.

Роза    голову    схилила,
Перестала    пити    каву  –
Таки    Сара    зачепила
Тему    надто    вже    цікаву!

Сумно    глянула    на    Сару,
Потім    голосно    зітхала,
І    про    дивну    цю    примару
Усю    правду    розказала:

-Прилад    цей    мені    зустрівся,
Я    зазнала    щастя    того:
Він    мені    на    шию    всівся    -
Заміж    вийшла    я    за    нього.  

Може,    знаєте    ви    Сьому?
Зразу    каже,    де    я    винна:
На    детекторі    оцьому  –
Перевірка    щогодинна.

Тільки    я    закінчу    фразу
(Може    ще    й    не    все    сказала),
Видає    мені    він    зразу:
-Отут,    Розо,    ти    збрехала!

Я    не    знаю,    як    удасться
Мені    далі    із    ним    жити,
Чи    навчуся    задля    щастя
Йому    правду    говорити?

Не    вдалось    таки    ні    разу
Мені    Сьому    обдурити,
То    невже  оцю    заразу
Мушу    кожен    день    терпіти?

Я    в    житті    зазнала    втоми…
Треба    так    розпланувати,
Щоб    детектор    в    виді    Сьоми
Комусь    іншому    віддати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917213
дата надходження 18.06.2021
дата закладки 18.06.2021

Lana P.

Я БАЧИЛА…

Я  Вашу  душу  бачила  —  й  не  раз.
Вона  з  моєю  нишком  говорила  —
Подарувала  дивовижні  крила  —
Оберігати,  Янголе,  і  Вас.                                                13/06/21




P.S.  Душа  –  високоорганізована  тонко  енергетична  структура,  завданням  якої  є  інформаційне  забезпечення  життєдіяльності  фізичного  Тіла  людини.  Органом  фізичного  тіла,  який  наближений  до  Душі,  є  серце.  Поживою  для  Душі  є  енергія  Любові.  Тому  без  реалізації  в  любовному  союзі  жодна  людина  не  може  бути  щасливою,  бо  не  виникає  цілісності  та  гармонійності,  а  все  інше  (успіх,  гроші,  слава)  –  то  тільки  замінники,  які  живлять  людське  «его»  і  не  більше.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916818
дата надходження 14.06.2021
дата закладки 14.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зіронька моя

На  небі  засвітилась  зірка,
У  пахощах  стоять  сади,
Десь  виграє  весни  сопілка
І  кличе  нас  удвох        туди.

Черемху  вітер  пригортає,
Торкається  її  квіток.
А  серденько  моє  кохає,
Із  почуттів  плете  вінок.

Блукати  будем  до  світанку,
Залишимо  свої  сліди.
Як  ніч  зустрінеться  із  ранком,
Засолодять  уста  меди.

Зловлю  ту  зірку  у  долоні,
Бажання  загадаю  я.
Ти  будеш  у  моїм  полоні,
Найкраща  зіронько  моя...

Автор  Тетяна  Горобець.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916805
дата надходження 14.06.2021
дата закладки 14.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Хто ти є?

Хто  ти  є  у  жорстокім  і  немічнім  світі?
Скільки  світла  у  то́бі  й  тепла?
Може,  вітром  скаженим  ламаєш  ти  віття?
Чи  є  вогник  борця  проти  зла?

Хто  ти  є?  У  байдужість  болота  не  грузни.
Подивись,  що  твориться  навкруг.
Чи  пройме  безсердечних  і  грішних  напруга?
Бо  до  правди  потрібен  всім  рух.

Хто  ти  є?  Усвідом,  ще  не  пізно,  людино.
Гроші  світом  керують  тепер.
Розум  твій  лише  нечисть  і  скверну  цю  спинить,
Щоби  світ  не  струхлявів,  як  пень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916803
дата надходження 14.06.2021
дата закладки 14.06.2021

Катерина Собова

Сiмейнi проблеми

Розтривожив    зранку    Яна
Вид    сумний    в    дружини    Лени:
-Ти    не    в    гуморі,    кохана,
В    тебе    є    якісь    проблеми?

Щось    турбує    тебе,    мила?
Цілий    день      мене    не    лаєш…
Де    поділась    твоя    сила?
Десь    у    хмарах    ти    витаєш!

Жінка    тут    застерігає:
-Цей    закон    вже    знати    треба:
Як    я    настрою    не    маю  –
То    проблеми    будуть    в    тебе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916774
дата надходження 14.06.2021
дата закладки 14.06.2021

Lana P.

ДИКИЙ БУЗОК

П’янить  бузок,  духмянить  світ
І  пробирається  в  легені.
А  ми,  красою  полонені,
Вдивляємось  в  зірчастий  цвіт  —

Сердечками  довкруж  листки  —
Зійшлися  з  квітами  в  узорі.
Можливо,  то  упали  зорі,
А  вітер  ніжить  пелюстки?              30/05/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916651
дата надходження 12.06.2021
дата закладки 12.06.2021

Амадей

ДОПОКИ ХОЧЕТЬСЯ ЛЮБИТЬ

Допоки  серце  помічає
Жіночу  вроду  і  красу,
Допоки  серце  ще  кохає,
Любов  у  серці  я  несу.

Я  п"ю  її  немов  бальзам,
І  виливаю  її  в  слові,
Ну  як  же  жити  без  любові?
То  не  життя,  скажу  я  вам.

Коли  душа  твоя  співає,
Не  дивлячися  скільки  літ,
То  тут  різниці  вже  немає,
Тобі  ж  Сам  Бог  дав  дар  любить!

Хай  буде  навіть  сотня  літ,
П"яній,  кохай,  всміхайся  долі,
І  пий  нектар  святий  любові,
Допоки  хочеться  любить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916589
дата надходження 12.06.2021
дата закладки 12.06.2021

Надія Башинська

НЕ ЗНАЮ, ЯК ЖИЛА БЕЗ ТЕБЕ…

Не  знаю,  як  жила  без  тебе...
видно,  залишила  весна
у  погляді  твоїм,  як  небо,
багато  ніжного  тепла.
Бо  сонце  світить  ще  ясніше,
і  є  ряснішим  яблунь  цвіт.
Не  знаю,  як  жила  без  тебе,
змінивсь,  з  тобою,  увесь  світ.

         Купаюсь  в  погляді  солодкім,
         і  дотик  рук  твоїх  п'янить.
         У  світі  нашому  казковім,
         є  неповторна  кожна  мить.
         А  ти  такий  веселий,  ніжний.
         З  тобою  все  навкруг  цвіте.
         І  навіть  в  дні  похмурі  сніжні  
         сміється  сонце  золоте.

З  тобою  засвітились  зорі
ясніш  сьогодні,  ніж  колись.
Де  місяця  ріжок  яскравий,
іскристим  сріблом  розлились.
Дзвінкіш  ріка  в  гаю  співає,
і  соловеєчко  в  саду.
Для  нас  є  світ  увесь,  коханий.
О,  знав  би  ти,  як  я  люблю...

         Купаюсь  в  погляді  солодкім,
         і  дотик  рук  твоїх  п'янить.
         У  світі  нашому  казковім,
         є  неповторна  кожна  мить.
         А  ти  такий  веселий,  ніжний.
         З  тобою  все  навкруг  цвіте.
         І  навіть  в  дні  похмурі  сніжні  
         сміється  сонце  золоте.

Не  знаю,  як  жила  без  тебе...
цвіте  в  душі  моїй  весна.  
Тепер  вже  не  сльоза-краплина,
перлина  -  крапля  дощова.
І  сонце  світить  ще  ясніше,
і  є  ряснішим  яблунь  цвіт.
Не  знаю,  як  жила  без  тебе,
змінивсь,  з  тобою,  увесь  світ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916329
дата надходження 09.06.2021
дата закладки 11.06.2021

Катерина Собова

Щаслива подорож

Давні    подруги    зібрались
(Разом    їхали    на    ринок),
Враз    розмова    зав’язалась
Про    туризм    і    відпочинок.

Думку    висловила    кожна
Про    країни    і    курорти:
-От    де    показати    можна
Всі    купальники    і    шорти!

Пощастило    нашій    Майї,
Не    старіє    серце    з    віком,
Подалася    на    Гаваї
Із    законним    чоловіком.

-Це    вже    горе,-    каже    Віка,-
Не    мені,    жінки,    вас    вчити,
Щоб    по    світу    чоловіка
Із    собою    волочити.

Перебила    швидко    Настя:
-Треба    досвідом    ділитись:
Щоб    спіймати    справжнє    щастя  –  
Треба    нам    у    Галі    вчитись.

Має    жінка    хитру    вдачу:
Чоловіка    залишила
Доглядати    хату    й    дачу,
Песика,    кота    й    шиншилу.

А    сама    (вночі    дзвонила)  -
Вже    з    коханцем    на    Мальдівах:
Оце    жінці    пощастило,
Зразу    стала    світська    діва!

Пляж,    морське    повітря,    вина…
Враз,    дівчата,    зникне    втома,
Якщо    ваша    половина
В    цей    період    буде    вдома!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916525
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 11.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Час рахує безкінечність

Зорями  пульсує  літня  ніч.
В  тиші  ще  годинник  незамінний.
Плетиво  думок  із  протиріч
Перетреться,  мов  насіння  тмину.

Пахощі,  ці  пахощі  іще
Стиглої  любові  так  бентежать.
І  солодкий  осідає  щем:
Є  ж  в  душі  мені  знайома  стежка.

Зорями  пульсує  літня  ніч.
Я  б  зробила  крок,  було  б  доречно
Лиш  тоді,  коли  б  ти  йшов  навстріч,
Поки  ж  час  рахує  безкінечність.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916501
дата надходження 11.06.2021
дата закладки 11.06.2021

Lana P.

ЖАСМИН ТА НІЧ

Жасминові  вуста  вп’ялись  у  ніч  п’янку  —
У  небі  зашарілися  Світила.
Він  дарував  коханій  білі  крила  —
В  політ  запрошував  у  пристраснім  танку.

Вона  тремтіла,  умлівала  від  торкань  —
Від  ніжності  гойдались,  захмелілі,
Лишив  їй  коди  знакові  на  тілі  —
Між  ними  стільки  ще  невипитих  бажань!

Пелюстям  укривав  —  із  голови  до  ніг
І  обповив  любов’ю  неземною.
Під  ранок  двоє  вкрилися  росою,
В  очах  замерехтіли  зорі  осяйні.                                          9/06/21

Мій  жасмин.  Світлина  автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916336
дата надходження 09.06.2021
дата закладки 10.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дарунки літа

В  траві  сховався  сонця,  промінь
І  відзеркалився  в  росі.
Десь  чується  пташиний  гомін,
На  гілці  всілись  горобці.

Під  дахом  у  кублі  із  глини,
Маленьких  чути  ластів'ят.
Під  ноги  цвіт  паде́  з  калини,
Неначе  справжній  снігопад.

На  квітку  приземливсь  метелик,
Втомив  його  мабуть  політ.
Неподалік  співає  джмелик,
Нектар  збирає  бджілка  з  квіт.

Де  ще  побачиш  ці  картини,
Лиш  літечко  малює  їх.
Дарує  -  в  кого  іменини,
Щоби  дитинства  чути  сміх.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916213
дата надходження 08.06.2021
дата закладки 08.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Мелодія дощу влітку (акровірш)

М-елодія  дощу...Прислухайся  до  звуків:
Е-кспрес  червневий  покраплинний.
Л-етить  затим  мереживо  вологе  в  руки.
О-азис  ритму,  цокіт  рине.
Д-райвова  згодом  дощова  стіна-  завіса,
І  музика  інакша  -  злива.
Я-к  ллється!  Ніби  з  океану  гучно  пісня,

Д-рижить  земля  від  струн  щаслива.
О-  смислює  людина  світ:  (дощ  спонукає)
Щ-едроти  неба,  щоб  на  користь!
У-гаву  літній  дощ  не  має,  ще  не  має...

В-ітає  гомін  рокіт  грому.
Л-юбов  дощу    -  мелодія    дзвінка  природна.
І  омиває  все  в  розмаї.
Т-оркає  дощ  потоком  літо  -  насолода.  
К-вітує  червень  -  дощ  стікає.
У-літку  вийде  сонце  -  музика  стихає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916201
дата надходження 08.06.2021
дата закладки 08.06.2021

Катерина Собова

Радiсть покупця

Покупець    став    вимагати
Книгу    скарг,    чи    пропозицій,
Консультанти    пояснили:
-Вже    нема    таких    традицій.

Нема    часу    на    розмови  –
Всякі    примхи    розглядати:
В    нас    приватні    гастрономи,
Треба    швидко    працювати.

Покупець    своє    торочить:
-В    мене    наміри    хороші,
Ніхто    зуб    на    вас    не    точить,
Нехай    водяться    в    вас    гроші!

Не    дивуйтесь    і    не    лайтесь,
Що    довів    до    переляку,
Це    не    скарга,    не    ховайтесь,
Напишу    я    вам    подяку.

Я    купив    (хоч    вона    з    сої)
Із    м’ясних    продуктів    дещо,
І    цією    ковбасою
Отруїлась    моя    теща.

Як    ви    бачите,    не    можу
Свою    радість    приховати:
Зичу    продавчині    кожній
Так    надалі    працювати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916122
дата надходження 07.06.2021
дата закладки 07.06.2021

Надія Башинська

ТІК-ТАК-ТОК…

Вимірював  годинник  крок:  
Тік-так,  тік-так,  тік-так,  тік-ток.
Вимірював  годинник  час,  
старавсь  для  себе  і  для  нас.

Розмірено  вперед  час  йде,
буває  й  не  помітиш...  де?
Куди  подівся?  Полетів...
й  на  мить  спинитись  не  схотів.

Багато  час  наш  має  справ,
годинник  хід  лиш  фіксував.
Тік-так,  тік-так,  тік-так,  тік-ток...
за  кроком  крок,  за  кроком  крок.

Ішов  годинник...  нам  урок,
та  раптом  зупинився.  Змовк.
Чомусь  мовчав...  чогось  злякавсь?
А  час  від  нього  віддалявсь.

А  час  наш,  знай,  про  все  подбав.
О,  скільки  він  на  себе  взяв...
Дощами  сіявся-співав,
і  цвітом  землю  прикрашав.

Не  стишуй  кроки  ти  свої,
будь  ласка,  з  часом  в  ногу  йди.
О,  скільки  в  нього  є  прикрас
і  влітку,  й  восени...  для  нас.

А  час  летить,  як  одна  мить,
і  нам  його  не  зупинить.
Та,  кажуть,  час,  як    схочеш  ти,
для  добрих  справ  можеш  знайти.

Пішов  годинник!  Тік-так-ток...
й  ти  з  часом  йди  за  кроком  крок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916109
дата надходження 07.06.2021
дата закладки 07.06.2021

Н-А-Д-І-Я

ЧИ ВАРТО

Слова,  що  притаїлися  в  душі,
Чи  варто  відпускати  їх  на  волю?
Ви  зупиніться  не  спішіть  мерщій,
Бо   ще  не  раз  узнаєте  ви  болю.

Життя  жорстоке,  вас  не  зрозуміють,
Поранені   повернетесь  назад.
Як  попіл  по  степу    розвіють,
Бо  сказані,  можливо,  невпопад.

Слова  душі  не  кожен  може  слухать,
Тим  більше,  як  глуха  ота  душа.
Вони  промчать,  не  доторкнувшись  вуха,
Тим  більше,  що  друга    душа  чужа.

Та  час  пройде,  проб"ються  пелюстки,
Із  слів  колись,  що  сказані  наоспіх,
Розквітнуть  ще  на  радість  їх    квітки,
А  на  лиці    -  щасливий    буде  усміх...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916037
дата надходження 06.06.2021
дата закладки 06.06.2021

Lana P.

У ВАШИХ…

У  Ваших  я  купаюся  світах
І  виринаю  рибкою  у  морі,
До  теплих  берегів  пливу  в  покорі,
В  бездонних  розчиняюся  очах.

Коли  злітала  магія  зі  слів  —
З  усесвітом  вона  заговорила.
Вібрації  нам  надавали  сили,
Заполонили  хвилею  чуттів.

Чи  це  реальність,  чи  казковий  сон
Бентежать  душу,  де  вирує  повінь?
«Він  —  острів  твій  Безмежної  Любові,»—
Зітхали  мило  зорі,  в  унісон.                                                    5/06/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916029
дата надходження 06.06.2021
дата закладки 06.06.2021

Амадей

І доленька вам щиро посміхнеться

Багато,  так  багато  у  житті,
Всього  того,  що  щастям  людським  зветься,
І  хоч    роки  минули  золоті,
Та  серденько  кохає,  не  здається.

Ще  гріють  душу  в  гаї  солов"ї,
І  вірші  про  любов,тривожать  душу,
Вона  іще  жива  в  душі  моїй,
Ще  й  серце  любить,  я  зізнатись  мушу.

Щасливий  я,  як  в  юності  люблю,
Не  дивлячись  на  посивілі  скроні,
Не  відпускаю  я  весну  свою,
Тримаю  її  міцно  у  долонях.

Багато,  так  багато  у  житті,
Всього  того,  що  щастям  людським  зветься,
Ви  не  цурайтесь  світлих  почуттів,
І  доленька  вам  щиро  посміхнеться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916002
дата надходження 06.06.2021
дата закладки 06.06.2021

Любов Іванова

ЧАСТУШКИ 164

[b][color="#8c0ac4"]Прошепчу  тебе  на  ушко,
Скрыть  ту  радость  нету  сил.
-  Я  посеяла  петрушку
Муж  на  ночку  отпустил!

Семь  потов  сошло  с  Глафиры
Ей  запомнятся  самцы!
Обслужила  командиров,
А  сейчас  пойдут  бойцы.

Вот  те  раз!  Какое  чудо!!
Обнимай,  да  посмелей.
Ну  ушла  немножко  в  блуды,
Но  вернулась  за  пять  дней!

Неужели  скоро  лето?
В  изоляции  прорыв!
Коль  на  пляж  наложат  вето
Толку  будет  с  той  жары!

Где  ты  бродишь  хлопец  милый
Где  попало  там  не  лазь!
Не  растрать  свои  секс  силы,
С  голодухи  -  извелась!

Ходит  милый  под  окошком
И  уже  не  первый  день..
Подожди  еще  немножко
Пока  жив  мой  старый  пень.

Обучал  меня    Савелий
Даже  с  помощью  кнута.
А  теперь  я  дока  в  деле,  
Трассовичка  еще  та!

Не  зови  меня  на  дачу
И  не  жди  больших  чудес.
Я  задаром  не  ишачу
Разве  что  -  за  мерседес.

Любит  милый  не  стабильно
Раз  в  году  способен  смочь.
Зато  кум  любвеобильный,
Заменить  всегда  не  прочь.

А  вчера  меня  мой  милый
Кулаком  с  утра  огрел.
Я  ночами  маски  шила,
Потому-то  свет  горел!!

Над  горою  ходят  тучи,
А  дождей  все  нет  и  нет.
Что-то  там  на  небе  глючит
Иль  Всевышний  дал  запрет.

Прилетел  сосед  с  Юханя
А  жена  орет  "Кретин!!"
Вот,  сидит  на  чемодане
Две  недели  карантин.

Я  соколика  любила,
В  своей  юности  шальной.
У    кумы    его  отбила
До  сих  пор  живет  со  мной.!

Не  зимою,  так  весною
Подловлю  тебя  с  кумою.
Ставлю  камеру  с  прослушкой
И  прославлю  вас  частушкой!

Ты  зачем  меня  завлёк  
На  единый  пузырёк?
По  0,25    на  брата  -
Это  точно  маловато.

Дома  нечего  поесть.
Только  тюлька  с  луком  есть.
По  подругам  брошу  клич,
Будет  водка,  квас  и  дичь!!

Ехал  Федя  в  магазин
Скрасить  водкой  карантин.
Но  без  маски    не  пустили
Плюс  к  тому  же  -  отлупили.

Ну  скажи,  и  что  не  так?
Был  с  Петром  один  контакт.
Два  -  с    Иваном,  три  -  с  Ильей
Что  ты  сразу  -"  Ой-ёй-ёй!!  "[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915944
дата надходження 05.06.2021
дата закладки 06.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Не охолола кава

Не  охолола  кава,  червень  пригріває.
Любистком  пряним  світ  пропахлий.
А  ти  проник  до  серця  крізь  мої  тугаї.
І  досі  там,  хвилює  павза.

Не  охолола  кава,  хоч  ти  іще  не  йдеш.
У  пам'яті  я  відсвіжила:
Любили  ж  літо...Ти  цілував  душею.  Де  ж?
Летять  мрійливі  білі  крила.

Не  охолола  кава,  і  любистку  свіжість.
І  червень  схожий  благодаттю.
Твоя  у  ньому  тихо  поселилась  ніжність,
Й  обійми  наші  непочаті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915850
дата надходження 04.06.2021
дата закладки 04.06.2021

Катерина Собова

Допомога психолога

-Як    воно    живеться,    кумцю?
Вже    не    бачив    вас    давненько…
Щось    важке    у    вас    на    думці,
Може,    захворіла    ненька?

-Не    живу,    а    виживаю,
Вам    кажу    і    ледь    не    плачу:
Усі    гроші,    які    маю,
На    психолога    я    трачу.

-Це    уже    погана    справа,
Дійсно,    треба    щось    робити,
Бо    здоров’я    -    не    приправа,
Яку    можна    десь    купити.

Видно,    стреси    вас    турбують,
Психіка    -    серйозна    штука:
Час    і    гроші    все    лікують,
Бо    вперед    іде    наука.  

-На    життєвій    я    стежині
В    роль    банкрота    уже    вжився,
Бо    на    цій    психологині
Місяць    тому    одружився.

Вона    методи    й    прийоми
Застосовує    так    вміло,
Що    мої    рахунки    в    банках
Дуже    швидко    спорожніли!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915742
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 03.06.2021

Valentyna_S

Чаклували нам долі бузки

Закосичені  квітами  весни  ці
Розтривожують  віддалеки.
Як  були  молодими,  ровесниці,
Чаклували  нам  долі  бузки.

Відкривали  шляхи  п’ятилисники
До  хрещатого  царства  надій,
Та  частіше  губилися  в  хрестиках—
Щось  за  ними  ховав  ворожій.

І  сьогодні  у  пишній  махровості
Що  не  цвіт,  то  зарука  удач.
Та  в  феєрії  тої  чудовості  
Сокровенне  попробуй  зобач.

Ллють  духмянь  кілька  гілок  у  кухлику—
Скільки  хочеш  бери  на  розлив!
Я  ж  всміхаюсь  бузковому    жмутику,
Що,  прощаючись,  травень  лишив.

Через  рік,  —  він  сам  знає,  —  розвесниться,
Й  ми  в  минуле  знов  зробимо  крок.
Хоча  старшими  станем,  ровесниці,  
В  юнь  рожеву  поверне  бузок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915401
дата надходження 30.05.2021
дата закладки 02.06.2021

Н-А-Д-І-Я

І думать про хороше наугад

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1ppDnY0aUqE
[/youtube]

Коли  приходить  в  хату  тихий  вечір,
І  день  важкий  повільно  йде  на  спад,
Так  хочеться  розправить  свої  плечі,
І  думать  про  хороше  наугад.

Забути  негаразди  всі  життєві,
Дозволить  відпочити  вже  душі.
Полинути  в  картинки  ті  миттєві,
Спокійно  все  згадать,  без  метушні...

А  за  вікном  зриває  вітер  лист,
А  дощ  цей  безкінечний  аж  до  ранку.
Та  знов  думки  біжать  у  падолист,
Як  їх  прогнать?  Закрию  їм  фіранку.

А  кіт  собі  муркоче  на  колінах,
Ну  що  йому  до  того,  що  йде  дощ?
Йому  всі  рівні  ці  природні  зміни,
Він  під  дощем  не  змокне,  наче  хлющ.

І  кіт  повільно  настрій  піднімає,
Ось  так  рятує  в  цей  холодний  вечір.
А  він  собі    дрімає  і  не  знає,
Що  всі    проблеми   залишили  плечі... 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915632
дата надходження 02.06.2021
дата закладки 02.06.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Корективи

Небеса  сумували  часто,
Ламбрекенами  хмари  висли:
Дощовим  краплинам  не  тісно  -
Світ  умили  -  і  блиск  атласний.

Літній  тюль  у  зелених  барвах,
І  розсипані  мокрі  стрази
Розчинили  солі  образи.
Те,  що  сказано,  звісно,  марне.

Легко,  ніжно,  в  серці  не  пусто.
Дощ  уміло  вніс  корективи.
Сонце  світлом  пише  наживо  -
Розмаїта  веселки  люстра.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915665
дата надходження 02.06.2021
дата закладки 02.06.2021

Н-А-Д-І-Я

ПОЛІТ* ДУШІ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLUt_JV8qMg[/youtube]
Коли  душа  все  проситься  в   політ,
Ти  ж  знаєш,  що  відсутні  в  тебе  крила,
І  що  тобі  немало  уже  літ,
Але  ця  мрія  душу  покорила.

Чим  замінити  крила  у  житті,
Як  вгамувати  мрію  цю  душевну?
Можливо,  тут  піддатись  доброті,
І  вчинки  не  робити  всі  гріховні?

Оце  один  простий  такий  є  крок,
Душа його    прийме    із  хвилюванням.
Це  -  спосіб  долетіти  до  зірок,
Тоді  душі  здійсниться  це  бажання.

А  просто  так  літати  без  мети,
Чи  задоволення  без  цього  буде?
Так  можна  крила  -  мрії  обпекти,
Душа  тоді  помріє  і  забуде...

----------------------------------------
Літати*  -    синонім  радіти  від  щастя,  чи  по  якійсь  іншій  причині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915533
дата надходження 01.06.2021
дата закладки 01.06.2021

Н-А-Д-І-Я

З ПЕРШИМ ДНЕМ ЛІТА

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cediOl4GHv0[/youtube]

Природа  вся  у  хвилюванні,
Чекають  літа  всі  прихід.
Сьогодні  сонце  встало  рано,
Ну  а  весни  пропав  і  слід.

Десь  чути   впевнена  хода.
Затихло  все,  всі  у  чеканні,
Іде  вже  літо  спогорда,
Така  красива  горда  панні.

Прийшло,  на  хвильку  зупинилось,
Була  розмова    замала.
Прийшло  все  ж  вчасно,  не  спізнилось,
В  хорошім  настрої  було.

На  голові  вінок  з  пшениці,
Ще  прикрашав  червоний  мак.
Все  до  лиця  було  владиці,
Бо  був  у  неї  гарний  смак.

В  руках  тримала  жмут  ромашок,
І  вигравала  в  них  роса.
Так  все  красиво  -  до  мурашок,
Ще  нижче  пояса  коса.

Пішла  поважною   ходою,
Пташки  летіли  радо  вслід.
І  все    запахло  добротою.
Так  літо  починало  свій  політ.

І  все  навколо  стало  іншим,
Раділа   стомлена  душа.
І  почуття  ставали   глибші,
Бо  літо  вже  до  праці  вируша...
-------------------------------------
ВІТАЮ  ВСІХ  ДРУЗІВ  І  ЧИТАЧІВ  З
ПЕРШИМ  ДНЕМ  ЛІТА!
БАЖАЮ  ВСІМ  ЗДОРОВ"Я,  ЩАСТЯ,  МИРУ!
 Надія.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915526
дата надходження 01.06.2021
дата закладки 01.06.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Хай збудуться мрії

Душа  випромінює  щастя,
І    стільки  надії  в  очах.
Чи  нам,  ще  зустрітися  вдасться,
Чи  лишиться  все  у  віршах...

У  мріях  щоразу  з  тобою,
А  ще  зустрічаємось  в  снах.
Росинки  на  листі  сльозою,
Їх  висушить  ніжна  весна.

А  я  терпеливо  чекаю,
Минає  і  літо  й  зима.
І  так  за  тобою  скучаю,
Любов  в  моїм  серці  жива.

І  навіть,  як  стукає  осінь,
Пожовклим  листком  у  вікно.
Кохання  п'янить  мене  й  досі,
Як  міцне,  червоне  вино.

Тебе  я  любов'ю  зігрію,  
Тобі  усі  фарби  земні.
Хай  збудуться,  збудуться  мрії,
Насправді  -  не  лише  у  сні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915359
дата надходження 30.05.2021
дата закладки 30.05.2021

Амадей

ДОЛЕНЬКА ВСМІХНУЛАСЯ МЕНІ

Мене  будять  вранці  солов"ї,
І  душа  моя  співає  зрання,
І  палає  у  душі  моїй,
Незрадливе  сонячне  кохання.

Я  живу,  немов  в  чарівнім  сні,
І  ходжу  весь  день  від  щастя  п"яний,
Доленька  всміхнулася  мені,
Доленька  по  імені  Тетяна.

Сонце  з  неба  шле  мені  привіт,
Усмішку  її,  щасливі  очі,
Серденько  чекає  стільки  літ,
Пригорнуть  її  до  серця  хоче.

Я  живу,  немов  в  чарівнім  сні,
І  ходжу  весь  день  від  щастя  п"яний,
Доленька  всміхнулася  мені,
Доленька  по  імені  Тетяна.

Вечір  прийде,  зіроньки  горять,
Коник  у  траві  пісні  сюркоче,
Не  дає  кохання  мені  спать,
Мов  джерельця  світлі  її  очі.

Я  живу,  немов  в  чарівнім  сні,
І  ходжу  весь  день  від  щастя  п"яний,
Доленька  всміхнулася  мені,
Доленька,  по  імені  Тетяна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915366
дата надходження 30.05.2021
дата закладки 30.05.2021

Катерина Собова

Походження людини

П’ятикласницю      Орисю
Зацікавило    питання:
-Звідки    люди    в    нас    взялися,
Як    Земля    була    ще    рання?

-Все    від    мавпи    почалося,
Це    логічно,-    сказав    тато,-
Цій    тварині    довелося
Себе    в    праці    розвивати.

-Тато    завжди    помилявся,-
Заперечила    тут    мама,-
Знай    же:    рід    людський    почався
В    нас    від    Єви    і    Адама.

Тато    в    крик:    -  А    хто    ця    Єва?
В    лісі    бігала    голенька,
І    гойдалась    на    деревах
Не    розчесана,    дурненька,

Став    Адам    оцю    мавпицю
До    роботи    приучати,
Часом    і  давав    по    пиці  –
Не    хотіла    працювати.

Але,    іноді,    бувало  –
Звеселяла    свого    мужа:
Діточками    забавляла,
Бо    була    плодюча    й    дужа.

Ця    історія    банальна
І    стара,    як    світ    -    в    натурі:
Єва    -    мавпа    натуральна,
В    поведінці    і    в    фігурі.

От    від    неї    й    розвелося
У    нас    всякого    народу,
І    цим    мавп’ячим    нащадкам
Вже    не    буде    переводу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915320
дата надходження 30.05.2021
дата закладки 30.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мій рідний край

Озера,  ріки  і  моря,  
То  Україна  є  моя,
Рівнини,  гори  і  ліси,  
Нема  чарівніше  краси.

Пісенний  край,  колиска  мрій,  
Обожнюю  я  образ  твій.
Ромашок  плетені  вінки
І  птахів  голоси  дзвінкі.

Поля  безкраї  в  пшеницях,
Волошки  й  маки  у  житах.
У  незабудках  береги,
У  шати  вбралися  луги.

Весела  пісня  солов'я,
Летить  луною  із  даля.
Карпати,  підвісні  мости,
Трембіти  звуки  голосні.

Потоки  швидкоплинних  рік,
Ведуть  розмови  цілий  вік.
Цвіте  десь  папороті  цвіт,
Його  шукають  стільки  літ.

І  лише  хто  його  знайде,
В  коханні  пару  віднайде.
Легенди  замків  і  печер,
Вивчають  вчені  дотепер.

Де  ще  знайти  таку  красу,
Верби́  розплетену  косу.
І  сонця  захід  й  зірну  ніч,
Світанку  спалахи  сторіч...

Мій  милий  і  пісенний  край,
Тебе  люблю  з  дитинства,  знай.
Усю  цю  ніжність  і  красу,
Через  життя  я  пронесу!

Автор  Тетяна  Горобець.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915250
дата надходження 29.05.2021
дата закладки 29.05.2021

Ніна Незламна

Не королева…

Не  королева    вона    й  не  імператриця,
А  просто  жінка-  господиня,  трудівниця,
Як  сонце  й  місяць,    й  сяючі  зорі  на  посту,
Дбайлива  ненька,  що  всім  дарує  доброту,
Створює  затишок    і  вчить  усіх    любити,
Сімейні    цінності  зберегти    й  просто  жити.

Дбайливі,теплі  руки,  від  біди  захистять,
І  на  життя,  від  народження  благословлять,
Слова  сердечні  ,  в  пісні  колисковій  гріють,
 І  сновидіння  страшні  прийти  не  посміють
Її  любов  оберіга  душу  дитини,
Учить  робить  добро,  щоб  оминали  ві́йни.

Завжди,  в  кухні  уміла,  справна  господиня,
Котлети,  голубці,    ліплення  пеліменів,
Приносять  втіху    за  столом  і  насолоду,
 Вона  донька,  славного  козацького  роду.
Зашити,  вишити,    майстриня  на  всі  руки,
Робота,  дім  і  в  той  час  пізнає  науки,
Щоб  передати,  нині  дітям  і  онукам  ,
Для  них  ,  як  приклад  у  повсякденному  житті,
Щоби  навІки,  родини  мали  світлі  дні,
 В  полі,    в  городі  завжди  дбає  про  урожай,
Й  саджає  квіти,  прикрашає  свій  рідний  край.

 Щоби  нащадки  цінили  і  пам`ятали,
Землиці  щедрість  зберегли  і  прославляли,
Ту  ціну  хліба,  дорогу,  щоб  усі  знали,
 І  радість  й  гордість,  щоб  у  душах  відчували,
Щоби  квітучим,  щасливим  було  майбуття!

 ***
Не  королева  вона    і    не  імператриця,
Найголовніша  жінка,  це  мати  -  трудівниця,
Кожна  приносить    у  серця    материнську  любов,
Щоб    на  землі,  життя  продовжилося    знов    і  знов.

                                                                                                           29.05.2021р.

В  селі  Старе  Бориспільського  району,  недалеко  від  Києва,
 відкрили  пам`ятник  матері.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915244
дата надходження 29.05.2021
дата закладки 29.05.2021

Lana P.

ЗОРЯНА ДІВЧИНКО…

Зоряна  дівчинко,  мила,  приємна,
Мрієш  про  кого,  про  що  у  цю  мить?
Постать  твоя  —  загадкова,  таємна
В  лоні  Усесвіту  сяйвом  зорить.

Зоряна  дівчинко,  всміхнене  личко,
Ти  не  даєш  мені  спати  вночі  —
Цокають  срібні  твої  черевички.
Райдужні  хмари  пливуть,  павичі,

У  піднебессі  —  до  самого  ранку,
Доки  Чумацький  тасує  свій  Шлях.
Виконай  врешті  мою  забаганку    —
Ти  не  зникай  на  зіркових  полях.                  25/05/21

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915120
дата надходження 27.05.2021
дата закладки 28.05.2021

Н-А-Д-І-Я

Рожеві мрії пахнуть квітами

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bR9gGwQoJzw[/youtube]

Рожевими  квітками  цвітуть  мрії,
Колосяться  і  пахнуть,  як  хліба.
Живучі,  завжди  сповнені  надії,
І  кожна  з  них  тихенько  дозріва.

Нехай  не  всі  із  них  заколосяться,
Та  пагінці  не  в"януть  і  ростуть.
І  не  дають  спокою  -  вночі  сняться,
І  радість,  хоч  маленьку  принесуть.

Із  мрій  усіх  ми  виберем  найкращу,
До  неї  ми  спішим,  летим  навстріч.
Її  ми  не  покинемо  нізащо,
І  мріємо  зустріти  віч-на  віч.

Приємно  так  чекать  і  вірить  в  мрію,
Надію  цю   не  зможем  відпускать.
Якщо  колись  її  добром  засіяв,
Прийде,  якщо  ти  зможеш  зачекать..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915087
дата надходження 27.05.2021
дата закладки 27.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Бунт на кораблі (гумор)

Зробила  бунт  на  кораблі,  
Горпина  свому  діду.
-  Не  хочу  жити  у  селі,
-  Мабуть  у  місто  піду.

-  Ти  що  скрутилася,  стара?
Промовив  він  до  неї.
-  Ти  у  літах  не  молода
-  Була  завжди  моєю.

Твоєю,  -  мовила  вона,
Час  не  стоїть  на  місці.
-  Переживаєш  ти  дарма,
-  Пожити  хочу  в  місті.

До  міста  вибралась  кума,  
Тепер  сидить  в  салонах.
І  береже  красу  вона,
А  друзі  в  телефонах.

У  неї  є  красивий  дім
І  дорога  машина.
Живе  не  з  дідом,  -  з  молодим
І  п'є  заморські  вина.

-  Ну,  що  приснилося  тобі,
Горпинонько  миленька.
Були  з  тобою  молоді,  
Тепер  уже  старенькі.

Та,  промовчала  чомсь  вона,
Лиш  дочекалась  ночі.
Валізу  в  руку  узяла
І  подалась  охоче.

Спинила  радісно  таксі,
Промовила:"У  місто!"
І  гроші  віддала  усі,
Лишилась  зовсім  "чиста".

І  запитав  таксист  її,
-  Їдем  куди,  бабусю?
-  Мовчи  прошу  і  їдь  собі,
Бо  гірш  буде́,  клянуся...

Він  цілу  ніч  возив  її,
По  місту  без  адреси.
Переговори  вів  складні,
І  був  в  одному  стресі.

Таксист  не  знав  куди  везти́,
Спинивсь  біля  приюту.
Їй  не  було  куди  іти,
-  Хоча  б  яку  каюту.

Тихенько  мовила  вона,
Не  маючи  вже  сили.
В  чужому  місті  і  одна,
-  Ой  Грицю,  деж  ти  милий!

Уранці  коли  дідо  встав,
Почав  стару  шукати.
Він  цілий  день  її  гукав,
Втомивсь  і  пішов  спати.

І  знову  ніч  і  знову  день,
Приют  -  то  не  розрада.
Тут  не  співається  пісень,
Не  пахне  милим  садом...

Враз,  сум  Горпину  чомусь  взяв,
Додому  захотілось.
В  думках  Грицько  за  руку  брав
Їй  часто  дома  снилась.

Перина,  ліжко,  любий  дід,
Маленькі  поросята.
Калина,  що  біля  воріт.
Як  їй  все  це  вертати.

-Яка  ж  була  тоді  "дурна"
Промовила  Горпина.
-  Тепер  в  приюті  і  одна,
Мабуть  я  тут  і  згину...

Не  згинеш  -  голос  прозвучав,
До  нього  повернулась.
А  на  порозі  дід  стояв,
Горпина  посміхнулась.

Вони  щасливо  обнялись
І  двоє  були  раді.
Що  знову  поруч,  як  колись,
Все  це  не  сон,  насправді...

Зайшовши  тільки  в  рідний  дім,
Горпина  причитала,
-  Тепер  я  закажу  усім,  
Щоб  розум  не  втрачали.

Не  хочу  вин  заморських  я
І  не  міських  салонів.
Бо  найдорожча  є  сім'я,
А  не  модель  на  троні...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915074
дата надходження 27.05.2021
дата закладки 27.05.2021

Амадей

В травневому лісі я Мавку зустрів

В  травневому  лісі  я  Мавку  зустрів,
Її  ніжний  погляд  мене  полонив,
І  вмить  заспівали  в  душі  солов"ї,
Живе  тепер  Мавка  у  серці  моїм.

Від  щастя  п"янію,  неначе  вві  сні,
Кохання  й  надія,  приснися  мені,
Хай  щастя  роки  нам  зозуля  кує,
Щасливий  я  Мавко,  що  ти  в  мене  є.

Зустрілись  з  тобою,  під  спів  солов"я,
Мене  зігріває  усмішка  твоя,
І  стукає  радісно  серце  моє,
Я  дякую  долі,  що  ти  в  мене  є.

Від  щастя  п"янію,  живу  ніби  в  сні,
Кохання  й  надія,  приснися  мені,
Хай  щастя  роки  нам  зозуля  кує,
Щасливий  я  Мавко,  що  ти  в  мене  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915053
дата надходження 27.05.2021
дата закладки 27.05.2021

Анатолій Волинський

Роза белая (баллада)

               Роза  белая.

Однажды,  странник  –    пилигрим,
Стремясь  по  зову  предков,
Пустился  в  путь!...  Был  одержим,
Своей  удачей  редкой;  
Он  розу  белую,  бутон
Сорвал  средь  райской  пущи,
Где  колокольный  перезвон
В  миру  хранит  живущих.
Принёс,  и  посадил  в  песок
Безжизненной  пустыни
И  утвердительно  изрёк:
«Твоё  жильё…  Отныне!..
Ты  будешь  землю  украшать
В  террасах,  клумбах  предков:
Расти,  цвести,  благоухать
И  чтить  завет  их  ветхий.»

Палящий  зной  –    зловещий  ад,
Смертельное  безводье…
Заблудший  путник  каплям  рад,
Не  по  плечу  приволье!
Смешалось  всё:  печаль,  тоска,
Занозная  обида,  
И  благородная  рука,
И  ожиданье  чуда,
И  предрассветная  роса…
В  раздумьях  и  в  тревоге
Хранитель  жаждущих  спасал  –  
Предвидя  передряги.
Укоренилась,  ожила,
Не  предалась  забвенью…  
Весною  поздней  расцвела  –  
Затмила  окруженье.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915034
дата надходження 27.05.2021
дата закладки 27.05.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Ірисів полум*я

Ірисів  полум'я  вже  загорілось,
Ніби  Ірида  спустилась  з  небес.
Райдужні  в  неї  божественні  крила,
А  для  землі  -  подарунок  чудес.

Грація,  магія,  тайна  травнева  -
Все  в  оксамитових  рисах  квіток.
Гама  відтінків,  мов  хвіст  павичевий,
Сонце  цілує  і  цвіт,  і  листок.

Півники,  мечики,  косатні  ніжні,
Віяловидне  суцвіття  -декор.
В  кожнім  тендітна  строката  маніжка.
Дивишся,  дивишся  -  настрій-мажор.

(Назви  іриса-  півники,  мечики,  косатні.  Ірида  -  давньогрецька  богиня  веселки.)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914995
дата надходження 26.05.2021
дата закладки 26.05.2021

Катерина Собова

Андрусева порада

У    парку    біля    фонтанів
Олексій    з    Петром    сиділи,
Про    дівчат    і      творчі    плани,
Про    кохання    гомоніли…

А    Андрійко    п’ятирічний
За    кущами    заховався,
Шум    долаючи    побічний,
До    розмови    прислухався.

Починав    Петро    хвалитись:
-Вже    закінчую    навчання,
Хочу    зразу    одружитись
І    займатися    коханням.

Олексій    тут    зауважив:
-Дівку    де    знайти    хорошу?
Вкраде    спокій    відьма    вража,
Їй    на    думці    тільки    гроші!

Петя    каже:    -  А    я    хочу
Таку    жінку    собі    мати  –
В    ліжку    щоб    була    охоча
І    хотілось    з    нею    спати.

Якби    хто    мені    порадив
Отаку    кандидатуру    -
Зразу    б    в    спальню      відпровадив,
Не    дивився    б    на    фігуру.

Захопила    ця    розмова
Враз    маленького    Андруся,
Виліз    з-за    куща    і    мовив:
-Сватайте    мою    бабусю.

День    і    ніч    лежить    у    ліжку,
З    нею    добре    буде    спати,
Бо    насильно    тут    не    треба
Її    в    спальню    запихати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914944
дата надходження 26.05.2021
дата закладки 26.05.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Шепче молитвами

Їй  снились  ,  мабуть,  чудодійні  теплі  сни,
Коли  зима  засипала  снігами.
Старенька  вишня  не  сумує  навесні,
Хоча  кора  потріскана  роками.

Її  садили  руки  бабці  золоті.
Стоїть,  як  завше,  в  цвіті  білім-білім.
Нагадує  родині  знову  дні  оті,
Коли  іще  були  малі  і  милі.

Нагадує  рідню:  бабусь  і  дідусів,
Батьків,  (хоч  їх  ,  на  жаль,  уже  немає).
І  діти,  й  внуки  тут  зібралися  усі,
Всміхається  нам  вишня  у  розмаї.

Родинне  наше  коло  -  квітом  навесні.
Ці  пахощі  не  передать  словами.
У  різних  ми  тепер  містах  -  зв'язки  ж  міцні,
Старенька  вишня  шепче  молитвами.


(На  світлині  біля  вишні  бабусі  мої  родичі  з  Одеси,  Южного,  Києва  та  Подільська)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914903
дата надходження 25.05.2021
дата закладки 25.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мелодії скрипаля

Сьогодні  небо  чомсь  засумувало,
Холодний  дощ  краплинами  упав.
В  веснянім  ранку  злива  заспівала
І  заховалась  між  зелених  трав.

А  вітерець  підштовхував  у  спину,
Хмарин  -  отар,  щоб  розігнати  їх.
А  потім  забаганку  цю  покинув,
Мабуть  забракувало  сил  своїх.

Він  поспішив  удаль,  в  широке  поле,
Щоби  на  ньому  польку  танцювать.
А  потім  пригорнувся  до  тополі,
Давно  так  мріяв  він  її  обнять.

Вона  ж  не  дуже  була  вітру  рада,
Коли  до  неї  прилітав    здаля.
Її  любов  була  у  тім  розрада,
Як  слухала  мелодій  скрипаля.

Він  до  тополі  часто  так  приходив,
Сідав  у  самоті  і  брав  смичок.
Очей  своїх  із  неї  він  не  зводив,
Для  неї  грав  мелодії  -  вінок.

Вона  до  нього  опускала  віти
І  чувся  шепіт  між  співучих  струн.
Мелодія  могла  її  зігріти,
Й  розвіяти  той  безкінечний  сум...

Коли  лилась  мелодія  луною,
То  навіть  вітер  подих  тамував.
Вона  зачарувала  всіх  собою,
Хто  чув  її,  той  більш  не  нудьгував...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914898
дата надходження 25.05.2021
дата закладки 25.05.2021

Н-А-Д-І-Я

Доле моя, доле

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FOpHHjgnVvw[/youtube]

А  доля  різною  буває,
Я  подивлюсь  своїй  в  лице.
Й  на  мене  дивишся,  я  знаю,
Життя  мого  ти  є  творцем.

Дивились  довго  очі  в  очі,
Та  кожен  думав  про  своє.
Бувають  дні  темніші  ночі,
Ти  можеш,  доле, зробить    все. 

З  тобою  довго  вдвох  зітхали,
В  житті  чи  можна  щось  змінить?
Птахи  піснями  докучали,
А   доля  все  чомусь  мовчить.

На  раз  навколо  стало  тихо,
Схотіла  доля  так  моя.
Сказала:  "Тихо ходить  лихо..
Робота  далі  вже  твоя".

Воно  завжди  по  п"ятах  ходить,
Як  зможеш,  спробуй,    відкрутись.
Коли  побачиш  -  сонце  сходить,
Живи  і  не  журись.

На  зло  вітрам,  на  зло  цій  долі,
Умій  перемагать...


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914611
дата надходження 23.05.2021
дата закладки 23.05.2021

Надія Башинська

ПЛАКАЛА ТОПОЛЯ…

Плакала  тополя  ...  в  полі  край  дороги,
гнітить  душу  смуток,  серденько  -  тривоги.
Плакала  тополя  гіркими  сльозами,
а  над  нею  небо,  плакало  дощами.

Плакала  тополя,  де  шуміли  грози,
а  за  сином  мати  проливала  сльози.
Плакала  тополя,  гірко  плаче  мати,
полягли  Герої...  червоніють  маки.

Ой  не  плачте,  мамо,  судилося  долі...
маками  розцвісти  у  широкім  полі.
У  червоних  маках  проросте  сльозина.
Ой  не  плачте,  мамо,  не  вернути  сина.

Плакала  тополя  в  полі  край  дороги,
гнітить  душу  смуток,  серденько  -  тривоги.
Плакала  тополя,  і  ридала  мати
в  полі,  де  тополя...  й  червоніють  маки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914624
дата надходження 23.05.2021
дата закладки 23.05.2021

Амадей

А ВЛАМАЄ (гумореска)

Нічка...місяць...соловейко  у  гаю  співає,
А  у  кума,  хтось  черемху  щоночі  ламає.
Кум  розсердивсь,  гука  в  темінь:"Що  за  вража  мати,
Хто  там  ходить,  щоб  у  мене  черемху  ламати?!"

Зараз,  каже  ,я  як  вийду,  узнаю  хто  ходить,
Зпересердя  як  вламаю,  вона  в  мене  й  родить!
Коли  чує...кума  його  тихенько  гукає,
Це  я  куме...щовечора  ходжу  виглядаю,

Відчува  щось  душа  моя,  не  спиться  щоночі,
Під  черемху  мене  тягне...що  вона  ще  хоче?
А  ви  куме,  уламайте,  скільки  того  діла,
Тільки  ж,  куме...  обережно,так,  щоб    не  родила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914630
дата надходження 23.05.2021
дата закладки 23.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Острів кохання ( слова до пісні)

Десь  далеко  в  океані,острів  щастя  є,
Називається  "  Коханням",там  любов  живе.
На  цей  острів  потрапляєм  в  місячнім  човні,
Один  -  одного  кохаєм  в  зоряному  сні.

Приспів:

Острів  кохання,  острів  любові,
Ніжне  єднання,  цілунки  медові.
Острів  кохання  нам  не  забути,
Тільки  на  ньому  ми  хочемо  бути.

Посміхаюся  до  тебе  і  цілунки  шлю,
В  нас  у  свідках  лише  небо  і  твоє  "люблю".
І  немає  більше  щастя,  як  в  обіймах  буть,
Святе  Господа  причастя,  нам  обом  дадуть.

Приспів:

Я  без  тебе  не  залишусь,  ти  без  мене  теж,
В  твої  очі  дивити́мусь  в  них  немає  меж.
Цілуватиму  долоні  і  уста  твої,
Добре  бути  у  полоні  з  тобою  мені.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914635
дата надходження 23.05.2021
дата закладки 23.05.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

З глибин джерельних

Південний  вітер  пестить  легко  лиця,
Наспівує  із  травнем  пісню  разом.
Виблискує  вода  в  живій  криниці
Від  сонця-дека  трепетним  алмазом.

Слова  любові  чисті,  мов  водиця,
Мені  шепочеш  шелестом  цвітіння.
В  пелюстці  кожній  світла  таємниця,
Бузок  всміхнувсь  у  білім  мерехтінні.

П'ємо  чуттів  цілющу  свіжість  знову
З  глибин  джерельних  давньої  криниці.
Сердечно-тепла  тягнеться  розмова,
І  щастям  тішиться  душі  скарбниця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914652
дата надходження 23.05.2021
дата закладки 23.05.2021

Катерина Собова

Весiльна сукня

Нареченій    на    весіллі
Каже    молодого    ненька:
-Сукня    -    наче    на    дозвіллі,
Виглядає    дешевенько.

В    відповідь    сміється    Ціля,
Погляд    щирий,    непідробний:
-Таки    перше    це    весілля,
Варіант    сьогодні    пробний.

Знаю,    хоч    не    дуже    вчена,
Що    ця    справа    не    пропаща:
З    кожним    новим    нареченим
Буде    сукня    краща    й    краща.

Десь    на    п’ятому    весіллі
За    рахунок    кавалерів
Всі    наряди    будуть    в    Цілі
Від    найкращих    модельєрів!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914555
дата надходження 22.05.2021
дата закладки 22.05.2021

Надія Башинська

ОЙ СПЛЕТУ ВІНОЧОК…

Ой  сплету  віночок  та  й  пущу  на  воду,
             хай  собі  пливе.
А  я  миленького  та  й  чекати  буду.
                         він  мене  знайде.

Річечка  прозора,  хвилечка  легенька...
               доленько  моя.
Зорями  засяє  для  тебе,  віночку,  
                       ніченька  ясна.

Ой  пливи,  віночку,  понад  бережечком,
             щоб  легко  дістать.
А  я  миленького  виглядати  буду,
                         вмію  я  чекать.

До  рук  його  ніжних  підпливи,  віночку,
             як  сонце  зійде.
І  схвилюй  раненько  ти  його  серденько,
                         хай  мене  знайде.

Як  побачить  милий,  захоче  дістати,
             віночку  -  пливи...
Скажи  миленькому,  що  любити  буду,
                         до  пари  ж  мені.

Ой  сплету  віночок  та  й  пущу  на  воду,
             хай  собі  пливе.
А  я  миленького  та  й  чекати  буду.
                         він  мене  знайде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914550
дата надходження 22.05.2021
дата закладки 22.05.2021

Амадей

ДВІ ДОЛІ

Зустрілись  на  засніженім  пероні,
Вона  і  він,  дві  долі  одинокі,
В  обох  вже  снігом  притрусило  скроні,
З  них  кожен  біль  несе  свій  через  роки.

Він,  овдовів,  неначе  сиротою,
Лишився  в  цілім  світі  одинокий,
Й  вона  в  житті  зустрілася  з  бідою,
Загинув  у  Афгані  її  сокіл.

Лиш  поглядом  зустрілися,  не  більше,
Та  зразу  зрозуміли,  це  вже  доля,
А  перша  зустріч  їхня  була  в  віршах,
Відчули  вони  затишок  обоє.

Він  так  чекав,  про  неї  тільки  мріяв,
Й  вона  чекала  доленьки  своєї,
Нарешті  він  у  доленьку  повірив,
Повірив  що  її  послало  Небо.

Зустрілись  на  засніженім  пероні,
Зустріч  така  буває  тільки  в  віршах,
Цілунками  він  гріє  їй  долоні,
Щоб  у  житті  не  розлучатись  більше.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914544
дата надходження 22.05.2021
дата закладки 22.05.2021

Lana P.

ДУША

З  народженням  Творець  дав  душу  —  
Чистеньку,  світлу,  із  крильми.
Колись  назад  віддати  мушу.
Вона  прозора.  Ось,  візьми!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914510
дата надходження 22.05.2021
дата закладки 22.05.2021

Valentyna_S

Надівуватися не встигла вишня

Надівуватися  не  встигла  вишня,
а  вітер  дориває  білий  цвіт,
й  нова  краса,  замислено-затишна,
на  околі  весни  збентежить  світ.

Засолов’їнена  у  надвечір’я,
як  дикий  мед,  солодкі  та  хмільні,  
ковтком  тепла  зігріє  стуж  безмір’я,  
і  смуток  з  уст  його  змахнуть  пісні.

Хай  травень  спів  вгамовує  хрущами,
котрі    падкі  на    бархатний  сап’ян,
та,  плекана  і  сонцем,  і  дощами,
вона  вже  прагне  сочистих  рум’ян…

Надівуватися  не  встигла  вишня,
й,  мов  сніг,  дотане    білий  цвіт.
Вкриває    крону  голубінь  горішня:
—  Чи  вже  готова  здержати  обіт?

 На  думку  Г.  Лозко,  назву  «вишня»  слід  вважати
 прикметником    жіночого  роду,  від  форми  «вишній»,  
тобто  «божественний»    (пор.  із  словом  «Все-вишній»  
Всевишній).  Отже,  вишня  —  
це  «божественне  дерево»,  присвячене  Сварогу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914395
дата надходження 20.05.2021
дата закладки 21.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Пригадалось літо

Зацвіла  черемха  білим,  білим  цвітом,
А  мені  коханий  пригадалось  літо.
Ранок  росянистий  і  трава  пахуча,
У  тумані  білім  заховалась  круча.

Дуб  стоїть  мов  лицар,  нас  оберігає,
На  калині  в  лузі,  птах  пісень  співає...
То  веселі  чути,  то  сумні  заводить
І  так  мелодійно  у  нього  виходить.

Щоби  не  зігнати,  тую  птаху  з  гілки,
Ми  тихенько  любий  піднялись  на  гірку.
Ближче  до  хмаринок,  до  ясного  сонця,
Що  вляглось  тихенько  на  моїй  долонці.

В  низині  лишились  береги  і  річка,
Б'є  ключем  джерельце,  холодна  водичка.
В  тиші  цій  ранковій,  ми  з  тобою  двоє,
Листячком  торкає  зеленим  тополя.

Обіймає  вітер  стан  її  легенько,
Трепетно  забилось  чомсь  моє  серденько.
То  лягли  на  плечі,  милий  твої  руки,
Пригадалось  літо,  що  несло  розлуку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914445
дата надходження 21.05.2021
дата закладки 21.05.2021

Н-А-Д-І-Я

Чекає старість на пероні

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8Aw6t8xoOtE[/youtube]

Гудок!  І  поїзд  відійшов,
А  за  спиною  лиш  минуле.
Нема  ніяких  вже  розмов,
Бо  без  жалю  все  відштовхнули.

Тепер  в  душі  цвіте  полин,
І  гіркота  по  всьому  тілу.
Життя  продовжує  свій  плин,
І  дні  вперед  залопотіли.

Вагон  останній,  не  спіши.
Дай,  час,  життя  все  передумать,
(Що  пролетіло,  наче  мить).
Хоч  плач,  не  плач,    ніщо  не  втримать.

Багаж  такий,  все  ж  нелегкий:
Роки,  коханння,  сум  і  радість.
Так  жаль,  що  поїзд  цей  швидкий,
Уже  не  ти...
                           чекає    на  пероні  старість...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914460
дата надходження 21.05.2021
дата закладки 21.05.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Гімн ліцеїстів

Каштанова  алея  веде  нас  до  ліцею,
Що  у  Подільську  ріднім  дає  міцні  знання.
Добра  тут  осередок,  народжені  ідеї,
І  креативність  юних  -  основа  для  життя.

Приспів
Пишаймося  ліцеєм,  ліцеїсти.
Ведуть  нас  до  науки  тисячі  стежин,
Життя  лиш  чесне  й  щедре  з  мудрим  змістом,
То  ж,  звісно,  досягнемо  справжніх  ми  вершин.

Зростає  покоління  талановите  й  сильне.
Сузір'я  педагогів  яскраво  світить  їм.
І  в  кожної  дитини  тут  виростають  крила,
Панують  у  ліцеї  лиш  злагода  і  мир.

Бо  діти  і  родина,  і  вчитель  -  всі  єдині,
Цінують,  поважають  науки  чистий  храм.
То  ж  ліцеїсти  юні  -  майбутнє  України,
Щасливе  покоління,  що  в  ногу  йде  з  життям.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914462
дата надходження 21.05.2021
дата закладки 21.05.2021

Катерина Собова

Цiкаве сiмейне життя

Відбулося    в    нас    весілля
І    дружина    каже:    -  Саво,
Постарайся,    щоб    з    тобою
Було    весело    й    цікаво.

Ради    нашого    кохання
Щось    новеньке    затіваю,
Її    примхи    і    бажання
Кожен    день    задовільняю.

Стало      милій    враз    цікаво,
Де    я    був    цієї    ночі:
-Не    відбрешешся    тут,    Саво,
Подивися    мені    в    очі!

Я    не    знав,    що    мою    жінку
Так    цікавість    розбирала,
Мою    гладила    голівку
Сковорідкою    для    сала:

-Клявся    гарно,    все,    як    треба,
Що    у    нас    не    буде    зради:
На    сорочці    чого    в    тебе
Слід    рожевої    помади?

І    французькими    духами
Просякнувся    ти    добряче,
Не    було    таких    у    мами,
Та    й    нема    у    мене,    наче…

А    куди    поділись    гроші,
Що    на    сукню    відкладала?
Варіанти    всі    хороші,
Але    брешеш    ти    невдало.

Ось    на    джинсах,    де    взялося
(Боже    мій,    яка    гидота)
Меліроване    волосся?
Схожий    ти    на    ідіота!

Жінку    я    не    розумію:
Щоб    було    цікаво    жити,
Все    роблю,    як    знаю    й    вмію
Та    не    можу    їй    вгодити.

Так    морально    низько    впала,
Мені    вимотала    душу,
Щоб    цікавість    не    пропала    -
Знов    кудись    я    влізти    мушу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914347
дата надходження 20.05.2021
дата закладки 20.05.2021

Ніна Незламна

Відспівала ніч

Відспівала  ніч  колискову,
З  молодим  місяцем  тихенько,
Зустрічали  окрасу  ранкову,
Заяснився  обрій  синенько.

Та  за  мить    засіяло  златом,
І  до  верху  палахкотіли,
Кольори  нібито  букетом,
Стрімголов    до  неба  летіли.

Фаолетово,  то  рожево,
Відбивалось,  переливалось,
 Скраізь  оранжето,  то  мінливо,  
Та  зненацька  з  сонцем  зливалось.

В  хороводі  зникали  зорі,
Синява  розляглась  довкола,
Білі  хмари    в  небеснім    морі,
Малювали  хвилясті  кола.

Відспівала  ніч  колискову,
Відпочила  земля  доволі,
Співав  зяблик  пісню  ранкову,
Прославляв  весну  веселкову.

                             16.05.2021р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914260
дата надходження 19.05.2021
дата закладки 19.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Лебедина пара

До  сонечка  вранці  посміхнулась  хмара,
На  річці  у  танці  лебедина  пара.
Він  її  кружляє,  зазирає  в  очі,
А  вона  до  нього  тулиться  охоче.

Лебедина  пара  -  в  вірності  й  любові,
Лебедина  пара  -  миті  загадкові.
Світле  відзеркалля,  посила  водичка
І  несе  кохання  в  безкінечність  річка.

Посхилялись  верби,  до  води  нагнулись,
Шепотів  щось  лебідь,  крила  стрепенулись.
Великії  кола  берегів  торкались,
Лебідь  і  лебідка  щастям  повінчались.

Вірність  лебедина  -  всіх  сердець  торкає,
Той  хто  любить  справді,  той  і  її  має.
А  хто  лиш,  як  вітер  доторкне  і  піде,
Складе  слово  з  літер  і  не  лишить  сліду.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914074
дата надходження 17.05.2021
дата закладки 19.05.2021

Надія Башинська

ВИШИВАЛА МАМА СИНУ ВИШИВАНКУ

Вишивала  мама  сину  вишиванку,
вишивала  мама  вечором  і  зранку.
Ниточка  шовкова  легко-легко  вилась,
щоб  життя  дорога  радістю  світилась.

Як  співав  в  садочку  дзвінко  соловейко,
ниточка  блакитна  слалася  легенько.
А  в  нічному  небі,  щоб  радів  син  долі,
нитка  золотиста  засвітила  зорі.

Сонячні  тут  ранки  ласкою  розшиті,
в  них  волошки  сині  в  золотому  житі.
Барвами  ясніє  синова  сорочка,
в  ній  зустрів  дівчину  він  біля  місточка.

А  та  дівчинонька  ой  яка  красива,
на  сорочці  в  неї  в  ґронечках  калина.
І  троянди  квітнуть,  ніби  біля  хати...
на  щастя  сорочку  вишивала  мати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913965
дата надходження 16.05.2021
дата закладки 18.05.2021

Катерина Собова

Iдiот

Пропав    настрій    у    Тимохи:
Не    сподобалась    шарлотка,
Пригоріла,    наче,    трохи,
Кричав      жінці:      -Ідіотка!

-Правда    це,-    сміється    Галя,-
Я    кажу    тобі    без    фальші:
Була    б    жінка    генерала,
Називали    б    -    генеральша.

На    полковників,    майорів
Вичерпалась    уся    квота,
Розібрали    й    тих,    хто    в    морі,
Залишились    ідіоти.

За    дівками    волочились…
Може    ти    вже    догадався?
Вони    теж    всі    одружились,
І    один    -    мені    дістався!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914126
дата надходження 17.05.2021
дата закладки 18.05.2021

Амадей

РОЗМОВА З ЛЕБЕДЕМ

До  мене  лебідь  на  ставку  приплив,
Щоб  хоч  комусь  про  смуток  розказати,
Він,  як  і  я,  лебідку  свою  втратив,
Й  зі  мною  своїм  болем  поділивсь.

Вона  була  для  нього  -  над  усе,
У  них,  у  парі,  виростали  діти,
Було  у  них  в  житті  чому  радіти,
Тепер  лиш  спогад  й  біль  в  душі  несе.

Я  спіавчуваю,  любий  білий  друже,
Я  й  сам  цей  біль  душею  пережив,
Я  й  сам  любив,  я  так  її  любив!
Втрата  така  болюча,  дуже-дуже.

Хто  не  втрачав,  тому  це  не  збагнуть,
Як  серце  за  коханою  страждає,
Від  болю  цього  ліків  ще  немає,
Мабуть  в  цьому  і  є  любові  суть.

Та  сонце  сходить  знову,  й  світить  знов,
Шукай  серед  лебідок  пару  друже,
Бо  одному  у  світі...  гірко  дуже,
І  ти  знайдеш...як  я  свою  знайшов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913882
дата надходження 15.05.2021
дата закладки 15.05.2021

Надія Башинська

ГОВОРИЛА ЗІНА РАЇ…

Говорила  Зіна  Раї:"  Не  життя,  а  казка.
Вже  скількох  приворожила  моя  гарна  маска.

І  костюми,  і  платтячка  дуже  гарні  маю.
Скажу,  що  я  ще  й  на  маску  за  день  заробляю.

А  оті,  хто  їх  придумав,  ціну  маскам  знають,
натягнеш  по  самі  очі  -  тебе  не  впізнають.

Хоч  красива  я  є  зроду,  ще  одягну  й  маску  -
то  хоч  куди  молодиця,  дарувать  лиш  ласку.

Є  у  мене  одна  маска,  ну  зовсім  простенька,
як  Олесь  у  ній  побачить,  каже:"Солоденька!"

Марк  приходив,  був  Микола  і  Сергій,  і  Федя.
Щоб  привабить  чоловіків,  мінять  маски  треба.

Є  у  мене  маски  гарні  (  в  них  ніби  карати...),
як  одягну  -  ходять  хлопці  круг  моєї  хати.

Як  візьму  ту,  що  з  грибами,  прибіжить  Степанко,
про  місця  грибні  він  любить  говорить  до  ранку.

Є  ще  маска  особлива,  на  ній  гарна  піцца.
Як  одягну,  то  відразу  приворожу  Гриця.

Ото  ж  дякую  усім  я,  хто  придумав  маски.
Видно,  й  вони  захотіли  любові  та  ласки.

Їм  тепер  живеться  добре,  маски  є  за  щастя.
Тільки  чого    добрим  людям  за  маски  ховаться?.."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913676
дата надходження 13.05.2021
дата закладки 14.05.2021

Ніна Незламна

Що коїться…

Життя  …  життя…  що  коїться  на  цьому  світі,
 А  чи  ми  маємо  хист  до  кращого  життя,
Коли  червота  давно  гризе  у  суцвітті,
Землі  квітучість,  як  поранені  серця.

 Жадоба,  заздрість,  збагачення,  мов  хвороба,
Що  роз`ідає  іще  з  самого  дитинства,
Родини  приклад,  якою  керує  злоба,
До  всіх  зневага,  нерівність  ознака  хамства.

Бо  при  союзі  накрали  досить  легенько,
За  копійки  придбали  фабрики,  заводи,
І  надто  довго  сиділи,  ждали  тихенько,
І  все  заради  вигоди,  статки  в  офшори.

Що  їх  життя,  то  наче  в  казковому  світі,
Машини,  яхти,  дачі  з  виходом  до  Дніпра,
Й  одяг  шокує,  бо  весь  народ  у  лахмітті,
Із  секон-хенду,  серце    від  болей  завмира.

О  де  ж  та  правда?  Та  за  чиї  ж  то  податки,
Розбагатіли?  Здирають  з  людей  три  шкури,
За  газ  і  світло.    Самі  ж  купують  «малі  кімнатки»,
У  центрі  Києва  і  живуть    без  зажури.

Шуби  з  тварин,  коштовності  і  діаманти,
У  банках  гроші,  щоби  миші  не  поїли,
Для  цього  справді  треба  замати  таланти,
Навчили  предки,  з  часом  дуже  знахабніли.

Вмілі  артисти,  поводяться  перед  лю́́дьми,  
Чи  роль  виконують,  неначе  в  серіалі?
Чи  ми  вже  стали,  для  них  давно  холуями?
О,  Боже  –  Боже,  як  позбутися  печалі?

Кому  довірить?  Як  забрать  у  олігархів?
 Народом  надбане,  не  шкодуючи  сили,
Скажіть  позбутись,  як  ненажерливих  духів?
Щоб  люди  в  статках  жили  і  не  тужили?

 Війна  на  сході…І  страшний  короно  вірус,
Які  іще,  нам  іспити    принесе  цей  час?
Чи  олігарх  придбає  собі  наступний  парус?
Грошей  віджавши  на  вакцині,  ніби  для  нас.

 На  жаль  мовчить,  народ  зневірений  втомився,
 Хоч  веснянЕ  сонце  обіцяє  гарний  день,
Туга  в  душі,  так  ятрить,  знову  похилився,
Бо    безнадія,  до  життя  не  несе    натхнень.

                                                                                       13.05.2021р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913726
дата надходження 13.05.2021
дата закладки 14.05.2021

Катерина Собова

Емблема

Дід    із    внуком    розмовляють
На    цікаві    теми,
У    альбомі    розглядають
Значки    і    емблеми.

-Річ,    напевно,    не    проста,-
Сказала    дитина,-
Вибрала    собі    хреста
Наша    медицина.

-Бачиш,    внучку,    медицина  –
То    складна    наука,
І    в    хрестові    поєдналась
Дуже    хитра    штука.

Тут    без    натяків    -    зізнання,
Аргумент    залізний:
Результат    від    лікування
Може    бути    різний…

Може    плюсик    означати
Результати    вищі,
Або    прямо    показати
Символ    кладовища!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913754
дата надходження 13.05.2021
дата закладки 14.05.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Пекучий сон

Не  хочу  повертатись  у  минуле,
І  не  вмовляй  мене  іти  на  перехрестя.
Верба  від  громовиці  враз  прогнулась,
Я  ж  зрозуміла  тимчасовість  твоїх  фресок.

Від  пристрасті  сердечний  тільки  опік,
А  де  ж  любов?  Зотлілий  лист  у    сірий  попіл.
Як  душно,  душно...Це  ж  південний  тропік.
І  почуттів,  і  хвилювань  душевний  подив.  

І  не  нагадуй...Все  я  пам*ятаю.  
Перегоріло.  Дощ  іде,  погас  вогонь.
Хоч  навесні  вальдшнепна  сила  тяги,
Я  не  прийду  у  твій  пекучий  сон.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913831
дата надходження 14.05.2021
дата закладки 14.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадковий вітер

Серед  водоспадів,  серед  круч  високих,
Де  прозорі  води  й  небо  синьооке.
У  зелених  травах  і  пахучих  квітах,
Ходить  кучерявий,  загадковий  вітер.

Він  шепоче  казку,  то  пісень  співає,
То  дарує  ласку,  на  сопілці  грає.
А  буває,  просто,  неначе  дитина,
Залетить  на  острів,  плач  із  -  відти  лине.

Та  коли  настане  зоряниста  нічка,
Співать  йому  буде  колискових  річка.
На  пухкій  хмарині,  вітерець  приляже
І  на  сон  прийдешній,  казочку  розкаже.

Понесе  хмарина  його  так  далеко,
В  інший  край  полине  він  немов  лелека.
І  лише  уранці  з  променями  сонця,
Вітерець  постука  до  мене  в  віконце...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913819
дата надходження 14.05.2021
дата закладки 14.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов - як пісня ( авторська пісня)

За  вікном  вже  нічка  і  година  пізня,
До  нас  зірка  з  неба  весело  морга.
Якщо  полюбила,  значить  буде  пісня,
А,  як  буде  пісня,  то  й  любов  жива.

Линуть  ніжні  звуки  і  слова  душевні,
Так  торкають  серця,  додають  тепла.
Переливи  чути,  сильні  невгамовні,
Пісня  нас  на  крилах  в  небо  підійма.

Б'ється  дуже  серце,  вирватися  хоче,
Як  тобі  донести  дорогі  слова.
Думаю  про  тебе,  любий  я  щоночі
І  уявна  зустріч  зразу  ожива.

То  кохання  серцю  не  дає  спокою,
І  у  хвилюванні  знов  моя  душа.
Лине,  лине  пісня  в  далину  луною,
Гори  і  долини  цвітом  прикраша.

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913686
дата надходження 13.05.2021
дата закладки 13.05.2021

Надія Башинська

ВСЕ БАЧАТЬ ЗОРІ…

Все  бачать  зорі...  та  мовчать,
             коли  вночі  на  обеліски  
                               лягають  тихо  ясні  блиски.

Все  бачать  зорі...  що  сказать?
             Тут  і  вітри  змовкають  грізні,
                                 і  плачуть  дні  осінні,  пізні.

І  бачать  зорі,  як  зима  
               легкою  ковдрою  вкриває...
                                 тут  навіть  віхола  стихає.

І  часто  бліднуть  без  вини,          
               як  осявають  пустки-хати,
                                   і  бачать...    знов  гинуть  солдати.
                                   
Якби  ж  змінити  щось  могли...    
                                 Та  це  зробить  лиш  зможем  ми!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913263
дата надходження 09.05.2021
дата закладки 10.05.2021

Катерина Собова

Фантазерки

Галя    скаржилася    Ніні
(Не    на    пудри    й    не    на    креми):
-Дуже    жаль,    що    в    Україні
Заборонені    гареми.

Скрізь    сама    встигати    мушу:
Шити,    мити    і    варити,
Чоловік    вже    витряс    душу  –
Маю    вдома    паразита.

А    якби    нас    було    десять,
То    на    кухні    вже    б    трудились
Оля,    Віка,    Тома    й    Леся    –
Біля    плит,    каструль    крутились.

-Додала    б    Аліса    жару,-
Ніна    висловила    думку,-
Із    продуктами    з    базару
Принесла    б    пудову    сумку.

Сама    доля    розділила
Всіх    жінок    і    їх    турботи:
Чи    негарна,    чи    вродлива  –
Вистачало    б    всім    роботи.

З    школою    й    учителями
Я    б    не    знала    вже    мороки:
Якась    Зіна,    чи    Уляна
З    дітьми    вивчила    б    уроки.

А    найбільша    жінка    й    дужа
Мала    б    місію    окрему:
Спільного    б    тягнула    мужа
Кожен    вечір    до    гарему.

Ми    п’янюгу    стріли    б    гарно,
І    провчили    б    цю    заразу,
Слів    не    тратили    б    тут    марно  –
Привели    б    до    тями    зразу.

Я    була    б    як    Роксолана:
Походжала    у    вітальні,
Мені      б    постіль    готувала
Вся    прислуга,    що    у    спальні.

Все.    Біжу    на    курси    крою.
В    нас    гарему    не    бувати,
То    ж    доводиться    собою
Десять    жінок    заміняти.

Самі    з    себе    посміялись:
-Певне,    в    нас    немає    кепи:
У    фантазіях    змагались
Дві    замріяні    дурепи!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913301
дата надходження 09.05.2021
дата закладки 10.05.2021

Valentyna_S

Малюй бригантини у небі, уяво

На  заході  в  кип’яті  плавиться  сонце.
До  вечора  тягнеться  клубами  дим.
Збирається  в  хмари  лляне  волоконце,
Щоб  ніч  осінити  дощем  молодим.

У  кульках  рожевистих  яблуні  й  вишні.
Мов  дівчина  в  квітті,  стоїть  алича.
Заобрії,  мрії,  завчасно  залиште,
Щоб  тихо  світитися  в  наших  очах.

Як  припнутий  вітер  на  чистім  роздоллі,
Що  буйною  гривою  марно  звійне,
Без  мрій  так    життя  —  в  зачарованім  колі:
Рутинне,  обмежене,  затхле,  тісне.

Малюй  бригантини  у  небі,  уяво,
Їм  білі  вітрила  напнути  спіши.
Повістин  нові  ось  замислені  глави…
Й  снага  дорікає:  «Дерзай.  Не  гріши»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912819
дата надходження 04.05.2021
дата закладки 08.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Казки дитинства

В  дитинстві  я  так  вірила  у  казку
Її  читала  мама  перед  сном.
Про  "  колобка",  про  "Золотоволоску",
Про  лебедя,  що  мав  одне  крило.

Під  ці  казки  я  тихо  засинала,
А  потім  зустрічалась  з  ними  в  сні.
Ведмедика  із  плюшу  пригортала
І  ляльку  подаровану  мені.

Царівна  ніч  -  мене  до  зір  водила,
Гойдала  на  пухнастеньких  хмарках.
А  тоді  вітер  брав  на  свої  крила
І  ніс  туди  де  був  Молочний  шлях.

Внизу  були  міста,  дороги,  села,
Знайомий,  дерев'яний  он  місток.
Від  того  я  була  така  весела,
Знайомилась  з  героями  казок.

Та,  коли  ніч  зустрілася  із  ранком,
Кудись  все  зникло,  сонця  промінець.
До  мене  зазирнув  крізь  офіранку,
Немов  із  казки,  теплий  посланець...

Тетяна  Горобець.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913175
дата надходження 08.05.2021
дата закладки 08.05.2021

Амадей

А я усе своє життя добром й любов"ю міряю

А  я  живу,  мої  літа  добром  й  любов"ю  міряю,
Переплелись  мої  літа  і  з  дійсністю  і  з  мрією,
Я  серцем  в  юності  живу,  з  засніженими  скронями,
Я  пестю  доленьку  свою,  устами  заціловану.

Душа  співа,  мов  соловей,  а  я  живу  надією,
Ховаю  навіть  від  людей  своє  кохання  з  мрією.
Душа  співа  немов  в  Раю  і  серце  б"ється  зоряно,
Не  вся  ще  випита  любов,  не  все  добро  ще  зроблено.

Спішу  я  жить,  спішу  любить,  бродити  в  травах  росяних,
У  серці  пісня  ще  дзвенить,  я  ще  чекаю  осені,
Не  дивлячись  на  сивину,  ще  серце  в  небо  проситься,
Я  не  прийшов,  я  тільки  йду  стежиною  до  осені.

І  хоч  курличуть  журавлі  у  небі  пісню  осені,
Люблю  її,  люблю  її,  мою  золотокосую,
Ви  не  спішіть  мої  літа,  хай  серце  наспівається,
Нехай  ота  любов  свята  зі  мною  не  прощається.

Співають  в  серці  солов"ї  пісню  кохання  пізнього,
Нехай  любов  в  душі  моїй  лункою  лине  піснею,
І  знову  в  юність  я  вернувсь,  співає  серце  молодо,
І  знов  в  коханні  я  клянусь,  люблю  осіннє  золото,

А  я  живу  й  мої  літа,  добром  з  любов"ю  міряю,
Переплелись  мої  літа  і  з  дійсністю  і  з  мрією.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913174
дата надходження 08.05.2021
дата закладки 08.05.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літній роман ( авторська пісня)

Ось  і  закінчився  літній  роман,
Ніби  розтанув,  як  сірий  туман.
Пам'ять  лишила  прекрасні  ті  дні,
Ніжне  кохання  тобі  і  мені.

Час  не  забутній  так  швидко  минув,
Щастям  і  радістю  він  для  нас  був.
Всі  ті  хвилини,  що  бу́ли  у  нас,
Ми  ще  згадаєм  з  тобою  нераз...

Приспів:

Я  пам'ятати  ті  дні  завжди  буду
І  мій  коханий  тебе  не  забуду.
Як  до  світанку  з  тобою  блукали,
Сонячні  ранки  обох  цілували.
Я  пам'ятати  ті  дні  завжди  буду
І  мій  коханий  тебе  не  забуду.
Ласки,  цілунки  твої  в  літній  вечір
І  твої  руки,  мов  крила  лелечі...

Ось  і  закінчився  літній  роман,
Мов  від  вина,  брав  за  душу  дурман.
Вирватись  серцю  хотілось  з  грудей,
Ти  не  відводив  від  мене  очей.

Будем  чекати  ми  новий  сезон,
Дні  пролетять  дуже  швидко  мов  сон.
Море,  кохання  і  хвилі  морські,
Лишуть  знов  пам'ять  тобі  і  мені...

Автор  Тетяна  Горобець

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913083
дата надходження 07.05.2021
дата закладки 07.05.2021

Катерина Собова

Хвора баба

Вдосвіта    бабуся    Фенька
Від    порогу    і    до    тину
Відкидає    сніг    швиденько,
Щоб    заїхала    машина.

Молода    сусідка    Люся
З    відром    вийшла    до    криниці:
-Я    оце    на    вас    дивлюся,
Думаю,  чи    мені    сниться?

Вчора    звечора    вмирали,
Заповіт    доньці    лишили,
А    сьогодні    рано    встали,
Де    взялися    у    вас    сили?

-Та    яка    там    в    мене    сила?  –
Баба    Фенька    ледь    не    плаче,-
Так    серденько    прихопило,
Та    ще    й    тиск    невпинно    скаче.

Відібрало    праву    ногу,
І    болячка    влізла    в    очі,
То    швидку    я    допомогу
Викликала    ще    із    ночі.

Кажуть,    будуть    за    годину:
Щоб    під’їхали    до    хати,
Поспішаю    я,    дитино,
Кучугури    всі    прибрати.

Може,    скажуть,    щоб    лежала,
Поки    з’явиться    та    сила,
То    я    в    хаті    вже    прибрала
Й    на    день    їсти    наварила!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912619
дата надходження 02.05.2021
дата закладки 03.05.2021

Катерина Собова

Шахраї

-В    мене    виманили    кошти,-
Казав    Ян    дружині    Люсі
(Він    ходив    на      ,,Нову    пошту’’
І    з    посилкою    вернувся).

-Правда    на    моєму    боці!
Всі    нас    хочуть    обдурити:
Шахраї    на    кожнім    кроці,
Як    же    далі    в    світі    жити?

Я    замовив    тобі    туфлі,
Ті,    що    так    давно    хотіла,
Сукню,    сумочку,    два    кухлі
З    силуетом    твого    тіла.

А    вони    прислали    карти,
Човен    надувний,    як    в    Мілки,
Спінінг,    шампури    -    не    жарти,  
І    пів    ящика    горілки.

Скаржитись?    Думки    хороші,
Але    правди    не    добитись:
На    суди    підуть    всі    гроші  -
То    вже    краще    з    цим    змиритись.

В    Інтернеті    замовляю
Що    захочеш:      те,    чи    інше…
Тільки    там    -    застерігаю,
Шахраїв    удвічі    більше.

Он    замовив    кум    Микола
Шубу    для    своєї    Грети,
А    отримав      кока-колу,
Новий    скутер,    сигарети.

Я    -    мужчина,    мені    легше
Цю    неправду    подолати,
Буду    скрізь    від    негативів
Я    тебе    оберігати.

То    я    думаю,    кохана,  
Щоб    тебе    не    травмувати
І    не    вскочити    в    обмани,
Краще    буде    -    почекати!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911962
дата надходження 25.04.2021
дата закладки 28.04.2021

Амадей

Така любов на світі, то святе

Він  так  Її,  він  так  Її  кохає,
Словами  цю  любов  не  передать,
Від  погляду  серденько  завмирає,
Почує  голос  і  готов  літать.

Така  любов,  буває  раз  у  світі,
Не  дивлячись  на  скроні  в  сивині,
Дарує  Їй  найкрасивіші  квіти,
Дарує  Їй  вірші  свої  й  пісні.

Від  щастя  в  Неї  серце  завмирає,
І  сльози  щастя  в  Неї  на  очах,
Від  щастя  поза  хмарами  літає,
І  лине  піснею  у  небо  ніби  птах.

Він  так  Її,  він  так  Її  кохає,
В  ньому  Вона,  трояндою  цвіте,
Святішого  кохання  я  не  знаю,
Така  любов,  на  світі,  то  святе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911714
дата надходження 22.04.2021
дата закладки 22.04.2021

Леонід Луговий

Чую пісню твою, Україно

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kqfDt2eFvpo[/youtube]



Чую  пісню  твою,  Україно,
Як  шумлять  солов'ями  ліси.
Бачу  кров  твою  в  гронах  калини
І  сльозинку  в  краплинці  роси.

Ти  рідню  обіймаєш  мільйонну
Своїм  рідним  повітрям,  одним.
Спить  опівночі  Київ  твій  сонний,
Пропливають  хмаринки  над  ним.

Тягне  баржі  буксир  по  стрімнині,
А  на  березі  колос  доспів...
Я  в  південних  вітрах,  Україно,
Чую  запах  дніпровських  полів.

А  із  космосу  сяє  сріблисто
Мегаполіса  шумна  сім'я;
Біла  крапочка  рідного  міста  -
У  тобі,  Україно  моя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911626
дата надходження 21.04.2021
дата закладки 21.04.2021

Амадей

Весна кохання в серці розбудила

І  знов  весна  коханням  полонила,
І  знову  серце  рветься  в  небеса,
І  знову  я  спішу  до  тебе,  мила,
П"янить  мене  і  ніжність  і  краса.

І  просить  серце  зутрічі  з  тобою,
І  знов  в  душі  співають  солов"ї,
З  весною  я    живу  лише  тобою,
Цвіте  весна  й  любов  в  душі  моїй.

Природа  землю  квітами  встелила,
Птахи  співають  радісно  пісні,
Душа  від  щастя  в  хмари  полетіла  б,
Так  любо  і  так  хороше  мені.

Весна  кохання  в  серці  розбудила,
І  знову  з  серця  полились  пісні,
Ми  спішимо  на  зустріч,  мов  на  крилах,
І  за  кохання  вдячуєм  весні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911261
дата надходження 17.04.2021
дата закладки 18.04.2021

Катерина Собова

Урок моралi

-Урок    буде    пізнавальний,-
Каже    вчитель.    –  Всі    ви    модні.
Ми    про    цінності    моральні
Поговоримо    сьогодні:

Про    характер,    волю,    вчинок,
Участь    в    спорті,    у    змаганнях…
Вибрати    театр,    чи    шинок?
Працю,    чи    ледарювання?

Знаменитий    в    когось    предок,
Ще    герої    є    книжкові,
В    кожного    своє    є    кредо,
Всякі    дії    пошукові:

Безкорисливо    дружити,
Людям    всім    допомагати,
Від    душі    добро    робити  –
І    від    цього    щастя    мати.

-Ми    із    татом,-    каже    Коля,-
Розв’язали    цю    задачу:
Краще    дати    всім    навколо,
Ніж    отримувати    здачу.

-Оце    вірно!  –  зрадів    вчитель,-
Це    поступок    благородний.
А    хто    тато    твій,    Миколко?
Тут    не    скажеш    -    старомодний.

-Він    боксер,    усім    тут    ясно,
Цю    мораль    чудово    знає:
Роздає    він    всім    прекрасно
І    від    цього    радість    має!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910607
дата надходження 10.04.2021
дата закладки 10.04.2021

Світлая (Світлана Пирогова)

Козацьке щастя

Козацьке  щастя  -  Запорізька  Січ,
Славутича  безмежні  бистрі  води.
І  гетьмана,  вождя  до  бою  клич
Для  захисту  і  волі,  і  народу.

Козацьке  щастя  -  зброя  у  руках:
Пістолі,  шаблі  гострі  і  рушниці.
Гармати  так  потрібні  на  шляхах,
Ножі,  кинджали,  довгі  гаківниці.

Козацьке  щастя  -  чайки  і  байдак,
Меткі  гранати,  арбалети,  списи...
Щоб  не  ступив  на  землю  злий  чужак,
Сідлали  дужих  коней,  мчали  риссю.

Лиш  в  перемозі  -  щастя  козаків,
У    відступі  й  поразці  яничарів.
І  скільки  б  не  минуло  ще  віків,
Козацький  дух  не  знищити  хозарам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910533
дата надходження 09.04.2021
дата закладки 09.04.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Край чарівної казки

Заховалась  хатина  в  зеленому  вітті,
Колискових  для  неї  співає  ріка.
І  схиляють  голівки,  білесенькі  квіти,
Доторкає  і  ніжить  моя  їх  рука.

Парашутиком  мальви  рожеві,  червоні,
Добавляють  хатині  ясни́й  колорит.
Рудий  котик  вмостився,  он  ген  на  осонні,
Як  люблю  я  цей  милий  і  радісний  світ.

Причаїлась  на  гілці  красунечка  -  пташка,
Вона  буде  співати  для  мене  пісень.
А  у  полі  квітує,  тендітна  ромашка,
Нею  радо  милується  сонячний  день.

Чудо  -  настрій  дарує  для  мене  природа,
А  я  вдячна,  так  вдячна  за  цеє  її.
Задивилися  верби  в  прозорую  воду
І  торкають  берізки,  косима  землі.

Я  закохана  в  край  свій,  чарівної  казки,
У  зелені  ліси  і  широкі  поля.
Роздає  вітерець,  нальоту  свої  ласки,
Вся  природа  в  часи  ці  -  мене  звеселя...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910521
дата надходження 09.04.2021
дата закладки 09.04.2021

Надія Башинська

ЯК ЦЕ ДОБРЕ БУЛО Б…

Може  думає  хтось,  що  один  грішний  в  світі?
А  можливо  про  те,  що  один  він  святий?
Мабуть,  в  кожного  є  гріх  малий,  чи  великий.
Є  перлини  у  кожному  й  святості.  Вір.

То  ж  старайсь  не  судить,  то  й  судити  не  будуть.
А  в  поклоні  схились,  щоб  позбутись  гріхів.
Добрих  справ  у  житті  можна  стільки  зробити.
Вибирай  до  душі...  аби  тільки  хотів.

Та  не  лише  про  гріх  треба  думать  багато,
хоч  чимало  таких,  й  з  ними  важко  іти.
І  про  святість  свою  ми  всі  маємо  дбати,
щоб  зерняткам  її,  світлим,  дать  прорости.

Наша  святість  ясна  пелюстки  хай  розкриє
немов  квітка...  вона  лиш  цвіте  в  доброті.
Як  це  добре  було  б,  щоб  її  ніжні  зерна
ми  розсіять  змогли  й  дали  їм  розцвісти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910514
дата надходження 09.04.2021
дата закладки 09.04.2021

Valentyna_S

…

Півні  марно  кричать:
Зорі  в  темряві  сплять.
Місяць  чухає  гостру  борідку.
З-поміж  хижих  примар
Оком  світить  ліхтар,
Чимось  схожий  на  квітку  нагідку.
Хоч  терпи,  хоч  ячи—
Все  навколо  мовчить.
Тисне  з  двору    арсенове  небо.
Хто  ж  мій  сон  налякав?
Може,  сам  заблукав,
А  чи  йти  не  бачить  потреби?
Вже  не  ніч,  ще  не  день  —
Час  прозрінь  й  одкровень…
Бачу:  морок  ворушиться  тихо.
Свій  покинувши  схрон,
Серед  сплячих  ворон
Хвацький    танець    гарцює  безвихідь.
Втретє  півні  кричать,
З  ночі  знято  печать.
Білий  голуб  клює  сни  зі  шпанок.
Де  гірчавий  полин,  
Обрій  маками  сплив.
Врешті-решт…  мандариновий    ранок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910465
дата надходження 08.04.2021
дата закладки 09.04.2021

Амадей

Лебедина вірність не дає

Лебідь  каже:"Знаєш,  друже,
Хочу  я  лебідку  дуже,
Добре  нам  було  б  у  парі  жить,
Ми  б  жили  з  другою  в  парі,
В  щасті  линули  б  за  хмари,
І  пили  б  оту  щасливу  мить.

Подивлюся  я  навколо,
Їх  багато  є,  відколи,
Одиноке  серденько  моє,
Та  з  другою  линуть  в  хмари,
І  щасливим  бути  в  парі,
Лебедина  вірність  не  дає".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910294
дата надходження 07.04.2021
дата закладки 07.04.2021

Катерина Собова

Де заначка?

Виражав    Микола    Ніні
Невдоволення    на    кухні,
Був    сердитий    зранку    нині,
Заглядав    в    миски    і    кухлі:

-Різні    є    в    людей    потреби,
І    стосунки    є    хороші,
Лиш    одне    на    думці    в    тебе:
Тільки    гроші,    гроші,    гроші!

Невже    жінці    не    цікаво
Скрізь    навколо    подивитись:
Чи    наліво,    чи    направо,
Щоб    на    щось    переключитись?

-Це    брехня,-    сказала    Нінка,-
Я    красива,    як    та    пава,
Все    шукаю,    як    та    бджілка,
Бо    допитлива    й    цікава.

Капітал    в    нас    світом    править.
Гроші    -    це    не    все,    що    треба:
Інше,    що    мене    цікавить  –
Де    лежать    вони    у    тебе?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909814
дата надходження 02.04.2021
дата закладки 02.04.2021

Амадей

АНТИВІРУСНИЙ СЕКС (гумореска)

Прийшов  кум  до  мене  в  гості,
Питається  в  мене:
Чи  з  сексом  передається
Вірус  цей  скажений?

Ну  звичайно  ж,  кажу  йому,
-А  як  вдіну  маску?
Якщо  хочете  хворіть,
Вдягайте,  будь  ласка.

А  якщо  з  презервативом,
Та  ще  й  в  протигазі?
-Боронь  Боже,
Прихопите  цю  кляту  заразу.

А  як  вдіну  я  хімзахист,
Й  протигаз  надіну?
-Це  поможе,  не  на  довго,
Десь  на  дві  хвилини.

Краще  костюм  водолаза,
І  в  ванні  з  водою,
Якщо  вода  із  кригою,
То  вірус  не  встоїть.

Робить  ванну,  шукать  льоду,
Шукать  хімзащиту,
Краще  я  вже  потерплю,
До  тепла,  до  літа.

Та  полечу  на  Венеру,
Облечу  все  небо,
Знайду  інопланетянку,
Й  захисту  не  треба.

   ЗІ  СВЯТОМ  ВАС,  ГАРНОГО  НАСТРОЮ!
     З  ДНЕМ  СМІХУ  ПЕРШОГО  КВІТНЯ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909746
дата надходження 01.04.2021
дата закладки 01.04.2021

Амадей

СОН В РУКУ (жарт)

Таке  наснилося  мені,
Неначе  я  з  кумою  в  Раю,
Співаю  їй  свої  пісні,
Й  в  руках  голубку  я  тримаю.

Очі  відкрив  і  сам  не  знаю,
Чи  снилося  мені,  чи  ні,
Але  голубки  вже  немає,
Й  в  руках  я  бюст  куми  тримаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909639
дата надходження 31.03.2021
дата закладки 31.03.2021

Катерина Собова

Винна мама

У    жіночім    колективі
Ішли    збори    вже    годину:
Засудили    поведінку
Програміста    Валентина.

Мало    того,    що    п’яниця,
Іще    гірші    є    моменти:
Бігає    по    молодицях
І    не    платить    аліменти.

Валентин    заграв    словами:
-Розкажу    все    по    порядку:
Ось    стою    я    перед    вами,
Як    зацьковане    звірятко.

Від    народження    навчили
Міцно    втримувати    груди,
Тоді    пляшечку    встромили
Мені    в    ротик    рідні    люди.

Дуже    муляли    сідниці,
Став    на    ноги    вже    спинатись  –
То    за    мамину    спідницю
Намагався    я    триматись.

Не    дивуйтесь,    молодички,
Що    та    пляшка    мені    мила:
Всі    оці    погані    звички
Саме    мама    прищепила.

Тож    закінчуйте    це    дійство,
Тут    немає    зла,    чи    свинства,
Блуд,    пияцтво    і    бабійство
Вироблялося    з    дитинства!    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909504
дата надходження 30.03.2021
дата закладки 30.03.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сьогодні я з весною розмовляла

Сьогодні  я  з  весною  розмовляла,
В  зеленім  лузі,  де  збігав  струмок.
Вона  мені  казки  розповідала,
Тим  додавала  радість  до  думок.

Високо  в  небі,  де  вітри  блукають,
Сховавсь  у  хмарах  дощик  -  баловник.
Нарешті  птахи  в  рідний  край  вертають,
Дарує  день  -  весняний  чарівник.

Відлунням  линуть  птахів  передзвіни,
Вони  радіють,  як  і  я  весні.
А  краплі  росянисті,  мов  рубіни,
Торкають  сонця  промені  ясні.

Підсніжників  схилилися  голівки
І  пролісків  блакитний  первоцвіт.
Угору  лісу  потяглись  верхівки,
Неначе  також  хочуть  у  політ.

Весна  за  руку  повела  у  поле,
Ступай  за  мною  люба,  крок  -  у  -  крок.
Дивись,  яке  широке  й  неозоре,
Вдихни  повітря  свіжого  ковток.

Нехай  душа  зігріється  коханням,
Нехай  кохання  вогником  горить.
Весна  мені  шле  теплі  побажання,
А  я  ловлю  цю  незабутню  мить...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909318
дата надходження 28.03.2021
дата закладки 28.03.2021

Амадей

Краще б ми пішли у Кремль (гумореска)

Захотілося  нам  з  кумом,
Москву  подивиться,
Сіли  в  потяг  й  поїхали,
У  Москву,  в  столицю.

Кум,  ще  з  вечора  налив
Грілку  самогону,
Щоб  було  чим  закропитись
В  дорозі,  в  вагоні.

А  провідниця  попалася,
Злюща,  як  Горгона,
Нє  вздумайтє  только  піть,
У  нашем  вагонє.

А  кума,  вночі  на  зло  нам,
Вилила  горілку,
Й  налила  туди  касторки,
Повнісіньку  грілку.

Приїхали  у  столицю,
Ось  Червона  площа,
А  кум  горить,  помирає,
Так  випити  хоче

Випив  з  грілки  не  багато,
Так,  може  з  пів  літри,
Й  як  сказився,  захотілось,
Кумові  до  вітру.

Кажу  йому:"Давай  підем,
Мавзолей  побачим",
Та  я  згоден  зараз  каже,
І  в  будку  собачу.

Та  я  згоден  зараз,  каже,
Хоч  куди  піти,
Головне  для  мене  зараз,
Нужника  знайти.

Підійшов  до  людей  в  черзі,
У  людей  питає:
Де  тут  у  вас,  каже,  нужник?
Ми  нє  понімаєм!

Від  касторки  кум  сказився,
Вже  й  сльози  на  очі,
Шукай  нужник,  та  пошвидше,
Хочеш,  чи  не  хочеш.

По  закутках  заглядали,
До  гробу  ходили,
А  потім  кум  заплющив  очі,
І  справу  зробили.

Стоїть  запах  іще  й  зараз,
Хоч  стільки  раз  мили,
Через  нас  із  кумом  навіть,
Мавзолей  закрили.

Тепер  будем  жаліть  з  кумом,
Мабуть  до  могили,
От  чого  ми  тоді  з  кумом,
У  Кремль  не  сходили?

Якби  були  у  Кремлі  це,
Раніше  зробили,
То  хоч  вірте,  хоч  не  вірте,
Вже  б  і  Кремль  закрили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909325
дата надходження 28.03.2021
дата закладки 28.03.2021

Катерина Собова

Кисле i солоне

-Ти    будь    лагідним    до    мене,-
Каже    милому    Ілона,-
Коли    гніваюсь,    Семене,
Мене    тягне    на    солоне.

І    сама    того    не    знаю,
Все    хвилююсь,    виглядаю,
Чимось    кислим    заїдаю,
Чи    прийдеш    -    переживаю.

Сьома    витріщивсь    на    милу,
Поглядом    живіт    окинув,
(Тепер    схожа    на    кобилу,
А    бодай    би    світ    цей    згинув)!

-О,    це    все    мені    відомо,
Вдома    жінку    й    діток    маю:
Якщо    в    тебе    ці    симптоми  –
То    вже    я    переживаю!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909034
дата надходження 25.03.2021
дата закладки 25.03.2021

Valentyna_S

Там, попереду, далеч імлавиться

Там,  попереду,  далеч  імлавиться,
Та  видніють  весняні    штрихи.
Криленята  лелечі  не  в’яляться,
Бо  додому  вертають  птахи.

Покружляють  терпляче  над  гніздами
(Чи  торкався    зимою  борвій?).
Дим  солодкий  хапаючи  ніздрями,
У  домівці  осядуть  сирій.

Шиї  витягнуть  бузьки  потішені
У  подяці  пташиним  богам,
Позаяк    твань,  ґрунти  розлемішені
Ліпші  за  краєвиди  Багам.

Підбадьорять  весну  криком-клекотом  —
Й  забрунькується  сад  починань,
І  пройметься  душа  дивним  трепетом,
Повна  смілих  надій  й  поривань.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909014
дата надходження 24.03.2021
дата закладки 24.03.2021

Амадей

ДО ПОЕТІВ

Ми  всі,  поети,  браття  й  сестри,
І  хто  б  там  що  не  говорив,
Писати  нас  вірші  й  сонети,
Святий  Господь  благословив.

Давайте  ж  будемо  достойні,
Благословінь  святих  Отця,
Несімо  дар  цей  у  долонях,
Несімо  радість  до  кінця.

Нас  кожного  Господь  спитає,
Як  ти  життя  своє  прожив?
Що  ти  для  людства  залишаєш?
І  як  ти  віршами  грішив?

Чи  не  наніс  болю  віршами?
Адже  Дар  Божий,  то  святе!
Давайте  віршами  й  піснями
Творцеві  славу  вознесем!

Якщо  вже  маєш  дар  поета,
Пиши  пісні,  пиши  вірші,
Дар  не  міняймо  на  монети,
І  грязним  словом  не  грішім.

       ЛЮБІ  МОЇ  ДРУЗІ,  ВІТАЮ  ВСІХ  ВАС  З  НАШИМ  СВЯТОМ,
                                 ВСЕСВІТНІМ  ДНЕМ  ПОЕЗІЇ!

       Щастя  вам,  здоров"я,  натхнення,любові,  завжди  
весняного  настрою,чистоти  думок  і  почуттів.  Завжди  поруч  
привітну    Музоньку  і  вірного  Пегаса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908671
дата надходження 21.03.2021
дата закладки 21.03.2021

Надія Башинська

ОЙ, КАЛИНОНЬКО МОЯ…

Ой,  калинонько  моя,  зернятко-серденько,
знаєш,  вчора  я  прийшла  додому  раненько.
Ой,  калинонько  рясна,  не  кажи  нікому,
з  ким  до  раночку  була,  хто  провів  додому.

Тільки  матінці  скажи  -  схились  до  віконця,
здогадається  вона,  як  гляне  на  ґронця.
Ой,  калинонько  моя,  серденько-зернятко,
віти  нижче  нахили,  зрозуміє  татко.

Кучерявий,  молодий,  був  зі  мною  милий,
мене  ніжно  обнімав,  говорив  -  щасливий.
Я  до  нього  вийду  знов,  як  зіронька  зійде,
обіцяв,  що  восени  із  сватами  прийде.

Ой,  калинонько  рясна,  зернятко-серденько,
знаєш,  знову  я  прийду  додому  раненько.
Ой,  калинонько  моя,  не  кажи  нікому,
з  ним  до  ранку  буду  я...  проведе  додому.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908609
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 20.03.2021

Амадей

Моя ти мово солов"їна

Моя  ти  мово  солов"їна,
Моя  страждалице  свята,
Чуже  ізвідусюди  лине,
А  ти,  сиріткою  в  житах,

Лиш  сльози  ллєш,  та  молиш  Бога,
Щоби  Господь  святий  послав,
Любов  від  Господа  Святого,
На  наш  святий  наземний  Рай.

О,рідна  мово  українська,
Моя  страждалице  свята,
Тебе  і  Неньку-Україну,
Всі  розпинають  як  Христа,

За  те,  що  Господу  молилась,
За  те,  що  віру  прийняла,
Тебе  собаками  травили,
Оті  антихристи  з  Кремля.

Та  час  настане,  й  мова  наша,
У  небо  соколом  злетить,
Найкрасивіша  і  найкраща,
Весь  світ  вона  заполонить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908578
дата надходження 20.03.2021
дата закладки 20.03.2021

Амадей

Вітаю Любонько я Вас

Я  з  радістю  сьогодні  знову,
Вітаю  Любу  Іванову
Із  Днем  народження  її,

Бажаю  я  Майстрині  слова,
Щоби  вона  була  здорова,
Й  в  душі  співали  солов"ї.

Нехай  частушки  й  акровірші,
Із  серця  ллються  більше  й  більше,
Й  співаються  її  пісні,

Бажаю  Вам  і  всій  родині,
Здоров"я,  щастя  і  добра,
Прийміть  вітання  мої  щирі,
Щоб  Ваша  доленька  цвіла.

Нехай  Господь  Святий  з  Небес,
Вас,  Любонько,  оберігає,
Здоров"я  й  щастя  посилає,
На  Вас  і  на  Ваш  рід  увесь.

 З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ,  ЛЮБОНЬКО!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908243
дата надходження 17.03.2021
дата закладки 17.03.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Така довга розлука

Візьми  мої  долоні  в  свої  руки
І  мені  в  очі  ніжно  подивись.
Між  нами  довгою  була  розлука,
Але  любов  лишлась,  як  колись.

Промов  до  мене  хоч  єдине  слово
І  розкажи,  як  жив  без  мене  ти.
Так  хочеться  твою  почути  мову,
А  ще  з'єднати  юності  -  мости.

Для  тебе  слів  я  зберегла  багато
І  зберегла  ту  трепетну  любов.
Яка  для  нас  творила  з  буднів  -  свято
І  дарувала  ніжності  розмов.

Вона  серця  в  морози  зігрівала,
Весною  нареченою  була.
Букети  квітів  влітку  дарувала
А  восени  до  вівтаря  вела...

Як  добре,  що  зустрілися  з  тобою
Любов  -  тепло  ще  дарувала  нам.
Вона  була  дарована  судьбою,
Щоб  нас  за  руки  повести́  у  храм.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907955
дата надходження 14.03.2021
дата закладки 15.03.2021

Амадей

І сумно й радісно чомусь

І  знову  пісня  медом  ллється,
Із  чарівних  дівочих  вуст,
А  серце  плаче  і  сміється,
І  сумно  й  радісно  чомусь.

Співає  серце,  ніби  скрипка,
Сумні  й  веселі  в  нім  пісні,
Я  чую  голос  твій,  Лебідко,
Я  ніби  весь  в  чарівнім  сні.

Лунає  пісня,  кожне  слово,
Неначе  діамант  блищить,
І  світ  стає  весь  веселковим,
Й  коханням  серденько  горить.

І  знову  пісня  медом  ллється,
Із  чарівних  дівочих  вуст,
А  серце  плаче  і  сміється,
І  сумно  й  радісно  чомусь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908070
дата надходження 15.03.2021
дата закладки 15.03.2021

Катерина Собова

Экологiя й горiлка

Недалечко,    біля    балки,
Тут    зібралися    вже    зрання
Всі    мисливці    і    рибалки
Відкривати    полювання.

Риби    в    сторожа    купили,
Бо    ставки    тепер    приватні,
Ліси    теж    переділили  –
Хазяйнують    люди    знатні.

Біля    гаю    походили,
Хтось    там    стрільнув    для    годиться,
І    багаття    розпалили:
Є    вже    риба,    сало,    птиця.

Андрій    качку    взяв    до    столу,
Петро    викрав    стару    квочку…
Юшка    й    каша    вже    готові  –
Посідали    в    холодочку.

Одноразові    стакани
Підключились    до    процесу  –
Від    найстаршого    Степана
До    найменшого    Олеся.

Пішли    тости,    побажання:
За    ліси,    повітря    й    воду…
Головне    у    полюванні  –
Щоб    не    нищити    природу.

Грету    Тунберг    зачепили
(Шведську    дівчинку    згадали),
Скрізь    кричить    вона    щосили,
Щоб    довкілля    рятували.

Виступ    слухали    Кіндрата:
-У    мисливській    кожній    спілці
Треба    Нобеля    вже    дати
Звичайнісінькій    горілці.

Дякуючи    їй,    живими
Залишились    зайці    й    кози,
Водоплавна    вся    пташина
Проживає    мирно    в    лозах.

Гуси,    вепри    і    лисиці,
Лосі    і    маленька    білка  -
Їх    від    смерті    (це    не    сниться)
Відведе    завжди    горілка.

Нехай    знають    всі    народи,
Що,    росою    ранком    вмита,
Буде    квітнути    природа
Поки    є    в    нас    оковита!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908040
дата надходження 15.03.2021
дата закладки 15.03.2021

Амадей

ОЦЕ ДІАГНОЗ (гумореска)

Дзвонить  мені  увечері  кума  моя,  Рая,
Прийдіть  куме,  та  пошвидше,  бо  я  помираю.
Я  галопом  до  куми,  роздів  як  годиться,
А  в  куми  є  за  що    взять  й  на  що  подивиться.

А  це  лежить,  вся  труситься,  вся  розчервонілась,
Тримається  за  живіт,  гадюкою  б  вилась.
Щось  у  мене,  каже  кума,  метелики  грають,
Чи  пороблено  мені,  я  й  сама  не  знаю.

Я  обмацав  всю  її,  та  вухом  до  серця,
Потім,  вухом  на  живіт,  що  ж  там  в  неї  б"ється?
Обдивився  її  всю,  мацав  з  пів  години,
Так,  на  вид,  ніби  й  здорова,  не  бачу  причини.

А  кума  моя  аж  стогне,  тре  живіт  руками,
Та  ну  що  ж  це  за  хвороба,  трясця  її  мамі.
Кума  лежить,  куса  губи,  та  ловить  за  руки,
Я  їй  кажу:"Зараз  піду,  принесу  пігулки."

Кума,  ніби  в  пропасниці  труситися  стала,
Та  ви  мене  пігулками  куме  вже  дістали,
Нащо  мені  пігулками  голову  морочить,
Я  відчула  вже  весну,  я  кохатись  хочу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907824
дата надходження 13.03.2021
дата закладки 13.03.2021

Valentyna_S

Замальовка

Біснуються  у  березні  завії
На  кришталевій  крапельці  тепла,
А  небо  лебедіє  й  журавліє,
Бо  вже  весна.  Весна.

Вона  ступає  обережно  краєм,
До  річок  закликає  береги,
Уверх  піднятись  просить  шовкограїв—
А  їм  не  до  снаги.

Не  втямить:  сновидіння  це  чи  прокид.
І  первоцвітами  не  пахне  сніг…
Відчуло  сонячне  проміння  докір
Й  заластилось  до  ніг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907683
дата надходження 11.03.2021
дата закладки 11.03.2021

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Букет для тебе

В  руках  моїх  троянди  білі,
Тобі  кохана  їх  несу.
Твої  уста,  мов  вишні  спілі,
Я  сік  вишневий  з  них  зіп'ю.

І  хоч  зима  на  дво́рі  в  танці,
Не  поступається  весні.
Співають  птахи  оду  вранці
І  чути  звуки  голосні.

Моя  лебідко,  незрівнянна,
Для  мене  ти  -  весняний  цвіт.
В  моєму  серденьку  -  кохана
І  найдорожча  стільки  літ.

В  очах  твоїх  любов  іскриться,
Даруєш  щастя  ти  мені.
З  тобою  наші  таємниці,
Лиш  знають  зорі  осяйні.

Візьми  букет,  голубко  мила,
Трояндою  завжди  цвіти.
Кохання  -  то  велика  сила,
Його  ми  будем  берегти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907518
дата надходження 10.03.2021
дата закладки 11.03.2021

Амадей

ПРО МОВУ І ЯЗИК

Прийшов  внук  до  діда  на  Великдень  в  гості,
І  питає  в  діда,(  він  питати  звик),
Вот  скажі  мнє,  дєда,  что  такоє  мова,
І  какая  разніца,  мова  і  язик?

Подививсь  на  внука,  погладив  голівку,
Показав  онучку  на  Господній  лик,
Як  звучить  молитва,  то  це  внучку  мова,
А  як  гнуть  матюччя,    то  це  вже  язик.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907634
дата надходження 11.03.2021
дата закладки 11.03.2021

Катерина Собова