Halyna: Вибране

Марічка9

* * * (Сумбурне)

Стояв  туман.  Густий  і  непорушний.
Холодна  сирість  лізла  у  дірки.
А  сірий  ранок  мляво  і  бездушно
Збирав  по  небі  вигаслі  зірки.

Зжовтіле  листя  де-не-де  шелесне,
Мов  слід  від  сонця  в  пам'яті  моїй.
Та,  знаєш,  осінь  завжди  була  чесна:
Без  обіцянок  марних  і  надій.

А  що  тепер,  -  чекання  за  чеканням.
Невідання  загіркло,  як  полин.
У  когось  часу  -  вічність  не  остання,
У  когось  вічність  -  декілька  хвилин...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618732
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 26.01.2016


Олександр Гриб

І що далі?

Видається,  що  нам  вже  замало  звичайних  «бувай»
І  якщо  вже  прощатися  –  варто  спиняти  планету
Не  шукай  зайвих  слів.  Просто  мовчки  зітхай  і  звикай,  
Що  хтось  інший  тепер  говоритиме  тихо  «А  де  ти?».

Кажуть,  доля  сліпа,  кажуть,  доля  занадто  проста
Хто  ж  пояснить,  чому  всі  за  щастям  шикуються  в  черзі?
Знову  довгі  пальто,  і  шарфи,  що  ховають  вуста
Говорити  не  варто.  Гортатиму  прозу  поезій.

Ця  зима  не  нова,  тільки  зимам  тепер  не  до  нас  -  
Заметуть  і  підуть,  і  ніяких  тобі  світлих  чарів.
Якщо  темно  в  душі  –  це  не  значить,  що  ти  уже  згас.
Вже  багато  було,  а  хвилює  одне  –  і  що  далі?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636178
дата надходження 16.01.2016
дата закладки 26.01.2016


MC_Yorick

На клавішах ночі - відеокліп

Пропоную  переглянути  відеокліп  гурту  Меоріт  на  пісню  На  клавішах  ночі,  слова  до  якої  були  опубліковані  на  цьому  сайті  ще  до  того  як  з,явився  цей  молодий  та  яскравий  колектив

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bV0RK3wtkn8[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595836
дата надходження 25.07.2015
дата закладки 16.09.2015


Марічка9

* * *

Ти  в  мені  не  стихаєш  ніяк.
Вже  й,  здається,  душі  доболіло.
А  у  пам'яті,  ніби  маяк,
Ти  -  далеке  і  рідне  світило.
Не  дотягнуся  вже  і  ніяк
Обійняти  не  зможу  ніколи.
Кажуть,  той,  що  душею  добряк,
Той  пліч-о-пліч  крокує  із  болем.
Якби  знати,  куди...  або  де...
І  що  зустріч  колись  неминуча.
Знаю  тільки,  що  сильно  пече,
Бо  життя  твоє  було  квітучим.
Наше  сонце  померкло  із  тим.
Як  так  сталося,  Боже,  для  чого?
Посміхніться  там  разом  із  ним.
А  ми  тут  усміхнемось  про  нього...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590668
дата надходження 29.06.2015
дата закладки 12.07.2015


Марічка9

Ловлю себе з півдумки

Ловлю  себе  з  півдумки,  що  ти  мій.
І  тепло  так,  і  так  щаслива  тому...
Часам  примхливим  й  серцю  молодому  -  
Ти  ніби  сонце  в  да́лі  голубій.

Ловлю  себе  з  півмрії,  що  весна!
В  твоїх  очах  -  мій  вичеканий  спокій.
І  я  б  за  це  віддала  купу  років,
Хай  навіть  після  них  лиш  білизна́.

Хтозна,  куди  несе  ця  течія.
Минають  миті,  дні  та  навіть  роки,
А  ти  -  те  ж  сонце  в  далечі  високій,
Той,  кому  серце  кориться:  "твоя"...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580349
дата надходження 11.05.2015
дата закладки 14.05.2015


jaryj

Великомостівчанки

Красуні  водяться  в  Великих  Мостах  -
Всі  просто  чудо,  лагідні  в  словах,
Струнка  постава  нас  веде  до  млості,
Прекрасні  голоси  так  топлять  на  очах.

Красуні  водяться  в  Великих  Мостах
І  хоч  куди  поїдь  -  не  знайдеш  ще  таких,
Вони  від  стресів  вилікують  та  від  злості
Блаженним  поглядом  позбалять  назавжди.

Таки  красуні  водяться  в  Великих  Мостах,
Життя  несе  тебе  у  дику  даль,
Лиш  ті  дівчата  відіб'ють  напасті
Та  поцілунком  щирим  заберуть  печаль...

30.04.2011  року      Сокаль

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257441
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 03.05.2011


Михайло Плосковітов

Цвіт…

Мов  тихий  біль,  твій  ледь  вловимий  шепіт
без  докору…  рукою  по  плечу.                                                    
За  цей  у  серці  невимовний  трепет  -
весною  яблуневою  плачу.
Давай  під  небом  будемо  мовчати.
Цвіт  яблунь,  ніби  клаптики  з  життя.
Якби  ж  у  щасті  віднайти  початок,
якби  ж…йому  немає  вороття.

Дорога    пише  на  скрижалях  світу,                                        
Повік  межа…  рукою  по  плечу.                                                  
Я  за  кохання  в  білій  звабі  цвіту
весною  яблуневою  плачу.

(до  вірша  використано  фото  С.Гордієнка)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256011
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 25.04.2011


Михайло Плосковітов

Бузок…

Коротке  «прощай»  на  «привіт»,  переплетений  в  тугу.
Безладдя  думок  розсипається  білим  бузком.
Вагалась…  просила    мене  залишитися  другом,
бо  звала  уже  не  романтиком,  а  диваком.

Не  варто  було  говорити  про  лілії  білі,
пісні  під  гітару,  розмови  за  спільним  столом…
Сказала:  в  нас  погляди  пізні  і  різні  в  нас  цілі  -
і  весну  зламала  незайманим  білим  бузком.

В  душі  не  тримала…  та  й  нащо,  якщо  не  зрослося.
Дорога  вінчала  мене  між  проваллям  світлин,
а  цвітом  бузок  закипав,  засинав  у  волоссі.
Романтик-дивак  залишався  назавжди…один.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255106
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 20.04.2011


Любов Іванова

ОГОРНИ ЛЮБОВ, Ю

Осінь  знову  моросить  дощем,
Крає  серце  краплями-струмками,
Огорни    любов"ю,  як  плащем
І  зігрій  красивими  словами..

Я  чуттєво  на  твоє  плече,
Схилюсь  у  покорі    і  мовчанні.
Заховаюсь  під  твоїм  плащем
І  тремчу  тополею  в  коханні..

Бачиш,  онде  гілочка  верби,
Бавиться  з  холодною  водою..
Ой  якби  ж  то,  любий  мій,  якби..
Бути  в  парі  ми  могли  з  тобою..

Ти  ж  не  Бог..  Чекай..  А  може  Бог?
Як  кохатимеш  таку..  земную?
Те  життя,  де  ми  з  тобою  вдвох.
Я  у  мріях  кожен  день  малюю..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11011205653

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225290
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 19.04.2011


Lestat Vampire

Солгите мне

Всколыхнул  и  опять  плачу,
Стиснув  зубы,  и  сжав  пальцы.
Я  уже  не  могу,  значит,
Замолчать  или  так  сдаться.
Не  могу  закрывать  уши,
Или  жмуриться,  как  от  боли.
Беспокойные  чьи-то  души
Друг  за  другом  бегут  на  волю.
А  моя  воля  здесь,  рядом,
В  середине  грудной  клетки.
Я  горю  под  твоим  взглядом,
Осыпаясь  на  дно  клетки.
Плачу  я,  как  могу  тише,
Оголен,  словно  бы  провод.
Сделай  вид,  будто  ты  слышишь
Притворись,  будто  я  -  повод.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254778
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 19.04.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.04.2011


Журавка

Давайте, знову будемо на «Ви»

Давайте,  знову  будемо  на  «Ви».
Так  правильно,  так  легше.  Так  простіше.
Я  дякую,  за  те,  що  ви  були.
У  цьому  світі,  мабуть,  найніжнішим.

Були  для  мене  ви…  були  весь  час.        
І  вже  самі  мабуть  не  зогляділись,
Як  необхідність  я  тепер  для  вас.
Обіймів  клітка  тихо  зачинилась.  

Давайте,  знову  будемо  скоріш
На  звичне  «Ви»  таке  обледеніле.    
Душа  вам  відкривалася  навстіж  
Та  ви,  чомусь,  цього  не  зрозуміли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 06.04.2011


Оля Вашека

А ЗНАЄШ?- БУЛО Б НЕПОГАНО…

А  знаєш?-  було  б  непогано
Раптово  тебе  зустріти.
Щоб  постать  мою  неждано
У  натовпі  запримітив…


А  знаєш?-  було  б  чудово
Зустрітися  ненароком.
Сказати  привітне  слово,
Неспішним  пройтись  кроком…


Хоча,  чи  варто  ятрити
Загоєну  вже  рану?..
Минуле  не  воскресити…
А  знаєш?-  було  б  непогано.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221115
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 03.04.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2011


Терен

По грані.

По  грані  безсоромності  пройду,
Немов  актор  по  тонкому  канату.
Ви  тільки  не  жахайтесь  -  не  впаду,
Це  ж  завітав  я  на  кохання  свято!

Тут  почуттів  не  хвиля  вже,  а  вал
Об  цноту  Вашу  б'ється...  Та  хлюпоче
І  вилився  увесь  глядацький  зал
У  Ваші  (до  безумства  рідні)  очі!

Тож  дотягнусь,  згублюсь  на  царині:
Тремтливій,  ніжній,  вищого  ґатунку.
І  стануть  нагородою  мені
Аплодисменти  Ваших  поцілунків.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248099
дата надходження 19.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Олександр Гриб

Місто-оберіг

Місто  розриває  
Ліхтарями  небо.  
Зони  промислові,  
сплетення  доріг.  
Ти  пересуваєш  
Обрії  за  себе,    
Позапросторове  
Місто-оберіг  

Я  перерахую  
Кожне  перехрестя,  
Де  могли  б  зустрітись  
Серед  автострад.  
Зателефоную,  
Номер  майже  стерся,  
Щоб  не  помилитись-  
Всі  слова  назад.  

Всі  вітри  на  волю,  
Дихай  біля  мене  
Повний  місяць  знову  
Збуджує  весну.  
Ми  шукали  долю  
і  міняли  сцени,  
Відбирали  мову,  
Кольори  зі  сну.  

Звісно,  обирають  
Кожного  для  себе:  
Трохи  ідеальних  
Трохи  диваків.  
Я  повитираю  
Спогади  про  тебе,  
Ти  -  моє  останнє  
Місто-оберіг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249230
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 24.03.2011


Віктор Ох

Мелодія на вірш авторів Марічка9 і Halyna::За буйками (V)

Оригінал  -  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246046
 Кліп  -  http://www.youtube.com/watch?v=gBQNTZQV1XE
[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=gBQNTZQV1XE[/youtube]

Повертайся    назад.    Біжи.
Догорають    байдужі    зорі.
Я    не    знала,    що    ти    чужий,
Замість    того,    щоб    бути    хворим.

Зачекався    старий    маяк,
Не    доходять    пляшки    з    посланням.
Я    забула    б    тебе…    А    як?
За    твоє,    що    «не    ти    остання»,

За    несказану    сотню    фраз,
За    безжальне    твоє    «не    можу»,
За    побачення    двох    не    нас,
І    за    ніч    не    прожиту    кожну,

За    мовчання    моїх    шухляд,
За    глухий    телефонний    провід,
І    за    біль    нерозкритих    зрад,
Почуттів    смертоносний    овід.

Повертайся    назад.    Туди,
Де    за    мною    нестерпна    суша.
За    буйками    нема    води,
А    вертатися    я    не    мушу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248356
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 20.03.2011


Михайло Плосковітов

Сирота

«Счастье  целого  мира  не  стоит  
слезы  на  щеке  невинного  ребенка…»
Ф.  Достоевский



Мала.  Розхристана…Лице  невмите
Шнурочок.  Хрестик.  Зболена  душа
Худющі  плечі  гріє  тóнка  свита,
Життя  ж  не  варте  й  мідного  гроша…

Вона  –  сирітка.  Не  згадає  маму,
Про  тата  надто  спогади  сумні.
Мала  не  розуміє  долі  драму:
від  раку  –  мама,  тато  –  вмер  в  тюрмі…

Сиріточка…  тамує  вивих  долі,
та  очі  щиро  сяють  на  лиці.
Йдуть  в  безвість  тротуаром  ніжки  голі,
З  півнеба  очі.  Хрестик    у  руці…

10.03.2011.

переклад  російською  Наталі  Мазур  тут:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262050

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247533
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 19.03.2011


Марічка9

Тобі

Я  чекала  тоді,  затаївши  за  злобою  трепет,
Затаївши  любов,  щоб  від  болю  й  себе  заховати.
А  її  не  було́,  лиш  відлунням  стихалося  "де  ти?!..".
Так  чекала-ждала  ще  наївним  дитям  тебе,  мати...
Я  просила  доріг  нас  не  зводити  більше  ніколи,
Уявляла  собі  тої  зустрічі  мить  доленосну.
Розказала  б,  мабуть,  як  уперше  зібралась  до  школи...
І  про  ту,  хто  прийшла  у  той  день  заплести  мені  косу.
Чи  ти  чуєш  мене,а  чи  чула,  як  билося  серце?
Хто  дав  право  піти,  залишаючи  злобу  образи?
Все  безжально  мовчиш,  тож  моєю  уже  не  назвешся.
Ні  життя,  ні  картин,  лиш  загублені  в  безвісті  пазли.
Я  чекала  тоді,  а  тепер  вчуся  жити  спокійно,
Хай  розсудить  нас  Той,  в  кого  влада  й  розгадки  з  ключами,
Щоби  часом  мої  не  холонули  також  обійми,
Щоб  історія  ця  із  новими  не  сталася  нами...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247833
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011


Костен КавА

Я тебя люблю

Костен  Кава-Безумец

Мне  сегодня    приснилась  ты  -
Я  проснувшись  не  сразу  понял,
Что  мои  для  тебя  цветы
Пятый  день  лежат  на  балконе...

Чайник...кофе...сквозь  зубы  дым...
Вместо  солнца  в  глаза  бьет  лампа...
Со  слепым  окном  я  один,
Вместо  сада  -  в  душе  лишь  дамба...

Вышибает  дымок  слезу  -
Не  пристало  плакать  мужчине...
Я  хочу  лишь  тебя  одну,
По  одной,  но  веской  причине...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230663
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 14.03.2011


Троянда Пустелі

Уяви…

Уяви  на  хвилинку,  що  ти  народився  не  вчора…
Що  між  тисячі  слів  зостаються  самісінькі  крапки.
Уяви,  що  відкриті  усі  надприродні  простори,
І  фантом  твій  летить,  помічаючи  безліч  галактик.

Уяви,  що  відсотки  сплелися  разом  з  інтегралом,
Що  відзначені  кимось  думки  розплелись  мотузками.
Уяви,  що  між  гір,  серед  моря  і  поряд  із  шквалом
Ти  надумав  ввібрати  хвилини  разом  із  віками…

ніби  постать  скульптури,  що  вічно  стоїть  поміж  нами…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246996
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 14.03.2011


Олексій Тичко

В мареві бажання

В  мареві  бажання


На  руках  без  втоми  я  несу  міледі,
Східцями  угору  до  м’яких  перин.
Свідки    тільки  стіни  і  амури  в  небі,
Будемо  ми  справжні  –  маски  геть  і    грим!

Ніжні,  плавні  рухи  в  них  вмирають  давні.
Хвилювання,  боязнь  ніби  в  перший  раз.
З  головою  весь  я  у  кипучій  магмі,
Не  погасле  світло,  не  турбує  нас.

Твій  гіпюр  і  бісер  будуть  зараз  зайві,
Рухи  –  ритуали,  грацій  менует  .
Танець  тіл  по  колу  у  гарячій  лаві,
Вперше  не  востаннє,  чую  комплімент.

У  блаженстві  п’яні    і  слабкі  у  втомі,
Зовсім  не  турбують  види  у  вікно.
Обриси  туманні,  відчуття  бездонні.
Тонемо  насправді,  тягне  нас  на  дно…
02.11.10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219687
дата надходження 02.11.2010
дата закладки 13.03.2011


Царівна

Тебе забути не зуміла (попсовенька)

Тебе  забути  не  зуміла,
Тебе  простити  не  змогла,
Щось  у  душі  своїй  я  вбила,
А  ти  зостався.  Сіра  мла
Мене  накрила  з  головою,
Дихнути  навіть  не  дала,
Я  задихалася  тобою.
Біліша  марева  була.
Цю  сповідь  дивну  чує  вітер,
І  ніч  сміється  з  мене  вкрай,
Тебе  в  собі  я  маю  вбити!
Шепоче  серце-не  вбивай…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179500
дата надходження 23.03.2010
дата закладки 08.03.2011


Марічка9

Мені пройде

Мені  пройде.  Мені  не  буде  гірше.
Минає  все:  і  радість,  і  печаль...
Перипетіям  місце  лиш  у  віршах,
На  кожен  біль  буде  своя  медаль.

Лиш  де-не-де  навіюються  смутком
Думки  про  всі  покинуті  місця,
Де  тінь  дерев  солодким  поцілунком  
Розбуджує  пригноблені  серця.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243994
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 28.02.2011


Володимир Шевчук

Минулому

Ти  відводила  очі  і  тихо  душа  моя  в’яла,  
Почуттями  зривала  ти  серце  (хто  любить  –  сапер!)…  
Ти  не  вірила  в  мене,  сміялася,  з  іншим  гуляла;  
Ти  забула  мене!..  –  Та  згадала  раптово  тепер.  

…А  тепер  все  не  так.  Серце  більше  не  ниє,  не  чахне;  
Біля  мене  упевненість  ангельська  сяє  теплом.  
Біля  мене  усе!..  І  хоч  небо  ще  мріями  пахне,  
Від  старання  душі  навіть  аура  йде  на  пролом…  

Бо  тепер  все  не  так.  Та  любов  –  не  релігія  Вуду;  
Біля  мене  тепер  тільки  успіх,  і  де  б  я  не  був,  –  
Біля  мене  усе!  І  хоч  я  зупинятись  не  буду,    
Ти  згадала  мене…  Тільки  я  от  про  тебе  забув.  

27.01.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237293
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 28.01.2011


Журавка

Ты можешь…

Ты  можешь  не  читать  моих  стихов  
И  быть  для  всех  совсем,  таким  как  прежде.  
Лишь    делать  вид,  что  вот  созрел,  готов    
Быть  преданным,    хоть  голову  отрежьте!    

Ты  можешь  фото  выбросить  (хоть  жаль)
В  огонь,  в  печаль  и  снова…  в  ожиданье.    
 А  за  окном  опять  грустит  февраль  
И    нет  ни  слова  больше  в  оправданье.    

Ты  можешь,  быть  так  сладостно  любим,  
Срывать  оваций  бурные  лавины.  
Но  никогда  тебе  не  стать  моим  
Ни  другом,  ни  врагом  и  не  любимым

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231698
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Володимир Шевчук

Через брак…

Через  брак  неуваги  гострої  
Стався  вимушений  курйоз:  
Я  твої  бутафорські  настрої  
Не  сприймаю  давно  всерйоз.  

У  нестачі  уваги  порції  
Я  втечу  у  німецький  Мальш,  
Бо  нещирі  твої  емоції  
І  в  мені  породили  фальш…  

20.12.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230122
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010


Троянда Пустелі

Познущайся ще трошки…

Познущайся  ще  трошки,  як  хочеш.
Понервую,  поплачу…  змовч́у.
Але  серце  так  важко  тріпоче.
Ти  смієшся…  я  знову  прощ́у.

Ляжу  спати,  заплакана  й  вірна.
Може  тут  хоч  віднайду  споќій.
І  нехай  інші  скажуть  –  манірна.
Та  не  зникне  чуття,  що  ти  мій.

Я  твоя,  хоч  фізично  стороння.
Але  десь  у  відкритій  душі,
Під  жагучим  потоком  у  скроні,
Й  навіть  тут,  у  відвертім  вірші

Розкажу  про  свої  відчування,
Що  зриваються  криком  у  серці.
У  мені  зародилось  кохання…
Чи  в  тобі  воно  все  ж  відгукнеться?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229928
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.12.2010


Марічка9

В ціль

Беззвучний  постріл.  Прямо  в  ціль!
Як  зразу  в  серці  стало  вільно,
І  я,  повір,  не  божевільна,
І  я,  побач,  не  зовсім  тінь.
Хвилина  паузи,  поми́лки..
Ці  протилежності  так  близько,
А  ти  не  падай  дуже  низько,  –  
Є  в  світі  й  інші  обклади́нки.
Курсуй  тим  напрямом  до  краю
Маршрутом  пальця  вказівного.
Я  ж  не  бажаю  тобі  злого,
Але  й  у  виборі    –  не  каюсь.
Беззвучний  постріл.  Ти  зумів.
І  що  тепер?  Вітаю,  певно,
А  тільки  жаль,  бо  все  ж    даремно
Собі  придумав,  що  любив…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226651
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 05.12.2010


Журавка

Запахло травнем восени

Запахло  травнем  раптом  восени.
Така  собі  насмішка  депресивна.
Дерева  голі.  Хочу  як  вони
Лахміття  поскидати  агресивне.

А  потім  розцвіту  як  той  каштан,
Що  також  переплутав  все  на  світі.
Самообман?  Нехай  самообман!
Чи  просто  Богу  захотілось  квітів?  

Запахло  травнем…  Пахне  цілий  день.
Десь  сонце  помилилося  дверима
І  світить  як  скажене  на  людей,
Що  вже  давно  впустили  в  душі  зиму.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225927
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010


Володимир Шевчук

Віршолог 1

−  Я  кохаю  тебе!  
−  Як  же  довго  я  слів  цих  чекала!  
Я  у  сутінках  віри  ромашок  зірвала  мільйон…  
−  Ти  прости!  Зволікав…  
−  Я  прощаю!  
−  Кохання  кабала  –  
Серцю  мила!  –  І  серце  для  цього  найкращий  район…  

−  Ми  ще  юні?  
−  О  так!  Наша  юність  як  світ  неозора  
І  кохання  в  серцях  наших  вистарчить  всім  на  землі…  
−  Ми  одні?  
−  Ні!  Ми  двоє!  Хоча…  на  планеті  Пандора  
Окрім  нас  тільки  місяць  спочив  у  вечірній  імлі…  

−  Обіцяй,  що  кохання  без  меж,  без  турботи  і  віку…  
−  Обіцяю!  В  коханні  немає  зими,  –  так  зігрій!..  
−  А  ти  чудо!  
−  Моя  незрівнянна!  
−  Ми  смуток-каліку  
Обіграли  в  розгром  за  рахунок  невиспаних  мрій…  

01.11.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219481
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 01.11.2010


Марічка9

І на ім'я його - Розчарування

Не  смілива,  не  сильна,  не  воїн  я,
Не  стійка,  не  гартуюсь,  -  ламаюся.
Справи  ще  не  ідуть  на  загоєння,
Але  більше  я  долі  не  каюся!
Не  проста,  не  складна,  -  нерозгадана
Розчаровано,  стомлено  падаю.
Кожен  з  нас  є  зі  сво́їми  вадами,  
Але  факт  залишається    зрадою.
Не  твоя́,  не  своя́,  лиш    розгублена,
Збайдужіла,  півсонна...втомилася.
Ще  півмилі  і  більше  не  буду  я
Ні  за  кого  до  Нього  молитися.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219495
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 01.11.2010


Ксю...

Тепер твоя стихія – це мовчати

Тепер  твоя  стихія  –  це  мовчати,
Твій  корабель  давно  пішов  у  вир.
Спокон  віків  ти  вмів  лише  брехати,
Душа  зчорніла,  викресливши  «мир».

Тепер  твоя  стихія  –  це  свобода.
Ти  так  хотів  її  –  так  ось,  тримай!
Чого  мовчиш?  Тобі  це  –  насолода?
Слова-мечі  у  серце  не  кидай......
22.10.10р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217555
дата надходження 22.10.2010
дата закладки 23.10.2010


MC_Yorick

Я інакше любити не вмію

Чи  то  погляд  мене  так  твій  манить
Чи  волосся  на  мене  так  діє
Навпростець  в  насолоди  тумани
Я  інакше  любити  не  вмію

Впущу  пальці  в  твоє  я  волосся
Доторкнуся  губами  до  шиї
Це  не  сон  це  тобі  не  здалося
Я  інакше  любити  не  вмію

Потону  в  твоїм  морі  фантазій
Прочитаю  усі  твої  мрії
Вільний  я….  божевільний  наразі
Я  інакше  любити  не  вмію

У  віршах  написанні  я  лузер
Та  пишу  доки  поруч  ти  є
Усе  просто  –  ти    Супер  МУЗА
Я  ж  інакше  любити  не  вмію

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215382
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 12.10.2010


Володимир Шевчук

У коханні хлопець…

У  коханні  хлопець  зізнавався  тихо:  
«Ти  для  мене  –  зорі,  хоч  на  серці  шрам;  
Ти  –  моя  богиня,  що  прогонить  лихо;  
Ти  –  мої  світанки;  Ти  для  мене  –  храм.  

Ти  для  мене  пісня.  Ти  –  мої  зіниці  
Напуваєш  раєм;  рятівний  мій  круг…  
Ти  –  весна  шалена;  книги  на  полиці.  
Ти  –  моя  пелюстка...  Я  ж  для  Тебе  –  друг.»  

12.10.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215669
дата надходження 12.10.2010
дата закладки 12.10.2010


Володимир Шевчук

Для того, щоб…

Для  того,  щоб  милу  знайти,  вчив  про  космос  і  лоції;  
Розлука  пройшла.  Зустріч  каже:  «Та  ти  не  мастак!..»  
Можливо,  вертаються  ще  час  від  часу  емоції,  
Одначе:  не  з  тими,  не  всі,  не  для  цього,  не  так.  

Піду.  Із  туманами,  снами,  думками  і  зливою…  
Напевне,  я  впав,  та  на  щастя  упав  на  батут;  
Я  хочу  щоб  ти  була  вічно  і  всюди  щасливою,  
Однак:  не  зі  мною,  не  зараз,  не  дико,  не  тут.  

27.09.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213121
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 28.09.2010


Журавка

До тебе долетіти

До  тебе  долетіти  так  не  просто.
Вчорашній  день  у  тиші  догорав.          
З  моїм  натхненням  ти  одного  зросту,    
Десь  причаївсь  на  кінчику  пера.    

До  тебе  долетіти….  і  навшпиньки    
Твоїм  життям  замріяно  пройтись.  
Ми  будемо  щасливі  знов  як  діти,
Де  світ  вже  листопадом  постеливсь.

Ми  будемо  в  мовчанні  навіть  схожі.  
Зізнаннями  знов  вечір  причастивсь.    
А  пам’ятаєш,  просто  перехожі
Були  з  тобою  ми  усе  ж    колись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212512
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 24.09.2010


Журавка

Такий як є

Такий  як  є.  І  що  мені  з  того?  
Зірки  з  небес  і  ті  до  мене  ближчі.  
Ти  думаєш,  що  ти  для  мене  Бог?  
Що  ж  то  за  храм  в  якому  вітер  свище?

У  вічній  правоті  твоїй  змовчу.  
Сценарій  фраз,  кому  це  вже  важливо?  
Скажи,  чи  ти  хоч  раз  в  житті  відчув,
Як  тихо  кров  шумить  у  мене  в  жилах?  

Чи  був  ти  там,  де  я?    Хоча  б  на  крок  
Зі  мною  на  оцій,  хиткій  планеті?  
Я  мабуть  й  справді  ближча  до  зірок,  
У  них  обійми  завжди  розпростерті.  

Усе  як  є,    хай  буде!  Не  гнівись.    
От  тільки  я  уже  не  поряд,  бачиш?  
Скажи  одне:  чи  ти  б  мене  колись  
Таку  як  є,  за  все  що  є  пробачив?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212166
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 22.09.2010


Віктор Ох

МИЛЕ ДІВЧА ПОКОХАЙ МЕНЕ

День  золотий.  Надворі  весна.  
Я  молодий.  Ти  молода.
Ти  посміхнулась  і  я  посміхнувсь,
 і  поцілунком  до  тебе  торкнувсь.
Я  поцілунком  до  тебе  торкнувсь.  
Ти  посміхнулась,  і    я  посміхнувсь.  
Я  –  молодий.  Ти  –  молода.  
День  золотий.  Надворі  весна…  

Миле  дівча,  покохай  мене!
 Хай  нас  любов  під  крило  візьме.
 Вип’єм,  давай,  цей  п'янкий  бальзам,  
щоби  було  що  згадати  нам.
Щоби  було  що  згадати  нам,
вип’єм,  давай,  цей  п'янкий  бальзам,  
Хай  нас  любов  під  крило  візьме!
Миле  дівча,  покохай  мене...

Світ  би  для  мене  зовсім  збіднів,
коли  б  тебе  в  той  день  не  зустрів...  
Ми  віддались  своїм  почуттям.  
Ти  –  моя  Єва.  Я  –  твій  Адам.  
Ти  –  моя  Єва.  Я  –  твій  Адам.  
Ми    віддались  своїм  почуттям.
Коли  б  в  той  день  тебе  не  зустрів,
Світ  би  для  мене  зовсім  збіднів!!

===========

[i]Виконує  -  Володя  Охріменко[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211912
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 20.09.2010


Володимир Шевчук

Тепер я живу у Нарнії…

Тепер  я  живу  у  Нарнії.  У  серці  запахло  м’ятою
І  в  небі  з’явилась  райдуга,    та  й  очі  –  уже  не  стрази;  
Цілує  душа  непізнане  і  осінь  стала  крилатою…  –
Бо  ти  відповіла  взаємністю  уперше  за  всі  ці  рази.  

Тепер  –  геть  усе  по  іншому.  І  мрії  –  уже  не  вузлики;  
Краса  пише  ті  елегії,  в  яких  зацвітають  лози…  
Не  треба  садів  Едемових,  не  треба  гучної  музики…  –
Бо  ти  не  відвела  погляду  коли  навернулись  сльози.  


17.09.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211375
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 18.09.2010


Віктор Ох

Дівчатам під нІками «Марічка9» і «Halyna»

Ой,  Марічко  Дев’ята,  
Дев’ята-Дев’ята!
Маєш  віршів  хороших
 багато-багато!
А  на  знімках  така  вже  
файна,  як  та  чічка!
Два  в  одній  –  і  врода  й  розум
в  нашої  Марічки!
І  Галина  розумна!
Інтелектуалка!
Також  справжня  красуня!
Також  галичанка!
Пише  не  про  якесь  там
кохання-зітхання,
а  зрілі  вірші  чудесні
про  душі  палання!
Ой,  Галино  й  Марічко!
Ще  співайте,  ну  ж  бо!
Що  не  має  –  не  вірте  –
жіночої  дружби!
Ви  бунтуйте,  кажІте,
пишіть  своє  Слово!
А  ми  будем  радіти  –
молодь  в  нас  чудова!

P.S.  Присвячую    дівчатам    маленький  музичний  канон

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211086
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 16.09.2010


Володимир Шевчук

Відбуяли сади ненавмисне…

Відбуяли  сади  ненавмисне,
Назбиравши  життів  сто  валіз;  
Хмара  усмішок  вкотре  нависне,    
Затуляючи  промені  сліз…  

У  зажурі  –  світанки  холодні,  
Не  врятують  ці  сни  від  задух;  
Залишаючи  плоть  у  безодні  
В  небо  лине  замріяний  дух…

Заплету  неціловані  хмари  
Майже  в  кожне  із  їхніх  життів  
І  при  чому  тут  віра  у  чари,  
Як  я  сам  цього  –  сам  захотів.  

06.09.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209664
дата надходження 06.09.2010
дата закладки 06.09.2010


Оля Вашека

ТЕБЕ…

На  землю  мертвою  листвою
Ложится  мой  прощальный  стих.
Пишу  дрожащею  рукою  
Свое  последнее:  «Прости…»

Я  не  твоей  была  женою
И  солнцем  не  в  твоей  судьбе.
Пишу  дрожащею  рукою
Письмо  последнее  -  ТЕБЕ…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208520
дата надходження 30.08.2010
дата закладки 30.08.2010


Володимир Шевчук

Олесі.

У  чистому  небі  –  і  мрії    насичено  сині;  
Вони  б  умістились  в  фіалах  очей  говірких..,  
Ти  знаєш,  а  я  ще  не  був  щасливішим  донині,  
О  так,  тепер  повно  відмінностей  –  бозна  яких!..  

А  в  ніжних  руках  стільки  ласки,  що  хочеться  смерті
І  перші  цілунки  такі  ще  –  живі  й  боязкі!.,
Ти  знаєш,  у  мене,  наївного,  мріяння  вперті  –  
Мені  б  тільки  болі  забути:  колишні,  різкі…  

Не  треба  дощів  –  так  лякають  ці  хмари  (як  танки);
Не  було  би  зливи  –  не  було  б  тоді  і  ярів…  
Ти  знаєш,  я  вкотре  у  тобі  стрічаю  світанки,  
Хоча,  чомусь  думав  раніше,  що  й  день  догорів…  

29.08.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208392
дата надходження 29.08.2010
дата закладки 29.08.2010


Володимир Шевчук

Бачиш генія…



Бачиш  генія  у  моїй  душі,  хоч  насправді  –  лише  каліку  
Бог  створив  колись..,  тільки  вкотре  ти  проводжаєш  мене  до  трону…  
Я  довіку  тебе  кохатиму..,  хоч  минатиму  –  теж  довіку
І  до  скону  лиш  фотографію  цілуватиму…  –  так,  до  скону!..  

А  на  небі  –  все  фіолетове;  під  ногами  –  мов  рай  зелено;  
Серце  проситься  в  задзеркалля    –    о  яке  же  воно  ледаще!..  
Я  у  сумнівах  помиратиму,  хоч  сміятимусь…    –  так,  шалено!  
І  романтику  подавлятиму..,  та  писатиму  –  якнайкраще…  

25.08.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207753
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 25.08.2010


Борода

СВЯТКОВИЙ САЛЮТ! З святом тебе, УКРАЇНО!

Заглядаю  з  Піренеїв
Як  в  Дніпрових  водах,
Мов  в  люстерочку  водневім,
Чепуриться  врода.
Одягла  сорочку  білу,
Вишиту  квітками,
В  вишивці  ожив  барвінок  
Синіми  нитками.
Трохи  нижче  -  стигле  поле
Колоситься  житом,
І  від  верху  додолини
Хрестиком  розшите.
Як  чарівна  наречена,
Дев*ятнадцятилітня,
Крайку  запина  зелену,
Оздоблену  віттям,
І  лісами,  і  гаями,
Буйнотравим  степом,
Лелеками-журавлями,
Солов*їнним  злетом.
Іще  зверху  тугий  пояс
Обвив  стан  тендітний.
Ото  врода,  наче  доля!
Під  голос  трембіти
У  намисто  вбрала  шию
З  калини  шнурочком,
Засміялася  так  щиро
Голосом-дзвіночком,
В  косу  вплела  свіжу  м*яту
І  стрічки  вчепила...
Закохавсь  по  самі  п*яти  -
Дихнути  несила!
І  не  я  один,  а  всенькі
Дружнії  держави,
Бо  то  мою  Україну
Нині  світ  весь  славить!
Їй  кланяється  Європа
І  всі  континенти
Реверансами  глибоко,
Сиплять  компліменти.
Лише  хтось  ще  кривить  морду,
Мов  хоче  спитати:
«Що  за  краля?»  Кажу  гордо:
«Україна!  Мати!!!»


З  СВЯТОМ!  СЛАВА  УКРАЇНІ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207544
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 25.08.2010


Володимир Шевчук

Колишній (написано з Тарасом Слободою)

Ніжна  панно  моЯ  світлокрила,  
Білий  ангел  в  обіймах  небес:  
То  не  ти  мою  душу  розкрила,  
Не  з  тобою  я  серцем  воскрес?  ..

Ті  конвалії  білі  в  волоссі  –  
Це  лиш  спогад,  вчорашній  обман;  
Я  без  тебе  сумую  ще  й  досі,
Не  опав  той  кохання  туман…  

А  у  думці  –  невидима  туга,  
Очі  сняться  твої  голубі;  
Мав  кохану..,  –  немає  і  друга,  
А  бажав  просто  щастя  собі.  

23.08.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207455
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 23.08.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2010


Марічка9

Скальпель

Лягай  на  стіл,  я  нагострила  скальпель.
Ти  не  подумай,  це  я  не  караю!...
Можливо,  там,  між  крові  сотень  капель,
Я  істини  вже  точно  докопаю.
Лягай  на  стіл,  я  вже  включила  світло
Всі  інструменти  миляться  до  руху.    
Мабуть,  лиш  там  і  тільки  точно  звідти
Я  істину  дістану  хоч  за  вуха!
Лягай  на  стіл.  Пробач,  нема  наркозу,
Та  обіцяю,  буду  дуже  ніжно.
Просто  не  знаю,  чи  коли  ще    зможу
Отак  тебе  побачити  наскрізно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204371
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 05.08.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.07.2010


Андрій Бабич

Плачь, душа…

Плачь,  душа…  Рыдай  слезами
За  всю  пыль  дорог.
То,  что  было  между  нами,  -  
Знает  только  Бог.
Он  простит  или  осудит,  
Не  назвав  цены.
Если  «завтра»  снова  будет,  -  
Значит,  -  прощены…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203082
дата надходження 28.07.2010
дата закладки 28.07.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.07.2010


Віктор Ох

АНЕКДОТИ (3)

Необхідні    приготування

-  Доню,  принеси  із  шафи
тарілОк    шість-сім.
Мені  треба  побалакать
з  татусЕм  твоЇм.

************  

             Божа    кара

-  Дуб  той,  під  яким    ми  стрілись
від  блискавки  з  неба,
знаєш,  любий,  загорівся!
-  Так  йому  і  треба!


************  

           Обмінялись

-  Коли  я  з  банкіром  зійшлася,
був  досвід  у  мене  хороший.
Тепер  в  мене  є  його  гроші,
а  він  має  досвід  багатий.

************    

         Повна    інформація

Мама  доньку  розпинає:
-  Я  неначе  в  страшнім  сні!
Як  же  ти  зібралась  заміж  –
ви  знайомі  лиш  два  дні.
-  Я  усе  про  нього  знаю!  
Ну,  ви,  мамо,  і  чуднІ!
Моя  пОдруга    жилА  з  ним  
й  розказала  все  мені.

************  

           Не  настільки    хворий

-  Куплю  у  вас  книжку  хорошу!
-  Є  все  –  й  детективи,  й  страшилки…
-  Щось    хворому  б...
-    Біблію,  може?
-  Ні!  Хворий  він  не  настільки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185087
дата надходження 20.04.2010
дата закладки 11.07.2010


Володимир Шевчук

Манера наближатись до мети…

(Пам"ятаю...)

Манера  наближатись  до  мети  
Мов  на  долоні  –  тільки  б  трішки  змоги…  
Я  так  хотів  піднятись!  –  там  де  ти,  
Не  може  бути  смутку  чи  тривоги…  

Будь  ласка,  повертайся  знову  в  сни,  
Без  тебе  вже  й  веселка  почорніла..,  
Ти  ж  так  мене  благала:  «Поясни,  
Чому  душа  витримує  без  тіла…»  

А  я  дивився,  кліпав  і  вертів  
В  своїх  руках  всі  мудрості  аннали;  
Я  так  хотів  для  тебе  сто  життів..,    
А  в  тебе  і  єдине  відібрали…  

08.07.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200013
дата надходження 08.07.2010
дата закладки 10.07.2010


Андрій Бабич

Ах, любовь ты, любовь…

Ах,  любовь  ты,  любовь…  Сказать  нечего.
Где  ты  взялся,  Амур  со  стрелой?
Мы  простились,  как  будто,  -  до  вечера,
А  расстались  навеки  с  тобой...
Ах,  любовь…  Кто,  скажи,  тебя  выдумал?
Вновь  кольнуло  стрелы  остриё.
Защемило  в  груди...  Это,  видимо,
Плачет  бедное  сердце  моё.
Безнадёжность  проснулась,  вдруг,  гидрою.
Чтоб  осилить  её,  -  где  взять  сил?
Нелегко  мне…  Но,  и  не  завидую
Тем,  кто  в  жизни  как  я,  –  не  любил…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199868
дата надходження 08.07.2010
дата закладки 08.07.2010


Оля Вашека

Раптом в'януть яскраві квіти

Раптом  в'януть  яскраві  квіти,
І  мені  їх  так  жаль,так  жаль!..
Я  не  можу  осінь  терпіти,
І  її  мовчазну  печаль!

Відлітають  пташки,  з  сумом
Залишаючи  свій  край.
Ти  раніше,  мабуть,не  думав,
Що  і  я  скажу:"Прощавай!"

Не  співаю  сумну  пісню
Позираючи  у  вікно.
Рятувати  любов  пізно,
А  мені,чомусь,все  одно.

Ти  не  клич  мене,і  не  згадуй,-
Я  мовчатиму,я  не  мщу,
І  не  плакатиму.Та  зраду
Не  прощу  тобі,  не  прощу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199410
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 07.07.2010


Юлька_Гриценко

Твоя колишня

Пустий  вокзал.  Важка  валіза.
Вдома.
У  голову  дурниці  лізуть.
Втома.
Ти  не  повернешся  ніколи.
Дійсно.
А  стрілки  бігають  по  колу.
Пізно.
Купила  каву  з  автомату.
Смачно.
Твої  думки  вже  не  крилаті.
Лячно.
Прихід  весни  чомусь  не  тішить.
Зовсім.
Нема  автобуса.  Що  ж,  пішки.
Досить.
Ти  повернутись  так  хотіла.
Вдало.
Його  "прощай"  не  долетіло.
Впало.
Тепер  сидиш  сама  і  плачеш.
Наче.
Невже  нічого  ти  не  значиш?
Значиш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184614
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 04.07.2010


София Перова

Глупо врать…

Глупо  врать:  я  все  так  же  скучаю,
Боль  секунды  считает  в  висках,
Каждый  миг  вновь  тебя  вспоминаю:
Мое  сердце  ты  держишь  в  руках…

Я  прощаю  тебе  мои  слезы,
Боль  разлук,  ложь  нечаянных  фраз,
Красоту  не  подаренной  розы,
Блеск  твоих  лживо-ласковых  глаз.

Вру  себе,  что  уже  не  болею,
Чтоб  поверить,  поверить  самой,
Что  летать  без  тебя  я  умею,
Что  когда-то  смогу  стать  другой,

Что  смогу  отпустить  и  забыться…
Все  равно  буду  рядом  с  тобой.
Надо  ж  было  так  сильно  влюбится,
Так  нырнуть  в  этот  сон  с  головой!

Я  уже  не  хочу,  не  мечтаю,
Просто  жду,  чтоб  проснутся  одной…
Кровь  из  ран.  Тишина.  Ожидаю…
Боль.  Разлука.  Забвенье.  Покой…

26.10.2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198705
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 01.07.2010


Натали Зеленоглазая

Ты знаешь, я не верю в чудеса

Вдохновение  от:  Анжела  Ангел  Шкицкая  http://www.stihi.ru/2010/06/29/4651  

Ты  знаешь,  я  не  верю  в  чудеса,  
сожгла  все  сказки  в  дымчатом  камине.  
Под  землю  резко  взлета  полоса  
летит  сквозь  клочья  приторной  полыни.  

Дорогу  к  сердцу  больше  не  ищи,  
словам  не  верю  -  все  они  напрасны.  
Остались  только  отблески  души,  
закончился  наивный  светлый  праздник.  

Ты  за  собою  взглядом  не  зови,  
в  любви  давно  нуждаться  перестала.  
Дай  позабыть  вечерние  огни,  
когда  с  тобой  и  мира  было  мало.  

©  Зеленоглазая,  2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198723
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 01.07.2010


Оля Вашека

Отмщение

Это  был  самый  лучший  миг,
Если  хочешь.
О  тебе  мне  приснился  стих
Этой  ночью.

О  тебе  мне  приснился  сон
Светлый  -  светлый,-
Будто  был  ты  в  меня  влюблен
БЕЗОТВЕТНО...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198417
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 30.06.2010


Ніна Яворська

Не треба

От  тільки  не  треба  казати,  що  так  буде  краще.  
Я  знаю  напевне,  що  час  -  ескулап  нікудишній.  
Я  просто  хотіла  тобою  впиватися  натще,  
і  кожного  вечора  їсти  із  губ  твоїх  вишні.  
Я  просто  хотіла  відерце  прозорого  щастя  
й  міцного  кохання  маленьку  таку  філіжанку.  
Натомість,  гаряча  сльоза  обпікає  зап'ястя...  
А  місяць,  мов  зрадник,  сховався  у  складках  фіранки.  
От  тільки  не  треба  фальшиво  мені  співчувати,  
і  погляд  ховати  у  купі  пожовклого  листя.  
Можливо,  я  просто  хотіла  занадто  багато,  
тому  наші  душі  в  єдину  зорю  не  зрослися...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197187
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 23.06.2010


Марічка9

Звуки

Звучи  мені  мелодіями  різними.
Звучи,  прош́у,  звучи  в  чотири  ч́етверті.
Бо  боляче,  що  зимами  наскрізними,
Мінорами  й  піано  так  замерзли  ми…

Дімінуендо  одзвучить  не  на  багато.
Змовкає  леготом,  і  ключ  мовчить  скрипічний.
Час  –  лиш  ілюзія,  змайстрована  лігато,
І  лише  звуками  здаємось  трохи  вічними…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197139
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 23.06.2010


Тамила Синеева

Фотография в альбоме

Я  в  альбоме  нашла  фотографию,
Где  стоим  мы  у  моря  вдвоем.
Было  жарко,  и  солнце  упрямое
Нас  венчало  июльским  теплом.

А  сейчас  за  окном  ночь  морозная  -
Разрисовано  белым  стекло.
Ты  придешь,  как  всегда,  очень  поздно  и
Поцелуешь.  Метели  назло...

Заварю  кофейку  нам  покрепче  я,
Будем  слушать  заигранный  диск.
И  у  ног  примостится  доверчиво
Кот  лохматый  по  кличке  Маркиз.

Фотографии  блеск  -  черно-белый  миг:
Наши  лица  и  наши  глаза,
Трепет  рук  и  касанья  несмелые  -
Всё,  о  чём  ни  вздохнуть,  ни  сказать.

Это  грусть  или  сон  о  любви  иной,
Это  вьюга,  а,  может,  прибой...
Из  далекого  лета,  любимый  мой,
Возвращайся  скорее  домой!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196469
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 19.06.2010


Володимир Шевчук

Я в твоїх зіницях вкотре молодію…

Я  в  твоїх  зіницях  вкотре  молодію,  
Знову  вісімнадцять!  досі  на  коні!
Ти  мені  з  роками  повернеш  надію,  
Я  лиш  усміхнуся,  просто…  Або  ні,  

Обійму  до  болю!  Повернулась,  мріє!
Ти  зі  мною  вип’єш  вечір  при  свічах?..  –  
Краще  хай  довкола  все  це  постаріє,  
Аніж  постарію  я  в  твоїх  очах…  

18.06.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196447
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 18.06.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2010


Богдан Стасюк

На серці біль для тебе гість незваний…

(Ні  для  кого;  ліричні  герої  абстрактні)

На  серці  біль  для  тебе  гість  незваний,  
Для  мене  ж  –  ахіллесова  п’ята…  
Догадувалась  ти,  що  я  поганий,  
Догадувався  я,  що  ти  –  свята.    

І  хоч  мені  радіють  всі  театри,  
У  тебе  ж  –  тільки  осінь  золота.    
А  твої  очі  досі  –  мов  ті  ватри!..  –  
А  мої  очі  –  просто  пустота.  

Для  мене  в  твоїм  серці  досить  масла,
Для  тебе  в  моїм…  –  ну  хіба  смола;  
Бо  твоя  вірність  досі  не  погасла,
А  моя  вірність  –  вже  давно  зола…  

15.06.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196075
дата надходження 16.06.2010
дата закладки 17.06.2010


MC_Yorick

Так любить нельзя!

Я  как  слепой  бьюсь  головой  об  стену
Меня  любовь  съедает  постепенно
А  ты  меня  не  видишь,  и  не  слышишь
Не  позвонишь  и  даже  не  напишешь
Я  был  собой  а  стал  твоею  тенью
Зачем  свело  с  тобой  нас  провиденье
Зачем  надежду  ты  мне  подарила
Меня  любовью  с  головой  накрыло

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195260
дата надходження 12.06.2010
дата закладки 12.06.2010


Виктория Роше

* * * (Ты уснешь)

Ты  уснешь,  от  меня  отвернувшись,  усталый  и  мокрый.
Тихо  пальцем  водя  по  твоей  мускулистой  спине,
Я  тайком  обозначу  маршрут  бесконечной  восьмеркой,
Что  начавшись  с  меня  непременно  вернется  ко  мне.

Как  тавро,  как  клеймо  на  старинном  ружейном  прикладе,
Как  утерянный  прошлым  с  фамильным  гербом  талисман.
Бог  наверное  ждал,  прежде  чем  рассказать  мне  о  кладе,
Что  меня  дожидался  в  одной  из  неведомых  стран.

В  мою  собственность  отданный,  бережно  мною  хранимый.
Долгожданный!  А  значит  любимый  вдвойне..
Ты  уснешь  ненадолго,  а  я  разбужу  тебя,  милый,
Тихо  пальцем  водя  по  твоей  мускулистой  спине.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54682
дата надходження 15.01.2008
дата закладки 12.06.2010


Андрій Бабич

Ты не думай…

Ты  не  думай,  что  я
Позабыл  обо  всём  …
Алых  губ  твоих  зной
По  ночам  снится  мне.  
Жаль,  разлука-змея
Не  расскажет  о  том,
Как  ударил  мороз  по  весне.

Неужели  бы,  я
Позабыл  те  слова,
Что  тебе  говорил
Может,  тысячу  раз?
Ты  –  давно  не  моя…
Долгих  лет  синева
Тихо  прячется  в  пропасти  глаз.

Ты  не  думай,  что  мне  
Не  хватило  бы  сил
Бороздить  синь  морей,
В  небе  птицей  парить…
Знай,  -    я,  даже  во  сне,
Тихо  Бога  молил,
Чтоб    надеяться,  верить,  любить…

И,  надежду  тая,
Укрощая  свой  пыл,  -  
О  тебе  лишь  мечтал,
Ненавидел,  любя…
Ты  не  думай,  что  я  
Никого  не  любил.
Больше  жизни  любил  я  –  тебя…

Ты  не  думай,  что  я
Позабыл  обо  всём  …
Снится  мне  по  ночам  
Алых  губ  твоих  зной.
Жаль,  разлука-змея
Не  расскажет  о  том,
Где  мы  встретимся  снова  с  тобой...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193617
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 12.06.2010


Nesmi

Много ли…

Острой  иглой  души
Вышита  неба  гладь.
Много  ли  я  прошу?
Дай  о  себе  знать...
Много  ли  я  хочу?
Просто  мелькни  в  окне.
Много  ли...Нет,  молчу.
И  подчиняюсь  "Не..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194695
дата надходження 09.06.2010
дата закладки 09.06.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.06.2010


MC_Yorick

ДІАЛОГ

-  Що  там  за  вікном?
-  Весна...
-  Розквітає  знов?
-  Без  нас...
-  Сонце  мабуть  гріє?
-  Хмари...
-  Я  про  тебе  мріяв...
-  Марив...

-  Що  в  твоїх  очах?
-  Читай...
-  Там  живе  печаль?
-  Ще  та...
-  Погляд  у  минуле?
-  Може  й...
-  Краще  б  ти  забула..
   Зможеш?

-  Що  там  у  душі?
-  Гроза...
-  Плачеш  у  вірші?
-  В  сльозах...
-  Що  за  ліки  п,єш?
-  Вино...
-  Інший  вихід  є?
-  На  дно...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193282
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 06.06.2010


Ніна Яворська

А знаєш…

А  знаєш,  шукати  марно  
любов  у  вчорашних  мріях.  
Ти  був  до  нудоти  гарним,  
а  я  -  мов  стара  повія.  
Ти  знав  як  потрібно  жити,  
я  ж  вічно  боялась  смерті.  
Ти  дам  підкоряв  на  Криті,  
я  сльози  ковтала  в  Перті.  
Тобі  всього  світу  мало,  
мені  ж  забагато  волі...  
А  знаєш,  я  завжди  знала:  
ти  -  вибрик  моєї  долі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168150
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 31.05.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.05.2010


Борода

Твої очі

Через  тривожну  білу  заметіль.  
Через  бар*єр  морозу,  вітру  й  ночі  
Твій  погляд  бачу  з-під  розкритих  вій  -  
Такі  далекі,  милі  й  рідні  очі.  

В  цім  погляді  усе  моє  життя,  
Кохання,  туга,  радість  і  тривога.  
У  мить  неспокою  він  кличе  з  забуття,  
Показуючи  серцю  на  дорогу.  

І  я  бреду  наперекір  вітрам,  
Наперекір  стихії  злоохочій,  
А  в  небі  -  наче  німб,  чи  талісман,  
Мов  зорі,  незрадливі  твої  очі!



       1989р.
п.Ямбург.  Тюмень
     Росія

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192294
дата надходження 28.05.2010
дата закладки 28.05.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.05.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.05.2010


Венская

Зеркало

..Всматриваясь  в  зеркало,  я  ищу  себя..
может  в  зазеркалье  потерялась  я..
в  тайнах  лабиринта,  в  коридорах  лет,
покажи  мне  зеркало  мой  пропавший  след...

Вижу  отраженье  лишь  холодных  глаз,
с  ними  повстречаюсь  я  еще  не  раз..
сколько  не  пыталась  я  себя  найти..
всякий  раз  твердили  мне:"..Видишь,  это  ты"!

А  душа  сквозь  слезы,  чувствуя  обман..
тихо  прошептала:"..Ты  не  верь  глазам.."
зеркало  кривое,  преломляя  свет
прячет  в  лабиринтах  твой  пропавший  след...

И  глаза  не  помня  прежние  черты,
глупо  утверждают,  будто  это  ты...
облик  настоящий  видит  лишь  душа,
чтоб  себя  заметить,  просто  не  спеша..

усыпляя  разум,  сердца  теплотой,
снова  повстречаешь  прежний  облик  свой
улыбнешься  тихо,  упадет  слеза...
чтоб  увидеть  сердцем  -  ты  закрой  глаза!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189934
дата надходження 16.05.2010
дата закладки 16.05.2010


Галина

Предсказание

Мне  однажды    предсказали
Счастье  радость  и  любовь
А  родители  сказали  
Под  влиянием  ты  вновь

Говорила  мне    цыганка
Будет  все  в    твоей  судьбе
Радость  горе  вновь  гадалка
Счастье  принесет  тебе

Есть  болезни  есть  и  горе
Счастье  есть  и  есть  печаль
Есть  проблем  конечно  море
Есть  начало  всех  начал

Предсказанием  гадалки
Я  не  верю  никогда
И  без  этого  не  гладки
Моей  юности  года

Но  надеюсь  что  невзгоды
Обойдут  все  стороной
Чтобы  в  зрелые  в  те  годы
Не  остаться  мне  одной

Чтобы  близкие  мне  люди
Были  рядышком  всегда
Чтобы  знали  все  что  будет
Через  многие  года

Ведь  гадалка  знать  не  может
До  конца  нашей  судьбы
И  ничем  нам  не  поможет
Нам  помогут  к  господу  мольбы

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7306
дата надходження 22.09.2005
дата закладки 16.05.2010


Борода

Горить вогонь

Горить  вогонь.  Як  пам*ятка.  Як  знак.
З  граніту  виривається  на  волю,
Лоскоче  пломенем  біль  ран  і  честь  відзнак
І  пам*ять  накарбованих  героїв.

Оце  -  герої!  Справжні.  У  стіні.
Під  тонами  граніту-постаменту.
Тілами  закривали  шлях  війні
Під  кононаду  -  не  під  комплименти.

Їм  в  подвигу  не  кидали  квітки,
Замість  фанфар  лиш  вибухи  лунали.
А  зараз  -  тут  покояться  кістки
Й  салюти  залпом  у  виску  озвались.

Коли  ж  настануть  ті  святі  часи,
Так  щиро  жданні  і  такі  пророчі,
Коли  твої,  УкрАїно,  сини
Не  будуть  заглядати  смерті  в  очі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188368
дата надходження 08.05.2010
дата закладки 08.05.2010


Белая_Орхидея

Ветер разносит письма...

Ветер  разносит  письма.
В  руки  стекает  дождь.
Ты  мне  всё  время  снишься,
Но  никогда  не  придешь.

Сад  принакроется  маем,
Свадьбы  кругом  зазвенят.
Буду  бежать  за  трамваем,  
Словно  успею  догнать.

В  маминых  пяльцах  три  нити,
Красная  -  цвета  любви.
Нет,  ты  меня  не  обидел.
Всё  далеко.  Позади.

Буду  смеяться  и  плакать.
Буду  цвести  и  стареть.
Пестростью  алого  лака
Маком-закатом  гореть.

Много  тебе  не  сказала...
Мыслей  растрескался  нимб.
Больно,  но  я  не  страдала...
Ты!  -  мой  хронический  грипп!

Ты  поседеешь  и  станешь
Очень  размеренно-трезв,
Дочку  на  плечи  посадишь,
Утром  отправитесь  в  лес.

ТАм,  меж  берёзовой  пряжи,  
Будет  звенеть  Иван-Чай,
Он  за  меня  тебе  скажет:
"Я  тебя  помню.  Прощай."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110305
дата надходження 03.01.2009
дата закладки 03.05.2010


Борода

Я вже не можу

Я  вже  не  можу  більше  -  я  горю!
Від  стиду  і  зухвалого  цинізму,
Коли  все  те,що  край  я  свій  люблю,
Назвали  диким  словом  -  популізмом.

Воно  ж  не  наше,  а  якесь  чуже
І  лиш  безбатченки  так  можуть  говорити.
А  я  люблю!І  вірю!  Раз  й  на  все!
І  віру  цю  у  мені  не  скорити!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187419
дата надходження 03.05.2010
дата закладки 03.05.2010


Наталі Рибальська

КРАСАВИЦА

Жила-была  коварная  красавица

И  знала,  что  мужчинам  очень  нравится

Она  парней,  смеясь,  в  себя  влюбляла

А  позже,  так  же  с  легкостью  бросала

И  легкой  поступью  идя  по  их  сердцам

Осколки  оставляла  тут  и  там

А  безутешные  печальные  мужчины

Кто  в  петлю,  кто  на  дно  морской  пучины…

Её  же  забавляла  эта  сила

Чужую  боль  легко  переносила…

 

Наткнувшись  раз  на  безразличный  взгляд,

Возмущена,  ну  как  же  это  так?

Как  смеет  он  не  восхищаться  мною?

Ну,  погоди!  Вот  я  тебе  устрою…

И  в  ход  пустила  все  свое  уменье

По  части  флирта…

     Только  с  сожаленьем

Не  замечала  вовсе  перемен-

Не  торопился  он  сдаваться  в  плен

Она  из  кожи  вон,  сильней  старалась

Но  незамеченной  опять-таки  осталась

Она  бесилась,  злобою  давилась

Не  ела,  не  спала,  а  только  злилась.

Не  выдержала  и  спросила

         -Как  же  так?

Как  устоял  ты  протии  всех  атак?

(Любой  от  благосклонности  её

От  счастья  имя  бы  забыл  своё)

 

ОН  просто  улыбнулся  ей  в  ответ:

-Ну  что  ж,  секрета  в  этом  нет

Я-  слеп…

         не  удивить  меня  любой  картине,

Душой  я  вижу  то,  что  в    середине

А  сердце  у  тебя  совсем  пустое

Оно  большой  любви  совсем  не  стоит

А  красота?  Она,  увы,  увянет

И  одиночество  тебя  тогда  застанет…

Кому  нужна  обертка  от  конфеты,

Когда  самой  конфеты  там  и  нету?

 

И  вдруг  заулыбался  и  сказал

-Ко  мне  пришли,  прости…

                                                   И  тут  же  встал

И  радостно  пошел  навстречу  той,

Которая  пришла…

             Постой,  постой-

Глаза  его  от  счастья  так  сияли

Ну  как  же  так?  Неужто  слеп?

           Едва  ли…

Неужто  правда,  что  он  сердцем  видит…

Красавица  рыдала  от  обиды

Размазывая  тушь  и  красоту

И  в  сердце  ощущала  пустоту…

28  04  10

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186889
дата надходження 29.04.2010
дата закладки 29.04.2010


валькірія

В ОБІЙМИ ДО ВІЧНОСТІ…

Міріадами  крихітних  часток
Розлітаюсь  по  всенькому  світу  -
То  бажаю  доземно  упасти,
То  в  безмежжя  небес  полетіти,
То  зірватись  краплиною  з  висі,
Скам"янілу  зросивши  землицю,
То  багрянцем  з"явитись  на  листі,
То  калиновим  стати  намистом,
То  зорею  ясною  сіяти  -
Світлом  Правдоньки  душі  зцілити,  
То  Надії  оазою  стати
У  пустелях  байдужого  світу.
То  у  небі  ключем  журавлиним,
Що  вертає  до  рідного  краю,
То  струмочком  у  горах  невпинним,
Що  природу  довкруг  напуває,
То  веселкою  понад  ланами,
Свіжим  вітром  в  спекотну  годину,
То  акордом  чаруючим  в  гамі,
Що  в  обійми  до  Вічності  лине,
То  пташиною  в  чистому  полі,
Що  Господнє  ім"я  прославляє,
То  усмішкою  гарної  долі,
Що  на  Когось  за  рогом  чекає...

Лиш  ніколи  собі  не  дозволю
В  цім  житті  стати  ближньому  болем!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185119
дата надходження 20.04.2010
дата закладки 20.04.2010


Тамила Синеева

МОНОЛОГ

За  що  нен́авидиш  мене,
За  що  мене  так  зневажаєш?
Неначе  жах,  що  не  мине  -
Мою  любов  так  люто  краєш?

Спустошена  моя  душа  -
Мов  чаша,  випита  тобою.
Молю  спасіння  у  вірша,
Що  серце  сповнює  журбою.

Дивлюсь  в  холодні  дзеркала
Твоїх  очей  таких  жорстоких:
Нема  любові  -  купка  скла
І  майбуття  поодиноке...

Яка  провина  в  мене  є?
Та,  що  колись  кохала  інших?
Що  виріс  син,  дитя  моє?
На  жаль,  не  твій  -  та  вже  так  вийшло...

Що  молоді  мої  літа
Дістались  не  тобі,  мій  любий?
Що  я  сьогодні  вже  не  та,
Не  те  волосся,  очі,  губи?..

Та  ти  не  слухаєш  цих  слів  -
І  знову  скло  в  очах  застиглих.
Любов,  розрізана  навп́іл,
Неначе  пес  побитий,  скиглить...

Моїх  страждань  пекучий  біль
Тобою  до  стовпа  прикутий.
Чим  ненав́идіти  так  люто  -
Благаю,  просто  не  люби!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143263
дата надходження 28.08.2009
дата закладки 11.04.2010


Тата Тодд

Ольга

Мне  хочется  прижать  тебя  к  груди
И  долго  думать,  дочка,  о  хорошем,
О  том,  что  несомненно  впереди,
И  вспомнить  о  мгновениях,  о  прошлых.

Мне  хочется,родная,тебе  дать
Уверенность  и  вечность.  Жаль,  что  только
Игрушки  и  конфеты  под  кровать
Ты  не  кладёшь,  моя  большая  Ольга.

Но  всё-таки,  за  каждый  новый  миг,
За  каждое  святое  твоё  :  «Мама»,
Прошу  я  Бога,  чтобы  свет  возник
В  твоей  душе.  Как  словно  в  стенах  храма.

Пусть  жизнь  твоя  под  ангельским  крылом,
У  сердца  материнского  на  страже,
Покажется  чудеснейшим  из  снов,
В  котором  ты  всего  лишь  стала  старше.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136775
дата надходження 09.07.2009
дата закладки 03.04.2010


Ніна Яворська

Я - жінка

Пропоную  вашій  увазі  мою  "пробу  пера"  як  перекладача  :)
           -----          -----          -----          -----          -----
Я  -  жінка.  Я  -  актриса  ексцентрична,  
вгадай,  яку  я  граю  нині  роль.  
Я  -  жінка.  Я  -  володарка  велична,  
мені  вклонялись  злидар  і  король.  
Я  -  жінка.  Я  -  рабиня  безталанна,  
що  знала  лиш  солоний  смак  образ.  
Я  -  жінка.  Я  -  пустеля  невблаганна,  
що  спалить  всі  гріхи  твої  за  раз.  
Я  -  жінка.  Я  слабка  і  я  всесильна.  
Моє  життя  -  зі  злом  жорстокий  бій.  
Я  -  жінка.  Ти  поводься,  любий,  пильно,  
а  раптом,  стріли  послані  тобі...  
Я  -  жінка.  Я  -  жага  непереможна,  
я  мушу  все  стерпіти  і  знести.  
Я  -  жінка.  Я  -  те  щастя  найдорожче,  
котре  не  зміг  впустити  в  душу  ти.  
Я  -  жінка.  І  тому  я  небезпечна.  
Вогонь  і  лід  зійшлись  в  мені  одній.  
Я  -  жінка.  Я  прекрасна,  безперечно,  
і  в  юності,  і  в  старості  моїй.  
Я  -  жінка.  І  у  світі  всі  дороги  
ведуть  до  мене  втомлених  прочан.  
Я  -  жінка.  І  за  це  я  вдячна  Богу,  
хоч  Він  мені  гріхів  не  пробачав...



А  ось  оригінальний  вірш  київської  поетеси  Наталії  Очкур:

Я  -  женщина,  а  ,значит,  я  -  актриса....
Во  мне  сто  лиц  и  тысяча  ролей.
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  царица,  
Возлюбленная  всех  земных  царей.  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  рабыня,  
Познавшая  соленый  вкус  обид.
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  пустыня,
Которая  тебя  испепелит.
Я  -  женщина.  Сильна  я  по  неволе,  
Но  знаешь,  даже  если  жизнь  борьба,  
Я  -  женщина,  я  слабая  до  боли,  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  судьба.  
Я  -  женщина.  Я  просто  вспышка  страсти,
Но  мой  удел  терпение  и  труд.
Я  -  женщина,  я  -  то  большое  счастье,
Которое  совсем  не  берегут.
Я  -  женщина  и  этим  я  опасна.
Огонь  и  лед  навек  во  мне  одной.  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  прекрасна  
С  младенчества  до  старины  седой.  
Я  -  женщина,  и  в  мире  все  дороги,
Ведут  ко  мне,  а  не  в  какой-то  Рим...  
Я  -  женщина.  Я  -  избранная  богом,  
Хотя  уже  наказанная  им...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176061
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 19.03.2010


Юлія Радченко

"Написано – ідеш… Побачено – вертаєш…"

Написано  –  ідеш…  Побачено  –  вертаєш…
Зриваєш  угорі  і  зорі,  і  стерню…
З  повільністю  відраз  -    сумління  вивертаєш…
Як  коренистий  хміль  -  розтрощеному  пню…  

Модерним  відчуттям  -    запаленням  легенів…
Відштовхуєш  блакить  кисневих  зголоднінь….  
Мов  обережний  вид  позаторішніх  генів...
Маскуєш  променад  нудних  палахкотінь…

Як  стоплені  вночі  гербарії  побачень…
Від  боязких  тремтінь  –  у  виявленні  «з  ким?»…
Відновлено  –  несеш  відбитки  світобачень
Верлібровим  струмком  невизначених  рим…

І  втомлено  стрижуть…  Відрізано  –  зникаєш…
Від  протягу  скляних,  як  витриманість,  скрут…
Призначено  –  береш  (не  завжди  співчуваєш)…
Попри  страшний,  як  ніч,  позаторішній    бруд…  

Як  емпатичність    тіл.  Пухких  від  целюліту…
Відважену  весну,  як  поверховий  крам,
Ведеш  на  пізній  ленч  -    аби  не  зголодніти…
І  продаєш,  як  річ,  розбещеним  вітрам…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170425
дата надходження 07.02.2010
дата закладки 13.03.2010


Марічка9

Хто Вам сказав, що Ви поет?

Хто  Вам  сказав,  що  Ви  -  поет?
Можливо,  в  Вас  хороша  рима,
Але  душа  -  це  вищий  злет!
Критерій  перший  -  це  Людина.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169143
дата надходження 31.01.2010
дата закладки 13.03.2010