Татьяна Маляренко-Казмирук: Вибране

Амадей

А серцю хочеться весни

Надворі  осінь,  а  в  душі,
Цвітуть  трояндами  вірші,
І  ллється  музика  Шопена,
Й  не  жовта  осінь,  а  зелена.
Не  осінь  вже,  а  раннє  літо,
І  серцю  хочеться  радіти,
І  серцю  хочеться  співать,
Піднятись  в  небо  і  літать.
Летіть  у  небо,  аж  до  зір,
Душа  ж  у  грудях,  ніби  звір,
Моє  серпденько  вириває,  
І  чую  голос  твій..."Кохаю".
І  ніби  зорі  твоі  очі,
Медовіі  вуста  жіночі,
Ночами  не  дають  спочить,
А  серцю  хочеться  любить.
А  серцю  хочеться  весни,
І  тіло  все  немов  воскресло,
Неначе  осінь  чарівна,
Не  осінь  зовсім,  а  весна,
Співа  п"янкими  солов"ями,
Із  поцілунками  ночами,
Із  теплим  потиском  руки,
Куди  ж  подіну  я  роки?
Куди  подіну  сиві  скроні,
Душі  ж  любить  не  заборониш!
Душі  так  хочеться  тепла.
Мочити  в  росах  ноги  босі,
І  бавитись  твоім  волоссям,
І  пить  із  губ  п"янкі  меди,
Й  забуть  осінні  холоди.
Але  ж  надворі  пізня  осінь,
І  в  серденько  журбу  приносить
Прощальне,  жалібне  "Курли"
Що  посилають  журавлі.
В  повітрі  жовтий  лист  кружляє,
І  землю  золотом  вкриває,
Мені,  ще  хочеться  весни,
Та  часу  біг  не  зупинить...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814969
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Валентина Мала

ЛЮБЛЮ СЕЛО, ТАМ ВСЕ НЕ ТАК

[color="#8000ff"][i][b]
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше,  зорі  низько...
Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  он  біжить  мале  дівчисько…

Собаки  гавкають,  чудні,
І  кури  бігають  в  городі,
І  дні  біжать  там  не  нудні,
Бо  розчиняєшся  в  природі…

Бабусю  бачу  й  дідуся  ,
І  яблуневий  сад  квітучий,
Ось  гусочка  манірна  вся,
А  он  трояндочки  пахучі…

Вдихаю  кисень  в  повен  рот
І  насолоджуюсь,  радію!
Навколо  хати  –  рій  щедрот!
Дивлюсь  на  все  і  серце  мліє…

Стоїть  хатина  й  досі  там,
Родина  брата  проживає,
Осанна  всім  отим  літам!
Які  коріння  наше  знають.

Я  приїжджаю  знов  сюди,
Везу  з  собою  і  онуку,
До  хати,  саду,  до  води,
Щоби  почути  рідні  звуки…

Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  ось  біжить  мале  дівчисько,
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше  й  зорі  низько!!!

     16.07.2018р.
/  на  фото  авторка  в  селі  Олександрівка  ,2014р.  /
[/b][/i][/color]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799514
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 11.09.2018


Ганна Верес (Демиденко)

А ти дивився в дуло автомата?

А    ти    дивився    в    дуло    автомата
Ізвідти,    звідки    кулям    вилітати,
Відчув    на    тілі    той    холодний    піт,
Коли    тобі    якихось…      двадцять    літ,
І    очі    відвести    уже    несила,
Ворожих    теж    не    бачиш:    карі,    сині?
Коли    думки,    паралізовані,    мовчать,
Коли    не    знав    ще    до    пуття    й    дівчат,
Коли    чомусь    ще    забарились    вуса,
І    небом    милувавсь,    коли    вертались    гуси,
Коли    із    хлопцями    розвагу    мав    таку:
Побути    у    сусідському    садку,    –
Коли    ще    не    старі    і    батько,    й    мати,
Готові    все    життя    тебе    чекати,
Коли    в    сім’ї    молодша    є    сестра,
Тобою    хвастає,    і    бабця    є    стара?
Коли…    Коли…    А    дуло    в    тебе    цілить…
Й    за    двадцять    літ    життя    прожите    ціле.
А,    головне,    чому?    Міркуєш:    чому      я?
Чи    завинила    чим    моя    сім’я?
Іще    ж    так    жити    хочеться    й    любити,
А    ти    в    цю    мить,    можливо,    будеш    вбитий?!
                   
О    ні!    Нізащо!    Це    не    твій    уділ.
Змиритися    не    хочеш?    То    тоді
Збери    свої    усі,    й    останні    сили,
Згадай,    про    що    тебе    батьки    просили,
Борися    з    ворогом,    як    справжній    дикий    звір,
І    в    перемогу    власну    сам    повір!



Ганна    Верес    (Демиденко).

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680408
дата надходження 27.07.2016
дата закладки 27.07.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Будить мене знов Муза

Стоїть    іще    ніч    за    вікном,

Та    будить    мене    знов    Муза:

«Вже    досить    втішатися    сном    –

Боротися    теж    ти    мусиш,

Якщо    не    вогнем,    то    мечем,

Чи    словом    за    Україну,

А    мо’    тебе    біль    не    пече,

Що    молодь    щоденно    гине,

Що    стогне    безмовна    земля,

Як    сина    свого    ховає,

Що    воля    на    те      Кремля,

Що    й    досі    війна    триває?»


Неначе    оголений    нерв,

Болить    так    душа,    страждає:

Вчорашній    міліціонер

В    своїх    же    людей…    стріляє…

І    капає    з    серця    сльоза

В    рядки,    що    тепер    лягають,

І    ллються    слова,    щоб    сказать,

Бояться    деталь    прогавить…


Розтала    вже    нічка    давно,

Заплакав    росою    ранок…

Донбас    буде    наш,    все    одно,

Загояться    наші    рани!
24.09.2014.

Ганна    Верес    (Демиденко).

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678119
дата надходження 15.07.2016
дата закладки 15.07.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Тремтить сльозою сиво-чорний ранок

І    знову    бій…    Жорстокий,    довгий    бій…

Тремтить    сльозою    сиво-чорний    ранок…

Матусі    серце    тоне    у    журбі,

Бо    кровоточить    болем    його    рана.


Вже    третій    день,    як    телефон    замовк…

Вона    не    спить,    не    їсть,    живе    чеканням…

І    мозок    пухне    від    важких    думок…

А    мати    згадує    своє    із    ним    прощання:  

Веселий,    ніби    сонечко,    синок…

–  Ти    не    сумуй,    живим    я    повернуся,

На    твій    завжди    чекатиму    дзвінок,    –

Казав    і    цілував    свою    матусю.

–  Коли    ж    ти    виріс?..    –    думала    вона…  –

І    рухи,    й    погляд    зовсім    чоловічі…

Що    робить    із      людиною    війна?    –

Все    заглядала    синові    у    вічі…


І    він    пішов…      Упевнений,    міцний…

Ішов    назустріч    небезпеці    й    долі,

У    саме    пекло    чорної    війни,

Принести    мир    щоб    людям    у    долонях…

А    біля    серця    –    мамин    оберіг…

(Той    мусив    сина    всюди    рятувати),

Удома    ждали    батьківський    поріг

І    змучена    безсонням    сива    мати…


Вона    чекає…    Третій    день    чека…

Перечитала    всі-усі    молитви…

А    з    серця    сина…    тихо    кров    стіка…

На    цьому    непростому    полі    битви…
3.03.2016.


Ганна    Верес    (Демиденко).

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655508
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 30.03.2016


Руслан Лиськов

Стежка

Я  стежку  у  лісі  шукав  невловиму,
Та  вовка  знайшов  -  його  очі,  як  кремінь.
В  них  смерть  я  побачив  -  розлючену  зиму.
І  стягує  шию  невидимий  ремінь.

Хтось  пазурі  точить  і  мовчки  чатує.
Мені  ж  залишається  правди  шукати.
А  хто  в  ту  хвилину  мене  порятує,
І  зможе  від  смерті  мене  заховати?!

Лиш  небо  і  я.  Очі  вкриті  снігами.  
Нічого  не  бачу,  стежини  немає.
Є  та,  що  прокладена  в  лісі  вовками,
Є  та,  що  у  лісі  надію  ховає.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650196
дата надходження 09.03.2016
дата закладки 09.03.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Конає нарешті влада

Конає,  нарешті,  влада,  
Народ    її  дотиска,
По  всій    Україні    пада  
Вождя  кам’яна    рука,

Що    слала    на    Україну  
Нам  більшовицькі  полки
Й    забрала    в    нас  самостійність  
На    довгі  важкі  роки.

Та    мрія    жила    крилата  
І    цілі  були    ясні:
Своя    щоб  була  тут    влада,  
І    мова    своя,  й    пісні.

Чужа    ж  мором    нас  карала,  
Втягла    громадян    в    війну,  
Брати    де  в    вогні  згорали,  
Нас  вождь  у    дугу    зігнув.

А    далі  довершив    долю  
Наступник    вже    Ілліча:
В    колгоспи  загнав,  в    неволю,  
І    дикість  страшну    почав.

Стріляли  у    серце    й    лоба  
Погонники  із  ЧК,
Хотіли    зробить    худобу    –
Й  народ    наш  іще    чекав…

Війну  і  повторний  голод  
Ніс  люд  на  своїх  плечах,  
Поранених,  напівголих.
Здавалось,  народ    зачах…
 
Та    врешті  дух  відродився,  
Любові  високий    дух,
Союз  тоді  розділився  
І    після  важких    потуг

Майданом,  одним  і  другим,  
Немов    важким  кулаком,  
Ударив,  спинив    наругу,
Й  позбувся    важких    оков.

Тож  падають    монументи,  
Під    ними  земля    дрижить.
Вже    досить  експериментів    –
Пора    нам  нормально    жить!
22.02.2014.

Ганна    Верес    (Демиденко).

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646530
дата надходження 24.02.2016
дата закладки 25.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Знову осінь пізня затужила

Знову    осінь    пізня    затужила,
Замішала    свіжу    кров    дощем…
Заридали    матері    й    дружини,
Застогнали    душі    –    цідять    щем…

Знову    дим    від    вибухів    чорніє,
Сіру    застеляє    височінь,
І    земля,    мов    злякана,    німіє,
Бо    пізнала,    лиха    пуд    по    чім.

Дзвони    душі    людям    розривають,
Кожну    переповнює    печаль,
А    героя    в    землю    заривають    –
Чорна    на    чолі    у    всіх    печать…

Боже,    милий,    зупини    це    лихо,
Мудрістю    людей    цих    освяти,
Щоб    єдина,    горда    і    велика
Україна    вийшла    у    світи!
26.11.2015.

Ганна    Верес.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626048
дата надходження 04.12.2015
дата закладки 23.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Ще не розтала ніч, і напівсонний ранок…

Ще    не    розтала    ніч,    і    напівсонний    ранок

Свого    ще    ока-сонця    не    відкрив,

І    небо    не    тривожили    заграви,

Й    пташина    не    розправила    ще    крил.

Солодка    тиша    землю    загорнула,

Немов    дитя    у    теплі    пелюшки,

Щось    воду    ледве    чутно    сколихнуло,

У    мокрих    споришах    лежать    стежки.

Воістину    вона    є  неповторна  –

Німа    передранкова    дивна    мить.

Я    ж    хочу    всістись    на    небеснім    троні

Й    чекати,    коли    ранок    задимить.
17.03.13

Ганна    Верес.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628422
дата надходження 13.12.2015
дата закладки 23.02.2016


Радченко

Скоро

Я  скоро  стану  бабушкой,
Быть  может,  и  пора.
Но  сделаю  поправочку  -
Впервые  стану  "ПРА".

А  жизнь,  она  по-своему
Решает  иногда:
И  человечку  новому
Родиться  шанс  дала.

Не  каждому  ребёночка
Судьба  приносит  в  дом.
Зажжётся  в  небе  звёздочка  -
Тебя  мы  очень  ждём.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645763
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 22.02.2016


Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський

Краю мій Подільський

Люблю  тебе  я,  краю  мій  Подільський,
Себе  знайшла  тут  й  доленьку  свою,
Ходила  боса  там,  де  роси  чисті
Й  краса  беріз  в  весняному  гаю,

Зелених  трав  шовкове  простирадло,
Барвистий  килим  квітів  запашних,
І  смак  осінніх  яблук  й  груш  із  саду,
Мені  і  досі  не  забути  їх.

Де  у  заметах  вулиці  вузенькі,
Димок  колечками  угору  з  димарів,
Та  пироги  із  печі  в  хаті  неньки
І  вишитий  рушник,  як  оберіг.

Наснагу  ти  даєш  мені  творити,
Тебе  з  любов"ю  батечком  зову,
Мій  рідний  краю.Буде  колоситись
Хлібом  та  піснею  земля,  де  я  живу.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645727
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Лиш народ – історії творець

Охопив    усю    країну    спротив,
Утискає    владу  звідусіль,
Важко  й,  ой,  непросто    побороти
«Беркутян»    –    тренованих    бійців.  

Та    народу  сила    невгасима,
Й  лиш  народ  –    історії  творець.  
Матінку  я    Божу    попросила
З    лаврів    одягти    йому    вінець.
15.02.2014.

Ганна    Верес.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644550
дата надходження 17.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Прокинувся-проснувся мій народ

Прокинувся-проснувся  мій  народ,  
Гартований  неволею    і  болем,
Не    задля  на    Грушевського    пригод,  
Ризикував    під    обстрілом  собою.

Він    вийшов    задля    втілення    ідей,  
За    право  говорить  і  буть  почутим,
Щоб  був    закон    один    для    всіх    й    за    те,  
Щоби  жили    достойно    наші  люди.

У    душах    наших  зацвіте    весна,
Й    життя    набуде    змісту    теж  нового,  
І    пісня,  українська,  голосна,  
Звучатиме    без  болю,  без  тривоги.
14.02.2014.

Ганна    Верес.  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644548
дата надходження 17.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

За що нам, за що такі муки?

Розтрощені  голови,  очі  в    синцях,  
Поламані  ноги    і руки    –
Картина    важка    й  неприваблива    ця.
«За    що  нам,  за    що    такі  муки?
В    нас  мирне    зібрання    і  цілі  ясні:  
Порядність  же    скрізь  має    бути…  
Кричали  ж  усі    і  не    раз  навесні:
В    Європу  йдемо!    Що    ж  за    люди:  
Сьогодні  – одне,  а    назавтра    –    аніч,
У  кого    очей    позичали?
Зустріньтесь  із    нами,  хоч  раз, віч-на-віч,  –
Щоб  ми    вас  очима    стрічали.
 
Чогось  вам    стабільність  потрібна    і  край,  
Менжуєте    нами    –    народом,
Для  вас  в    Україні  – давно    уже    рай,  
Та    ми  –    трохи    інша    порода,
Що    цінності  інші    давно    сповіда,  
Її      залякать  –  неможливо,
Вона    не    стріляє,  не    б’є,  не    рида    –
Й  достойно    збере    своє    жниво!»
5.12.2013.

Ганна    Верес.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645652
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Ми є народ

Ми    є    народ,  і  слово    наше    праве,  
І    дії  наші,  й    наш  рішучий    крок  ,  
Майданів    не    допустимо  кривавих,
Бо  з  нами    Правда,  Сила,  з  нами    –  Бог!»

Слова    ці  нам  сьогодні  так    потрібні,  
Немов    молитва,  Божа    і  свята,
І    предкам  нашим  будьмо    вірні,  й    гідно  
Заявимо  про    себе    у    світах.

Єдині  будьмо,    захід,  схід    і  південь,
І    північ  з  центром  дорогі  для    нас.
В    імперію  ми    більше    вже    не    підем.
Це    –    вирішальний,  історичний    час!
8.12.2013.

Ганна    Верес.

 

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645655
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016


Ганна Верес (Демиденко)

Юрію Вербицькому, герою Небесної сотні, третьому загиблому на Майдані ( 22. 02. 2014. )

Причина    смерті:    гордий,    українець,
«Бандерівець»    і    справжній    чоловік,
Закоханий    у    край    свій,    солов’їний,
А    у    таких    –    завжди    короткий    вік…

На    Майдані    стояв    за    волю,
Перемогу    святих    ідей,
Та    у    ліс    заблукала    доля
І    не    вивела    до    людей.

У    столицю    прибув    зі    Львова,
І    сейсмолог,    і    кандидат,
За    державу    він    мав    тривогу,
Тож    отримав    борця    мандат.

Все    життя    був    занадто    щирий,
Сильний    дух    позичав    у    гір,
Милуватись    любив    бурштином…
І    занадто    вже    дорогі

Для    Івана    були    Карпати,
І    родина,    й    старий    Дніпро,
Перестав    він    спокійно    спати,
Бо    ж    топталися    честь,    добро.

Їхав    волю    він    рятувати,
Блиск    очей,    ніби    серебро,
Та    потрапив    до    супостатів,
Не    вціліли    око    й    ребро…

Як    тріщали    і    руки,    й    ноги,
Чули    ніч    і    зимовий    ліс…
Він    останню    долав    дорогу,
Напівмертвий    і    синій…    ліз…

Але    доля    була    лукава
І    Вербицького    підвела…
По    краплинці    життя    тікало,
Не    добрався    він    до    села…

І    злетіла    душа    до    раю,
Не    зламали    її    кати,
Та    чи    ж    Бог    того    покарає,
Хто    у    темінь,    немов    кроти,

Справу    чорну    свою    зробили:
Відібрали    людське    життя.
Доля    тут,    бач,    не    розгубилась,
Оцінила    своє    дитя…

Він    долав    не    одні    висоти,
І    останню    теж    подолав    –
Став      Героєм    в    Небесній    сотні,
Волі    й    гідності    не    продав.
7.02.2015.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638210
дата надходження 24.01.2016
дата закладки 24.01.2016


Вячеслав Рындин

Двое у порога…

[i][b]Секунды  –  в  минутах…  Минуты  –  в  часах
Ушедшее  –  время  по  жизни  –  в  бегах
Народ  и  торсида  –  группа  любви
На  многие  годы  –  в  любые  часы[/b]…[/i]

10.  12.  15

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627565
дата надходження 10.12.2015
дата закладки 21.01.2016


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.01.2016


геометрія

Лист до сина…

                                 Вже  зима  розкрила  свої  крила,
                                 Ніч  холодна  в  вікна  загляда,
                                 Не  заснуть  сьогодні  мені,  сину,
                                 Знову  я  пишу  тобі  листа.
                                 Віднайду  для  тебе,  мій  синочку,
                                 Лагідні  проникливі  слова,
                                   І  складу  мережані  рядочки,
                                   Сповнені  любові  і  тепла.
                                   Сумовита,  сину,  моя  мова,
                                   Давить  мене  темрява  густа,
                                   Відішлю  у  небо  вечерове,-
                                   Все  що  я  сказати  не  змогла...
                                   До  могили  часто  поспішаю,
                                   І  схиляю  голову  свою,
                                   Я  тобі  сьогодні  все  найкраще,-
                                   В  небеса  далекі  відішлю...
                                   Може  ти  почуєш  мене,  сину,
                                   Я  у  тебе  прощення  прошу,
                                   І  до  тебе  я  думками  лину,
                                   І  тобі  про  доню  розкажу...
                                   Вже  вона  доросла  в  тебе,  сину,
                                 (У  сирітстві  доля  нелегка),
                                   Та  від  тебе  їй  дісталась  сила,
                                   Впевненість  і  розум,  і  краса...
                                   Ще  не  скоро  згорне  зима  крила,
                                   Та  її  я  зовсім  не  боюсь..
                                   У  поривах  вітру  голос  сина
                                   Чую  і  Всевишньому  молюсь...
                                   Хоч  зима  ще  не  згортає  крила,
                                   Й  ніч  холодна  в  вікна  загляда,
                                   Всі  мої  думки    про  тебе,  сину,
                                   І  для  тебе  всі  мої  слова...                  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636219
дата надходження 16.01.2016
дата закладки 17.01.2016


Олекса Удайко

ЧОМ НЕ КОХАЄТЕСЬ В ЛЮБОВІ©

[i]      Кохатися…  в  любові…    Чи  не  найвище  щастя?
     Та  не  кожному  вдається  зберегти  ланці  кохання…  
     І  рвуться  в’язила…    І  скіпаються  людські  долі…[/i]

[youtube]https://youtu.be/4Gkk4NGCr-8[/youtube]


[b][color="#7700ff"][i]Як  часто  ми  те  не  цінуєм,
що  в  нас  приємне  й  любе  є…
Любов  взаємну  не  шануєм,
Та  кров  один  з  одного  п’єм!

Як  же  приборкати,  всмирити  
Те,  що́  любов  не  йме  за  суть  –  
Щоби  буття  циркадні  ритми*  
В  родинне  русло  повернуть?  

Напевно,  є    одна  дорога,  
Що  знищить  нелюбові  тінь,  –
Сліпим  звернутися  до  Бога,  
Втлумити  оберти  крутінь.  

Єднання  навколо  ідеї,
Що  нейминуй**    очистить  дух,
Спонуку  дасть  спитати:    “Де  я?”
Й  отримати  одвіт  услух…

…О,  темні    сили  відцентрові,  
Що  в  смерть  розшарпують  любов!  
Чом  не  кохаєтесь  в  любові  
й  ланці  ви  рвете  знов  і  знов?  [/color][/b]

17.07.2015
__________________
*Добові  коливання  біологічних  процесів.
**Неодмінно,  неминуче.[/i]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594370
дата надходження 18.07.2015
дата закладки 25.07.2015


Олекса Удайко

ЛЮБОВИ СЛАДОСТЬ

     [i]Все  новое  -  это  хорошо  забытое  старое...
     Но  любовь  -  вечна  и  всегда  молода...
     Не  верите?..  Я  тоже...  не  верил...  Но![/i]
[youtube]https://youtu.be/MMZwk4PveIE[/youtube]

[i][b][color="#ff00d9"]Во  все  века  любови  сладость,
Как  страсть  к  соитию  –  о  стыд,
В  мгновенье  ока  разбивалась
О  горечь  мелочных  обид.

Придирки,  брань,  косые  взгляды
И  колкость  лживых,  грубых  слов  –
Что  вам  еще,  злодеи,  надо,
Чтоб  сжечь  невинную  любовь?..

Что  ж,  наслаждайтеся  злословьем,
Кичитесь  жесткостью  гримас!..
Они  ваш  образ  –  безусловно!  –
И  лик  людской  погубят  в  вас.

Слова  обидные  все  рушат,
И  злость  любовь  испепелит!..
О  пепелище!  Спрячь  получше
Следы  безумства  и  обид!

На  диком  месте,  на  опале
Взойдут  цветы  и  травы  вновь,
И  как  Исток  –  всему  начало  
Воспрянет  Вечная  Любовь![/color]
[/b]
7.08.2001,
Табачное  (Крым)
[/i]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595689
дата надходження 24.07.2015
дата закладки 25.07.2015


РОМАН СОБОЛЄВ (В СТРИГУН)

Небесна сотня


Була  в  них  геройська  потреба
Останній  завершити  крок,
Полинули  душі  до  неба,
Під  шепіт  принишклих  зірок.
Полинули  душі  до  сонця,
До  правди,  до  волі,  тепла,
І  кожна  душа  оборонця
Крізь  наші  серця  пропливла.
Полинули  душі  крізь  тебе,
Прийми  їх,  спаси,  збережи,
Коли  проведеш  їх  до  неба,
Їм  вічне  «спасибі»  скажи…  

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538575
дата надходження 21.11.2014
дата закладки 26.02.2015


romashka_s

Жага

Я  губ  твоїх  -  нестримана  жага
Чи  твого  серця  –  невловима  туга
До  відчаю  натягнута  струна
Хай  в  тебе  я  –  не  перша…
І  –  не  друга

Я  шал  твоїх  палаючих  бажань
Скільки  б  не  пив  –  усе  буде  замало!
І  вироком  в  часи  розчарувань  –  
Твої  слова  –  Зникай!!!
Усе  –  дістало!

Я  відійду  на  мить,  а  чи  на  крок
Не  хочу  –  далі,  і  не  можу  –  більше!
Бо  знаю,  серед  тисячі  зірок
Знайдеш  -  одну.
І  їй  напишеш  вірші

Нехай  цей  день  у  відчаї  мине
А  завтра  знову  –  вірю!  Хочу!  Боже…
Бо  так  як  ти  –  ніхто  не  зміг  мене!
Бо  так  як  я  -
Тебе  ніхто  не  зможе!


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543332
дата надходження 12.12.2014
дата закладки 26.02.2015


УкрОп

Не плач, кохана, чуєш, я живий.

[b][i]Не  плач,  кохана,  чуєш,  я  живий.
Не  міг  тобі  раніше  подзвонити.
То  був  страшний,  запеклий,  довгий  бій,
Та  ми  не  мали  права  відступити.
Скажи  хоч  слово,  мила,  не  журись.
Утри  сльозу  й  нарешті  посміхнися,
А  ще  молись,  за  нас  усіх  молись.
І  матері  від  мене  поклонися.
Цілуй  дітей  і  батькові  привіт,
Скажи,  його  «Кобзар»  тепер  в  нагоді:
Ми  з  хлопцями  завчили  «Заповіт»,
Під  обстрілом  читаємо  відтоді.
Пробач,  ріденька,  знову  мушу  йти.
І  не  питай,  куди  тепер  рушаю.
Мене  чекають  прокляті  світи,
Коли  вернусь  я  й  сам  уже  не  знаю.
Вона  в  сльозах  стискає  телефон,
Пусті  гудки,  в  душі  гроза  лютує.
Та  він  живий,  то  був  поганий  сон,
Її  любов  його,  таки,  рятує!
А  він  десь  там,  де  небо  у  вогні.
Боронить  свою  землю  від  навали.
Він  вже  давно  не  лічить  ночі  й  дні,
Він  робить  все,  щоб  ми  війни  не  знали!
(З  і-нету!!!)
[/i][/b]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560529
дата надходження 18.02.2015
дата закладки 21.02.2015


УкрОп

Українці мої! То вкраїнці ми з вами, чи як?

[b][i]Я  запитую  в  себе,  питаю  у  вас,  у  людей,
Я  питаю  в  книжок,  роззираюсь  на  кожній  сторінці:
Де  той  рік,  де  той  проклятий  тиждень  і  день,
Коли  ми,  українці,  забули,  що  ми  українці?
І  що  є  в  нас  душа,  повна  власних  чеснот  і  щедрот,
І  що  є  у  нас  дума,  яка  ще  од  Байди  нам  в'ється,
І  що  ми  на  Вкраїні  -  таки  український  народ,
А  не  просто  населення,  як  це  у  звітах  дається.
І  що  хміль  наш  -  у  пісні,  а  не  у  барилах  вина.
І  що  щедрість  -  в  серцях,  а  не  лиш  у  крамничних  вітринах.
І  що  є  у  нас  мова,  і  що  українська  вона,
Без  якої  наш  край  -  територія,  а  не  Вкраїна.
Я  до  себе  кажу  і  до  кожного  з  вас  -  Говори!
Говоримо  усі,  хоч  ми  й  добре  навчились  мовчати!
Запитайте  у  себе:  відколи,  з  якої  пори
Почали  українці  себе  у  собі  забувати?
Запитаймо  й  про  те,  як  ми  дружно  дійшли  до  буття,
У  якому  свідомості  нашій  збагнути  незмога,
Чим  солодший  од  меду  нам  видався  чад  забуття
Рідних  слів,  і  пісень,  і  джерел,  і  стежок  від  порога.
Українці  мої!  То  вкраїнці  ми  з  вами,  чи  як?
Чи  в  "моголах"  і  вмерти  судила  нам  доля  пихата?
Чи  в  могили  й  забрати  судилось  нам  наш  переляк,
Що  розцвів  нам  у  думах  смиренністю  "меншого  брата"?
Українці  мої!  Як  гірчать  мені  власні  слова...
Знаю  добре,  що  й  вам  вони  теж  -  не  солодкі  гостинці.
Але  мушу  казати,  бо  серце,  мов  свічка,  сплива,
Коли  бачу,  як  люто  себе  зневажають  вкраїнці.
Я  вже  й  сам  ладен  мовить:  "Воно  тобі  треба?..  Стерпи!"
Тільки  ж  хочу,  вкраїнці,  спитати  у  вас  нелукаво:
Ради  кого  Шевченкові  йти  було  в  Орські  степи?
Ради  кого  ховати  свій  біль  за  солдатську  халяву?
То  хіба  ж  не  впаде,  не  закотиться  наша  зоря,
І  хіба  не  зотліє  на  тлін  українство  між  нами,
Коли  навіть  на  згарищі  долі  й  зорі  Кобзаря
Ми  і  досі  спокійно  себе  почуваєм  хохлами?
Українці  мої!  Дай  вам  Боже  і  щастя,  і  сил.
Можна  жити  й  хохлом,  і  не  згіркне  від  того  хлібина.
Тільки  хто  ж  колись  небо  нахилить  до  Ваших  могил,
Як  не  зраджена  вами,  зневажена  вами  Вкраїна...
[color="#a81010"](Віктор  Баранов)[/color][/i][/b]

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560746
дата надходження 19.02.2015
дата закладки 21.02.2015


Юля Гармаш

Непросто

А  что  касаемо  меня  –  
Придумай  оправданья  сам,
В  мирах  кредитов  и  реклам
Так  холодно  моим  ступням
И  зябнут  пальцы.  Я  уйду  
От  одиночества  души,
А  ты  живи  и  не  греши,
Верь  мне,  я  там  не  пропаду.

Хотя,  касаемо  тебя  –  
Родное  мне  твое  плечо
И  книги  те,  что  ты  прочел,
Я  открывала  для  себя…
А  в  этих  книгах  ночь  нежней,
И  от  твоих  теплее  рук,
И,  показалось,  ты  мой  друг…
Непросто  оставлять  друзей.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525580
дата надходження 24.09.2014
дата закладки 31.10.2014


Владимир Зозуля

Грустинка

Вновь  грустинки  стекляшка  расколота,
Грани  острые  сердце  кроят...
Где  же  ты,  я  ищу  тебя,  молодость,
Ясноглазая  юность  моя?

Разлетелись  по  травушке  скошенной
Перетертые  в  скачке  шлеи'...
Как  утеряны,  где  же  вы  брошены,
Золотые  надежды  мои?

Где  той  солнечной  радуги  перевязь?
Где  та  чувств  полнота  до  краев?
Где  же  ты,  что  мне  в  грезе  навеялось,  
Синеглазое  счастье  мое?

По  каким  сеновалам  разбросано
Неумелых  объятий  тепло?
Где  ты,  девочка,  с  русыми  косами,
За  какие  моря  унесло?..
...
Что  тревожишь  мне  сердце  печалями,
Моя  муза  тоскливая?-  Сгинь!
Отсияла  за  дальними  далями
Моей  юности  светлая  синь.

Не  зови,  ничего  не  осталось  там.
Что  ты  мечешься,  ищешь,  душа?
Слышишь,  кони  всхрапнули  с  усталостью,
И  с  рысей  переходят  на  шаг?

Серебрятся  года  зимней  стужею.
Жизнь  проходит,  привычно  вполне,
Но…  какой-то  чужой  и  ненужною,
По  ошибке  доставшейся  мне.

Все  уже  и  отмерено  полностью,
И  отрезано,  тонко,  уже...
Что  там  видно,  склонившись  над  пропастью,
Из  окна  на  седьмом  этаже?..

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471018
дата надходження 08.01.2014
дата закладки 10.01.2014


Олександр ПЕЧОРА

ПОВЕРТАЮСЬ ДО РІДНОЇ ХАТИ

Відлітають  з  гнізда  пташенята,
а  на  крилонька  пам’ять  беруть.
Важко  доленьку  наздоганяти,
нелегка  ж  простирається  путь.        

Як  же  часто  мене  доля  била!
Походив,  побродив,  політав…
Рідна  ж  хата  –  повік  буде  мила.
Звідси  в  світ  йде  дорога  свята.        


Приспів:

У  світі  –  доріг  багато…
Єдине  небо  –  не  видно  дна.
І  рідна  селянська  хата
на  цілий  всесвіт  повік  одна.

Вертаюсь,  вклоняюсь,  каюсь,
через  висоти,  через  літа.
Немає  на  світі  раю,
та  рідна  хата  мені  –  свята.


В  рідний  двір,  де  любисток  і  м’ята,
повертаюсь  на  крилоньках  мрій.
В  рідну  хату,  де  мама  і  тато,
де  негаснучих  споминів  рій…          

Як  би  доля  мене  не  сварила,  –
рідне  хатнище  радо  віта.
Тут  лікую  поранені  крила.
Тут  Вітчизни  моєї  вівтар.        
                 

Приспів.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464798
дата надходження 08.12.2013
дата закладки 19.12.2013


Олександр Крутій

Для дружини

Сьогодні  ти  ще  є  у  мене
Я  чую  голос  ніжний  твій.
Твоє  закохання  шаленe
Мов  сильний  вітер,  буревій.

Його  я  відчуваю  всюди
Воно  зі  мною  завжди  є.
Здивовано  говорять  люди
"Ви  бачили  колись  таке?"

Я  часто  гніваюсь...  потреба?
Сказать  по  правді,  без  причин.
Та  якщо  треба,  я  для  тебе  
Перлини  підійму  з  глибин.

Якщо  захочеш,  я  рукою
Дістату  з  неба  зірочок.
Та  покладу  перед  тобою
На  український  рушничок.

Тебе  кохаю  до  неcтями  
За  ради  тебе  я  живу.
І  те  кохання,  що  між  нами
У  серці  свому  збережу.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462811
дата надходження 27.11.2013
дата закладки 14.12.2013


Георгій Федорович

Світає й смеркає

Світає  й  смеркає,
Світає  й  смеркає
І  що  нас  чекає  
Ніхто  ще  не  знає.

Якби-то  нам  знати,
Що  завтра  чекати,
Чи  гонор  тримати,
Чи  сльози  ковтати.

Майбутнє  не  чути,
Майбутньому  бути,
Знайде  нас  усюди
І  вхопить  за  груди.

Тримаймось,  панове,
Життя  так  чудове,
Спекотне  й  зимове,
Незнане  й  раптове.

Світає  й  смеркає,
День  швидко  минає,
Не  кожен  те  має,
На  що  він  чекає.
17.04.04.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465152
дата надходження 10.12.2013
дата закладки 13.12.2013


Олена Бондар (Бондаренко)

Проворна невістка

Журиться  стара  свекруха
Не  встає  з  постелі,
Бо  нема  чим  побілити
У  кімнаті  стелю.

А  невістка,  усміхнулась,
Й  зразу  як  з  кілочка:
Щітки  нема?  –  зараз  буде,
Чи  й  не  заморочка!

Підхопилася    хутенько,
Ножиці  вхопила:
Без  бороди  свого  свекра
Умить  полишила.

І  вже  з  свекрового  клоччя
Щітку  змайструвала
І  завзято  кругом  стелю  
В  хаті  збілувала.

-  Чого  ж  знову  ви  не  в  дусі
В  свекрухи  питає.
-  Не  фарбовані  в  нас  вікна,
Пензлика  немає!

-  Буде  пензлик,  сама  його
Зробити  беруся!
І  у  свекра  вже  чикрижить  
Будьонівські  вуса!

Так  минуло  трохи  часу,
Чи  якась  година,
На  обід  синок  приїхав
Й  бачить:  деревину,

Що  її  аж  на  вершечку
Батько  обіймає.
Цікавиться  син  у  нього:
Що  це  означає?

-  Дві  дурепи  надумали
Смажить  в  клярі  зайця
А  я  бідний  і  не  знаю
Чи  є  у  них  яйця.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457836
дата надходження 01.11.2013
дата закладки 02.11.2013


Олекса Удайко

Плачуть чорнобривці при дорозі

Край  дороги  квітли  чорнобривці,
Милували  зір  закоханих  людей.
Та  знайшлись  такі  черстві  і  ниці,
Що  зім'яли  цвіт  в  спекотний  день.

Плачуть  чорнобривці  при  дорозі,
Жалібно  так  кличуть  підійти:
"Милий  мій,  чи  ти  іще  у  змозі
Подолать  незвідані  світи?"

                               Приспів:

                               Чорнобривці  зів'ялі,
                               Наче  втрачена  воля,
                               Наче  зламана  доля,  –
                               Мій  покривджений  світ!
                               Ви  раніш  чарували,
                               Мої  квіти  печалі,
                               Мов  птахи  у  неволі,
                               Нині  зламаний    цвіт!

Підійшов  прохожий  до  зів'ялих,
Підібрав,  джерельною  полив.
Але  вельми  сильно  лист  зім'яли  –
Квіти  все  ще  никли  до  землі...

Плачуть  чорнобривці  при  дорозі  –  
Ой,  немилий  їм  жорстокий  світ!
Вже  курличе  осінь,  журавлина  осінь:
"Нелегкий  у  вирій  переліт".

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423486
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 27.10.2013


Tanya_L

Питер!

Встретил  меня,  ты  безумно  красиво.
Признаюсь,  я  была  польщена.
На  Московском,  тогда  молчаливо.
Ты  ведь  понял,  что  я  влюблена!

Закружил  меня,  легко  и  игриво.
Возле  "Авроры"  крепко  обнял,
И  на  Васильевском  так  бережливо,
Сердце  моё  навсегда  заковал.

На  Дворцовой  стоял  горделиво.
В  величие  твоём  билась  Нева.
И  только  Фонтанка  неприхотливо
Душу  твою,  для  меня  берегла!

Когда  провожал,  было  дождливо,
Помнишь,  на  Невском  в  4  утра.
Глядел  на  меня  ещё  так  прозорливо
Но  остаться  с  тобой  я  не  смогла!

Знаю,  Питер,  ты  ждёшь  непрерывно
Моего  возвращения  в  родные  места!
И  я  влюблённо,  по  детски,  наивно
Обещала  вернуться!Вернусь  навсегда!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444000
дата надходження 18.08.2013
дата закладки 20.10.2013


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2013


євген уткін

ЧОРНИЙ ТЮЛЬПАН

Душмани  там,  душмани  тут
З  гори  стріляють,  з  низу,  в  спину,
А  наречені  дома  ждуть  
В  далекій,  любій  Україні.

В  міжгір’ї  стелиться  туман
Тріщать  з  усюди    автомати
Будь  проклятий  Афганістан
За  те,  що  гинуть  тут  солдати.

Немає    хлопцям  двадцяти,
А  їх  в  Афганістан  на  плаху
Примушують    по  смерть  іти
За  що?  За  Бога?  За  Аллаха?

Ні!  На  догоду  комуністам,
Які  в  напрузі  світ  тримали.
В  догоду  цим  авантюристам
Скрізь  наші  хлопці  помирали

За  для  яких  амбітних  схем
«Ввесь  мир  насилия  розрушиш
До  основанья,  а  за  тем….?»
Віддати  Богу  душу  мусиш?

Тож  гинули  наші  сини  
Не  тільки  лиш  в  Афганістані.
А  поверталися  вони  
До  дому  –  в  чорному  тюльпані.

Кабул,Баглан  чи  Кандагар  –  
Хіба  ж  це  наша  батьківщина?
Та  й  Гіндукуш,  що  поміж  хмар
Також    -  не  рідна  Україна.

Минув  той  час,  а  що  за  ним?
Безглузда  смерть  в  чужому  краю!  
Я  ті  часи  і  той  режим
Із  болем  гнівно  проклинаю!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405185
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 08.10.2013


Радченко

Здалося заблукало літо (акро)

[b]З[/b]далося  заблукало  літо  бабине  в  туманах,
[b]Д[/b]орогу  в  осінь  все  не  може  знову  віднайти.
[b]А  [/b]дощ  його  тримає  в  самоті,  як  у  кайданах,
[b]Л[/b]укавить,  вміло  плутає  і  розмива  сліди.
[b]О[/b]сінню  пісню  дощ  і  вітер  в  унісон  співають:
[b]С[/b]умна  й  болючо-ніжна,  бесконечна  водночас.
[b]Я[/b]к  швидко  дні  осінні  в  дощовій  імлі  минають.
[b]З[/b]багнути  страшно  -  так  трапляється  в  житті  колапс.
[b]А[/b]  як  же  хочеться,  щоб  літа  бабиного  ніжність
[b]Б[/b]арвисто-золоті  скрізь  розстеляла  килими.
[b]Л[/b]етіло  б  листя  кольорове,  ніби  дивовижність,
[b]У[/b]  серці  ти  і  я  красу  цю  зберегти  б  змогли.
[b]К[/b]оли  узимку  будуть  заметілі  танцювати,
[b]А[/b]  морозець  на  вікнах  залишатиме  узор,
[b]Л[/b]аскаво  скажеш:  "  Зараз  я  не  зможу  промовчати,
[b]О[/b]сіння  казка  снилася  мені  сьогодні  знов:
[b]Л[/b]етить,  кружляє  у  повітрі  листя  золотаве
[b]І[/b]  ми  крізь  золотисту  заметіль  удвох  йдемо.
[b]Т[/b]ак  затишно.  Тепло  осіннє  напрочуд  ласкаве
[b]О[/b]горне  нас.  Слів  не  потрібно  Просто  мовчимо.".

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451915
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 01.10.2013


Федик Юрій Михайлович

Порой с улыбкой равнодушной

Порой  с  улыбкой  равнодушной,
Любимые  смотрят  глаза,
И  чувств,    Цветок  ,  сомненья  душат,
Грусть  обвивает  как  лоза.

Душа    стремиться  к  Солнцу,  свету,
Наивно  веря  в  чудеса,
Но    в  грусти  горькие  куплеты,
Течет  любовная  роса.

Лишь    не  под  силу  тучам  черным,
Порвать  Цветка  и  Солнца  нить,
И  злой  Судьбы  тяжелый  жернов,
Любовь  не  сможет  измельчить  .

Хоть    на  секунду  луч  надежды,
Согреет  листья  и  опять,
Исчезнет  счастья  вестник  нежный  ,
Душа    с  желаньем  будет    ждать.

Любовь    не  требует  награды,
И  чувств,  Цветок,  не  отцветет,
Когда  мы  Солнцу  сердцем  рады,
И  смотрим  жадно  на  восток.



пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450901
дата надходження 25.09.2013
дата закладки 29.09.2013


sandr

Ночная гроза

Прекрасен,  ясен  мир  ночной  грозы.
Есть  в  звуках  грома  грозное  стаккато.  
Сверканье  молний  с  гибкостью  лозы
Танцующих  по  краешку  заката.

Как  радостно  взорвалась  тишина,
Пришитая  к  стеклу  разящим  светом.
Ждёшь  затаив  дыханье  и  она,
Во  тьме  вскипает  громовым  ответом.

Спешит  душа  навстречу  облакам,
И  там  любуясь  многоцветьем  ночи,
Вдыхает  запах  молний  как  цветка.
Там  запах  грома  темнотой  отточен.

Вот  застучали  палочки  дождя,
По  барабанам  жаждущего  поля.
С  коротким  летним  ливнем  уходя,
Гроза  и  ночь  гуляют  на  просторе.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442927
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 10.09.2013


Ninel9

МІЙ СИНІЙ ПТАХ

О,  віршу  мій!  Яким  тебе  штовхнуть  ядром,
Щоб  вивести  на  голубу  орбіту,
Щоб  слово  й  мисль  народженні  моїм  пером,
Метнулись  птахом  синім  до  зеніту?

Яким  шляхом  тебе  підняти  до  вершин,
Щоб  ти  палав  –  не  знав  лиху  годину?
Душа  тремтить  моя,  бо  ти  ж  мені,  як  син…
Якого  я  ніколи  не  покину!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221443
дата надходження 11.11.2010
дата закладки 06.09.2013


Ninel8

ПРОЛІСОК

Птахи  співають  на  відлигу...
Он,  бачте,  плине  вже  струмок,
І  перший  пролісок  з-під  снігу,
Неначе  стелить  килимок.

Немов  світліше  стало  в  полі,
(Благословенна  кожна  мить!)
А  зірка  на  краєчку  долі
Від  щастя  злякано  тремтить.

10/11-2008р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158388
дата надходження 29.11.2009
дата закладки 06.09.2013


Віталій Войтко

Козацька пісня

Козацька  слава  квітне  у  віках,
Крізь  дим  сторіч  летить,  неначе  птах.
А  я  козацьку  пісню  в  світ  несу,
Прекрасну,  ніжну,  чисту,  мов  росу.

Бо  пісня,  це  відрада  козака,
Вона  стрімка,  немов  в  горах  ріка.
Я  пісню  цю  нащадкам  донесу,
Прекрасну,  ніжну,  чисту,  мов  росу.

                                                             Приспів:
                       Гей,  гей,  козаче,  друже  вірний  мій,
                       Дружину  любу  серденьком  зігрій!
                       Бо  вона  славна  з  бою  тебе  жде.
                       Твоїх  дітей,мов  птаха,в  світ  веде.

Козацька  доля  радісна  й  сумна,
Та  в  серці  вірному  любов  одна.
А  я  козацьку  вірність  в  світ  несу,
Прекрасну,  ніжну,  чисту,  мов  росу.

Бо  я  нащадок  славних  козаків,
Від  батька,діда,  з  далини  віків.
Бо  я  козацьким  родом  дорожу,
Козацький  рід  в  синах  я  збережу!

                                                               Приспів.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391863
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013


Віктор Нагорний

Замело дороги

Замело  дороги,  снігом  завалило.
Човгаються  ноги,  літає  білило!
Вітер  розходився  і  гойдає  віти.
У  таку  негоду  –  вдома  відпочити.

Розпалити  грубу,  сісти  в  крісло,  поряд.
Милуватись  чистим,  що  вкриває  сморід,
Що  ховає  зелень  під  свої  долоні.
Обіймає  крони  і  цілує  скроні…

Заварити  каву,  запросити  в  гості
Чарівну  та  пишну,  з  запашним  волоссям.
Розглядати  очі  і  красу  небесну.
Щоб  зустріти  разом  вечір,  ранок,  весну.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391785
дата надходження 12.01.2013
дата закладки 12.01.2013


Дід Петро

ПОЦІЛУНОК

Зберу  своїх  літ  вино
І  виллю  у  келих  ночі,
Нехай  протече  воно
Крізь  губи  твої  дівочі.
Нехай  пропече  вогнем
Твій  перший,  палкий  цілунок,
Ми  згодом  усе  збагнем,
Віддавши  життя  в  дарунок.
       Ми  згодом  усе  збагнем,
       Віддавши  життя  в  дарунок.

А  зорі  твоїх  очей  
Палатимуть  від  наснаги,
Та  чистий  вогонь  ночей  
Врятує  тебе  від  спраги.
Крила  пришиють  тобі
Турботливі  руки  Бога.
Ти  чуєш,  дзвенить  мобі,
То  мабуть  дзвінок  від  Нього!
     Ти  чуєш?  дзвенить  мобі.
     То  мабуть  дзвінок  від  Нього!            

                                       14.08.2004р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384178
дата надходження 11.12.2012
дата закладки 12.12.2012


Radost

О запретном

Сладкое  душистое
Рубиново-блестящее
Малиново  варенье
Домашне-настоящее

Посматривает  дочка
И  слюночки  глотает
А  мама  очень  строгая
Открыть  не  разрешает

-  Не  время,  не  сезон,
Зимы  дождаться  надо
А  дочка,  постаравшись
Простыть  в  жару  так  рада

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343534
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 09.12.2012


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2012


Evgenij_Kedrov

Гоните демонов молитвой!

Добро  и  Зло,  как  плюс  и  минус,
Как  юг  и  север,  день  и  ночь,
Ведут  сражения  незримо
В  людской  душе!  Гоните  прочь,
Гоните  демонов  молитвой!
Гоните  ладаном  чертей!
Победой  завершится  битва
Добра  над  злом  пусть  у  людей!

©  Евгений  Кедров,  2009
Свидетельство  о  публикации:  №  6963-126732/20091128

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242762
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 09.11.2011


Віталій Назарук

Я живу у щасливому тумані

Я  в  тумані  сховаюсь  від  тебе,
Та  по  росах  прийду  світанкових…
Розстелю  біля  ніг  своє  небо
І  розсиплю  сіяючі  зорі.

Попрошу  вітер  сльози  зсушити
І  цілунки  заплести  у  коси.
Повернусь,  бо  не  можу  я  жити,
Коли  серце  кохання  ще  просить.

Обніму,  як  завжди,  як  в  останнє,
Пригорну,  нехай  серце  співає…
Ти  ж  моя,  моя  зіронька  рання,
Я  тебе  до  без  тями  кохаю.

А  роки  …  Я  їх  просто  не  чую…
Сивина…  Її  просто  не  бачу…
Як  з  тобою…  Тобою  милуюсь…
Як  без  тебе,  буває  заплачу.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291157
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 06.11.2011


Андрій Бабич

Я не чаю души в тебе…

Я  не  чаю  души  в  тебе...
Нет,  -  всё  это  не  лесть.
Мне  б,  «спасибо»  сказать  Судьбе
Лишь  за  то,  что  ты  –  есть.
Но,  когда  тебя  рядом  нет,  -  
Вновь  шепчу  я,  любя,  -  
Что  готов  быть  с  тобой  –  сто  лет!
Но,  -  ни  дня  без  тебя…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289708
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 01.11.2011


Андрій Бабич

Недругові…

Може,  думаєш,  -  вищий  за  всіх?
Ні,  -    не  треба  навшпиньках  стояти.
Ти  не  той  зашкарублий  горіх,
Щоб  міцні  мої  зуби  зламати.
Ними  гриз  я  каміння  щодня,
Обмивав  іх  «гіркою»  щоденно.
Ти  схопився  за  ношу.  Підняв?.
Чорта  з  два!  Ще,  -    далеко  до  мене.
Не  чекай,  -  що  спіткнусь  чи  втомлюсь:
Я  крокую  упевнено  вгору.
Та,  повір,  -  не  за  те  знов  молюсь,    
Щоб  було  тобі  гірше,  ніж  вчора…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287236
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 20.10.2011


МАЙДАН

ЛЮБОВЬ И ВОДКА

Любовь  как  водка  разных  марок.
С  одной  приятно  посидеть.
И  нет  как-будто  перегара,
И  даже  хочется  запеть.

Другой  же  только  смочишь  губы,
Уже  не  можешь  тормознуть.
От  почек  пшик  и  печень  губит,  
Ни  почесаться  ни  зевнуть.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287046
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 19.10.2011


Микола Шевченко

Кохаймо світ! (пісня)

Друга,  вдосконалена  версія  пісні.
Сл.,муз.,аранж.,  вокал  -  Шевченко  М

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208076
дата надходження 27.08.2010
дата закладки 13.09.2011


Журавка

Нет одиночества!

Нет  одиночества,  не  стало.    
И    захотелось  снова  жить.  
Каким  магическим  кристаллом  
Сумел  меня  приворожить?  
Награда  ты  иль  наказание  
Еще  так  сложно  мне  понять.    
Невыносимо  испытание  -    
Любовь  разлукой  проверять.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278841
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Уставшее сердце

Другой маршрут

Безделью  смерть,  жизнь  только  желанию
Ведь  это  твоё  второе  дыхание
Срывает  башню,  тебе  дарит  крылья
Вся  грусть  и  печаль  развеются  пылью

Желанье  ударит  фонтаном  безумным
И  новые  песни  ударят  по  струнам
Давай  же,  снимай  эту  грустную  маску
И  серые  будни  зальёт  яркой  краской

Ты  к  цели  своей  полетишь  напролом
Сметая  проблемы,  невзгоды  крылом
Сквозь  тернии  и  к  звёздам  мечту  пронесёшь
Ты  лучший,  ты  сильный,  и  ты  всех  порвёшь

Нет  времени  плакать,  о  прошлом  жалеть
Так  можно  до  пепла  как  свечка  истлеть
Чтоб  сам  по  себе  свет  в  душе  не  угас
Поверить  в  себя  должен  каждый  из  нас

Твои  лучшие  друзья  -  это  лень  и  пофигизм
Твои  комплексы,  зависть,  страх  и  эгоизм
Обыватель,  как  и  все  в  цепи  серости  закован
Разве  ты  желаешь  жить  дальше  по  чужим  канонам

Плотно  в  сети  ты  окутан  этой  массовой  культуры
А  твой  разум  затуманен  дым  машиной  диктатуры
Ты  всего  лишь  потребитель,  овощ  с  грядки  и  не  больше
Но  есть  время  всё  исправить,  жить  умнее  и  попроще

Как  много  людей  что  плывут  по  течению
Мешая  сомнений  мучения  с  ленью
Создали  себе  лишь  иллюзию  счастья
Собственный  плен,  это  клетка  безвластия

Живи  сейчас,  кричи,  дыши
Убей  печаль,  жги  и  круши
Пусть  все  стоят,  чего-то  ждут
Ну  а  у  нас  другой  маршрут

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201437
дата надходження 17.07.2010
дата закладки 10.08.2011


Андрій Бабич

Зла любовь, - говорят…

Зла  любовь,  -  говорят…  
Знать  любовь,  -  честь  имел.
И  мою,  -    в  один  ряд
Я  поставить  не  смел.
А  ещё  скажу  вам,
Что  по  злой  –  не  страдал.
И  по  чьим-то  глазам
Лишь  свою  угадал…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250112
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 15.04.2011


Віктор Нагорний

Пішов спокійно

Пішов  спокійно,  і  дверьми  не  грюкав,
Без  сварки,  без  образливості  слів...
Твоїх  пояснень  він  уже  не  слухав,
Їх  не  було  тоді,  коли  хотів...

І  що  казати?  Про  любов,  про  зраду?
Про  те,  що  в  серці  залишає  слід?
Тепер  красуйся  спереду  і  ззаду!
Бреши  собі,  що  він  давно  набрид...

Ти  не  сплакнеш,  принаймні  не  сьогодні.
Сьогодні  відсвяткуєш  у  вині...
А  одинокість  –  гірша  ніж  безодня,
Прийде  пізніше  з  сумом…  без  гульні.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241816
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 18.02.2011


tosikosan

Мама - Богиня мира и тепла (песня)

Вот  опять  холода  наступают,  
заметает  зима  города.
Мама  ты  всех  красивей  на  свете,  
не  беда,  что  уходят  года.
Стала  ты  вдруг  на  осень  похожей,  
словно  иглы  в  стогу  седина.
Но  в  душе  ты  гораздо  моложе,  
ты  прекрасна,  всегда  молода.

Молодость  ушла  ее  ведь  не  вернуть,  
юность  пролетела  как  стрела.
Кто  сказал,  что  легким  будет  путь,  
жизнь  прекрасна,  но  идут  года.
В  руки,  я  беру,  твою  ладонь,  
и  целую  сердцем  согревая.
Мама  -  ты  Богиня  Мира  и  тепла,  
я  люблю  тебя  моя  родная.

Вновь  рисуют  пейзажи  морозы,  
лужи  сотканы  прочно  со  люда.
на  глазах  твоих  мамочка  слезы,  
но  румянец  скрывают  года.
На  деревьях  висят  плача  льдинки  
и  поют  строки  в  такт,  провода.
Покидают  родителей  дети,  
ждут  их  семьи,  друзья,  города.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223783
дата надходження 22.11.2010
дата закладки 06.02.2011


tosikosan

Моя - від сліз і до оргазму

Моя  -  від  сліз  і  до  оргазму.
Її  пустив  на  свій  поріг.
Вражає  серце  й  розум  разом,
Я  припадаю  їй  до  ніг.

Вона!  Вона  -  моя  планета
Моє  кохання,  сміх,  печаль
Вона  бажань  моїх  –  сонета
І  мрій  моїх  -  граційна  лань.

ЇЇ!  Її  Ношу  в  своєму  серці.
Благаю,  доле,  так  сприйми...
Кохання  хочу  в  темпі  скерцо
Плащем  блаженства  обійми.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237241
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 05.02.2011


Журавка

У пошуках щастя

До  щастя  нам  з́авжди  чогось  би  іще.  
Ну  от  би  ще  це  -  і  було  б  все  чудово!  
Лиш  час  непомітно  в  нікуди  втече
Все  ж  так,  по-англійськи:  з  порогу  ні  слова.
А  в  старості  мудрій  (так  вже  повелось)
Те  слово  «було»  нам  з  усіх  найсолодше.  
Було  ж  воно,  щастя!  Ну,  ось  воно!  Ось!  
А  молодість  вперта  не  бачить,  не  хоче.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219111
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 01.02.2011


Журавка

Голуб’я

Я  голуб»ям  зігріюсь  біля  тебе.
Так  солодко  у  долі  на  плечі.
Колись  все  рвались  крила  мої  в  небо,
Під  непривітні  доторки  дощів.  
«Я  твій  союзник!»  -    кликав  вгору  вітер.  
Та,  як  коханець,  не  просив  руки.
«О,    як  це  нудно  -  жити  поміж  літер,
І  бити  крила  об  чужі  шибки»…
Дай    голуб’ям  зігрітись  біля  тебе.
Намерзлася  на  волі…  досхочу.    
Впусти  у  клітку  і  замкни.  Так  треба!
(Світанок  прийде  -  все-одно  втечу).

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229177
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 01.02.2011


Фурманец Натали

ВЫСОКАЯ ПРОБА

Я  наточу  острей  ножи  –
Свободной  воли  снаряженье,
Обрежу  наросты  души  –
Греховной  сути  отложенье

И  разгоню  гнилую  кровь  –
Остаток  зависти  и  злобы  –
И  в  сердце  выплавлю  любовь
Не  низкой,  а  высокой  пробы.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230754
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 26.12.2010


Фурманец Натали

МЫСЛИ

Что  наши  мысли?  Это  лава,
Непостижимости  поток.
Они  -  смертельная  отрава,  
Они  -  живительный  глоток.
То  в  пламени  своем  сжигают,  
Как  прошлогоднюю  листву,  
То  к  жизни  вновь  воспламеняют
И  нас  на  подвиги  зовут.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218680
дата надходження 28.10.2010
дата закладки 28.10.2010


В.Александр

Повір кохана-це для тебе.

Я  намалюю  тобі  ніч
З  зорями  ясними  на  небі.
Що  іноді  летять  з  небес,
Повір  кохана-це  для  тебе!

Я  намалюю  тобі  день,
Пташиний  спів  у  синім  небі.
І  сонечко  дає  тепло,
Повір  кохана-це  для  тебе!

Я  намалюю  тобі  ліс,
Високі  гори,небо  синє.
Я  намалюю  тобі  все-
Про  що  ти  навіть  і  не  мрієш.

І  все,що  буду  малювать
Що  пензлик  створить  на  папері,
Коханням  буду  зігрівать
Бо  це  ти  знаєш-  все  для  тебе!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215293
дата надходження 10.10.2010
дата закладки 19.10.2010


Omega

Зима

Снег  закружит  белыми  хлопьями,
и  малыш  вдруг  в  ладоши  захлопает,
и  в  шубченке  своей  неуклюжий,
в  самом  первом  танце  закружит,
и  проложит  свой  первый  след  -
самый  первый,  как  этот  снег.
И  Зима  его  щечки  щиплет,
и  следы  его  снегом  засыплет.
Малышу  же,  конечно,  покажется,
что  Зима  эта  просто  проказница!
(стихотворение  написано  под  Новый  1976  год.  Мне  17)

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210344
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 11.09.2010


Ольга Шарова

Стишок на птичьем языке

Как  будто  я  в  чужой  стране:
Язык,  мне  незнакомый,
Звучит  снаружи  и  во  мне.
Удмуртский  или  коми?

Отдельных  слов  мне  не  понять,
Лишь  звуков  переливы:
Шум  листьев,  ветра,  волн  и,  глядь,
Знакомые  мотивы!

Вокруг  меня  -  моя  страна,
Мой  край,  родной  до  боли:  
Я  -  в  пермской  парме,  и  она
Вогульским  мне  глаголет.


Фото:  гора  Полюд,  вид  из  Чердыни.
Пермский  край.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210341
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 11.09.2010


Андрій Бабич

Пишу тебе…

Пишу  тебе…  А,  надо  ли?
Какой  в  том  смысл?  Не  знаю.
Как  звёзды  с  неба  падали,
Ты  видела,  родная?
Вот  так  и  я  у  ног  твоих
Останусь  пеплом  серым.
Без  спутниц  всех  дорог  моих  -  
Любви,  надежды,  веры…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209258
дата надходження 04.09.2010
дата закладки 04.09.2010


Даринка Квач

"СВЯТКОВИЙ САЛЮТ" Україна у наших серцях!

Влетіла  ластівка  в  домівку,
Тримала  в  клювику  листівку.
В  листівці  тій  є  блага  вість:
до  нас  прийде  поважний  гість!

Сліпий  старець,  в  руці  бандура.
він  грає  так,  щоб  ви  відчули
свободу,  й  волю  берегли.
Щоб  якості  ці  віднайшли!

Є  дім  у  вас  і  є  родина.
Відтворена  така  картина,
що  намальована  любов"ю.
А  в  центрі  сим  є  Україна!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207590
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 03.09.2010


Андрій Бабич

С осенним холодом…

Когда  с  осенним  холодом
Остынет  голова,
Когда  поймёшь,  что  молодость  
Не  каждый  раз  права,
Когда  ночами  тёмными,
Вдруг,  потеряешь  сон,  -  
Ты  помолись,  чтоб  вспомнил  я,
Что  был  –  в  тебя  влюблён…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207935
дата надходження 26.08.2010
дата закладки 27.08.2010


alla.megel

Дитинство. Диптих

Ввійду  в  дитинства  береги  святії,
Де  Божа  Матір  дивиться  з  ікон.
Дорослого  життя  перипетії
Розтануть  тихо,  як  ранковий  сон.

Я  там  ще  вірю  в  світанкову  долю,  
Пасу  мурашок  і  порічки  їм.
Там  про  дитячі  сумніви  і  болі
Бабусиним  долоням  розповім.

Там  ще  невдачі  не  гніздяться  в  стрісі,
Чигають  у  дорослості  жалі,
Там  підлітки-ромашки  на  узліссі,
Як  я,  ще  недоторкані  й  малі...
**************************

Вже  облетіли  пелюстки  квітчасті,
В  житейське  море  вилилась  ріка.
Лобастеньку  голівку  правнучати
Уже  не  пестить  бабина  рука.

В  моїм  саду  розлуки  колобродять.
Навкруг  життя  -  столикий  іподром...
   Журавлик  заглядає  у  колодязь  -
       Дитинство  хоче  виловить  відром...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171518
дата надходження 12.02.2010
дата закладки 09.08.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.08.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.07.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2010


Андрій Бабич

Не чекай на кохання…

Не  чекай  на  кохання  –  без  сліз,
Не  чекай  на  розлуку  –  без  болю.
Та  образу  і  гнів  до  валіз
Не  пакуй,  щоб  забрати  з  собою.
Як  насправді  кохаєш,  -  терпи!
Чи  то,  пестить  любов,  чи  лінчує.  
Її,  справжню,  побачить  сліпий,
І  глухий  її,  справжню,  почує.
Не  чекай  на  кохання…  Кохай.
Там  пізнаєш,  -    і  пекло,  і  рай…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201244
дата надходження 16.07.2010
дата закладки 16.07.2010


Андрій Бабич

Прости меня, Боже…

Хотелось  мне,  всё  же,
Любить,  быть  любимым
И  счастье  делить  на  двоих...
При  этом  я,  Боже,
Дорогой  шёл  мимо
Церквей  и  Заветов  Твоих.
И  душу  я  тоже
Засыпал  камнями
Разгула  и  страстных  утех…
Прости  меня,  Боже,
И,  -    вырви  с  корнями!
Мой  сладкий,  чудовищный  грех…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200362
дата надходження 11.07.2010
дата закладки 16.07.2010


Андрій Бабич

Вновь и вновь – люблю…

Время,  пролетая  синей  птицей,
За  собою  весело  зовёт.
Мне  –  не  по  пути.  Мне  веселиться,  -    
Что-то  не  даёт.

Это  «что-то»  -  точно,  не  отпустит
Моё  сердце  в  праздничный  полёт.
Это  «что-то»  -  псевдоним  той  грусти,
Что  мне  душу  рвёт.

И,  тебя  невольно  вспоминая,
Вспомнить  обо  мне  –  тебя  молю…  
Ведь,  тебя  я  –  не  любил,  родная.
Вновь  и  вновь  –  люблю…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200515
дата надходження 12.07.2010
дата закладки 15.07.2010


Андрій Бабич

Я тебя разлюбил…

Я  тебя  разлюбил…  Ну,  -  почти…
Мне  осталось,  совсем  уж,  -  немного.
Только  в  том  промежутке  пути
Как  не  сбиться  бы  снова  с  дороги?

Только  в  том  промежутке  всех  чувств  -  
Мне  всё  бредится,  что  не  остыл  я.
Вновь  к  тебе  днём  и  ночью  лечу
На  уставших,  подрезанных  крыльях.

Эта  рана  -  насколько  свежа,
Что  тебя  я  –  не  скоро  забуду.
Но,  хотел  бы  я  знать,  -  где  межа
Этим  серым,  непрошенным  будням?

И,  хотел  бы  я  знать,  -  как  уйти
С  той  дороги,  ведущей  к  любимой,
Как,  на  том  перекрёстке  пути,
Не  заметив  её,  -  пройти  мимо?

Я  тебя  разлюбил…  То  ли,  -  нет…
Мне  не  трудно  на  это  ответить…
Но,  сползает  тихонько  в  кювет
То,  чем  я  до  сих  пор,  -    жил  на  свете…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201048
дата надходження 15.07.2010
дата закладки 15.07.2010


Юлія Солнцева

Незламная, нескорена

Незламная,  нескорена,  ти  вічна  і  жива.
Червоною  калиною  твоя  душа  цвіла.
Стежинкою-мережкою  у  літньому  садку,
Росинкою  на  сонечку  до  тебе  я  прийду.
 

І  ти,  моя  Вкраїнонько,  як  дівчина  проста
Обіймеш  моє  серденько,  цілуючи  вуста.
Низесенько  вклонюся  старій  вербі  в  гаю,
За  рідну  свою  матінку  я  бога  помолю.


Незламная,  нескорена,  хоч  в  серці,  мов  іржа
Залишилася  рана  від  вражого  меча.
Україно,  птаха  гордая,  злітай  же  в  небеса,
Хай  очі  твої  яснії  не  застелить  сльоза.

 
Вставай  же,  моя  рідная,  вставай:  настав  твій  час!
Тебе  ми  не  покинемо,  вогонь  в  душі  не  згас.
До  тебе  лиш  вертаюся,  хоч  де  б  я  не  була,
Моя  ти  Богородице,  ти  вічна  і  жива!..

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200767
дата надходження 13.07.2010
дата закладки 14.07.2010


забайкальская

У надежды нет слова прощай.

Я  тебя  не  гоню-оставайся.
Я  тебя  не  держу-уходи!
Не  спеши!Навсегда  не  прощайся.
Свет  любви  нас  согреет  в  пути.
   Помолчи!Не  изрань  ложью  дУши.
   И  любимой  меня  не  зови.
   Рядом  ворон  в  предчувствии  кружит
   Над  остатками  нашей  любви.
Не  давай  мне  пустых  обещаний.
Звёзды  с  неба  не  надо  дарить.
Лишь  избавь  от  больных  расставаний.
Слово  дай  мне,  себя  не  губить.
   Я  тебя  не  гоню.Принимаю.
   Я  тебя  не  держу.Сам  решай.
   Но  поверь,дорогой,что  я  знаю
   У  надежды  нет  слова  "прощай"!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193846
дата надходження 05.06.2010
дата закладки 05.06.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.05.2010


Сергей Куринный

Самый заботливый ребенок

Во  дворе  как-то  маленький  мальчик  гулял,
И  соседа  на  лавочке  он  увидал.
Тихо  плакал  от  боли  утраты  сосед,
Он  жену  схоронил,  с  ней  прожив  много  лет.

-Мама,  дедушке  плохо,  к  нему  подойду,
Может  быть,  я  ему  чем-нибудь  помогу…-
Он  тихонько  к  нему  на  колени  присел,
Обнял  нежно  и  молча,  и  так  с  ним  сидел.

Подошла  через  время  к  ним  мама  потом,
Ей  с  ребенком  пора  заходить  было  в  дом.
-Что  ты  дедушке  милый,  такое  сказал?-
-Ничего,…просто  плакать  ему  помогал…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186163
дата надходження 25.04.2010
дата закладки 26.04.2010


Юхниця Євген

Руки ее, вот предатели

Руки  её  -  вот  предатели!  -
         С  ним  не  смогли  равнодушничать.
         Связь  с  "ГлавГенШтабом"  утратили
         Долг  на  границах  несущие.

         Высшее,  в  рюшках,  командованье
         Сдаться  давно  приготовилось.
         С  первых  же  темпов  поглаживанья
         В  отпуск  отправились  совести.

         Вечером,  двое,  обнявшись
         Hапрочь  забыли  условности:
         Руки,  в  тепле  оклемавшись,
         Трогали  жизнь  в  завороженности.

                     апрель-май  2003г.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185916
дата надходження 24.04.2010
дата закладки 24.04.2010


Алла Стасюк

РОЗОВОМУ САЙТУ посвящается.

Я  не  блистать  сюда  пришла
И  не  парить  на  бис  словами,
Мне,  просто  хочется  сказать,
Что  я  с  тобой  не  ради  славы.
Я  благодарности  слова
Дарю  тебе  –  ты  самый  лучший!
На  Сайт  нас  Муза  позвала,
Чтоб  из  развалин  вынуть  души.
С  развалин  жизни  не  простой,
С  осколков  розовых  мечтаний.
Мне  интересно  быть  с  тобой.

Твой  друг.  
                     (  Без  титулов  и  званий.)

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185735
дата надходження 23.04.2010
дата закладки 23.04.2010


Жанна Чайка

На краю стола…

На  краю  стола
Пепел  сигарет.
День,  усталость  сна
Прожил.  Брезжит  свет.

На  осколках  лет
Дым  пустых  обид.
Отозвался?  Нет,
Пуст  кувшин,  испит.

Ветер  сдул  намёк,
Растворилась  боль.
В  узелках  дорог
Поросль  ждёт.  Любовь

Просится  на  свет  -
Время  ей  прийти.
Вот  и  весь  ответ.
Я  ушла.  Прости.



12.04.2010

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183353
дата надходження 12.04.2010
дата закладки 12.04.2010


Исаак

Как ненавижу я войну… К 65-летию Победы

(повторно)

Как    ненавижу    я    войну,
разрывы    бомб,    разгул    смертей!
И    я    кричу    сквозь    тишину:
«Что    делать    с    памятью    моей?!»

…Пацан.    Мальчишка.    9    лет.
Десант    над    городом.    Стрельба.

В    слезах    у    эшелона    дед.
В    глазах    у    матери    мольба.

Объятья.    Стоны.    Чей-то    крик.
Гудок.    В    теплушке    теснота.
На    всё    начхав,    храпит    старик.
Жара.    И    душит    духота.
Я    к    матери    прильнул,    устав.
\  Как    постарела    вдруг    она!  \
Стучит    колёсами    состав:
«  Э  –  ва  –  ку  –  а  –  ция  –  вой  –  на  …»

Братишка    годовалый    спит,
в    руках    остаток    сухаря,
а    старший    у    двери    стоит:
«О    чём    большие    говорят?»
Но    разговоры    ни    о    чём.
Всё    больше    окрики    детей
и    полушёпот    о    своём.

На    стенах    игрища    теней.
А    на    бегущий    мимо    лес
багряно-огненный    закат
охальником    наверх    залез
и    очернил    его    за    раз.

…  Шестнадцать    дней    всего    назад
был    моего    рожденья    день.
Наутро  –  театральный    зал  .
Портной    на    сцене    сел    на    пень.
А    рядом    белая    коза.
И    тишина.    И    тишина.
И    вдруг    ударом    по    глазам:
«Война!    Война!    Война!    Война!»

Шестнадцать    дней!..    А    может,    век?!
А    может,    я    себе    соврал?

Девятилетний    человек
увидел    столько    и    узнал,
что    голова    пошла    вразнос,
в    глазах  –  испуг,    в    печёнке  –  страх,
и    нервы    выжали    понос
и    выворачивали    пах.

…  Уже    давно    за    семьдесят
и    пройден    не    один    редут,
но    всё    еще    глаза    косят
по    сторонам    и    что-то    ждут.
Вдруг    станет    явью    страшный    сон?
Я    напрягаю    мозг    и    слух:
Вся    жизнь  –  тот    первый    эшелон,
и    душу    ест    теплушек    дух,
и    взрывы    бомб,    истошный    крик,
и    марафон    через    хлеба,
и    всеми    брошенный    старик,
и    пулемётная    пальба,
и    смерть,    и    кровь,    глаза    без    слёз,
и    кем-то    скинутый    сапог,
из    сердца    вырванный    вопрос:
«А    есть    ли    Бог?!
А    есть    ли    Бог?!»

Осколком    «Невель»    до    сих    пор
в    моей    душе.    И    спасу    нет!
Он  –  и    хирург,    и    прокурор
моих    поступков    много    лет.

…  Как    ненавижу    я    войну  !

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182594
дата надходження 08.04.2010
дата закладки 09.04.2010


Катя Андриенко

Как дышится тебе, и как тебе живется?

Как  дышится  тебе,  и  как  тебе  живется?
Сейчас  ты  счастлив  и  спокоен?  Засыпаешь  как?
А  небо,  небо  надо  мной,  когда  сомкнется?
На  тень  твою  моя,  когда  поднимется  рука?

И  как  тебе  она?  Ах!  не  она,  а  обе...
Как  прежде  делишь  поровну  любовь  и  на  двоих?
И  как  со  мной  ты  с  ними  ангелу    подобен,
И  как  со  мной  все  время  с  ними  честен,  и    двулик?

Не  мне  судить  и  сеять  между  вами  ссоры,
И  с  корнем  вырвала  тебя,  но  сердце  злейший  враг...
Как  душу  уберечь  от  стонов  мандрагоры?
Не  знаешь,  мой  хороший?  Нет?  И  я  не  знаю  как...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182408
дата надходження 07.04.2010
дата закладки 08.04.2010


ANELI

Для Танюш…

Сегодня  праздник  у  Танюш,
Ни  у  Наташ,  ни  у  Катюш!
Сегодня  очень  нужно
Танюш  поздравить  дружно!  

 Пусть  за  окошками  снега,
 Мороз  трещит,кружит  пурга,
 Пусть  этот  день  январский
 Для  Таней  станет  майским!
 Пусть  на  душе  цветут  сады,
 Пусть  распускаются  цветы,
 Пусть  солнце  светит  ярче,
 Пусть  поцелуи  жарче!
 И  чтоб  в  любой  открытке  
 Лежало  по  улыбке!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168044
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 01.04.2010


ANELI

Я расту… (детск. )

Интересно-интересно!!!
Честно-честно,честно-честно!
Всё  на  свете  так  чудесно,
Что  мне  очень  интересно!

Интересно,  как  снежинки
На  ладошках  моих  тают,
Как  устроены  машинки,
Как  воробышки  летают?..

Где  сверчок  построил  домик?
Где  кончается  земля,
Где  живёт  волшебник-гномик?
Как  придумали  меня?

Отчего  ревут  медведи?
Почему  жужжит  пчела?
И  зачем  нужны  соседи?..
Чтоб  будить  меня  с  утра?!

Где  растут  конфеты,  булки?
Как  ложится  солнце  спать?
Почему  после  прогулки-
Тихий  час,  нельзя  играть?

Я  расту  -  и  быть  матросом
Не  мечтаю  вовсе  стать!
И  поэтому  вопросов
Буду  много  задавать!!!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181122
дата надходження 01.04.2010
дата закладки 01.04.2010


забайкальская

БЛАГОДАРЮ ЗА НЕЛЮБОВЬ

Благодарю  за  нелюбовь
                 она  к  себе  меня  вернула
                 Я  стала  гордой  птицей  вновь    
                 и  крыльями  уже  взмахнула.  
                 Нет  благодарности  границ,
                 за  то,что  подружилась  с  музой
                 слова  летели  со  страниц,    
                 а  не  ложились  тяжким  грузом.
                 Благодарю  за  нелюбовь
                 я  закалилась  в  испытаньях,
                 за  в  клятве  смешанную  кровь,
                 за  правду  в  наших  расставаньях.
                 Благодарю,но  всё  ж  любви
                 мне  так  порою  не  хватало,
                 что  слёзы  горькие  мои
                 я  вытирать  не  успевала.
                 Но  вот  увидишь-я  \"  взлечу\"
                 или  пойду  походкой  твердой,
                 за  нелюбовь  я  заплачу,
                 любовью  безответно  гордой!




















2

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180182
дата надходження 27.03.2010
дата закладки 27.03.2010


Славянка

Разгулялась душенька

Э-э-э-х!  Разболелась  душенька
Вся  огнём  горит,
Разгулялась  душенька
Русская  внутри.
Ноженьки  по  травушке  
Босиком  бегут,
Э-э-х!  Трава  –  муравушка,
Не  одна  я  тут.
Эй,  взгляните,  милые,
Девка  хороша,
Хоть  и  исстрадалася
У  неё      душа!
Плачет  не  по  милому,
Плачет  по  всему,
Плачет  по  постылому,
Свету  своему!
И  по  небу  синему,
По  воде  –  дождю
И  по  роду  длинному,
Плачет  по  вождю.
Плачет  по  родителям,
Плачет  по  родне,
Плачет  по  дитиночке,
Словно  на  войне.
За  топор  хватается,
Хочет  порубить.
Как  мне  эту  душеньку
В  сердце  усмирить!
Эх,  трава  –  муравушка,
Упаду  в  неё,
Может  поутихнет  
Серденько  моё…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178840
дата надходження 20.03.2010
дата закладки 23.03.2010


Lee

Там листьев шелест…

Вспыхнет  алым  небо  голубое  -
Коль  промолвишь  зн́аковое  слово,
Сердце  разгорится,  как  от  зноя,
Чувственною  музыкою  снова...

Пусть  помедлит  ноченька,  врач́уя
Сердце  жаркое,  где  есть  прохлада...
Под  луною,  так  с  тобой  хочу  я
В  сень  темнеющего  влагой  сада.

Всё  воскреснет,  тих  там  листьев  шелест,
Возродится  то,  чего  не  стало...
Зажигай,  луна,  всех  бл́иков  прелесть,
Чтобы  сердце  снова  трепетало...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178984
дата надходження 21.03.2010
дата закладки 22.03.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.03.2010


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.03.2010


Юхниця Євген

"Упруга, здорова і жадна життя..."

Упруга,  здорова  і  жадна  життя
 І  він  -  як  обсмоктана  кістка...
 -  Hе  буде  з  такого  весілля  пуття,  -
 Казали  батьки  доньці  різко.

 Донька  ж  собі  вперто  співала  своє.
 І  твердо  стояла  на  свому.
 От  хто  краще  знав  з  них,  що  щастячком  є?
 І  що  двох  чекає  потому?


 3.03.1999р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47560
дата надходження 01.01.1999
дата закладки 16.03.2010


Юхниця Євген

"Важко збагнути, що коїться з мовою..."

Важко  збагнути,  що  коїться  з  мовою
 Милою,  ніжною,  гнучко-шовковою.
 Протягом  низки  останніх  століть
 Завдано  стільки  тобі  лихоліть...

 Дійсно,  можливо  привчити  до  іншої,
 Hавіть  гучнішої,  мабуть,  не  гіршої...
 Але  музичність,  барвистість  поем
 Гідно  засвідчать:  це  -  мова  богем!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47441
дата надходження 01.01.1997
дата закладки 16.03.2010


Юхниця Євген

"Hаче злидар, (під-"каліку")..."

Hаче  злидар,  (під-"каліку"),
Hа  базарі  руку  тягне  -
Молодого  воїн  віку
Відслужити  гідно  прагне.

Hазбирає  "норму"  гривнів  -
То  "діди"  дадуть  поспати...
Так  виховуються  мстивні,
Ще  сов`єтчинські  солдати.

Добрий  досвід  -  краще  злата,
Знадобиться  на  "гражданці".
Hе  питайте  депутата:
Де  гартують  голодранців?

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47420
дата надходження 01.01.1996
дата закладки 16.03.2010


Юхниця Євген

З 8 Березня!

Тобі!

У  а´еропорту´  займу  надій
Тобі  на  во´сьмоберезне´ві  чари.
Й  заграються  слова  навперебій
Із  жестами  трамвайного  гусара
У  рясі  дирижаблебудівній.
Тобі  одній,  тобі,  тобі  одній.

І  ти  повіриш,  очі  воскресиш,
Ти  полетиш  у  мріях,  де  покличу,
Де  вкрадений  десертовий  киш-миш
Коштовностями  грає  наркотично.
Ти  приймеш,  відштовхнеш,  ти  накричиш.
Але,  повіриш,  очі  воскресиш.

У  аеропорту  займу  надій
Тобі  одній,  тобі,  тобі  одній.

                                   04.-05.03.10  р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176117
дата надходження 08.03.2010
дата закладки 15.03.2010


Гончарук Олег

Вiдбiр вiршiв до Поетичної антологiї завершився

[b]Шановні  учасники  Клубу  поезії![/b]
З  приємнiстю  повiдомляємо  про  те,  що  вiдбiр  вiршiв  до  Поетичної  антологiї  завершився!  Щиросердно  дякуємо  за  рiзнобарвну  сучасну  поезiю  та  творчу  спiвпрацю!  

[b]Список  авторів,  твори  яких  увійдуть  до  Антології[/b]

А.Веронський,  Авілова  Наталя,  Аделаїда,  Алла  Хаос,  Алина  Остафийчук,  Амазонка,  Андрій,  Андрій    Любка,  Анна  Багряна,  Анатоль,  Венеціанка,  Вікторія,  Высоцкий  Ал,  В"ячеслав  Острозький,  Грайлива,  Два    голоси,  Діма  Княжич,  Дмитро  Вільха,  Елена  Снежина,  Ева  Малеванная,  женя  стінкі,  журналістів  Укр.,  Закарпатець,  Закохана_в_мрію,    Кнесенка,  Курпіль,  К@труся,  Квiтка,  Козир  Любов,  Лугарру,  Мавка,  Мавка  Новорічна,  Малігон  Анна,    Маргарита,  Марина  Ситник,  Марципанна,  Морозенко,  Муза,  Нава  Таля,  Надія    Дейнека    і    Олексій    Яичко,  Надія  Осіння,  Надя  Чернослив,  наталка  так  треб,  Наталя  Лазука,  Наталя  Міна,  Наталя  Терещенко,  Натка,  Оксана  Рибань,  Олег  Кочевих,  Олекса  ТОМ,  Олеся  Білоцвіт,  О.  Верешня,  О.В.Рожко,  пан  Ніхто,  Порце  Ляна,    Рина,  Рися,  Сашка,  Санчо,    синешкафье,  Серафима,  Таська  Мурмуляд,  Тантал,  Теличко  Миколай,  Т.  Перемета,  Тори  Найт,  Умпа-Лумпа,  Христя  Волощак,  Юлія  Радченко,  Ю.  Калачник,  Юхниця  Євген,  Яна-Марія,    Ярина  Левицкая,  Яровицына  Татьяна,  Ясмін,  ЯЩУК  Володимир,  Ілюзія,  Ірина  Шувалова,  Іруся,  Ицхак  Скородинский.

Aksentia,  Aksentia,    b7,  babuin,  Bald  Owl,  bil,  drillinger,  Ерох2,  Farjen,  Green  Cat,  Ivanna,  К@труся,  Kulagina,  Laura,  lilova,  little  black  ,  Lorna,  mriya,  morssa,  muzzzzzzzzzzzza,    nimph,  Ninel  18,  OLGINYA,  Strannic,  vanda,    Yavorska,  vitactor,  vyacheslav    ammonii,  RM.  

  Усіх,  хто  представлений  у  списку,  просимо  надіслати  ініціали  (прізвище,  ім’я    й  по  батькові),  місце  народження  та  контактний  телефон.  У  листі    необхідно  вказати  й  псевдонім,  під  яким  ви  зареєстровані  на  сайті.  Інформацію  та  запитання  надсилайте  за    електронною  адресою:  farida@i.ua.    У  відповідь  Вам  надійдуть  вірші,  які  ми  відібрали  до  друку.

Щастя  Вам,  успіхів,  добра,  
неповторних  віршів,  сили  для  здійснення  
творчих  планів,  благородних  намірів  і  справ!  
Будьте  із  нами!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173301
дата надходження 22.02.2010
дата закладки 22.02.2010


Жанна Чайка

В звездной сини…

В  свободно  бреющем  полете
Окинуть  сверху  небеса,
Оставив  груз...  И  к  высшей  ноте
Взлететь  с  надеждой  в  чудеса

Как  много  раз  во  снах  бегущих...
А  ветер  звонок  и  могуч...
Несет  он  все...  И  свет  и  души...
Туда,  вперед,  касаясь  туч...

Легко  кружить  в  волшебной  силе,
Сливаясь  с  миром,  в  миг  и  час,
Частичкой,  крошкою  в  эфире
Увидеть  явь,  всю,  без  прикрас  -

Мечты  людей,  живущих  ныне
И,  может,  в  прошлом...  Вечен  зов...
Как  космос  манит...  В  звездной  сини
Мы  верим  в  счастье  без  оков.



3.02.2010

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169711
дата надходження 03.02.2010
дата закладки 13.02.2010


Мирослав Хорват

А чи варто мені було жити?. .

Помирав  дід  старий  в  самоті
В  сірих  стінах  своєї  хатини...
Наближались  останні  хвилини
І  почулись  слова  в  темноті:

“Я  дружину  всім  серцем  кохав,
А  та  стерво  мене  залишила,
Вона  й  зараз  мене  би  пришила,
Хоч  і  так  майже  дуба  вже  дав.

Визнаю,  що  я  зраджував  їй,
Я  любив  всяку  кралю  гарненьку,
Але  й  те  було  так...  помаленьку..
Що  ж!  Характер  такий  уже  мій.

За  здоров’я  дружини  й  дітей
Випивав  я  на  благо  не  раз...
Ну  було!..  П’яним  бив  трохи  вас.
Зате  виховав  в  дітях  людей!

Ох,  людей!  Мої  три  соколИ.
Та  ви  просто  змії  тої  діти.
Не  прийшли  ви  мене  пожаліти  –
Вам,  людЯм,  бач  не  було  коли.

Тай  не  треба  мені  усіх  вас!..
Здохну  й  так...  і  ніхто  не  згадає...
І  ніхто  хай  мене  не  ховає...
Тай  не  треба  мені  усіх  вас.

Місяць  зблід  і  загасли  зірки,
Промінь  світла  обпік  стару  душу.
“Я  побачити  хочу  їх...  мушу.
Я  не  бачив  їх  майже  віки.

Боже,  що  мені  зараз  робити?!
А  чи  варто  мені  було  жити?...”

2004  р.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162815
дата надходження 25.12.2009
дата закладки 02.02.2010


НАДЕЖДА М.

Я буду ждать тебя, любимый…

Музыка  и  исполнение      galina  bahteeva          
-----------------------------------------
Я  буду  ждать,  тебя  любимый...
И  пусть  морозы,  холода.
Ведь  сердцу  ты  необходимый,
Ты  лета  жаркого  страда..

А    для  души  моей  подснежник,
Весны  несмелый  ручеёк.
Будь  не  другим,  таким,  как  прежде...
Мой  нежный  летний  мотылёк.

Так  будь  же  ты  цветком  весенним,
Что  смело    тянется  к  теплу!.
И  сердцу  милым,  откровенным.
И  я,  конечно,  всё  пойму.

Я  буду  ждать,  смеяться,  плакать.
Я  научусь  тебя  прощать.
И  в  дождь,  и  в  стужу  или  в  слякоть,
Я,  как  и  раньше,  буду  ждать.

Душа,  томимая  разлукой,
Отведав  воли  грустной  всласть,
Забыв  о  том,  что  было  мукой,
Всё  превращает  снова  в  страсть...,

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168209
дата надходження 26.01.2010
дата закладки 26.01.2010


Гамаюн

Разговор с дождем

Дождь  смывает  с  души  уют
В  январе  его  вряд  ли  ждут…
Ты  скажи  мне  –  какой  резон
Приходить,  если  твой  сезон
Еще  явно  не  наступил?
Поберег  бы  слезливых  сил
На  весеннюю  кутерьму…
Ну,  зачем  ты  пришел?  Почему?
Уходи  к  африканским  Гну,
Там  ты  смоешь  свою  вину,
А  меня  провожать  не  смей!
На  работу  иду…  Ух,  змей,
Пролезаешь  за  воротник
И  в  сапог  уж  давно  проник…
Как  ты  мог?  Ой,  ну  как  посмел?
Тебе  нет,  что  ли  больше  дел?
Одиноко  тебе?  Ну…  прости,
Что  ты  был  у  меня  не  в  чЕсти…
Сейчас  вместе  заварим  чай,
(На  дворе  уж,  поди,  не  май!)
И  согреемся…  заходи…

Одиноки  зимой  дожди…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163900
дата надходження 02.01.2010
дата закладки 14.01.2010


Астарот

Шепіт творчості

Цей  шепіт  книг.  Ця  мудра  думка.
Ці  голоси  –  твоє  ім’я.
Невже  не  чув,  що  твоя  мука
Сльозами  топить  власне  Я.  

Твоє  життя  –  як  цвіт  любові,
Згасає  в  сутінках  думок,
В  твоїх  сльозинках  краплі  крові,
Якими  змочений  листок.

В  сльозах  ростуть  червоні  рози,
В  сльозах  кричить  твоя  душа,
Чим  би  зігнати  смутку  сльози,
Щоб  хоч  була,  як  в  ніч  роса?

Ти  є  невільник.  Ти  в  полоні.
Ти  маєш  дар  –  він  ліг  на  дно,
Ховаєш  погляд  свій  в  долоні,
А  чуєш  шепіт  все  одно.

Вірш  був  опублікований  
в  журналі:  «ВремяZ»  2005-го  року.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151507
дата надходження 23.10.2009
дата закладки 11.01.2010


Аксёненко Сергей

У Самого Синего Моря

У  самого  синего  моря,  
У  кромки  пугливых  небес,
Закрыв  горизонта  просторы,
Толпится  строительный  лес.

Что  раньше  была...  и  хотела
       быть  снова  -
                             пока  не  могла,
А  новая  вихрем  влетела,
Когда  “та,  что  раньше”  -  ушла.

А  новая  всё  говорила  -
“Я...  нет  -  не  навечно...я...так...
Тебя  никогда  не  любила
И  ты  мне  не  нужен,  дурак.”


Ей  тридцать...  
                             и  годы  уходят,
Но  трогательно  и  смешно
                             не  хочет  признаться
И  только...
                           ночами  плачет.

И  всё.

А  мне  ничего  не  хотелось,
А  я  уже  много  прошёл  -
Я,  как  говорится  -  “из  дела  -
Хорошего  дела  ушёл...”

А  первая  всё  говорила
О  высших  истоках  судьбы,
Что  вместе  нам  радостно  было,
Что  вновь  надо  всё-таки...  быть.

Типично  всё  так...

Всё  ж  добавлю,
Что,  будто  из  греческих  дней  -
Одна  хороша,  словно  “пава”,
Другая  -  прочней  и  земней.

Блондинка  одна,  а  другая
Темна,  прям  как  ночи  темны  -
Глазами,  сердцами,  ногами  -
Ну  ВСЕМ  отличались  они...

Хотел  я  сказать  не  об  этом  -
У  классики
                           хлеба  куски
Нам  -  современным  поэтам  -
Рвать  изо  рта  не  с  руки.

Другое  меня  поразило,
Когда  предосенней  порой,
Они  об  одном  говорили
ОДНИМИ  словами  со  мной.

Вопрос  был  о  заготовках,
О  луке,  о  мерах  муки,
О  том,  что  всего  надо  
                                               столько
       так  много
                       нам  с  ней  запасти.

Потом...  так  спохватится...  вроде...
“Ну  да  -  ты  же  будешь  с  другой,
Другую  хозяйку  находит
Наш  дом,
               что  привычный  такой.”

И  снова  сбивается  с  ритма  -
Мечтает  о  том  и  о  сём,
Как  будто  бы  хочется  быта,
Домашнего  быта  и  всё.

Любовь  и  борение  страсти,
Разгул  сексуальных  чудес  -
Всё  это,  конечно,  прекрасно,
Но  нужен  им  дом  позарез.

А  что  нужно  мне?  -

Да  не  много  -
Всё  то  же...
                             -  начало  начал  -
Мне  нужен  лишь  дом,  
Просто  маленький  дом  у  дороги,
Чтоб  было  куда  возвращаться,
Чтоб  кто-нибудь...
                                             ждал.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160151
дата надходження 09.12.2009
дата закладки 05.01.2010


galochka

От любви…

ОТ    ЛЮБВИ    ПУСТЬ        БЫВАЕТ    БОЛЬНО,
ПУСТЬ    СЖИМАЕТ    СМЯТЕНИЕ    ГРУДЬ,    
НИКОГДА    НЕ    СКАЖУ        "ДОВОЛЬНО,
БРОСЬ.    ОСТАВЬ,    УХОДИ        И    ЗАБУДЬ".
МНЕ    НЕ    НАДО    НЕМОГО    УЧАСТЬЯ,
ПРОГОНЮ    ОБИДУ    САМА,
МОЖЕТ    БЫТЬ    ЭТО    ПРОСТО    СЧАСТЬЕ:
ВРЕМЕНАМИ    СХОДИТЬ    С    УМА.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=99255
дата надходження 24.10.2008
дата закладки 04.01.2010


Жанна Чайка

1 ЯНВАРЯ!

Для  тебя  этот  день,  для  тебя!
Он  веселый  и  радостный,  очень,
И  горит  в  небе  ясном  звезда
В  этот  миг,  и  любовь  лишь  прочит.

Предвещает  успехи  и  дар  -
Открывай  свою  нежную  душу.
Мир  тебе,  для  грядущего  дан,
Знаю  я,  ты  поймёшь  и  не  струсишь.

Ты  сумеешь,  как  нынче  и  здесь,
Рубежей,  одолеешь  препоны.
Сердце  слышит  твое,  мою  песнь,
В  первый  день  зоревой  и  коронный!



1.01.2010

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163811
дата надходження 01.01.2010
дата закладки 02.01.2010


galochka

Я ПОВЕРЮ ТЕБЕ

ЖИЗНЬ  ПРОХОДИТ  В  СПЛОШНОЙ  СУЕТЕ  И    БОРЬБЕ,

Я  ПОВЕРЮ  ТЕБЕ,  ВСПОМИНАЯ,  ЧТО  БЫЛО,

ЕСЛИ  ВЕРА  МОЯ  ПОМОГАЕТ  ТЕБЕ,

ЕСЛИ  СЕРДЦЕ  ТВОЕ  БЕЗ  ОГНЯ  НЕ  ОСТЫЛО.

Я  ПОВЕРЮ  ВСЕМУ,  ДАЖЕ  ЕСЛИ    ЕСТЬ  ЛОЖЬ.

Я  ПОВЕРЮ  ТЕБЕ,  ЕСЛИ  ВСЕ  ЕЩЕ  ЛЮБИШЬ.

Я  ВЕРНУСЬ,  ТАК  И  ЗНАЙ,  ЕСЛИ  ТЫ  МЕНЯ  ЖДЕШЬ,

БОЛЬ  УТРАТЫ  ПРОШЛА,  НО  МЕНЯ  НЕ  ЗАБУДЕШЬ.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104327
дата надходження 23.11.2008
дата закладки 01.01.2010


НАДЕЖДА М.

Не роби рахунків з ворогами…

"Ніколи  не  думайте  ні  хвилини  про  людей,  яких  не  любите".

                                                                                                     Генерал  Ейзенхауер.


Що  ж,  життя  -  це  дивна  штука:
Скільки  блага  не  роби,
В  душу  влізуть,  як  гадюка,
Кляті  наші  вороги.

Ти  забудь  про  їх  невдячність
І  рахунки  не  веди,
Бо  як  втратиш  ти  обачність,
То  добавиш  ще  біди.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163475
дата надходження 29.12.2009
дата закладки 29.12.2009


Груздева(Кузнецова) Ирина

Здавалося…

Здавалося  -  не  володію  мовою,
А  з-під  свідомості  усе  сплива,  сплива
То  голос  матері,  то  пісня  колискова,-
Такі  знайомі  і  прості  слова...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159463
дата надходження 05.12.2009
дата закладки 29.12.2009


СОМ

Душа испила из ладонь невинных.

Душа  испила  из  ладонь  невинных
Божественный  нектар  любви
И  в  лоне  родников  гостинных
Сбылись  желания  мои.

Забытых  чувств  огонь  нетленный
В  разломе  серой  суеты,
Наполнил,как  ликёр  отменный,
Теплом  душевной  красоты.

И  зная,что  придёт  похмелье,
Но  так  уютно  и  светло,
Бездумно  добавляю  зелье,
Взлетаю  истине  на  зло.

И  пусть  полёт  тот  будет  краток,
Растает  взгляд  любимых  глаз,
Лишь  дивных  снов  скупой  подарок
Невольно  повенчает  нас.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161845
дата надходження 19.12.2009
дата закладки 19.12.2009


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2009


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2009


Оксана Рибась

у руці рука…

у  руці  рука,
до  щоки  щока.
ти  бліда  яка:
колір  молока.

мерехтить  печаль
у  твоїх  очах,
на  устах  загас  
усмішки  Пегас.

щоб  відкритися
і  розлитися,
треба  вмитися  
в  сонця  китицях,

сяйвом  верховіть
засвітити  світ,
в  цю  єдину  мить
вічність  перелить.

ти  моя  близька,
колір  молока.
у  руці  рука.
я  тебе  коха...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161011
дата надходження 14.12.2009
дата закладки 14.12.2009


Семён Кацыв

Нежность женщины…

Спасибо  А.Kar-Te  (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156909)  за  тему  к  новому  стихо...


Нежность  женщины  -  вот  ЧУДО  !!!
То,  что  может  Вас  спасти
Если  в  жизни  стало  трудно...
И  любовь  нельзя  найти...

Нежность  женщины  -  вот  счастье,
Что  даёт  тебе  лишь  Бог  !
Чтоб  когда    вокруг  напасти
Ты  любовь  спасти  бы  мог  !!!

Нежность  женщины  -  награда  !
Если  верен  ты  лишь  ей...
Сделав  жизнь  её  отрадой
И  в  любовь  умчал  скорей  !

Что  за  ЧУДО  эта  НЕЖНОСТЬ  !
Словно  воздуха  глоток...
Я  дышал  бы  ею  ВЕЧНОСТЬ  !
Еслиб  ВЕЧНОСТЬ  жить  бы  мог  !

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156918
дата надходження 21.11.2009
дата закладки 09.12.2009


Семён Кацыв

Талант - конечно не пропьёшь… (посвящается всем !)

Посвящается  всем  участникам  и  авторам  этого  дома  поэзии  !!!


Талант  -  конечно  не  пропьёшь...
И  не  продашь...  Кому  он  нужен  ?!
Вот  так  с  "талантом"  и  живёшь...
Как,  блин,  с  женой...  иль  скажем  мужем  !
И  передать  его  нельзя,
Как,  скажем,  "скромное"  наследство...
К  примеру  -  подарить  друзьям
Или  ребятам  по  соседству...
Талант  как  юношеский  прыщ  -
Порой  наружу  прорывает...
Он  говорит,  а  ты  молчишь...
Ему  ты  -  ЦЫЦ  !!!  А  он  -  болтает  !!!

Хотя  ТАЛАНТ  ТАЛАНТУ  -  рознь  !
Одни  в  искусстве  преуспели,
А  у  других  -  алмазов  горсть
И  куры  денег  их  не  ели  !
И  доки  от  науки  есть,
"Мыслителей"  громадно  войско,
Что  отдают  под  "СМИРНО"  честь,
Взмыв  пятернёй  под  кепку  броско...
И  криминальный  есть  Талант,
В  противовес  -  есть  полицейский,
Что  сам  Талантами  богат  -
О  них  писал  сам  Достоевский  !

Талант  завязывать  шнурки
Или  готовить  очень  вкусно....
И  стоя  в  классе  у  доски
ФермА*  доказывать  искусно  !!!
Талант  воспитывать  детей...
(у  тех  талантов  тоже  много...)
Быть  гениратором  идей  -
Талант,  что  тоже  дан  от  Бога.
Талант  прощать  за  то,  что  в  душу
Тебе  талантливо  плевали....
Кричать  талантливо  -  НЕ  ТРУШУ  !!!
Когда  ТАЛАНТ  твой  убивали  !!!

Ну,  что  ещё  Вам  рассказать
Про  Ваш  ТАЛАНТ,  что  изначально
Вложили  в  Вас  отец  и  мать
Когда  с  любовью  Вас  зачали  ?!
Одно  скажу  -  ВСЁ  МОЖЕТ  БЫТЬ  !
И  жизнь  пусть  Ваша  будет  долгой  !
Талант  Вы  сможете  пропить,
Коль  пить  Вы  будете  помногу  !!!!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158670
дата надходження 01.12.2009
дата закладки 09.12.2009


Radost

Дни сочтены ее…

"Дни  сочтены  ее",-
Ужасный  приговор!
И  вмиг  разрушились  надежды,
Невыносимая  на  сердце  боль,
Уже  не  будет  так,  как  прежде.

Остановилось  время,  жизнь  подвисла,
Печаль  застыла  на  лице,
Слез  больше  нет,
Закаменело  сердце.
Как  жить,  как  быть  нам  без  нее?!!!

Но,  как  ни  странно,  мир  не  изменился,
Все  так  же  светит  солнце  поутру,
Все  так  же  во  дворе  играют  дети,
И,  как  всегда,  спешит  куда-то  кто-то,  
А  я  живу!

И  постараюсь  взять  себя  я  в  руки,  
Она  пока  со  мной  -  
И  это  хорошо!
Сегодня  улыбнулась,  аппетит  хороший  -  
Отлично!  Минутами  такими  дорожу!

В  глазах  ее  желанье  жить,
И  планов  много  накопилось.
С  надеждой  смотрит  на  врача,  
А  Бога  молит,  чтоб  сложилось,
Как  можно  лучше  в  жизни  у  меня!

И  я  хочу,  чтоб  ты,  мамуля,  знала,
Чтоб  не  случилось  там  с  тобой,  
Ты  жива  будешь  вечно  с  нами
И  в  этой  жизни,  и  даже  в  той,
Далекой,  неземной!

Тепло,  что  людям  ты  дарила,
Останется  навечно  в  их  сердцах,
А  фирменный  рецепт  борща,  что  ты  варила
Знакомые  назвали  в  честь  тебя!

Твои  глаза  и  нос,  как  гриб
(Сама  так  часто  говорила)
Достались  мне  в  наследство  от  тебя
А  прямоту  твою,  открытость,  справедливость
Запомним  все  мы  навсегда!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=80890
дата надходження 24.06.2008
дата закладки 08.12.2009


Андрій Бабич

До вишиванки приторкнусь вустами…

До  вишиванки  приторкнусь  вустами,

I  чорнобривцiв  аромат  вдихну.

Знов  Ваших  рук  тепло  вiдчую,  мамо,

Сльозу  з  щоки  непрохану  змахну…

Далеко  Ви…  I,  водночас,  Ви  –  поряд:

У  злетi  птаха,  в  шелестi  трави…  

Мене  хтось  боронить    вiд  зла  i  горя;

Якщо  це  янгол,  то,  напевно,  -  Ви…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153552
дата надходження 04.11.2009
дата закладки 15.11.2009


Leonar

*Давно нічого не писав*

Давно  нічого  не  писав
І  це  пишу,  мабуть,  даремно.
Багато  вже  позабував,
Забуду  скоро  все,  напевно.
В  душі  забуті  почуття,
Лише  дурні  думки,  як  миші,
Об  мозок  тихо  шурхотять...
Сни  з  кожним  днем  усе  смішніші...
Дедалі  ближчий  милий  ґрунт,
Поволі  слабшає  коріння
І  все  частіше  лине  з  губ:
'А  й  справді  я  дурне  створіння'...
Були  між  нас  і  мир,  і  війни,
Гіркі  образи,  і  любов,
Чому  ж  ослабли  так  обійми,
Лице  слізьми  умите  знов?
Ми  відчиняєм  кожен  день,
Мов  двері,  що  з  завіс  зірвали,
Усе  б  змінити  нам  лишень,
Якби  ми  тільки  правду  знали...
Зібгали  власні  почуття
І  в  кошик  кинули  сміттєвий,
Все  це  провалля,  небуття,
Що  затуляє  шлях  життєвий.
А  доля  наче  незнайома,  -  
Гілляка  зламана  суха,
В  своїй  країні  ми  не  вдома,
У  власній  хаті  -  чужина.  
Чужі  нам  і  серця  у  грудях,
Неначе  відгомін  здаля,
Морозний  віддих  в  рідних  людях,
І  ще  не  звідана  земля.  
Були  ми  всі  колись  щасливі,
Тепер  нам  пам’ять  ледь  болить,
Колись  слова  були  важливі,
Тепер  -  аби  їм  було  жить.
Ми  не  слова  у  пісню  вклали,
А  просто  фрази  і  мотив,
Вітри  пісками  нас  ховали,
А  дощ  голками  молотив.  
На  мить  війне  і  враз  зникає
У  тьмі  скалічених  мостів,
Так  кожне  слово  витікає,
Не  залишаючи  слідів.
Чому  ослабли  так  обійми?
Бо  нам  серця  ослабли  враз,
Замість  кохання  –  люті  війни,
Замість  прощення  –  тьма  образ.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147594
дата надходження 29.09.2009
дата закладки 06.11.2009


dupletov vlad

Возвращайся!

Как    заслать  к  тебе    ненастье,
Чтоб    вернулась    ты    домой?
Моя    радость,  моё    счастье!
Без    тебя    я    -    сам    не    свой.

Возвращайся!  Одичаю!
Хоть    за    что  –  то    побрани!
За    тобой  душа    скучает,  
Губы    просятся  :»  Прильни!»

Руки    помнят    части    тела,
Образ    твой    стоит    в  глазах…
Что    хотела  –  не    хотела  …
Спустим    мы    на    тормозах.

Отпуск    твой    ещё    не    видел,
Чтоб    ты    рядышком    была.
Если    чем  –  то    и    обидел  –
Ты    простила,  поняла!

         *                  *                  *

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152206
дата надходження 27.10.2009
дата закладки 30.10.2009


Serg

Так скажи мне это слово

Так  скажи  мне  это  слово,
Я  прошу  тебя,  
Быстра
Ночка  звездная  
И  снова
Жар  от  глаз  твоих  костра
Сердце  разъедает  страстью
И  углями  прямо  в  грудь...
Обладает  сильной  властью
Это  слово,
В  нем  вся  суть!
Неустанно  повторяя
До  утра
Тебе  одной
Я  Люблю  тебя,  родная...
Пахнут  волосы  луной,
А  у  губ  вкус  свежей  мяты,
Вот  я,  весь  перед  тобой,
У  костра  Любви,
Так  свято
Преклоняюсь  головой!

Так  скажи  на  ушко  слово,
Только  мне,
Но  не  спеши,
Ведь  рассвет  настанет  снова
Для  лирической  души,
Запоет  лучами  солнца
Прямо  в  раненую  грудь...
Выпивает  все,  до  донца
Это  слово,
В  нем  вся  суть!
Днем  и  ночью
Повторяя
Навсегда  тебе  одной:
-  Я  Люблю  тебя,  родная,
И  в  ответ:
-  Люблю,  родной!
А  у  глаз  цвет  синей  страсти,
Вот  я,  всей  своей  судьбой
У  костра  Любви
Во  власти,
Догораю  пред  тобой!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142765
дата надходження 25.08.2009
дата закладки 18.10.2009


Николай_Седой

№220 Отсмеялось весёлое лето

Отсмеялось  весёлое  лето,
Распрощалась  природа  с  теплом,
Только  в  памяти  теплится  где-то
Праздник  света…  в  сиянье  былом.

Небо  вновь  с  облаками  в  раздоре,
Мгла  ночная  длинней  и  длинней…
Грустно  солнышку  в  сером  просторе
Выпасать  златогривых  коней,

Опадает  листва  золотая,
Замолчала  озёр  глубина.
Взоры  к  небу  Душа  устремляет,
Одиночеством  истомлена.

Мысли  клином  плывут  журавлиным
Грусть  рядится  в  осенний  наряд,                                                                
Чувства  гроздьями  алой  рябины
Спелой  зрелостью  в  сердце  горят.

Засыпают  деревья  в  багрянце,
Онемели  в  туманах  поля,
Ветер  мчится  в  причудливом  танце,
Входит  в  осень  родная  земля…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147706
дата надходження 30.09.2009
дата закладки 06.10.2009


Юля Королёва

ЖЕРТВА (обстоятельств). Или как напугать свекровь.

Это  реальный  случай,  произошедший  со  мной  13  лет  назад.
       Дочери  моей  исполнилось  2  года,  и  я  вышла  на  работу.  А  жили  мы  тогда  с  мужем  у  его  родителей.  Вот,  свекровь,  на  радостях,  и  свалила  на  меня  покупку  продуктов.  Я,  мол,  за  ребенком  приглядываю,  а  ты  все  равно  с  работы  мимо  магазинов  идешь…
     А  еще  в  этот  период,  среди  сидящих  по  лавочкам  бабушек,  прошел  слух,  что  в  нашем  районе  маньяк  завелся.  Подкарауливает  женщин  в  темных  подъездах  и  кишки  выпускает!    Как  это  выглядит,  никто  толком  не  знал.                                    
     Вот,  как-то  вечером,  возвращаюсь  я  с  работы  домой,  по  пути  обойдя  все  магазины  и  волоча  огромные  сумки.  А  в  подъезде,  как  на  зло,  света  нет.  Кое-как  добравшись  до  третьего  этажа,  полезла  я  в  сумку  за  ключами.  Они,  конечно  на  самом  дне.  Сумка  тяжелая,  и  мне  пришлось  поставить  её  на  пол,  а  самой  над  ней  нависнуть  в  интересной  позе.  Пошарив  рукой  в  сумке,    наткнулась  на  сосиски...  А  шла  голодная,  как  волк.  Схватила  я  сосиску  (а  за  ней  остальные  сосиски  потянулись)  и  в  рот,  сама  дальше  ключи  ищу.
     Тут  свекровь  двери  и  открыла.  А  я,  с  сосиской  во  рту,  пытаюсь  ей  объяснить  ситуацию…
   Зрелище  ей  предстало  такое.  Темный  подъезд,  в  ярком  луче  света,  исходящего  из  квартиры,  скрючившись,  с  выпученными  от  неожиданности  глазами,  что-то  нечленораздельно  мыча,  стою  я,  а  изо  рта  кишки  свисают...
   В  чувства  мою  свекровь  приводили  долго!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148008
дата надходження 02.10.2009
дата закладки 02.10.2009


Юля Королёва

Укротитель.

Иду  я  как-то  вечером  с  работы.
Пешком  иду,  троллейбуса  не  жду.
Вдруг  вижу,  как  в  тенёчке  беззаботно
Мужик  справляет  малую  нужду.

Но  мимо  проходить  я  не  посмела,
Остановилась,  с  ужасом  гляжу…
А  он  кричит,  не  прерывая  дела:
-Иди,  не  бойся,  Я  ЕГО  ДЕРЖУ!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147750
дата надходження 30.09.2009
дата закладки 01.10.2009


Юля Королёва

КОЧЕРЫЖКА

В  праздничный  день,  что  зовут  День  Зарплаты,
Духом  воспрянув,  красив  и  румян,
Из  бухгалтерии  выйдет,  пузатый,
Мой  муженёк,  как  капусты  кочан!

Разве  смогу  бедолагу  бранить  я?
Кто  же  скупится  с  таких  барышей?
И  оторвутся  зелёные  листья,
С  хрустом,  приятным  для  алчных  ушей.

Часть-  «отслюнявит»  любовнице  Маше,
Часть-  однозначно  уйдёт  на  долги,
Тут  День  рождения  у  секретарши,
И  не  в  обиде  конечно  дружки.

Ночью  домой  залетит  он  вприпрыжку,
Листья  последние  выложит  мне.
Вот  и  останется  лишь  КОЧЕРЫЖКА…
Что  ещё  нужно  для  счастья  жене?

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147512
дата надходження 29.09.2009
дата закладки 29.09.2009


Юля Королёва

КТО ТВОЙ ПРЕДОК?

Давно  с  мужчинами  всё  ясно:
Учитывая  все  изъяны,
Они,  как  это  не  ужасно,
Произошли  от  обезьяны.

Поэт  мужчина,  иль  прозаик-
Глядит  сейчас  с  немым  укором…
Меня  другой  вопрос  терзает:
КТО  ОБЕЗЬЯНЫ  БЫЛ  ПАРТНЁРОМ?

Допустим,  некий  звероящер
«Запал»  на  обезьяну  нашу,
А  у  бедняги  муж  гулящий
Нашел  себе  «объект»  покраше.

А  может  лев  (по  пьяной  лавке)
С  ней  разделил  и  кров  и  ложе?
А  после,  дал  под  зад  «шалавке»-
Как  это  на  мужчин  похоже!

А  может  скунс  любвеобильный
С  ней  покуражился  не  в  меру,
Когда  у  той  был  насморк  сильный?
Возможно!  (Взять  носки  к  примеру!)

А  может  быть  медведь-  бродяга
Её  зажал  в  еловой  чаще?
Отсюда  -  к  рыбной  ловле  тяга,
Да  отхлебнуть  медку  послаще…

Вот  ночь  прошла,  и  нет  ответа!
И  вновь  луну  сменяет  солнце.
Кто  был  мужчины  славный  предок?
Вопрос  открытым  остаётся!
                   
                     *******
Вот  с  женщиной,  гораздо  проще-
Она  произошла  от  ТЁЩИ!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147122
дата надходження 26.09.2009
дата закладки 29.09.2009


Андрій Конопко

Так сильно я тебе люблю…

Скільки  болю  і  страждань,
Надій  і  марних  сподівань
Мені  подарувала  ти,
Моя  принцесонька  краси.
Та  я  люблю  тебе  ще  більше.
Не  бійся!  Ні,  не  стане  мільше
Ріка  чарівного  кохання.
Велике  маю  я  бажання
І  далі  чути  голос  твій.
Живи!  Кохай!  А  також  мрій...
Про  все  можливе  й  неможливе,
Про  все  безглузде  і  важливе.
Я  буду  поруч,  біля  тебе
В  очах  твоїх  частинку  неба  
Щовечір  буду  помічати.
Тебе  день  кожен  зустрічати
Я  не  утомлюсь,  що  ти?!  Ні,
Бо  моє  серце  у  вогні...
Як  зрадиш  -  я  перетерплю...
Так  сильно  я  тебе  люблю...

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143237
дата надходження 28.08.2009
дата закладки 26.09.2009


sandr

Я подарю тебе шедевр

Я  подарю  тебе  шедевр,  в  наборе  ярких  красок
Подрамник,  кисти,  полотно  -  твори,  дерзай,  пиши!
И  отразится  на  холсте  быль  или  небыль  сказок
На  грунт  невидимым  мазком  оставишь  след  души

Твори,  вдыхая  аромат  безудержной  палитры
Осёдлан  конь  -  твоей  мечты,  с  тобой  умчится  вдаль
На  золотые  купола  на  синь  небес  пролитых
Набрось  осеннюю  печаль,  летящих  птичьих  стай

Пусть  будет  песня  и  мечта,  написанная  краской
А  в  музыке  цветных  мазков,  играет  божий  хор
И  колонковых  кистей  ворс,  рисуя  образ  с  лаской
Наполнит  вздохом  образа  немые  до  сих  пор

И  вот  в  смешении  цветов,  в  рождении  сюжета
В  палитре  запахов  и  тем,  взойдёт  над  миром  свет
Шедевр  во  всём  неповторим,  озвучит  стих  поэта
Твой  стих  в  подрамнике  простом,  а  значит  ты  поэт

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146977
дата надходження 25.09.2009
дата закладки 25.09.2009


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2009


dupletov vlad

Не лучше ли

Коснётся  ночь  усталых  плеч
             И  пригласит  на  отдых  тело.
             Пора  присесть,  а  лучше  лечь,
             Чтоб  в  сон  загадка  залетела.

             Приснятся  волны  за  окном,
             Осенний  парус  мокрой  крыши.
             Погодой  звёздный  метроном
             Пучину  времени  колышет.

             А  сон  уводит  в  темноту,
             Мелькают  рамы  и  забои,
             ПанИка,  ситец  на  кусту,
             Ока  и  небо  голубое....

             Счастливый  всплеск  любимых  глаз,
             Латунный  факел  баритона,
             «Славянка»,  дембельский  приказ,
             Дорога,  розы  на  погонах....

             С  утра  гадать  –  не  разгадать:
             К  чему  бы  это  мне  приснилось?
             Не  лучше  ли  себя  отдать
             Родной  судьбе  на  божью  милость?

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146582
дата надходження 22.09.2009
дата закладки 25.09.2009


dupletov vlad

Живая ниточка

Переплетенье    дней  и  лиц,
Столпотворенье    слов  и  строчек,
И  куча    всяких      заморочек
На  микроватманах    страниц.

Всему  виной  –  душевный    срыв:
Попытка  выхода    за  грани...
Для  вида  тело    не  поранив
И    боль  внутри  себя    сокрыв.

О,  Боже!  Как  везде    успеть
И  не  состариться  до  срока,
И  не  попасть  во  власть  порока,
И  дать  добро  душе    допеть?!

Вселенная...  Мы  –  пыль...  Мы  –  тлен...
Мы  –  жизни  ниточка    живая;
Мы    умираем,  созревая,
Для  предстоящих    перемен.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145182
дата надходження 13.09.2009
дата закладки 22.09.2009


dupletov vlad

Звон

Вот  так  и  лето    улетит
В  забвенье    тихо,  незаметно.
И  муки  пытки  безответной
Дождями  осень  навестит.

Обрывки  прошлого,  мечты,
Бессоннниц    рваные    страницы,
Красавиц    плюшевые  лица
И    закоулки  суеты...

И  боль  останется    потом
Ко  всем  проблемам  безучастна,
И  мир  унылый  и  ужасный
Войдёт  без  стука  в  старый  дом.

                             Золотокрылый    листопад
                             Развеет  горестные    строки,
                             Открытки    радости      далёкой
                             Разложит    память  наугад.  

Прощальный    колокол  внутри
Ударит  томно  и    постыло...
Эх,  только  б  юности    хватило
Дожить  до    розовой    зари!

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145324
дата надходження 14.09.2009
дата закладки 22.09.2009