Андрій Бабич: Вибране

посполитий

БУЛО КОЛИСЬ…

Було  колись...  Від  козаків
Лишивсь  гопак  та  шаровари,
Щоб  зрідка  тішити  панів.
Ні  лях,  ні  німець,  ні  татарин
Зробити  так  би  не  зумів,
Як  ми  зробили.
Утопили
 Святую  волю  по  шинках.
Москаль  же,  знай,  все  підливав
Та  й  тішився,  лукавий,  нишком,
Що  в  братовбивстві  й  дуполизстві
ХОХЛИ  прославляться  в  віках.

Не  діждемося  Вашінгтона,
Як  барани,  в  тіснім  загоні
Будем  чекати  різника.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355484
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 07.08.2012


Тамара Шкіндер

Побути хочеться мені на самоті…

Побути  хочеться  мені  на  самоті,
Де  поглинає  стрим  глибока  ніша
Оздобити  хвилини  золоті
Рядками  ненародженого  вірша.

Манить  рядками  сонцесяйних  рим,
Ридати  словом,  ще  ніким  не  чутим,
Моє  перо,  цей  вічний  пілігрим,
Шукає  порятунок  від  отрути.

Щоб  доторкнутись  віршем  до  сердець
І  пробудити  омертвілі  душі...
Та  має  все  початок  і  кінець...
Ніхто  закон  всесвітній  не  порушить.

Щоб  обминути  віражі  круті,
Так  хочеться  побуть  на  самоті

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290973
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 22.11.2011


Пётр Кравчина

Моя Женщина

Кате  Желевой  (ID  7647)


             "Поступь  нежная,  лёгкий  стан,  
               Если  б  знала  ты  сердцем  упорным,  
               Как  умеет  любить  хулиган,  
               Как  умеет  он  быть  покорным"  
                                                   Сергей  Есенин  



за  тобою  иду  сквозь  ночь  
и  бросаюсь  на  дно  пучины!  
ты  –  янтарного  света  дочь,  
наваждение  для  Мужчины…  

ты  пленила  меня  навек
и,  в  особом  таёжном  стиле,
в  душу  мне  вплела  оберег  
лунным  вензелем  на  виниле.  

за  тобою  иду  сквозь  мрак,  
ведь  поклялся  достигнуть  цели,
даже  если,  сквозь  сотни  драк,
с  преисподней  сойдусь  в  дуэли!

я  тобою  с  ума  сведён  
и  шестою  горжусь  палатой…  
лишь  одна  до  конца  времён  
моя  Женщина  пахнет  мятой…

На  фото  -  автор  с  супругой,  2011  год.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270428
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 25.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.02.2010


Serg

На жаль чи на радість…

На  жаль  чи  на  радість
Життям  грішним  йду,
А  може  знайшов  вже?  Здалося...
Хтось  каже:
-  В  стоянні  діждешся  біду!
А  я  їм:
-  Щоб  краще  жилося!

На  жаль  чи  на  радість,
А  рима  моя
Веселкові  дні  пам'ятає...
Хтось  каже:
-  Життя  -  то  бездонні  моря!
А  я  їм:
-  Барвінки  у  гаю!

На  жаль  чи  на  радість
Помилки  свої,
Так  звик,  тільки  сам  виправляю...
Хтось  каже:
-  Мандруй  у  щасливі  краї!
А  я  їм:
-  У  житі  блукаю!

На  жаль  чи  на  радість
Кохання  моє
Навіки  до  серця  рукою...
Хтось  каже:
-  Не  тут  сонце  щастя  встає!
А  я  їм:
-  Ось,  поруч  зі  мною!

На  жаль  чи  на  радість
Я  бачу  ті  сни,
Що  дивними  зорями  скачуть...
Хтось  каже:
-  Засмучені  трохи  вони!
А  я  їм:
-  То  прадіди  плачуть!

На  жаль  чи  на  радість
Я  вірю  в  святе
Й  прекрасне  з  дитинства  майбутнє...
Хтось  каже:
-  У  віршах  ти  пишеш  не  те!
А  я  їм:
-  Скажіть-но  щось  путнє!

На  жаль  чи  на  радість
Настане  мій  час,  -
Полину  у  вирій  я  долі...
Хтось  скаже:
-  А  що  він  залишив  для  нас?
А  діти  їм:
-  Вірші  і  волю!


25.01.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168071
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 28.01.2010


Настя Цветок

Обострение

Он  слюнявит  прокуренным  ртом
карандашного  стержня  огрызок.
Он  готовит  на  суд  ваш  репризы,
запивая  графит  коньяком.
Потирает  блудливые  пальцы.
Вожделенно  вкушает  эффект.
Заготовлен  сценарий  на  пяльцах
чьих-то  будущих  скорбей  и  бед.
Вседозволенность  -  его  кредо,
он  взрастил  себя  в  этой  среде.
Может  быть  он  знакомым,  соседом,
но  он  Бог  чьих-то  душ  в  темноте.
А  наутро  читает  газеты.
Вот  он  славы  миг,  озарение.
С  дней  далекого  детства  вендетта.
У  него  сейчас  обострение...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153283
дата надходження 03.11.2009
дата закладки 26.11.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2009


К@труся

Мовчання

Я  примушу  себе  замовчати,
І  тепло  залишу  за  дверима  –
Безпідставну,  жорстоку  розплату
Маю  я  за  любов  невмолиму.

Та  в  мовчанні  моєму  небо…
Та  в  мовчанні  моєму  зорі…
Запитання  німі  до  себе,
І  від  мрії  сліди  прозорі.

Я  примушу  себе  замовчати,
І  сльозами  насичуся  вповні,
Як  стискатимуть  душу  лещата  –
Непідкупні,  незримі,  невтомні.

Та  в  мовчанні  моєму  слово…
Та  в  мовчанні  моєму  віра…
І  вітрів  простота  казкова,
І  мелодія  ніжної  ліри.

Я  примушу  себе  замовчати
В  такт  фальшивих,
                     сповільнених  терцій,
І  під  Реквієм  тихо  на  страту
Поведу  своє  змучене  серце.

І  мовчання  наповнить  груди,
І  в  мовчанні  пов\'януть  квіти.
Дуже  важко  і  боляче  буде,
Та  я  зможу  і  мовчки  любити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140318
дата надходження 06.08.2009
дата закладки 06.11.2009


L.S.

ОСЕННИЙ БЛЮЗ

На  струнах  душ
Играет  туш
Промозглый  ветер…

По  телу  дрожь
Холодный  дождь
За  все  в  ответе…

Как  нерв  струна
Напряжена
Вот-вот  порвется…

И  за  спиной
Мой  гений  злой
Опять  смеется…

Пожухлый  лист
Сорвался  вниз
И  в  ритме  джаза  

Он  будет  жить
Пока  звучит
Вот  эта  фраза.

Осенний  блюз…
Закрылся  шлюз
Тепла  и  света,

Лишь  полумрак,
Луны  пятак
Маячит  где-то…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153518
дата надходження 04.11.2009
дата закладки 04.11.2009


Ната Снежная

Я СЛОМЛЕНА

Я  сломлена,  как  трепетный  цветок,
Упавший  на  закате  от  порыва.
Внимательно  ловлю  прощальный  слог,
Всё  больше  удаляясь  от  обрыва,

Всё  больше  приближаясь  к  темноте,
Гонимая  ветрами  в  край  незримый.
Со  мною  рядом  люди,  но  не  те.
Для  нужных  я  давно  невыносима!

Я  сломлена,  я  выпита  до  дна.
Наполнить  сердце  некому  росою.
Чужая  боль  навеки  мне  дана,
Своя  же  радость  катится  слезою.

Душа  моя  изранена.  Люблю…
Любовь  моя  растоптана.  Тоскую…
За  грусть  же  я  весь  мир  благодарю!
Я  с  нею  вновь  живу  и  торжествую.

Я  сломлена.  Я  стерта  в  порошок
Эмоциями,  чувствами,  словами…
Я  с  честью  искуплю  земной  грешок,
Чтоб  люди  не  сорили  впредь  цветами…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115677
дата надходження 07.02.2009
дата закладки 11.10.2009


Serg

Чому я не сокіл?

Чому  я  не  сокіл?  Чому  не  літаю?
Я  жив  би  у  Конго,  з  дитинства  бажаю!
А  може  на  Кубі?,  -  без  всяких  амбіцій!
Принаймі  немає  там  цих  коаліцій,
Що  зранку  до  ночі  з  трибун  виступають
Та  гарне  майбутнє  нам  всім  обіцяють!

Набридло  дивитись  та  слухать  гидоту,
Одне  перед  одним  нам  брешуть,  сволоти!
Давно  все  вже  вкрали  і  все  поділили,
От  тільки  повітря    іще  не  скупили...

Народе  мій  вільний,  що  вигнав  фашистів,
Тобі  пропонують  робить  футболістів,
Кохатись  з  Поплавським,  з  Кучмою  -    дружити!..
Як  Міша  «співає»  -  так  будем  і  жити!

Ті    гребані  слуги,    яких  ми  обрали,
Як  дикі  папуги,  -    весь  дім  обісрали!
І  кажуть,  що  то  Українська  харизма...
З  усіх  телешоу    смердить  їх  білизна!

Так  ці  "любі  друзі"  вже  трохи  загрались...
З  "друзьями  на  нарах"  давно  об'єднались!
У  "Зраді  верховній"  сидять  всі  бандити!
Ну  скільки  ще  будемо  ми  їх  терпіти?

З  державного  льоху  їх  всіх  треба  гнати,
Як  тих  пацюків,  що  привикли  лиш  брати!
Бо  псевдогетьмАнів    тримати    не  гоже,
А  то  буде  горе  всім  нам,    не  дай  боже!

Вони  за  для  втіхи    та  зАмки  щоб  мати,
Всю  нашу  Вкраїну  готові  продати!
Брехня  та  обіцянки    аж  через  вінця!
Вставайте  з  колін!  На  майдан,  Українці!

Державу  нам  треба  свою  боронити,
Від  влади  всіх  зрадників  відсторонити!
Обіцяні  кроки  назустріч  народу
Пройдемо  ми  самі,  здобувши  свободу!

Котам  товстопузим  немає  довіри,
Ні  совісті  в  них  вже  немає  ні  міри!
Лише  в  мишеловках  і  сир  і  ковбаска
Для  бідних  та  дурнів  задарма,  будь  ласка!

Урвався  терпець  мій,  не  можу  й  не  хочу,
Ще  трохи  і  піду  когось  тай  замочу!
Любого  політика    з  телеекрану,
А  краще  -  всіх  разом  заслати  в  Гавану!

А  може  у  Конго?  І  я  так  вважаю,
Для  них  це  за  радість,  з  дитинства  бажаю!
Не  пізно  ще,  хлопці,  вам  всім  схаменутись
Й  обличчям  своїм  до  людей  повернутись!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108018
дата надходження 17.12.2008
дата закладки 08.10.2009


Оливия К.

Летят перелётные жёны

Шикарным  шмотьём  нагружёны,
От  всех  отрешившись  проблем,
Летят  перелётные  жёны,
Собой  образуя  гарем.

И,  на  удивление  дружно,
Клянут  их  мужья  там  и  тут  –
Мол,  что  этим  женщинам  нужно,
Что  стаями  к  югу  бегут.

Я  думаю,  всем  этим  жёнам,
Рванувшим  к  заморским  краям,
Служить  надоело  пижонам  -
Своим  благоверным  мужьям,

Которые,  жалобно  ноя,
Всё  ищут  поблажек  и  льгот.
А  жёнам,  им  нужно  иное  –
Свободу,  хотя  бы  раз  в  год.

Им  тоже  потребны  вояжи
Туда,  где  морская  вода,
Песчаные  тёплые  пляжи,
И  мачо  гуляют  стада,

Где  можно  сидеть  за  столами
И  ждать,  что  обслужит  гарсон..
Так  пусть  они  машут  крылами
И  верят,  что  это  не  сон.

2009

идея  Ш.М.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148363
дата надходження 04.10.2009
дата закладки 04.10.2009


Serg

Я живу

Я  живу,  чтобы  днем  и  ночью
Лишь  теплом  ты  была  согрета,
Эту  Осень  готов  я  в  клочья
Разорвать  на  кусочки  Лета!
И,  обнявшись,  с  тобою  вместе
Помечтать  на  лесной  опушке,
Где  листочки,  как  жизни  вести,
Укрывают  судьбы  верхушки...  

Я  живу,  чтоб  улыбкой  детской,
Словно  лучиком  первым  солнца,
Каждый  день  мы  могли  согреться,
Распахнувши  души  оконца!
И,  вернувшись  домой  с  работы,
Чтоб  услышать  веселый  лепет,
А  в  груди  заиграли  ноты,  -
Большей  радости  просто  нету...

Я  живу,  чтобы  в  этом  мире
Люди  были  немножко  мягче,
Чтоб  не  стали  мишенью  в  тире
Всеобъемлющей  страшной  власти!
И,  своё  выполняя  дело,
Не  считать  за  спиной  доходы,
А,  шагая    по  жизни  смело,
Собирать  золотые  всходы...

Я  живу,  чтобы  вновь  проснуться,
Обнимая  тебя  за  плечи,
Как  с  зарею  с  тобой  очнуться,
Ароматом  сгорели  свечи,
И,  прижавшись  к  твоей  ладошке,
Замурлыкать,  закрывши  веки,
Дорогая,  еще  немножко...
Вот  твой  кофе  и  я  навеки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147877
дата надходження 01.10.2009
дата закладки 01.10.2009


Дарианна

Монолог...

Летальный  исход  моей  мысли
Вполне  обоснован  любовью
Дожди  в  полумраке  повисли
Их  слезы  подарены  мною

Я,  хочешь,  уйду  за  тобою…

А  сколько  истраченных  листьев
В  дыму  от  костров  растворились?
Им  были  подарены  жизни
Они  ей  до  боли  гордились

...Сегодня  мы  им  не  приснились…

Да!  
Звезды  прилеплены  к  небу
Сорви  их  и  ночь  удалится
Тебе  это  кажется  бредом
А  мне  им  сегодня  молится!

И  нежными  вздохами  ветер
Остудит  из  пепла  поэмы
Я  снова  поверила  метрам
Но  ими  отмеряли...  
стены…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106288
дата надходження 04.12.2008
дата закладки 22.09.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.08.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.08.2009


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2009