Oliva: Вибране

edel

Важка моя Сумщина

Важка  моя  Сумщина
новин  твоїх  і  добрих  телебачень
реформ  твоїх  і  наднових  пісень
у  файлах,  мов  молитву  я  зберегти  зумію
принаймні  їх,  якщо  вже  не  себе

бо  жовтень  небайдужий  свої  розплющить  очі
наджовті  колискові  я  майже  надзавчив
і  ти  теплій  Сумщино  а  я  лягаю  спати
із  думкою  про  площі
реформи  і  шляхи

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368029
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 13.11.2012


Окрилена

Гравітаційне

Гойдалось  небо,  
вікнами  гойдалось,
завіси  відривались  
від  землі…
Тяжіння  –  це  усе,  
що  нам  зосталось
крізь  відстані  
у  часі
немалі.
Довкола  рій…  
Чужі  горизонталі  -
дзеркальне
відображення  
зими…
І  дозволу  думки  
не  запитали,
вони  до  Вас  
приходили  самі.
Сідали  поруч  
тихого  безсоння,
писали  
невіршовані  листи.
Лишали  світлячків  
на  підвіконні  -
аби  назад  
дорогу  віднайти…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.11.2012


edel

бо пишуться ще мені й досі твої

бо  пишуться  ще  мені  й  досі  твої
незакінчені  вірші  і  сльози
бо  сняться  мені  білі  руки  або
порожнечі,  ангіни
або  потойбіччя

не  випустиш  всіх  недолугих
нікчемних
і  мертвих  мене
з  цієї  блокади  не  вирватись
дихати
спати
і  ти

ти  моя  крапка  і  кома
і  соло  і  скло
і  anno  domini
себто  писати  і  падати
жити
і  жити

на  зламі  ікон  і  епох
і  перевертнів
пальців
і  грішної  крові

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349953
дата надходження 12.07.2012
дата закладки 01.09.2012


edel

у березень наче у смерть

У  березень,  наче  у  смерть,  бо  існують  льоди,  що  ніколи  не  тануть.
Прожектори  б’ють  через  тишу.  Наші  даремні  тіла  
холонуть  в  цехах  і  лісах  кам’яних,  на  камінні  держави,
з  якої  ще  жодна  живою  не  вийшла  ріка.

І  не  те,  щоби  я  не  приткнувся  тебе,
та    самотність  твоя  роз’їдає  і  роки,  і  руки.
Бо  триматись  тебе  –  означає  боліти  тобі,
бо  озвучити  пісню  твою  колискову,  це  значить  до  неї  дожити.
А  я  в  цю  глупу  ніч  і  до  себе  самого  не  доживу.

Та  допоки  прожектори,  цю  пробиваючи  тишу,
пробивають  лікарні  і  пам’яті,  болі  холодні  твої.
Хай  стоп  кадрове  місто  це  -  Боже  безсоння
нам  хоча  би  дозволить  лишитись  разом.
́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320532
дата надходження 10.03.2012
дата закладки 13.03.2012


Юлія Холод

Я просила…

***
…Я  просила:  «Скажи,  Господь,
Как  мне  жить  посреди  стихий,
Разрываясь  на  ум  и  плоть,
Растекаясь  на  две  реки?..»

Если  ты  –  это  весь  мой  быт,
Самый  теплый  из  всех  углов…
Он  –  в  висках  у  меня  стучит,
Затопив  меня  до  краев…

Я  просила  :  «Простой  ответ!..
Чтоб  остался  один!..  Один!..
Пусть  во  сне  мне  придет,  как  свет…

А  приснился  мне  сын…
Наш  сын…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317666
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 03.03.2012


edel

нате дитинство

нате  дитинство
і  менше  стає  географії
замкнута  область  така  як  зав’язані  вени
гордієв  вузол
і  світ  прорубався  крізь  мене
не  зможу  про  те  і  нікОму  те  
не  до  ножа
меншаю  сам  і  маленьким  до  мене  верне
не  Бог  а  божа

і  світ  мій  лише  ті  сезони  опалення
ти  і  покинута  область  
хрущівки  самі  і  морози  самі
і  сніг  не  навколо  мене  вмирає
навколо    зими

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311219
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 03.03.2012


edel

зима починається

Зима  починається  там  ,  де  немає  місця  для  чергового  вузла,
там  ,  де  прощають  у  лоба  ,  навіть  якщо  ти  не  вижив,
навіть  якщо  ти  Каїн.
Там  ,  де  жінка  на  лезо  ножа  сповзла,
наче  вода  на  камінь.

І  відмирають  від  доріг  і  дверей,  і  дерев  ключі.

А  друзі  проходять  по  буднях,  по  коньяку  ,  по  пивку.
Тобі  ж  бо  у  грудень  лише  побажання  між  Merry
Christmas,  між  поєднанням  півслів  і  півсвят,  і  півкуль  -
мертвих  імперій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297158
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 19.12.2011


edel

я інакше ніяк не воскресну бо інакше ніяк не помру

я  інакше  ніяк  не  воскресну  бо  інакше  ніяк  не  помру
виганяй  мене  в  зиму  на  острів  святої  Єлени
там  де  час  не  працює  зовсім
де  крім  часу  нічого  нема
де  він  мерзне  так  само  як  я
де  страшніє  так  само  в  імлу
як  покинуті  селища  гетто  імперії
як  і  твоя  зима

але  навіть  тоді  я  лягаю  і  сплю
мов  останній  солдат  із  блокадного  Сталінграду
і  мені  як  йому  тільки  серце  гаряче  насниться  назавжди
назавжди  і  полюбе
і  крізь  холод  і  сніг
крізь  паради  медалі  і  ґрати
я  цілую  тебе

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289740
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 17.11.2011


edel

мама розбудить осінь розкидає ранок

мама  розбудить  осінь  розкидає  ранок
і  ти  прогулюєш  школу
правильно
що  там
класуха  і  вересень  алгебра  і  уколи
літо  яке  не  зрослося  з  тобою
не  хочеться  йти
не  хочеться  більше  нічого
нічого  не  шкода
почерк  рівненький
щоденник  картинки  обкладинка  і  герої

ліжко  ще  тепле  і  треба  зайти  в  Інтернеті  побути
списатися
подружка  там  із  нікнеймом  щось  про  отруту
на  вулиці  меншає  осені  більшає  там  туману
і  продавщиця  погубить  роки  і  продукти
зарано  мамо  іще  зарано

і  все  залишається  так  бо  Господь  перетравлює  все
і  так  воно  йде  що  нічого  не  можна  заникать
і  хлопчик  який  твій  портфель  і  дитинство  несе

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281003
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 03.11.2011


Ganna

«Улыбнуться в ответ…»

«Улыбнуться  в  ответ  на  упрёки  и  злость…»  –
что  случится  потом,  я  пока  что  не  знаю.
Но  подробный  отчёт  приложу  –  не  вопрос.
А  пока  на  любимом  сей  тест  проверяю.

11.09.2011г.    г.  Киев

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280045
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 14.09.2011


olya lakhotsky

Ріка

Ми  знаходимо  ріки,  
а  ріки  знаходять  нас,
Ми  вступаємо  в  їхні
зелені  стрімкі  палати,
І  лишається  з  нами
спокійний  самітник-час,
І  остання  любов  –    
не  забути  її,  не  згадати.

Берег  теплим  полоном
тримає  тебе,  а  ти
Все  шукаєш  ключі
до  темниці  свого  Сезаму,
Щоб  усе  долюбити,
утрачене  –  зберегти,
А  дорога  назад  –
озирнешся  –  її  й  не  стало.

Хто  придумав  нам  суть  –
безупинно  отак  текти
І  збирати  себе  
по  краплинах  з  дощу  й  туману,
І  скитальця  поїти,
і  нести  його  світи,
Щоб  упасти  колись
у  безодню  його  океану.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279924
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 14.09.2011


edel

це такий концентрат божевілля нас збирає у жменю циганка

це  такий  концентрат  божевілля
нас  збирає  у  жменю  циганка
і  жбурляє  у  місяць
мов  нікчемне  мале  вовча
і  я  хочу  врости  біля  тебе  щоб  ти  не  боялась  розстріляних  ранків

і  щоб  діти  твої  повернулись  мов  ті  шахтарі  із  холодних  забоїв
цвяхи  із  заборів
письменники  із  запоїв

щоб  вони  у  дворі  розбивали  коліна
і  щоб  гралися  з  Колями  Сашами  Дімами  у  м’яча
щоб  любили  Світланок  черешню  наклейки  Іринок  Маринок
і  щоб  час  був  як  вільний  час

але  як  роздирає  по  лівому  борту  у  тебе
повертає  до  стінки
щоб  не  чути  те  тріскання
як  воно  сохне  усе  в  тобі

а  я  скинусь
зганяю  за  півлітрою  на  сльозі
щоб  не  бачити  як  воно  все  із  речами  на  видих
як  воно  все  на  одній  нозі

і  ти  вийди  зі  мною
вийди
по  розбитій  отій  росі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270433
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 26.07.2011


edel

уже на порозі казала

уже  на  порозі  казала
ти  пам’ятай  виходячи  звідси
хай  сонце  біліє  мов  зуби  і  буде  човен
як  оберіг  або  символ  міці
бо  все  що  залишиться  тут  по  тобі  це  відстань
і  більше  нічого

і  ти  розмовляй  ти  скажи  вона  відьма
а  сказано  –  зроблено
цих  взаємин
налізло  плюс  тридцять  по  Цельсію  з  самого  ранку
і  як  не  цілуємось  то  давай  поплюємо
на  землю
хай  виросте  Лівія  або  Ємен
бо  тиша  така  ніби  вчора  проїхали  танки

і  хай  сам  Господь  розбиває  скло  під  тобою
умовно  кажучи  він  на  моїй  стороні
не  знаю
а  може  просто  кровить
виходить
міцніше  броні
трава  коли  вона  замінює  мідь

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262839
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 05.06.2011


edel

травень темніє від опіків

травень  темніє  від  опіків  і  вибухає  на  спеці
за  травнем  жалоба
його  польова  дружина  цілує  бинти  і  звісно  що  божеволіє
вганяє  під  ребра  зубило
мовляв  я  ж  його  зазубрювала  скільки  років  і  зрештою  зазубрила
я  ж  йому  прала
ходила  на  ринок
купляла  гострих  до  літа  спецій

а  я  казала
натисни  на  гальма
бо  прийде  смерть  і  фіг  ти  у  неї  візьмеш  конспекти  лекцій

то  як  ти  принаймні  добрався
певно  нормально  не  їв  і  не  мився  шістнадцять  днів
а  потім
обліплював  жінку  цю  тілом  своїм  наче  потом

але  ти  ж  святий  як  душі  загиблих  сільських  вчителів
тобі  черга  направо
коньяк  Вальгалла
повага  і  спокій  такі
ніби  ти  в  смерті  питався
а  смерть  тобі  мовчки  кивала

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259885
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 05.06.2011


edel

кримські мотиви

Хай  так,  порахують  пальці,  дійшовши  мізинця  –  ти  у  Криму.
А  Крим  і  правда  скажений  ,  гідна  компанія  для  Ірландії.
Що  там,  волога  оливкова?  Небо  –суцільний  мул?  Пишеш  кому?
А  у  нас  не  сезон,  до  цього  ще  глибоко,  
класик  казав,до  цього  ніби  до  радію  .

Тож,  як  буде  можливість,залиш  мені  половину  зливи,
можна  навіть  не  кращу  її  половину,
головне  ,щоб  по  контуру  узбережжя,  кривою  місця  його  відриву
від  мене.  Як  там,дівчинко,  винно?  Про  що  новини?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257872
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011


Птицын Анатолий

Вы говорите Что все забыли Что суетное - Не трогает душу

..  

Вы  говорите
Что  все  забыли
Что  суетное  -
Не  трогает  душу
Что  стрелки
На  ваших  часах
Застыли
И  не  говорить  Вы
Не  хотите
Ни  слушать...  

 

А  стрелка  сердца  
Как  стрелка  магнита
Все  едино  
Колется  в  душу...  

И  не  остыли
В  камине  камни!
И  заломлены
Ваши  запястья,
Еще  немного
Воспоминаний,
И  вы  побежите
Обратно  к  кассе.

И  вы  побежите  обратно
И  поздно,
Поезд  ушел,
Изгибаясь  как  клоун,
А  ворох  воспоминаний
Возникнет  из  воздуха
И  рассыплется
Как  букет  по  перрону...  

И  Вы  поймете,
Что  ничего  не  забыли,
Что  краски  и  чувства
Трогают  душу,
Просто  жизнь,
Которую  Вы  прожили
Некому  рассказать,
И  некому  слушать.  

...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233358
дата надходження 07.01.2011
дата закладки 11.04.2011


gala.vita

фантики

Я  б  і  сьогодні  дзенькала  підборами
Об  бруківку  стару  десь  у  центрі.
Я  б  вирізнялася  з  натовпу,  бо  з  тобою….
І  застрягали  б  у  щілини  часу  кроки  уперті…
Я  б  діставала  звідти  замотані  у  фольгу
Солодкі  плитки  дитинства,
І  твій  телефонний  номер,  схоплений  на  льоту
І  діамантове  штучне  намисто…
Десь  загубилось...  По-за  підкладкою  
Світу,  мов  кліпси,  дні  закотились  і  ночі…
Стрункість  думок  і  доладність  висловів,
І  фантики  з  мрійок  дівочих…  
Я  б  і  сьогодні  дзенькала  підборами,
Та  губиться  звук  об  килим  зими…  
В  обіймах  твоїх  роблюся  доброю,
П’ю  очей  твоїх  сірі  дими…

Кавові  зерня  хрускають,  меляться,    меляться…
Туркоче    старий  дерев’яний    млинок,
Про  те  що  все,  як  завжди  перемелеться,
Складеться  і  прийде  в  призначений  строк…

22.02.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242833
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.02.2011