by Alexander Motyl
Grumpendorferstrasse повертає
за великими вікнами кафе Sperl,
де книги були написані ,
і очі все ще зволожуються,
коли кавові чашки,
білі блюдця,
склянки з водою,
три кубики цукру,
зім'яті числа
Die Presse,
Der Standard
i IHT
дивляться на мене
своїми лагідними очима
і наказують мені
перестати думати,
перестати згадувати,
перестати враховувати,
перестати думати,
перестати згадувати,
перестати враховувати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740237
дата надходження 02.07.2017
дата закладки 02.07.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.06.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2017
Коли ти мене розіпнеш черговим зізнанням
Я мовчатиму крізь твої губи
Ніби так має бути
Коли прийде завтра в обіймах нового кохання
Опустяться руки
І серцебиття мов покута
Химерних ніжностей назбираю в кишені
Присиплю вірою
Стануть безмірними
Незакінчена спроба, знекровлює вени
Занадто сивію
Та далі безвільною
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713090
дата надходження 19.01.2017
дата закладки 30.05.2017
Alexander Motyl: Paris
В Парижі
Я ніколи не думаю про la mort.
Ну звичайно, скажете ви:
Це місто світла,
Це місто Пабло,
Монпарнаса,
Монмартра
і Буль-Мішу,
Азнавура, Жі-Жі,
де Голля і Бовуа́р.
І хто може забути
Ґаранс і Баптіста
з "Дітей райка"
чи joie de vivre
Морісa Шевальє?
На це я вам скажу:
Дивно що ви забули
Беккета, Петлюру, Камю, і Піаф,
безпритульних, Бастілію,
Сен-Дені i Комунарів.
Але нічого, mon ami.
Моя душа completement fatigue
від Rue Mouffetard,
де я щодня купував сир,
Place de la Contrescarpe,
де я їв soupe a l'oignon i crepes Nutella,
і від Rue Tournefort,
де я жив у готелі Вікторія
в далекому сімдесят п'ятому,
коли, ну не може цього бути,
мені не було ще й двадцяти п'яти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735706
дата надходження 30.05.2017
дата закладки 30.05.2017
В країні кривих дзеркал
І форма і розмір втрачають всі ролі
Сприймається чітко на дотик лиш колір
Сердечних зв’язків портал
Це фокус кривих дзеркал
Так важко втопити зір
Зображень тональність малюємо марно
Цей світ загадковий питально-примарний
У всесвіті муз і лір
Лиш серцю своєму вір
В країну сердечних нот
Де в піжмурки грають реальність і казка
Хто бачить душею тим завжди будь ласка
Безвізово без банкнот
Де лінія серця фронт
… Для тих, хто не боїться промокнути
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667769
дата надходження 23.05.2016
дата закладки 28.05.2017
Alexander Motyl: Gravitation
Опадаюче листя
не нагадує мені,
як можна було б уявити,
про одноманітні завершення,
зів'ялі спогади,
безнадійні починання,
перекреслені можливості,
втрачені кохання,
нездійснені мрії
і невибрані дороги.
Цей падолист
нагадує мені
про залишання.
Справді,
невблаганність
гравітації
змушує моє серце
здійматись вгору
з безмежною легкістю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734702
дата надходження 23.05.2017
дата закладки 24.05.2017