Душа говорить інколи віршами,
Буває плаче, деколи кричить…
Не хоче зрозуміти, що між нами
Кохання іскра вже не пролетить!
А був вогонь! Палало і горіло,
У полум’ї купались без страху.
І на жаринки ми ступали сміло,
Були безгрішні у своїм гріху.
На пересуди людські не зважали,
Роки, як коні, стали на диби.
Молитви пересипались віршами,
Які шепочу в час нічний доби.
Вже сутінки у мої лізуть вікна,
Від втрати біль доконує, ятрить.
Без тебе жити я ніяк не звикну,
Не знаю як, та доведеться жить!
04.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447196
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 30.01.2017
Зима - моя супутниця білеса
Засніжений вокзал сховала в ніч
На стиках рейок стукають колеса
і я в купе з собою віч-на-віч...
Давно "Дитинство" станцію проїхав,
І пережив. Що ж більше ніж прожив...
Бог не жалів мені негоди-лиха...
А щастя - не питай і не кажи...
І друзі є - одвідують щоднини,
Розвіюють туман сумних годин,
А я стою, як в полі деревина --
Хоч завше з кимсь - завжди чомусь один...
І навіть мрії безнадійно-босі
Згубились на неголеній щоці,
І вже давно така у серці осінь,
Що не дивують зморшки на лиці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702637
дата надходження 24.11.2016
дата закладки 30.01.2017