Як дві половинки одної гузиці,
два ока, дві циці одної дівиці,
роз'єднуймось, браття, бо ми того варті!
Роз'єднуймось: гузна знялись у фальстарті.
Розходьмось, мов стегна у Дженіфер Лопес.
Ненавидьмо ближніх за інший правопис.
У того – кирилиця, в цього – латинка.
По швах най розійдеться наша хатинка!
Один – за глаголицю, другий – за брайля.
А третього – "дурка" з плакатом забрала.
Цитати Тацита повітря бурунять.
В пилюці літають єрогліфи, руни.
Тож більше шрифтів і правописних формул!
Дамо фахівцям, якщо є такі, фору.
За ср@чиком – ср@чик, за опусом – опус.
Нам треба заплутано-хитрий правопис!
Нам піде на користь правописів кілька:
пів дня – кулішівка, пів дня – скрипниківка.
Чорт ногу хай зломить в правописнім ґвалті.
Роз'єднуймось, браття, бо ми того варті!
Тож хай не вщухають правописні битви.
Без сумніву важче таких "обробити".
Чого нам свого розмаїття стидатись?
До дупи – державні :у:мовні стандарти!
© Сашко Обрій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848045
дата надходження 13.09.2019
дата закладки 22.05.2020
Какая, блин, проблема, где не спать?
Что на полу, а что на потолке…
По крайней мере, не скрипит кровать,
Когда висишь себе на волоске…
Висишь, как затаившийся паук,
В углу своей совдеповской норы…
И даже крови лопоухих мух
Испить не тянет с некоей поры…
Не тянет совершенно ни на что…
Ну, разве что дерябнуть да пожрать…
И даже конь в сиреневом пальто
Не соблазняет от души поржать…
Похоже, что ни ямб и ни хорей
Уже не в силах чудо совершить…
Обидно за наивных дикарей,
Способных только всё вокруг крушить…
Не получилось сбросить горы с плеч
И никакой урок не будет впрок,
Коль умудрились мы себе испечь
Такой вот, бляха-муха, колобок...
сентябрь 16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690840
дата надходження 26.09.2016
дата закладки 29.06.2017
Спогад життя - поштою.
помітно
Чиїсь сліди на стелі -
бруд.
Темних гостей чекали?
вони тут
Біля дверей їдять
бут.
Ванна чорної крові
мружиться.
Відвідувач наливає
шаф.*
Будьмо гаслом нового
місяця,
А на склі нігтями -
штраф
Тут час розбивається
друзками,
Залишаючи стіл і
чай.
Мислячих вперед
мізками.
Собакам собачий
рай.
Думки поза зоною
дійсности,
А статус оффлайн -
кат.
В протигазах ходять
месники
міряючи кожен
рад.
Проміння збирай як не-
допалки,
В брудну кишеню сховай
принцип.
Літо минає чужими
кроками,
Літак відлітає опівдні
фіг з ним...
* алкогольный напій
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430269
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 11.06.2017
Когда я умру - по углам заржавеет рассвет
И сердце в палатах стерильных застынет недвижно
Когда я умру, металлический зная ответ
На сотни вопросов - откроются двери на крышу
Там четверо всадников желтые кости трясут
Играя на души давно умерщвленных набатом
И очередь длинная ропщет на купленный суд
Смерть в берцах кругами там ходит и кроет всех матом
На ужин несут им Любовь вместе с ядом Надежды
Я сжег, чтоб не видеть припев, свои яблоки глаз
А черные нимфы, посыпавши пеплом одежды,
В слух детям читают трактат про могильный экстаз
Когда я умру не рассыпятся тысячи окон,
Но плаха желаний окрасится кровью сполна
Бегут, нерожденные, прямо на солнечный кокон
Но падают в холод и ночь, без конца и без дна
Когда я умру твои слезы заменят на вишни
И гордо украсят торты, приглашая на пир
Тогда даже ветер страданий моих не отыщет
Когда я умру...
неизменным
останется
мир
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499939
дата надходження 19.05.2014
дата закладки 11.06.2017
пока сирые ищут в вине оправданье всему,
а любимцы судьбы своей участью страшно горды;
как всегда предпочтя этот мир презирать одному,
я сижу на вершине своей елеонской горы.
ничего не боюсь. в ожидании новых иуд
безмятежен мой взор и бесстрастно приятие зла.
даже то, что уже поутру мою кровь оболгут,
не способно напомнить, что жизнь в этом сердце была.
ветер времени вновь соберёт моих мёртвых богов,
что оставят меня в одиночестве гнусных молитв.
я не верю ни в собственный смысл, ни в людей, ни в любовь,
ни тем более в правость щеки для спасительных битв.
знаю я - ничего благородного в миссии нет,
коль её торжество решено за меня испокон.
догорает в далёком огне мой ночной назарет
и готовят иуды масла для чудесных икон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737021
дата надходження 08.06.2017
дата закладки 09.06.2017
Обіцяють дощі, ти тримай повсякчас парасолю,
а мене капелюх, сподіваюсь, від злив збереже…
Балачки ні про що… В них повільно ми змінюєм долю.
Ти розкажеш мені, як один із відомих Пьяже
виробляв крім прикрас, ще й годинник з оманливим часом,
що тече поміж пальців піском, й зупиняється щоб
доторкнутись до скроні миттєвого щастя, де разом
безутішні закоханні … Втім -балачки ні про що…
Я тобі розповім, під гучне невдоволення міста,
щось таке неважливе, лише щоб продовжити мить,
ну наприклад, якою тяжкою була Реконкіста-
Піренейській півострів від маврів страждав сім століть…
Балачки ні про що… Підступає хвилина мовчання,
в горлі сльози киплячим напоєм … Ніхто ж не помер…
Ми напевно вже все розказали, а що до кохання-
це не більше, ніж міф, про який не напише Гомер…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735005
дата надходження 25.05.2017
дата закладки 03.06.2017
хлопче, а йди на війну:
вона вже чекає на тебе, мов навісна молодиця.
а вже як візьме в обійми, маєш її, навісну,
до кохання намовити:
любить же ж, тільки боїться!
отже, ти їй скажи: [i]поведу тебе аж на москву,
а як не схочеш, то й навпаки на европу[/i]. –
зробиш там з неї царицю районну або й світову,
буде вмиватись в трояндах і в морі зеленого кропу
– повірить тобі, адже ти ж таки хвацький герой,
адже без жодного сумніву дівчину тягнеш за руку –
куди мене тягнеш так хоробро?
кажуть: "герой, та не той",
гляди: послизнешся, впадеш –
сьорбатимеш грязюку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732977
дата надходження 11.05.2017
дата закладки 03.06.2017