jess: Вибране

Ліна Ланська

НЕ МОВЧИ…

Не  мовчи.  Як  вода  у  піски,
Плюскотить  наша  пам"ять.
Світ  настільки  тісний,    -
Безпритульному    в  сни,
Стежку  вкажуть  боги,  отже,  -  там  я.

Зайвих  слів,  не  тремти,  не  зроню,
Хіба  вкину  в  криницю,
Вже  замерзлому  дню
Хоч  жарину  вогню,
Відірвавши  від  сонця  дещицю.

Не  пиши,  що  слова  без  імен.
Безіменним  востаннє,
Доторкнися  рамен.
Розпаливши  одвічно-німе,  
Не  зникай,  залишись  сподіванням.

17.08.17.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746985
дата надходження 20.08.2017
дата закладки 31.08.2017


Ліна Ланська

ІДИ, ДОПОКИ НІЧ



Пішов?  Іди,  іди,  допоки  ніч
Кохання  не  накинула  на  очі,
Від  сміху  захлинаючись  до  сліз.
Летять  не  зорі  -  голови  із  пліч.
Летять  у  безвість  всі  слова  пророчі,
Які  ти  ніс  мені,  ще  вчора  ніс.

Збиває  з  толку  невідомий  шлях,
Який  здавався  стежкою,  не  більше?  -
Повстав  стіною,  обрій  затулив.
Пішов?  Куди?  Ридає  тут  земля.  
Стихій  відлуння  колихає  тиша,  -
Прокляття  не  народжують  молитв.

Лоскоче  легіт,  у  обіймах  снів
Смаглява  ніч,  дощами  капризує,  -
Твої  сліди  змиває  у  грозу.
Вони  ще  десь  отам  -  удалині.
Пішов?  Іди...Марнуєш  роки  всує.
Тебе  стрічати  завтра  не  мені?

Мені...ось  тільки  нищечком,  сльозу
Зітру...  іди,  допоки  ніч,  допоки
Нуртує  кров,  не  затихають  кроки
Не  від,  а  до...  вертаєшся,  чи  ні?

Бо  стежка  та  давно  у  бур"яні,
Коротка  ніч,  а  світ  такий  широкий,
І  ми  дві  крапки  серед  метушні,  -
Дві  тіні  на  невидимій  стіні.

22.07.17.


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746692
дата надходження 18.08.2017
дата закладки 31.08.2017


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.01.2017


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.11.2016


Ліна Ланська

КОЛИ ВЖЕ ДУШУ ВІДДАЛА

Коли  вже  душу  віддала,
То  мабуть,  не  живу?
Росинкою    в  траву
Скотилася...  була.

Була  примарним  ніжним  сном,
Розтанув  сизий  дим
І  пам"ять  разом  з  ним,
Майнула  за  вікном.

Вікном  розбитим,  не  засклить;
Грабіжник  не  спіши,
То  блискітка  з  душі
У  скельці  мерехтить.

Коли  вже  cерце  віддала,
Нехай  до  ніг  летить  -
Від  лиха  захистить.
Я  не  тримаю  зла.
11.03.2016.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650690
дата надходження 11.03.2016
дата закладки 12.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.02.2016


Адель Станіславська

Повня

Повня.  
Душа    -  сум'яття...
Блимають  хижо  зорі
Розум  -  
подерте  шмаття
Хоч  ні  біди,  ні  горя
Видимого  
неначе...

Спокою  чаша    -  
в  дірах
Стигмить  і  густо  плаче,  
І  вигасає  віра  
в  добре,  у  тепле,  чисте...

Ні  -  то  лиш  суголосо  
повні
Душа  імлиста
мерзне  нага  і  боса...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646128
дата надходження 22.02.2016
дата закладки 22.02.2016


Ліна Ланська

НЕ ТРИМАЙ МЕНЕ, КИНЬ…

Не  тримай  мене,  кинь...і  прости,
Я  тобі  не  потрібна  й  на  мить.
Завтра  день  в  небуття  відлетить,
Чуєш,голос  мій  знову  тремтить?
То  він  молить  тебе:"Відпусти..."

Коливається  маятник-мор.
Забуваючи  вивчить  урок,
Що  до  втрати  один  лишень  крок,
Зависає  примарний  шнурок  -
Доленосної  швачки  декор.

Не  тримай  мене,  стільки  віків
Я  шукала  тебе...  за  поріг
Вибігала  у  спеку  і  сніг,
Щоб  для  тебе  знайти  оберіг
Від  біди  безкінечних  витків.

Що  шукала?  Не  знаю,  та  йшла
Попід  гору,скотившись  униз.
За  сльозами  -  небачений  блиск
Засліпив,  посковзнулась,  -  карниз
Не  помітила  й  стала  -  була...
10.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642855
дата надходження 10.02.2016
дата закладки 11.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.12.2015


Ліна Ланська

РОЗТЕРЗАНА ДУША

Я  розкрадаю  світло  душ  чужих
Бо  десь  своє  тьмяніє  каганцем  -
Зарьованим  засмученим  лицем,
Нагадує  сумний  короткий  вдих.

Вдихну,  та    у  легенях  лише  слиз,
Недугом  виливається  у  біль...
Знов  лихоманка  не  сягнула  криз,
Трясе,  як  шубу,  коли  гонять  міль.

Я  розкрадаю  сили,  бо  свої
Вже  втратила...згубила  не  знайду.
А  сльози  градом,  наче  ручаї,
Ту  повінь  скоро  вбрід,  не  перейду.

Не  осуди,  не  проклени,  віддай
Гарячий  подих  наджаданих  вуст.
Зламай  засув  образи,  лід  зламай,
Перетвори  у  соковитий    муст...

Я  розкрадаю  погляд  і  слова,
Забутих,  ненаписаних  листів.
У  прагненні    відчути  -  що  жива,
Хоч  знята  вже  давно  з  усіх  хрестів.

15.12.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628956
дата надходження 15.12.2015
дата закладки 15.12.2015


Юлія Сніжна

Спробуй

Спробуй!  Інакше  ніяк  ти  не  взнаєш
 мого  поцілунку  смак.
Спробуй!  Інакше  ніколи  не  скажеш:
"Як  жив  я  без  неї?  Як?"

Спробуй.  Це  слово  не  заклик  до  дії,
прохання,  порада,  наказ.
Це  просто  думки  про  можливі  події
навколо...між  нами...у  нас...

Спробуй...Я  знаю,  це  важко,  це  складно,
ось  так  все  змінити  життя.
Мільйони  питань  мозок  жалять  нещадно...
Все  ж  спробуй!!!  І  спробую  я...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628758
дата надходження 14.12.2015
дата закладки 15.12.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.12.2015


Ivanna Pikhun

біжиш не від дощу, від спогадів про Нього

Втікала  від  дощу  вздовж  лінії  тролейбуса,
Запахуючи  поспіхом  поли  свого  пальто.
Знайомими  маршрутами  життя  людське  розкреслено,
Укотре  вже,  хто  був  усім,  стає  просто  "ніхто"

Ти  бігла  з  парасолькою  біля  міських  канав,
Калюжі  вийшли  з  берегів,  намокли  чобітки  
Як  всі,  ти  поневолена  мільйоном  різних  справ,
Під  тягарем  чужих  хрестів  все  рветься  на  шматки

Від  ліхтаря  до  ліхтаря  ти  мчала  стрімголов,
Втікала  від  своїх  думок,  а  потім  від  дощу
Де  твое  місце,  де  земля  без  всіх  цих  сторінок,
Тікала  ти,  а  всі  вірші  кричали  "не  пущу"

Спішиш  куди?  Уже  не  жде  ніхто  тебе  з  листом.
Не  відігріє  бід  грози,  шепочучи  "люблю".
Романтика  твого  життя  -  це  соло  вдвох  з  котом.
Порозбігалися  тузи,  тож  дама  каже  "п'ю"

Втікала  від  дощу  вздовж  лінії  тролейбуса,
Реприза*  долею  стає,  нічого  в  цім  нового.  
Ти  бігла,  добре  знаючи,  що  відповідь  до  ребуса,
Що  ти  біжиш  не  від  дощу,  від  спогадів  про  Нього

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627719
дата надходження 10.12.2015
дата закладки 13.12.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.12.2015


Ivanna Pikhun

Мрій нездійсненних розбиті кораблики

Мрій  нездійсненних  розбиті  кораблики,
З  бортом  проламаним,  мачтами,  щоглами...
Час  на  дрібниці  бездумно  потрачений,
Вилетів  в  труби  увесь,  так  би  мовити.

Мрії  померлі  розклались  на  палубі,
Чи  знерухомлені  сильним  паралічем...
Мрії  поховані...  чи  я  їх  мала  би
Всіх  воскрешати  знов  часу  не  гаючи?

Мрій  кришталевих  розбиті  ілюзії
Ріжуть  долоні,  пливуть  в  серце  венами...
Гарно  розбилися  під  звуки  музики
Й  навік  лишились  лише  нездійсненними.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626890
дата надходження 07.12.2015
дата закладки 13.12.2015


Ivanna Pikhun

я тримала тебе за руку, ти мене - за ідіотку

Я  тримала  тебе  за  руку,
Ти  мене  -  за  ідіотку.
Я  кляла  сотні  раз  розлуку,
Ти  казав,  що  вона  коротка.

Засипала  тебе  дзвінками,
Ти  писав  мені  "вконтакті",
Мої  вірші  -  твої  рядками,
А  ти  кажеш  -  "Ну,  що  ти?  Справді?"

Я  для  тебе  збирала  фрази,
Щоб  на  зустрічі  всі  сказати...
Ти  лише  пам'ятав  образи,
І  коли  вигравала  в  карти.

Я  для  тебе  співала  пісню,
Ти  мовчав  на  мої  питання...
Я  уже  сумніваюсь,  дійсно,
Чи  зросло  це  в  мені  кохання?!

Було  б  гордість  мені  тримати,
А  не  міцно  ту  твою  руку!
Будеш  добре,  заразо,  знати,
Що  в  мені  розбудив  ти  ...  .

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625950
дата надходження 03.12.2015
дата закладки 06.12.2015


Ivanna Pikhun

піду по-англійськи

Якщо  я  піду  -  то  піду  по-англійськи,
Уже  без  вагань,  без  прощань  -  назавжди.
Тоді  вже  ні  карта,  ні  компас  армійський
Тобі  не  підкажуть,  мої  де  сліди.

Якщо  залишусь  -  то  до  скону,  навіки,
Аж  так,  щоб  старіти  спина  до  спини.
Назавжди  ти  станеш  моїм  чоловіком,
я  стану  твоєю,  й  не  зможуть  спинить.

Якщо  полюблю,  як  зруйную  всі  мури,
Якщо  я  спалю  за  собою  мости...
Коли  нас  з  тобою  обмовлять  й  осудять,
Лише  почуття  будуть  в  змозі  спасти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625676
дата надходження 02.12.2015
дата закладки 03.12.2015


Ліна Ланська

КОЛИ ЗАКРИВАЮТЬСЯ ДВЕРІ

І  я  забуваю,  коли  закриваються  двері,
Твій  погляд,  твої  збайдужілі  слова,
Узяті  з  душі,  але  писані  десь  на  папері...

Твій  погляд  порожній  уже  не  мені  повіряє,
Що  наша  поламана  лялька  жива,
Примар  не  моїх  твоя  пристрасть  уже  розганяє...

Ти  звісно  ще  тут...заблудився,чи  просто  утома?
Той  запах  чужий  від  твого  рукава...
І  ти  вже  чекаєш,  коли  я  засну,  щоб  із  дому.

Бо  погляд  сумний  і  такий  дистанційно  -  двурушний,
Мене  не  втішає,  а  просто  вбива,
Любові  нема  більш,  померла,  з  душею  -    бездушна.

І  я  забуваю,  коли  закриваються  двері...
Холодного  Місяця  звисла  крива,
То  скалиться  знову  незаймана  світлом  химера...
29.11.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625019
дата надходження 30.11.2015
дата закладки 30.11.2015


Ліна Ланська

А ТИ ВСЕ ЗНАВ…

А  ти  все  знав  за  мене...дивина...
Та  казка  ще  не  випала  у  осад,
Ще  кришталева  туфелька  -  скляна,
А  моя  мрія  безнадійно  боса

А  ти  все  знав  за  мене...сльози  й  сміх...
Для  тебе  -  непрочитана  я  книга;
Штовхав  поволі  в  той  незримий  гріх,
Бо  знав,  страждання  почали  відлигу...

А  ти  все  знав  за  мене...за  нитки,
Як  ляльку  смикав,  що  вона  відчує?
Десь  бродять,  ще  нечувані,  плітки,
Що  й  досі  вона  вдома  не  ночує...

А  ти  все  знав  за  мене...Рубікон
Перейдено,  вважав  -  свою  ж  бо  казку
Напишеш...  Лики  зболено  з  ікон
Дивились,  як  вона  міняла  маски.

А  ти  все  знав  за  мене...просто  йди,
Бо  вже  той  шлях  у  серці,  як  тортури,
Рве  нитки  в  мотлох,  падають  мости
І  сліплять  погляд  докори  зажури...

А  ти  все  знав...
28  11.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624603
дата надходження 28.11.2015
дата закладки 28.11.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.11.2015


Три хвилини

Найкращі сни сняться ранками

Найкращі  сни  сняться  ранками.  
Тому  спи  до  дванадцятої,  як  любиш
В  старій  Європі  гуляти  замками
Ти  хотів,  і  колись  таки  будеш

Найвідвертіше  кажуть  вночі
Тому  заварюй  каву,  сідай  поближче
Крізь  вікно  лиш  гірлянди-зірки
Обпалюють  наші  обличчя

Найвідданіші  цілують  не  в  губи
Найвідданіші  не  залишають
І  поки  ти  спиш  до  дванадцятої
Я  тихо  лежатиму  скраю

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466439
дата надходження 16.12.2013
дата закладки 26.11.2015


Ліна Ланська

А Я ЗБАЙДУЖІЛО

А  я  збайдужіло,  поволі,потроху
Збиралась  з  думками,  нестримну  грозу
Чекала  до  ранку,  а  раптом  епоха
Нова,  невідома...  застигне  внизу

Кривавим  світанком,  трояндовим  цвітом
Розправить  пелюстки,  зітхне  до  дощу.
І  спомином  стане  минулого  літо,
А  я  збайдужіло  тебе  відпущу.

У  сумнівах  радість,  як  кішку,  втопила,
Навіщо  питати  себе,  чи  гірчить?
Усе,що  боліло,давно  відболіло,
Усе,що  бажаю  -  до  мене  летить.

Летить,  то  й  нехай,бо  розправлені  крила  -
Приречених  долі  -  це  миті,не  більш.
Розбилось  оте,  що  давно  вже  згоріло,
Коли  в  недолугий    утілилось  вірш.
25.11.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623930
дата надходження 25.11.2015
дата закладки 25.11.2015


Ліна Ланська

А ВОНА НЕВИДИМЕ БАЧИЛА

А  вона  те,  невидиме,  бачила  в  ньому,
Щось  таке,  незрівнянне,  незримо  -  прекрасне,
Пробивалося  через  вселенську  утому.

Він    не    бачив  її  взагалі...  та  навіщо?
Коли  в  цьому  житті  все  так  просто  і  ясно.
Вже  давно  не  трапляється  душам    "найвище".

А  вона  через  очі,  словами  -  у  простір;
Розглядала,  невичерпним  сповнену,  душу
І  сиділа  до  ранку,  чекаючи  в  гості.

Він  не  думав,  що  можна  так  сильно  бажати
І  кохання  струсив,  наче  з  дерева  грушу.
Надкусив,  не  така,  -  чи  потрібно  зважати?

А  вона  крізь  безсоння,    пливла  у  тумані,
Через  ночі    і  дні,    гніт  нестерпний  розлуки  -
Випивала    той  безум  любові  в  омані.

Він    заплутався  знов  і  прокляв  недовіру,
Ледь  не  став  на  карниз,  простягаючи  руки,
Бо  терпіння    страждань  переповнило  міру.

А  вона  те  невидиме  бачила  в  ньому.
Він  не  відав,  що  щастя  буває,  як  муки  -
Віддавати,  упившись,  -  хіба  незнайомо?
19.11.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622503
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 20.11.2015


Ліна Ланська

НЕ ПИТАЙ

Не  питай,  чом    я  так  навіжено?
Розсипаюсь  щоночі  на  друзки,
Вибираючи  леза  й  мотузки,
Щоб  зірватись  у  прірву  скажено.

Не  питай,  що  я  там  загубила.
На  самісінькім  дні,та  бадуже,
Я  любила  тебе?..та  любила,
Ну,  а  ти  мене?  Звісно,  не  дуже.

Не  питай,  може  й  відають  боги,
У  молитві  згадай  хоч  і  нишком,
Чом  оту,  недочитану  трішки,
Хтось  недбало  закинув  під  ноги?

Не  питай,  чому  сіль,  і  возами
Через  брили  в  шпаринку  із  неба?
Не  відчиниться  брама  Ереба...
Хіба  сточим  той  камінь  сльозами?


17.11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621718
дата надходження 17.11.2015
дата закладки 18.11.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.11.2015


Ліна Ланська

НЕ ЙДИ ЗА МНОЮ

Не  йди  за  мною,  зупинись,
Дивись  вона  тебе  гукає,
До  ранку  жалібно  зітхає,
А  я  лиш  думаю:"Наснись..."

Наснись,  хоча  б  один  разок,-
Занурюсь  на  хвилину  в  прірву,
Віддавши  все,навіть  довіру,
Не  відступлю...кладу  стіжок.

Стібок  -  розшити  давній  сум.
Вона  -  на  веселковім  ложі...
Зробити  щось  напевне  може?
Хоча  б  сплести  із  слів  косу...

Косу  ти  розплетеш,  повір,
А  потім  будеш  озиратись
Мене,  як  і  раніш  шукати,
А  те,  що  маєш  -  тінь  офір.

Офір  незлічених  сюди
Під  ноги,  розкидає  небо..
А  та,  яка  тобі  не  треба,
Нехай  іде...а  ти  не  йди...
15.11.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621465
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015


Оліл

*мовчазне вбивство*

Знаєш,  мабуть  краще  вдар  мене,
смієш,  до  крові  забий.
Я  з  попередніми  травмами,
потім  лиш  сліз  не  пролий.

Краще  уста  роздери  мені,
руки  затисни  в  руці.
Тільки  словами  не  ріж  мене,
та  не  постав  синці.

Мабуть,  ти  краще  мордуй  мене,
голодом,  криком...  катуй.
Всю  свою  палкість  пролий  в  мені,
ніжності  не  пошкодуй.

Може  застрель,  задуши  мене,
бий  голіруч,  істерич.
Тишою  тільки  не  муч  мене,
байдужість  не  зви  і  не  клич.

Нищ  мене,  зцілюй  і  знов  вбивай,
я  звісно  стерплю  усе.
Потім  як  завжди  чекай  мене...

Й  мертва,  я  здатна  на  все.

19  01  2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621436
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015


Єва Лавінська

Маленька сектантка

Маленька  сектантка  -  повторюєш  мантри,  молишся,
Всі  відстані  в  просторі  ти  балансуєш  близькістю,
Слухаєш  "гуру",  мовчиш,  медитуєш,  "йожишся",
і  вміст  свого  серця  на  стіл  висипаєш  з  прикрістю.

А  вміст  твого  серця  смердить,як  каналізація  -
"Любіть  нас  брудненькими,  чистими  й  так  полюбимось"...
Сьогодні  -  метелики,  завтра  -  тупа  прострація.
Маленька  сектантка,  ми  вічно  з  тобою  чубимось.

Кидаєшся  в  крайнощі  (це  якщо  зовсім  коротко)  -  
Вгамовуй  хоч  іноді  дикі  синдроми  лірики!
Маленька  сектантко,  як  же  тобі  не  соромно?
Уміст  твого  серця  -  мовчати.чекати.вірити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621350
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 15.11.2015


Ліна Ланська

Я БЕЗ ТЕБЕ, ЯК БЕЗ ЦУКРУ, КАВА…

Я  без  тебе,  як    без  цукру,  кава,
Ніби  запашна  і  ароматна...
Не  жива  вода,  а  наче  млява.
Наче  коло,  що  чомусь  квадратне.

Я  без  тебе,  як  без  ліжка  ковдра  -
Гарна,  нова,  що  лежить  забута,
День  чи  місяць,  може  років  зо  три?
Як  колаж,  до  вічності  прикутий.

Я  без  тебе,  як  пісні  крізь  сльози...
Надриваючись,  так  скиглить  птаха
У  гнізді,  зомлівши  від  загрози,
Серце  на  шматки  у  сіромахи.

Я  без  тебе...не  питай,  не  знаю,
Чи  у  світі  є  ще  порівняння?
У  пісок  водою  витікаю,
Як  усі  оті  мої  зізнання.
Жовтень  2015.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611044
дата надходження 03.10.2015
дата закладки 14.11.2015


Катка

Ти приходиш, а я стара

                                                                                   
                                                                                             Узимку  завжди  страшенно  старієш.
                                                                                                                                                               
                                                                                                                                                                 Туве  Янссон


Ти  приходиш,  а  я  стара.  І  печалі  в  мені  по  вінця.
Хочеш  стерти  мене  –  стирай  (інша  доля  не  личить  жінці).

Ти  приходиш,  а  вже  зима.  Де  не  глянь  –  крижана  пустеля.
Якщо  треба  –  мене  зламай.  І  лягай  у  мою  постелю.

Не  інакше  –  усе  обман.  Чорний  смуток  і  чорна  смуга.
Ти  приходиш,  а  я  одна.  Чуєш  біль  у  мені?  По-слу-хай…

Та  обірване  не  зшивай.  Я  не  хочу,  щоб  стало  легко.

Ти  приходиш,  а  я  жива.

До  весни  далеко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604978
дата надходження 07.09.2015
дата закладки 14.11.2015


Катка

про віру

Віра  вмирає  першою,  ти  не  чув?
Боляче  б’є  по  скронях  відлуння  кроків.
В  тиші  ти  не  впізнаєш  мого  плачу.
Я  заплачу  за  спокій.

Сонце  дбайливо  випалить  ці  слова.
Нікуди  далі.  Можна  хіба  в  нікуди.
Хто  ти  такий,  і  що  ти  в  мені  сховав?
Кляті  свої  Бермуди.

Небо  мовчить,  і  в  ньому  я  потону,
тільки  б  ніколи  серця  свого  не  чути.
Віра  вмирає  першою,  а  тому
більше  не  бути  чуду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601431
дата надходження 22.08.2015
дата закладки 14.11.2015


Лина Лу

ОТПУСТИ

Я  к  тебе  не  хочу...отпусти.
Сколько  мне  еще  это  терпеть?
Неподъёмную  ношу  нести?
Отпусти...

Я  к  тебе  не  хочу,  тебя  нет...
Просто  выдумка,  сказочный  сон,  
Путь,  канал?..и  за  дверцей  скелет...
Тебя  нет...

Я  к  тебе  не  хочу,  рву  виток  -
У  спирали  длина  -  на  века.
Сколько  можно,  не  будь  столь  жесток,
Рву  виток...

Я  к  тебе  не  хочу,  уходи.
Нить  истлела,  угасший  фитиль...
Вспоминаю,  как  ты  нелюдим,
Уходи...

Я  к  тебе  не  хочу...  дым  и  гарь
Тянут  волоком  силы  и  дух,
Даже  солнце  -  погасший  фонарь,
Дым  и  гарь...

Я  к  тебе  не  хочу,отпусти
Все...и  душу...  давно  отдала
Дай  постичь,  то  что  ты  не  постиг,
Отпусти...

10.11.2015.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619966
дата надходження 10.11.2015
дата закладки 10.11.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2015


Маргарита Шеверногая (Каменева)

Вона йому дарувала вірші…


Вона  йому  дарувала  вірші,
І  він  так  тішився  тим  дарунком!
Рядки  чуттєві,  п’янкі  і  віщі
Вживав  по  краплі  духмяним  трунком.

Вона  йому  дарувала  ніжність,
Дівочі  зваби,  солодкі  муки,
В  принадах  тіла  бажань  нестримність
Вивчав  від  зустрічі  до  розлуки.

Вона  йому  дарувала  щастя!
Спиняла  час  і  знімала  втому.
Хвилини  пристрасті  –  як  причастя!
І  не  хотілося  йти  додому…

Вона  йому  дарувала  збірки
Своїх  поезій.  Хотів  радіти…
Та  жодну  з  них  не  доніс  до  хвіртки,
Усі  в  смітник,  бо  –  дружина  й  діти.

Вона  йому  дарувала  вірші…
Вона  йому  дарувала  ніжність…
Вона  йому  дарувала  щастя…
Усе  в  смітник…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619170
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 07.11.2015


Ліна Ланська

МЕНІ Б ТЕБЕ ЗАБУТИ


Мені  б  тебе  забути  хоч  на  мить...
Не  завмирати,  загубивши  слово,
Не  плакати  і  не  втрачати  мову,
Коли  так  солодко  полин  гірчить.

Ти  дивишся  крізь  контури  образ,
Чи  випливе  твоя  хмаринка  суму
З  надуманого  болісного  глуму,
Моїх  забутих  непотрібних  фраз?

Не  бійся,  не  торкнусь  твоїх  плечей,
Лиш  подумки  занурюсь  у  волосся,
Єдина  мить...невже  мені  здалося,
Отой  твій  погляд...  з  тисячі  очей?

Мені  б  тебе  забути...що  свіча?
Згоріла  та  й  нема,  запалиш  нові,
Згорять  і  ті,  а  попелу  з  любові
Нема,  як  і    незнаного  ключа

Від  брами  до  душі.  Як  пекло  -  рай,
Коли  зотліло  вже,  а  тягне  димом,
Як  не  сховати  виразку  під  гримом  -
Вона  болить  роз"ятрена...хоча,

Торкни  своїм  небаченим  теплом
Палких  обіймів,  знівечене  "може",
Нехай  воно,  вже  завтра  буде...  схоже,
Тобі  не  крила  треба,  а  весло.

Бо  човен  тріснув,  хлюпає  вода,
Життям  не  названий,ущент  розбитий.
А  треба  ж  зараз  вірити  й  любити,
Поки  на  міст  не  привела  хода...
06.11.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619032
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 07.11.2015