Boris_uk: Вибране

Ніна Незламна

Ой поле, боляче


Ой,  поле  –  полечко,  колоски  пшениці,
Давно  не  видно,  жаль,  ніякої  птиці,
Спрагла  земля,  стогне,  висохла  криниця,
Розбита  горем,  йшла  славна  молодиця.

Над  нею    воронів,  зграя  пролітала,
Земля  горіла,    попилом  припадала,
Ой,  поле,  боляче,  хліба  не  дозріли,
Свистіли  кулі  та  снаряди  летіли.

Довкола  ями,  скрізь  милого  шукала,
 Прийшла  біда,  Боже,  серцем  відчувала,
 Ти  клятий  вороже,  нащо  забрав  мрію,
Вона  ж  любила,  в  душі  мала  надію.

Куди  не  гляне,  вирви,  воронки    і  кров,
Русня-    чужинці,  розтоптали  нам  любов,
Де  ж  ясне  сонечко?  Плинуть  хмари  темні,
Коли  ж    настане,  мир,  на  цій  святій  землі?!

Знов  тьмяне  небо,звук,щось  чорне  летіло,
Неначе  в  пеклі,  блискавка,  гуркотіло,
Ой  поле  -  поле,  димить,  чорна  пшениця,
До  землі  впала,    молоденька  вдовиця.

24.12.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708409
дата надходження 25.12.2016
дата закладки 25.12.2016


Ніна Незламна

Ой поле, боляче


Ой,  поле  –  полечко,  колоски  пшениці,
Давно  не  видно,  жаль,  ніякої  птиці,
Спрагла  земля,  стогне,  висохла  криниця,
Розбита  горем,  йшла  славна  молодиця.

Над  нею    воронів,  зграя  пролітала,
Земля  горіла,    попилом  припадала,
Ой,  поле,  боляче,  хліба  не  дозріли,
Свистіли  кулі  та  снаряди  летіли.

Довкола  ями,  скрізь  милого  шукала,
 Прийшла  біда,  Боже,  серцем  відчувала,
 Ти  клятий  вороже,  нащо  забрав  мрію,
Вона  ж  любила,  в  душі  мала  надію.

Куди  не  гляне,  вирви,  воронки    і  кров,
Русня-    чужинці,  розтоптали  нам  любов,
Де  ж  ясне  сонечко?  Плинуть  хмари  темні,
Коли  ж    настане,  мир,  на  цій  святій  землі?!

Знов  тьмяне  небо,звук,щось  чорне  летіло,
Неначе  в  пеклі,  блискавка,  гуркотіло,
Ой  поле  -  поле,  димить,  чорна  пшениця,
До  землі  впала,    молоденька  вдовиця.

24.12.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708409
дата надходження 25.12.2016
дата закладки 25.12.2016


Алла Гавришко-Бабічева

Дивлюсь крізь китицю калини

***  
Дивлюсь  на  сонце  я  крізь  китицю  калини,
Сніжинка  котиться  сльозою  по  щоці…
Покрита  інеєм,  мов  пухом  тополиним
Червона  ягода  палає  у  руці.
І  крає  серце  кольором  кривавим
І  присмаком  морозним  і  терпким  –
Комусь  святковий  сміх,  вино,  забави,
А  иншим  –  безнадія,  прах  і  дим.
А  іншим    залишаються  лиш  сльози,
Тривожних  снів  безмовні  міражі,
В  оскаженілі  зливи  і  морози
Їх  янголів  над  ними  голоси.
І  серце,  як  пташина  на  долоні,
Як  ягода  калини  у  руці…
А  сніг  і  сонце  падають  на  скроні,
Сніжинка  котиться  сльозою  по  щоці…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708492
дата надходження 25.12.2016
дата закладки 25.12.2016


nтравень

"Марення Росії"

**
[i][b]"Марення  Росії"[/b][/i]
Думки  і  спогади  –  все  марне
Не  має  на  серці  тепла
Росія…  а  небо  безхмарне
Наповнилось  повінню  зла
Зів’яла  веселка  в  буряні
Чи  біллю  пролилась  в  дощі?…
Чому  мені  мариться  п’яне
В  фуфайці  стоїть  на  межі?
І  тягнеться  квітку  зірвати
Де  маком  скипіли  лани
І  стогне  від  розпачу  мати
І  гинуть  за  волю  сини
Так  де  ж  ті  споріднені  браття  –
Чия  загадкова  душа?
У  храмах  палають  багаття
А  в  хати  зсипають  сміття
І  птах  їх,  як  Янус  дволикій
Вдивляється  в  різні  боки
І  з  криком  дурного  шуліки
Кружляє  над  світом  з  пітьми
А  може  то  пси  божевільні
Зірвались  на  нашу  біду?
І  тягнуть,  мов  здобич  безсилу
На  суд  "справедливий"  в  пітьму
Господар  їх  чемний  і  мрійний
По  зорям  гадає  що  нам
Потрібен  той  рай  благодійний
В  якому  панує  жандарм
Додай  же  нам  Боже  ще  сили
Навіки  порвати  ярмо!
І  братні  ведмежі  обійми
Змінити  на  мирне  єство!      031115

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631528
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 26.12.2015


Angelina Wij

Сніжинка

Ми  знову  зустрілись...
Ти  -  як  завжди  холодна,
А  Я  -  червонощока.
Так  багато  сказати  хотілось.
Ти  -  холодна.
Я  -  жорстока.


А  пам'ятаєш?
Ти  тоді  прилетіла  із  друзями,
Щоб  зустріти  мене  на  цьому  світі.
Ти  знаєш,
Я..  Я  уже  не  чекаю  місяцями.
Я  полюбила  літо,
І  сонце.
Пишу  вірші  про  свій  клітор.
Про  весну,  про  літо,  про  осінь.
Я  так  змінилась.
Дивно,  що  ти  мене  впізнала.
Тоді  Я  тільки  народилась.
Росла,  любила,  сподівалась.
А  тепер  ...  мої  крила  не  в  пилу,
Не  старайся  їх  відмити.
Я  душу  маю  чорну  і  брудну,
Не  варто  більше  так  мене  любити.
Не  обіймай  мене!
І  не  цілуй.
Я  загубилась  серед  сонця  і  розпусти.
Хоча...  О,  так!!!!
Цілуй  мене!!!  Лікуй!!!  Римуй...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625356
дата надходження 01.12.2015
дата закладки 18.12.2015