: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.08.2016
Желтеет листва
кончается лето
Тает жизнь очередной сигаретой.
Линия жизни
последняя строчка
Обойма
Патрон
Выстрел
Точка.
Лето 2013 г.
[url=""]http://www.stihi.ru/2013/09/04/4749[/url]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681081
дата надходження 31.07.2016
дата закладки 31.07.2016
Я певен – то не наша з тобою ще осінь,
Не наше листя пале під ногами.
Зарано ще нам промовляти – досить.
Й вірші міняти стислими словами.
Я певен в тому – запалають наші очі,
Кохання, сподівань, образ вогнями.
Та й серце зупинятися не схоче,
Спіймавши кругообіг днів за днями.
Я певен, що ми зможемо прожити
Не втративши допитливість, наснагу.
І мати щастя в тім, щоб дарувати квіти,
А поцілунками втамовувати спрагу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671573
дата надходження 11.06.2016
дата закладки 11.06.2016
Людська душа коли сфальшивить,
Страждає, плаче, їй – болить,
Й коли їй шансів не лишили
Вину спокутувать колись.
Людська душа завжди від Бога,
Безмежно добра і проста,
Чужий болить їй біль-тривога.
Коли ж дитина підроста
Й пірнає в світ цей, дикий, грішний,
Немає спокою душі –
Хворіє завидками, грішми,
І рідні вже стають чужі .
Тоді темніє світла днина,
Ні друзів, ні товаришів…
У світі, знай, ти є людина –
Не дай хворіть своїй душі!
10.02.2014.
Ганна Верес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633889
дата надходження 06.01.2016
дата закладки 06.01.2016
Я познакомилась с замечательным поэтом, пишущим под псевдонимом Алексей Глорин. И очень захотелось поделиться прочитанным у него...
"вчера повонила твоя дочка и сказала, что операция
прошла благополучно и ты будешь жить"
Ты помнишь лето? Каштаны? Киев?
Рассвета жало в цветке сурьмы
Когда шептала : "Мы - не такие..."
Но, не сказала, какие мы
"Люблю другого. Прости.. Плохая..."
Слова чеканом - да по виску:
"Пробач, я тебе вже не кохаю.
Живи, как хочешь, живи-тоскуй..."
Был миг последний слезой искупан.
"Живи, как знаешь", один,один!
Нигде не сыщем, ничем не купим.
Но, тех, кто продал - не продадим...
Эх, мужики, всё живём на ощупь,
портвейн глотаем, варганим щи
А может проще, намного проще?
Запрячь всё в угол. И не ищи.
Запомни просто - она чужая,
любовь чужая. Без лишних тем
Выходят замуж, потом рожают -
чужим мужчинам твоих детей.
А мы всё помним, зачем всё помним?
И прячем в щели чужой земли
"Ковбои жизни ..." загнали пони.
Загнали. В пене... Так пристрели...
Тебя покинув, себя покинув,
"забыть- не помнить" пообещал
Но, снится лето, рассвет и Киев,
твой полу-русский "пробач, прощай"
Живу не плача и не рискуя,
другой придумав любви слова
Но, где запрячу свою тоску я ?
Ведь точно знаю, что ты жива...
"Она умерла через 10 дней..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633399
дата надходження 04.01.2016
дата закладки 04.01.2016