Кілограм мандарин...
Я сьогодні один,
Я сьогодні життя очища́ю від шкі́рки.
І чомусь у душі так багато шпарин,
Але добре, що в ній нема жодної ді́рки.
Їм гіркий шоколад...
За вікном зорепад,
І зима – не зима без морозу і снігу.
Суне в небо гілки непоса́джений сад,
І усі, хто без крил, хай звикають до бігу.
А тепло батаре́й
Так спішить до дверей,
Що й не встигну, мабуть, я зігріти надію.
Не люблю я брехню і цибулю порей,
А від милої я, навпаки, шаленію.
Ворогам, хай їм грець,
Колись прийде кінець,
І нікому із нас не уникнути смерті.
У житті я – Андрій, у душі я – борець,
І хоча ще слабкий, але досить упертий.
Аромат мандарин...
Сотні різних стежин
Вже готують мені непрості переві́рки,
А в душі моїй хай, крім маленьких шпарин,
Не утвориться більш вже ніякої дірки.
[b]25.12.2014 р.[/b] А. І. Тофан
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588387
дата надходження 19.06.2015
дата закладки 19.06.2015
Вже звично, щовечора в соцмережі,
Чужі цитати й пісні про нас.
Ти знаєш, як дотик стирає межі?
Ти знаєш, як спогад втрачає час?
Вже зовсім не дивно себе ловити,
Що я вже ненавиджу те «люблю».
Ти знаєш, як легкого це говорити?
Ти грав, я нічого з цим не зроблю!
Вже страшно задуматись про бажання,
До криків, істерик в пітьмі ночей,
Ти знаєш, напевно уже на пам’ять
Бездонність і берег моїх очей.
Вже легко зі снів тебе проганяти,
Не знати, що в них ти мені сказав.
Ти знаєш, як вірити й відчувати,
Ти знаєш, я знаю що ти кохав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588281
дата надходження 18.06.2015
дата закладки 18.06.2015