Весна Туманова: Вибране

уляна задарма

шелуха

...о  боже,  о  боже,  до  боли  зубной,  до  дрожи,  
до  острых  и  злых  подгибающихся  колен,  
он  нужен  мне,  боже,  он,  знаешь  ли,  мне  дороже  
стихов,  каблуков  и  ухмылки  луны  бульдожьей,  
далеких  морей,  Будапештов,  Парижей,  Вен...  

Я  таю,  взлетаю,  я  знать  ничего  не  знаю,  
лишь  стоит  подумать,  что  где-то  на  свете  -  он.  
Плыву,  исчезаю,  теряю  ключи,  теряю  
пароли,  контроль  и  предмет  -  нет  важней  детали  -  
на  коем  носить  можно  шляпу,  берет,  шиньон...  

Пожалуйста,  боже,  ты  знаешь  мои  проколы,  
ты  видишь  меня  сквозь  бинокли  свои  насквозь...  
Ну  что  тебе  стоит  столкнуть  нас  в  пустынном  холле,  
в  толпе,  в  зоопарке,в  трамвае  ли,  на  футболе,  
в  бистро,  в  ресторане,  за  стойкою  -  чтоб  не  врозь...  

Чтоб  вдруг  -  навсегда  исключительно  и  напротив,  
чтоб  слов  не  искать,  как  иголку  в  чужом  стогу...  
Господь  деликатно  вылавливал  в  миске  шпроты...  
Вздохнул...  Улыбнулся...  И  вымолвил:  
-  НЕ  МОГУ.  
МНЕ  ВООБЩЕМ  НЕ  ЖАЛКО,  НО  ЕСТЬ  ТУТ  ОДНА  ЗАМИНКА...  
(  ...А  СЛАВНО  СЕГОДНЯ  СВАРИЛИ  В  РАЮ  УХУ!...)  

-ОН  "СЪЕСТ"  ТЕБЯ,  ДЕВОНЬКА,  БРЯЦНУВ  ИЗЯЩНО  ВИЛКОЙ.  
И  -  БЕСПРИСТРАСТНО  ВЫБРОСИТ  ШЕЛУХУ.
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715706
дата надходження 01.02.2017
дата закладки 01.02.2017


Андрей Кривцун

Когда любовь надумает прийти

Когда  любовь  надумает  прийти,
То,  не  стуча,  ногой  откроет  двери.
И  будь  ты  хоть  властителем  империй  -  
Ничто,  поверь,  тебя  не  защитит,
Когда  любовь  надумает  прийти.

Когда  любовь  надумает  прийти.
Она  взорвет  всё  то,  что  ты  построил.
Она  сметёт  привычные  устои,
Потом  задремлет  на  твоей  груди  -  
Ты  всё  отдашь,  чтоб  это  лишь  продлить.

Когда  любовь  надумает  прийти,
Ты  никогда  не  сможешь  быть  готовым.
Она  приносит  крылья  и  оковы,
Она  все  раны  лечит  и  болит,
Она  пугает  и  она  манит.

Когда  любовь  надумает  прийти  -  
Она  чутьслышность  бабочкиных  крыльев
И  ураган,  мешающий  мир  с  пылью,
И  близких  звёзд  далёкие  огни.
...Казалось  бы  -  лишь  руку  протяни...

Февраль,  2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643687
дата надходження 14.02.2016
дата закладки 14.02.2016


Марічка9

* * * (Сумбурне)

Стояв  туман.  Густий  і  непорушний.
Холодна  сирість  лізла  у  дірки.
А  сірий  ранок  мляво  і  бездушно
Збирав  по  небі  вигаслі  зірки.

Зжовтіле  листя  де-не-де  шелесне,
Мов  слід  від  сонця  в  пам'яті  моїй.
Та,  знаєш,  осінь  завжди  була  чесна:
Без  обіцянок  марних  і  надій.

А  що  тепер,  -  чекання  за  чеканням.
Невідання  загіркло,  як  полин.
У  когось  часу  -  вічність  не  остання,
У  когось  вічність  -  декілька  хвилин...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618732
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 06.11.2015


Мар’я Гафінець

Без Музи.

Де  ви,  мої́  вірші́?
Сумно  без  вас  так...
Порозсипались  дні...
Дайте  хоча  б  знак!
                 Серця  пульс  я  віддам!
                 На́встіж  душі  схов!
                 ...З  думами  сам-на-сам
                 тільки  б  не  стать  знов...
Сонця  б  мені..Тепла!
...Бути  одній..  в  ніч...
Муза  втекла  і  я
з  Місяцем  віч-на-віч....
..................................
Ну  і  не  треба...  Хай!
Місяць  моргнув  тихцем...
(Музо,  ти  ще  гуляй!)  -
ми  з  ним  до  зір  гайнем!...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586222
дата надходження 08.06.2015
дата закладки 16.10.2015


Holger Dolmetscher

Deutsch…

Die  deutsche  Sprache:  rein  und  nüchtern,
sie  pflegt  Gedanken  stark  zu  tun:
wenn  man  je  liest,  so  sitzt  man  schüchtern,
wenn  man  je  schreibt,  so  bleibt  man  stumm.

Die  deutsche  Sprache:  Goethe,  Schiller...
Herrn:  Hauff,  Heine,  Czepko,  Böll...
Die  Reime,  Zeilen,  Sätze  trillern,
sie  leben  ewig,  ohne  Groll.

Die  deutschen  Stämme:  Ingweonen
und  Iskweonen,  Kelten  auch...
Sie  konnten  Sprache  schätzen,  schonen.
Und  jetzt  die  Sprache  ist  kein  Rauch.

Die  deutsche  Sprache  lebt  im  Herzen
der  Österreicher,  Schweizer.  Dann
dringt  sie  in  'e  Seele,  klug  zu  scherzen,
damit  sie  grübbeln,  denken  kann.

So  ist  Geschichte  dieser  Sprache:
d.  h.  ja  kurz  und  gut  gesagt.
Wer  diese  spricht,  der  kennt  die  Sache:
Deutsch  ist  ein  Riese...  himmlisch  ragt!

2009

Oleg  Dakalenko

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607149
дата надходження 16.09.2015
дата закладки 17.09.2015


Чудо)

Як мені бути?…

Гріх  тебе  покинути  і  гріх  -  любить.
Хай  підкажуть  мудрі,  що  там  чути?
І  без  тебе  вже  мені  не  жить,  
І  з  тобою  вже  мені  не  бути.
Кине  осінь  картами  в  траву,  
Як  ворожка,  гляне  прямо  в  очі.
І  боюсь  сказать  тобі  "люблю",
Й  "не  люблю"  вже  говорить  не  хочу.
Стогне  сумом  на  вітрах  душа,
Стука  до  твого  вікна,  як  гілка.
Я  тобі  -  ні  рідна,  ні  чужа,
Нам  обом  -  ні  солодко,  ні  гірко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533438
дата надходження 30.10.2014
дата закладки 22.07.2015


Сволочь

Отпечатки

Я  не  пишу  два  года  -  мне  просто  нечем.
Пальцы  роняют  ручку  и  мысли  скачут
рыжим  бесплодным  полем,  иссохшей  речкой.
Я  не  могу  -  как  раньше  не  мог  иначе.

Раньше  твои  ладони  сжигали  кожу  
и  оставляли  знаки  -  из  этих  знаков,
если  полить  чернилами  осторожно,
сами  росли  стихи  -  разновидность  злаков.

Время  прошло  и  знаки  впитались  в  тело
Перемешались  и  растворились  в  венах.
Переварились.  стали  обычным  делом.
Скучно,  бессмысленно,  стыдно,  обыкновенно.

Я  закрываю  глаза  и  иду  навстречу.
Ты  подошла  вплотную,  сняла  перчатки.
Время  не  лечит.  Живое  -  точно  не  лечит.  
Видишь  -    опять  проросли  твои  отпечатки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592630
дата надходження 09.07.2015
дата закладки 21.07.2015


Радченко

Написане в 1998р.

Обростали  ми  лепом  байдужості
І  мовчання,  й  сліпої  невдячності,
Бо  не  вірили  більш  неминучості,
Забували  ми  присмаки  радості.

Бо  не  чули  хрипкий  голос  лиха,
Всі  були  ми  із  хат  отих,  крайніх.
А  копит  цокіт  тихо...Так  тихо!!!
Все  тугіш  кокон  слів  злих  й  обманних.

Забуваючи  легко  минуле,
Ми  закреслювали  сьогодення.
Нас  все  більше  затягує  мулом
Наше  тихе  й  пусте  сіродення.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491851
дата надходження 11.04.2014
дата закладки 21.07.2015


Радченко

**ЗУСТРІЧ

-  А  знаєш  ?  -  Звичайно,  я  знаю.
   І  тиша  –  скінчились  слова.
-  А  згадуєш?  -    Я  пам'ятаю.
   Очима  всміхнулась  вона.

-  Куди  наші  дні  відлетіли?
-  Й  сама  я  питаю,  куди?
-  А  згадуєш,  як  ми  любили
   Дивитись  на  спокій  води?

-  Ми  порівну  мрії  ділили,
   Хотілося  разом  нам  буть.
-  Чомусь  не  судилося,  милий,
   Розлука  шепнула:  "  Забудь".

-А  сни  наші  не  забували
 "Прощай"  і  "прости"  ні  на  мить.
-У  снах  ми  себе  знов  прощали,
 І  знали,  як  пам"ять  болить.

-  Прощай.  Ось  і  все.  Треба  бігти.
-  Й  мене  зачекалась  сім"я.
-  Ти  згадуєш  перші  ті  квіти?
-  Цілунок  твій  згадую  я.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213404
дата надходження 29.09.2010
дата закладки 21.07.2015


Марічка9

Риторичне

Я  б  хотіла  тебе  обняти,
і  не  можу  віддати  більше.
Розпадаються  дні  на  дати,
а  давно  це  уже  не  тішить.

Бо  не  можу  ніяк  сказати,
що  насправді  найбільше  мучить.
Десь  між  тими  речама  ґрати
поставали  такі  гнітючі.

Ми  живемо.  І  це  вже  добре.
Та  непри́йняте  -  гіркне  досі.
Твоє  серце  -  таке  ж  хоробре.
Й  перший  сніг  у  моїм  волоссі.

Все  не  вмію  оте  прийняти,
не  навчилась  валити  стіни.
Тихо  пам'ять  в  моїй  кімнаті
Перетворює  нас  на  тіней...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586707
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 21.07.2015


Сволочь

Мы с тобой.

Мы  с  тобой  внебрачные  дети  бога.  
Только  это  очень  большая  тайна.  
Нас  таких  осталось  совсем  немного.  
Да  и  те  остались  считай  случайно.  

А  у  бога  много  детей  законных.  
Дети  церкви.  Дети  его  морали.  
Но  среди  обрезанных  и  крещенных  
Мы  с  тоски  как  правило  вымирали.  

Они  знают  -  только  то  что  им  можно.  
Они  любят  -  только  так  как  их  учат.  
Они  нашу  правду  считают  ложью.  
Не  проверив.  Просто  на  всякий  случай.  

Они  смутно  чувствуют  -  мы  -  другие.  
Но  понять  не  могут  что  их  тревожит.  
А  причины,  знаешь,  совсем  простые.  
Не  они  но  мы  на  него  похожи.

2007г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439219
дата надходження 24.07.2013
дата закладки 16.07.2015


Сволочь

Искать свое.

Просто  такие  как  мы  не  нужны  в  раю
Там  и  без  нас,  по-моему,  хорошо
Все  непременно  счастливы...  аж  поют...
Можешь  ответить  -  зачем  ты  сюда  пришел?

Просто  мы  не  умеем  себя  вести
Станем  заглядывать  ангелам  между  ног
Или  (в  раю  нельзя  же)  начнем  грустить
Или  у  бога  спросим  -  ну,  кто  тут  бог?

Нас  непременно  выгонят  -  вот  те  крест
Скажут  -  достали  гады  идите  в  ад!
Только  в  аду  не  примут  -  не  хватит  мест...
Там  и  похуже  -  в  очереди  стоят...

Так  что  давай  -  вздохнули,  рука  в  руке...
Тут,  в  промежутке,  пусто...  зато  -  вдвоем.
Видишь  -  неважно  где  ты.  А  важно  -  с  кем.
Лучше  пошли  отсюда.  Искать  свое.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422468
дата надходження 03.05.2013
дата закладки 16.07.2015


Сволочь

Рядом - не рядом

Все  очень  хреново,  девочка,  так  хреново,
что  солнце  погасни  завтра  -  пусть,  ерунда.
Я  честно  пытался  быть  мелочным  и  пиковым,
да  только  не  выйдет,  видимо,  никогда.

Я  сразу  в  тебя  врастаю,  сплетаю  нервы
с  твоими  сосудами.  Слышишь,  вскипает  кровь?
И  ты  отвечаешь.  Первый.  Ты  помнишь.  Первый.
Теряешь  рассудок,  выходишь  из  берегов.

Мы  море  -  смываем  границы  и  рушим  скалы!
Мы  землетрясение,  Мы  идеальный  шторм!
Нам  мало  -  мы  бесконечность  -  и  снова  мало...  
Мы  -  Всё.  Ничего.  Не  важно.  Молчи.  
Потом
ты  надеваешь  кожу,  одежду,  маску,  
неуловимо  меняешься  и  опять  -
между  тобой  и  мной  -      голубые  каски
с  четким  приказом  -  вот  этого  -  не  пускать.

Снова  твой  город  и  снова  -  моя  дорога.
Рядом  -  не  рядом.  Чужие  -  плечом  к  плечу.
Я  улыбаюсь  глазами.  Ты  смотришь  строго.
И  ждешь  моих  писем.  Долго.  А  я  молчу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593086
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 16.07.2015


уляна задарма

Здрастуй

Що  ж...

Ось  атрибути  Літа  Моєї  Печалі:
ніч  за  вікном.  І  кружка  з  холодним  чаєм.
Повна  відсутність  "вхідних".  Острови.  І  липи.
Здрастуй.  Ну  здрастуй,  Печалі  Моєї  Літо.

Де

кількість  трикрапок  росте  аномально  швидко.
Втім,  як  і  кількість  словес  -  мабуть  зайвих.  Чітко  -
лінія  вуст,  вже  торкнутись  яких  -  не  сміти.
Здрастуй.  Ну  здрастуй,  Печалі  Моєї  Літо.
 
Бо...

Це  незворотньо  -  закінчення  Всіх  Історій.
Тихо  в  мій  сон  на  прощання  вповзає  -  море...
Море  цілує  -  і  сіль  вже  з  цих  вуст  не  змити.
Здрастуй.  Ну  здрастуй,  Печалі  Моєї  Літо

(  Тихо  сказати  "  не  йди  "

і  затим  -
 
відпустити  )

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589881
дата надходження 26.06.2015
дата закладки 26.06.2015


уляна задарма

*

...я  б  хотіла  сказати:"Прощай,
мій  Придуманий  Рай!"

(...мабуть,варто  сказати:"Пробач...",
та  зриваюсь  на  плач...)

...а  найважче  сказати:  "Прости.
Не  сумуй...  Не  суди..."
     
                               і

...співаючи  "БЕссаме  МУчо"
під  відчаю  небом  колючим

не  озираючись
(помираючи)

підпаливши  палаци  й  мости
так  начебто  просто  і
                 ЛЕГКО
   
                   ПІТИ

на  той  берег  таємний,
де  добрі,як  феї,кити

без  квитків,без  доплат,
посадивши  на  спини  у  ряд,

забирають  КОЛИШНІХ
в  уже  недосяжні  світи...

(  хоч  у  кожному  поштовху
       серця  заЛИшився

                         ТИ  )



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509453
дата надходження 05.07.2014
дата закладки 22.06.2015


Мар’я Гафінець

Живу!) ) )

Ти  знаєш,  годі!  На  сьогодні  досить
терзань,  вагань,  і  суму,  і  дощу....
Вплітає  вітер  легкокрило  в  коси
польоту  смак,  і  волі....  Я  впущу!

Хай  крапне  в  серце  подих  невагомий
перлиною  цілющою:  "Живу!"
...Усмішкою  зітру  років  цих  втому!
Образи,  гнів  -  розвію,  розмету!

Не  треба  більше  слів  про  те,  як  буде...
Майбутнє  -  там....  А  день  мій  близько  -  тут!
Мій  світ  -  в  мені!  І  що  ті  пересуди?!....
....  Душа  літає....  Не  пристане  бруд.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587132
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 21.06.2015


уляна задарма

…?…

..Літо  -  бензином  облите,
а  КОСООКА
бавиться  кулями,танками,
сірниками...
Небо  -  високо,
а  тектонічні  плити
п"яно  гойдаються  в  Літечка-
під  ногами...

...Небо  -  далеко.
Небо-  таке  безмежне!  -
вкотре  обмежене
оптикою  прицілу...
Небом-високо-високо-
несуть  лелеки
душі  отих,що  сьогодні-
не  уціліли...

...чорні  гашетки...
...і  -  білосніжні  крила...


                     ???

...Обірвалося  літо,як  кінострічка
в  провінційному  кінотеатрі...

І  стікає  ...  горить  запалена  свічка
молодесенькому  солдатові...

Обірвалося  літо...  серця  недостиглі
не  встигли  пізнати  кохання...

І  в  небі  -  не  янголи...Вибухів  стигми...
обвуглені  знаки  питання

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515047
дата надходження 02.08.2014
дата закладки 19.06.2015


Олена Акіко

Літні трансформації ніжности

Ну  от,  завантажилось  літо.
І  що  ж  нам  тепер  робити?
І  як  дивитись  в  це  небо,
підступно  синє,  без  тебе?

А  Сонце  гріє,  аж  жарить,
а  ніч  тобою  все  марить,
злиденні  вищать  комарі,
реальності  ліхтарі...

Наснись  мені  ще,  будь  ласка!
Я  хочу  в  чарівну  казку!
Там  стрінемось  я  і  ти
в  трансформаціях  ніжности.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588265
дата надходження 18.06.2015
дата закладки 19.06.2015


Франко де Мор

На янгола схожа

На  янгола  схожа  ти  чимось  трiшки,
Хоча,  ти  знаєш,  а  може  й  на  пташку,-
Пухнастi  крильця,  мила  усмiшка,
В  очах  любов..  А  в  руках  ромашка.

Гарна  така..  Я  аж  закохався.
Нi.  Все  ж  ти  янгол,  що  з  неба  прийшов.
Тебе  обiйму,  й  не  пущу,  не  пручайся,
Тебе  моя  мила,  нарештi  знайшов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575934
дата надходження 20.04.2015
дата закладки 19.06.2015


Наталія Дим

Мені б

Мені  б  тепла,  того  що  зігріває  душу.
Мені  б  добра  того,  що  не  шкода.  
Мені  б  любові  щироі,  а  не  такоі-мушу..
Мені  б  до  того,  ским  відразу  б  ожила.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563510
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 19.06.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.06.2015


уляна задарма

Бо…

Ніч  -  синій  ЧОвен,що  пливе  поволі
по  руслах  вулиць  -  в  Океани  Трав...
В  човні  Туман,мов  Старець  Сивочолий,
мені  молитву  пошепки  читав...

І  ті  слова  -  Нечутні  і  Незримі-
котились  жовто  яблуком  -  в  сади...
Брели  по  серцю  босо  пілігримами,
зарошені  лишаючи  сліди...

і  Світ  завмер...  вірШІв    німіли  рими,
сивіли  передчасно  спориші,
бо  плакав  ХТОСЬ  -  маленький  і  покинутий,
в  дорослій  асфальтованій  душі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524634
дата надходження 20.09.2014
дата закладки 19.06.2015


уляна задарма

"…і…"

...я  Тобі  -  і  вірю,і  -  не  вірю...
...я  у  Тебе  -  вірую...  І  -  ні...
Осінь  рудолапим  хижим  звіром
причаїлась  тихо  у  мені...

І  поволі  ПАзурі  встромляє
в  серце,як  в  гуМОвий  теплий  м"яч...

Хоч  вуста  шепочуть  "Я  кохаю!",
а  мені  все  чується  "Пробач..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527442
дата надходження 02.10.2014
дата закладки 18.06.2015


уляна задарма

місто

...до  мене  учора  в  гості  приходило  Місто...
Ми  з  Містом  вели  химерну  таку  розмову:

-О  Місто!  Я  рада...  Сідай!  Чи  Тобі  -  не  тісно?
Ось  -Пляшка  з  туманами,тиші  бісквітне  тісто...
Давненько  не  чулися...  Як  Ти?  Хворієш  знову?

Все  вулиці  терпнуть?  Все  бліднуть  ліхтарні  кола?
В  будівель  стареньких  -печалі  фантомні  болі?
Заклеїли  око  бігбордом,де  сита  морда?
Напхали  у  рани  бляшанок  від  Кока-Коли?

Жартую...  Не  ображайся...  скажи  хоч  слово...

Всміхнулося  Місто,хильнуло  манірно  з  пляшки
і  пальчиком  білим  зібрало  бісквіту  крихти...
Вогні  його  вулиць  підстрибували  як  пташки
і  голос  -трамвайний  скрегіт  -почав  гриміти:

-ДОСТОЙНА  РОБОТА  В  СТАБІЛЬНІЙ  КОМПАНІЇ...
...ЛІДЕР  НА  РИНКУ  МОРЕПРОДУКТІВ...
ЖАЛЮЗІ...  АБОНЕМЕНТИ  В  БАНЮ...
...УТИЛІЗАЦІЯ  ПОВНА  БРУХТУ...
ПОЗИКА...  ВИДАЧА...  ПЕРШІ  ВНЕСКИ...
...ІМПОРТ...КРЕДИТИ...  МОСКІТНІ  СІТКИ...
ЩЕБІНЬ...  БРУКІВКА...  ЗАдаРМА  -  ПЕСИКИ...
...РІЖЕМО  ЦІНИ...  ЛАТАЄМО  ДІРКИ...
ПЕЧИВО  В  АСОРТИМЕНТІ  "  РИБКА"...
...АКЦІЯ  ДВА  ПЛЮС  ОДИН...  ОЛИВКИ...
ВАШ  МАГАЗИН...  ТРОТУАРНА  ПЛИТКА...
...БЕЗАЛКОГОЛЬНИЙ  НАПІЙ...  ВІЗИТКИ...
ГРОШІ  НА  БУДЬ-ЯКІ  МРІЇ...  ПИВО...
...ДОНОР  ЯЙЦЕКЛІТИН...БУДИНОК...
ФІРМА  ШУКАЄ...  АЛЬТЕРНАТИВА...
...ПРОДАЖ  КВАРТИР...  МАЙОНЕЗ...  ОЛІЯ...
КАВА  РОЗЧИННА...ПАПІР...  СЕРВЕТКИ...
...ДОЙЧЕ  ВОГ  БАУ...ПІДЗЕМНИЙ  ПАРКІНГ...
АКЦІЯ  ДІЄ...  БЕЗ  ПЕРШИХ  ВНЕСКІВ..
...ПОВНА  СТРАХОВКА...  НАСІННЯ  ЗЛАКІВ...
ЧИСТКА  ПЕЧІНКИ  І  ДИМОХОДІВ...
...ФІРМА  РОЗШУКУЄ  МАСАЖИСТА...
РЕСТАВРУВАННЯ  ДУБОВИХ  СХОДІВ...
...МИЮЧИЙ  ЗАСІБ  ДЛЯ  МОЗКУ  "ЧИСТО"...
ТЮНІНГ  АВТО  Й  ЧЕРЕПНИХ  КОРОБОК...
...GROUP...  РЕЗЮМЕ...  БЕЗ  ШКІДЛИВИХ  ЗВИЧОК...
ФОРУМ  ЗНАВЦІВ  НА  ВЕРБЛЮДАХ  ГОРБИКІВ...
...КЛУБ  ДЛЯ  ЛЮБИТЕЛІВ  ПОЛУНИЧОК...
ШКОЛА  ПРИ  ЦЕРКВІ  "СВЯТА  ДИТИНА"...
...РОЗЛАД  ЛІКУЮ...  ЗНІМАЮ  ВРОКИ...
...ЗНАЄШ...я  ТРІшки  поСПлю...хвилину...
ні...  я  не  плачу...  обличчя  
мокре...

Тихенько  скрипіло  стареньке  зелене  крісло...
...у  мене  учора  на  кухні  заснуло  Місто...
і  я  цілу  ніч  тримала  його  за  руку...
за  темними  шибами  сині  завмерли  звуки...

комусь  посміхалось  у  сні  моє  Місто  хворе..

А  я  так  хотіла  почути
Далеке  Море...



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531636
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 18.06.2015


уляна задарма

Замерзаю

І  проїхався  небом  
на  сірому  віслюкові  
перемерзлий,  намоклий,
застуджений  Сірий  День
понад  містом,  де  тісно
сплелися  вірШІ  і  колії.
І  так  хрипко  заводила
втома  своїх  пісень

за  копійку...  За  гривеньку
в  мокрому  капелюсі
серед  сірих  калюж,
що  не  мають  ніколи
дна...
Де  простим  олівцем  -
на  коробці  з  якогось  пупса  -
розмокав  під  дощем
телефонного  номер  пульса
і  чиєсь  "Подзвони...
Замерзаю...Твоя  Весна."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572676
дата надходження 07.04.2015
дата закладки 14.06.2015


уляна задарма

Лиш ми

Ну  що  ж  ти  завмер,  мій  Збентежений  Сонячний  Зайцю?
Біжи  -  не  спиняйся!  -  крізь  цю  запізнілу  весну.
Так  ніжно  торкається  губ  бірюзовими  пальцями
некошене  небо,  мене  позбавляючи  сну.

І  з  розуму  зводить  кульбаб,  наближаючи  літо.
Відчинених    вікон  медові  тремтять  вітражі.
І  падають  зорі  -  у  чашку  із  надписом  "Lipton".
Й  даремно  з  екранів  чужі  виглядають  ЧУЖІ.

І  місто  не  місто  -  зелене  розгойдане  море,
де  сонце  спікає  бруківки  гарячі  коржі.
А  світ  -  такий  справжній,  неначе  народжений  вчора...

Лиш  ми  -  міражі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578254
дата надходження 01.05.2015
дата закладки 14.06.2015


@NN@

Талант…

Дав  Господь  по  мірі  кожному  талантів,
Благодаттю  всіх  Він  щедро  наділив:
*Вирушайте  в  світ  -  пишіть,  творіть,  співайте,
Научіться  в  Мене,  бо  і  Я  творив.

Всім  роздам  помірі  -  десять,  п'ять,  одненький,
Від'їзжаю,  не  скупіться,  множте  їх,
Поцінуйте,  -  діамантові  й  простенькі,
Скористайтесь,  не  жалійте  сил  своїх.*

Звісно,  що    таланти  різними  бувають;
Хтось  на  гуслях  грає  -  серце  ублажа,
Хтось  скорботних  і  покривджених  втішає.
А  у  когось  віршем  повниться  душа.

Діточок  хтось  наставляє  мудрим  словом,
Квіти  хтось  вирощує  й  дарує  всім,
В  когось  мова  чиста,  ніжна,  веселкова,
Каменяр  же  з  цегли  нам  будує  дім..

Не  перелічити  всього  розмаїття,
Кожному  дано  сповна,  по  мірі  сил.
Тож  відкрийте  очі,  в  душу  зазирніть  ви  -
Може  в  землю    дар  Господній  хто  зарив?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437700
дата надходження 16.07.2013
дата закладки 14.06.2015


Рижа*

Бабусі.

От  і  все.  Прощаємось  з  тобою.
Ти  ніби  поряд,  але  вже  не  з  нами.
Не  поведеш  мене  дорослою  до  бою,
Не  буде  ні  бабусеньки,  ні  мами.

Тримаю  руку,  а  вона  холодна.
Гукаю:  «Рідна!»  –    ти  мовчиш.
Дивлюся  в  очі,  а  вони  порожні.
Як  хочеться  повірити,  що  спиш.

Звучать  молитви  і  горять  свічки́.
Мені  здалося,  ти  поворухнулась,
Здалося,  що  попадали  вінки,
І  ти  до  нас  голубкою  вернулась.

Тоді  перед  очима  все  життя:
Як  ти  мене  малу,  за  руку…
Почувся  звук  твого  серцебиття,
Не  можу  я  повірити  в  розлуку.

У  спогадах  ти  молода  і  горда
Даєш  розумні  настанови  на  майбутнє.
Єдина.  Справжня.  Неповторна.
До  болю  рідна.  Незабутня.

Єдина,  хто  тримала  все  між  нами,
Гордилась  мною  (та  хіба  ж  я  варта?).
Пишалась  нескінченними  віршами.
І  хто  це  цінувати  буде  завтра?

Нехай  сварилися,  нехай  кричали,  
Та  не  полюбить  так  ніхто,  як  ти.
Не  розжене  мої  усі  печалі
І  шлях  життєвий  не  поможе  перейти.

Ще  так  багато  хочеться  сказати…
Приходь,  я  розкажу  все  уві  сні.
Приходь,  я  обіцяю  дочекатись
І  бути  приводом  для  гордості  тобі.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576187
дата надходження 22.04.2015
дата закладки 07.06.2015


Юля Гармаш

Я тебе хочу

–  Моя  незаймана,  нічна,
Моя  кохана!
Моя  гаряча  й  крижана,
Моя  остання!

–  Долоня  на  моїм  стегні  –  
Твій  вдалий  дослід.
Тебе  заводить  моє  «ні»,
Мене  –  твій  досвід.

Зухвалість  маєш  буть  моїм
Цієї  ночі!
–  Ти  –  найп’янкіше  з-поміж  вин,
Я  тебе  хочу!


instagram:  @j.s.garmasch

Надрукований  у  журналі  "Дніпро"  №11  2012р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369787
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 07.06.2015


*Марічка*

Примітивне зізнання

А  ти  пробач,  що  така  уперта,
Що  моя  душа  міцно  заперта…
Не  тягнусь  як  ти  до  мене…
Печаль  моя  безіменна
Душить  по  ночах,
Грає  зі  мною  на  мечах…
Ти  правий,  так  не  можна,
Але  зараз  я  неспроможна
Кардинально  змінити  себе…
Не  тягнусь  до  любовних  небес…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585781
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 07.06.2015


Aliska

…розпач…

...а  смуток  знову  стукає  по  шибці  холодними  краплинами  дощу...
...і  я  знову  ступаю  босими  ногами  на  ламку  кригу  відчуттів...
...і  розуміння  -  зламане  оманою,
...а  ступні  спечені    морозяним  подихом  зради...
...а  нутро  душі  розриває,  навіть  не  біль,
бо  болем  це  назвати      неможливо...
це  -  смерть,  бо  помирає  часточка  мене,  моєї  душі,
краплина  мого  серця...
і  розриває  відчай...
бо  вже  перетнуто  межу  неповернення...
лише  болючий  відчай,  страждання  зі  смаком  полину,
бо  все  залишилося  у  минулому,  куди  дороги  вже  немає...
куди  немає  вороття...
печаль  вкрива  повіки  свинцевою  печаттю...
і  на  віях  зажевріла  барвистим  блиском  солона  краплина  діаманту,
чиста,  як  кришталь,  важка,  мов  прожите  життя...
і  так  не  вистачає  лише  тебе...
не  вистачає  лише  дотику  до  щастя...
до  щастя  -  то  бути  поруч  з  тобою...
бо  саме  ти  і  є  тією  грудочкою  ніжності  та  тепла...
бо  саме  ти  і  є  щастя,  моє  щастя...
те,  що  належало    лише  мені....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552375
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 07.06.2015