А ми не вміємо літати.
Крила не ростуть із наших спин.
І так не хочеться чекати,
Поки в руки дасться часу плин.
І ти прийдеш колись,
В минулі дні дитячих справ,
Заглибишся у мрії чужих дитинств,
Наїсися до схочу з любові страв.
Сидітимеш десь, біля вікна,
А з нього дивитимуться її любі очі
І ти знатимеш: "Прийшла Весна".
І серце розцвіло із запахом Ніжної Ночі.
Ти її так чекав, Вона з'явилась.
Цілуватиме твої вуста,
Житиме в твоєму серці,
Завжди. Назавжди. Її кохаєш і кохав.
Тобі хотітиметься аби вона завжди тут була,
Не лише в серці чи в думках.
А й поряд, така тепла, ніжна
і Твоя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573692
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 16.04.2015
Сонце не покаже сліз.
Вони згорять, поки впадуть додолу.
У Місяця немає слів.
Він потоне вдень, аби вночі піднятись знову.
Слова не мають бути грою.
І усе, все, що сказане тобою
Вдень, вночі чи увісні
Загубиться в потоках снів.
Ти якось будеш іти,
Я йтиму за тобою.
Ти повернешся, глянеш прямо ввічі,
Я не стану говорити, я буду німою.
Слова не мають бути грою.
І усе, все, що сказане тобою
Вдень, вночі чи увісні
Загубиться в потоках снів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562387
дата надходження 25.02.2015
дата закладки 16.04.2015
Де сяють зорі в тонах пастелі,
душа в пустелі...одна в пустелі...
В захмарених буднях омріяне небо,
А я до тебе...Всім серцем до тебе...
Заплакана осінь, розбиті надії,
І я вже не мрію, я зовсім не мрію.
Злетіла би в небо, та зламані крила,
Себе згубила, давно згубила...
Червоне сонце і чорне небо,
Душа в плащі...тепла їй треба.
Розбиті крила зі скла зліпила...
Я відпустила....вже відпустила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570617
дата надходження 30.03.2015
дата закладки 16.04.2015