Троянда Третя: Вибране

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2016


Людмила Пономаренко

І вірити, і сподіватись

Спинити  мить,  щоб  нею  вволю  дихать,  
Щоб  так  тремтливо  чути  серця  спів,
За  ручку  крихітну  дитя  узяти  тихо
І  повести  його  поміж  світів...

У  дотику  малесенького  серця,
У  погляді  довірливім  очей
Таку  відчути  радість,  що  здається,
Розвіється  і  темрява  ночей...

І  мріяти  про  те,  щоб  у    любові
Зігрілися  і  мати,  і  дитя,
І  ніжність  нести  у  простому  слові,
Що  до  нового  звернене  життя,

Й  молитися  за  мир  щодня  і  знову,
За  всіх  дітей,  як  за  своїх  немов,
І  вірити:  все  почалось  з  любові,
І  сподіватись:  змінить  світ  любов…

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682573
дата надходження 08.08.2016
дата закладки 22.09.2016


Олена Галунець

Погасла казка

Хатинка  постаріла  серед  гір,
Осунулась  та  й  шамкає  з  вітрами.
І    палко  запевняє:  вір  не  вір,
А  вся  земля  усіяна  хребтами.

На  схилі  літ  і  з  висоти  років
Старенькій  начебто  усе  видніше.
Проте  вітри  нестримні  і  стрімкі,
Тому  за  горизонтом  бачать  більше.

Смарагдові  узлісся  гомонять,
Вони  ж  бо  знають,  що  зміїні  стежки
Біжать    униз,  де  гине  благодать.
Гірські  хребти  –  страшних  драконів  рештки.

В  хатинці  жив  колись  рудий  мольфар,
Із  променів  зіткав  собі  свитину,
Казав:  «Зготую  я  такий  нектар,
Що  воскресить  дракона.  І  полину».

Таки  полинув,  а  хребти  лежать,
У  хмарах  не  літають  вогнекрило.
В  хатинці  нудно  цвіркуни  сюрчать,
Погасла  казка:  в  горах  задощило.

©  Олена  Галунець

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667341
дата надходження 21.05.2016
дата закладки 01.06.2016


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2016


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2016


Єлена Дорофієвська

Убежать из Киева

Пересчитав  прошедшие  восходы,
И  ночи  полутемных  старых  улиц,
Я  убежать  пытаюсь  на  природу
И  босиком  живой  травы  коснуться...

Я  растеряла  каблуки  да  клатчи
На  белых  кромках  серых  тротуаров
И  на  удачу  мелочью  звенящей
Шары  брусчатки  щедро  осыпала...

Кредитки,  карты,  бонусы  нависли,
Кафешек  ароматная  бравада.
В  подземке  -  кто  прижат,  а  кто  затиснут:
Содружество  колючек  и  булавок.

Здесь  пластиковый  рай  пустых  пакетов,
Паломники  у  магазинных  полок;
Капотный  блеск  автомобильных  сетов
Среди  задумчивых  бескрайних  пробок...

Проспектов  струны,  кладбище  -этажек  -
Неравновесие  простых  акцентов...
Отпустишь  на  природу?  Снова  скажешь,
Что  в  городе  мы  встретим  это  лето...

Пересчитав  прошедшие  восходы
И  ночи  полутемных  старых  улиц,
Я  убежать  из  Киева  готова
Чтобы  соскучиться  и....  

....вновь  сюда  вернуться.

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668788
дата надходження 28.05.2016
дата закладки 28.05.2016


пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.05.2016