Побажаю в небі веселкового раю,
Також нехай мрії вільно літають,
Бачу: прихильність у очах пломеніє,
Ще добра посмішка на вустах зоріє.
Ми щасливо пливемо ставками долі,
Вогонь сердець гріє душі магнолії,
В твоїх очах ясніє галактики світло,
Для тебе мого серця полумінь квітне.
Будь зі мною щомиті від ранкової зорі,
А ночами давай малювати любовні вірші,
Уявні світи танцюють у полум’ї звабному,
Поєднаємо душі разом у союзі гарному.
Вбережи щастя усупереч поганим прогнозам,
Я сіятиму сонцем твоїм непорушним пляжам,
Торкнися мрій, вільною білою голубкою злети,
"Так” скажи, і Кохання удвох зможемо нести.
_________
Оригінал
Дмитро Кудрявцев I wish you Love (second edition)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963094
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963227
дата надходження 18.10.2022
дата закладки 21.10.2022
Та вже забув, а може й пам»ятаєш,
Як ми сьогодні, правда дуже вже багато тому літ,
Липневої , цієї лагідної ночі
Літали в зоряний, любовний, наш політ.
Ми птахами кружляли в небесах,
Тієї місячної, чарівної ночі
Мені і зараз дуже часто все приходить в снах –
Твої вуста медові, ніжні руки. дивні очі…
Твої слова шовково так лились,
В міцних обіймах терпли тоді наші руки.
Хіба ж ми думали, хіба ж ми знали, що колись -
Від щастя нашого лишилась лише біль розлуки.
Від того ж щастя в грудях серце шаленіло,
Від поцілунків ніжних - подих зупинявся.
Куди ж усе пішло, куди поділось?
Чом тільки смуток болем на душі зостався.?
09.07.2018 р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798634
дата надходження 09.07.2018
дата закладки 24.12.2018
Якщо ти здатний
завжди посміхатися життю,
життя
завжди посміхнеться тобі
Зі східної мудрості
Посміхнімось життю
Посміхнімось , милий друг, з тобою
всім припонам стрічним на путі –
тож у протитечії рікою
Істину прийдеться нам знайти...
А життя – воно так миле й любе.
Світ прозорий, як ота сльоза.
В мить тебе Природа приголубить,
як земля і неба бірюза...
Шлях Чумацький в таїні прекрасний –
в притяганні зоряний уклін...
На землі Гармонії алмази
і Любові – суєта ж є тлін.
20.11.2018 р.
Авторський переклад
Если ты способен
всегда улыбаться жизни,
жизнь
всегда улыбнётся тебе
Из восточной мудрости
Улыбнёмся жизни
Улыбнёмся, милый друг, с тобою
всем преградам встречным на пути –
в противотечении рекою
Истину придётся нам найти...
Ну а жизнь – она мила и люба.
Убедись – открыв на Мир глаза.
В миг любой Природа приголубит,
ждут: земля и неба бирюза...
Млечный Путь таинственно прекрасен –
в вечном притяженье звёздный плен...
На земле Гармонии алмазы
и Любви, а суета есть тлен.
20.11.2018г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814574
дата надходження 20.11.2018
дата закладки 20.11.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.11.2018
Не сповідалася Душа,
Була така, мов неумита.
Стріляли, знов із «калаша»,
Не раз ущент була розбита.
Гріхів не мала цілий віз,
Жила по правді і по честі,
Та мала навіть гріх від сліз.
Стоїть Душа на перехресті.
І ніби й Божа. Так, така.
Проте нема у ній причастя.
Хоч і хрестилася рука –
Душа не світиться від щастя.
Так пильнувала завжди тіло,
Була чистенька і охайна,
Та не було Христа у жилах,
У цьому й є Господня тайна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782022
дата надходження 13.03.2018
дата закладки 17.03.2018
Як бувають ромашки у літі,
А з ліричних рядочків- сонет.
Я не знаю хто вигадав в світі,
Що буває людина-поет.
А в поета в думках арсенал,
Різних здогадок, тайн і фантазій,
І кружляє в словах карнавал,
Неймовірних для світу оказій.
Серед барв кольорів, серед квітів,
Відчайдушний до болю естет.
Я не знаю хто вигадав в світі,
Що буває людина-поет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780593
дата надходження 06.03.2018
дата закладки 06.03.2018
Під вечір до мами прийшло з комиша,
Ображене гірко, мале ведмежа.
Принишкло тихенько, забравшись на пень -
Важкий у звірятка сьогодні був день.
Поколоті лапки і носик розпух,
І вголос заплакати хоче малюк,
Та все таки знає майбутній ведмідь -
Негоже для звіра від болю ревіть.
Пригоди, ще зранку, прийшли неспроста -
Схотілося маму схопить за хвоста;
Сердите ричання і ляпас під зад,
І чітко ведмежий відновлено лад.
Почухавшись трішки, на маму не зле,
Подумало мудро кумедне мале:
Були б, як і я тут малята смішні,
Було б з ким погратись без мами мені.
А тут їжачок виповзає з кущів -
Зраділий ведмедик схопився мерщій,
Примчав подружитись і лапки простяг,
Та боляче вжалив колючий їжак.
Забулась невдача і знову вперед,
Задумалось раптом гайнути по мед.
Там вулики повні під лісом були
І бджоли заманливо поруч гули.
На самім узліссі, де поля межа,
Тихенько підкралось до бджіл ведмежа,
Просунуло лапку і носик в льоток -
І ніби хтось в рильце лийнув кип'яток.
Зірвавшись від болю до мами мерщій,
Привів за собою розлючений рій.
Бджолиних укусів дісталось для двох
І ляпасів знову отримав синок.
І ось вже набитим героєм вірша
Лежить на пеньочку сумне ведмежа.
Хоч капають сльози і носик розпух -
Не рюмсає вголос геройський малюк.
Він сильний і мужній, і звіра дитя,
А завтра чекають нові відкриття.
Зітхнуло малятко, і ось уже спить.
- Спи міцно, ведмедик, хай завтра щастить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756349
дата надходження 21.10.2017
дата закладки 25.10.2017
Ходить вечір попід хату,
Місяць виліз по канату
В небо, зорі взяв з собою,
Всі розбіглися юрбою.
Ніч вдягає сукню синю,
Стала схожа на богиню.
Буде діток колихати,
Колискову їм співати.
Подарує світ казковий,
Сон знайдеться кольоровий
Буде мультики крутити,
Всі зберуться фаворити.
А як стукне ранок в шибку,
Сонце місяця з’їсть скибку
Та ще й зорі-монпансьє.
День візьметься за досьє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697299
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 30.10.2016
Ходить вечір попід хату,
Місяць виліз по канату
В небо, зорі взяв з собою,
Всі розбіглися юрбою.
Ніч вдягає сукню синю,
Стала схожа на богиню.
Буде діток колихати,
Колискову їм співати.
Подарує світ казковий,
Сон знайдеться кольоровий
Буде мультики крутити,
Всі зберуться фаворити.
А як стукне ранок в шибку,
Сонце місяця з’їсть скибку
Та ще й зорі-монпансьє.
День візьметься за досьє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697299
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 29.10.2016
Мій час у мріях зупинився –
Ти розбуди його, кохана!
Я від очікувань втомився,
А Ти така холодна і жадана...
А серцю просто хочеться тепла,
Хоч трішечки взаємності Твоєї.
Як би на мить відчути Ти змогла
Прекрасні подихи душі моєї…
А за вікном вже осінь владарює,
Дощ дріботить, знущається негода.
Собі на зло нехай вона почує –
Де є любов, там тепла і погода!
Нехай намочить дощ моє волосся,
Вода обличчя вниз буде стікати.
Я не боюсь – нехай лютує осінь,
В коханні легко труднощі долати!
Життя холодним нам лише здається,
Немає холоду – відсутність то тепла.
Від серця серцю це тепло передається –
Щоби душа в любові розцвіла.
Чекаю я найменшої нагоди,
Щоб душі наші зустріч поєднала.
Нема в житті холодної погоди,
Якщо людина дійсно покохала…
© S.Nemo
22.10.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696138
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 23.10.2016
Если бы люди смогли получить хотя бы мимолетный проблеск того бесконечного наслаждения, тех совершенных сил, тех светонос-ных сфер стихийного знания, того глубочайшего покоя нашего бытия, которые ожидают нас на просторах, пока еще не достигнутых нашей жи-вотной эволюцией, они бросили бы все и не успокоились бы до тех пор, пока не овладели бы этими сокровищами.
Но узок путь, с трудом поддаются двери, и всегда начеку страх, недо-верие и скептицизм - верные стражи Природы, не дающие нам покинуть ее привычные пастбища.
Шри Ауробиндо. Мысли
и афоризмы
Тихий зов.
Ах пряный запах тех времён
Неведенья, пропахших дымом,
В том звёздном небе вечным дивом,
Среди так близких мне имён...
Не приведёт туда комп́ас,
В страну мечтаний, грёз и блефа,
Где бьют фонтаны справа, слева –
Фантазий для души запас...
Ах пряный запах тех времён:
Деревья с кожей крокодила,
Где с сердца радость исходила,
А в кукурузе жил паслён...
За что мы любим и не любим?
Куда мы с вами забрели?
В другую сторону вели
Нас Богом избранные люди –
Они остались за бортом,
А мы к пустыне мчимся лихо...
Так где ж ты зов, что слышу, тихий –
Тот пряный запах... синим сном...
22.10.2016г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695978
дата надходження 22.10.2016
дата закладки 22.10.2016
Написала для молодого поета
Дмитра Кудрявцева, який
полюбляє частенько подорожувати
зоряним небом
У вічній невідомості світів
Поет шукає істину і зорі
І небо переносить він у твори,
Блукаючи поміж його шляхів.
Живе собі весь світ без заборон,
Калейдоскопом крутяться події,
А у поета – зоряні лиш мрії,
Блукає поміж зорі його сон.
До кожної торкається душею,
Душа співає зоряні пісні
І небеса здаються затісні,
Коли поет іде до їх музею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693578
дата надходження 10.10.2016
дата закладки 20.10.2016
Рідні гори Карпати в вінку з полоних
Смерековим ви плаєм зодягнені в шати.
Й не злічити прекрасних веселкою днин
Насолоджуюсь лісом із хвої вдихати
А цариця Говерла велично стоїть,
То мінливо сховається в небі з туманів.
Гордий беркут із неї в свободи політ
Ясним сонцем зорею злетить на світанні.
І смарагдами Тиса з висот тих блищить.
Ген зелені моря у лугах розлилися.
Вівчарі поженуть в них овець випасать,
Що як білі хмаринки в траві розбрелися.
Рідні гори Карпати в вінку з полонин,
Я не втомлююсь Вами душею втішатись...
Ви природи є скарбом тих мальованих днин,
В Вас так назавжди легко серцем закохатись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685827
дата надходження 26.08.2016
дата закладки 26.08.2016
По мотивах віршів: "Дарма.
Вакханалія смутку. Вбиваючи звіра"
Автора Гостя:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=20259
Іще роса не висохла надворі,
Іще стрілець не випустив стрілу,
Іще веселка не у всім коло́рі –
За горизонт іще колись майну...
Не спить клепсидра. І готичні драми
Розвіяв світ цей в сонячних вітрах...
Малюють фантазійні білі хмари,
Що став на дибки кінь, його віраж...
Ти був мій друг, тепер ти ворог, чи?
Ти звеш в нікуди – вже нема нічого,
Лиш голе поле, не трава – мечі
І де тут програш? Де тут перемога?
24.08.2016р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685699
дата надходження 25.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Країна в бризках сонячних
у цей серпневий день.
І вечір буде зоряний,
наповнений пісень.
І люди задоволені,
на свято усі йдуть.
І бідні, і знедолені
пісні хочуть почуть.
У свята ж вірить хочеться,
не можна жить без свят.
Та декому не можеться
і свята зустрічать.
Людям послухать хочеться
зворушливі пісні.
На сході бої точаться,
люди й пісні сумні.
Живуть люди у клопотах
сьогодні, як завжди.
Шукають в старих ворохах
загублені сліди.
На скронях щодень більшає
жури і сивини.
І доля не світлішає
від болей і війни.
Хоч день сьогодні сонячний,
є радість на устах.
Та дуже бува боляче
і на яву, і в снах.
Простий наш люд турбується,
та не шукає рай.
І мріє він, і молиться:
-Нас, Боже, не карай!
Всі негаразди й прикрості,
хоч в цей день зупини.
Пошли хоч трохи радості
без болей і війни!
Багаті хай не гарбають,
у них і так все є.
В людей сльози не капають,
хоч в свято це своє.
Нехай вже не багатшають,
багаті й не гребуть.
А бідні не біднішають,
по-людському живуть.
Бо ж люди ще надіються,-
мине лиха доба.
Працюють, не жаліються
і ждуть лише добра.
Нехай війна закінчиться,
і МИР прийде навік.
Святом й піснями гріються,
бо ж свято це для ВСІХ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685543
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Взгляд любопытства, милый детский взгляд
И Мир у ног загадочен, чудесен;
И все мечты туда вперёд летят,
Где сбыться должно, что звучит из песен.
Но жизнь крута, преград в Пути не счесть –
Готов ли, Друг мой, взять их без оглядки?
Теория о жизни точно есть –
Плоды ж её трудом лишь взять нам с грядки.
Ты страх уйми и оглянись вокруг –
Здесь есть всего сполна: добра, злой доли;
Познай же смысл вселенский, ведь не вдруг
Рождает Дух великий подвиг Воли.
Так устремись и Тайну разгадай,
И улыбнись Вселенной, Миру, людям;
Прекрасна жизнь, коль сможешь всё отдать
И если Ты всех бесконечно любишь.
Приходит к людям Мудрость на порог,
Для ближних, коль живут они сердцами
И не боятся труднейших дорог.
Себя, познав, уж для других – свечами…
Нас майя ждёт с рассвета до заката
И не поняв её суетный смысл,
Не станет песня наша, столь крылата
И не откроет Тайну наша мысль.
Мои друзья, Земляне, Планетяне –
Попутчики на жизненном Пути;
Не потеряйтесь, познавайте Знанье,
Свет Высшего, желаю вам найти!
05.02.2002г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685706
дата надходження 25.08.2016
дата закладки 25.08.2016
Є Р У С А Л И М
Єрусалиме, ти - далеко,
Мені до тебе не дійти,
Тебе я бачу грішним серцем,
Мені ти як ковток води
В шаленну спеку у пустелі,
У грізну зливу мій покров,
Моє ти сонце в синім небі,
Моя ти віра і любов.
Святе ти місто, місто в місті.
На крові виросло Христовій,
З усього світу линуть грішні
Щоб воскреситися в любові.
Ти - славне місто трьох релігій,
Ти - мікс традицій і культур,
Ти - місто благодаті й миру,
Ти - хрест Ісусових тортур,
Ти - місто воскресіння Бога,
Запал священного вогню
Наперекір усім законам
І без пояснення наук.
Ти - місто істини і правди,
Ти - місто всіх святих подій,
Ти - віри нашої фундамент
І людства паросток надій.
Свята роса на стінах Храму,
Що дуже схожа на перлини
І надприродний блиску спалах
Буває тільки на Великдень.
Тут сумнів ділиться на атоми,
Зневіра - на клітини кволі,
Тут дуже варто побувати
В колисці віри і любові.
Паломники з усього світу
Звершили свій нелегкий путь
Щоб запалити Боже Світло
Де вмер і воскресав Ісус,
Де своїм подвигом нам грішним
Засвідчив всім свою любов,
Сам відповів за грішних світу
Месія наш великий Бог.
Нехай зійде вогонь священний
І буде мир на всій Землі,
Хай втішить Бог усіх нужденних.
Хвала тобі, Єрусалим!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574567
дата надходження 15.04.2015
дата закладки 24.08.2016
Вартуєш, Матусю, найкращого слова,
А надто – в твої ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ !
За щастя твоє я нап’юся любові
Щоб ти позбулася розп’ять.
Немає таких ні на Заході й Сході,
Одна ти така – на весь світ,
Дивуються зорі твоїй красній вроді:
Накращий з усіх, самоцвіт.
На світ народилась уже в вишиванці,
Заквітчана в диво-вінку,
Світліша-ясніша ти сонечка вранці,
То ж як не любити таку?..
Нап’юся любові за щастя Вкраїни,
У Бога їй вимолю долю,
Довіку їй буть НЕЗАЛЕЖНІЙ, ЄДИНІЙ
І жить їй у МИРІ І ВОЛІ !
Вітаю усіх з Днем Незалежності нашої Батьківщини !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685470
дата надходження 24.08.2016
дата закладки 24.08.2016
[youtube]https://youtu.be/pIt1BP1bB4s[/youtube]
[i][b][color="#084e80"]Мені дав Бог творити мемуари...
То – спогади мої… про се, про те.
Хоч не нажив збережень, авуарів,
Та в вічі сніговій уже мете…
Вже в шибу мокро барабанить осінь,
Зриває вітер одинокий лист…
Та серце жаско так благає, просить:
Хоч подумки у долю повернись!..
Було ж бо нам так затишно, зі Спасом:
Буяла пристрасть і бевзіла млость -
Котилось колесо рожевим часом,
Де долі тій крутитись довелось.
Була суєтність, та були й напої,
Від хмелю в щасті шаленіла п’янь…
Все ж не впилися милістю такою
Уярмлені жагою Інь і Янь.
Мені дав Бог свого дожити віку
Без хворості, нестатків і страждань,
Дісталося усе ж й такого квіту –
Не без сльози,
ганьби,
розчарувань…
Тож хочеться уже лазурі неба,
Міцного миру – зовні і в собі…
Почну я, певно, це робити з себе,
Заки́ не впав в розгнузданій гульбі.
…Мені дав Бог все те, чого й не вартий,
Йому ж я шлю од щирості любов,
В житті своєму ставлю я на карту
Життєвий звіт – сповідний часослов...
[/color][/b]
03.06.2016[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670038
дата надходження 03.06.2016
дата закладки 11.06.2016
Втекли часи Мерлінів та Артурів,
Джульєти зникли навіки сліди...
Нас розділили кілометри мурів,
Нас об'єднали присмаки дощів...
Буває гірко, а буває смачно -
Так руку виставляємо на двір...
А вдома сіро - ми погоді вдячні...
Реальність? Чи один із сотні снів?
І лицарі свій кодекс поміняли,
Та дехто у дворяни перейшов...
То вже не лицар... Він є маргіналом...
Лиш гроші грають роль і більш ніщо...
Таких, як я, живе не одна сотня...
Таких, як я, суспільство лиш мина...
Таких, як я, стирають в прах і попіл,
А також наживаються дотла...
Тож довіряй потрібним адресатам,
Які у Темній Вежі проросли...
Для нас і завтра може не настати -
Культури, що живе на самоті...
29.03.16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655642
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 07.06.2016
Втекли часи Мерлінів та Артурів,
Джульєти зникли навіки сліди...
Нас розділили кілометри мурів,
Нас об'єднали присмаки дощів...
Буває гірко, а буває смачно -
Так руку виставляємо на двір...
А вдома сіро - ми погоді вдячні...
Реальність? Чи один із сотні снів?
І лицарі свій кодекс поміняли,
Та дехто у дворяни перейшов...
То вже не лицар... Він є маргіналом...
Лиш гроші грають роль і більш ніщо...
Таких, як я, живе не одна сотня...
Таких, як я, суспільство лиш мина...
Таких, як я, стирають в прах і попіл,
А також наживаються дотла...
Тож довіряй потрібним адресатам,
Які у Темній Вежі проросли...
Для нас і завтра може не настати -
Культури, що живе на самоті...
29.03.16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655642
дата надходження 29.03.2016
дата закладки 07.06.2016
Моє ти серденько – калино,
Вкраїно рибонько моя.
Моя прекрасна Батьківщино,
В дібровах співи солов’я
Допоки в тебе є поети,
Що віддадуть тобі життя.
Й згорять за тебе, як комети,
Заради твого майбуття
Не вмреш Украйно, не загинеш
І не одягнеш кайдани.
В безмежжя слава твоя злине,
В найдальші далі чужини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670708
дата надходження 06.06.2016
дата закладки 07.06.2016
Моє ти серденько – калино,
Вкраїно рибонько моя.
Моя прекрасна Батьківщино,
В дібровах співи солов’я
Допоки в тебе є поети,
Що віддадуть тобі життя.
Й згорять за тебе, як комети,
Заради твого майбуття
Не вмреш Украйно, не загинеш
І не одягнеш кайдани.
В безмежжя слава твоя злине,
В найдальші далі чужини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670708
дата надходження 06.06.2016
дата закладки 07.06.2016
Горять з гаю чертоги огнисто,
Ще несуть бджоли в вулик пергу.
Соковите червоне намисто,
Ледь тримає дозрілу вагу.
Бурштиново-багряна майстриня,
Осінь пізня спустилася з гір.
Із діброви неначе богиня
В обладунках засліплює зір.
Вітер в лузі калину колише,
Дражнить лебеді білі в ставку.
Моє серденько в солоді дише,
Тріпотить наче рибка в садку.
Стеле Мавка в раю скатертину,
Сипле долами яшму й сапфір.
Їй з високих стежин серпантину
У долину приніс ювелір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527003
дата надходження 30.09.2014
дата закладки 23.03.2016
Горять з гаю чертоги огнисто,
Ще несуть бджоли в вулик пергу.
Соковите червоне намисто,
Ледь тримає дозрілу вагу.
Бурштиново-багряна майстриня,
Осінь пізня спустилася з гір.
Із діброви неначе богиня
В обладунках засліплює зір.
Вітер в лузі калину колише,
Дражнить лебеді білі в ставку.
Моє серденько в солоді дише,
Тріпотить наче рибка в садку.
Стеле Мавка в раю скатертину,
Сипле долами яшму й сапфір.
Їй з високих стежин серпантину
У долину приніс ювелір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527003
дата надходження 30.09.2014
дата закладки 23.03.2016
Кожна людина по своїй йде орбіті,
До Клубу Поезій двері відкриті,
Всім хто бажає і любить читати,
Й тим хто уміє і хоче писати.
Наш Клуб Поезій - це наша родина,
Любов до слова звела воєдино,
Усіх переповнених вражень, ідей,
Дружбою вірною славиться день.
Ми розуміємо важкий нині час,
Наш Клуб Поезій об"єднує нас,
Нас заворожує лагідне слово,
І до душі нам рідна наша мова.
Хоча ми і різні маємо вдачі,
Душі й серця поетичні й гарячі.
Цінуємо злагоду поетичної сім"ї,
Так розтопляється лід у душі.
Віримо всім, молодих не цураємось,
Старших цінуємо, не ображаємось...
В конкурсах різних участь приймаємо,
Нас всі підтримують, ми про це знаємо.
Віримо в успіх, живемо в сподіванні,
Наш Клуб Поезій - нам зірочка рання,
Сила у дружбі, у нашім єднанні,
В нашій надії на нове світання.
Хочу сказати ще добреє слово
Тим, хто створив нам клуб цей пречудовий...
Клуб я люблю й від душі всіх вітаю,
Сили, натхнення й здоров"я бажаю,
І щоб ніколи не було в нас біди,
Писали й творили з роси і води...
Всіх я прошу - мій дарунок прийняти,
Як щось не так,все ж мене не карати,
Я прийму завжди всі ваші підказки,
В цьому немає у мене загадки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631547
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 26.12.2015
Кожна людина по своїй йде орбіті,
До Клубу Поезій двері відкриті,
Всім хто бажає і любить читати,
Й тим хто уміє і хоче писати.
Наш Клуб Поезій - це наша родина,
Любов до слова звела воєдино,
Усіх переповнених вражень, ідей,
Дружбою вірною славиться день.
Ми розуміємо важкий нині час,
Наш Клуб Поезій об"єднує нас,
Нас заворожує лагідне слово,
І до душі нам рідна наша мова.
Хоча ми і різні маємо вдачі,
Душі й серця поетичні й гарячі.
Цінуємо злагоду поетичної сім"ї,
Так розтопляється лід у душі.
Віримо всім, молодих не цураємось,
Старших цінуємо, не ображаємось...
В конкурсах різних участь приймаємо,
Нас всі підтримують, ми про це знаємо.
Віримо в успіх, живемо в сподіванні,
Наш Клуб Поезій - нам зірочка рання,
Сила у дружбі, у нашім єднанні,
В нашій надії на нове світання.
Хочу сказати ще добреє слово
Тим, хто створив нам клуб цей пречудовий...
Клуб я люблю й від душі всіх вітаю,
Сили, натхнення й здоров"я бажаю,
І щоб ніколи не було в нас біди,
Писали й творили з роси і води...
Всіх я прошу - мій дарунок прийняти,
Як щось не так,все ж мене не карати,
Я прийму завжди всі ваші підказки,
В цьому немає у мене загадки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631547
дата надходження 26.12.2015
дата закладки 26.12.2015
Ідуть Хрещатиком солдати,
Вкраїни лицарі ідуть.
Просили їх вже Батько й Мати,
Вкраїні волю повернуть.
Козацьких небожів Покрова,
Відкрила з неба благодать.
З жид.ми скінчилась розмова,
Пора борги за все віддать.
Ідуть Хрещатиком солдати,
З війни вернулися сини.
Не всіх поклали в Лузі спати,
Чужинці зайди й дикуни.
Заради чого ж там лишились
В cтепу на теренах війни?
Для чого кров’ю окропили,
Савур – могилу й полини?
Ідуть Хрещатиком солдати,
Вдягли медалі й ордени.
Пора чужинців сповідати,
Дістали, с.чі пахани.
Небесна сотня зустрічає…
Курличуть в небі журавлі.
Героям Слава! ... вибухає.
Лунає в небі й на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613184
дата надходження 14.10.2015
дата закладки 23.12.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.12.2015
В долині гай засумував,
Осінню втратив позолоту.
Листочки вітер позривав
Наситившись достоту.
Нашкодив й далі полетів
На крилах знай собі літає.
Немає в нього почуттів
В гордині не шукає.
А гай…не витримав удар,
Мовчить в долині, помирає.
Здійняв гілки свої до хмар,
А мо’ … відпочиває?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630600
дата надходження 22.12.2015
дата закладки 23.12.2015