В серці, села стоїть церквиця
Сяють, куполи поміж тополь.
Кличе , нас у божий дім дзвіниця
Господь , роздає щастя для доль.
Церковний дзвін є такий голосний
Розбудить, серед ночі від сну.
Молиться, до святих монах святий
У журбі, витре з очей сльозу.
Коли є важко тобі на душі!
Іди, у храм божу світлицю.
Молитва, загоїть рани твої
Божу мудрість- пий , як водицю.
Із чаші ,віри прийми причастя
Ісуса , тіло , кров ...вино і хліб.
Зійде, благодать у божій ласці
Зацвіте, для тебе білий світ.
Господь, є ясне сонце...Надія
Ти,повір, все є в божих руках.
Молись, і трудись...Збудуться, мрії
Пройдеш , до мети...крізь тернистий шлях.
М .Чайківчанка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900556
дата надходження 07.01.2021
дата закладки 08.01.2021