Востаннє я бачив свою кохану
Чотири роки тому
На площі одного з північних міст.
В 17 років кохаєш востаннє -
Це знає кожен, хто пише вірші.
Щоразу, пройшовши усі перепони
(чим більше - тим краще),
Вибігши з дому, взявши грошей на потяг,
Вимкнувши телефон, що гудить від батьківських дзвінків,
У чистому полі влітку,
Під теплими ковдрами взимку,
Закутавшись шалом її волосся,
Ти відчуваєш таке...незрівнянне щастя,
про яке мовчать методичка із філософії,
Дмітрій Нагієв та Опра Вінфрі.
Дихай цим жаром, цим тілом і пилом,
Будь ненаситним, красивим і цілим.
Для міста мостів, парапетів і площ
Кохання нагадує дощ.
Востаннє я бачив свою кохану
Чотири роки тому
На площі одного з північних міст.
Із того часу багато тепла
Я роздавав задешево, задарма.
Обійми - наркотики забуття,
Що вивітрюється на ранок.
Ми сліпо блукаємо в пошуку нових доз,
Мов безпритульні пси у лютневу ніч.
Шукаємо на квартирниках, вписках,
на роздоріжжях та узбережжях,
На фестивалях, плацкартних полицях
та у нічному Львові.
І все, що можна сказати
наступного ранку - це дякую.
Дякую теплому тілу твоєму,
Тим почуттям, що сьогодні взаємні,
Всім непромовленим тихим словам,
Дякую вам.
Востаннє я бачив свою кохану
Чотири...вже більше років тому.
З тих пір ми закінчили універи,
Більше нічого про неї не чув.
Можливо, вона вже знайшла чоловіка,
Готує йому вечері, чекає від нього дітей,
І пісня її не звучить так тужливо, як ця.
Можливо, все зовсім по-іншому,
але ху кейрс?
Сліди почуттів замітає хурделиця часу
і ти опиняєшся серед нескінченно білого
аркушу пам'яті.
Якщо у 17 кохаєш востаннє,
то після - вже навпаки, як уперше,
втім, із повнотою відповідальності за того,
кого приручив.
І хай ти не віриш у вищий задум
І хай почуття вважаєш за ваду,
У мирі, коханні чи боротьбі
Головне - не зраджувати собі.
23.01.15
(с) О.Ткачинський
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555470
дата надходження 28.01.2015
дата закладки 28.01.2015
***
Не дай растаять этому цветку -
Он слаб, хоть и граничит с совершенством,
Летит на свет, подобно мотыльку
И жертвует собою без кокетства,
Соединяя и сближая всех,
Кто верит в чудеса и ждёт ответа.
А кто-то видит просто белый снег
И больше ничего, помимо цвета.
31.12.2013
http://soyuz-pisatelei.ru/forum/261-1462-284414-16-1388482444
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552492
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 17.01.2015
Она пишет стихи и сонеты
Но не может сварить даже суп
Дорогая! Спасибо за это!
Я похож на засушенный труп
Она кисти макает в палитру
Акварели - её ржавый меч
А мой голод - стоглавая гидра,
Не срубить все те головы с плеч
Она - голос в четыре октавы
Она - то, что мне век не понять...
Идеальная сбоку и справа,
Но уж очень мне хочется жрать
Я узнаю тебя и из тыщи
Идеальною будешь всегда
Но давай обо всём после пищи.
Боже мой! Я - живой! О, еда!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311188
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 17.01.2015
Можно держать синицу в руке,
Желая лишь зрелищ и хлеба,
Думать, что солнце – на потолке,
Но я выбираю небо.
Мне бы взлететь и, пробив потолки,
Подняться туда, где я не был.
Синей свободой своей напои
И поддержи меня, небо!
Дай оторваться от пыльных основ,
Сделать реальностью небыль,
И в пузырящийся рай облаков
Визу открой мне, небо!
1997/2005
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552450
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 17.01.2015