Зі світлом кольору лимонного ліхтар
З цікавістю у шибку заглядає
На солодко-спокусливий мій дар
Що мене коханою так ніжно називає
Він янгол мій чорноволосий
Що вустами вишневими перса торкає
Він аж надто звабливий і босий
І кожна струна в мені скрипкою грає
Сором’язливо ліхтар зашарівся
Обійми й пестощі йому невтямки
Він навік один сотворився
Над ним сміються байдужі зірки
Янгол мій лукаво посміхається
Моє волосся знетямлено голубить
В його погляді легко читається
Що дику кішку він в мені розбудить
Грайливим вогником оченята мої світяться
Пристрасть бурхлива вступає у гру
Коли ж наші душі нарешті натішаться?
Коли ж нагороду свою заберу?
Давно вимкнені всі телефони
Радості дозу абоненти прийма
І час величної своєї корони
Від здивування ні на мить не зніма
Кімната наша, мов острівець
В життєвому морі спокійна місцина
Мій янгол – це щастя творець
А я неймовірно щаслива людина
© Леся Приліпко, 01.01.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558425
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 09.02.2015
Я кохаю Тебе. Хай ніхто не пита,
Як ім’я Твоє, Зоряна Діво,
В моїх мріях Твій образ фантомом зліта,
Ти – моє неймовірне Диво.
Я кохаю Тебе, так шепоче трава,
Коли пестять вітри її хтиво,
Плід, що буде колись, вже в мені визріва,
Щоб із тебе з’явитись щасливо.
Я кохаю Тебе! Серце пісню співа,
Переможця віншує олива,
Торжествують Життям неповторні слова,
Скоро вродить засіяна нива.
Я кохаю Тебе! Я до Тебе іду,
Злий і радісний, несамовитий!
Я у суть твою ніжну кинджалом ввійду,
Щоби Ти забуяла квітом.
17.04. 13
Ер аст Іваніцький
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550524
дата надходження 11.01.2015
дата закладки 11.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.01.2015
А она не Ваша птица. Нет, не Ваша.
Просто были очень крепкими силки
И зерно клюёт она с хрустальной чаши,
Только почему-то зёрнышки горьки.
Вы её так любите, не замечая,
Как она тоскует в клетке золотой
И бессонницей больна, живёт мечтая
Вновь вернуться хоть на миг, но в край родной.
Разучилась петь она и веселиться
И не свыкнется, не слюбится, увы...
Ей душою с Вами не дано сродниться -
Мало Вашей на двоих одной любви.
1992г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549902
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 08.01.2015
Не зраджуй героїв, не зраджуй країну,
Не зраджуй, бо іншої в тебе нема,
Вставай і борись за свою Батьківщину,
Твоя Батьківщина – це твоє життя.
Це твоїх нащадків свобода і воля,
Це прадідів наших священна земля,
Твоя Україна у світі - єдина,
Цінуй, те що має країна твоя.
Борись та виборюй святу незалежність,
Борись, за майбутнє країни життя,
За рідненьку мову її солов’їну,
За те, що здобула країна твоя.
Цінуй кожен день, кожен крок України,
Цінуй, як цінуєш ти власне життя,
Цінуй, те що ти є «Укроп» України,
Цінуй, те що маєш, ніж те, що нема.
Олександр Кобиляков
Відеовірш: https://www.youtube.com/watch?v=ICJOBlEyKT0&list=UUewUK48zKM594bSxU2vwweg
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530467
дата надходження 17.10.2014
дата закладки 16.12.2014
В обнімку з Музою згоряємо в вогні,
Народжується первісток у муках,
Я на Пегасі, на отім коні,
Що мені дивом дався взятись в руки.
А я пишу щораз все новий вірш,
Ми летимо в якийсь незнаний простір,
Все прагну, щоб писалося не гірш,
Щоб Муза кожен день ішла у гості.
А я б летів, бо кличе висота,
Єдине прагну десь черпати силу...
Поезіє, у тебе є душа,
Коли з тобою, я тоді щасливий.
Руку подай, щоб міг злетіти ввись,
Ні перед ким не був в житті зігнутий,
А ти до мене лише усміхнись,
Бо я з тобою вільний і розкутий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543392
дата надходження 13.12.2014
дата закладки 15.12.2014
У чому більше сили?
Що більше серце гріє?
Тримає що рукою,
Коли поруч з тобою?
НІЖНІСТЬ?
Дотик..., але подихом.
Шепіт..., але внутрішній,
Зір... – наскрізним поглядом,
Віями приглушений.
Поцілунок...– мріями,
Пестощі...– в ласкавості,
Керування діями –
Досліди цікавості.
Пальці...– дощ із веснами,
Почуттями литиме,
Ейфорія...– венами,
А долоні...– квітами.
ПРИСТРАСТЬ?
Дотик проникаючий,
Крик – шибок вібрація,
Погляд – зір палаючий,
Миті коронація.
Поцілунок – лавою,
Пестощі в нестримності,
Діями-загравою,
Тіло в беззупинності.
Пальці – у мурашнику,
Вигини – хотіннями,
Між долонь розрядами,
Почуттів кипіннями.
У чому більше сили?
Що більше серце гріє?
Тримає що рукою,
Коли поруч з тобою?
ЛЮБОВ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537249
дата надходження 16.11.2014
дата закладки 16.11.2014
Що значить когось кохати,
Ділити із кимось долю?
Це перш за все довіряти,
Не пхати у клітку волю.
Це значить ділити горе
І радість наполовину.
Долати високі гори
І міряти низовину.
Кохати – це дарувати
Себе без усіх обмежень,
Тепло і любов давати,
Без докору, застережень.
З образами не носитись,
З пів погляду розуміти.
Кохати потрібно вчитись.
Кохати потрібно вміти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536089
дата надходження 10.11.2014
дата закладки 14.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.10.2014
А я так хочу жити у твоїх очах,
Тонути в цих безмежних океанах.
Мені не треба світ в його глухих речах,
Я прагну мати всесвіт в цих лиманах.
А ти вночі дивилась на нові зірки,
Шукаючи мене на небосхилі.
І погляд твій, колись солоний та гіркий,
Ставав солодким, всміхненим і милим.
Два янгола і небо, білі птиці
Літають над водою та землею.
І знову я дивлюсь в її зіниці,
Що сяють теплим сонцем і зорею.
ДТХ
30.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520620
дата надходження 31.08.2014
дата закладки 31.10.2014
Знов приснився сон мені про тебе,
Як цілую з голови до ніг.
За вікном ледь-ледь сіріло небо
Та заснути більше вже не міг.
Відчував твій теплий, ніжний дотик,
(Хоч цю ніч я вдома ночував),
На губах солоний присмак поту,
Запах тіла твого відчував.
Не втікай, продовжуй далі снитись,
Я очей не буду відкривать.
Я люблю про тебе сни дивитись,
Обіймати, пестить, цілувать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506726
дата надходження 22.06.2014
дата закладки 14.10.2014
Я хочу жити, щоб до млості в скронях,
Щоб кожен день одним ковтком до дна,
Аби щоранку злотобрилий сонях
Свою голівку гордо випинав.
Я хочу жити п'янко і жагуче,
Я хочу вдосталь накупатися в росі,
Щоб місяць, ночі осяйний заручник
В своїм танку вистрибував з осі.
Я хочу жити під звабливим сонця медом,
Щоб кожна мить мов танула в устах...
Для мене є одне єдине кредо:
Лиш справжня істина здолає в тернах шлях.
Я хочу жити й болю не завдати
Ні рідним, ні чужим, ні ворогам,
Щоб на своїх життєвих барикадах
Побудувати віри сонцесяйний храм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477125
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 12.10.2014
[i]Спасибі Вам, та ситий я уволю,
Ковтати більш не зможу ті слова,
Що в мене Ви кидаєте від болю
Й навіки залишаєте, бува.
Я ж тільки вітер, не мольфар могутній,
Моя пожива – то небес лазур,
То сонця мед, джерел криштальних лютня,
А не слова, загорнуті в ажур.
Я тут і там, я зусібіч й довіку,
У кожнім подиху, у душах, в головах.
Не віддавайте ж слів своїх мені в опіку!
Я вітер, не фортуни дивний птах!
Не обіцяйте більш нічого, Вас благаю,
Бо Ваша ноша крила закує.
Я ж просто вітер, не посланець раю,
Мені лиш воля, інше – не моє.
Я не хранитель сподівань і таїн,
Я чистий вітер, а не полигач.
Хто слово дав – й слуга йому, й хазяїн,
І сам призвідник всіх своїх невдач.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505156
дата надходження 14.06.2014
дата закладки 12.10.2014
Втомилася одягати маски,
Вдавти вічно, що у мене все гаразд.
Бути сильною, коли хочеться плакати,
І посміхатися, коли насправді посмішки нема.
Буває так, що хочеться зібрати речі,
І поїхати туди, де знайомих нема.
Інколи хочеться мовчати,
Але де там,
Думки душу пронизують до дна.
Буває так що вночі не можу спати,
Прокидаюся від дивних сновидінь.
І тільки тебе постійно поглядом шукаю,
Десь там далеко, далеко в далині…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497522
дата надходження 07.05.2014
дата закладки 05.10.2014
Подаруй мені квітку, щоб горіла, як жар.
Щоб ЛЮБОВ пила з неї незвичайний нектар,
Щоб багаття тримала, коли випаде сніг,
Коли плакать захочу, щоб лунав ніжний сміх.
Берегтиму від вітру, щоб не рвав пелюстки...
А як квітка зів"яне: не любив значить ти.
Я поставлю у вазу дорогий талісман.
Буде ясно мені, що скінчився роман.
Не впаде вже на неї світанкова роса...
Але що це зі мною? Це в сльозах небеса...
Час загоїв всі рани...Ось ромашок букет...
Та тепер посміхнуся: зовсім інший сюжет.
І не варто страждати, як впадуть пелюстки,
Бо на квітках бувають, як голки колючки...
Вони ранять не в пальці, а у серце живе.
Хоч і квітка принадна, хто ж красою назве?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435219
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 30.09.2014