Скрипічний ключ німої самоти,
Моїх ночей непрожиті антракти.
Хоча б на мить її перехитри,
Перетвори той смуток у смарагди.
Зіграй мені той мелодійний вальс,
Торкнись руки і пробуди в ній віру.
...Ми ще на Ви... А я іду до Вас
Ходою вже прирученого звіра...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526663
дата надходження 29.09.2014
дата закладки 29.09.2014
Що далі робити, чи вмерти чи жити,
Чи лебедем стати і в небо злетіти?
Чи стати сніжинкою, щоб розтопитись,
І більше ніколи ніде не зявитись...
Забути що значить любити, чекати,
І крила кохання свої поламати....
Не муч мене більше, якщо вже не любиш,
Якщо щасливішим із нею ти будеш...
Не муч мене більше, я стану сльозою,
Впаду із очей твоїх, рани загою...,
А потім розтоплюсь, мене вже не стане,
Не буду я більше стояти між вами....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525381
дата надходження 23.09.2014
дата закладки 23.09.2014