tacent: Вибране

Ірина Кохан

Минуло все

А  ми  були  такі  близькі  й  далекі,
Такі  чужі,  як  відстань  полюсів,
Нас  проводжав  печальний  неба  клекіт,
Як  трави  ще  купалися  в  росі.

Дороги  нас  вели  за  видноколо,
Подалі  від  земної  метушні
І  пізні  квіти  з  нами  йшли  юрбою,
І  чувся  сум  осінній  вдалині.

А  ми  були.  Звичайні  і  космічні.
Перепливали  еру  своїх  мрій
І  цілий  світ  нам  задивлявсь  у  вічі,
І  був  для  нас  стихією  стихій.

Минуло  все:  і  радість,  і  розлука,
Відтоді  стільки  вишень  відцвіло...
Та  досі  в  серці  лине  перегуком  
Близьке  й  далеке  з  юності  тепло.
23.10.2019.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853276
дата надходження 31.10.2019
дата закладки 13.04.2021


Тарас Слобода

І я колись прийду в твої думки


І  я  колись  прийду  в  твої  думки,  
У  сни  ще  рано  до  приходу  літа
А  знаєш,  я  б  сьогодні  залюбки  
Хотів  би  від  дощу  тебе  зігріти  

Не  будувати  планів  на  щодень  
Рутина  для  романтиків  -  хвороба  
А  знаєш,  ти  поцілила  в  мішень,
Коли  на  мене  глянула  з-під  лоба

Бо  у  грайливо  стомлених  очах  
Я  бачив  пристрасть  –  як  же  ти  горіла!
Всміхаєшся  і  плачеш  водночас,  
І  осінь  не  така  вже  чорно-біла

Так  хочеться  знайти  таки  слова
Творити,  щоби  ти  мене  почула  
І  знаєш,  вся  спільнота  світова  
Тобі  би  із  полегшенням  зітхнула

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825279
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 11.09.2020


Незайманий займенник

Я відчуваю тебе

Я  відчуваю  тебе  на  відстані.  Незважаючи  на  тисячі  образливих  слів,  сотні  кілометрів,  десятки  переписок,  я  відчуваю  тебе  щодня.  Відчуваю,  як  в  мені  б’ється  твоє  серце,  як  тихо  шумить  рубінова  кров,  як  глухо  вдаряє  у  скроні  пульс.  Я  відчуваю  про  що  ти  думаєш,  як  граційно,  вільно  й  розмріяно  рухаються  ідеї  в  твоїй  голові,  як  спокійно,  ледь  чутно  дихаєш,  відчуваю  весь  твій  біль,  все  твоє  щастя.  Відчуваю,  як  посміхаєшся  незнайомкам  на  вузьких  вуличках  Львова,  як  сумуєш  за  колишніми  часами,  енергією  та  запалом,  як  чекаєш  нашої  зустрічі.  Я  відчуваю  тебе  всім  нутром,  кожною  клітиною  тіла,  яке  бажає  підживитися  теплом  рідних  рук,  винюхувати  запах  нового  парфуму,  кайфувати  від  гарячого  подиху  на  рожевому  плечі.  
Знаєш,  це  дивно,  лячно  та  дико  відчувати  те,  чого  так  яро  боїшся…  Але,  навіть  мене,  людину  із  хронічним  синдромом  свободи,  залежність  від  тебе  робить  щасливою.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547373
дата надходження 29.12.2014
дата закладки 29.12.2014