(державною, як просив!)
Вже відлунало літо у дібровах…
Вже жовтень тче сорочку золоту…
Та зорі іще сяють вечорові.
І вІтри вербам в коси заплетуть
Оту єдину, трепетну зірницю,
Що ти, коханий, влітку дарував…
А осінь, диво-кликана жар-птиця,
Летить… летить листками поміж трав…
Поміж кущів кида розкішне пір’я…
Дощів перлини губить на льоту…
Прийди, любове, до мого подвір’я!
Я зірку ту у коси заплету!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527762
дата надходження 04.10.2014
дата закладки 04.10.2014
В'ялить сонце скошені отави,
Яблучно-медово пахне Спас.
День такий криштально-золотавий —
Мерехтить, немов іконостас!
Ще тривожить плюскотом грайливим
Плесо невгамовна дітвора.
Достигають синьоокі сливи
В чепурних садочках і дворах.
Гусне медом полудень спекотний,
Шурхотять позліткою снопи,
Вже позаду липень безтурботний,
У полях виблискують серпи.
І кипить до вечора робота,
Виростають скирти у рулон.
Де-не-де торкнулась позолота
Кущиків смарагдових і крон.
Ще так ясно, тихо і прозоро,
Хоч і чутно осені ходу,
І пастельним лагідним декором
Узялися яблука в саду.
Ще душа в легкому мерехтінні
Гладить сонце кінчиками вій!..
Хоч і курить пахощі осінні
У садах медовий Маковій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517224
дата надходження 14.08.2014
дата закладки 15.08.2014
Як відкриваю пам’яті завісу,
Шукаю світлу стежку для мандрівки.
В дитинство йду, де мама паску місить,
Де лепехою встелена долівка.
Біжить доріжка інша через мрії –
У юнім цвіті кожна бадилинка.
Я теж – весна. Страждати ще не вмію.
І тут прошу у пам’яті зупинки.
А потім довго в тих літах постою,
Що колисали доню і синочка.
У затишку спинюсь під добротою
Людей, з якими йду життям ладочком.
І хай стежки ці водять мене довше,
Нехай слова підказують для віршів…
Я бережу для споминів хороше.
А що погане, пригадають інші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511308
дата надходження 14.07.2014
дата закладки 13.08.2014