OlgaSydoruk: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.05.2019

Н-А-Д-І-Я

Місячна ніч…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o89kEMsLFQs
[/youtube]

Весняна  ніч,  і  Місяць  вповні.
Розводять  скрекіт  цвіркуни.
Хитає  вітер легко човен.
Біжать  хмарки,  як  табуни...

Ти  пам"ятаєш  оті  ночі:
Любистком  пахли,  чебрецем?
А  зірка  нам  дивилась  в  очі,
Яка  була  для  нас  взірцем.

Сиділо  з  нами  поряд  щастя,
Не  віщувало  нам  розлук.
З  сердець і    душ  лилася  ласка,
Тепло  торкнулося  до  рук.

Неспішно  хвильки  бились  в  човен,
Боялись  тишу  розбудить
І  почуттів  злякати  повінь...
От  тільки  ніч  щось  холодить...

Щербатий  Місяць,  вийди  з  хмари,
Доріжку  променем  світи.
Твої  таємні,  може,  чари,
Підсоблять  шлях  той  знов  знайти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835427
дата надходження 13.05.2019
дата закладки 16.05.2019

Н-А-Д-І-Я

Помста природи. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9vDe4VNBcHY

[/youtube]

Весняний  дощ  такий  жаданий,
Приніс  якісь  передчуття.
Десь  підкрадалось  сподівання:
Природи  слізне  співчуття.

Вона  страждає  за  всіх  нас,
Хіба  життя  на  людське  схоже?
Чому  важкий   для  нас  цей  час?
Чи  бачиш  з  неба  оце,  Боже?..

Промчалась  блискавка  по  небу,
І  гуркотіння    пронеслось.
Таку  ось  кару  цю  шалену,
Здійснить  природі  удалось.

За  злість,ненависть,  тяжкі  війни,
За  переповнення  страждань,
І  за  чекання  безнадійні,
За  сліз  людських  розчарувань..

За  материнські  гіркі  сльози,
За  плач  знедолених  дітей.
Гриміть  у  небі,  страшні  грози!
Як  захист  скривджених  людей...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835720
дата надходження 16.05.2019
дата закладки 16.05.2019

A.Kar-Te

Ностальгия

Не  та  весна  теперь...  Бывало  -
Март  зимний,  белый...  Лишь  апрель
Дырявил  снега  покрывало,
Призвав  любимицу  капель.

Снег  исходил  ажуром  нежным,
Покрывшись  тонкой  коркой  льда...
Глядишь  -  сугроб  огромный,  снежный,
Подмыла  талая  вода...

А  сколько  мы  сосулек  съели  ?
А  помнишь,  мастерили  плот..?
Чтоб  в  лужах  он  не  сел  на  мели,
Тащили  к  морю  талых  вод...

Весна  резвилась  и  играла,
А  вместе  с  нею  детвора.
Нам  было  дня  и  жизни  мало  !
Что  не  затеешь  -  на  "Ура!!!"

Не  та  весна  теперь...  Бывало...
Да  что  весна  ?  Весь  мир  иной.
Вернуть  бы  эту  жизнь  с  начала...
Да  только  где  тот  путь  домой  ?


(картинка  с  инета)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830637
дата надходження 27.03.2019
дата закладки 16.05.2019

Анатолій Волинський

Пришла пора…

Пришла  пора  открыться  далям,
Забросить  душный  городок…
В  тоске,  поникший  и  печален
В  чужом  краю  –  зовет  исток.                    

Где  столь  любимые  просторы
Приятны  сердцу  моему,
Где  глаз  чарующие  взоры…
Неодиноко  –    одному.    

Житьё  в  чужбине  –    боль  тупая,
Среди  отвязанных  быков,
Душа  свободная,  простая,
Томится  бряцаньем  оков.
 
Вдохнуть  нагрянувшей  свободы,
Взахлёб  вменять  родную  речь,
Среди  вражды,  среди  негоды  –  
Сумел  певучую  сберечь.

Туда  несёт  меня  кручина
Где  милый  райский  уголок,
И  зов  души  первопричинный:
Где  первый  шаг,  где  первый    –    слог

Где  первый  раз  в  любви  признался  –  
Услышал  шелест  мотыльков…
Где  прошлое,..и  с  кем  прощался
В  миру  невидимых  тонов.                

Где  завязь  первых  колебаний
Мечтам,  надеждам  зародясь
И  воплощённых  жизнью  знаний,
В  борьбе  интриг  –  жизнь  удалась!

Моя  любовь  –  Волынь  родная!
Вобрала  таинство  веков.
Твоих  объятиях…скрываясь  –  
Цвела  щемящая  любовь;

Там,  птица  райская,  в  надежде,
Звала…  Неслыханная  трель!  
Как  Мавка  ворожила  прежде,
Зелёных  глаз  -  её  метель.            

Туда  где  в  скорбные  оградки  –  
В  граните  множатся  кресты,
Причал  последний,  у  лампадки
Мои  узнаете  черты.
                       
Настал,  настал  конец  разлуки…
От  мысли  я  пьянею  той…
О,  сколько  пережито  муки?      
К  тебе  лечу  -  мой  край  родной.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832200
дата надходження 10.04.2019
дата закладки 16.05.2019

Любов Вишневецька

В парке

Я  письмо  
шептать  пыталась...
-  Это  мост...
Коснуться  малость...

В  парке  грусть...
Прохладно...  Осень.
Ну  и  пусть...
-  Скучаю  очень!!!

Где  ты...  с  кем?!
И  чем  же  занят?..
-  Ты  был  всем!..
Но  только  ранил...

Закружусь
в  охапке  листьев!
Закричу...
-  Нет  в  жизни  смысла!!!

Без  тебя
его  не  будет!..
-  Жить...  любя...
не  позабудешь...

Убегу
из  парка...  Дождик...
Слишком  жгуч
он...  Растревожил...

Здесь  весной
в  туманной  тучке...
Милый  мой
кружил  на  ручках...

Здесь  наш  след...
И  та  же  лавка...
-  Счастья  нет...
лишь  в  сердце  ранка...

                                                                             12.05.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835329
дата надходження 12.05.2019
дата закладки 14.05.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Ліричну малювати акварель

Золотокосе  сонце  виглядає  знову
У  крепдешині  біло-синіх  хмар,
І  ллється  струмом  свіжість  чиста,  світанкова.
Весна  листає  долі  календар.

Як  хочеться  віч-на-віч  бути  лиш  з  тобою,
І  линути  в  зелений  березіль,
А  під  ранкові  звуки  флейти  і  гобою
Причарувати  ніжністю  твій  зір.

Вдихати  насолоду  райдуг  і  медовість,
Життєвий  пити  залюбки  коктейль.
Вслухатися  у  тихий  березневий  говір,
Ліричну  малювати  акварель.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829383
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Nino27

…тебе благаю

[b][i][color="#41376b"]І    ранком    закінчиться    найтемніша    ніч  -
                                                                       я    добре    знаю.
-        -        -        -        -        -        -        -        -
Якщо    тривогам    тісно    у    душі,
І    задихаюсь    від  думок    щоночі,
І    бажаний    неспокій    не    чужий  -
Рятунку    в    нічки    знов    просити    хочу:
-      -      -      -      -        -      -        -        -        -
Від    сліз    промокшу    душу    нічко    заховай-
                                                                             тебе    благаю...[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829448
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Валентина Ланевич

Злетіла ввись зазивна пісня

Злетіла  ввись  зазивна  пісня,
Синичка  сповіщала  про  весну.
Завіса  скрипнула  горішня,
Хвіртка  збудилася  із  напівсну.

Спориш  проклюнувся  вздовж  стежки,
Що  бігла  звивисто  десь  в  далину.
Сонечко  гладило  сережки,
Тріпав  їх  теплий  вітер  в  дивину.

Рясніли  грона  калинові,
Мов  краплі  рудуватого  вогню.
Шпаки  щось  чубились  в  полові,
У  небі  чапля  кликала  рідню.

І  білизна  лилась  по  сині,
Славили  в  церкві  дзвони  новий  день.
І  річка  хлюпалась  в  долині,
І  в  серці  радість  билась,  що  живем.

17.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829389
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Квітка))

лиш м/ятний чай і два шматочки льоду

лиш  м/ятний  чай  і  два  шматочки  льоду,
розлуками  залишилось  від  нас.
хоч  сьогодення  ще  чека  на  проду,
де  ми  є  непрочитані,  а  час  -

гарячий  латте,  сумнівом  скінчився.
і  після  раю  тільки  молитви.
а  ти  і  досі  щастям  не  напився,
як  протиріччя  змінює  смаки.

але  в  кінці,  коли  лід  протверезить,
утратами  і  різні  ми  -  світи,
гарячі  і  холодні  без  обмежень,
надії  все  ж  напишемо  листи...

бо  і  латте  все  ж  може  бути  з  льодом...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829266
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Любов Вишневецька

Изорванною ветошью…

Душа...  изорванною  ветошью
Страданья  сыпала  в  дороге...
-  Ну  как  оставить  мог  он  девушку...
С  такой  великою  любовью?!

 Кричит  душа...  -  Такого  не  пойму!..
И  мается  под  небесами...
-  Я  знаю...  что  нужна  была  ему!!!
Кто  внес  разлуку  между  нами?!

В  судьбе  израненной...  совсем  темно!..
-  Ну  сделай,  Боже,  солнце  ярче!
Хоть  в  ней  огонь  горит...  давным  -  давно!..
-  И  пусть  сгорит!!!  Пусть  станет  жарче...
                         
Уйду  я...  Зашвырну  себя  в  поток
Холодных  будней  с  суетою!..
-  Лишь  иногда...  прольется  горький  ток
печали...  над  моей  бедою...

Душа...  изорванною  ветошью
Страданья  сыпала  в  дороге...
-  Ну  как  оставить  мог  он  девушку...
С  такой  великою  любовью?!

                               18.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829759
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Любов Вишневецька

Под закатом

Где-то  там  -  под  сенями  рассвета,
целовалась  пара  под  дождем...
-  Прошлое  ушло  студеным  ветром...
Горько  нам...  и  все  чего-то  ждем...

Жжет  сердечко  давняя  соната...
Кружится  тех  дней  веретено...
-  Все  бессмысленно...  горька  утрата...
Глупым  нам...  вернуться  не  дано.

Память  сохранила  все  сюжеты!..
Мемуары  шепчет  книга  снов...
-  Дымкой  скрыты  прежние  рассветы
и  в  душе  не  разольются  вновь.

Небеса  нам  подарили  чувство!..
Как  могли  мы  потерять  любовь?!
-  А  теперь  на  сердце  больно...  пусто...
Без  тепла  живем...  средь  холодов...

Нам  свое  не  нужно  время  тратить!
И  жалеть  о  том,  что  не  вернем...
-  Но  мы  стойко...  под  своим  закатом...
вспоминаем  пару  под  дождем...

                                                                                                 18.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829757
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Lana P.

ВЖЕ ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ…

Вже  дуже  хочеться  весни,
Душевного  тепла  у  тілі,
Щоб  злі  морози-чаклуни
Згорнули  килими  в  артілі,
Де  зачаїлись  заметілі,
Вітри  холодні,  зубожілі.

Нехай  розтопляться  льоди,
Розбурхані  у  сонце-днині,
Проріжуться  глухі  дуби,
Прокинувшись  у  серцевині,
Заглянуть  в  очі  неба  сині  —
Уже  смарагдами  віднині.

Хай  променистий  диво-цвіт
Зігріє  хмари  скрижанілі,
Мережить  незбагненний  світ,
А  пелюсткові  заметілі
Голублять  душі  захмелілі,
Думки  солодкі  та  несмілі… 
           19/03/19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829801
дата надходження 20.03.2019
дата закладки 20.03.2019

Анатолій Волинський

Не покидай…

Не  покидай,  не  відпусти,  
Не  стань  сама  рабою!
Приворожила  словом  ти,
Привабила  собою.

В  твоїх  очах  вселився  сум
І  серденько  страждає…
Горить  душа  –  натхненням  дум,
Тай  піснею  ридає;

Душа  від  ніжності  зорить
Й  сама  того  не  знає:
То    в  чарах  осені  тремтить,
То  взимку  –  запалає;  

В  печалі  гине  і  не  спить,
Цей  сум  сховать  не  вміє...
І  благо,  що  в  весняну  мить  –  
Вся  квітне  й  зеленіє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829446
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 18.03.2019

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Наша перша зустріч

Коли  зустрілися  з  тобою,
Я  тільки  в  очі  подивилась.
Від  них  так  віяло  весною,
В  душі  кохання  зародилось.

Неначе  вітерець  торкнулась,
Легеньким  шовком  до  обличчя.
До  тебе  сонечком  всміхнулась,
Воно  у  казку  нас  покличе

Я  згідна.  Тихо  шепотіла,
З  тобою  навіть  на  край  світу.
Туди,  де  розмах  птахів  крила
І  де  танцюють  хмари  з  вітром.

Для  мене  ти,  мій  принц  із  казки,
Твої  слова  хотілось  чути.
Твоє  тепло  і  сонця  ласки,
В  житті  нам  цього  не  забути.




 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829214
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 18.03.2019

Любов Вишневецька

На Млечный Путь…

Сама  себя  тащила  в  омут...
Теперь  не  выбраться  никак.
Тоска  и  сырость...  Холод  в  доме...
И  жизнь  проходит...  как  пустяк.

-  А  мне  на  край  Земли  бы!..  К  звездам!
Где  звон  серебряный...  века!..
Где  вечно  жить!  Ничто  не  поздно...
И  таять...  таять  в  облаках!..

В  мирах...  таких  благословенных!..
Меня,  как  птицу,  вознесет
Хотя  бы  сон  обыкновенный!
Хотя  бы...  сон.  Любви  полет!..

Мечты  взлетают  бесконечно!..
На  Млечный  Путь...  На  самый  край!
Любовь  моя...  в  сердечке  вечно...
-  Люби,  душа!!!  Не  отступай...

Сама  себя  тащила  в  омут...
Теперь  не  выбраться  никак.
Тоска  и  сырость...  Холод  в  доме...
И  жизнь  проходит...  как  пустяк.

                               16.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829537
дата надходження 18.03.2019
дата закладки 18.03.2019

Надія Башинська

ОЙ НА ОЗЕРІ… ОЙ НА СИНЬОМУ…

Ой  на  озері...    ой  на  синьому...    плавав  лебідь  білий
із  лебідкою  білокрилою  був  такий  щасливий.

А  на  березі  під  вербичкою  з  козаком  дівчина.
А  до  явора  нахилилася  у  цвіту  калина.

Прикривав  крилом  лебідь  білий  той  та  й  свою  лебідку.
Обнімав  козак,  цілував  козак  дівчиноньку-квітку.

Нема  лебедя,  нема  білого...  злинув  аж  за  хмари.
Залишив  козак  молодесеньку...    ту,  що  є  до  пари.

Ой  ви,  людоньки,  що  ж  це  коїться?!.    Де  ж  та  світла  днина?
Шумить  явір  лиш  і  гірчить  тепер  солодка  калина.

Залишилася  одинокою  чом  мала  лебідка?
Чому  журиться  біля  неї  тут  дівчинонька-квітка?

Біда,  людоньки...    Біда,  ріднії,  та  й  у  нашій  хаті.
Треба  дружно  нам  її  силою  з  дому  проганяти.

Хай  повернеться  до  лебідоньки  лебідь  білокрилий.
А  до  дівчини  молоденької  той  козак  щасливий!

Ой  на  озері...  ой  на  синьому...    знов  є  лебідь  білий.
Із  лебідкою  білокрилою  в  парі  він  щасливий.

А  на  березі  під  вербичкою  з  козаком  дівчина.
А  до  явора  нахилилася  у  цвіту  калина.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829364
дата надходження 17.03.2019
дата закладки 18.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Непрощені

"Терпеливий  у  гніві  багаторозумний,
а  гнівливий  вчиняє  глупоту.” 

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tn4K2FIx1ts
[/youtube]

За  вчинки  наші  платять  душі,
І  серце  в  гніві  теж  стражда.
Вони  до  болю  не  байдужі.
Стражда  найбіш,  хто  не  проща..

Як  шашель  точить  душу,  серце,
Думки  тісняться  в  голові:
Навіщо  сипать  в  серця  перцем?
Вони  ж  живі,  не  воскові.

Тут  голова  у  всьому  винна,
Вона  ж  керує  всим  нутром.
Чому  ж  тоді  думки  глибинні,
Ідуть  так  легко  на  цей  злом?

Ми  не  прощаємо  дрібниці,
Бо  дуже  любимо  себе,
А  гнів  не  знає  вже  границі,
І  нову  помсту  знов  плете.

А  чи  не  краще  пробачати,
Мізерні  скоєні  гріхи?
Хороше  в  людях  все  ж  вбачати.
Бог  пробача,  пробач  і  ти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828674
дата надходження 11.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Щасливу мить впіймай в житті

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Tn4K2FIx1ts[/youtube]

Чому  від  радості  так  б"ється  серце,
А  в  смутку  тихо  плаче  і  болить?
І  сліз  тече  невидиме  озерце,
Ну  як  цей  щем  тут  можна  зупинить?

Не  плач,  маленьке,  в  цім  жорстокім  світі,
Не  хватить  сліз  цей  світ  переробить.
Це  треба  тобі  просто  зрозуміти:
З  надією  на  краще  треба  жить.

Прислухайся:  ти  чуєш  спів  пташиний?
Це  ранок починає  новий  день.
І  хай  радіє  серце  безупинно,
Зумій  красу  цю  оцінить  лишень.

А    новий  день  -  це  все  по-новому,
Умій  жорстокість  в  людях  розпізнать,
Не  піддавайсь  в  житті  брехні  й  слизькому.
В  житті  щасливу  мить    зумій  впіймать...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829074
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Валентина Ланевич

Заколисує вітер скорботу

Заколисує  вітер  скорботу,
Що  чаїться  у  сонячній  днині.
Чи  на  радість  ми  вибрали  квоту?
Душі  в’язнуть  в  подій  павутині.

Медицина,  реформи,  комірне,
Зубожіння,  білборди,  усмішки.
Все  сплелося  на  купку,  що  вліжне,
Дай,  помріяти,  Господи,  трішки.

Про  весну,  що  заступить  на  вахту,
Обігріє  простуджені  груди.
Серце  в  ласці  гойдатиме  яхту,
Де  любов  пануватиме  всюди.

Де  довіра  розправить  вітрила,
Мудрість  компас  начистить  до  блиску.
Тільки  в  єдності  праведна  сила,
Не  в  безчесті,  не  в  пошуках  зиску.

16.02.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825656
дата надходження 16.02.2019
дата закладки 16.03.2019

rutzt

Давній пейзаж знайомий…

В  ніч  поринаю,  де
Давній  пейзаж  знайомий:
Потяг  за  містом  йде,
В  сон  перевозить  втому.
Більше  нема  тривог,
Дивних  думок  із  перцем,
Тихо  говорить  Бог
У  зголоднілім  серці.
Тане  віджита  мить,
Зорям  немає  міри,
Муза  вгорі  летить,
Бренькає  щось  на  лірі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829277
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Ірина Кохан

Коли мене не стане на землі

Коли  мене  не  стане  на  землі,
А  в  вишині  на  зірку  стане  більше  -  
Я  знаю,буде  осінь.  Журавлі.
І  поміж  листя  плакатимуть  вірші.

І  буде  все  однаково  мені
Чи  хто  нап'ється  тою  вже  сльозою.
Котитиметься  сонце  по  стерні,
Пливтимуть  хмари  сірі  наді  мною.

Гаряче  літо  з  яблунь  обпаде
Плодом  духмяним.  Ляже  на  покоси.
Високе  небо,  сизе,  молоде,
Вдивлятиметься  дощовито  в  осінь.

І  поросте  вже  по  мені  трава,
Палатимуть  жоржинові  пожежі.
У  своїх  віршах  буду  я  жива.
Жива.  От  тільки  в  світі  протилежнім.

Летітимуть  за  обрій  журавлі,
Прощальний  крик  кидаючи  дібровам.
І  в  мить,  як  відірвуся  від  землі,
Захочу  тут  лишитися  хоч...словом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824776
дата надходження 09.02.2019
дата закладки 16.03.2019

Ірина Кохан

Коли мене не стане на землі

Коли  мене  не  стане  на  землі,
А  в  вишині  на  зірку  стане  більше  -  
Я  знаю,буде  осінь.  Журавлі.
І  поміж  листя  плакатимуть  вірші.

І  буде  все  однаково  мені
Чи  хто  нап'ється  тою  вже  сльозою.
Котитиметься  сонце  по  стерні,
Пливтимуть  хмари  сірі  наді  мною.

Гаряче  літо  з  яблунь  обпаде
Плодом  духмяним.  Ляже  на  покоси.
Високе  небо,  сизе,  молоде,
Вдивлятиметься  дощовито  в  осінь.

І  поросте  вже  по  мені  трава,
Палатимуть  жоржинові  пожежі.
У  своїх  віршах  буду  я  жива.
Жива.  От  тільки  в  світі  протилежнім.

Летітимуть  за  обрій  журавлі,
Прощальний  крик  кидаючи  дібровам.
І  в  мить,  як  відірвуся  від  землі,
Захочу  тут  лишитися  хоч...словом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824776
дата надходження 09.02.2019
дата закладки 16.03.2019

Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ № 13

[b][i]Разболелся  живот  у  Наташи,
В  спешке    жуткой  снимает  гамаши!
Принимают  кусты,
Этой  боли  следы....
Зря  ведь  выпила  литр    простокваши.

Захотела  коза  нарядиться,
Мол,  смотрите,  кака  я  девИца.
Гладка  шерсть,  хвост  трубой.
Заглядится  любой.
Где  ты  бродишь,  козлина,  мой  рыцарь.

Поджидал    меня  кум  у  калитки
Он  принес  в  трех  бутылках  напитки
Точно  там  был  не  квас,
Ведь  уже  через  час,
Уползали  две  пьяных  улитки

К  Маргарите  приехали  свАты,
С  хлебом-солью  их  ждали  у  хаты...
Поклонились  гостям
Как  велят  у  крестьян.
Жаль,  жених  малость  придурковатый.

После  Турции  бабы  сдурели
Дай  им  шик,  как  в  Анталье  в  отеле!
Хоть  жара,  хоть  метель
Лепестки  роз  в  постель!!
Белены  что  ль  в  Анталии    съели?

У  соседки  украли  машину..
В  ней  в  покрышках  полно  кокаину.
Пусть  машину  беруть,
Только  коку  вернут,
Согласилась  бы  и  на  половину...

Стриптезёрша  с  кривыми  ногами
Прикрывала  изъян  сапогами..
Пар  пятнадцать  ботфорт
Создавали  комфорт..
От  шеста  уходила  с    деньгами...

Тит  Иваныч  завмаг  из  Сосновки.
Махинатор,  делок  очень  ловкий.
С  базы  едет  товар,
Тит  считает  навар!!!
По  пять  тысяч  с  одной  упаковки.

Я  пришельца  застал  в  шифоньере
И  поставил  вопрос  своей  Вере?
Гуманоид  откель,
Вы  делили  постель?
Будет  бой!!  Жаль  я  меньше  в  размере...

Запретили  лягушкам  с  Камчатки
Оставлять  на  песке  отпечатки...
Вот  и  киснут  в  воде,
Не  видать  их  нигде.
Ну  и  кто  ввел  такие  порядки?

Очень  злые  волшебники  в  Туле
Здесь  такое  творилось  в  июле.
Целый  месяц  в  лесах
Шлюшек  жгли  на  кострах.
Я  сама  испугалась,  в  натуре!

Кот  ученый  из  пушкинской  сказки.
То,  что  жив  он  -  боится  огласки.
Даже  между  ветвей
Ходит  в  маске  своей,
А    недавно  прибегнул  к  раскраске.

Терияков,  сушист  самородок
Свой  патент  много  раз  перепродал.
Он  уж  год,  как  женат
Надо  много  деньжат,
А  талант  -    после  нескольких  ходок.[/i]
[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829248
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Оксана Дністран

Епізод

Рання  весна.  Вітри.
Небо  квапливо  лиже
Щоки  дощем  згори.
Хмари  насіли  хижі

Завтра  небесна  синь
Ляже  горі  на  плечі,
Пролісками  ліси
Вкриють  їй  лоб  старечий.

Витече  часоплин
Струменем  талих  вод.
Крапля  -  сестра  хвилин,
Дощ  -  дрібний  епізод.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829072
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Ніна-Марія

НАШІ ЗОРЯНІ СТЕЖИНИ

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRbovOjeqE80ihqQoAoV1vlR_pni46aAC7ryEe852Iwoo4MIgqg[/img]

Безсонна  довга  ніч  римує  гами,
Думки  рояться,  гублячись  в  імлі.
Зима  ще  сипле  мокрими  снігами,
Немов  притрушує  мої  жалі.

А  я  в  далеких  спогадах  блукаю.
У  них  лиш  ти  на  весь  безмежний  світ.
Та  не  знайти  мені  ключі  від  раю,
Де  нашої  любові  квітнув  цвіт!

Де  кожна  мить  бурхливо-неповторна…
Холодний  дощ,  мов  щедрий  зорепад.
І  я  з  тобою  поруч  завжди  гордо,
Несла  у  серці  тисячі  свічад.

Вони  теплом  нам  душі  зігрівали,
До  нових  весен  наближали  шлях.
А  ми,  як  вперше,  палко  так  кохали,
Блукаючи  по  зоряних  стежках…

А  тиша  ночі  злегка  пестить  душу,
З  безсоння  час  немов  спиняє  плин.
Я  знаю,  любий,  відпустити  мушу…
Дощем  стікає  смуток  із  краплин…

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ6zcVEJc6npSBrOGW_ASKC6kqcpmNbmOONT-NZ7VbBjqTKwsNB[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825816
дата надходження 17.02.2019
дата закладки 16.03.2019

Циганова Наталія

спасибо

Как  шумно.  
В  поминальную  субботу  -  
колокола.  Сосед  звонил  работу.  
Звонил?  -  дарил,  повязанный  шнуром.  
Как  будто  жил-да-был  и  вдруг  узнал,  
дожёвывая  холостяцкий  завтрак,  
что  больше  не  наступит  послезавтра,  
но  завтра  -  предпоследняя  весна,  
разношенная  чувствами,  как  стих.  

...  и  можно  быть  рассеянной  по  крохам  
и  пропустить  под  ивой  пару  вдохов,  
пока  сосед,  испуганно  заохав,  
трезвонит  в  неотложку  
для  живых  
но  всё  равно  спасибо...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827101
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 16.03.2019

Циганова Наталія

весна

Текут  
из-под  ладони  чувства  видимо  капель  
звенит  ключами  день  срывается  с  петель  :
"Входи,  не  бойся!,  -  и  протягивает  тень,  
-  Я  угощаю.  "
Вокруг  
сплошная  стойка.    И,  разыскивая  цель,  
в  парах  Лонг  Айленда  шныряют  стаи  стрел.  
Бесстыдно-правильно  обнять  виолончель  -  
и  кончить  в  мае...  
Салют!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829187
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Іде відродження

Обличчя  у  весни  дівоче,  юне,
Усмішка  загадкова  на  вустах.
І  проростуть  хвилясті  в  полі  руни,
Пташиний  затріпоче  в  небі  змах.

Верба  в  сріблястих  котиках  лисніє,
Їх  ніжно  пестить  радісна  весна.
Підсніжники  піднялися  на  ніжки,
Цвіте  у  лісі  квітів  білизна.

Іде  відродження  землі  і  волі,
Золотооке  сонце  зазира.
І  що  ж  чекає  нас  на  видноколі?
Весни  усмішка  -  це  надій  пора.

Ґаздує  вправно  юна  господиня.
Душа  ж  людська  молитвами  жива.
Хай  Україна  зробить  вибір  нині
За  спільні  справи,  а  не  за  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828872
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Леонід Луговий

Полянка

Хай  вечір  у  хмарах,  і  ти  без  прикрас,
Але  все  так  само,  все  знову  для  нас:
Та  сама  полянка,  той  самий  струмок
І  знову  з  багаття  куриться  димок.

Сьогодні  не  місце  столичним  вогням,
Оркестри  виводять  романси  не  нам  -
В  лісочку,  де  в  юність  не  палять  мости,
Вечірню  заграву  запалюєш  ти.

Блищать,  заворожують  очі  твої
І  трелями  глушать  слова  солов'ї...
Ми  дивимось  знову  на  рибок  в  воді
Під  вогник  яскравий,  не  згаслий  тоді.

Вело  нас  кохання  в  життєвий  політ,
По  шумних  дорогах  виводило  в  світ.
А  стежка  простенька  між  соснами  в  ряд
Нас  в  юність  студентську  вернула  назад.

Туди,  де  хмільним  ароматом  суцвіть
Черемуха  голови  знову  п'янить,
Де  вітер  ласкавий,  як  подих  весни,
Легенько  обносить  пилок  із  сосни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829076
дата надходження 15.03.2019
дата закладки 16.03.2019

majra

Червона квітка

А  я  ішла!..ні,  я  не  йшла  -  летіла!
Назустріч  щастю  у  майбутні  дні.
Безмежна  радість  дарувала  крила,
Осанна!  -  сонцю,  квітам  і  весні!

Я  мріяла  -  тепер  уже  навіки!
Зірковий  час  в  моє  життя  прийшов!
І  ні  каміння,  ні  бурхливі  ріки,
Ніщо  не  спинить  пристрастну  любов!

А  ти  приймав,  як  звичний  подарунок,
Мої  найкращі  в  світі  почуття,
...Я  випила  сама  гріховний  трунок,
Ти  не  впустив  мене  в  своє  життя.

Стою,  як  стій...  зачинені  всі  брами,
Десь  там  за  ними  твій  окремий  світ.
Пройняло  душу  холодом,  вітрами,
І  облетів  шаленства  пустоцвіт...

Затихла  пісня  серця  на  пів  слові,
Горять  недобудовані  мости...
Червона  квітка  нашої  любові,
Зів"яла,  не  зумівши  розцвісти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829255
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Любов Вишневецька

Зайчик

Своему  кладу  ребенку
Ивы  ветку  в  пальчики...
Пусть  любуется  тихонько!..
-  Там  на  ветке...  зайчики!

А  еще  на  тех  же  ветках...
Много  радостных  ребят
Находили  малых  деток  -
Удивительных  котят!

С  детства  нежность  пусть  знакома...
Всем  приятно...  -  В  чем  тут  речь?..
-  Каждый  будет...  по  любому...
Чье-то  сердце  больно  жечь!

В  чувства  надо  сыпать  ласку...
-  Пой,  душа,  красивая!..
Всех  друзей  потащит  в  сказку!..
-  Вырастай  счастливая!..

                                                                                 16.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829249
дата надходження 16.03.2019
дата закладки 16.03.2019

Лилия Силина

О, зима без конца и без краю…

                                     ***

О,  зима  без  конца  и  без  краю,
несказанная  белая  пустошь!
Я  в  сугробах  тоски  замерзаю,
мне  снега  и  ветра  не  послушны  –

заметают  дороги  к  апрелю,
заслоняют  просветы-ворота.
Это  не  маттиолы  –  метели,
даже  не  хризантемы  –  замёты.

На  стекле  
остроликие  астры,
острогрудые  гроздья-громады
винограда  
мечтают  напрасно
возродиться  в  объятиях  сада.

Заморожены  думы  и  грезы,
запорошены  вкусы  и  чувства.
Это  сон  –  снеговой,  несерьезный,
остается  всего  лишь  очнуться  –

по  тропинке,  протоптанной  Блоком,
терпеливо  добраться  до  рая,
освещенного  светом  высоким,
где  весна  –  без  конца  и  без  края…

18.10.2017

Фото  из  Интернета

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824146
дата надходження 04.02.2019
дата закладки 16.03.2019

Іванюк Ірина

Коли мовчать слова - говорить тиша…

Коли  мовчать  слова  -  говорить  тиша.
...Ти  чуєш,  як  видзвонює  кришталь?
Так  щирі  доторки  посвячений  дзвонар
вклада,  мов  душу-зведену  дзвіницю.

Передзвону  сердець  ...  ніхто  не  руш!
Їм  не  страшні  дощі  в  лютневу  повінь...
Вітри  минуть,-  цей  простір  не  неволить.
Пізнати  б  тільки  справжню,  вищу  суть!

...Мовчатиму.  Весна!...
Тепер  говорить  хай  вона.

17.02.2019р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825747
дата надходження 17.02.2019
дата закладки 14.03.2019

Іванюк Ірина

Все зрівноважує весна.

Все  зрівноважує  Весна.
Вчорашнє  пророста  в  майбутнє...
І  де  поділась  сивина?
Та  й  хто  сказав,  що  див  нема?
Вона  в  тобі  всякчас  присутня!

Все  зрівноважує  Закон.
Була  зупинка  тимчасова...
І  кожна  станція  -  не  сон!
Хто  справжнім  був  -  прийме  з  долонь
любов  -  оплату,  велич  Слова!

Все  зрівноважуємо  ми...
Сумлінням,  щирістю  обіймів!
Дай  руку!  Йдімо  до  Весни...
Так  кожен  з  нас  -  чиєсь  прозріння.

03.03.2019р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827655
дата надходження 03.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Ніла Волкова

Будь щасливим!

октава

Не  чекай,  що  колись  буде  краще,
Що  життя  стане  легше,  простіше…
Та  не  стане  ніколи,  нізащо!
А  з  роками  все  буде  складніше!
Тож,  пораду  прийми  немудрящу:
Вчися  бути  щасливим  скоріше  –
Просто  зараз,  отут,  любий  брате!
Бо  не  встигнеш  ти  щастя  зазнати…

10.03.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828589
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Nino27

Цей ранок жайвір розбудив…

[b][i][color="#3d67f2"]Цей  ранок  
 жайвір    розбудив
дзвінкоголосий.
В    Святих    Небес
   для    нас    для    всіх
прощення    просить...
В    "сьогодні"  
 сонечко    білет
вручає    щиро  !
Хай    буде    ясним,
 гарним    день...
В    Любові  
 й    з    Миром  ![/color][/i][/b]

 (  фото    автора  )

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828474
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Що за диво за вікном

Що  за  диво  за  вікном,
Біло,  біло  все  кругом.
Вчора,  ще  була  весна,
А  сьогодні  знов  зима.

Білий  пух  ліг  на  поля,
Його  видно  із  даля.
І  притих  в  зажурі  ліс,    
Хто  цей  пух  до  нас  приніс?

Захотілося  зимі,  
Вдіти  чоботи  нові.
Щоби  заздрила  весна,
Що  таких  в  неї  нема.

Щоб  не  вимазати  їх,
Кинула  під  ноги  сніг.
А  сестриця  крадькома,
Взула  чоботи  сама.

Не  страшні  весні  сніги,
На  них  лишила  сліди.
Розсердилася  зима,
Чобіток  в  неї  нема,

І  побігла  в  береги,
Де  весни  були  сліди.
Сонце  визирнуло,  вмить,
Де  сліди,  вода  блищить.

Ти  сестрице  не  сердись,
А  довкола  подивись.
Господиня  в  краю  я,
На  те  воленька  моя.

А  тобі  бажаю  сну,
Залишаю  вже  одну.
Ти  сестрице  засинай,
Справ  до  мене  більш  немай...



 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828884
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Катерина Собова

Море

Йде    додому    тато    з    сином
(Вані    вже    чотири    роки),
Тато    випити    встиг    пива,
А    дитині,    звісно    -    соку.

-Я    чув,    тату,    -    каже    Ванька,-
Як    казала    тьотя    Ніна,
Що    тобі    сьогодні    зранку
Уже    море    по    коліна.  

 А    яке    це    воно    -    море,
Тату,    можеш    розказати?
Мама    каже    -    неслухняних
Воно      може    покарати.

-Цілий    день    пливеш,    синочку,
Голова    пече    від    жару,
Все    -    вода,    а    по    дорозі
Ні    генделика,    ні    бару.

Нема    в    морі    того    дива:
Хвилі,    небо,    а    там    хмари…
Цілий    день,      а    ти    без    пива    -
Більшої    немає    кари!

Правду    каже    наша    мама,
Щоб    не    сталося    в    нас    горя,
Хто    дурний,    хай    туди    їде,
А    нам    добре    і    без    моря!          

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828515
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Валентина Ланевич

Висить місяць в небі синім

Висить  місяць  в  небі  синім,  ясніє  боками,
Мерзла  земля  поміж  тінню  іскриться  вогнями.
Обіймаються  дерева  гілками-руками,
Щоб  у  тиші  вечоровій  обмінятись  снами.

Серцевинами  по  кільцях  сік  тече  у  крони,
З  надр  глибинних  підіймає  життя,  те  -  закони.
У  природі  ритм  циклічний  б’є  у  звичні  дзвони,
Чередою  пори  року  біжать,  мов  вагони.

Весна  несе  сонця  зливу,  тепло  й  благодаття,
Розцвітає  орхідея  й  болотне  латаття.
Зеленіє  ліс  і  поле  поміж  озер,  що  браття,
Де  у  зарослях  тернових  шерсті  висить  шмаття.

Звірі  в  чесних  поєдинках  стають  вожаками:
Вовк  і  лось,  й  руда  лисиця,  їжак  з  колючками.
І  куниця  вертихвістка,  й  білка  із  зайцями,
Хоч  зайці,  на  наший  погляд,  є  лишень  зайцями.

Літо  в  осінь  переходить,  пахота  чорніє,
Налітає  дужий  вітер,  земля  знов  тужіє.
Зима  віхолить  до  часу,  як  весна  замріє,
Все  в  природі  в  розрахунку  в  дні  новім  зоріє.

14.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828957
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

У сні мрійливому

Зима  кокетливо  жонглює  сніжним  пилом,
Форсить,  тримає  білизни  фасон.
Немов  підносить  янгол  нас  на  білих  крилах,
І  сниться  дивний,  загадковий  сон.

В  якому  веснонька  розкрила  щастя  двері,
Розтанули  сувої  снігові.
І  сонячного  пригубили  ми  лікеру,
Кохання  закружляв  медовий  вир.

У  сні  мрійливому  весняні  поцілунки,
Бо  це  тепло  душі  із  глибини.
І  хоч  зима  іще  жонглює  досить  лунко,
Любити  хочеться  тобі  й  мені.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826671
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 14.03.2019

Любов Вишневецька

Блузку шила

Блузку  я  шила...  Качельки...
-  Самый  любимый  мотив!..
В  нежных  цветочках  апрельских
будет  цвести  эксклюзив.

Сердце  мотает  клубочек...
Неба...  лазурную  нить.
-  Где  мой  любимый  дружочек?..
Мне  без  него  нужно  жить...

Нитка  с  иголкою  дружит...
Тихо  шуршит  оверлок.
-  Плечики  нужно  поуже...
И  сексуальней  бочок.

Душу  прикрою  шифоном...
Нежных  объятий  весны.
В  цвете  лазури  бездонном
кажутся  явными  сны...

Яркой  расцветкою  ткани
душу  могу  удивить...
-  Только  ее  не  обманешь...
К  счастью...  оборвана  нить.

Сердце  мотает  клубочек...

                                                                             14.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828962
дата надходження 14.03.2019
дата закладки 14.03.2019

Ліна Ланська

МЕНІ Б…

Мені  б  руки  ламати,  мені  б  голосить,
Тільки  хто  у  тім  винен?  -    сама.
У  веселки  скарбницю  проси    не  проси,
Сумовито  скидає:    НЕМА.

Скажеш,  грішна?..  та  звісно,  яка  там  стаття,
Як  посміла?  То  заборони.
Десь  за  осудом  зиркне  чиєсь  співчуття,  -  
Вкотре  палять  і  знов  без  вини.

За  наказом  кохати  не  буду  -  йду  геть!
Як  наказуєш  -  сам  розлюби.
Розливаю  солоних  дощів  круговерть,
Я  ж  бо  сильна?  якби  ж...

14.07.2015.
перекл.  2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802339
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 13.03.2019

Ірина Кохан

Юніє світ

Юніє  світ,  юнію  разом  з  ним,
Сьогодні  я  зі  світом  в  суголоссі.
Муркоче  пісню  вітер  у  волоссі,
Правічний  ліс  здається  молодим.

Так  сяйно  і  так  тепло  на  душі!
Сніги  давно  здали  вже  нормативи
І  до  старої  схиленої  сливи
Зеленим  зойком  пнуться  спориші.

Тріщать  по  швах  вже  сонячні  мішки,
Під  зав'язку  в  них  сонячної  втіхи.
Небесну  синь  погойдують  горіхи,
Що  поміж  віти  ллється  навпрошки.

Оце  б  злетіти  з  хмарами  в  юрбі!
В  політ  узявши  лиш  думок  вітрила,
Цвісти,  цвісти,  бо  стримати  несила
Квітучу  юність  весен  у  собі!
22.03.2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828583
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Анатолій В.

Не привчай мене жити без тебе

За  вікном  -  завірюха  і  вітер,
Хуртовина  лютує  востаннє,
А  я  серед  співзвучності  літер
Все  вишукую  ноти  кохання.

Не  привчай  мене  жити  без  тебе,
Бо  я  звикну,  і  що  тоді  буде?
Жовтий  місяць  і  зоряне  небо
Тягарем  розірвуть  навпіл  груди...

Вже  зима  зачиня  свої  двері,
Засинає  в  мереживній  льолі,
Та  крижинками  сплять  на  папері
Мої  вірші-надії  схололі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827125
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 13.03.2019

Наталі Рибальська

Совсем не о грусти

Загостились  у  меня  в  душе  
Мысли  зимние    тревожные,  холодные.
И  пора  б  оттаять  им  уже  –  
Не  согреть  –    попытки  все  бесплодные.

Март  и  небо,  солнце  и  трава
Вдохновляют  быть  смешной  и  шумною.
Это  понимаю  я  сама  –  
Но  молчит  гитара  семиструнная.

Пианино  онемело    вдруг,
Ноты  вжались  где-то  в  тень  за  струнами.
Тишина  как  вакуум  вокруг.
Все  пытаюсь  лучиками  лунными

Отомкнуть  засовы  и  замки,
Разорвать  зимы  оцепенение…
Мне  б  любви  на  кончике  строки  –  
Чтоб  стихи  проклюнулись  весенние…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828758
дата надходження 12.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Наташа Марос

ХОТЬ КУДА…

Я  живу  не  одна  -
В  полумраке  ночных  фонарей
Мне  душа  не  видна,
Но  хожу  и  хожу  я  за  ней...

Все  слова  о  любви
Написала  давно,  раздала...
Ты  меня  не  зови  -
Я  не  стала  сильней,  чем  была...

Но  опять  жемчуга  
Рассыпаю  и  верю  в  траву,
Жду  весну,  а  снега
Обещали:  ещё  поживу...

И  уже  босиком
Может  быть,  не  совсем  и  смогу  -
Лет  былых  снежный  ком,
Подмигнёт,  охладит  на  бегу...

А  душа,  как  всегда,  
Улетит  налегке  без  меня  -
Ведь  она  хоть  куда  -
В  ней  так  много  живого  огня...

Закружит,  запоёт,
Молодая  весна,  берегись  -
Мы  с  душою  вдвоём
В  твою  зелень  укутаем  жизнь...

             -                    -                    -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828354
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Циганова Наталія

выше ноля

Жмурится  утро  на  наш  календарь  безнадёжный,  
спрятавший  в  солнечных  брызгах  невыпавший  снег.  
Ты  говоришь,  что  забывчив  на  датах.  
-  И  что  же?  -  я  говорю.  
-  Пустяки.  Ты  как  все  -  человек.  
Мы  так  отчаянно  верим  в  горящие  свечи,  
в  то,  что  и  завтра  на  небе  зажгут  их  не  зря.  
Я  говорю:  -  До  чего  положительный  вечер!  
Ты  говоришь:  -  Положительно  выше  ноля.  
Наш  непонятный  январь  переполнен  апрелем,  
вдруг  заблудившимся  вдруг.  
И  пока  ты  не  спишь,  
мне  за  двоих  будет  сниться:  грачи  прилетели,  
густо  заполнив  собой  календарное  "пиии..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770192
дата надходження 08.01.2018
дата закладки 13.03.2019

Лилия Силина

Холодным, наточенным лезвием голоса…

                                                     ***

Холодным,  наточенным  лезвием  голоса
Задеть  не  старайся  притихшую  птицу.
Ей  теплое  море  июльское  снится…
А  помнишь  двойные  пунктирные  полосы?  –

Следы  наши,  радостные  и  синхронные,
Им  вместе  ходилось  и  пелось  так  сладко.
И  птица  готовила  ноты  украдкой
Для  нового  марша  и  гимна  греховного…

Теперь  она  спит.  Даже  шелковым  шорохом
Ее  не  разбудишь.  Пусть  выспится  крепко.
Тепло  и  уютно  ей  в  ворохе  веток.
И  птицы  когда-нибудь  требуют  отдыха.  

Примятые  ветки  поправлю  заботливо  –
Дела  повседневные,  долг  и  работу.
Хочу,  чтоб  приснились  ей  новые  ноты
Для  нашего  трио  –  морского,  свободного.

На  ветках  видны  долгожданные  поросли,
На  перьях  –  грядущих  стихов  вереницы…
Задеть  не  старайся  притихшую  птицу  
Холодным,  наточенным  лезвием  голоса.

15.08.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804901
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 13.03.2019

Лилия Силина

Подумаешь, сердце болит…

                         ***
[i]                                                It's  a  heartache,
                                               Nothing  but  a  heartache
                                               
                                                 Standing  in  the  cold  rain,
                                                 Feeling  like  a  clown.
                                                                                             Bonnie  Tyler  
                                                 (written  by  
                                                 Ronnie  Scott  &  Steve  Wolfe)[/i]

Подумаешь,  сердце  болит!
И  снег  превращается  в  дождь…
Взъерошенный,  клоунский  вид.
А  зонтик  на  небо  похож.

Такой  же  дырявый  и  злой,
Он  рвется  в  иные  миры.  
И  прок  от  него  никакой  –        
Сочится  тоска  из  дыры.      

Его  проучить  бы,  но  как?
Ненужное  небо  проблем        
Я  выброшу  в  мусорный  бак  –
Безжалостно  и  насовсем.            

А  небу  вверху  все  равно…
Не  бойся  коварных  простуд!
Утешься,  с  дождем  заодно,
Движениями  „à  la  шут“.

Пусть  хлещет  тоска  по  лицу,
Сквозь  поры  проникнет  туда,
Где  сердце  такому  гонцу    
Окажет  отпор  без  труда.
 
Обычный,  нелепый  курьез…
Давай,  хохочи  над  собой!
Доказывай  сердцу  всерьез:
Тоска  –  это  лучше,  чем  боль.

Паяц  веселей  палача.
Обманутой  быть  –  не  впервой.      
Танцуй,  заклинанье  шепча:
Тоска  или  боль  –  кто  кого?

А  ветер,  фривольный  почти,
По  бедрам  двусмысленно  бьет.
Колючее  небо  горчит.
И  дождь  превращается  в  лед.

12.12.2012  


Фото  из  интернета

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821146
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 13.03.2019

Валентина Ланевич

Плине сонечко за обрій

Плине  сонечко  за  обрій,
Рожевіють  в  небі  хмари.
Вітер  шарпає  неспокій,
Не  знайде  собі  він  пари.

То  біжить  у  степ  широкий,
То  штурмує  морські  хвилі.
То  впаде  у  сон  глибокий,
То  рахує  нові  милі.

І  тополі  при  дорозі
Заціловує  по  черзі.
І,  здається,  що  при  змозі,
Королем  стати  на  торзі.  

Та  торги  бувають  всякі
І  по  совісті  й  по  честі.
Безсоромні  та  двоякі,
І  такі,  що  повні  жесті.

І  любові,  ласки  повні,
Що  добро  несуть,  повагу.
Ті,  що  вузи  мають  кровні
І  не  знають  в  житті  краху.

І  живе  в  погоні  вітер
За  душевним  порятунком.
Блудить  доля  поміж  літер,
Що  лежать  в  заплічнім  клунку.

10.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828537
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Охоронець

Весна,  а  небо  ніби  з  сивиною...
І  я  дивлюсь  в  шовкову  хмарну  вись.
І  тягнуться  дерев  ще  голі  крони,
Немов  мої  думки  в  життєвий  диск.

І  час  суворий,  перемінна  доля.
Вантаж  терпіння  -  ноша  непроста.
І  попри  негаразди  сила  волі
Тримає  в  кліщах...ледь  тремтять  уста...

Я  сльози  розчиняю  в  барвах  сонця,
І  непомітно  огорта  тепло.
Це  обіймає  ангел-охоронець,
Він  береже  мене  і  світле  тло.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828384
дата надходження 09.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Квітка))

Таємна магія примружених очей…

Є  в  ранніх  ранках  сонно-особлива,
Таємна  магія  примружених  очей...
Усміхнена  й  закохано-щаслива,
В  солодкім  відклику  грайливості  ночей...
....
Є  в  ранніх  ранках  свіжістю  налита,
Хвилинами  застила,  вічна  мить.
Така  тендітна,  тишею  сповита,
Ще  заспана,  думками  полонить...

Є  в  ранніх  ранках  мрій  така  інтимність...
І  чашка  кави  ніжності  в  руках.
Де  магія  чуттєвим  позитивом,
Всміхається  в  закоханих  очах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828792
дата надходження 12.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Леонід Луговий

Котяче кохання

Я  знаю  -  скажеш  що  не  віриш
У  намальовану  красу,
Але  любов  свою,  без  міри,
Тобі  словами  донесу.

Ти  найгарніша,  наймиліша
На  весь  бескрайній,  білий  світ.
Моє  котяче  серце  тішать
Твій  ніжний  погляд,  ніс  і  хвіст.

Я  твій  навіки,  без  вагання,
Я  все  життя  віддам  умить,
Щоб  в  ніч  весняну  до  світання
Лише  тебе  одну  любить.

Всі  зорі  з  місяцем  і  сонцем
Згрібу  з  небес  тобі  хвостом,
І  сяду  в  тебе  під  віконцем
Могутнім  лицарем-котом.

Пухнастим  стану  суперменом,
Щоби  під  блиск  твоїх  очей,
Зірватись  раптом  як  скаженний
І  ну  мерщій  ловить  мишей!

Тоді  до  полюсів,  до  самих,
Моя  любов  розтопить  сніг.
І  все  що  є  під  небесами,
Я  покладу  тобі  до  ніг.

Намиста,  перли,  самоцвіти,
Всю  саму  цінність  і  красу,
Заморські  квіти  всього  світу
Тобі  єдиній  принесу.

І  ти  узнаєш,  королево,
Що  я  один  на  білий  світ
Не  тимчасовий,  березневий,
А  всесезонний,  справжній  кіт.

Бо  за  гірські  вершини  вища
І  довша  всіх  тисячоліть,
Моя  любов  по  всіх  горищах
Гасає,  скаче  і  нявчить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828452
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 13.03.2019

majra

Вся земля розквітла

Вся  земля  розквітла,  так  багато  світла,
Сонячне  проміння  -  струни  золоті!
І  звучить  в  повітрі,  як  свята  молитва,
Ця  миттєва  радість  -  в  кожному  житті!

Піднімаю  руки  і  вбираю  звуки,
Роси,  наче  ноти  на  мажорний  лад.
Обнімусь  з  весною!  І  після  розлуки,
Завітає  свято  в  мій  вишневий  сад!

Трепетно  і  ніжно,  чисто,  білосніжно,
Стежку  вистеляє  первозданний  цвіт.
Йде  весна  неспішно,  щедро  і  розкішно
Чарами  своїми  звеселяє  світ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828902
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Любов Вишневецька

Сміється літечко

Зими  прикмета  -  білий  сніг...
кружляє  біля  серця...
Та  тихо  стелиться  до  ніг...
холодний  подих  смерті.

Сміється  з  черги  літечко...
-  Та  що  то  за  нудьга?!
Прийшла  Веснянка-дівчинка!..
Щезає  вже  зима!..

Збирає  сніг  та  всю  біду...
Затриматись  не  вдасться!
Пошкандибала  по  льоду...
-  Не  в  змозі  вкрасти  щастя!..

Закон  в  природі  є  один...
Хтось  нищить  все,  що  з  пекла!
-  То  ж  після  довгих  холодів  -
Обов`язково  тепло!

                                                                             13.03.2019  р.

Фото  з  інету.

                     Смеется  лето

Зимы  примета  -  белый  снег...
кружится  возле  сердца
и  сокращает  долгий  век...
Не  спрячешься  от  смерти.

-  Да  победит  всегда  тепло!..  -
Смеялось  звонко  лето.
-  Весна  спешит  к  тебе  давно!..
Под  снегом  дышат  ветви...

Смотри  -  Зима  со  всей  бедой,
пусть  тихо...  осторожно...
засобиралась  уж  домой!..
-  Остаться  невозможно!

Душа  не  встретит  больше  льдов!
Рвалась  зимой  на  части...
-  Мы  после  долгих  холодов
всегда  встречаем  счастье...

                                                                       13.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828907
дата надходження 13.03.2019
дата закладки 13.03.2019

Любов Вишневецька

Зверюга

-  Я  маленькою  очень
боялась  пауков...
Казалось,  среди  ночи
ползут  со  всех  углов!..

Казалось,  что  укусят...
Спасенья,  точно  -  нет!..
-  Я  до  сих  пор  боюсь  их!!!
Пугает...  даже  след!

Пугает  паутины
лишь  ниточка  одна!..
-  Желаю  им  всем  сгинуть!
Я  злобы  к  ним  полна...

-  В  моей...  вдруг  вижу...  чашке!!!
Один  из  тех  зверюг!..
-  Малыш  совсем...  Милашка!..
Несчастненький...  паук.

Иду  с  любимой  чашкой
за  тридевять  земель...
-  Беги,  скорей,  дурашка!
Пугай  лесных  зверей...

И  положила  чашку
с  малюткой  на  бочок...
Где  солнце  и  ромашки...
Пусть  там  живет...  дружок.

                                                                                           7.03.2019  г.

Автор  фото  Наталья  Меньтюгова  (Natalia  Mentugova).

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828108
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 07.03.2019

Капелька

Поздравление женщинам ЦПП

Поздравление  прекрасным  женщинам
ЦПП  ДМК  с  Праздником  Весны  8  марта
от  мужчин  Цеха.

Любимых  женщин  ЦПП
С  Весною  дружно  поздравляем.
Пусть  будет  радость  на  душе
И  в  этот  Праздник  Вам  желаем

Успехов  дома  и  в  труде,
Побольше  денег  в  банкомате,
Чтоб  улыбнулися  тебе
По  поводу  твоей  зарплаты.

Чтоб  согревало  солнце  всех
Не  только  дома  в  огороде,
А  отдохнули  в  странах  всех
На  замечательной  природе.

Ну  и  в  заводе  чтоб  графит
Не  сыпал  даже  в  кабинеты.
В  карманах  не  носили  б  мы
Рекламные  "супербуклеты".

Чтоб  грузы  вовремя  всегда
Не  после  смены  приезжали.
Порядку  дружно  скажем:"Да!"
О  нём  всегда  мы  вспоминаем.

Все  ждут  от  жизни  перемен,
Обогащения  в  народе.
Пусть  меньше  будет  сложных  тем,
Пусть  больше  будет  кислорода!

Пусть  вдохновение  всегда
Несёт  тепло  и  настроенье!
Не  огорчайтесь  никогда!
Желаем  добрых  впечатлений!

Вас  поздравляем,милых  дам,
С  прекрасным  Днём  Восьмого  марта!
Цветы,  подарки  дарим  Вам!
Желаем  жить  в  любви  богато!

Прекрасную  половину  Клуба  Поэзии  Украины  
и  Родного  Цеха  поздравляю  
с  Праздником  Весны  Восьмого  марта!
Желаю  Вам  благополучия-любви-счастья-удачи!

                                       06.03.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828135
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 07.03.2019

Лилия Силина

На ноябрьском языке…

                       ***

На  ноябрьском  языке
шепчет  сад  свою  молитву  –
к  тучам  –  тучным,  монолитным,
хлюпающим  вдалеке.
К  птицам,  машущим  «Прощай!»
речке,  мрачной  от  досады,
и  ему  –  красавцу-саду,
помнящему  летний  рай.

Боги  покидают  сад,
им  на  юге  интересней  –
там  приветливее  песни
и  заботливей  закат.  
А  ему  –  остаться  тут
предстоит.  И  терпеливо
выстоять  ветров  порывы,
темень,  холод,  пустоту.

К  испытанию  готов  –
притворится  спящим,  будто
не  было  цветов  и  фруктов,
листопада  и  костров.
И,  качаясь  в  полусне,
снегом  бережно  прикрывшись,  
согреваясь  дымом  с  крыши,
будет  думать  о  весне,
где  теплынь  и  светопад…
……………………………..
Скоро  облаками  вешними,
птицами  повеселевшими  –
Боги  возвратятся  в  сад!  

28.10.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812102
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 07.03.2019

Надія Башинська

ТАМ ВЕСЕЛО УСІМ!

Не  клич  його...    І  не  проси.  
Не  спиниться  й  на  мить.
Отак  минає  день  за  днем.
Наш  час  вперед  летить.

Куди,  скажіть,  йому  спішить?
Присів  би.  Відпочив.
Поговорити  є  про  що.
Багато  в  світі  див.

Тут  бурі  й  грози  сильні  є.
Вітри  грізні  гудуть.
Та  є  тут  й  сонце  золоте.  
Його  вперед  лиш  путь.  

Із  часом  в  дружбі  сонцю  жить
дано...  то  ж  разом  йдуть.
А  ми...  хто  з  боку,  хто  відстав.
Хтось  заблудивсь...  Зовуть.

Зовуть  з  собою.  Не  проси.
Не  спиняться...  А  в  тім,
Де  з  сонцем  й  часом  в  ногу  йдуть,
Там  весело  усім!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828030
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 07.03.2019

majra

Привіт, моя Весно!

Привіт,  моя  Весно!  Тюльпани  й  мімози,
Твій  день  березневий  дарує  мені.
Веселку  із  квітів  і  сонячні  сльози,
Щасливі  хвилини  -  небесні  й  земні!

Вітаю!  Всім  серцем  я  щиро  вітаю,
Найкращих  жінок,  і  бабусь,  і  дівчат!
Веселі  усмішки  взамін  я  приймаю,
Які  повертаються  завжди  -  в  стократ.

Цей  день  -  наше  свято,  і  радість,  і  диво!
Хай  сяють  для  вас  тільки  сонячні  дні!
Хай  кожна  із  вас  буде  гарна  й  щаслива!
...    І  буде  так  тепло  на  серці  мені!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828103
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 07.03.2019

Lana P.

ТВОЯ ВЕСНА

Твоя  весна  в  моїх  думках,
Як  перший  промінь  на  світанні,
Переливається  в  струмках,
Де  рими  ллються  довгождані.

Твоя  весна  в  моїй  жазі, 
У  бруньці,  що  набралась  соком,
Омитій  в  дощовій  сльозі,  —
Ось-ось  розквітне,  ненароком.

І  розливається  душа
Нектаром  в  трелях  солов’їних,
Ріка  у  море  поспіша...
Веснянкою  до  тебе  лину.   
             4/03/19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827935
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 07.03.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Струмки віршовані біжать

Проміння  сонця  свердлить  день  лютневий,
Лиш  снігу  клаптики  деінде.
І  зміст  життя  проходить  інак.
Щось  особливе  нам  диктує  небо.

І  прохолоди  чаша  підігріта  ,
І  ти  летиш  думками  знову,
Як  наче  із  весною  в  змові...
Сердечно  виграє  про  щось  трембіта.

І  розкриваєш  душу  у  натхненні,
Стрибають  на  папері  рими,
Із  подиху  весни  ці  ритми,
Струмки  віршовані  біжать  по  венах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824859
дата надходження 10.02.2019
дата закладки 07.03.2019

Ірина Кохан

Дощове інтермеццо

І  знов  дощить.  Люблю  я  миті  ці,
Коли  весь  світ  в  одній  лише  краплині.
А  ти  його  тримаєш  у  руці,
Тримаєш,  наче  небо  на  стеблині.

І  чуєш,  чуєш  кожен  видих  -  вдих
Глибин  планетних  в  клаптику  калюжі,
О,  скільки  ж  сили  у  речах  простих!
Як  часто  ми  до  них  такі  байдужі.

Дощить,  дощить,  симфонія  води,
Напнуті  струни  з  хмар  і  аж  до  серця.
Цей  сірий  дощ  мій  друг,  мій  поводир,
В  життєвім  плині  тихе  інтермеццо.
         21.04.2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828037
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 07.03.2019

ТАИСИЯ

Портрет

Мой  Сын  –  художник  и  поэт,  и  даже    портретист.
К  нему    сегодня    обращусь!      И  он  не  атеист.
Не  ровен    час,  что    я  уйду.    Не  надо  горевать!
Прошу  тебя    тогда,  Сынок,  портрет    мой    написать.

Но    ты  мои    черты  не  очень  искажай…
И  на  моём    лице    печаль    не  отражай!!
Сюжет    спокойствия  -    я  более  люблю,
Иронию  в    стихах    превыше    всех  ценю.

Улыбку  лёгкую  приметишь  невзначай,
Она  к  тебе  обращена  –  ты  так  и  знай!
И  я  спокойно    ухожу  в  последний  дальний  путь.
И  пусть    портрет    отобразит    загадочную    грусть.

Моих    рисунков  и  стихов    оставлю    чемодан.
Поймут:  была  увлечена    романтикой    мадам.
Без  устали  смогла    прожить    отпущенный  ей    срок.
Чтобы    потомкам    подарить  терпения    урок.

30.  01.  2019.      Рисунок      автора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823358
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 07.03.2019

Любов Іванова

ЕСТЬ ЛИ В ЖИЗНИ МЕСТО ЧУДУ?

[b][i][color="#008cff"]А  есть  ли  место  в  нашей  жизни  чуду?
Не  раз  себе  я  задаю  вопрос...
А  чудеса....  они...  они  повсюду..
Ответ  один  и  он  конечно  прост.

И  ручеёк,бегущий  торопливо,
И  по  весне  капель  из  мокрых  крыш.
Ужель  не  чудо,  не  большое  диво
Когда  на  свет  рождается  малыш!?

А  по  утру  молочные  туманы,
А  легкий  бриз  над  морем  в  жаркий  день?!
Во  всех  лесах  цветущие  поляны    ,
И  у  окна  душистая  сирень..

Каскады  туч  и  радуга  цветная,
Туман  над  лугом,  трели  соловья.
Картины  маслом  из  земного  рая,
Привычный  глазу  фактор  бытия...

И  в  октябре  деревья  цвета  злата,
И  с  гор  поток,  несущий  воды  вниз...
И  океан  с  полоскою  заката....
Не  чудо  ль  это  -  наша  с  вами  жизнь?[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822237
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 07.03.2019

Валентина Ланевич

Розцвітав барвінок небом голубим

Розцвітав  барвінок  небом  голубим,
Ніжним  зелен-листом  усміхався  всім.
Сплітала  в  віночок  квіти  та  стебло,
В  доленьки  благала,  щоб  щастя  жило.

Щоб  її  кохання,  як  той  маків  цвіт,
Горіло  в  серденьку  ще  багато  літ.
Щоби  не  щеміло  в  ночах  самоти,
Вуста  ж  жебеніли:  "Милий  тільки  ти".

Стікала  пекуча  сльоза  по  щоці,
Тремтіла  росою  на  фото  в  руці.
Малювала  зустріч  пензлем  із  надій:
Любий  мій,  коханий,  ти,  навіки  мій.

Припадала  ніжно  до  грудей,  що  з  жил,
Бо  без  нього  бути  бракувало  сил.
У  очах  тонула:  "Обійми,  мене,  -
Просила,  молила",  -  кохала  над  все.

19.02.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826109
дата надходження 19.02.2019
дата закладки 07.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Жмуток тепла

А  ти  приніс  мені  нову  весну
І  а-капельний  жаворона  спів.
Та  пісня  ллється  звуком  голосним
І  розбудила  широчінь  степів.

А  ти  приніс  мені  весну  бажань,
Що  у  промінні  сонця  мерехтить.
І  розгоряється  натхнення  жар.
Небесна  посміхається  блакить.

А  ти  приніс  кохання  навесні.
Душа,  мов  крокус  ніжний,  розцвіла.
Тривогам  впевнено  кажу  я  :"Ні!"
Бо  в  серце  лине  жмуток  твій  тепла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828110
дата надходження 07.03.2019
дата закладки 07.03.2019

Виктория - Р

Ти єдиний такий!

Ти  єдиний  такий!  

Ти  в  калиновім  цвіті,
Ти  в  піснях  солов'я.
Ти  промінчиком  світлим,
Ти  усюди,  де  я  !

Ти  у  ранішніх  росах,
Ти  у  плесі  рікИ.
Ти  метеликом  в  косах,
Ти  єдиний  такий!

Ти  у  полі  серпанком,  
І  веселкою  в  небі.
Вітерцем,  що  на  ґанку,
Ти  у  кожній  потребі.

Ти  у  сонячнім  русі,
Ти  в  малому  озерці.
Ти  у  кожній  спокусі,
У  моєму-ти  серці!!!
23  02  2019  р
Вікторія  Р

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826660
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 07.03.2019

rutzt

Ніч спокуслива і чорна…

Ніч  спокуслива  і  чорна.
Невагомий  позитив:
Грає  місячна  валторна
Заспокійливий  мотив.
На  зупинці,  що  на  розі,
Тане  тінь  у  самоті.
Ходить  пустка  по  дорозі
В  оксамитовім  пальті.
Час  останні  миті  горне
Відгорілого  числа.
Ніч  спокуслива  і  чорна,
Із  краплиною  тепла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828018
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Master-capt

Выбор

                       Выбор.

Недолго    радугой  сияла,  
Недолог  был  прощальный  миг,
Так  больно  сердце  трепетало  –  
Удар  смертельный  я  постиг.  

Отмылась,  от  грехов  со  мною,
Прощалась  нехотя  рукой,
Согреться  телом  и  душою
Ушла  в  неведенье  зимой.

Меня  оставила  с  печалью
Прокинув  горькую  полынь…
Мне  ночь  слилась  с  проклятой  далью,
Ей  счастьем  –    оказался  день.

Ещё  вчера  жила  надежда,
Ещё  вчера  сверкал  закат,
Душа  смятением  мятежна…
И  выбор:  я  или  собрат.      

Мои  терзания  напрасны!
Ни  крик,  ни  плачь  здесь  ни  к  чему…
Её  порыв  любовью  праздный  –  
Несёт  течением  к  нему.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827932
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Валентина Ланевич

А я ж тебе, мій миленький, кохала

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  карі  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза,  що  гнеться,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  -  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  -  мій  світ,  ти  -  всюди.

05.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Валентина Ланевич

А я ж тебе, мій миленький, кохала

А  я  ж  тебе,  мій  миленький,  кохала,  кохала,
Біля  тебе,  мій  соколе,  до  зірок  злітала.
Паленіла  від  любові,  впивалась  тобою
І  тремтіли  сльози  щастя  теплою  росою.

Цілувала  стан  пригожий,  карі  очі,  брови,
Милувались  до  світання  під  шелест  діброви.
Воркували  голубками,  обіймі  гарячі,
Не  забудуться  ніколи  ті  ласки  козачі.

Я  була  лоза,  що  гнеться,  ти  був  виноградом,
Завмирало  серце  в  грудях,  бухкало,  ти  -  рядом.
Пишні  вуса  лоскотали  з  приємністю  груди,
Я  любила,  я  кохала,  ти  -  мій  світ,  ти  -  всюди.

05.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827906
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Оксана Дністран

Не озирайся

-  Не  озирайся,  йди  вперед  -  попустить,
Усе  минеться  і  переболить,
Затихнуть  згодом  карколомні  хрусти,  -
Загравно  даллю  вабив  оковид.

І  я  ішла,  долала  духом  тіло,
Вгрузали  ноги  і  тягло  назад,
Пройшло  чимало,  та  не  попустило,
Вродив  без  мене  яблуневий  сад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827339
дата надходження 01.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Оксана Дністран

Не озирайся

-  Не  озирайся,  йди  вперед  -  попустить,
Усе  минеться  і  переболить,
Затихнуть  згодом  карколомні  хрусти,  -
Загравно  даллю  вабив  оковид.

І  я  ішла,  долала  духом  тіло,
Вгрузали  ноги  і  тягло  назад,
Пройшло  чимало,  та  не  попустило,
Вродив  без  мене  яблуневий  сад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827339
дата надходження 01.03.2019
дата закладки 06.03.2019

stroi

Про дівчину на автобусній зупинці

Автобусна  зупинка,  пада  сніг,
Пухнастий,  ніби  справжня  вата.
Тебе  зустріти  знову  хтось  не  зміг,
Та  так  буває  –  мабуть  справ  багато.

Ти  не  сумуєш.  Звикла,  все  одно?
Яка  різниця,    почуття  -  це  втома,
Чомусь  все  не  буває,  як  в  кіно,
І  все,  чомусь,  набридливо  знайоме.

Спізнишся,    не  приїдеш  –  то  пусте,  -  
Чи  день  такий,  чи  може  просто  збіг,
Найважливіше  лише  те,  що  він  мете,
Останній  в  цьому  році  білий  сніг…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827996
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Амадей

Інакше я не вмію і не хочу

Хай  мені  кажуть,  я  живу  не  так,
Живу,  щоб  рядом  добре  було  людям,
Хтось  думає,  що  я  якийсь  дивак,
Спішу  допомогти  всім  в  свято  й  будні.

Мені  болить,  коли  комусь  болить,
Болить,  коли  страждає  Украіна,
Інакше  просто  я  не  вмію  жить,
Я  так  живу,  тому  що  я,  людина!

Інакше  вже  не  зможу  жити  я,
Мене  в  житті  вже  не  перекувати,
Така  мабуть,  вже  доленька  моя,
Таким  життя  зробило,  батько  й  мати.

Живу  на  світі  я  своє  життя,
Живу,  грішу  і  каюся  щоночі,
Всьому  радію,  як  мале  дитя,
Люблю  життя  і  пестощі  жіночі.

Я  не  святий,  далеко  не  святий,
Хоча  мені  так  часто  дорікають,
Коли  хочу  полегшить  біль  чужий,
Кажуть  я  Ангелів  роботу  підміняю.

А  як  скажіть,  мені  інакше  жить?
Забуть  про  всіх,  і  думать  лиш  про  себе?
Коли  моя  душа  на  Небо  відлетить,
Як  поясню  я  Господу  на  Небі?

Як  відчитаюсь  я  за  всі  моі  дари?
Чим  Небеса  мене  обдарували,
Як  відчитаюсь  перед  Господом  святим?
Скажу  що  мене  чимось  спокушали?!

В  моім  житті  дорога  лиш  одна,
По  правді  жить,  любить  людей,  Вкраіну,
Не  дивлячись  ні  на  чиі  слова,
Лишатися  в  житті  людиною.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825827
дата надходження 17.02.2019
дата закладки 06.03.2019

Ніна-Марія

МОЛЬФАРКА ОСІНЬ

[color="#613b07"]Мольфарка  Осінь  змінює  палітру,
Вчаровує  богемність  кольорів.
Золочений  колишеться  від  вітру
Той  клен,  що  разом  з  нами  постарів.

І  ліс  багрянцем  виграє  на  сонці,
Й  дощі  перуть  цю  листяну  красу!..
Ловлю  скупий  промінчик  у  віконці,
Його  з  собою  в  зиму  понесу.

Бринить  відлуння  бабиного  літа.
Я  відчуваю  ще  його  тепло.
Моя  самотність,  спомином  зігріта,
Присіла  злегка  вітру  на  крило.

Щоб  закружляти  з  ним  у  падолисті
Й  лишити  Осені  мої  жалі  –
З  чарівних  мрій  низатиму  намисто,
Доки  Весну  повернуть  журавлі.[/color]

[img][/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813700
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 06.03.2019

Ніна-Марія

Холод розлуки…

Чомусь  так  лунко  впав  на  землю  сніг.
Він,  ніби  постріл,  наглий  серед  ночі.
Ступаю  я  на  крижаний  поріг,
Де  холодно  розлука  зирить  в  очі.

Кохання  чую  запах  ще  п"янкий,
Від  нього  тінь  густа  лягла  розлого.
Спиваю  трунок  спогадів  терпкий,
В  моїм  житті  не  буде  вже  такого...

Хурделить  люто  за  вікном  зима.
Я  хоч  у  мріях  пригорнусь  до  тебе.
Нічого  в  світі  вічного  нема,
Лиш  ти  і  я  -  й  між  нами  синє  небо...

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQu2euVoeCU9UrviuOhIVsOmuUHPPRQq2zVS2pKW1j_FTS6ZtPRsQ[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816896
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 06.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Кілометри між нами глибоких снігів

Кілометри  між  нами  глибоких  снігів,
І  десятки  років  круговерті.
Перепони  думок  з  охолоджених  гір,
І  пергаменти  часом  затерті.

Мов  приблуди  у  мареві  мрії  давно,
Непорушений  спокій  словами.
Простелилось  навкруг  лиш  зимове  панно,
Увертюра  минулої  драми.

Я  нічого  не  можу  сказати  тобі,  
Бо  пригіркли,  напевно,  причини.
А  життя  повернулось  у  правильний  бік,
І  ще  далі  біжить  безупинно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822575
дата надходження 24.01.2019
дата закладки 06.03.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Вдихаю еліксир

Вдихаю  еліксир  чарівної  весни,
Бо  час  прийшов  екстравагантної  панянки.
Мені  повітряні  і  легкі  сняться  сни,  
І  мариться  зеленоока  німфа-нявка,

Яка  цілує  ніжно  гілочки  дерев,
Пташиним  диригує  вміло  щебетанням,  
І  знов  стрибає  сонця  золотавий  лев,
В  серцях  зароджуються  паростки  кохання.

Щезають  миттю  і  проблеми,  й  суєта,
Мелодію  весни,  мов  хіт  не  зупинити.
Злилися  спраглі  в  поцілунку  двох  уста,
Підморгують  їм  вії  сині  первоцвітів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827977
дата надходження 06.03.2019
дата закладки 06.03.2019

Ірина Кохан

У хвилини такі…

Із  небесних  гілок
розлітаються  зорі,  мов  сови,
Загусають,  мов  мед,
рештки  ночі  на  спраглих  губах.
У  хвилини  такі
недоречні  і  зайві  розмови,
У  хвилини  такі
ходить  янгол  по  білих  снігах.

Горизонту  кайма
ще  тоненька  й  блискуча,  мов  лезо.
Лиш  піввдих,  лиш  півкрок  -  
і  проріжеться  сонця  бутон,
Мовчазні  ліхтарі,
тьмяні  свідки  нічної  імпрези
Душі  кутають  змерзлі
у  передранковий  бостон.

У  хвилини  такі
ходять  сни  по  стежинах  ще  босі,
Оті  що  не  збулись
і  вертають  із  зоряних  веж.
У  хвилини  такі
розумієш,  для  щастя  лиш  досить
Чути  серцем  цей  світ
і  радіти,  що  в  ньому  живеш...

бостон*  -  дорогий  сорт  тонкого  сукна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827086
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 06.03.2019

Циганова Наталія

свидание

Ты  ловишь  сон,  сорвавшийся  наверх  
где  нет  меня  и,  видимо,  не  будет.  
Грядёт  зима  -  её  украсят  люди,  
укутанные  в  непорочный  снег.  
Пока  спокойно  падай  -  тут  жара.  
И  кровь  за  вдох,  и  солнце  за  ненастье  
отдаст  рассвет.  
И  всхлипнет  алой  пастью  
горячая  вечерняя  пора.  
Тут  всё  в  цветах.  
Тут  всё  -  цветное  в  дым,  
до  гжели  переполненное  болью
за  небо,  бесконечно  неземное,  
за  нас  вдвоём  и  порознь.  
...и  ты
вернёшься  вверх.  
Возможно  -  насовсем,  
под  крыльями  припрятав  красок  стаю.  
...укутанная  яркими  мечтами,  
вернусь.  
и  черный  шарфик  в  рукаве.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802459
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 05.03.2019

Luka

Холодна вічність

Тепла  і  сонця  
Більше  не  треба  квітам.
Холодна  вічність.


Фото  автора

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827835
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Любов Іванова

В ОГНЕ СГОРЯТ МОИ ПЕЧАЛИ

[b][i][color="#e81010"][color="#2d10e8"]В[/color]ерни  мне  радости  любви

[color="#2d10e8"]О[/color]ни  согреть  сумеют  душу
[color="#2d10e8"]Г[/color]олубкой  нежной  назови
[color="#2d10e8"]Н[/color]еужто  наш  очаг  потушен?
[color="#2d10e8"]Е[/color]го  хранили  много  лет,

[color="#2d10e8"]С[/color]ердца  теплом  и  счастьем  грели
[color="#2d10e8"]Г[/color]ордыне    скажем  твердо  -  НЕТ,
[color="#2d10e8"]О[/color]стынут  вьюги  и  метели.
[color="#2d10e8"]Р[/color]одней  тебя  не  может  быть
[color="#2d10e8"]Я  [/color]это  сердцем  подтверждаю
[color="#2d10e8"]Т[/color]ы  ведь  и  сам  не  мог  остыть

[color="#2d10e8"]М[/color]отива  нет,  я  это  знаю.
[color="#2d10e8"]О[/color]стыть  не  дам  душе  твоей,
[color="#2d10e8"]И[/color]    сохраняя    искру  страсти

[color="#2d10e8"]П[/color]усть  запоет  нам  соловей
[color="#2d10e8"]Е[/color]му  известно  наше  счастье.
[color="#2d10e8"]Ч[/color]адру  наброшу  я  на  грусть,
[color="#2d10e8"]А[/color]    без  тоски  нам  будет  лучше
[color="#2d10e8"]Л[/color]юбовью  в  жизнь  твою  ворвусь
[color="#2d10e8"]И[/color]    к  нам  вернется  счастья  лучик[/color][/i].[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827258
дата надходження 01.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Любов Іванова

В ОГНЕ СГОРЯТ МОИ ПЕЧАЛИ

[b][i][color="#e81010"][color="#2d10e8"]В[/color]ерни  мне  радости  любви

[color="#2d10e8"]О[/color]ни  согреть  сумеют  душу
[color="#2d10e8"]Г[/color]олубкой  нежной  назови
[color="#2d10e8"]Н[/color]еужто  наш  очаг  потушен?
[color="#2d10e8"]Е[/color]го  хранили  много  лет,

[color="#2d10e8"]С[/color]ердца  теплом  и  счастьем  грели
[color="#2d10e8"]Г[/color]ордыне    скажем  твердо  -  НЕТ,
[color="#2d10e8"]О[/color]стынут  вьюги  и  метели.
[color="#2d10e8"]Р[/color]одней  тебя  не  может  быть
[color="#2d10e8"]Я  [/color]это  сердцем  подтверждаю
[color="#2d10e8"]Т[/color]ы  ведь  и  сам  не  мог  остыть

[color="#2d10e8"]М[/color]отива  нет,  я  это  знаю.
[color="#2d10e8"]О[/color]стыть  не  дам  душе  твоей,
[color="#2d10e8"]И[/color]    сохраняя    искру  страсти

[color="#2d10e8"]П[/color]усть  запоет  нам  соловей
[color="#2d10e8"]Е[/color]му  известно  наше  счастье.
[color="#2d10e8"]Ч[/color]адру  наброшу  я  на  грусть,
[color="#2d10e8"]А[/color]    без  тоски  нам  будет  лучше
[color="#2d10e8"]Л[/color]юбовью  в  жизнь  твою  ворвусь
[color="#2d10e8"]И[/color]    к  нам  вернется  счастья  лучик[/color][/i].[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827258
дата надходження 01.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Анатолій Волинський

Другу…. в День Народження.

 
Прийми  мої  вітання
В  далекій  стороні,
Хай  збудуться  бажання  –  
Так  хочеться  мені.

За  тебе  цілий  келих
Я  висушу  до  дна,
Таких  як  ти,  веселих,
Не  знала  і…  весна.

Для  всіх  ти  є  товариш,
А  другом  -  був  мені,
Борщ  з  янками  не  звариш
В  далекій  стороні.

Ти  там  для  них…  аміго,
Чи  може  -  камарад,
Креолочку,..  до  стогу  –  
Сьогодні  будеш  рад!

Та  ще  й  трішки  здоров’я  –  
То  зичу  я  тобі.
Великого  натхнення
В  АТОшній  боротьбі!

Бо  голос  твій  не  чути
На  рідній  стороні,
Засмучені  поети
І  болісно  мені!

Сьогодні  в  п.  Новоградець...  День  Народження!  Вітаю  Льоня!  Здоров'я,  Успіхів  і  Натхнення  тобі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826764
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 05.03.2019

Катерина Собова

Врятувала

Діда    привезли    в    лікарню  –
Опіки    на    грудях    має.
Лікар    все    оглянув    гарно:
-Як    це    сталося?  -    питає.

-Трішки    випив    (дві    чарчини),
Запалив    тоді    цигарку,
Думаю,    перепочину,
І    заснув,    бо    після    чарки.

Чую,    щось    пече    у    грудях,
Тут    я    став    уже    кричати,
А    це    тліла    вже    сорочка  –
Баба    стала    рятувати.

Лікар    каже:    -    Тут    серйозно:
Все    в    синцях,    усе    побите…
Які    ще    були    курйози?
Чого    ребра    перебиті?

-Я    ж    кажу,    що    моя    баба
З    переляку    голосила,
Тоді    кинулась    до    мене
І    лопатою    гасила.

Так    гамселила    щосили,
Що    і    ребра    поламала,
Та    до    смерті    ж    не    забила,
А    життя    порятувала!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827800
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Вогнеслава (VOGNESLAVA)

Розлився спокій

Розлився  спокій...
Читаю  мрії.
Всесвіт  глибокий  
Спада́  на  вії.

Вчорашня  кава,
Розмова  тиха,
Сиджу,  лукава,
Тобою  диха.

Забуті  речі,
Приємна  втома,
Думки  на  плечі,
В  стосунках  кома.

Годинник  плаче,
Бажань  немає.
Сміюсь  одначе  -  
Життя  триває!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574964
дата надходження 16.04.2015
дата закладки 05.03.2019

Вогнеслава (VOGNESLAVA)

Ти прийдеш

Снігопадом  весняного  цвіту,
Глибиною  небес  висоти,
Ти  прийдеш,  ніби  загадка  світу,
Невспромозі  від  нього  ж  втекти.

І  картинами  днів-павутиння
Все  писатимеш  пам'яті  сни,
Не  пізнавши  де  яв,  де  видіння,
Не  відкривши  в  собі́  таїни.

Поєднанням  свавілля  й  спокути,
Неосяжністю  долі  доріг,
Ти  прийдеш,  аби  ще  раз  збагнути
Те,  чого  вперше  не  зміг.

І  закрутиться  знову  рутина  
В  нових  образах,  видах,  думках...
Що  чекає  на  тебе,  людина,
У  нестримних  вагонах-роках?..

Переспівом  осіннього  саду,
Колисковою  з  вуст  доброти,
Залишивши  минуле  позаду  
Ти  прийдеш,  бо  повинен  прийти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827669
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Валентина Ланевич

Я твоя бо душка

Милий  мій,  миленький,  я  твоя  бо  душка,
У  твоїх  обіймах  я  м’яка  подушка.
Солод  п’єш  із  тіла,  з  губ  спиваєш  спрагу,
Поруч  тебе,  любий,  я  не  маю  страху.

Йшла  би  за  тобою  без  оглядки  прямо,
А,  якби,  де  кручі,  стрімголов,  так  само.
Де  кохання,    разом  все  під  силу,  змога,
Якби  й  колючками  встелена  дорога.

Світотіні  денні  ніч  бере  в  облогу,
Радість  переходить  в  раптову  тривогу.
Місяць  майоріє  у  танку  з  зірками
Тож,  нехай,  недоля  переходить  снами.

Біля  тебе,  милий,  стану  ружа  красна,
Бо  в  любові  чистій  жінка  є  прекрасна.
Любов  окриляє  і  не  знає  блуду,
Мій  соколе,  ладо,  кохай,  не  забуду.

20.02.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826261
дата надходження 20.02.2019
дата закладки 05.03.2019

Mattias Genri

Я был…

Может  в  памяти  чей-то  останусь,
Я  уйдя  в  мир  навечно  иной.
Кто-то  книгу  из  шкафа  достанет
И  прочтёт,  что  написано  мной.

И  вникая  в  мои  архаизмы,
Будет  сравнивать  с  чем-то  своим,
Он  вернёт  меня  временно  к  жизни
Для  людей,  непривычно  другим...

Мои  строчки  о  многом  напомнят:
Сколько  вёсен  прожил,  сколько  зим...
Почему  до  конца  не́  был  понят?
Был  за  что-то  и  кем-то  любим.

Жить  разбуженным  в  мире  останусь,
Продолжая  о  радостном  петь,
Будто  не́  была  ветхая  старость,
И  моя,  вдруг,  пришедшая  смерть.  

Но  потом  повторится  всё  снова:
Побегут  стрелки  времени  вспять,
И  моё  позабытое  слово
Будет  вновь  воскресения  ждать..

Благодарен    я  буду  за  это,
Кто  вернул        меня  к  жизни  на  миг  -
Пусть  совсем  неизвестным  поэтом,
И  в  стихах  мою  правду  постиг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820772
дата надходження 09.01.2019
дата закладки 05.03.2019

Валентина Ланевич

На задвірках історії

Десь,  там,  на  задвірках  історії,
У  землю  вгрузають  сліди.
У  голос  -  табу  в  мараторії:
Осколки  заліза,  слюди.

Скарлючена  техніка  з  мінами,
Чигає  прихована  смерть.
Здається  абсурдними  кпинами  -
Герой  казнокрадові  смерд.

Судійство  знецінює  прихвосне
Здобутки  потоком  крові.
Терпіння  не  вічне  зневажене,
Не  стане  клеймом  в  боротьбі.

05.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827877
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вийди мила у сад погуляти

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,  
Будемо  з  тобою  зорі  рахувати.
Будемо  з  тобою  по  росі  ходити,
Буде  місяць  -  красень,  ясно  нам  світити.

Вийди  моя  мила,  я  давно  чекаю,
Пригорнись  до  серця,щось  сказати  маю.
Я  ж  не  сплю  ночами,  і  дивлюсь  на  небо,
Ти  перед  очима,  не  можу  без  тебе.

Вийди  моя  мила,я  тебе  благаю,
Стих  вже  спів  пташиний  у  зеленім  гаю.
Серце,  б'ється  в  грудях,  вирватися  хоче,
Я  тебе  чекаю,  виглядають  очі.

Вийди  моя  мила  у  сад  погуляти,
Не  кажи  мені,що  не  пускає  мати.
Я  тебе  зігрію  у  холодну  нічку,
Обійму  кохана,  зацілую  личко.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827825
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019

majra

Весняний дощ

Весняний  день,  а  дощ  собі  іде,
І  вітер  рве  легенькі  парасолі.
Мов  контрабас,  зелений  гай  гуде,
І  губить  ноти  на  озимім  полі.

Ген,  хмари  розколошкані  летять,
І  сіють  воду  крізь  дрібненьке  сито.
А  всі  спішать...  усі  кудись  спішать,
Радіючи,  що  зиму  пережито...

І  я  радію!  в  березень  іду,
Мені  на  втіху  -  вітер  цей  і  злива!
Посію  скоро  квіти  у  саду,
І  буду  по-весняному  -  щаслива!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827846
дата надходження 05.03.2019
дата закладки 05.03.2019

Ганна Верес

Руки матері

О  матінко,  тепло  твоїх  долонь,
Мов  магія  впливає  на  дитину,
Бере  дитячу  душу  у  полон,
Як  сонечко  теплом  у  літню  днину.

Ці  руки  знають  і  щоденний  труд,
І  дотик  недопитої  любові,
І  трепети  душевних  аплітуд,
Як  хрест  кладуть  у  час  молитви  к  Богу.

Краса  і  біль,  поєднані  у  них,
Як  і  душа  матусі,  особливі.
Вони  на  лінії  вогню  під  час  війни
І  в  вишиванках,  і  в  піснях  журливих.
13.02.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827078
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 05.03.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.03.2019

Циганова Наталія

земное

На  твоём  корабле  между  коек  -  плотины  
(из  дубов  сердцевины  -  остальное  в  земле).
Пацанята  палят  децебелами  рынды.  
Им  всегда  очевидно,  что  однажды  -  земля.  
Что  на  звонкой  игле  между  рёбер  -  синица.  
Если  смерть  -  значит  снится,  потому  что  в  земле.  
Значит,  зим  -  канитель.  Значит,  лет  -  вечных  двадцать.  
Миру  с  кровью  брататься  до  последних  земель.  

...и  без  почвы  цвели  споры,  что  за  туманом  
небо  -  обетованно  аж  до  самой  земли.  
Клятвы  громко  лились  между  пальцев  и  рюмок,  
что  и  в  рубке,  и  в  трюме  даже  воздух  -  землист.  

Вот  тогда  над  стрелой  в  "кости"  спущенной  мачты  
чайка  выронит  сдачу.  Сны,  больные  землёй,  
с  маяком  отболят.  Престарелые  юнги,  
опрокинув  по  рюмке,  с  корабля  -  и  на  *ля...
...потому  что  -  земля.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808422
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 05.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Лабіринти душі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eTx6WJGoayA[/youtube]

Лабіринти  душі  нескінченні,
Нерозгадана  вся  їхня  суть.
Дуже  часто  вони  незбагненні,
Вихід  важко  знайти  і  збагнуть.

Недосяжні  її  повороти,
Затемнені  бувають  підчас.
Часто  з  страхом  прийдеться  боротись,
Але  мрія  про  вихід  весь  час.

І   збивають  заплутані  ходи,
Ноги  мліють,  повітря  нехват.
І  все  важчим  стає  кожен  подих...
Надважкий  та  здоланний  цей  шмат.

Якщо  важко,  нема  уже  сили,
Ти  згадай  про  Молитву  Святу,
Поки  розпач  і  страх  не  спинили,
Побори    безнадію   крихку.

Якщо  хочеш,  яка  я,  узнати,
Лабіринтом  душі  сміло  йди.
Біля  виходу  буду  чекати...
З  лабіринту  все  ж  вихід  знайди.
-----------------------------------------------
Лабіринт  -  складна,  заплутана  ситуацію,  відносини,
з  яких  важко  знайти  вихід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827134
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 05.03.2019

Наташа Марос

ПУСТОТА…

Я  приеду  в  твой  дом,  в  твой  заброшенный  сад,  мне  не  спится,
Поутру  оставляя  домашнюю  клетку  -  я  вольная  птица...
С  Новым  годом,  родной,  всё  глубоким  засыпало  снегом  -
Ни  заехать  сюда  или  даже  пройти...  ох,  давно  ты  здесь  не  был...

Я  побуду  одна,  потому  что  вчера  всё  решила,
Мне  болит  тишина,  закружила  зима,  вот  опять  закружила...
Без  тебя  даже  в  дом  не  влететь,  как  бывало,  с  разбегу...
Телефоном  пишу  дорогие  слова  по  хрустальному  снегу...

Рисовала  не  раз  нашу  встречу,  где  тёплая  осень,
Среди  белых  снегов  ты  об  этом  уже  не  узнаешь,  не  спросишь...
И  давно  не  горит  свет  в  окне  и  молчат  занавески,
И  ни  птиц,  ни  души,  ни  следа,  пустота...  почему  же  мне  тесно...

                                                   -                        -                        -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821543
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 04.03.2019

Наталі Рибальська

Не хочу открывать Америку

Не  хочу  открывать  Америку  
И    придумывать  колесо…
Нет-нет-нет,  у  меня  не    истерика  –  
Я  считаю,  что  мне  повезло.

Не  рифмую  ноябрь  с  депрессией.  
Не  рыдаю  в  подушку  лицом.
Все  пришло  как-то  вдруг  в  равновесие…  
Догорает  закат  за  окном.

Зеркала  затуманились  тайною.  
Вечер  чертит  чернилами  дождь.
Я  столкнулась  с  любовью  нечаянно…
Поняла  вдруг,  что  чудо  сбылось.

Обнаженность  души  бестелесная
Обрела  снова  лёгкость  и  блеск…
Я  была,  как  во  сне  безголосая,
И  была  будто  где-то  и  здесь.

Состоянье    влюбленности,  легкости
Распахнуло  два  белых  крыла.
Сам  ноябрь  за  секунду  до  пропасти,
Дал  понять,  что  не  так  я  жила.

Ну,  зачем  открывать  открытое,
Если  счастье  таится  в  другом?
В  прошлом  пусть  остается  отжитое,
Дальше  мы  налегке  и  вдвоём...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813677
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 04.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Просто ти живеш в моїй душі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gtkYJ7SbYfo

[/youtube]


Я  тебе  ні  в  кого  не  украла,
Просто  ти  живеш  в  моїй  душі.
Серед  інших  теж  не  вибирала,
Образ  твій,  навіяли  дощі.

Може,  просто  ти  моя  ілюзія
У  зимову  довгу  заметіль.
Чи  почуло  серце  давню  музику,
У  якій  відбився  тихий  біль.

Ти  живеш  від  мене   так  далеко:
Кілометри,  море  і  роки,
(Долетіти  зможуть  лиш  лелеки)
Може,  і  на  відстані  руки.
 
Часто   ти  у  снах  моїх  блукаєш,
Вирватись так  хочеш  ти  на  світ.
Так  оцим  мене  завжди  лякаєш,
І  тому  тримаю,  як  магніт.

Я  до  тебе  хочу  доторкнутись,
І  відчути   голос  тихий  твій.
Іноді  боюсь  поворухнутись:
Раптом,  щоб  не  зник  із  моїх  мрій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827525
дата надходження 03.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Просто ти живеш в моїй душі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gtkYJ7SbYfo

[/youtube]


Я  тебе  ні  в  кого  не  украла,
Просто  ти  живеш  в  моїй  душі.
Серед  інших  теж  не  вибирала,
Образ  твій,  навіяли  дощі.

Може,  просто  ти  моя  ілюзія
У  зимову  довгу  заметіль.
Чи  почуло  серце  давню  музику,
У  якій  відбився  тихий  біль.

Ти  живеш  від  мене   так  далеко:
Кілометри,  море  і  роки,
(Долетіти  зможуть  лиш  лелеки)
Може,  і  на  відстані  руки.
 
Часто   ти  у  снах  моїх  блукаєш,
Вирватись так  хочеш  ти  на  світ.
Так  оцим  мене  завжди  лякаєш,
І  тому  тримаю,  як  магніт.

Я  до  тебе  хочу  доторкнутись,
І  відчути   голос  тихий  твій.
Іноді  боюсь  поворухнутись:
Раптом,  щоб  не  зник  із  моїх  мрій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827525
дата надходження 03.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Валентина Ланевич

Уже не плачу…

Уже  не  плачу,  в  грудях  камінь,
Де  серце  б’ється  й  так  болить.
Колись,  здавалось,  буде  кремінь,
Насправді,  тисне  кожну  мить.

Неначе,  пташка,  котра  в  клітці,
На  волю  рветься  день  при  дні.
Пісень  співати  б  їй  на  вітці,
Як  сонце  зрине  по  весні.

І  пам’ять,  пам’ять,  як  зумисне,
Спиняє  Щастя  час  покров.
В  душі  кохання,  що  не  гасне,
Живе  з  поклонів  молитов.

Цілує  шрами,  зморшки,  рани,
Гарячні  скроні  в  сивині.
В  крові  пульсує  подих  прани,
Любов  не  хоче  чути:  ні.

04.03.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827754
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Nino27

Весну чекала і тепла…

[b][i][color="#c400ff"]І  мерзли    сльози    і    думки  :
Чому  ?  За  що?...  і    навпаки.
             -    -      -      -      -    -
Весну    чекала    і    тепла...
І    ось    він  -  березень,  прийшла!
Нехай  ,  розтопить    лід    весна
Від    скрижанілих    сліз...  
Вона  -                                                                      
ховала    смутки  ,  що  в  очах,
А    світ  -  задумано    мовчав...
Знов    тихо  плакала    душа.
І  тріпотіла    мов    пташа.
             -  -    -    -    -    -    -
Шукала    прихистку    в    віршах.
Слабка,  зневірена    душа...
Чекала    сонечка    й    тепла,
Любов    у    серці    берегла.[/color][/i]
[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827606
дата надходження 03.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Nino27

Потривожу замерзлу тишу.

[b][i][color="#0059ff"]Потривожу    замерзлу  тишу    своїм    чеканням...
Вже    холодне    зібрала    віче    зима    востаннє.
Повертає    вона    на    літо,  так    кажуть    люди.
Там    в    тумані    слідочки    січня    ховає    лютий...

Гріє    душу    любов    і    віра  -  дарує    крила,
А    в    чеканні    допомагає    молитва    щира.
Я    молитвою    обігрію    замерзлу    тишу.
І    краплинку    свого    кохання    зимі    залишу.
 [/i]
[/b][/color]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823975
дата надходження 03.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Любов Ігнатова

Тихий дощ

Цей  тихий  дощ  про  вічність  шелестить,
Освячує  молитвою  вікно.
Осіння  мить  щемить...
                                                         щемить...
                                                                               ще  мить-
Глінтвейном  стане  сутінків  вино

Із  ароматом  падолисту  й  снів,
Із  присмаком  морозу  на  вустах,
З  мускатним  шлейфом  перезрілих  днів,
Що  губляться  у  пам‘яті  й  літах.

А  тихий  дощ  іде  собі  й  іде,
В  свідомість  падає  і  мрячить  у  думках...
Знов  схуднув  календар  на  цілий  день
І  хризантемить  світ  Чумацький  шлях...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826845
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Любов Ігнатова

Весняний настрій

Надихатись  весною  до  сп'яніння,
Напитися  дощами  до  безтями,
Врости  у  тебе  серцем  і  корінням,
Засолов'їтись  світлими  гаями

Так  хочеться,  що  відчуваю  небо
В  своїй  душі  безмежно-веселкове.
А  знаєш,  я  всміхаюся  до  тебе,  
Мугичу  щось  наївно-  сопілкове...

І  говорю  з  тобою  без  упину
Про  все  на  світі...  навіть  трохи  більше...
Я  б  простелила  хмарку,  мов  перину,
Лягли  б  з  тобою  і  читали  вірші,

Дивилися  б  у  пролісковий  вечір,
І  лоскотали  б  вітрові  за  вухом,
А  ти  б  тихенько  обійняв  за  плечі
Мене,  ту  жінку,  що  уважно  слухав...

І  в  ніч  ввійшли  б,  як  у  святе  причастя,
І  спрагу  гамували  б  аж  до  ранку...
Напевно,  це  і  є  жіноче  щастя  —
Чиєюсь  бути...  бути  до  останку....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826464
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Ліна Ланська

* * *

Тебе  гукаю,  хоч  би  не  зомліть.
Почуй  і  повернись,  назло  неволі
Все  ж  озирнусь,  століття  мимоволі
Пощезнуть,  скільки  там  отих  століть?

Вогненний  вихор  ріже  ночі  й  дні...
Не  спопелити  первістка  надії  -
Оте,  що  маю,  те,  чим  володію,
Однаково  залишиться  мені.

01.2019.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827435
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Ліна Ланська

ВІТРАЖ

Цей  сивий  дощ,  як  сивий  гріх
З"їдає  сніг,  неначе  пранці
Длубають  плоть  вночі  і  вранці.
І  місяць  лютий  не  поміг  -

Принишк  занедбано...тремтить
Земля,  шматована  дощами,
Ряднину  латану,  між  нами,
Вже  не  натягне  -  рветься  нить.

Не  рюмсай,  небо,  не  тужи  -
Твоя  блакить  їй  -  оберегом.
Зашамотить  зловісний  регіт,
Застигне  нотою  для  регі
У  березневім  вітражі.

18.02.2019.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827432
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Анатолій Волинський

Муза

                                   Муза.
Владика  дум,  володар  ночі…
Співець  веселля  і  журби,
В  красивій  постаті  жіночій  –  
Великий  Майстер  ворожби.

Приходить  темними  ночами...
В  віконце  гляне...  і  мовчить!
Від  чар,  незнаними  словами,
В  мені  поєзія  звучить.

Припасти  би  до  уст  горячих,
Відчути  полум'я    її      –  
Зорі,  що  з  Місяцем...  щебечуть!
Немов  весняні  солов’ї.

Жага,  примара  і  натхнення  –  
Вона:  і  холод,  і  тепло...
Веснянкою,  мов  птаха  рання
Прибилась    вранці,  через  скло.

То,  так  здивовано  присяде,
То  знову,  хвостиком  вільне….
Цей  вільний  птах…політ  свободи  –  
Манок,  приваблює  мене.  

Нехай,  вже  суджений  пробачить  –  
Таку  жадану  і  близьку,
Зорю,  що  з  Місяцем  судачить,
Що  в  серці  б’ється  і  в  мозку.  

Чарівна  зіронька…  далека,
В  холоднім  космосі  блистить…
В  моїй  душі,..  печаль  глибока  –  
Яскравим  полум’ям  горить!

Проходить  все  –    і  все  минає…
І  найпрекрасніша  та…  мить,  
Коли  душа  цвіте,  страждає  –  
Тоді  любов  не  відгорить!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826535
дата надходження 23.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Анатолій Волинський

Я младенец…

Я  младенец  перед  вами  –  
Ураганные  ветра,  
Словно  щепка  над  волнами  
И  бессилен,  как  трава.

Вы  несётесь  по  простору  –  
Не  находите  преград,
Возбуждая  страстей  свору,
Всё  круша,  что  невпопад.

Кто  не  терпит  вашей  силы,
Тому  близится  конец…
Рок  судьбы…осилить  смелым  –  
Предлагает  Бог-отец.
 
Ваши  вольные  проказы
Вдохновляют  мою  прыть…
Флибустьеры…их  рассказы
Умиляют  гордо  плыть.

Да…моряк  и  вечный  спутник
Ваших  бешеных  затей...
Вы  –  достойнейший  соперник
Всех  желаний  и  страстей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823689
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Любов Вишневецька

Узоры

-  Любовь  остудит  ветер!..
Дождь  смоет  все  следы...
И  никогда  на  свете
Не  встречу  я  беды!  -

Себе  я  обещала...
Но  знала...  что  лгала.
Дорога  покрывалом
Узорчатым  легла...

То  теплою  каемкой
С  ромашковым  кустом...
То  вышивкой  с  иголкой...
-  А  шла  я...  босиком.

То  снежною  лавиной...
То  знойною  петлей.
Все  ближе  так...  к  обрыву!
С  коварной  западней...

-  А  мне...  скорее  к  свету!  -
Отчаянно  прошу...
кто  создал  нам  планету.  
-  И  счастья...  так  хочу!..

Ответ  не  слышу...  Тихо.
-  Не  надо  много  слов!..
Иль  это...  только  прихоть
Моя  мечта  из  снов?..

-  Дождусь  я  счастья  эру!
Подарит  свой  визит...
-  Зачем  нужна  мне  вера?!
С  надеждой  пусть  сгорит...

                                                                               1.03.2019  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827415
дата надходження 02.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Валентина Ланевич

Відлягло, попустило і скресло

Відлягло,  попустило  і  скресло,
Що  той  лід  на  весняній  воді,
В  серці  змученім  те  перевесло,
Що  тримало  "тепер"  і  "тоді".

І  замріяла  в  висі  веселка,
Що  несла  коромислом  сліди.
І  в  душі  обізвалася  прялка,
Смиче  кужіль,  щоб  звести  мости.

Що  у  часі  заледве  не  щезли,
Припорошені  пилом  образ.
У  єства  закільцьовані  жезли,
Що  не  знайдеш  багатших  прикрас.

Серцевина  у  вічності  кріпка,
Первородний  вогонь  не  згаса.
Запалає  й  зволожена  квітка,
Так  єднанням  творять  чудеса.  

21.02.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826328
дата надходження 21.02.2019
дата закладки 04.03.2019

росава

* * *

́Не  завжди  вітер
попутний,  як    не  завжди-
пряма  дорога.

*  *  *  
Серед  законів
є  неписані.Вони  
теж  правлять  нами.

*  *  *  
"Так  мало  бути..."-
розраджуємо  себе.
У  душі  -інше...


*  *  *  
Голос  чую  крізь
сон  :"Вася,  йдемо  гратись"
...А  вже  онуки.

*  *  *  
Я  вів  щоденник
в  інституті.Нібито
і  не  я  писав...
 

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826974
дата надходження 26.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Озовися голосом лелеки

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Прилети  до  мене  мрією  з  далека,
Щоби  суму  в  нашім  серці  не  було.

Щоби  зорі  з  неба  падали  в  долоні
І  щоб  місяць  посміхався  нам  згори.
Мій  коханий  я  давно  в  твоїм  полоні,
Ще  із  нашої  юнацької  пори.

Пригорнись  до  мене  теплим  вітром  в  полі,
Подаруй  букет  ромашок  запашних.
Відійдуть  усі  печалі  і  всі  болі,
Бо  моє  кохання  у  роках  твоїх.

Я  скажу  коханий,  що  тебе  кохаю,
Що  гублюся  в  мріях  і  очах  отих.
І  летить  весела  пісня  понад  краєм,
Де  гуляє  вітер  в  пшеницях  густих...

Озовись  до  мене  голосом  лелеки,
Подаруй  мені  кохання  і  тепло.
Підросли  коханий  в  лісі  вже  смереки,
А  минуле  наше  ріками  спливло...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827146
дата надходження 28.02.2019
дата закладки 04.03.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Звучала музика весни

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rNG6Hi2DghA[/youtube]

Весна  іде  вже   повним  ходом,
Не  озираючись  назад.
Хоч  пожалкує,  може,  згодом,
Зима  ще  кида  сніг  з  засад.

Але  весна  не  відступає,
Весь  гонор  в  неї  на  лиці,
Хоч  в  сніг  холодний  ще  пірнає,
Та  аплодують  їй  усі.

Супай  вперед,  не  піддавайся,
Зими  пройшла  давно  пора.
Тобі  нелегко,  все  ж  всміхайся.
Важка  з  зимою  оця  гра.

Поклич  когось  на  допомогу.
Можливо,  сонця  промінці?
Тобі   полегшать  цю  дорогу.
Не  втрать    синицю,  що  в  руці...

Зморилась,  все  ж  на  п"єдесталі.
З  чого  ж  тепер  тут  починать?
Не  варто  бути  вже  в  вуалі.
Весна  прийшла! Всім  треба  знать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827721
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Н-А-Д-І-Я

Звучала музика весни

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rNG6Hi2DghA[/youtube]

Весна  іде  вже   повним  ходом,
Не  озираючись  назад.
Хоч  пожалкує,  може,  згодом,
Зима  ще  кида  сніг  з  засад.

Але  весна  не  відступає,
Весь  гонор  в  неї  на  лиці,
Хоч  в  сніг  холодний  ще  пірнає,
Та  аплодують  їй  усі.

Супай  вперед,  не  піддавайся,
Зими  пройшла  давно  пора.
Тобі  нелегко,  все  ж  всміхайся.
Важка  з  зимою  оця  гра.

Поклич  когось  на  допомогу.
Можливо,  сонця  промінці?
Тобі   полегшать  цю  дорогу.
Не  втрать    синицю,  що  в  руці...

Зморилась,  все  ж  на  п"єдесталі.
З  чого  ж  тепер  тут  починать?
Не  варто  бути  вже  в  вуалі.
Весна  прийшла! Всім  треба  знать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827721
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Eva1904

Птицы мои, небесные…

Птицы  мои,  небесные...  
Вестники  тёплых  дней,  
Снять  бы  вам  путы  тесные,
Сделать  глазам  светлей...

Прочь  от  зимы  и  холода,  
К  тёплым  морям,  в  закат...  
Чтобы  для  песен  поводов
Больше  чем  во  стократ...

Птицы  мои,  волшебные,  
Сотканные  из  снов...  
Крошки  бросаю  хлебные,  
Щедро  поверх  голов.

Ешьте,  мои  пернатые,  
В  мыслях  храня  покой,  
С  верою  в  завсегдатае  -  
«Счастье  придёт  с  весной...»

А.В.  #annvishtak  #Annaslittlepoetry  #spring  #happy  #feelings  #dreams  #love  #kisses💋

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827696
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Оксана Дністран

Як нині тиші хочеться мені

Як  нині  тиші  хочеться  мені
Такої,  щоб  навиліт  аж,  до  дзвону.
У  каву  вкину  дрібку  кардамону
І  зовсім  трішечки  весни.

Хай  помовчить  нав'язливий  «інет».
Вже  в  лісі  проростають  первоцвіти.
Послухаю,  як  стануть  гомоніти
Під  шелест  обертів  планет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827683
дата надходження 04.03.2019
дата закладки 04.03.2019

Валентина Ланевич

А я тебе, любий, безтямно кохала

А  я  тебе,  любий,  безтямно  кохала,
А  я  тебе,  любий,  з  путі  виглядала.
Роки  проминали  у  вірнім  чеканні,
А  тіло  здригалось  у  раннім  світанні.
А  тіло  тремтіло  у  млості  гарячій,
Віддатись  хотіло  тій  примсі  незрячій.  
А,  може,  не  примсі?  Кохання  все  суще,
Воно,  що  те  око,  воно  невмируще.
Ні  сонце,  ні  дощ,  ані  вітер,  ні  стужа,
Ніщо  не  завада,  якщо  й  бачиш  вужа,
Що  вжалити  може  в  любую  хвилину,
А  серце  так  билось  і,  стук,  беззупину.
А  серце  так  рвалось  назустріч  твоєму
Й  не  мало  на  думці  шукати  дилему.
Назирці  ступало  думками  в  погоні,
Коханий  мій,  милий,  чи  вже  на  припоні,
Потік  безневинний  душевної  муки,
Що  ллється  назустріч  у  дні,  де  розлуки?
Ніхто  не  зупинить  того,  що  не  бачить,
Того,  що  не  чує  й  йому  те  не  значить,
Не  значить  нічого,  бо  те  є  химерне,
Мій  любий,  єдиний,  як  світ  воно  древнє.
В  мені  воно  завше,  в  любую  хвилину,
Чому  ми  залежим  від  дійсності  плину?
І  тільки  кохання  не  знає  кордонів,
Кохання  належить  до  вічних  канонів.
В  мені  ти,  -  казала  не  раз  і  не  двічі,
Скажу,  якщо  треба,  сто  раз  ще  по  тричі.

21.02.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826390
дата надходження 21.02.2019
дата закладки 04.03.2019

Оксана Дністран

Будить небо білий рип

Будить  небо  білий  рип
Каблучків  морозу.
Сиплють  казку  нам  згори
Хмари-сніговози.

Чиста  радість  навкруги
Без  чорнильних  брижів.
Намітаються  стоги  -
Січень  крок  не  стишив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820818
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Жадана

А  він  жадав  прозорості  небес,
Ранкової  тендітності  її  пелюсток.
І  сильних  хвилювань  бентежив  прес,
І  сонячне  видіння  доторкалось  бюсту.

А  він  жадав  очей  нічну  зорю,
Щоб  душу  сяйво  золотаве  лоскотало,
І  шовком  шелестів  від  сукні  рюш...
Принади  вабили,  і  знов  -  думок  коралі.

А  він  жадав,  жадав  її  усю,
І  ніжно  називав  трояндою  з  шипами,
Але  ж  охоплював  нещадно  сум:
Заміжньою  була  жадана  серцю  пані.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820859
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Валентина Ланевич

На відпущеній легко стіні

Що  краяти  минуле,  ковтати,
Як  мікстуру  від  грипу  гірку.
Слину  згуслу  збирати,  тримати
В  горлі  стиснуту,  як  у  мішку.

У  житті  не  буває  дороги,
Щоб  не  вклинилась  в  неї  крива.
І  турбують  невчасні  тривоги,
Хилить  плечі  в  думках  голова.

Опускаються  руки,  де  важко,
Раптом  стало  поклажу  нести.
В  невідомість  кричиш:  "Моя  пташко,
Моя  доля,  зведи  всі  мости.

Щоб  любов  і  усмішка,  кохання
Заясніли  в  ранковім  вікні.
Щоб  минуле  знайшло  покаяння
На  відпущеній  легко  стіні."

25.11.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815235
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 10.01.2019

ТАИСИЯ

Новый Год без Чудес не бывает…

Никому    ничего    не    сказала.
От    друзей    я    сегодня    сбежала.
В    тайной    маске    и    в    новом    наряде
Я  танцую    на    Бал-маскараде!

Вдруг    забилось    сердечко  тревожно.
Кто-то    руку  берёт    осторожно.
Мой    инкогнито    в    маске    гусара.
Я    в    восторге!    Завидная    пара!

Ничего    друг    о  друге    не  знаем.
Как    на    крыльях    по    залу    летаем…
Лишь    улыбку    Его    замечаю.
Нежность    рук    и    души    ощущаю.

Привлекает    нас    море    огней
И  романтика    праздничных    дней.
Новый    Год    без    Чудес    не    бывает  -
Нашей    паре    вдруг    ПРИЗ    объявляют!

Никому    ничего  не    сказала.
Между    нами    и  с  к  р  а      пробежала…

Январь  2019.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820211
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Валентина Ланевич

Дайся мені чутись

Милий  мій,  миленький,
Дайся  мені  чутись.
Чи  прийдеш,  любенький,
Щоб  про  все  забутись?

Варенички  з  сиром,
Борщик  червоненький.
Кухлик  із  узваром,
Мій  ти,  солоденький.

Картопелька  з  салом,
Деруни,  пампушки.
Тіло  дише  жаром,
Збиті  дві  подушки.

Голову  втрачаю
Від  твого  цілунку.
Немає  там  краю,
Де  любов  в  дарунку.

03.01.19

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820056
дата надходження 03.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Катерина Собова

Застуда

Зима    справу    свою    знає,
З    снігом    тут    не    забарилась,
І    як    часто    це    буває  –
Я    добряче    застудилась.

Бачу,    зовсім    кепська    справа.
Йти    в    аптеку    -    а    де    гроші?
Тут    я    зразу    пригадала
Метод    вірний      і    хороший.

Це    -    картопля    у    мундирах:  
Відварити,    розім’яти,  
Тоді    ковдрою    накритись  -
Пару    треба    цю    вдихати.

Розпочала    процедуру,
Бачу,    щось    не    вистачає…
Так    нашкодить    можна    здуру,
Невже    розуму    немає?

То    ж    взяла    під    ковдру    сала,
Хліба,    шинку,    огірочків,
Коньяку    маленьку    пляшку
Й    маринованих    грибочків.

Дві    години    смакувала,
Хочте    вірте,    хочте    -    ні,
Рано    я    здорова    стала,
Враз    розвиднилось    мені.

Тут    народна    медицина
Поборола    усе    лихо,
Бо    моя    реформа    краща,  
Як    в    тієї    Супрунихи!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820804
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Лілея1

ЗАРИМОВАНІ ГАМИ…

[i][b]Тиха  ніч...    заримовані  гами...
Два  сполучення  нових  світів...
Заціловані  рясно      снігами
Мандаринки  нічних  ліхтарів.

Аркуш  міста...  накреслення  колій,
Жовтих  вікон  яскравий  мазок,
Сенсор  неба  в      графічних  паролях
Голубих  мерехтливих    зірок.

Титри  снігу...  мільйони  історій...
Ніч  натхнення,  навкруг  ні  душі,
Тільки  звуки  останніх  рапсодій,
Тільки  муза,  слова  і  вірші.
[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820089
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Капелька

Читаючи твого вірша

Цього  вірша  написано  після  прочитання
прекрасного  вірша  Леоніда  Новоградець
"Найкраща  земля"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815393

Читав  я  Вашого  вірша,
І  ледь  не  плакав  як  дитя.
Чудові,  лагідні  слова.
Гарячі,  ніжні  почуття.

За  рідну  землю,  неба  край,
Що  наче  справжній  любий  рай
І  навіть  птахи  люблять  тут  
Сімейний  скласти  інститут.

Бо  тут  найкраща  їм  земля,
Тому  й  кохають  ці  місця.
Це  їх  Вітчизна,  рідний  дім.
Співається  з  любов’ю  всім.

Тут  перші  кроки  роблять  діти
З  батьками  в  всесвіт,  щоб  летіти.
Чекають  мандри  і  пригоди,
А  також  перші  перемоги.

І  силу  їм  дає  земля,  
Природа,  небо  і  вода.
Тут  річки  Буг,  Дністер,  Дніпро,
Ліси,  озера.  Все  добро.

Удосталь  неба,  щоб  літати
-Красу  Вітчизни  розглядати.
На  жаль  триває  ще  війна.
Колись  закінчиться  вона.

Птахи  до  наступу  зими
Летять  у  сонячні  краї.
Відрядження  це  справжнє  їм,
А  після  знову  в  рідний  дім...

Отак  і  люди  вирушають
І  рідну  землю  залишають.
Чекає  рідна  їх  земля
Коли  і  осінь  і  весна.

     Жовтень-Грудень  2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816920
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.01.2019

Надія Башинська

ТИ СВІТИ, ЯСКРАВА ЗІРКО!

Ясна  зірка  засвітилась,
                     добром-ласкою  розлилась
                                                                 на  весь  світ.    

Найясніша,  найсвітліша
                     і  для  серця  наймиліша  
                                                                 стільки  літ!

Засвітилась  там,  де  мати
                     із  дитиною...  Шукати  
                                                                 стали  їх.

Не  хотіли,  щоб  ясніли,
                     лиш  собі  добра  хотіли...
                                                                 Не  для  всіх!

Ти  для  тих,  яскрава  й  ясна,
                     в  кого  віра  ще  не  згасла.
                                                                   То  ж  зорій!

Кожне  лагідне  словечко,
                     кожне  любляче  сердечко  
                                                                     ти  зігрій.

Ти  світи,  яскрава  зірко!
                       Тут  є  солодко  і  гірко.
                                                                     Сили  дай!

Щоби  доленька  щаслива
                       засміялась,  заясніла...
                                                                       де  наш  край!

Щоби  доленька  щаслива
                       засміялась,  заясніла...
                                                                 на  весь  світ.  

Тут  співає  мати  сину,  
                     вірить  в  доленьку  щасливу.
                                                                   Стільки  літ....  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818824
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 10.01.2019

Любов Іванова

ПЕРВОЕ ЯНВАРЯ

[b][i][color="#079135"][color="#c4024d"]П[/color]од  елочку  подарочки  подкладывали  нам,
[color="#c4024d"]Е[/color]стественно,  там  сладости,  для  детских  душ  бальзам.
[color="#c4024d"]Р[/color]ассвет  лишь  ляжет  проблеском  на  поле  и  на  лес,
[color="#c4024d"]В[/color]се  мы  бегом  под  елочку,  где  множество  чудес!!
[color="#c4024d"]О[/color]кно  играет  бликами  изысканных  картин,
[color="#c4024d"]Е[/color]му  в  ответ  как  будто  бы    наш  старенький  камин.

[color="#c4024d"]Я[/color]зык  огня    бросает  тень    на    светлый  потолок
[color="#c4024d"]Н[/color]ам  всем  здесь  греться  нравится,  коль  во  дворе  продрог.
[color="#c4024d"]В[/color]сю  ночь  сидим  все  вместе  мы,  ведь  праздник  Новый  год
[color="#c4024d"]А[/color]  это  замечательный  всем  отдых  от  забот...
[color="#c4024d"]Р[/color]ассвет  встречать  нам  праздничный  ни  капельки  не  лень,
[color="#c4024d"]Я[/color]рчайший  лучик  солнечный  объявит  новый  день...[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820090
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

І що ж зима серцям навіє?

Сніжинок  біле  птаство  закружляло.
І  що  йому  до  тих  стосунків,
Які  вже  не  горять,  а  шепчуть  мляво,
І  чути  дзвін  розлуки  лунко.

У  білих  сукнях  лиш  дерева  мріють,
Весну  усміхнену  чекають.
Лягають  на  папір  холодні  рими,
Морозом  обіймають  каву.

Сніжинок  біле  птаство  розлетілось,
Заплуталось  на  мить  у  віях.
Блукають  ще  кохання  краплі  в  тінях,
І  що  ж  зима  серцям  навіє?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820136
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 10.01.2019

Оксана Дністран

За вікном – задавнена війна

За  вікном  –  задавнена  війна.
Затягло  димами  і  туманом.
Не  доведена  відома  всім  вина.
Тішимо  себе  самооманно.

Скинути  б  нарешті  пелену,
Пудру  слів  розвіяти  по  світу.
Нам  би  –  правду,  ще  й  на  всіх  –  одну,
І  дорогу  у  майбутнє  світлу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820553
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019

Оксана Дністран

Імбирний чай

Імбирний  чай  лікує  від  простуд,
Від  негараздів,  сумнівів  і  туги,
Від  спроб  себе  обманювати  вдруге,
З  думок  і  тіла  виганяє  бруд.

Добавлю  меду  –  літечка  нектар,
Лимонну  дольку.  
Чудодійний  дар!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820521
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019

Mattias Genri

Забытое

[color="#ff0000"][/color]  

Как-будто  в  забытые  годы
Меня  ты  обратно  вела,
По  городу  в  день  непогоды
В  тот  дом,  где  когда-то  жила.

И  было  всё  так,  как  и  прежде:
Цветов  увядания  час,
И  ставней  открытые  вежды,
Как  знак  приглашенья  для  нас.

А  двери,  как-будто  обьятья,
Раскрылись  в  твой  дом  не  тая
Всей  правды.  И  верил  опять  я
В  счастливую  дань  бытия.

И  звуки  старинного  вальса  -
Осенней  погоды  вокал,-
На  струнах  души  отзывался,
И  к  прошлому  нас  призывал.

Но  время  подточит  и  скалы.
Да  что  ему  скалы?  Себя...
И  дома  того  уж  не  стало,
А  после  не  стало  тебя...

Со  временем  память  остынет  -
Теперь  я  об  этом  твержу.
Чтоб  помнить  прошедшее,  ныне,
Я  в  зеркало  чаще  гляжу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820490
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019

A.Kar-Te

А снег идет…

Пусть  ждут  дела  до  завтра,  а  пока...
Как  мир  прекрасен  в  зимней  колыбели  -
Под  снегом  спят  и  берег,  и  река,
Берёзок  веточки,  и  пышность  ели...

Так  всё  бело..,  что,  кажется,  душа
Ни  что  иное,  как  снежинок  стая...
А  снег  идет  безмолвно..,  не  спеша
И  нет  ему  конца..,  и  нету  края...



(картинка  с  инета)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820417
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019

Любов Іванова

В РОЖДЕСТВЕНСКИЙ ВЕЧЕР

[b][i][color="#68b327"][color="#db073f"]В[/color]от  еще  один  год  остается  в  архиве  

[color="#db073f"]Р[/color]азместилась  на  полках  событий  чреда  
[color="#db073f"]О[/color]н  прошел...  прошумел,  будто  в  августе  ливень  
[color="#db073f"]Ж[/color]аль,  но  жизнь  быстротечна,  как  в  ливне  вода.  
[color="#db073f"]Д[/color]огорает  свеча,  дивный  запах  от  ели,  
[color="#db073f"]Е[/color]cть  обитель,  где  греет  домашний  уют,  
[color="#db073f"]С[/color]тол  накрыт  для  семьи,  (ведь  сегодня  сочельник),  
[color="#db073f"]Т[/color]ак,  как  было  всегда  -  из  двенадцати  блюд...  
[color="#db073f"]В[/color]  дверь  стучится  метель  и  поет  свои  песни,  
[color="#db073f"]Е[/color]й  колядки  под  стать    детвора  пропоет  
[color="#db073f"]Н[/color]ам  колядки  детей  что  ни  есть  лучший  вестник.  
[color="#db073f"]С[/color]тав  звездой  путеводной  на  годы  вперед.  
[color="#db073f"]К[/color]аждый  в  праздник  такой  пребывает  в  молитвах.  
[color="#db073f"]И[/color]  о  мире  взывает  к  Святым  Небесам  
[color="#db073f"]Й[/color]  душа  для  любви  и  для  счастья  открыта,

[color="#db073f"]В[/color]се  на  свете  готовы  к  большим  чудесам...  
[color="#db073f"]Е[/color]сть  желаний  полно,  пусть  сбываются  в  святки,  
[color="#db073f"]Ч[/color]удеса  вокруг  нас,  время  для  волшебства.  
[color="#db073f"]Е[/color]сли  верить,  то  все  будет  в  полном  порядке  
[color="#db073f"]Р[/color]адость  жизни  познай  в  эти  дни  торжества...[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820442
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019

Ніна-Марія

З РІЗВОМ ХРИСТОВИМ!

Колише  вечір  тишу  за  вікном,
Зима  під  ноги  білим  застелила.
У  шибку  Ангел  стукає  крилом:
Марія-Діва  Сина  народила.

І  радістю  проймаються  серця.
Ця  мить  уроча  всіх  заполонила.
І  срібні  дзвони  будуть  сповіщать
Про  Свято  і  величне  й  світу  миле!

І  лине  гучно  щедра  Коляда,
Щоби  усім  цю  звістку  передати!
Народження  Спасителя  Христа
Маленького  Ісусика-дитяти.

Хай  в  кожну  хату  зайде  новина!
Всі  Господу  помолимося  щиро.
Добра  хай  не  міліє  глибина,
Любові  всім  вам,  злагоди  і  миру!

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTq7h04_h23X2grcJadjUt4rrMO5WrIZNcTbipzRoMzOMgvBgEE[/img]
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820469
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Радіємо народженню Ісуса

Цілуються  сніжинки  у  різдвяний  вечір,
Сіяє  перша  зірка  над  вертепом.
Пречистий  сніг  лягає  на  земельні  плечі,
І  на  душі  так  радісно  і  тепло.

Земля  в  чуттях  врочиста,  і  святкове  небо,
І  сріблом  обіймає  місяць  храми.
Хіба  для  щастя  більшого  людині  треба?
Це  ж  світло  Боже  нам  розкрило  брами.

Радіємо  народженню  Ісуса  знову,
Що  воскресає  віру  і  надію.
Спасителя  любов  -  для  нас  життя  основа,
Щоби  не  втратили  добро  Месії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820456
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019

Іванюк Ірина

Люблю прості, звичайні собі дні

Люблю  прості,  звичайні  собі  дні,-
без  бутафорій,  штучних  спецефектів...
Не  масок  блиск  -  обличчя  дорогі!
Ефект  мине...  А  маски  -  кредо  мертвих!

Люблю  в  простім  одвічну  справжню  суть...
Політ  орла  -  буденне  вчарування!
Декораційні  крила  не  зіпнуть...
Гірлянд  вогні    запаляться  й  завмруть...
Тонкий  лиш  післясмак    розчарування.

01.01.2019р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819767
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 07.01.2019

Іванюк Ірина

Лиш у тобі…

Знову  закон  рівноваги
попрано...  Знаю  ким.  Мною!
Сталість?  Нема  і  не  буде!
І  не  шукай,-  світ  облудний...

Тільки  нарощуй  потугу
серця  і  думки,-  спасіння!
Не  голоси  і  не  ремствуй...
Лиш  у  тобі  світ  воскреслий!

Ну  а  воскреснеш...  Проллються  
талі  сніги,  зійдуть  в  море.
Нові  вершини  і  далі...
Лиш  ми  б  себе  відпускали!

21.12.2018р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818466
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 07.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

А місто сяє в новорічних кольорах

А  місто  сяє  в  новорічних  кольорах...
І  феєрична  ніч  в  святковій  сукні,
І  місяць  ясночолий,  мов  блискуча  бра,
Освітлює  будинки,  вулиць  сув*язь.

То  ж  рік  Новий  в  людські  оселі  завітав,
І  сум  розвіяв,  негаразди,  біди.
Щоб  жити  і  творити  -  тисячі  підстав.
Одна  з  яких  -  це  поруч  друзі  й  рідні.

Ноктюрни  в  січні  грає  сніжна  заметіль,
І  хтось,  мов  ангел  світла,  обіймає.
Життя  продовжить  зранку  сонячна  таріль,
А  поки  мирне  місто  засинає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819796
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 02.01.2019

Олена Жежук

Намарне

У  повні  місяць...  Блиск  озерних  вод.
Піщаний  берег  синіх  перламутрів.
По  зорях  набираю  свій  штрих-код  -  
Лягаю  в  трави  срібної  цикути.

Терпка  вологість  диких  берегів,
Черкає  п’ят  вода  глибоководна.
На  відстані  мовчань  –  моя  глибінь,
На  відстані  прощань  –  моя  безодня.

Бентежні  кола  –  магія  води,
Топлю  надрив  чуттів  моїх  примарних.
Гойдають  хвилі  ложе  з  лободи,  
Гойда́    омана  спокою
                                                               намарне…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818573
дата надходження 22.12.2018
дата закладки 02.01.2019

Ірина Кохан

Мете

Мете  й  мете,  ані  кінця  ні  краю,
Злилося  все  -  ні  неба,  ні  землі.
А  я  тебе  думками  оминаю,
Як  оминають  айсберг  кораблі.

І  все  латаю  серце  струхлявіле,
(Та  що  там  серце!  Вже  немає  й  крил...)
Немов  вовчиця,  зимонька  все  квилить,
На  рани  густо  сипле  білий  пил.

Поснули  міцно  в  снігових  заметах
Стежки  схололі  й  вибоїни  мрій.
І  раптом  неважливо  стало  де  ти,
Лиш  спогади  вростають,  мов  пирій...

Стара  сосна  все  люляє  печалі,
Між  пишних  віт  лиш  тіні  самоти.
Хвилини  мчать  сніжинками  зухвало,
І  разом  з  ними  образ  твій  і  ти.

А  за  вікном  довкруж  усе  біліє,
Іде  в  минуле  день  іще  один.
Мете  й  мете.  Клубочить  у  завіях
Свої  інтриги  вічний  часоплин.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819930
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 02.01.2019

majra

За Новий рік!

За  Новий  рік!  за  новий  день,
За  білий  сніг,  за  чисту  душу!
Дзвенять  бокали  -  дзень-дзелень!
Спинився  час  великодушно...

Єдина  мить!  -  і  фейєрверк
Рвонув  до  зір  у  чисте  небо!
Мій  давній  біль  затих,  померк,
А  з  ним  -  і  спогади  про  тебе...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819899
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 02.01.2019

Катерина Собова

Чесна секретарка

Була    чесна    дівка    Міла  -
Ще    не    зналася    з    коханням,
І    брехати    теж    не    вміла
(Було    гарне    виховання).

Молода,    струнка,    вродлива,
Виявить    до    всіх    турботу,
То    ж    не    було    того    дива  –
 Взяли    зразу    на    роботу.

Лев    Ісакович    -    начальник,
Міла    -    в    нього    секретарка,
І    хоч    шеф    людина    груба  –
Фірма    ця    тримає    марку.

Міла    зранку    вже    у    шефа:
(Не    питає:    «Як    Вам    спалось?»)
-Тут    до    Вас    стоїть    вже    черга,
Ще    з    учора    записались.

-Може    вони    в    інший    офіс?
(Відірвавсь    від    Інтернету)
-Ні,    до    Вас,    бо    всі    питають:
-Цей    козел    у    кабінеті?

Вчора    всі    вони    кричали,
Аж    доходило    до    сварки:
-Коли    буде    ця    скотина?-
Доповіла    секретарка.

Тоді    шефу    пояснила:
-Співробітники    всі    знають:
Бараном,    козлом,    придурком
Тільки    Вас    так    називають.  

Хоч    би    хто    сказав,    чи    мовив:
-Лев    Ісакович    у    себе?
Тільки    й    чуєш:    -Тут    падлюка?
Та    йому    в    тюрму    вже    треба!

Так    начальника    вже    зранку
Секретарка    здивувала,
З    цього    дня      ця    чесна    Міла
Тут    уже    не    працювала.

Дівці    думать    не    завадить:
Щоб    приносить    гроші    в    хату    -
Треба      вміти    шефа    гладить,
А    де    треба    -    то    й    збрехати.    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819784
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 02.01.2019

Наташа Марос

ПО КРУГУ…

Июльское  лето,  ноябрьская  осень,
Февральские  зимы,  апрель  по  весне...
Живая  планета,  прихвачена  осью,
По  кругу,  по  кругу,  да  прямо  ко  мне...

Я  больше  не  стану  в  мечтах  и  веленьях
Лететь  в  океаны  несбыточных  грёз,
В  седые  пространства  холодной  Вселенной,
Сгорая  от  взора  расплавленных  звёзд...

Довольствуясь  малым,  своих  обниму  я,
Увижу  цветные  и  тёплые  сны...
Сквозь  осень  и  зиму,  ничем  не  рискуя,
По  кругу,  по  кругу  -  в  ладони  весны...

                           -                    -                  -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814458
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 02.01.2019

Ніна-Марія

Зима з мого вікна

Надворі  ранок  вибілено  чистий.
Пухнасте  пір'я  сиплеться  з  небес.
У  срібних  свитках  дерево  безлисте.
З  вікна  милуюсь  казкою  чудес...
Наспівує  мінорні  гами  вітер,
Немов  чиїсь  виплакує  жалі.
Мороз  на  склі  малює  мертві  квіти
Узорами  на  сніжному  гіллі...
Не  вишити  ніякими  нитками
Краси  тієї  дивне  полотно,
Лише  Його  -  Всевишнього  руками
Мережити  ці  витвори  дано!
Зима  манірна  і  вельможна  пані
Наводить  лад  у  скверах  і  дворах.
Калини  кущ  хизується  в  жупані,
Радіє  снігу  мила  дітвора!..

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQv6KBqzTKGud52Zdvxsf9KNig8WeE2zmdV-sBak8TLOAEB7Vl25w[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818647
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 01.01.2019

ТАИСИЯ

Музыкальная эпоха

Глинка      и    Пушкин.

Со    студенческих    лет    не  померкнет    вовек
Тот    концерт    композитора    Глинки.
И    представьте    себе  -    это  тот    человек,
Кто    родился    в    Смоленской    глубинке…(1804  –  1857гг.)

Глинка  жил    и    творил    в    удивительный    век.
Современник-поэт    -    всем  известен:
Пушкин    старше    его    был  всего    на    5    лет.
Их    союз    был    весьма    интересен!

И  с  тех    пор  эти    оперы    гордо    звучат.
Героический  дух    в    них    витает.
Ведь    народ    в  них    впервые,    и  каждый    солдат…
Гениальную    роль    исполняют.

В  музыкальной  среде  –  19  век…
Появилась    «Могучая    кучка»
Композитор    Балакирев    создал    квинтет.
А  ведь    каждый    из    них    -    самоучка…

Это  был  небывалый    в    искусстве    прорыв!
Удивили    наследники  Глинки.
Воплотили    они    в    самобытный    мотив  –
Все    идеи    далёкой    глубинки…

И  с  тех  пор    рукоплещет  тем  гениям    мир!
И  вещает  о  них  благодарный    эфир…
============================
В  музыкальном    мире  -  это  была  настолько    знаменательная    эпоха,
Её  невозможно    осветить    одним    стихотворением.
Удивительно  то,  что  Глинка  и  Пушкин  плодотворно  сотрудничали.
Романс  Глинки  «  Не  пой  красавица  при  мне»-  на  стихи  Пушкина.
А  поэма  «Руслан  и  Людмила»    -  побудила    композитора  к  созданию  оперы.
«Я    помню  чудное    мгновение»-  поэт  посвятил  Анне  Керн.
А  Глинка  всем  на  удивление  –  влюблён  был    в  её  дочь-  Екатерину  Керн.
Ей    и  посвятил    -  одноимённый  романс.
Глинка  создаёт  оперы  –  «Иван  Сусанин»  («Жизнь    за  царя»),
«Руслан  и  Людмила»,  «Тарас    Бульба»…
Сотрудничество    великих  гениев  прервала  трагедия,
Умолк  поэт!    Это  известие  пронзило  болью    весь    мир  и    Глинку…
«  Могучая  кучка»    открыла    новых  композиторов.
Это  –  Балакирев,    Кюи,    Римский  –  Корсаков,  Мусоргский,  Бородин.

23.  12.  2018.

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818699
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Н-А-Д-І-Я

Дарма, що зимно за вікном

Ремейк  за  твором  Ганни  Верес

Давно  вже  весни  відшуміли,
Змахнули  стомленим  крилом,
А  ми  все  й  досі  не  посміли
Забути  й  гріємось  теплом.

Життя  зробило  повороти:
Ти  не  один,  я  не  одна.
Лише  душевні  перельоти
Тепер   нас  радують  сповна.

А  зустріч  душ  на  перехресті,
Печаллю   сповнені  до  дна.
І  то  вони  тепер  нечасті.
Не  стер  ще  час,  душа  хмільна.

Колись  впивалися  коханням.
Чи  порівняєш  це  з  вином?
І  до  сих  пір  живе  чекання,
Дарма,  що  зимно  за  вікном.

Той,  хто  любив,  той  зрозуміє,
Життя  пройшло  все  ж  не  дарма.
Любити  вірно  лиш  той  вміє,
В  кого  в  душі  цвіте  весна...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819239
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Наташа Марос

НЕ ОБЕЩАЛ…

Ты  же  не  обещал  ничего...  никогда...  никому  -
Уходил  просто  так,  словно  выкурить  в  ночь  сигарету  -
Понимал:  я  тебя  всё  равно  без  вопросов  приму  -
И  легко  ускользал,  как  всегда,  от  ненужных  ответов...

Я,  конечно,    до  боли  ждала,  и  прощала  опять,
Да  встречала,  не  требуя  сладких,  как  мёд,  оправданий,
Что  оставил  за  дверью...  теперь  мне  уже  не  понять,  -
С  головой  окунусь  в  долгожданное  наше  свиданье...

И  совсем  не  болит...  почему  не  ревную  никак,
Почему  дорожу  каждой  встречей  и  каждой  разлукой...
Ты  умеешь  легко...  -  для  тебя  это  просто  пустяк,
Мне  протягивать  в  ночь  одиночества...  сильную  руку...

Я  не  знаю  зачем  воровал  ты,  потом  возвращал
Ненадолго  разбитое  сердце  своими  ключами  -
И,  себя  ненавидя...  (а  ты...  даже  не  обещал),
Поворотом  ключа,  на  пороге  безумство  прощаю...

Говорят,  что  любовь...  ах,  слепая  воровка  души,
Улыбаясь,  отчаянно  даже,  коснётся...  нелепо,
А  затем,  второпях,  в  никуда  на  заре  убежит,
Разливая  по  снегу  палящее  солнце  и  лето...

                                         -                    -                    -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819603
дата надходження 31.12.2018
дата закладки 01.01.2019

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.01.2019

Оксана Дністран

Лишися віршем

Туди,  де  ти,  листи  давно  не  ходять,
А  там,  де  я,  -  не  пишуться  давно.
Зв’язок  мобільний  стане  у  пригоді,
А  поштовхом  сміливості  –  вино?

Як  наберу,  на  мить  –  зальодянію:
Підніме  слухавку  далекий  і  чужий?
Спиняюся:  «Не  треба  безнадії!
Лишися  ві́ршем,  іскрою  в  душі!»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818485
дата надходження 22.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Оксана Дністран

Грушею в саду

Дрімаю  грушею  в  саду.
Сніги  довкола  –  білим  сліпом.
Шумливу  горобців  орду
Гойдаю  на  гілках  некліпно.

Ще  вічність  явна  до  весни,
Пісні  хурделиць  і  завіїв.
Пливуть  у  небі  хмар  човни,
Напнувши  паруси  надії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818375
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Оксана Дністран

Грушею в саду

Дрімаю  грушею  в  саду.
Сніги  довкола  –  білим  сліпом.
Шумливу  горобців  орду
Гойдаю  на  гілках  некліпно.

Ще  вічність  явна  до  весни,
Пісні  хурделиць  і  завіїв.
Пливуть  у  небі  хмар  човни,
Напнувши  паруси  надії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818375
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Валентина Ланевич

Підсумки, підсумки, підсумки…

Підсумки,  підсумки,  підсумки
Прожитих  літ  у  сплетінні  доріг.
В  пам’яті  скопом  всі  відзвуки
Серця  з  думками  -  миттєвості  збіг.

Ноги  загрузли  у  снігові,
Знизу  підошви  землі  м’яка  твердь.
Важко  ступати  вже  дідові,
Тіло  підтримує  тонка  ще  жердь.

Руки  вузлами  змережані,
Схлипують  мрії  сльозою  з  очей.
Жаль,  що  у  часі  обмежені,
В  досвітку  зникли  минулий  ночей.  

Легка  пороша  притрушує,
Злегка  петляючий,  немічний  слід.
Душу  хвилює,  зворушує
Чиста  незайманість,  тупцяє  дід.

19.12.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818107
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Валентина Ланевич

Не забувай про мене, любий

"Не  забувай  про  мене,  любий",  -
Шепочуть  губи,  скусані  в  кров.
Спинилась  поглядом,  де  груди,
Де  хрест  на  тілі,  серця  заклик.

Вдивляєшся  у  далеч  сиву,  
Запах  степових  вдихаєш  трав.
Душі  безмежного  пориву
Проникливий  зір  все  увібрав.

Нелегка  служба  у  солдата,
Поміж  зморшок  мужність  на  лиці.
Для  ворога  єдина  плата,  
Відлита  куля,  що  у  руці.

І  шлях  додому  -  Перемога.
"Я  чекатиму  тебе,  ти,  знай.
Твоєю  бути  воля  Бога,
У  тривозі  ніжність  через  край".

25.12.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818967
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Сутінковими фарбами бавиться вечір

Сутінковими  фарбами  бавиться  вечір.
Ось  і  грудень  закінчує  рік.
І  на  площах  ялинки  високі,  мов  вежі,
Час  веде  невмолимо  свій  лік.

І  зима  не  шкодує  сріблястих  сніжинок,
Виганяє  тривогу  з  душі,
Бо  людині  у  мирі  так  хочеться  жити,
Хай  для  щастя  знайдеться  рушій.

Сутінковими  фарбами  бавиться  вечір.
Не  згасає  в  серці  надія,
Що  розгадані  будуть  життєві  всі  квести,
Не  розійдеться  слово  з  ділом.


(Світлини  під  час  свята  Святого  Миколая  у  нашому  місті.)    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819057
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Льорд

Навколо росли дерева

     Підійшов  до  вікна  і  виглянув.  Мряка.  Дерева  виглядали  серед  туману  як  чорні,  спалені  кущі.  Туман  був  тепер  густий;  на  кожному  дереві,  кожному  пеньку,  кожній  гілці  осіло  по  десять  тисяч  малих  крапельок,  котрі  керувалися  одним  чудесним  правом,  замерзали,  ставали  важкими  і  спадали  всі  нараз  впродовж  ночі  із  шелестом.
     Самотність  тиснула  на  мене  зі  всіх  сторін,  як  холод.  Почав  сумувати  і  роздумувати,  що  те,  за  чим  сумував,  це  дійсність.  Взяв  годинника,  котрий  стояв  на  комоді  і  накрутив  його.  Дивився  на  коло  з  цифер  і  фірмовий  знак  на  тлі  годинника  і  відчував  його  холодну  поверхню.  Але  годинник  нічого  мені  не  розповів  та  й  нічого  не  мав  до  розповіді.  Алей  йшов  тепер  голосно  і  дзвінко.  Я  потягнувся  за  круглою  керамічною  вазою,  яка  стояла  на  полиці  над  комодом.  Але  це  була  звичайна  пуста  ваза.  Як  до  такого  дійшло.
     Не  вірю  у  дійсність,  говорив  до  себе,  крокуючи  туди  сюди  по  кімнаті  і  шукаючи  по  кишенях  сигарети,  бо  яке  значення  мала  правдива  дійсність,  коли  через  шість  хвилин  людина  не  має  вже  сили,  аби  у  неї  вірити;  чи  дійсність  не  є  такою  великою,  тягарем,  що  лежить  на  плечах,  який  не  можна  скинути,  аби  одночасно  не  рухнуло  життя  і  світ.  Такої  дійсності  не  знав.  Але  хто  ж  її  знав?  Чи  життя  не  пливе  для  більшості  як  подорож  у  метро,  котре  виїжджає  зненацька  на  світло,  де  свідомість  пробуджується  на  момент  -    і  потім  знову  занурюється  у  морок,  темний  тунель,  де  нема  нічого  і  бути  не  може.
     Існування  світу  можна  довести.  Існування  всього  живого  можна  довести.  Можна  це  відчути,  побачити,  почути.  Так  само  діялося  з  людьми;  переставали  існувати  так  швидко,  як  і  з’явилися,  сум  так  само  відчував  кілька  хвилин,  минав,  як  минала  закоханість,  терпіння,  радість;  це  все  протягом  життя  помирає.  У  будь-якому  разі  так  було  зі  мною.  Не  знав  нічого,  що  було  б  правдивим,  лише  короткі  променці  світла,  після  яких  наступав  морок.
     Було  схоже  на  те,  що  мусив  спробувати  останній  раз  загрузити  чимсь  мозок.  Вийшов  у  сад.  Навколо  росли  дерева.  Доторкнувся  рукою  до  гілок.  Пробував  обійняти  стовбур  дерева.  Не  вдалося,  але  це  не  мало  значення,  адже  знав  тепер,  що  дерева  не  відповідають  людською  мовою,  а  відповідають  цвітом  і  плодами,  падають  лише  від  сокири,  і  ні  за  ким  не  сумують.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815903
дата надходження 01.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Світлая (Світлана Пирогова)

Оті, що в камуфляжі

Оті,  що  в  камуфляжі  в  завірюху
Не  сплять,  а  захищають  рубежі,
Загартувались  і  зміцніли  духом,
Із  прапором    вкраїнським  на  межі.

Чи  в  будні,  чи  в  свята  бійці  на  варті,
Щоб  ворог  рідну  землю  не  топтав.
І  кожен  з  них  поваги,  звісно,  вартий,
Бо  тільки  патріоти  йдуть  до  лав.

Герої  наші  сильні  і  змужнілі
Під  кулями  вогню  в  воєнний  вир
І  душу,  покладаючи,  і  тіло,
Здобудуть,  вірю,  Перемогу  й  мир.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819279
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Лілея1

ЩЕ ВСІХ ДОЩІВ НЕВИПИТЕ ВИНО…

[b]
У  цей  розлом  початку  листопаду,
Де  всіх  дощів  невипите  вино,
Завита  гілка,  змерзла  винограду,
Мов сніжна  хвиля,  пирснула  в  вікно.

Негоди  тінь буквально  в  кілометрі,
Недавня  синь  небесна  в  молоці,
Сніжинок біле,  падаюче ретро
Прозорим воском  тане  на  руці.

Й  стікає  світлим  бісером  вологи
На  двох  калюж  замерзлих вітражі,
А  ми,  мов  листя,   кинуте  під  ноги
В  зимі  такі  непрохано чужі.

Хоча  і  серце  б'є  іще на  сполох
Забуте  літо  і  таку  ж  весну,
Та  я  -  той  перший  і  єдиний  ворог
Ще  досі  надто  рідному  йому.[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815051
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 01.01.2019

Леонід Луговий

Найкраща земля

Високо-високо,  що  ледве  їх  видно,
Повільно  по  небу  пливуть  журавлі.
До  рідних  домівок,  з  далекого  півдня,
Летять  за  вожатим  від  краю  землі.

Під  крилами  хата,  знайомий  садочок,
Уже  побілілий  під  цвітом  вишень,
А  поряд  дівчатко  спитати  в  них  хоче;
Про  землі  далекі  дізнатись  лишень.

-  Скажіть,  дикі  птахи,  куди  ви  літали?
Вас  з  осені  в  наших  краях  не  було,
Вам  пальми  тропічні  на  вітрі  співали
І  море  вам  довго  під  крила  пливло.

Що  бачили  ви  у  квітучій  савані?
Які  пролітали  заморські  міста?
А  правда,  що  з  сіллю  вода  в  океані?..
Бо  в  нас  у  струмочку  лиш  тільки  проста.  -

Притихло  дівчатко,  напружило  сили
І  знову  до  птахів  гукає  здаля:
-  Журавлики  милі,  скажіть,  білокрилі,
А  де  найгарніша  у  світі  земля?  -

Летіли  поважно  створіння  крилаті  -
Якраз  над  садочком  вишневим  були  -
І  відповідь  мудро  промовив  маляті
Вожак  журавлиним  протяжним  "курли":

-  На  південь,  маленька,  ми  в  жовтні  летіли,
Коли  відхилялась  від  сонця  земля.
На  тепле  проміння,  за  ходом  світила,
Спрямовано  в  небі  політ  журавля.

Жили  ми  в  затоці,  за  містом  портовим,
Над  морем  солоним  закінчивши  путь,
І  чули  як  пальми  шумлять  у  дібровах,
І  бачили  як  там  савани  цвітуть.

Там  в  диких  пустелях  біжать  антилопи
І  трави  під  сніг  не  ховає  зима.
Там,  в  Африці,  тепло  і  гарно  в  Європі,
А  краще  від  твого  садочка  нема.  -

Промовили  птахи  і  вдаль  потяглися,
Рубаючи  рідне  повітря  з  плеча.
Вони  вже  дивились  на  озеро  в  лісі,
А  вслід  їм  дивилось  притихле  дівча.

Під  пальми  тропічні,  з  вишневого  цвіту,
Так  в  землі  далекі  хотіла  мала,
А  зграя  пташина,  шляхом  у  півсвіту,
Повільно  по  небу  додому  пливла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815393
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 01.01.2019

Надія Башинська

ЯКИЙ ЖЕ БІЛИЙ СНІГ…

Який  же  білий  сніг...  На  сонці  засвітився.
І  барвами  ясними  заграв  і  заіскрився.

Мов  балеринки  всі  берізоньки-сестрички.
По  гілочках  гнучких  стрибають  тут  синички.

У  годівнички  хтось  зерна  сипнув  їм  жменьку.
Зліпив  бабусю  з  снігу  і  внучечку  маленьку.

Тій  бабі  сніговій  одяг  він  рукавички.
А  внучечці  рожеві  заплів  в  волосся  стрічки.

Хитається  злегка  ялини  пишна  гілка.
Гризе  горішок  там  мала  руденька  білка.

Гостинець  їй  дали  проворні  рученятка.
Як  тішилися  нею  тут  діточки-близнятка.

Можливо,  це  їх  сміх  між  снігу  засвітився
І  барвами  ясними  заграв  і  заіскрився...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819764
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019

Світлана Моренець

ВКЛОНІМОСЬ ВОЇНАМ!

В  ніч  між  минулим  роком  і  прийдешнім,  
під  метронома  Всесвіту  биття,
ми  дякуємо  ближнім,  Силам  Вишнім
за  все,  що  не  піде  у  забуття.

Столи  накриті,  настрій...  "півсвятковий"  –
війна  диктує  правила  буття,
і  мерехтять  гірлянди  ялинкові,
мов  з  того,  довоєнного  життя.

Брато́ве,  сестри,  дорогі  "укропи",
любові  вам  і  щастя  –  на  сто  літ!
Але  вклонімось  воїну  в  окопі,
що  за  наш  край  під  обстрілом  стоїть.

Всім  тим,  хто  за́раз,  може  в  ці  хвилини,
втискаючись  від  кулі  тілом  в  сніг,
мир  береже  для  вашої  родини,
щоб  свято  кожен  з  нас  відчути  зміг.

І  пом'янемо  в  цей  святковий  вечір
тих,  хто  пішов  від  нас  на  небеса,
прийнявши  жах  війни  на  власні  плечі,
кого    обійме    мати  лиш  у  снах...

Хай  темні  сили  у  безодні  згинуть!
Ми  віримо  у  світле  майбуття.
За  ВОЇНІВ!  За  мирну  Україну!
За  нашу  перемогу!  За  життя!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819492
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 01.01.2019

Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 101

[b][color="#0a8f60"]У  заснеженных  ворот
Петька  с  синей  рожей..
Льда  и  снега  полон  рот,
И    кальсоны  тоже...  

Нам  в  сельклуб  идти  облом...
Не  хватает  духа!!!
Веселимся  за  столом...
Я  и  мой  Петруха!!

Год  Свиньи  не  за  горами
Муж  язвит,  мол,  год-то  твой!!
Звал  бы  нежными  словами,
Так  ведь  нет!!  Зовет    свиньей!!

Отмечали  праздник  в  бане...
Ну,  скажу  я  вам,  масштаб!!
Сорок  лет  соседу  Ване
Потому  здесь  сорок  баб.

Коробок  нашли  под  ёлкой
С  дочкой  начали  гадать,
Кто  подсунул  его  ловко
Батя  или  сволочь-зять!

Посох  Дедушки  Мороза
Пусть  пока  гоняет  птиц!
Ну  а  мы    изучим  позы
С  камасутровских  страниц.

Со  Снегуркой  зажигали
До  утра  в  ночном  кафе...
В  детский  сад  пойдем  едва  ли
Мы  же  в  зюзю  подшофе...

Мы  стояли  в  карауле
Скукотище,  как  в  гробу!
В  прорубь  нА  спор  сиганули
А  попали...  на  губу.

Ночью  мне  опять  не  спится  
Снится    грех,  "слиянье  лун"!  
Кум  за  мной  со  спальни  мчится  
А  в  руках  большой  колун!!  

На  большом  автомобиле  
Где-то  тонн  на  двадцать  пять  
Я  привез  картохи  Миле  
На  три  года  хватит  жрать.  

Потрясающий  мужчина  
Из  соседнего  двора.  
Лучше,  Женьки,,  Константина,  
Мишки,  Васи    и  Петра.[/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819763
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019

Любов Іванова

З НОВИМ РОКОМ!!!

[b][i][color="#42e009"][color="#0b2d7d"]Усі,  як  в  дитинстві  чекають  наближення  свята,
І  мають  доволі  надій,  і  великих  бажань,
Хто  ж  знає,  що  нам,  подарують  оті  поросята?
Хай  був  би  це  приріст  найкращих  людських  сподівань.

Нехай  принесуть  людям    спокій    і  мирні    світанки  ,
У  кожну  родину  -  повагу,  підтримку  й  любов.
А  ще,  щоб  здійснялись  бажання  любі  й  забаганки...
І  справи  від  влади  позамість  солодких  розмов.

Прийдешня  Свиня  має  Жовтою  бути,  як  сонце,
А  ще  -  Земляною,  цей  факт  зрозумілий  для  нас.
Нехай  Новий  рік  в  кожен  дім  і  у  кожне  віконце
Несе  те  безцінне,  що  має  вагу  повсякчас.

А  доля  нехай  всіх  купає  в  здоров"ї    і  щасті,
Врожайні  поля    одягає  ясна  сонцезлоть.
І  днини  прийдуть  у  життя  веселково-квітчасті,
Нехай  береже  нас  усіх  й  Україну  Господь!!

Від  щирого  серця  вітаю  усіх  з  Новим  роком!
Хай  буде  Вам  легко  на  різних  життєвих  стежках.
Долайте  шляхи  заповзятим,  упевненим  кроком
Тримайте  удачу  надійно  і    міцно    в  руках!![/color][/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819567
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 01.01.2019

ТАИСИЯ

Любимое блюдо

(успела    к    обеду)

Посоветуйте,  что  же  мне  делать?    Чтоб    белок    я    имела    в    меню?
Ресторанно    -    высокие    цены    превышают  зарплату  мою.

Я    купила    на    рынке    амура.  Он  по    весу  –  почти  2    кило.
Пусть    смеются    домашние    куры,    я    считаю,  что    мне  повезло.

Я    его    приготовить    умею:    запекаю    и    юшку    варю.
А    потом    я    приятно    «балдею»…За  обед    «ай-лав-ю»    говорю.

И    теперь    я    дружу    с    браконьером,    кстати,  он  до  сих  пор    не    женат.
Аппетит    мой    с    таким    кавалером  -    увеличился    сразу  в  100  крат.

Приглашаю    отведать    амура.  С  удовольствием    вас    накормлю.
А    любовные    стрелы  Амура  –  пусть    присутствуют    в    каждом    меню!

18.  11.  2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814303
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 16.12.2018

Любов Таборовець

У зимовім саду Чураївни

(Фото:  Садиба-музей  Р.Кириченко  "Мамина  вишня"  с.Корещина  на  Полтавщині)

Вже  вечір  надворі…Сонце  стомившись,
За    обрій  багряний  лягає  спочить…
Окутаний    в  чари  сад  Чураївни
В  зимовім  засніженім  царстві  мовчить...
Сріблом  покрились  дубки  корещанські,
де    Рая  маленька  любила  співать.
Згодом  пісенні  мотиви  селянські
Цим  співом  змогли  увесь  світ  здивувать.
Вогником  сяють  всі    вікна    світлиці
Гостей  виглядають  з  далеких  доріг.
В  небі  в  цей  час  спалахнула  зірниця...
Осяяла  рідний  батькі́́вський  поріг.
Вбралась,мов  панна,  калина  врочисто
Пильнує  щодня  кириченківський  двір.
Граційно  вклонившись  червоним  намистом,
Дарує  нащадкам  історії  твір.
Про  нашу    козачку,  пісень  Чураївну,
що  голосом  пісню  знесла  до  небес
Нашу,  вкраїнську,  величну  й  чарівну
Стократну  яка  має  силу  чудес.
Дрімає  в  задумі  «Мамина  вишня»...
Їй  сниться  дитинство  і    рання  весна,
стежка  хрещата  і    біле  намисто,
той  сад,  де  співатиме  пісню  вона.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816067
дата надходження 02.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Валентина Ланевич

Чи то зима холодить груди…

Чи  то  зима  холодить  груди,
Чи  серце  тисне  холодом  війни.
Дороги,  що  ведуть  в  нікуди,
Розбиті  вщент  під  проводом  пітьми.

Пітьма  затуманила  розум,
Втонула  в  закривавленій  сльозі.
І  розливавсь  повільно  бітум,
І  чорнотою  оселявсь  в  душі.

І  піднімав  у  душах  бурю,
І  віри  запалив  вогонь  в  серцях.
Підлив  у  силу  духу  суму,
Щоб  Перемоги,  Миру    зринув  стяг.

10.12.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816967
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Любов Іванова

ПРОШУ, ВСПОМИНАЙ ОБО МНЕ

[b][i][color="#2f04c9"][color="#c90459"]П[/color]-амять  сыграла  со  мной  злую  шутку,
[color="#c90459"]Р[/color]-ежет  по  сердцу  и  рвет  на  куски.
[color="#c90459"]О[/color]-х  бы  вернуться  туда  на  минутку,
[color="#c90459"]Ш[/color]-кольной  любви  своей  видеть  ростки.
[color="#c90459"]У[/color]-лицу  нашу  и  белые  платья

[color="#c90459"]В[/color]-ишни    в  цвету  и  метель  лепестков.
[color="#c90459"]С[/color]-нова  почувствовать  радость  объятья,
[color="#c90459"]П[/color]-ервую  в  жизни  охапку  цветов...
[color="#c90459"]О[/color]-тчий  там  дом...  и  разбитое  сердце,
[color="#c90459"]М[/color]-амин...  за  позднее  время  упрек,
[color="#c90459"]И[/color]-  гром  мелодий  немыслимых  герцев
[color="#c90459"]Н[/color]-очи  без  сна,    губ  и  рук    твоих  шелк.
[color="#c90459"]А[/color]-  вот  теперь  когда  годы...    и  опыт
[color="#c90459"]И[/color]-волга  снова  поет    у  реки,

[color="#c90459"]О[/color]-чи  напротив  и  твой  милый  шепот,
[color="#c90459"]Б[/color]-удто  у  сердца    в  груди  мотыльки.
[color="#c90459"]О[/color]-сень  уже  обнимает  за  плечи,

[color="#c90459"]М[/color]-еньше  оттенков  в  ней,  меньше  огня,
[color="#c90459"]Н[/color]-е  отпускай,  не  забудь  наши  встречи,
[color="#c90459"]Е[/color]-сли  любил  ты  и  вправду  меня...[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816914
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Неповторна мить

Біла  пудра  сипалась  з  небес  на  землю,
Притрусила  вії  сосен  і  ялин.
І  мороз  додав  блискучих  стразів  зерна
У  білясто-сніжне  покривало-твин.

Сплять  під  снігом  втомлені,  пожухлі  трави.
Свіжість  у  повітрі  -  свіжість  почуттів.
Обіймає  кашеміром  день  ласкаво,
Бо  любові  янгол  прилетів  зі  снів.

Сонце  зазирає  крізь  завіси  сніжні,
Ми  пірнаєм  разом  в  музику  зими.
Ласк  мереживо  -  і  щедра  ллється  ніжність,
І  шепочуть  губи...неповторна  мить.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817783
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Циганова Наталія

шалые паруса

Ах,  пока  не  довязан  ни  май,  ни  сачок  -  
и  по-детски  ладошками  поймано  утро  
по  дороге  от  век  до  пылающих  щёк.  
Сон  в  руке  и  роса  в  перламутре  -  
в  аккуратную  смятку.  Тропинки  изгиб  
совершенен  обрывом.  И  помнится  морю,  
что  глаза  даже  малых  надежд  велики  -  
много  больше,  чем  полные  горя.  
Надышавшись  сиренью,  сорвётся  на  бриз  
перепетое  эхо  -  грустить,  наблюдая,  
как  крапивница  гибнет  под  облаком  брызг.  
А  на  платье,  распущенном  в  талии,  
васильковое  поле  цветёт  невпопад  
и  надежду  под  листьями  смятыми  прячет.  
И  на  первой  странице  приколот  фрегат  
под  одной  из  засушенных  бабочек.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815275
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 16.12.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Ти не журись

Рука  дощу  старанно  креслить  день  ескізом,
Втрачає  сніг  грудневий  білизну.
І  водомузика  звучить  в  гулкій  репризі,
Думок  потік  снується  в  шумний  нурт.

Хоч  не  буває  все  в  житті  людей  гладенько,  
І  негаразди  крутяться  в  душі.
Цей  дощ  гуде,  ятрить,  мов  резонатор-дека,
Впадать  у  відчай,  друже,  не  спіши.

Ти  не  журись,  бо  злива  смутку  ненадовго.
Ще  глянець  сонця  в  небі  заблищить.  
І  рідний  хтось  знайдеться,  втішить  теплим  словом,
Відчуєш  силу  і  надійний  щит.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817290
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Валентина Ланевич

Ти - моє кохання

Ти  -  моє  кохання  в  сніжній  заметілі,
Замітають  кроки  зимні  все  вітри.
Притихлі  дерева  стоять  занімілі,
Милий,  у  розлуці  серце  не  ятри.

Відгукнись  словами,  що  зігріють  душу,
Студеницю  в  тілі  замінять  теплом.
Не  клянусь  я  Богу,  що  любити  мушу,
Щоб  вберіг  в  дорозі,  низько  б’ю  чолом.

Бо  в  Господа  волі  дарувати  долю,
Надію  на  щастя  в  ночі  з  чорноти.
Щоб  не  було  більше  без  просвіти-болю
Та  вели  до  мене  знов  твої  сліди.

15.12.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817686
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 16.12.2018

Валентина Ланевич

Срібний хрестик до губ прикладаю

Срібний  хрестик  до  губ  прикладаю
І  молю  у  Всевишнього  долі.
Щоб  спинив  супостата  в  тім  краю,
Де  в  окопах  земля  в  димнім  полі.

Щоб  вберіг  від  осколка  снаряда,
Чи  від  кулі,  яка  очманіла.
Щоби  діти  діждалися  тата,
Щоб  у  спокої  ночі  зустріла.

Щоби  Схід  не  хрестився  вогнями,
Де  удосвіта  запахи  крові.
Я  молюсь,  не  будуйте  ви  храми,
В  душах  майте  ви  храм  і  у  слові.

Засівайте  добром  ниви  правди,
Хай  любов’ю  в  серцях  проростає.
Не  пізнаєте  милості  в  кривді,
Вона  розум  безсонням  карає.  

18.09.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807054
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 02.11.2018

Виктория - Р

Моей души удушье

[b][color="#5900ff"]Моей  души  удушье

Поникли  как  то  плечи,
И  грусть  в  глазах  видна.
Заполнить  душу  нечем,
Вдруг  стала  холодна...

И  нет  былой  отваги,
Исчезло  мастерство...
Пробелы  на  бумаге,
И  больше  ничего.

Сплошное  равнодушье,
Надежды  не  осталось...
Моей  души  удушье,
Всему  виной  усталость.
23  09  2018  г  
Виктория  Р  [/color][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808227
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 02.11.2018

Іванюк Ірина

На стрілках мого міста - листопад…

На  стрілках  мого  міста  -  листопад...
На  власному  годиннику  -  час-повінь,
ідей,  зізнань...  Щодень  -  безмовна  сповідь.
Врожай  щедрот!...  А  поруч  -  снігопад...

Щоразу    інший  і  такий  жаданий,
у  відблисках  своєї  чистоти...
Час  уповільнює  ритмічні  гами...
Дванадцять  раз.  А  потім,  знов,-  лети!

Жвавішає  на  стрілках  часу  повінь...
Понад  вертепом  днів  встає  зоря.
Ще  спочива  під  пледом  мирне  поле...
На  циферблаті  серця  -  спів-весна!

01.11.2018р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812274
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018

Наталі Рибальська

Ноябрь – не повод погрустить!

Ноябрь  –  не  повод  погрустить!
Мы  сказку  вместе  с  ним  напишем.
И  будут  в  городе  афиши
Звать  всех  театр  наш  посетить.

И  в  сказке  ты  найдешь  себя  –  
Свои  проблемы  и  надежды…
Остаться  ты  не  сможешь  прежним  –  
Отпустишь  призрак  бытия,

Придумаешь  себя  …  с  начала.
Таким,  каким  и  хочешь  быть.
И  сможешь  парус  свой  раскрыть,
Чтоб  в  белой  лодке  от  причала

Легко  отчалить  в  новый  путь  
По  венам  рек  в  морские  дали.
Тебя  такого  и  не  знали.
Прошу,  о  письмах  не  забудь.

Хоть  в  пару  строк,  нам  интересно  –  
Ноябрь  готов  писать  ответ.
...  А  я  –  придумаю  сонет
И  стану  личностью  известной!

Тут  главное  –  не  загордиться…

Желаю  сказкам  вашим  сбыться!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812151
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 02.11.2018

Н-А-Д-І-Я

Врятуй мене від дум осінніх

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sE7gHKcnaxQ
[/youtube]

Врятуй  мене  від  дум  осінніх,
Від  цих  недоспаних  ночей,
Потоку  сліз,  нерозуміння
Цих  непростих  твоїх  речей.

Не  погаси  промінчик  світла,
Цей  не  зруйнуй  дороговказ.
Ковток  осіннього  повітря
Врятує   все  це   на  цей  раз.

Врятуй  від  вітру  в  непогоду,
Коли  дощі  січуть  в  лице,
І  зупини  душі  погорду,
Поки  не  знищили  ми  все.

Одним  лиш  поглядом,  чи  словом,
Поки  не  пізно,  ще  є  час.
І  хай  засяє  зірка  знову...
Допоки  ми  є...  врятуй  нас...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812264
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Бо листопад прийшов

Ранкового  туману  повний  келих
П*ють  вулиці,  будинки  і  дерева.
Меланж  скидає  в  місті  осінь  з  кленів,
Тріпоче  вправно  осокора  гребінь.

Малюнком  із  відтінками  гризайлю
Спадає  знову  листя  раритетне,
І  вітерець  летить  самітник-зайда,
І  дощ  наповнює  осінній  тендер.

Бо  листопад  прийшов  до  нас  у  гості.
Розпалюєм  камін...вже  вогник  красний,
Ми  тет-а-тет,  і  ллється  тихий  говір,
Від  слів  любові  тепло  нам  і  ясно.

(Красний  -  у  значенні-приємний)  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812155
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 02.11.2018

Циганова Наталія

площадь

Могло  быть  так:

обычный  узкий  день,
а  птицы  всё  же  втиснулись.  И  длинно
над  площадью  летели.  Кляча  мимо
нас,  праздных,  шла,  выцокивая  тень.
По  струнам  плавал  новый  музыкант,
но  маяком  горел  мангал  и  полдень.
Лень  так  уютно/мило  старомодна,
что  жалко  птиц.

А  может  даже  так:

вот  мы,  среди  таких  же  работяг,
косились  на  разделанную  лошадь.
Гудели  мухи  и  стихала  площадь
до  горькоты.  Был  сладковат  сквозняк,
и  день  был  перемазан  в  суету,
и  птицы  всё  летели  и  летели.

Но:

был  базар.
И  вечный  понедельник.
И  нами  торговали  по  пучку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810295
дата надходження 17.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Циганова Наталія

груши

Падая,  мир  -  зажмурься  на  всякий  случай  -  
сладкий  дюшес  расплещет  компотной  гущей
и  -  поскользнётся..
Крепок  язык  могучий  -  
значит,  закрой  и  уши,
будто  бы  спишь  и  даже  набат  -  певуч  и  
в  вёдрах  -  по  дню,  и  каждый  -  душе  созвучен,
мир  -  устаканен  недругом  самым  лучшим...

...может,  закроем  груши?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805560
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 31.10.2018

Н-А-Д-І-Я

Миттєва слабкість лиш душі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6ttidNlEMiA[/youtube]
А  я  візьму  і  все  зроблю  інакше:
Холодну  осінь  в  літо  поверну.
Осінній  лист  -  на  золото  удачі,
І  з  головою  в  неї  я  пірну.

Я  -  сильна  і  ніколи  не  заплачу,
Відкину  всі  образливі  слова.
Хай  буде  зараз  так,  а  не  інакше,
Осінній  день,  як  літній  теж  бува.

Слова  душі  придумаю  для  втіхи,
Не  будь  вразливою,  моя  душа!
І  злива  слів,  неначе  завірюха,
Нехай  тебе  в  житті  ще  потіша.

Хай  річка  забуття  потиху  плине,
Осінні  хай  наповнять  ще  дощі.
А  спогади,  якщо  колись  й  нахлинуть,
То  це  -  миттєва  слабкість  лиш  душі..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811926
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Відочка Вансель

Не чекай мене навіть

Не  чекай  мене  навіть,
Не  мішай  мою  пам'ять
Із  майбутнім,  ні  треба.  
Мені  вистачить  неба.  

Не  цілуй  мене  в  вІршах.  
Я  насправді  найгірша.  
Настрій  зранку  холодний.  
Плаче  вітер  голодний.  

Я  не  буду  писати.  
Час  тебе  забувати
І  без  зустрічі...  Віриш?  
Ти  себе  сам  ще  дуриш.  

Все  пройшло...  Посміхаюсь.  
Я  тому  причащаюсь,  
Що  і  з  Богом  спілкуюсь.  
Молитвами  лікуюсь....  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811987
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Малиновская Марина

< Если я тебе нужна, то ты меня найдёшь! >

Если  я  тебе  запала  в  Душу,  ты  меня  найдёшь!
Если,  вдруг,  мы  потеряемся  из  жизни  вида...
По  желаньям  Сердца,  как  по  компасу,  ко  мне  придёшь,
Мои  знаки  для  тебя,  как  Солнца  свет,  разлиты...

Если  я  тебе  нужна,  то  ты  меня  найдёшь!
Если  ты  во  мне  почувствовал,  узнал  родную  Душу!...
Путешествуя  из  жизни  в  жизнь,  ко  мне  опять  придёшь,
Преодолевая  стойко  ветер,  холода  и  стужу...

Если  я  в  твоей  Душе,  то  ты  меня  не  потеряешь!
Сердце  приведёт  тебя  ко  мне,  в  который  раз...
В  глубине  своей  -  ответы  все  давно  ты  знаешь...
Остаётся  написать  наш  вдохновляющий  рассказ!...


/  29.09.2018  /

(c)  Марина  Малиновская

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811148
дата надходження 24.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Валентина Ланевич

Вишивала долю

Вишивала  долю  красними  нитками,
Хрестом  хрестувала  стібок  за  стібками.
Із  душі  та  серця  пісня  вечорами
Лилась  про  калину,  що  між  споришами.

Що  стоїть  край  стежки,  що  в  долину  в’ється,
Що  тікає  стрімко,  чи  ж  назад  вернеться?
Забігла  в  діброву,  там  пугач  сміється,
Затремтіли  руки,  в  скронях  жилка  б’ється.

Крапля  крові  з  пальця  багрянить  тканину,
Чи  то  я  для  себе  не  ту  маю  днину?
Що  в  рушник  на  щастя,  неначе,  в  провину
Вплету  я  назавжди  крові  ще  краплину.

30.09.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808395
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 31.10.2018

Н-А-Д-І-Я

Я так боюся слів, які мовчать…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CMu9UzDMF_8[/youtube]

Я  так  боюся  слів,  які  мовчать.
Не  знаю,  що  в  душі  своїй  ховаєш.
Не  краще  їх  тобі  мені  сказать?
Ти,  певно,  лиш  один  все  добре  знаєш.

Нехай  вони  не  ті,  яких  чекала,
Нехай  у  них  вже  буде  інший  зміст.
До  цього  дуже  довго  я  звикала.
Та  все  ж  сказати  треба  мати  хист.

Не  бійся  їх,  вони  ж  у  серці  грілись
І  час  такий,    що  маєш  прокричать.
А  час  іде...  Невже  і  застарілись?
А,  може,  хтось  втомився  їх  чекать.

Слова,  буває,  вилетять  птахами,
Дістануть  душі  до  самого  дна.
Як  боляче  чекати  їх  роками,
І  може  впасти  їм  тоді  ціна.

Як  слів  багато  різнокольорових,
Вони  не  мають  серця,  ні  душі.
А  як  життя  змінити  все  ж  готові,
Якщо  ж  вони,  звичайно,  не  чужі.

Тож  не  тримайте  слів  своїх  в  ярмі..
Відкрийте  їм  свої  залізні  грати.
І  станете  щасливими  й  самі:
Не  буде  вже  тоді  когось  втрачати...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811991
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Не нагадуй

Не  нагадуй  мені  про  себе,
Бо  валізи  осінь  готує.
Заблокую  споминів  сервер,
Все  минуле  сховаю  в  тубу.

Не  нагадуй  мені  про  себе,
Зона  серця  вже  недосяжна.
Не  для  мене  моделінг-вебка,
На  замках  важкі  саквояжі.

Не  нагадуй  мені  про  себе.
Посилання  навіщо  скинув?
Вже  осіннє  хмариться  небо,
А  я  досі...чайкою  скиглю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811795
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Наталі Рибальська

Золотая шальная грива

Золотая  шальная  грива                  
Растрепалась  листвой  на  ветру
Осень    резвой  гнедой  кобылой
Пронеслась  по  земле  по  утру.

Раздавала  охапки  света,  
И  еще  золотую  пыль…
Вдохновение  всем  поэтам,
Неба  синего  много  миль.

Спелость  яблок,  мечты  с  цветами,
Детский  смех  и  холодный  дождь.
Обещала  являться  снами…
Знаю  я,  что  не  все  сбылось  –  

Скоро  белой  тончайшей  пудрой
Снега  будет  мой  двор  укрыт.
И  увижу  я  ранним  утром
Легкий  след  золотых  копыт.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812024
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 31.10.2018

Наталі Рибальська

Листопад. Цвіте троянда

Листопад.  Цвіте  троянда  –  
Запізнилася  на  літо.
Біля  неї  спить  лаванда,
А  троянда  тільки  квітне.

Голі  липи,  голі  клени,
Облетіла  поруч  слива.
І  трава  вже  не  зелена.
І  іде  холодна  злива.

А  троянда  розквітає,
Бо  закохана  у  вітер
На  пелюстки  сніг  сідає,
Як  сріблястий  білий  бісер.

Вітер  виє-завиває,  
Розриває    сірі  хмари.
А  троянда  все  чекає,
І  шепоче  «я  кохаю».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811904
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Наталі Рибальська

Листопад. Цвіте троянда

Листопад.  Цвіте  троянда  –  
Запізнилася  на  літо.
Біля  неї  спить  лаванда,
А  троянда  тільки  квітне.

Голі  липи,  голі  клени,
Облетіла  поруч  слива.
І  трава  вже  не  зелена.
І  іде  холодна  злива.

А  троянда  розквітає,
Бо  закохана  у  вітер
На  пелюстки  сніг  сідає,
Як  сріблястий  білий  бісер.

Вітер  виє-завиває,  
Розриває    сірі  хмари.
А  троянда  все  чекає,
І  шепоче  «я  кохаю».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811904
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Лілея1

ОСТАННЯ КОЛЕКЦІЯ ЖОВТНЯ…

[i][b]Тут,    у  чистому  глянці  не  збуджених  рухом  калюж,
Геть  збігаючих  хмар  понасмикані  клаптики  вати.
І  завмерлий  від  мінус  по  цельсію  охровий  плющ,
І  стрімкий  водопад  його  зелені  з  припічку  хати.

І  палітра  блакитна      й    холодний-холодний  бетон,
Його  контурів  кимось    розмиті  у  водах  ефекти.
Час  від  часу,    злітаючий  голуба    в  просторі  дрон,
Що  шукає  най-най,  найпрекрасніші  жовтня  об’єкти.  

Ця  богемність  колекцій  природи    мені  до  душі,
І  вібруюючі    кола    й  води  нетривке  завмирання.
Не  руйнуйте  картин,  я  прошу  вас,  жовтневі  дощі,-
Це  моє    неприборкано-щире  сьогодні  бажання.
[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811868
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Лілея1

ОСТАННЯ КОЛЕКЦІЯ ЖОВТНЯ…

[i][b]Тут,    у  чистому  глянці  не  збуджених  рухом  калюж,
Геть  збігаючих  хмар  понасмикані  клаптики  вати.
І  завмерлий  від  мінус  по  цельсію  охровий  плющ,
І  стрімкий  водопад  його  зелені  з  припічку  хати.

І  палітра  блакитна      й    холодний-холодний  бетон,
Його  контурів  кимось    розмиті  у  водах  ефекти.
Час  від  часу,    злітаючий  голуба    в  просторі  дрон,
Що  шукає  най-най,  найпрекрасніші  жовтня  об’єкти.  

Ця  богемність  колекцій  природи    мені  до  душі,
І  вібруюючі    кола    й  води  нетривке  завмирання.
Не  руйнуйте  картин,  я  прошу  вас,  жовтневі  дощі,-
Це  моє    неприборкано-щире  сьогодні  бажання.
[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811868
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Світлана Моренець

Осінній блюз

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9zQIGPCMJ5s[/youtube]
[b][i][color="#000080"]Тьмяніють  барви,  злото  менше  сяє.
Пташина  мокне.  Холодно  кущу.
Це  Осінь  гасне.  Осінь  вже  згасає
у  зливі  падолисту  і  дощу.

А  Жовтень-красень  від  кохання  сохне,
вітрів  благає,  щоб  тримали  "плюс".
Від  їх  поривів  Осінь  тихо  охне,
зронивши  листя  в  ностальгійний  блюз.

Невже  старіє?  Царський  шарм  зникає.
Пік  пройдено  -  повернення  не  жди.
Зі  смутком  Осінь  Жовтня  відпускає,
під  шепіт  листя:  "Відлюбила...  Йди..."[/color][/i][/b]

30.10.2018  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811890
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Надія Башинська

МОЇ СЛОВА

Сказать  хочу  тобі  найкращі  я  слова.
Відчути  зможеш  їх,  ти  їх  знайдеш  сама.
Мелодія  дощу  приходить  з  веснами.
Як  краплі  дощові  й  слова  є  перлами.

Мої  слова  в  травах  розсиплються.
А  як  збереш  ти  їх  -  вони  засвітяться.
Веселка  сяє  в  них,  прозора  і  ясна.
У  барвах  весняних  шукай  мої  слова.

Мелодія  душі  і  світла,  і  проста.
І  сонячним  теплом  наповнена  вона.
А  як  торкнешся  струн...  Ой,  як  же  забринить!
Співає  в  тих  душа,  хто  вміє  так  любить.

Мої  слова  в  квітах  розсиплються.
А  як  помітиш  їх  -  вони  засвітяться.
Веселка  сяє  в  них,  прозора  і  ясна.
У  літа  кольорах  цвітуть  мої  слова.

Сказать  хочу  тобі  найкращі  я  слова.
Відчути  зможеш  їх,  ти  їх  знайдеш  сама.
Про  них  ти  запитай  у  неба  просині.
Бо  квітнуть  же  вони  і  в  барвах  осені.

Мої  слова  між  віт  розсиплються.
А  як  збереш  ти  їх  -  вони  засвітяться.
Веселка  сяє  в  них,  прозора  і  ясна.
У  барвах  осені  знайдеш  мої  слова.

Мереживо  тонке  -    зимових  днів  дива.
І  в  чистоті  зими  живуть  мої  слова.
А  дотик  рук  моїх  зігріє  в  холоди.
Словами-перлами  цвітуть  зими  сніги.

Мої  слова  в  снігах  розсиплються.
А  як  торкнешся  їх  -  вони  засвітяться.
Веселка  сяє  в  них,  прозора  і  ясна.
І  в  кольорах  снігів  квітують  ці  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811820
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 30.10.2018

Лілея1

ПАМ'ЯТНА ХВИЛЯ…

[b][i]Ви  знаєте,  як пам'ятною  хвилею
Іще  рука  торкається  плеча,
І  як  "курли"  десяте  рветься  з  вирію
Й  кислить  тривог  нестигла  алича.

І  як  коліс  монети  спішно  котяться 
По  чорнім-чорнім  плетиві  доріг.
О,  як до  вас,   звернути  мені хочеться,
Проплакавшись  дощами  на  поріг.

В  момент,   коли    втікаючі  пейзажі
Фільмує  погляд  втомлений  з  авто.
На  кінострічках,   клена  камуфляжі
Й блакить  туманна  вашого  пальто.[/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811352
дата надходження 26.10.2018
дата закладки 29.10.2018

Лілея1

ПАМ'ЯТНА ХВИЛЯ…

[b][i]Ви  знаєте,  як пам'ятною  хвилею
Іще  рука  торкається  плеча,
І  як  "курли"  десяте  рветься  з  вирію
Й  кислить  тривог  нестигла  алича.

І  як  коліс  монети  спішно  котяться 
По  чорнім-чорнім  плетиві  доріг.
О,  як до  вас,   звернути  мені хочеться,
Проплакавшись  дощами  на  поріг.

В  момент,   коли    втікаючі  пейзажі
Фільмує  погляд  втомлений  з  авто.
На  кінострічках,   клена  камуфляжі
Й блакить  туманна  вашого  пальто.[/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811352
дата надходження 26.10.2018
дата закладки 29.10.2018

Лілея1

ЦЕ ПРОСТО ДРІБКА ЩАСТЯ Й НАСОЛОДИ…

[b][i]Візитки  жовтня  з сірою  каймою,
Зважнілим  листом  б'ються  об паркан.
Так  добре  йти,   збиваючи    ногою, 
Лежачих  долі  сотню  ікебан

Узрівши,   як   хмаринок  дві  овечки
Забіг  долають  в  синіх  небесах,  
Як  сотих дум  гойдається  вервечка  
На  доленьки  щасливих  терезах.  

І,  як  блакитно-сиві небозводи
Підносить  сонця  в  золоті  кільце.
Це  просто  дрібка щастя  й   насолоди,
Це  просто  осінь...  осінь...  от  і  все..[/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810042
дата надходження 15.10.2018
дата закладки 29.10.2018

Олена Жежук

Тремти, душе

Тремти,  душе,  багрянцем  полонена,
Бо  час  прийшов  на  роздуми  й  слова.
Спустилась  осінь  тихо  на  рамена,
Так  злотоцвітно…  Та  чому  ж  сльоза

Скотилася,  мов  той  багдадський  злодій?
Не  прохана,  не  прощена,  одна.
І  сивий  сум  сховавсь  в  очах  на  споді,
Мов  безталання  долі  спив  до  дна.

Тремти,  душе!  Краса  оця  не  вічна,
В  такім  тремтінні  Бог  тебе  творив,
І  Слово  дав  гаряче  і  величне,
Щоб  у  сльозі  не  згас  людський  порив.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811643
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тебе не покину

Плаче  зажурене  небо,                                    
Осінь  у  нас  за  вікном.
Суму  у  серці  не  треба,
Пташка  махнула  крилом.

Десь  полетіла  у  вирій,
Разом  із  нею  любов.
Колір  змінила  на  сірий,
Весною  вернеться  знов.

Осінь  всміхнулася  радо,
Личко  умила  дощем.
Тихо  сумують  левади,
Серцю  доноситься  щем.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю.

Навіть  якщо  хуртовина,
Буде  мести  і  мести.
Знай,  що  кохана,  єдина,
Пише  для  тебе  листи.

А  поштарем  буде  вітер,
Швидкий  такий  і  меткий.
Теплі  і  щирі  привіти
І  серед  них  буде  мій...

Може  зустріну  весною,
Схилиться  верби  гілля.
Будемо  поруч  з  тобою,
Буду  щасливою  я...

Зустріч  я  буду  чекати,
Весну  стрічати  з  теплом.
Буду  тебе  лиш  кохати,
Лине  мій  спів  над  Дніпром.

Тільки  тебе  не  покину,
Вірність  тобі  збережу.
Хочу  щоб  знав  щохвилинно,
Як  я  коханий  люблю...

Нам  не  страшні  будуть  грози,
Літо  подарить  тепло.
Роси  впадуть,  наче  сльози,
Пташка  розпрямить  крило...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810479
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Н-А-Д-І-Я

А як же ти посмів мене забути? ( 1500-й вірш)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wUl-GL8NpxU[/youtube]

А  як  же  ти  посмів    мене  забути,
За  щастям  швидко,  зачинивши  двері?
Не  можу  я  це  й  досі  ще  збагнути.
Не  знала  я  тоді  твоїх  критерій.

Можливо,  ростом  зовсім    не  вдалася,
Не  пахли  коси  м"ятою  -  любистком?
Свої  недоліки  знаходить  намагалась,
З  люстерка  глянуло  лице  із  смутком..

Не  захотів  розглянуть  до  пуття,
Що  щастя    доля  щедро  дарувала.
Вона  лиш  раз  дає,  таке  життя,
Чи  пробу  цю  на  міцність  влаштувала?

І  знов  думки,  як  відгоріле  листя.
І  літо  вже  позаду,  не  вернеш.
І  всі  думки  в  одне  лише  сплелися.
Вони  уперті,  їх  не  проженеш..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811177
дата надходження 24.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Н-А-Д-І-Я

Падає осінній лист

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LkZjC54O2Bo[/youtube]

В  руках  тримаю  лист  осінній.
Замерз,  від  холоду  тремтить.
Мені  здалось  це  -   Птаха  Синя,
Махне  крилом  і  полетить.

Чомусь  не  хочу  відпускати,
Тремтить,  а  віє  так  теплом.
Мені  так  хочеться   узнати:
Чому  злетів  з  одним  крилом?

Нащо  упав  мені  у  руку,
Відчув  на  відстані  тепло?
Щось  шепотів,  але  ні  звуку
Відчути  серце  не  змогло..

Десь  пролетіла  пташок  зграйка,
Він  подививсь  чомусь  їм  вслід.
А  серед  них   -  біленька  чайка,
Мабуть,  відбилась  від  своїх.

В  твоїх  очах  майнула  заздрість:
З  одним  крилом  не  полетиш  ...
Та  в  тебе  є  маленька  радість:
В  моїй  руці   ти  ще  лежиш...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811517
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Валентина Ланевич

Край дороги кущ калини

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

"Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий",  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
"Не  віддай,  кохай",  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Валентина Ланевич

Край дороги кущ калини

Край  дороги  кущ  калини  росою  умився,
А  на  нього  з  зір  високих  потік  світла  лився.
З  зір  високих  та  з  місяця,  що  горів  у  небі,
Обіцявся  прихилити  при  першій  потребі.

Та  в  душі  його  холодній  пустка  гостювала,
Лиш  красу  із  грон  червоних  вона  випивала.
В’яло  листячко  зелене,  осінь  билась  в  груди
І  здавалося  калині  -  напилась  отрути.

"Не  віддай  мене  нікому:  чуєш,  любий,  милий",  -
Шепотіла  через  сльози,  погляд  занімілий.
"Не  віддай,  кохай",  -  молила,  до  землі  вклякала,
Зірвавсь  вітер,  хмарка  сиза  місяця  сховала.

22.10.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810895
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Любов Вишневецька

Осень кружевная…

Тают  изумруды...
Солнце  сыплет  охру.
Осени  причуды...
Мила  суматоха.

Радуга  упала
Россыпью  на  листья...
Краски  расплескала...
-  Мир  цветной  до  выси!

Все  благоухает...
У  судьбы  художник  -
Осень  кружевная!..
-  Только...  часто  дождик...

Что  ж  на  сердце  хмуро?!
Грусть  цветет  букетом...
Вышивки...  ажуры...
-  Пока  милый  где-то!..

Жди  судьба  подарки,
Коль  родной  приедет...
-  Зелень  вспыхнет  ярко!
Захлестнут  беседы...

Под  волшебной  кистью
Сменит  грусть  окраску.
-  Счастье...  словно  листья,
превратит  мир  в  сказку...

                                               16.09.2018  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806843
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 28.10.2018

Любов Вишневецька

Для тебя

Я  такой  счастливой
Раньше  не  была...
-  Для  тебя,  мой  милый,
Главные  слова!

Для  тебя  рассветы...
Солнца  первый  луч.
Сказки  и  сонеты...
И  от  сердца  ключ.

-  Что  бы  ни  случилось,
Поделюсь  теплом!..
Видно,  чья-то  милость
В  счастье  неземном.

Пусть  дожди...  Пусть  с  градом!..
Иль  стеною  снег...
-  Лишь  бы  только  рядом
Слышала  твой  смех...

Лишь  бы  только  рядом
Чувствовала  взгляд!..
Ты  моя  отрада!..
Ты  мой  райский  сад!

Мне  нельзя  разлуку...
-  Бога  я  молю...
Чтоб  с  тобой...  за  руку...
Жизнь  прошла  свою.

Я  такой  счастливой
Раньше  не  была...

                                                 5.10.2018  г.

Фото  из  инета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808979
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Ніна-Марія

ВИШИВАНКА В ПАРИЖІ

Іду  я  гордо  по  Парижу,
У  вишиваночці  своїй.
Тут  Лувр  і  вежа  -  дивовижні!
Немов  із  казки  давніх  мрій.

Старий  Нотр-Дам  в  погожу  днину
Завмер  у  величі  своїй.
Тут  помолюсь  за  Україну.
Вона  болить  душі  моїй.

Монмартр...  Люблю  ним  поблукати,
Де  зібраний  митців  бомонд.
Художники  тут,  музиканти,
І  для  душі  відкритий  фронт.

Ось  погляди  ловлю  привітні,
Що  стрілами  летять  в  мій  бік.
Мадам,  ви  з  України,  звідти?..
Почула  я  неподалік.

І  враз  стає  все  зрозумілим...
Сльозинка  в  мене  на  очах.
Візитну  картку  України
Несу  я  на  своїх  плечах.

Та  де  б  по  світу  не  ходила,
А  лиш  ступаю  за  поріг,
Якась  додому  кличе  сила,
Де  вишиванка  -  оберіг!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811634
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Наталі Калиновська

ОРЕЛ

                     ОРЕЛ  

Підбитий  він,  нема  вже  сил…  
Та  ще  не  склав  покірно  крил…  
І  гордий  блиск  в  очах  горить,  
Свобода  ще  і  він  летить…  

Не  охолов  у  серці  жар,  
Орел  ще  серед  буйних  хмар…  
Ще  гострий  зір  його  зіниць…  
Та  знає:  падатиме  ниць.  

В  думках  прощається  з  життям…  
Але  довкола  тут  і  там  
Юнь  з  розпростертими  крильми…  
Це  неба  знак:  безсмертні  ми…  

м.  ЛЬВІВ,  Наталія  КАЛИНОВСЬКА.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811638
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Олена Жежук

Ночі осіннії

                                   [i]Ночі  осіннії,  ночі  безсоннії,
                                   Звуки  незв'язні  і  погляди  томнії  ...
                                                                               Олекса  Удайко[/i]

Ночі  осіннії,  щемом  сповитії.
Душу  бентежите  гронами  стиглими.
Гронами-зорями  –  думи  неситії,
Днів  моїх  сонячних  –  звуки  нестихлії.

Ночі  –  думок  моїх  листя  обпалене  –
Так  спаленіло,  полинно  і  жадібно
Квітні  літа  горобиною  вабите:
У  позолоті  стою  нерозгадана.

Ревно,  відрадливо  вами  натішуся  -  
Ночі  шаленії  шепоту  спраглого.
Терпкістю  ягоди  в  серці  залишуся  
Окоронована  сяєвом  справжнього.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810007
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 28.10.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2018

Любов Іванова

СМОТРИ, КАК КРАСКИ ОСЕНИ ИГРАЮТ

[b][i][color="#b09107"][color="#b00a07"]С[/color]олнышко  раньше  уходит  за  лес
[color="#b00a07"]М[/color]ир  незаметно  стал  миром  чудес
[color="#b00a07"]О[/color]хрой  окрасился    парк,  лес  и  сад
[color="#b00a07"]Т[/color]ьма  по  долинам  бредет  наугад.
[color="#b00a07"]Р[/color]ечка  ласкает  свои  берега
[color="#b00a07"]И[/color]  отражает  в  воде  облака.

[color="#b00a07"]К[/color]аждая  ивушка  смотрится  в  гладь
[color="#b00a07"]А[/color]х,  как  невестой  ей  хочется  стать..
[color="#b00a07"]К[/color]  клену  хотелось  бы  ей  перейти

[color="#b00a07"]К[/color]то  же    закрыл  ей  дороги-пути?
[color="#b00a07"]Р[/color]ечка  не  хочет  ее  отпустить
[color="#b00a07"]А[/color]  ведь  как  речке  без  ивушки  жить!
[color="#b00a07"]С[/color]олнце  бросает  косые  лучи
[color="#b00a07"]К[/color]ак-то  они  уж  и  не  горячи...
[color="#b00a07"]И[/color]вушка  ветками  жмется  к  реке

[color="#b00a07"]О[/color]ттиск  прохлады  на  каждом  листке.
[color="#b00a07"]С[/color]телется  лугом  молочный  туман
[color="#b00a07"]Е[/color]й-же,  мираж  или  самообман.
[color="#b00a07"]Н[/color]ебо  теряет  немного  свой  цвет
[color="#b00a07"]И[/color]  кроет  сад  щедро  лиственный  плед.

[color="#b00a07"]И[/color]збы  не  прячутся  в  зелень  кустов
[color="#b00a07"]Г[/color]ляньте,  какое  обилье  цветов!!
[color="#b00a07"]Р[/color]озы  и  астры  и  бум  хризантем
[color="#b00a07"]А[/color]нгелы  создали  этот  Эдем.
[color="#b00a07"]Ю[/color]г  примет  вскоре  в  объятие  птиц
[color="#b00a07"]Т[/color]олько  не  счесть    этой  сказки  страниц.[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809589
дата надходження 10.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Любов Іванова

ЗВУКИ В ПАРКЕ ГОРОДСКОМ

[b][i][color="#0928b0"][color="#de1b5f"]З[/color]абыл  ли  ты  юности  нашей  свидания    
[color="#de1b5f"]В[/color]  вечернем,  уютном  саду  под  луной.    
[color="#de1b5f"]У[/color]лыбки,  объятия,  радость,  признания,    
[color="#de1b5f"]К[/color]огда  ты,  любимый,  был  рядом  со  мной.    
[color="#de1b5f"]И[/color]  звезды  на  небе  мигали  нам  ласково,  
 
[color="#de1b5f"]В[/color]округ  никого...  только  чувства  и...  вальс.  
 
[color="#de1b5f"]П[/color]од  музыку  эту  кружились  мы  радостно,  
[color="#de1b5f"]А[/color]  месяц    смотрел  на  танцующих  нас.  
[color="#de1b5f"]Р[/color]астаяло  время  в  совместном  желании,    
[color="#de1b5f"]К[/color]ружила  нас  в  танце  царица  любовь.    
[color="#de1b5f"]Е[/color]ще  и  не  думалось  о  расставании,  
 
[color="#de1b5f"]Г[/color]орели  глаза  словно  угли  костров.    
[color="#de1b5f"]О[/color]т  счастья  стучали  сердца  в  исступлении,  
[color="#de1b5f"]Р[/color]азбиться  готовы  и  вылететь  прочь.  
[color="#de1b5f"]О[/color]т  памяти  этой  я  в  оцепенении...    
[color="#de1b5f"]Д[/color]е-факто,  но  вырвать  из  сердца  невмочь.  
[color="#de1b5f"]С[/color]коль  лет  пролетело  и  в  прошлое  кануло,    
[color="#de1b5f"]К[/color]редиты  оплачены  сердцем  сполна...    
[color="#de1b5f"]О[/color]днако,  при  мыслях,  что  жить  надо  заново    
[color="#de1b5f"]М[/color]елодия  прошлого  снова  слышна...[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810092
дата надходження 15.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Люби мене

Люби  мене  щоліта,  мов  веселку,
Яка  містком  з  усмішкою  стрічає.
Єдиному  тобі  віддам  я  серце,
Наповню  радістю  і  щастям  чашу.

Люби  мене,  мов  осінь  кольорову,  
Я  подарую  почуттів  палітру,
Лише  тебе  зігрію  теплим  словом,
Божественна  звучатиме  нам  ліра.

Люби  мене,  мов  перший  сніг  узимку,
Що  очищає  душі  від  печалі.
Неначе  у  нічному  небі  зірка,
Сплітатиму  із  ніжності  вуалі.

Люби  мене,  мов  первоцвіт  весною,
Кохай  в  промінні  сонця  до  нестями,
Бо  тільки  в  парі,  як  в  ковчезі  Ноя,
Любові  збережемо  вічність  храму.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809859
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 28.10.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2018

Ніна-Марія

КВІТКА ПОЛОНИНИ

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSGf-vk9hriTEgJn-egm9zMvPpMJCui7Vayr6RKvTIlgKbGcePP[/img]

Карпатський  краю,  Квітко  Полонини,
Хмелію  від  твоєї  я  краси!
Доносить  вітер  десь  із  верховини,
Трембіти  неймовірні  голоси.

Зависли  пеленою  у  долинах
Й  клубочаться  тумани  поміж  гір.
Яскраві  миті  в  серці  й  на  світлинах
Вчаровуюсь,неначе  ювелір.

В  підніжжі  гір  стрімкі  потоки-ріки
В  своїх  обіймах  ніжать  валуни.
Завмерли  в  диві  цім  стрункі  смереки,
Щоб  слухать  вічну  музику  весни.

Ось  Шипіт,  водоспад,  летить  в  екстримі.
Нікому  не  спинити  його  шал.
Немов  пірнаю  в  казку  цю  незримо,
Й  летить  за  нею  і  моя  душа.

Настояне  цілюще  різнотрав'я
Вбираю  й  причащаюсь  досхочу.
Милуюся  меланжем  різнобарв"я...
До  тебе,  Квітко,  я  ще  прилечу!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807587
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 28.10.2018

Наташа Марос

НЕМА…

Перша  ніч  після  втрати,  яка  ж  ти  нестерпно-пекельна...
І  чому  так  тривожить  минуле,  зриває  пласти,
Перетворює  в  сіре  оте,  що  любила,  пастельне,
Де  була  не  сама,  ще  живі  всі  і  ще  жива  ти...

І  лишень  дика  пам'ять  все  рвала  і  все  ворушила,
Плач  і  розпач  тулила  в  гарячий  до  болю  печворк,
Все  складала,  складала,  але  і  до  ранку  не  зшила
У  єдиний  малюнок,  малюнок  єдиний...  на  двох...

Щось  і  ранок  сьогодні...  це  ж  треба...  і  той  забарився,
Хоч  боялася  вперше  побачити  сонце...  сама...
І  за  ніч  прохолодну...  мені  геть  ніхто  не  приснився,
Було  темно  і  страшно,  немає...  немає...  нема...

                           -                          -                        -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811603
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Наташа Марос

РУБИНОВО…

Недовольна  я  стихами  прошлыми  -
Скудное  словесное  меню...
Жалко  будет,  если  я  об  осени,
Позолоте,  уходящей  просини,
Больше  ничего  не  сочиню...

Холодеет  воздух,  за  туманами,
Словно  в  тёплой  шали  пуховой,
Листья,  пожелтевшие  заранее,
Плачут  окровавленными  ранами  -
Я  по  ним  спешу  к  себе  домой...

Зажжена  кудрявою  рябиною,
Сада  красно-жёлтая  листва...
Если  на  закате  всё  рубиново,
Мечен  лес  горелой  половиною,
Значит,  холод  там  уже  бывал...

                 -                  -                  -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809944
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Леонід Луговий

Коли в нічному небі догорить…

Коли  в  нічному  небі  догорить
Моя  зоря,  промчавши  небосхилом,
Подумаю  в  свою  останню  мить  -
Вона  із  тих,  що  все-таки,  світили.

Не  спіймана  у  ями  чорних  дір,
В  висотах  не  відшукуючи  слави,
Іде  моя  -  одна  з  найменших  зір  -
Між  інших,  іменитих  і  яскравих.

Хай  правди  відстояти  я  не  вмів
І  хижий  світ  змінити  був  не  в  силах,
Але  коли  кипів  у  мені  гнів,
Вона  гарячим  полум'ям  горіла.

Байдужістю  несе  від  мертвих  тіл
З  давно  уже  погаслими  вогнями,
А  в  розсипі  палаючих  світил
Моя  орбіту  креслила  за  вами.

Коли  смішні  малята  в  перший  раз
На  ніжки  піднімалися  несміло,
Хвилюючись,  дивилася  на  вас
Моя  зоря,  і  променем  світила.

Хай  кажуть:  -  Не  з  важливих  ти  світил,  -
Холодні  зорі,  мертві  і  не  зрячі.
Але  палаючи  з  останніх  сил,
Моя  зоря  іде  в  сім'ї  гарячих.

І  навіть  коли  час  мою  свічу
Погасить  в  мерехтливому  світанні,
Я  в  небі  метеором  пролечу,
Яскраво  догоряючи  востаннє.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808660
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Валентина Ланевич

Втопилася на все в очах

Втопилася  на  все  в  очах,  в  любові,
До  серця  горнеться  твій  голос  повсякчас.
Вривається  в  години  вечорові,
Терпкий  зриває  із  душі  зажури  пласт.

І  почуття,  піднесенням  у  простір,
Пливуть  назустріч  осені,  де  дні  з  вітрів.
Випадок  долі    -  вибір  був  на  осліп,
Коли  мене  ти  по  житті  в  той  час  зустрів.

Серце  забилось  раптом,  як  шалене,
І  до  твого  тягнуло  провід  навісний.  
Щось  відбулось  спонтанно-навіжене,
Для  інших  невловиме,    ти  -  жаданий,  мій.

05.10.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809007
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 28.10.2018

ТАИСИЯ

Смайлик

В  поэзии  краткость    меня  привлекает.
Упрямые  мысли  порой  отвлекают.
Но  буду  стремиться  –  признаюсь  я  честно:
Чтоб  мыслям    простор  был,  а    слову  -  чтоб  тесно.

Примером  для  краткости  служит  мне  смайлик.
Ведь  этот  ответственный  маленький  карлик  –
Прекрасно  эмоции  он    выражает.
Куда  сунуть  носик  свой  –  соображает.

Короткие  строчки  должны    содержать
Всё  то,  что  хранила  –  поэта  тетрадь.
Чтоб    те,  кто  не    лезет    за    словом    в    карман,
Нашли    в    них    и    повесть,  и    целый    роман!

А  если    веселье  -  то  чтоб  через  край!
И  смайлик  на  помощь  придёт  –  так  и  знай!

27.  09.  2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808356
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 28.10.2018

Надія Башинська

ЖОРЖИНИ КВІТНУТЬ У САДУ…

Жоржини  квітнуть  у  саду
і  чорнобривці  заяснілись.
Скажи  чому?  Скажи  чому?
Чому  з  тобою  ми  зустрілись?

         Вже  журавлі  у  теплий  край
         на  крилах  літечко  відносять.
         Уже  примовк  осінній  сад...
         пелюстки  розсипає  в  росах.

Листок  кленовий  впав  до  ніг
там,  де  принишкла  горобина.
Знов  закружляє  білий  сніг,
тому  й  тривожиться  калина.

         Вже  журавлі  у  теплий  край
         на  крилах  літечко  відносять.
         Уже  примовк  осінній  сад...
         пелюстки  розсипає  в  росах.

Жоржини  квітнуть  у  саду
і  чорнобривці  заяснілись.
Бо,  видно,  знають  всі  вони,
чому  з  тобою  ми  зустрілись...

         Вже  журавлі  у  теплий  край
         на  крилах  літечко  відносять.
         А  у  душі  моїй  розмай...  
         хоч  ходить  поряд  щедра  осінь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811622
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Хризантем чудодійне марево

Хризантем  кучеряві  зачіски
Тріпотіли  від  подиху  осені.
І  душі  потаємні  закутки
Укривалися  млосними  росами.

Хризантем  чудодійне  марево
Чарувало  білястою  свіжістю.
Ця  осіння  розкішна  магія
ЇЇ  серця  торкнулась  із  ніжністю.

Як  давно  дарував  хризантеми!
Знов  душа  тріпотіла  замріяно,
Квіти  білі  -  краса  діадемна.
Затремтіла  сльозинка  між  віями.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809083
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Світлана Моренець

Малюнок бабиного літа

Вже  павутинки  бабиного  літа
в  полон  піймали  радість  і  печаль.
Органзою  легкою  оповита
на  сході  сонця  туманіє  даль,
мов  сни  переглядає  легкотілі,
сховавшись  в  нерозвіяних  димах...
Жар-птиця-Осінь  в  двір  мій  прилетіла,
розмалювала  пурпуром  сума́х*.
Веселкою  всміхнулося  подвір'я,
засяяв  кущ  -  очей  не  відвести,
немов  птахи,  порозпускавши  пір'я,
на  сонці  гріють  крила  і  хвости.
Чарує  Осінь,  мов  казкова  фея,
художниця  декору,  майстер  див.
Витягує  із  скринь  такі  трофеї,
щоб  кожен    вразив,  душу  розбудив.
Та,  збуривши  емоції,  навшпиньки,
тихцем  піде  красуня...
Жаль...  Як  жаль!
І  тиснуть  горло  срібні  павутинки,
в  клубок  з'єднавши  радість  і  печаль.

*сума́х    -  декоративна  рослина.

Світлина  автора.  Сумах.

23.10.2018  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811051
дата надходження 23.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Іванюк Ірина

По золотому…

По  золотому...
Ще  кроків  два,-
здолаємо  всесильну  втому...

А  ранок  нам...
нарешті  світ
увесь  розв"яже...

І  снігопад,
з  думками  в  такт,
понесе,  ляже...

На  душу-дзвін,
мов  передзвін,-
щоб  не  байдуже...

Почуєш  ти,
загорнеш  ти...
у  себе,  друже!

20.10.2018р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810879
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 28.10.2018

Валентина Ланевич

Я - вільна!

Я  -  вільна!  Спокій,  пустка,  ніч,
Голосить  вітер  за  вікном.
І  в  темряві  не  видно  свіч,
Дощ  грається  із  мокрим  склом.

Як  котик,  шкрябає  по  нім,
Щоби  на  ніч  пустили  в  дім.
Напевно,  холодно?  А,  втім,
То  стане  другом  хай  моїм.

Кватирку  навстіж,  дощик,  гов!
Чекаю  в  гості!  Кава,  чай?
Ой,  що  я?  Він  уже  прийшов!
Лице  умив,  як  зазвичай.

А  ще  сказав,  що  вибачай,
Я  не  терплю  жіночих  сліз.
Принишк  якось,  всміхнувсь:  "Бувай,
Бо  я  піду  у  верболіз.

Не  злись  і  не  лякайсь  життя,
Не  знають  крайнощів  серця,
Як  впав,    -  з  нового  аркуша,
Піднявшись,  йдеш,  хоч  й  навмання".

04.10.18  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808768
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018

Янош Бусел

Клен ти мій безлистий.

                                                                 Із  С.  Єсєніна.
                                                                                 Переклад.

Клен  ти  мій  безлистий  -  чом  зігнув  ти  спину,
Голий,  віти  -  в  шпари,  став  у  хуртовину?

Може  що  почув  ти?  Мо  щось  зір  лоскоче?
А  чи  за  село  ти  в  сніг  пройтися  хочеш?

І,  мов  сторож  п’яний,  вийшов  на  дорогу,
Потонув  в  заметі,  приморозив  ногу.

Та  я  й  сам,  мій  друже,  на  ногах  не  встою,
Все  гребусь  від  друзів  з  випивки  крутої.

Там  вербу  зустрів  я,  тут  сосну  помітив,
Їм  пісні  горланив  в  снігопад  про  літо.

Сам  собі  здавався  я  таким  же  кленом,
Тільки  не  зимовим,  а  зовсім  зеленим.

І,  здурівши  зовсім  на  якусь  хвилину,
Цілував  берізку,  мов  чужу  дружину.

                                           Оригинал.

                                     Клён  ты  мой  опавший.

Клён  ты  мой  опавший,  клён  заледенелый!
Что  стоишь  склонившись  под  метелью  белой?

Или  что  увидел?  Или  что  услышал?
Словно  за  деревню  погулять  ты  вышел.

И,  как  пьяный  сторож,  выйдя  на  дорогу,
Утонул  в  сугробе,  приморозил  ногу.

Ах,  и  сам  я  нынче  чтой-то  стал  не  стойкий,
Не  дойду  до  дома  с  дружеской  попойки.

Там  вон  встретил  вербу,  там  сосну  приметил,
Распевал  им  песни  под  метель  о  лете.

Сам  себе  казался  я  таким  же  клёном,
Только  не  опавшим,  а  вовсю  зелёным.

И  утратив  скромность,  одуревши  в  доску,
Как  жену  чужую,  обнимал  берёзку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808855
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Хоч осінь

Мозаїка  осіння  мерехтить  в  очах,
І  кожен  лист,  мов  поцілунок  жовтня,
А  сонце  розпустило  золотистий  чал,
І  час  все  перемелює,  мов  жорна.

Життя  іде,  не  відцвітає  восени,
Збагачує  його  прекрасне  поруч.
І  зв*язує  нас  вдвох  незрима  оку  нить,
Тепло  дарує  рідний  серцю  погляд.

Мозаїка  осіння  мерехтить  в  очах,
Несказані  слова  на  волю  рвуться.
І  разом  ми  в  полоні  неповторних  чар,
Хоч  осінь,  а  квітує  щастя  рута.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808866
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018

Ганна Верес

У ранки сиві осінь заблукала

Осіння  нічка  зорями  розквітла,
Коли  зустрітись  мали  ти  і  я…
Стояла  ніч,  німа  й  незвично  світла…
То  місяць  посміхався  звідтіля.

У  ранки  сиві  осінь  заблукала.
Вони  ж  пили  росу  з  її  долонь.
Вітри  крилаті  бавились  квітками,
Поки  знов  ніч  усе  взяла  в  полон.
25.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808872
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018

rutzt

А на небі дев’ятому…

А  на  небі  дев’ятому,
за  сузір’ям  Стрільця,
Не  морочаться  датами,
не  чекають  кінця,
не  вклоняються  вигоді,
янгол  дує  в  сурму…
Я  буваю  там.  Іноді.
Хочеш,  тебе  візьму?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808862
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018

росава

* * *

Неділя  для  нас-
той  же  будень.Можливо,
трохи  коротший.

*  *  *  
Збирав  рецепти
(стільки  років!),  для  дочки
і  не  знайшлося.

*  *  *  
Відходять  люди...
Сумують  Чайки,  Готар,
Могилки,Фальчі...

*  *  *  
Вже  інша  стежка
веде  до  школи.Внучку
по  ній  стрічаю.


*  *  *  
А,  мабуть  ,живим  
найдорожча  стежина  -
стежка  пам,яті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808341
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 04.10.2018

ТАИСИЯ

Осенний стресс

Как  избавиться    от    стресса  –  теперь    знаю  чётко.
Эту    сложную    проблему  –  не  спасает    водка.
Так    устроен    организм    -  мигом    реагирует.
Закипает    в    жилах    кровь    -    всё    тебя  нервирует.

Изучила    я    проблему  –  сложная    наука.
Медицина    доказала    -  в  стрессе    съели    Кука.
От    избытка    гневных    чувств    -  скачет  и  давление.
Ты    в    критический    момент    -    сделай    упражнение.

Поднимаешь    кверху    руки    и    вдыхаешь    глубоко…
А    потом    разбей    посуду,    вазу  –  в  стиле  рококо…
Но…помогут    и    объятья,    если    женщина    вошла  –
Ведь    она    в  нарядном    платье  –  на  свидание    пришла…

19.  09.  2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807164
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 04.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Осіння Муза

Бар*єрів  восени  не  має  ватра,
Осіння  серцевина  легко  загорілась.
Багряний  жовтень  піднімає  важіль,
Розкішні  листяні  ворушить  знову  вілли.

Безпеку  гарантує  ця  пожежа,
Перо  гаптує  слово  Музи,  ніби  жаром.
Летять,  летять  іскринки  рим  від  жезла,
Новий  барвистий  стиль  із  колоритом  жанрів.

Осіння  Муза  інколи  примхлива,
Як  наче  хтось  лихий  стає  на  перешкоді.
Чи  квола,  ніби  в*яле  листя  липи,
А  чи  пароль  забула  в  поетичнім  коді.

Бува  осіння  Муза  особлива,
Дає  піднесення  душі,  живе  натхнення,
Бо  Бог  окриленій  дарує  силу.
Поезії,  щоб  вогник  не  згасав  із  неба.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808610
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Ганна Верес

Життя люблю

Життя  свого  так  хочеться  картину
Творити  в  найтепліших  кольорах,
Природи  я  і  космосу  дитина
Й  стою  у  долі  на  семи  вітрах,
Де  кожен  з  них  то  рве  мене,  то  ніжить,
А  чи  лама-стьобає  без  жалю,
То  спекою  карає,  то  засніжить,
Та  я  життя  своє  завжди  люблю.  
30.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808641
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Ганна Верес

Життя люблю

Життя  свого  так  хочеться  картину
Творити  в  найтепліших  кольорах,
Природи  я  і  космосу  дитина
Й  стою  у  долі  на  семи  вітрах,
Де  кожен  з  них  то  рве  мене,  то  ніжить,
А  чи  лама-стьобає  без  жалю,
То  спекою  карає,  то  засніжить,
Та  я  життя  своє  завжди  люблю.  
30.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808641
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 90

[b][i][color="#107364"]В  небе  яркая  звезда,
Не  мне  светит,  не  беда..
Когда  милка  скалкой  била..
Сотня  свечек  засветила.

Забродили  щи  у  Гали,
Пока  с  кумом  трали-вали...
Это  ж  сколько  они  дней
Не  хлебали  этих  щей?

Парни  девок  запрягали,
Не  одну,  кто  сколько  смог.
А  Степан  уздечку  Гале
Прицепил  промежду  ног.

Если  б  я  была  моложе
Вытворяла  б  кренделя!!
И  за  ночь  брала    дороже,
Не  как  раньше  три  рубля.

Милку  замуж  выдавали,
В  сорок  восемь  полных  лет.
Пили,  пели  и  плясали.
А  жених  -  столетний  дед.

Мне  в  салат  упала  муха
И  не  где  нибудь  -  в  кафе.
Бить  бармена  мало  духа
Я    был  сильно  подшофе...

Чача  крепкой  оказалась,
Зря  я  пил  на  посошок.
А  супруга  нализалась,
Еле-еле  уволок.

Захотелось  старику
Не  скорбеть,  не  вешаться!
Разогнать  печаль-тоску
С  девками  потешиться!

Я  не  сею,  не  пашу,
Как  и  мои  отроки!
Был  бы  клоун,  или  шут,
Я  ж  элита  все  таки!!!

Баня  медленно  горела
Уж  поди  девятый  час.
С  Агрофеной  Ваньку  грела
Как  ни  как  -  мороз  сейчас.

Алименты  получила,
Так  не  деньги,  а  фигня!
Пятерым  сынам  дебила
Хватит  ровно  на  три  дня[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808275
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 02.10.2018

Nino27

В полі там де літечко

[b][i][color="#07662f"]Підпадьомкав    перепел    в    полі    там    де    літечко
хлібами    колоситься,  маками    цвіте,
Де    своїм    проміннячком,  росяні    перлиночки
визбирує    зраночку    сонце    золоте.
Там,  де    в    душу    проситься    жайворонка    пісенька
ніжністю    торкається    закутків    душі,
Вітерець    розчісує    колосисті    чубчики
в    полі    там    де    літечко...час,  на    жаль,  спішить.[/color][/i][/b]  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795293
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 02.10.2018

Надія Башинська

ЦІЛУЄ СОНЦЕ ПРОМІНЦІ…

Цілує  сонце  промінці  і  їх  на  землю  посилає.
Золотить  рибенят  в  ріці...  про  всіх  на  світі  воно  дбає.

Грибочкам  росту  додає  і  зайченяточку  малому.
Зозульці  голосок  кує  і  соловеєчку  малому.

Веселі  сонця  промінці  горять  на  ягідках  калини.
Розсипались  по  всій  землі  ці  ясні  сонячні  перлини.

Цілує  сонце  промінці  і  їх  на  землю  посилає,
Купає  діток  у  ріці...  на  личках  усмішками  сяє.

О  сонце!  Сонечко  ясне!  Твої  ласкаві  променята
Тепло  дарують  і  мені,  матусю  люблять  мою  й  тата.

Ти  з  неба,  зірочко  ясна,  у  моє  дивишся  віконце.
А  я  любов  свою  з  землі  теж  посилаю  тобі,  сонце!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807529
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 02.10.2018

Лілея1

РАДІСТЬ ТОЇ ОСЕНІ…

[b][i]А  пам’ятаєш  радість  тої  осені,
Що  нуртувала  річкою  в   мені,
Як  бірюза  небес  збігали   босими
По  жовтій,  ще  неораній  стерні.

Як  яблук-вітамінки   гучно  гупали
У  кучері  рудих,  осінніх  трав,
Як  вітер,  ледь  пройшовшись  садом   буцами,
Нас  холодом  за  плечі  обіймав.

І,   як  багряним  полум’ям  антонівка,
На  фоні  затуманених  заграв
Вмить  зайнялась  рум'янцем,  наче   Боженька,
Цю  осінь  і  її  поцілував.


Як  витинанки  листя  клались стосами
Й  дивились  неба  вічне  аніме.
О,  як  же  мало  зараз  в  мене  осені
І  не  хвата,  як  дихання,  тебе[/i].[/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806280
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 02.10.2018

Валентина Ланевич

Ой, кружляє шуляк в небі

Ой,  кружляє  шуляк  в  небі,
Зирить  хижим,  темним  оком.
На  озері  пливе  лебідь
Із  лебідкою,  щоб  в  побік.

Хвилька  хвильку  здоганяє,
Чисту  воду  пінить  мимо.
Лебідь  шию  вигинає,
До  голівки  тулить  спину.

І  лебідка  білокрила
Тілом  горнеться  до  нього.
То  кохання  дужа  сила
Не  збороти  ввік  якого.

Буде  нести  в  тихім  сплеску
Озеро  його  об  берег.
Разом  стрінуть  небезпеку,
Як  життєвий  на  те  жереб.

02.10.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808639
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Валентина Ланевич

На стіні годинник: цок

У  вечірній  прохолоді  
На  стіні  годинник:  цок.
Тиша  нишпорить  в  комоді,  
Заповзає  у  куток.

А  на  вулиці  ні  звуку,
Чи  живе  зморив  все  сон?
Простягаю  в  простір  руку,
Причаївся  десь  там  клон.

Хтось,  хто  схожий  теж  на  мене,
Хто  у  домі  сам  один.
Хто  чекає,  сокровенне  ж
Забирає  часу  плин.

Біль,  печаль,  розруху,  щастя,
Сльози  радості  й  порив.
Що  в  душі  горить  причастям,
Що  на  вічність  Бог  створив.

Що  любов’ю  речуть  люди,
Що  в  серцях  несе  добро.
Щоб  прийняти  ніж  у  груди,
Тільки  б  скинути  ярмо.

Бо  не  сила  вже  терпіти  
Ницість,  з  проявами  зла.
У  любові  просто  жити,
В  мирі  спала,  щоб  земля.

01.10.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808517
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 02.10.2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2018

Іванюк Ірина

Та́к тільки Вересень любити Жінку вмів

Та́к  тільки  Вересень  любити  Жінку  вмів,
даруючи  себе,  як  стиглу  Вічність...
В  міждощових  антрактах  душу  сонцем  грів,
за  плечі  обіймав  опалим  листом...

Він  зодягав  її  у  золото  дібров,
та  загортав  в  осінній  плащ  зачудування...
Була,  як  Осінь,  вічна  їх  любов,-
мовчанням  найщирішого  зізнання.

27.09.2018р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808008
дата надходження 27.09.2018
дата закладки 02.10.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Живий куточок

Втечу  від  сірості  із  кам*яного  міста
В  осінній  ліс,  що  кличе  шумом  знову,
І  вільний  дух  його  -  життя  наповнить  змістом,
Я  ж  кожної  рослини  знаю  мову.

Мені  відомі  змалку  лісові  стежини.
Кремезний  дуб  знімає  капелюха,
Від  вітру  шепіт  листя,  ніби  пісня  лине,
Лежить  у  травах  росянистий  люрекс.

Погладжу  лагідно  кору  ялин  і  сосен,
Вклонюсь  осині,  липі  і  калині,
До  себе  ніжно  пригорну  я  мудру  осінь  
І  ліс  -  живий  куточок  України.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808113
дата надходження 28.09.2018
дата закладки 02.10.2018

Наташа Марос

ЧУДАК…

Красивая  осень,  нужная  -
Зима  далеко  пока...
И  я  с  дождевыми  лужами
Справляюсь  сама...  Легка
И  эта  прозрачность  синяя,
Где  яркий  осенний  лист
Закружится  с  первым  инеем
Так  сказочно...  Пианист
Играет  опять  нескучную
На  улице  -  просто  так...
Я  молча  стою  и  слушаю...
Понравился  мне...  Чудак...

               -              -              -

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808543
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018

Капелька

Опять взглянул на облака

Опять  взглянул  на  облака,
В  них  вдохновения  река.
Чудесны,  сказочны  всегда.
Они  не  лёд  и  не  вода.

Легко,  торжественно  летят
То  в  разнобой,  то  в  дружный  ряд.
То  задают  опять  вопрос,
Чтоб  мысленно  чуть-чуть  подрос.

Познай  природу  облаков,
Их  жизнь  ,  рожденье.  Где  их  кров?
Зачем  несутся  в  вышине?
"Не  босиком"  и  по  траве.

Есть  круглые  ,  квадратные,
То  просто  очень  странные.
Ступеньками,  полосками,
Какими  то  отмостками.

Красивыми  букетами,
Рекламными  буклетами.
То  словно  пух  и  поролон.
То  ваты  будто  бы  вагон.

Таинственны,  загадочны.
Из  дальних  сказок  радостных.
Всегда  ко  всем  приветливы.
Хоть  верьте,  хоть  не  верьте  вы...

Опять  взглянул  на  облака,
В  тетрадь  легла  ещё  строка
И  словно  мир  слегка  затих,
Из  строчек  вдруг  родился  стих.

                               Июль  2018

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799798
дата надходження 18.07.2018
дата закладки 25.09.2018

majra

Квіточка

Зламало  вітром  квіточку  мою,
Оту,  найкращу,  що  в  вікно  дивилась!..
Вона  пишалась  в  літньому  раю,
Тепер  в  журбі  самотньо  похилилась.

Що  ж,  вже  минуло  літечко  моє,
Безжальний  час  в  саду  господарює.
Букет  у  вазі  -  все  що  в  мене  є,
За  нездійсненним  серденько  сумує.

Усе  було  на  довгому  віку,
Та  маю  завжди  у  душі  надію.
Зберу  насіння  спіле  в  квітнику,  
І  навесні  нову  посію  мрію.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807827
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018

Валентина Ланевич

Блідне місяць на світання

Блідне  місяць  на  світання,
На  траву  туман  спада.
На  посту  в  хлопців  снідання,
Огірки  два  і  вода.

Та  лежить  огірок,
А  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок
І  до  смерті  лиш  крок.

Піднялась  пилюка  з  балки,
Гул  мотора  нароста.
В  цифверблаті  тремтять  стрілки
Та  тверда  в  бійців  рука.

І  лежить  огірок,
І  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок
І  до  смерті  лиш  крок.

Пробивається  крізь  гілку,
Перший  промінь  навісний.
Вверх  підкинуто  копійку,
Щоб,  як  постріл,  навскрізний.

І  лежить  огірок,
І  на  взводі  курок.
Час  летить  до  зірок,
А  до  смерті  лиш  крок.

17.08.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803499
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 25.09.2018

ТАИСИЯ

Близнецы*

Их  жизнь    снова    в    темпе    и    всё  на    подъём.
Быть  может  с  годами    сменить    ипподром?
Но    резвые  кони  –  летят    и    летят.
Зов    предков    услышать    они    не  хотят.

В    их    сердце  горячем  –  кипучая    кровь.
Как    можно    иначе    узнать      близнецов?
Надеялась  –  годы  умерят    их    пыл…
Однако    зов    предков    азарт    разбудил!

И    в    бешеном    темпе    галопом    бегут.
Ведь    их  окрыляет    азарт,  а  не  кнут.
Полёты    фантазий    отнюдь    не  унять.
Любые    барьеры    намерены    брать!

Когда  ж    близнецы    укротят    свою    спесь?
Не  будем    мешать    им  –  пусть  будет,  как  есть!
Закончат    свой  век  –  по  примеру    отцов  –
Прославив    свой  род    мудрецов-храбрецов…
=================================

*Близнецы  –  по  гороскопу    (21мая  –  21  июня)
Они  -  стремительны,    подвижны,  отличаются  ловкостью
и  быстротой    реакции.

12.  08..  2018.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802887
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 25.09.2018

Lana P.

СПИНИ…

Стань  греблею  мені,  спини  у  руслі.
Я  —  річка,  що  не  має  берегів.
Тримаю  душу  в  нерозкритій  мушлі
З  емоцій  і  перлинних  почуттів.

Спини…  і  одягни  в  обійми  дужі,
Я  пригорнуся  ніжно  до  грудей.
Зима  нас  захищатиме  у  стужі
Від  злого  ока  заздрісних  людей.

У  гармонійному  сплетемось  танці,
І  захлюпочуть  радістю  серця.
Скупаємося  в  сонячному  ранці  —
Те  світло  від  небесного  Творця. 
       25/09/18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807834
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018

Шостацька Людмила

ДОПОМОЖІТЬ!

                                                                                                                                                                                                                       
Допоможіть  любов  знайти!
Десь  загубилась  серед  літа.
Напевно,  що  пішла  в  світи  –
Щаслива,  радісна  й  розквітла.
А  може  хай  іде  собі?
Якщо  їй  добре  –  й  я  щаслива.
Все  ж  приглядаюся  в  юрбі  –
Ще  б  раз  торкнутися  до  дива.
Допоможіть,  допоможіть!
Подайте,  не  проходьте  мимо.
Хто  –  насінинку,  а  хто  –  віть
Й  усмішку  з  добрими  очима.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807840
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018

Ірина Лівобережна

Как птицелов, подходит Осень…

Как  птицелов,  подходит  Осень,
Из  лета  тянет  тетиву,
Что  все  цветы  под  ноги  скосит
На  пожелтевшую  траву…
Час  увяданья  неизбежен.
Сезон  дождей  заменит  зной.
…Когда-то  был  ты  очень  нежным
И  очень  бережным  со  мной.  
В  тебе  была  такая  сила,
Такая  верная  рука,
Что  до  небес  преподносила
Головку  каждого  цветка.
Пускай  невзрачна  повилика,
Пусть  стебель  слаб,
Негордый  вид,
Она  была  равновеликой
Тебе,  спасаясь  от  обид…
Союз  двоих  был  безмятежен,
Покуда  я  была  –  твоя…

Прошла  любовь.  Ты  с  Нею  нежен,
Пустой  сосуд  для  звуков  –  я
Ловлю  чужие  вздохи,  взгляды,
Там  нет  меня,  очерчен  круг
Где  мне  с  тобой  бывать  –  не  надо…
Там  –  территория  подруг  
Завистливых,  амбициозных,
Умеющих  словцом  «отшить».
Неужто  думал  ты  серьезно
С  влюбленной  женщиной  дружить?

Не  стерпится.  Веревкам  виться,
Но  надо  помнить  про  конец.
В  сезон  дождей  приду  напиться
Настойки  горькой  из  сердец
Разбитых  в  ожиданьи  чуда.
Я  неизбежностью  жива.
Свои  полеты  помнить  буду
(Что  мне  завистников  молва?).
Тебе  два  слова,  на  прощанье:
«Потворствуя  –  не  навреди».

Уже  сентябрь  из  лета  тянет
Туманы,  тучи  и  дожди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807791
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018

Світлая (Світлана Пирогова)

Мені б відчути

Ніч  в  чорному  із  ластику  бурнусі,
Бо  дихання  осіннє  прохолодне.
Кружляє  листя  у  невпиннім  русі,
Знайти  думки  не  можуть  тихе  ложе.

Вкарбовані  слова  бентежать  душу,
Це  ж  ти  зумів  їх  перлами  розсипать.
Ледь-ледь  губами  доторкався  вушка,
Теплом  всміхалися  очей  бусинки.

А  ось  тепер  поїхав  ти  у  справах,
Осіння  ніч  обіймами  стискає.
Мені  б  відчути  вранці  запах  кави
І  слухати  слова  твої  ласкаві.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807819
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018

Лина Лу

* * *

Блеск  шелковистых  проклятий
Издали    -  под  ноги  льнет.
Взгляд  обездоленных,  кстати,
Острей.
И  ослепленьем  рискуя,
Ночи  не  спишь  напролет.
Твой  он  -  минуту,  другую,
Но    Грей.

08.08.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802570
дата надходження 09.08.2018
дата закладки 24.09.2018

Н-А-Д-І-Я

Поговори зі мною, осінь…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o9ewSi6PevQ
[/youtube]

Іду  знайомими  стежками.
Чи  сад  все  той  же  і  без  змін?
Так  тішу  все  себе  думками...
Чекать  мене  завжди  він  вмів.

Але  чому  ж  так  серце  б"ється,
Чому  неспокій  у  душі?
Невже  десь  юність  відгукнеться,
Що  притаїлась  тут  в  тиші?

Все  повільніше  уже  кроки,
І  я  не  вірю  вже  очам:
О  як  мене  торкнув  неспокій!
А  сад  так  радо  зустрічав.

Стелив  м"який  із  листя  килим,
Вбрання  новеньке  одягав.
І  був  якийсь,  не  зовсім  звичним,
До  мене  руки  простягав.

Ввібрали  очі  сад  осінній.
Як  до  лиця  багряний  цвіт!
І   я  шукаю  з  нетерпінням
Моєї  молодості  тут  слід..

Тепер  тут  осінь  хазяйнує.
Ти  була  свідком юних    днів.
Чому  ж  це  час  усе  руйнуює?
Як  досконало    все  зумів...

Поговори  зі  мною,  осінь,
Узнать  всю  правду  поможи.
Чому  в  житті  все  так  не  просто.
Шукать  де  молодість,  скажи?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807248
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 24.09.2018

rutzt

На небі, де жонглюють чудесами…

На  небі,  де  жонглюють  чудесами,
Де  кожне  слово  –  справжній  Божий  дар,
Де  янголи  лякають  голосами
Стада  білявих  полохливих  хмар,
Де  таємниці  світу  кожен  знає,
І  цвіт  нектару  кидає  сльозу,
Ніхто  нових  історій  не  складає,
Бо  мають  вміти  щось  і  унизу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807699
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018

Валентина Ланевич

Сонце в хмарах загубилось

Сонце  в  хмарах  загубилось,
Брови  хмурить  день  на  дощ.
З  гілки  яблуко  зірвалось,
А  спіймати  не  вдалось.

Лиш  розкриті  рученята
Розвело  дівча  в  боки.
Від  досади  оченята
Напилися  вмить  роси.

"Не  сумуй,  донечко  люба",  -
З  теплом  мама  пригорта.
"То  не  є  велика  згуба,
Скуштуй  каші  з  гарбуза.

Чуєш,  пахне  як  медово,
Швидше  братика  гукай.
Набирайся  сил  та  знову
В  садку  яблука  лапай".

24.09.18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807720
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018

Елена*

Листок

 Сухой  листок  уносит  ветром.
 Куда,  куда  он  упадёт?!
 Быть  может  станет  он  лишь  пеплом,
 когда  костёр  пересечёт.

 А  может  в  сквере  на  тропинку
 его  уронит  ветерок.
 И  зашуршит  он  под  ботинком.
 Погаснет  будто  огонёк.

 А  может  быть  в  свою  ладошку
 его  поймаю  на  лету
 и,  полюбуясь  им  немножко,
 в  том  радость  сердцу  я  найду.

 Летит  листок  по  воле  ветра.
 Не  знает  он,  где  упадёт.
 Душа  полна  слезою  светлой.
 Ну,  а  меня…  куда  несёт?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807700
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018

Lana P.

ЦІЛУЙ…

Цілуй  стрункі  ніжки,  замріяне  море,
Плечима  відштовхуй  забутий  причал,
Даруй  сонцеблиски  крізь  денце  прозоре
І  хвиль  сокровенність  і  радощів  шал.

Лелій  ніжне  тіло  із  присмаком  солі,
Сповий,  захисти  від  вітрів-забіяк. 
Тримай  на  плаву  під  вітрильником  долі,
Веди  у  мандрівку,  де  світить  маяк.    
             15/09/18

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807622
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018

Ганна Верес

Це не наснилось

Листя  ляга  на  плечі
Дощиком  золотим…
Котиться  день  у  вечір…
Неба  вгорі  сатин…
На  голубому  фоні
Хмарки  уже  без  крил.
Вирвалось,  мов  з  айфону,
Журно-крихке  «курли»,

Й  падало  журавлино
Рясно  на  падолист  .
Два  довжелезних  клини
В  даль    синю  подались.
Й  туга  услід  за  ними,
Очі  засіяв  сум…
Це  мені  не  наснилось  –
В  пам’яті  я  несу.
22.03.2018.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806947
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Лілея1

ЧАС ЗАПЛАКАНИХ ВІКОН…

[u][b]Час квітучих  вишень,  час  серпневих  отав
Відаляється  далі...    все   далі...   і далі ...
А осіння  іржа    та   вінтаж  золота
Налягає  крилом   на  швидкі    магістралі .
 
Тут   конвертики  жовтня  й   побаченя  стуж,
ТУТ   заплакані  вікна  до  схлипів  дощами,
Ах,  пірнути  б  ще  в  літо,  у  спеку   чимдуж,
Як  пірнає   малеча  в  обійми  до   мами.

У  приємний,  ведмежий  уткнутися   плюш,
Чимось  схожий  на  теплі  подушечки  моху,
Лише  ті,  вже  в  люстерка  осінніх   калюж
Все  глядять,  мов  в забуту,  прадавню     епоху.

Їм  так  хочеться, мариться,  прагнеться  ще  ж
На  вселенських  просторах,  рясних  зеленіти.
Посивіла  людино,  ти  також   збагнеш,
Що  в  твоєму  житті  вже  закінчилось літо.[/b][/u]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805935
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Лілея1

МАНТРИ ОСЕНІ…

ЖОВТІЄ  СВІТ,  ЗЕМЛІ  ЗЕЛЕНЕ    ЛОЖЕ.
ТЬМЯНІЄ  ТРАВ  БРУНАТНИХ    ВОЛОКНО,
МОЛЬФАРКА-ОСІНЬ  РАНКАМИ  ВЖЕ  СХОЖЕ,
ДЕСЬ      ПАМОРОЗЗЮ    ДИШЕ  НА  ВІКНО.

ХОЧА,    ЩЕ  СОНЦЯ    СОННА-СОННА  КИЦЯ,
ДЕІНДЕ  ТОПЧЕ      КОВРИКИ  ЗЕМНІ.
ЛУНАЮТЬ    МАНТРИ  -  ЧУЄТЬСЯ    ЖИВИЦЯ
БІЖИТЬ  ДОДОЛУ  З  НЕБА    ПО  СОСНІ.
 
ТАКЕ  БЛАЖЕНСТВО  ОСЕНІ      ПОГОЖЕ,
ТРЯСУТЬ  ПОВІТРЯ  ШУМОМ      ЯВОРИ.  
ПРИСЛУ́ХАЮСЬ    ДО  МУЗИКИ  І,  МОЖЕ,  
ЗМАЙСТРУЮ  МІНІ-ЧОВНИКИ  З  КОРИ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807108
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Лілея1

СТРУН ЧОТИРИ ВЕРТИКАЛІ…

[i][b]Ці  струні  сльози  скрипки  в  сиву  тишу,
Цей  вічний  порух    шумного  смичка,
Квартирний  простір  звуками    колише,
Неначе  плаче  піснею    душа.

В  часи    фейсбуків,  мейлів,    мемів,  ніків,
Безвізу,  жлобства,  в    виборчий  піар,
Скрипаль,  підвівши  втомлені      повіки,
Бере  у  руки      витертий  футляр.

І  світлу-світлу  музику  печалі  
В  той  Вавилон,  де    змішані  слова,
Виводять  струн  чотири  вертикалі,
Поки  глухим,    заможним    буржуа

Десь  музикують  любі      кредитори.
А  наші  бідні  з  боргом      імена  
Тривожить:  до...  ре...    до...  ре...  до...  ре...  до...  ре...
Й  немов  життя  натягнута  струна.[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806887
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Світлана Моренець

Дві пристрасті

[b][i][color="#000080"]У  кожного  свої  є  вподобання
з  того  безмежжя,  що  згубило  лік.
Позбутися  їх  –  марні  намагання,
в  полон  здались  ми  залюбки  й  навік.
Ті  люблять  танці,  спорт,  мистецтва  твори,
а  хто  в  обійми  Бахуса  бреде...
Я  ж  –  у  полоні  чарівниці-Флори.
На  сходинці  за    нею,  Муза  жде,
бо  знає  добре:  я  в  цупких  тенетах
страшної  сили  –  магії  краси.
Мій  сад  для  мене  –  чарівна́  планета
буяння  дивоцвітів  і  яси.

Вражає  диво:  непримітний  корінь,
насіннячко,  а  іноді  й  листок,
враз  розіллються,  як  весняна  повінь,
квітучим  різнобарв'ям  пелюсток
у  ніжність  перших  крокусів,  нарцисів,
тюльпанів,  незабудок  голубінь,
в  помпезність  фараонову  ірисів,
півоній  чи  в  дельфініумів  синь.

Жаринами  полум'яніють  маки,
контрастом  їм  –  гортензії  шапки,
проснулися  від  сонця  портулаки
і  виткали  яскраві  килимки.
В  коронах  гордих  королівських  лілій
заграла  діамантами  роса.
З  дерев,  щоб  ті  від  спеки  не  зімліли,
розвісили  ліани  паруса.

З  верхівки  вишні,  обійнявши  гі́лля,
стовбурчить  вушка  "кручений  панич",
силкується  згадати,  мов  з  похмілля,  –
що  він  робив  на  вишні  цілу  ніч?
Мов  наречена,  вквітчана  веранда
потічками  з  ломиносів  квіток.
Цариці  незрівняннії,  троянди,
ошатно  оповили  закуток...  –

Для  них  раніше  сонця  прокидаюсь,
спішу  в  мій  рай  по  вранішній  росі,
блаженно  в  Божій  розкоші  купаюсь,
виспівуючи  серцем  гімн  красі.
Затамувавши  подих,  –  не  зламати  б!  –
я  вітерцем  над  квітами  лечу
і,  вбравшись  у  п'янливі  аромати,
розчулена,  з  пелюстками  тремчу.

Я  в  цьому  царстві  квітів  –  повелитель...  –
і  в  ролі  землекопа  та  раби.
"Кайфую"  від  краси  як  небожитель  –
і  падаю  від  втоми  чи  журби...

Що  ж  Муза?
                                     Неспроможна  на  образу,
ховається  за  плетивом  гірлянд
і  шле,  всміхнувшись,  думку,  о́браз,  фразу,
що  я  читаю  в  шепоті  троянд.

О  світла  Музо!  Літо  вже  за  гори
несуть  птахи  на  крилах,  за  моря.
Разом  з  теплом  розтануть  чари  Флори,
і  упаду  в  твої  обійми  я,
бо  скучила.
                                     І  ми  не  раз  –  вже  скоро!  –
під  плач  дощів,  під  музику  вітрів,
біля  вогню  в  холодну  сніжну  пору
торкнемось  поетичних  вівтарів.[/color][/i][/b]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807024
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Світлана Моренець

На світанку

[b][i][color="#000080"]Як  дитинно  спить  світ  на  світанку!
Все  завмерло:  і  поле,  і  ліс.
Безгомінну  ідилію  ранку
ледь  порушує  шурхіт  коліс  –
й  знову  тиша.  Світлішає  морок.
Дальній  постріл  –  полюють  качок?
Мов  шампанського  вистрелив  корок,
наполохавши  з  плеса  пташок.
Мить  –  і  сонце,  ще  з-за  небокраю,
ніби  спалахом  прожекторів,
позоло́тить  хмариночок  зграю,
що  згубила  обійми  вітрів
і  зависла  у  сяєві  сонця.
Чи  зібрався  ангеликів  сонм,
що  літали  вночі  повз  віконця
й  стерегли  мирний  спокій  і  сон?

...  Для  душі  –  наче  жест  нагороди,
незабутні  моменти  чудес
ця  феєрія  дійства  природи
з  лазурової  сцени  небес.[/color][/i][/b]

                               12.09.2018  р.

Світлина  автора.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806373
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Тетяна Горобець (MERSEDES)

Золотила осінь…

Золотила  осінь  кісоньки  берізці,
НасипАла  в  кошик  лісові  горішки.
Застеляла  килим  листячком  багровим,
Все  довкола  стало  різнокольоровим.

Кетяги  калини  хиляться  додолу,
Осінь  -  чарівниця  світ  міня  навколо.
Майорять  на  клумбах  айстри  кольорові,
Ще  з  пахучих  квітів  мед  збирають  бджоли...

Ночі  стали  довші,  вже  приносять  холод,
А  малина  пізня,  ще  дарує  солод.
Вітерець  колише  піснею  діброви,
Місяць  зажурився,  щось  нахмурив  брови...

Та  мине  це  диво,  паморозь  все  вкриє,
Поле  і  долини  срібним  снігом  вмиє.
Морозенко  в  гості  до  нас  завітає,
Небо  світлим  блиском,  зорями  засяє...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807344
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Ніна-Марія

Окраєць серпня губиться у літі

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRnrzFPBs2AIG1H2q6N88CYolHU2GMGbjOeEAfIEoAfendRW1MOkw[/img]

Окраєць  серпня  губиться  у  літі.
Вже  чути  шурхіт  осені  легкий.
Палають  айстри  і  жоржини  цвітом,
А  на  душі  чомусь  полин  гіркий.
 
Прощаючись  із  клином  журавлиним,
Рясним  дощем  заплачуть  небеса.
А  я  думками  все  ж  до  тебе  лину...
Хоч  навкруги  поглянь,  яка  краса.
 
У  помаранчі  вбралась  горобина,
Боки  ще  гріють  яблука  в  садах.
Горять  на  сонці  кетяги  калини,
Цілує  вітер  ніжно  їм  вуста.
 
Ледь  золотіють  клени  пелехаті,
Потроху  осінь  фарби  розлива.
Пора  осіння  щедра  і  багата,
Куди  не  глянь  —  то  справжнії  дива!
 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805197
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Nino27

Та боюсь…це вже буду не я

[b][i][color="#8448b5"]Так    ніхто    не    любив...
Я    боюся    такого    кохання.
Якось    Бог    допустив,
Чи    послав    мені    випробування  -
Ти  ж    любове    єдина    моя!

Все    не    просто,    повір  -
Я    водночас    щаслива    й    не    дуже.
Душа  -    загнаний    звір
І    зі    мною    нітрішки    не    дружить,
Вже    не    знаю  -  це    я    чи    не    я.

І    ридає    душа,
Бо    не    вміє    тебе    не    любити.
Заховаю    в    віршах
Всі    тривоги    і    все    пережите
В    Бога    щастя    для    тебе    прошу.

Будь    щасливим!  Пробач,
Що  в    думках    і    у    снах    залишаю.
Час    неначе    палач,
Дні    летять    чи    так    просто  -  минають...
Можна,  в    серці    тебе    залишу?

Якщо    зникну  -  прости,
Буду    вчитись    тебе    не    любити.
Не    руйную    мости,
Хоч    хиткі,  ними    можна    ходити...
Про    одне    лиш    прошу  -  без    образ.

Найсвятішу    любов
Я    навіки    в    душі    заховаю.
І    молюсь,  знов  і    знов
Берегти    тебе,    Бога    благаю...
Ще    зустрінемось...може...не    раз.
           -          -          -          -        -        -
Та    боюсь...це    вже    буду    не    я.

[/color]




[/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805594
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 23.09.2018

Любов Іванова

ЖИТТЯ, ЯК СВІЧА…

[b][i][color="#690f0f"]Життя,  як  свіча...  Відгорить  і  за  обрієм  згасне
Залишивши    слід  у  серцях  і    на    рідній  землі.
І  все,  що  було...  а  було  ж  -  і  сумне...і  прекрасне,
Розтане  як  день  в  невблаганній,  вечірній  імлі.

Життя,  як  свіча,  що  стікає  неквапно  додолу,
Та  світлом  своїм    зореніє  вона  не  дарма.
А  скільки  сердець  ця  свіча  зігріває  довкола
І  поряд  з  людьми  зігрівається  серцем  сама.

Життя,  як  свіча...  Та  не  можна  безслідно  згоріти,
Даруйте  тепло,  бо  не  треба  у  душах  зими...
І  дуже  шкодА,  якщо  хтось  це  тепло  не  помітив,
І  поруч  пройшов,  загорнувшись  у  морок  пітьми.

Життя,  як  свіча...  Хай    горить  якнайдовше  цей  вогник,
Наповнять  життя  невичЕрпної  сили  струмки.
Нехай  поміж  круч  пропливає  життя,  наче  човник.
І  власна  свіча    зореніє  ще  довгі  роки...[color="#690f0f"][/color][/color][/i][/b]