давай я заварю тобі міцної кави,
ми будемо з тобой удвох сидіти на кухні,
вести розмови про глобальні та важливі проблеми типу:
геополітичне становище сучасної України,
хто озвучував кота із Шрека,
як звали собачку із "Чарівника Смарагдового міста"...
все це нам здаватиметься дуже важливим та найголовнішим у світі...
а потім, ми не помітимо, як за вікном вже почне світати,
і в чашці вже буде допита ен-нна кількість кави чи чаю,
буде нестерпно солодко та тихо,
у крані час від часу капатиме капля за каплею холодної води,
і тиша буде руйнувати дистанцію між тобою і мною,
ця непіддільна тиша, це солодке усвідомлення нашого з тобою буття,
я буду ловити на собі твої погляди, такі теплі, такі ніжні,
я буду розкуйовджувати своє волосся, вічно підминати під себе ноги,
терти око відкидаючи раптово нахлинувшу хвилю сну,
та час-від-часу дивитись у вікно, спостерігаючи за вранішнім туманом
та легким подихом вітру...
а ти будеш щось говорити, майже пошепки,
твій голос лунатиме ехом у моїй голові, як кадр з кінофільму..
я буду відчувати неймовірне щастя лише від того, що ти розділяєш
зі мною цей ранок, цю каву, цей день, це життя.
а за вікном все вставатиме сонце,
буде початок нового дня, на вулиці перші люди, перші вранішні пташки.
у нас за плечима - ніч відвертості та безсоння,
а попереду - вічність, щоб заварити ще не одну філіжанку міцної кави.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473954
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 08.02.2014
Кажеш, в тебе біль в душі та холод...
Віриш, теж страждаю я від нього?
Маєш сумніви в собі? - Нічого...
Щирість рим твоїх мені, мов солод!
Знаєш, там, де є шалений біль,
Буде неймовірною душа...
Світлом ллється і теплом з вірша!
І за сумом тим - чарівність хвиль...
Муки ті все ж зникнуть навіки!
Серед моря смутку й розпачу
І щасливого твого плачу
Я знайду осяяні зірки!
ДТХ
29.01.2014
Х.Ч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475676
дата надходження 29.01.2014
дата закладки 29.01.2014
мені так хочеться львівської кави
з самого ранку десь близько дев’ятої
у тому ж кафе де всі мої почуття матово-однакові
тієї ж кави
мені не вистачає далеких тих вулиць
де кожна розповідає щось особливе
де в кожному кутку – таємниці солодко-грайливі
до мене тулиться
там кожна вулиця з запахом кави
і я їх випиваю до дна
мені не треба кримського вина
я б кави
я б випила ковток десь близько дев’ятої
дихала б полегшено відчувала б що дихаю
я буду сидіти в кафе тихо-тихо
у тому ж кафе на тій же вулиці
© (авт. - 2012 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440139
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 26.01.2014