Не хочу помсти,Господи прости
І не під силу ,щось мені змінити.
Але ти бачиш Боже,в нікуди
Іде твоє творіння,де подіти?
Це божевілля,демонський протест?
Тебе мій Боже знову розпинають,
А Ти мовчиш,дав волю їм без меж,
«Не відають,що чинять»,і не знають.
Як на Голгофі ти за нас вмирав,
Ніхто тепер про це не пам’ятає.
Вони шукають на землі свій рай,
Що їхній рай у пеклі,ще не знають.
Не хочу помсти,Господи прости ,
Але очисти землю від безумних,
Як можеш,в їхні душі запали
Хоч каплю жалю до дітей майбутніх.
18.03.2014.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486808
дата надходження 19.03.2014
дата закладки 19.03.2014
Моя ти мово сиротинна!
Ну за які такі гріхи
Тебе плюндрують? Безневинна,
Наругу терпиш вже віки.
Рідкі обранці тебе пестять,
Ще вільно дихаєш в селі -
Чому ж запроданці безчестять?
Чи ти не на своїй землі?
Чом містянин тебе не знає?
Чому соромиться розмов?-
А світ перлиною вважає
Посеред сотень різних мов!
Не боячися кари Неба,
Затюканий дрібний ханжа
Геть відрікається від тебе,
Соромиться, немов бомжа.
На жаль, це масові моменти -
Утрата пам'яті й ума,
Альцгеймера тяжких клієнтів
Не тисяча, не дві, а тьма!
Чому народові цілому
Так важко зберегти своє?
Отямтеся! Без мови - хто ми?
Якого племені ми є?
Із збірки "Душі несмілі первоцвіти"
2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486802
дата надходження 19.03.2014
дата закладки 19.03.2014
Я знала,как состарилась любовь
За два коротких дня и за две ночи.
Как губы искусала свои в кровь.
Как ничего совсем она не хочет.
Я видела,как падал первый снег
На самые зеленые листочки.
Я видела.Здесь сумасшедший век:
Зима,а на деревьях растут почки.
Я видела,как плакал человек,
Когда похоронил свою собаку.
И как просились двое на ночлег,
Чтобы в хлеву родила мать...Заплакать
Иль завопить,что мир несправедлив?
Но если сам Христос родился в хлеве,
И зря одной слезинки не пролил.
То справедлив ли мир на самом деле?
Я видела,как бросили дитя,
Как мама отвернулась,не смотрела.
Как укрывали бережно щенка,
И души покидали молча тело.
Я видела,как вылечили рак,
От насморка простого умирали.
Как говорили:
-Жизнь просто пустяк...
За соломинку многие хватались...
Я видела,как целовали хлеб,
Я видела-его ногой пинали.
Я видела,как зрячий просто слеп...
Я видела,как мертвые орали...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466924
дата надходження 18.12.2013
дата закладки 19.12.2013