Куся: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.11.2013


Lunatic

История безысходности

Она  всегда  безмолвно  говорит,
Передавая  мысли  нежным  взглядом.
Он  слушать  не  умеет  ни  на  миг,
Но  искренне  старается  быть  рядом.

Она  листает  книги  вечерами,
Высматривая  радости  в  строках.
И  просыпаясь  с  первыми  лучами,
Мечтательно  витает  в  облаках.

Он  долго  в  тишине  не  может  быть,
Безмолвные  часы  терзают  разум.
Старается  шутя  преподносить,
Свои  всегда  обдуманные  фразы.

Она  жить  совершенно  не  спешит,
Пытаясь  насладиться  каждым  днём.
Но  изредка  душа  её  кричит,
Ещё  ей  нравятся  прогулки  под  дождём.

Он  часто  думает  о  пройденном  пути,
Падениях  и  взлётах,  что  случались,
Но,  что,  возможно,  будет  впереди,
Способен  оценить  лишь  только  малость.

Она  по  долгу  застывает  у  окна,
Угадывая  жизнь  идущих  мимо.
Их  судьбы  примеряя  на  себя,
Глаза  закрыв  от  боли  нестерпимой.

Он  никогда  не  понимал  стихов,
Мечты  всегда  разменивал  на  цели.
Стирает  память  даже  радость  снов,
Как  только  подымается  с  постели.

Им  никогда  не  суждено  быть  вместе
Их  имена  Мечтательность  и  Реализм.

2013.  
(Літературний  альманах  "Сила  почуттів".  2015)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462207
дата надходження 22.11.2013
дата закладки 22.11.2013


Лунная соната

Обман

Ты  знаешь…Я  ведь  чувствую  обман.
Такой  ненужный,  мелочный,  жестокий.
В  него  я  попадаю,  как  в  капкан,
Ступив  на  эту  почву  ненароком.

Обман  по  мелочам,  как  летний  пух,
 Летит  мимо  ушей,  роняя  фразу.
Я  чувствую  его  на  вкус,  на  слух.
И  ощущаю  телом  как-то  сразу.

Он  вовсе  и  не  нужен.  Просто  ты
Запутался  в  его  сетях  колючих.
Обманом  не  заполнить  пустоты.
Он  не  спасёт,  а  лишь  любить  отучит.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459453
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 09.11.2013


Георгій Федорович

Лист весні

Напишу  тобі  на  згадку
Я  великого  листа,
Розповім  все  по  порядку
Про  минулії  літа.

Як  щодня  про  тебе  мріяв,
Як  зустрітися  хотів,
Та  шляхи  будяк  засіяв,
В  самотині  й  постарів.

Як  до  мене  в  сни  приходиш,
І  красива  й  молода,
Дзвінко  й  радісно  говориш
Про  травневії  свята.

Як  зі  мною  зустрічалась
В  ботанічному  саду,
Як  бузком  ти  уквітчалась
Й  цілувалась  на  ходу.

Із  тих  пір  уже  багато
Протекло  Дніпром  води,
Та  весняне  наше  свято
Пам’ятаю  я  завжди.

Не  забуду  розставання,
День  заплаканий  дощем,
Як  страждав  я  до  світання,
Пересилюючи  щем.

Раптом  ти  ось  відізвалась,
Телефон  задзеленчав,
Як  ти  номер  мій  дізналась
Я,  звичайно,  не  спитав.

Я  зрадів,  твій  голос  чую,
Про  минуле  не  питав,
За  тобою  як  сумую
Також  я  не  розказав.

Нащо  рану  відкривати,
Травень  той  вже  не  вернуть,
Треба  мужньо  це  признати,
Та  неможна  і  забуть.

Як  живеш  тепер  питаю,
Як  пияка  чоловік,
Знай  тобі  я  співчуваю,
Що  страждаєш  цілий  вік.

Можу  тільки  щось  порадить,
Підказати  що  робить,
Думаю  це  не  завадить
Пияка  свого  любить.

Я  листа  свого  кінчаю,
Бережи  себе  й  дзвони,
Всього  кращого  бажаю
І  приходь  до  мене  в  сни.
10.03.10.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459405
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 09.11.2013