Як обнявся-побратався дим з туманом,
Народила мене мати жить Іваном.
Дим від того, що навкруг війна кипіла,
А туман - бо вже зима стояла біла.
З того диму не вернувся батько в хату,
Від туману посивіла рано мати.
І колись в дитячі сонні очі
Дим їдкий зайшов посеред ночі,
Щоби злих тернин терпів уколи
І не плакав у житті ніколи.
А в обіймах слимаків-туманів
Став безсилим я проти обманів.
Так і виріс разом з димом і туманом,
Народила мене мати жить Іваном.
З першого в житті сліпого крику
Повен світ Іванами одвіку.
Різні долі. Імена, одначе, схожі
(Так в житті буває схожа милість Божа):
Яни, Ганси, Джони та Жоани -
Всі ми трохи на землі Івани.
Вийду, стану я на гору превисоку,
Крикну дужче в світ оцей широкий:
Ви розвійтеся, тумани боязливі,
Гей Івани, вік живіть щасливі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816430
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 06.12.2018