Андрій Наший: Вибране

Оля Вашека

ТИ ПРИРЕЧЕНИЙ!

За  собою  зруйнуй  мости,
Всі  шляхи  і  стежки  сплутай…
Неможливо  від  Долі  втекти  –
Ти  не  зможеш  мене  забути!

Наспіваю  себе  дощем,
До  кімнати  влечу  вітром,
Буду  дружнім  тобі  плечем  ,-
Бо  для  мене  ти  став  Світом…

Я  з`явлюсь  тобі  уві  сні…
Чи  радієш  ти,  чи  сумуєш,
Бути  в  серці  моєму,  в  мені,
Ти  приречений,  чуєш?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235599
дата надходження 18.01.2011
дата закладки 13.08.2013


Оля Вашека

ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ…

Я  люблю  Україну,  як  матінку  рідну,  люблю!
Я  ім`я  її,  з  ніжністю,трепетно  в  серці  плекаю…
Я  за  неї  молюсь,  я  до  неї  в  віршах  говорю.
Під  покровом  її,-  я  печалюсь,радію,  кохаю…


Цю  любов  не  розтрачу,-  з  близькими,  лишень,  розділю,
Україна  єдина!  І  як  би  в  житті  не  велося,-
На  коліна  до  НЕЇ  голівку  свою  прихилю,
І  ВОНА,  теплим  вітром,  скуйовдить  русяве  волосся…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274679
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 13.08.2013


Оля Вашека

ЕМ МОРОЖЕНОЕ…

По-осеннему  небо  хмурится,

Мы  расстались:  чего?  зачем?..

Я  иду  по  пустынной  улице,

И  мороженое  ем!


Так  случилось…На  что  тревожиться

С  кем  ты  будешь,  и  я  –  с  кем?

Не  задумываясь,  как  сложится  –

Я  мороженое  ем.


Нерешительный  аист  топчется

С  колыбелькою,-  воз  проблем…

Мне  порадоваться  так  хочется!-

Я  мороженое  ем…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233277
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 13.08.2013


Оля Вашека

ВОСКРЕСНУ

Як  добре  з  тобою  поруч  йти,
Обрать  навмання  дорогу…
Як  хороше  жити,  дихати,
І  дякувати  Богу…

І  то  не  печаль,  що  дні  йдуть,-
В  душі  бережу  весни.
А  прийде  мій  час  –  закінчу  путь
У  впевненості  –  ВОСКРЕСНУ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311879
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 07.05.2013


Виктория Веста

Потеряла себя

*  Никогда  не  теряйте  себя  в  безответных  чувствах.  Не  живите  другим  человеком,  его  мыслями,  его  словами.  Всегда  помните  о  том,  что  вы  –  это  вы.


Улицу  знаю  давно…
Как  мне  понять,  почему
Я  по  дороге  домой
К  дому  иду  твоему.

Я  без  тебя…  -  и  с  тобой.
Жарко…  –  и  вдруг  холодит.
Воздух  мой  –  больше  не  мой.
Он  уже  продан  в  кредит.

И  когда  крашу  глаза:
В  зеркале  вижу  –  не  я!
Ты…  Вдруг  красивой  назвал.
Смотришь  стоишь  на  меня.

Мысли  мои  –  не  мои,
Как  не  мои  и  слова.
Я  забираю  твои  
И  умножаю  на  два.

Знаю,  что  прошлая  я  -  
Эта  сквозь  пальцы  зола  -
И  я  уже  не  могу
Вспомнить,  какой  я  была.

Продана  в  плен  по  частям,
Силы  оставив  в  борьбе.
Я  потеряла  себя
В  жизни  твоей  и  в  тебе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410449
дата надходження 19.03.2013
дата закладки 07.05.2013


Оля Вашека

Споріднені душі

Вітер  смуток  розвіє,
Сонце  сльози  осушить,
Я  тебе  зрозумію,-
Ми  -  споріднені  душі...

Будуть  сни  кольорові,
Золоті  зорепади,
Задушевна  розмова
Подарує  розраду.

Посміхнімося  мрії,
Перешкоди  -  байдужі!
Я  тебе  розумію,-
Ми  -  споріднені  душі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196898
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 07.05.2013


Оля Вашека

Он смеялся без причины.

Он  смеялся  без  причины,  
И  лукаво  щурил  глаз.-
Повстречала  я  мужчину
Так  похожего  на  Вас!

Он  умел  хранить  секреты,
Узнавать  мои  шаги,
Рисовал  мои  портреты,
Для  меня  писал  стихи...

Но  грустила  я  все  чаще,
Лишь  качал  он  головой.
И  лечу  я  к  Вам  горящей,
Увядающей  листвой.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192872
дата надходження 31.05.2010
дата закладки 07.05.2013