До 30— річчя відродження
Незалежності України
На захід московсько—монгольських країв
лежить родюча країна
колосся золотисте пестить вона
і ім'я їй — Україна.
Монгольські хани і північні царі
століттями обдирали їй землю
та знову і знову піднімалась вона
й орала закривавлену терню.
На схід від австрійсько—польських доріг
розкинулась багата країна
життєдайними водами блище вона
і ім'я їй — Україна.
Польські магнати і німецькі цісари
роками полонили її землі
та боронитись не припиняла вона
і скидала ярма неволі.
На північ турецько—ординських племен
збереглася давня країна
і духом козацьким живилась вона
і ім'я їй — Україна.
Турецькі хани і батийські полки
палили походами села
та знову і знову перемагала вона
у битвах гартувалася воля.
На південь литовсько—варязьких лісів
відродилася сильна країна
містами і селами багата вона
і ім'я їй — Україна.
Литовські князі і шведські крулі
рвали кусками її землю
та в борні не здавалась вона
й ворогів відкидала надовго.
У центрі Європи, на шляхах велелюдних
Воскресла могутня країна
ніколи, нікому не скорилась вона
і ім'я їй — УКРАЇНА !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922321
дата надходження 15.08.2021
дата закладки 06.09.2023
Скромність – то не вада, а прикраса,
Виткана з невидимих ниток.
Не купить ні в бутиках, ні в касах,
Як квиток на виступи зірок.
Не впіймати в похвали обійми –
Бо схиливши голову, піде,
Компліментів лестивих не сприйме,
Лиш спокійний погляд відведе.
Має знань й принад вона багато,
Допоможе і без нагород.
Щастя інших сприйме, наче свято,
Камінь не жбурне в чужий город.
Келих підіймаю я за скромність.
Хай живе повік і не згаса
Необхідна людям, як умовність,
Мила скромність – гідності краса!
Тетяна Котельнік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980358
дата надходження 16.04.2023
дата закладки 10.08.2023
Рука на серці. Там живуть надії.
Але не в голос. Кожна з них - секрет.
А я вже інший. Голова сивіє.
Багато слів я знаю наперед.
Їх слухати мені? Чого заради?
У роздумах конкретику люблю.
А всі, хто може, роздали поради,
Ціна яких дорівнює нулю.
Байдужість - безнадійна господиня.
Все поспіхом. Нещиро. Казна-як.
А я - за гордість, та не за гординю,
Коли життя нам подає свій знак.
Буває, вірю. Може, це нормально?
Минуле залишило заповіт.
Все відчувати - вже не актуально;
В відкриту душу цілиться весь світ.
Рука на серці. Може, так і треба?
В долонях - доля. І така, як є.
На мене дивиться осіннє небо
Крізь сірий дощ. І знову впізнає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960196
дата надходження 19.09.2022
дата закладки 12.01.2023
Серед метагалактик
Всіх часів і зірок
Божевільний романтик
Дасть любові урок..
Він на дошці напише
Без вагань і розмов,
Що предтеча всіх смислів -
То є тільки любов!
Він торкається серцем
Суті сутей - і знов
В цій земній круговерті
Любить тільки любов!
Хай не знає всіх істин -
Та причетний основ!
Бо любов-це як вічність!
Бо життя-це любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904595
дата надходження 13.02.2021
дата закладки 03.03.2021
Я подарую тобі своє небо
Над Україною - бери скільки треба.
Хочеш безхмарне, а хочеш з зірками;
грайся, милуйся ,торкайся руками.
Можу тобі в подарунок віддати
степи, поля і кохані Карпати.
Що тобі дати, людино, скажи?
Бери що завгодно, але бережи!
Поки обличчя своє ми не втратили,
Бог ще живе в небесах над Карпатами.
Чуєш?! Не нищ! Не руйнуй, не віддай!
Країну свою, свій натомлений край.
Я поділюся своєю любов’ю.
Так! Україна окроплена кров’ю.
Можливо за правду, можливо дарма,
Пробачте, та іншої в мене нема!
Є ще у мене плекаюча мова,
Як на ній ніжно звучить колискова.
Скільки людей, невідомо мені,
За мову свою вже лежать у труні.
Хтось хоче в нас знову свободу забрати.
Борись, Українець! Вставай брат за брата!
Не віддавай свого рідного дому,
Ти без землі не потрібен нікому.
Твоїми руками, ти чуєш, Людино?
Бог береже від біди Україну.
26.12.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865348
дата надходження 19.02.2020
дата закладки 11.02.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.10.2020
Споглядаючи твої перші успіхи,
Серце нагадує розпечене вогнем горня.
Ще трішки тепла - й воно трісне.
Кожна шпаринка пропустить
Стільки тепла,
Якому немає мірил.
Носи в душі світло
Того дня,
Коли ти народився.
Привівши тебе в цей ошалілий
Світ,
Хочеться показати згодом,
Чого вартує вміння зупинитися
В спокої
Серед потоків людей,
Шуму, панік, агресій.
Війна теж увійде до твого
Словника.
Та спершу дозволь мені
Вчитися твоїй непідробній радості.
Очі кольору вечірньої криги
Говорять безмовно,
Спокійно, трепетно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887147
дата надходження 27.08.2020
дата закладки 29.08.2020
Попри всілякі негаразди,
Ти на роботу вранці йдеш.
Дрібні чи не дрібні образи
Глибоко в серці, все ж несеш.
Похмурий погляд не до неба,
І музика в тобі мовчить,
Але ідеш, бо жити треба,
Хоч і від віку все болить…
Аж раптом, враз – назустріч діти,
Чи то дорослі, чи малі,
Усі вітаються привітно:
Добридень, вчителько, тобі!
Обличчя посмішками сяють,
Бадьорий, молодечий дух
Твоє єство заполоняє
І змінює усе навкруг!
Ці посмішки – найкращі ліки
Від негараздів і хвороб!
І ти готова все зробити,
Щоб був корисним твій урок.
Їх щирість і любов воскресять
Усе добро, що є в тобі.
І впевненість – з усіх професій
Твоя – найкраща на землі!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861495
дата надходження 16.01.2020
дата закладки 17.01.2020
Спотикаюсь і падаю. Йду по шляху.
І, здаеться, що й Бог вже за мене забув.
А буря шматує не одіж, а серце,
О, Боже, коли вже закінчиться все це?
На коліна паду я , несила іти,
Горду спину зігнули життєві вітри.
Все. Здаюся. Не можу, не ступлю ні кроку.
Навіщо прирік мене на одинокість?
І доноситься голос крізь вітру порив:
"Я ж вірив у тебе, коли сотворив...
Не зважай на сльозу, що із серця тече,
Легко іти, обіпершись на інше плече."
І ти вистоїш, люба, в життєвій борні,
Дух незламності й сили дарував я тобі.
Ти здолаєш сходинки круті до Небес,
Я ж за тебе помер. Я із мук цих воскрес!
Твоя сила - у слабкості, міць-у мені,
А мед щастя, повір мені :- у полині!
Бо коли коштуватимеш тільки меди-
Не оціниш ні жертви моєї, ані ближнього горя-біди.
А побачиш веселку крізь призму сльози,
З колін піднімайся і до мене іди.
Ти воскресла! Розлилась, мов ладан кадильний...
Я так випробовую сильних.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856200
дата надходження 28.11.2019
дата закладки 06.12.2019
Любите безусловно всех, друзья.
Не требуя взамен внимания, участья.
Пусть в сердце прорастает доброта
И наполняет вашу душу счастьем.
Любите безусловно всех, друзья.
Любите ближних, всех любите...
Мы на Земле - одна семья,
Желая мира, чудо сотворите.
Любите безусловно всех, друзья.
Не злитесь, если вас не понимают.
Любите все равно, как самого себя.
Господь всех без условий принимает.
Любите безусловно всех, друзья.
Лишь эта есть любовь от Бога.
Она - тепло и свет в сердцах
Любовью в небо выстлана дорога.
Любите безусловно всех, друзья.
Пусть царство Божие внутри вас будет.
"Любите!" - это заповедь Христа.
Кто безусловно любит, в том и Он пребудет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838071
дата надходження 08.06.2019
дата закладки 08.06.2019
Знов у серце проникла зневіра
В ясність світу і цільність буття.
Змовкла сонячних мрій ніжна ліра.
В знак питання скрутилось життя.
В чім шукати сердешну розраду?
Нащо брати у руки перо?
Не питаю ні в кого поради.
Сяду тихо схиливши чоло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796458
дата надходження 20.06.2018
дата закладки 24.07.2018
Йшла Зрілість заклопотана з роботи.
У голові - проблеми, плани, звіти.
Попереду ж повільно, так повільно
Йшла Старість сива, спершись на ціпок.
Тут стишила свій крок поважна Зрілість,
Наздоганяючи супутницю свою.
А мимо Юність дзвінко пролетіла,
Не помічаючи нікого на шляху.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707200
дата надходження 18.12.2016
дата закладки 13.03.2018
Твои серо-голубые глаза сводят с ума...
И по коже едва заметны мурашки,
теплота твоих слов и стучит мое сердце в адском ритме..
Ты ведь помнишь как вьюга танцевала стриптиз,
поднимая с постели простынь?
Мне кормить тебя семенами только в радость,
а давай мы станцуем, раздевая прохожих
лишь взглядом..
Отдален ты от мыслей.. от бездарных стихов и поэтов,
Сжечь бы наши тетрадки с тобой..
И понять что ты доза в юном теле моем.
Собирать бы любовь по капельке слов,
вспоминая невинных язычников..
Ты сорвешь с меня снова одежду называя Безумной,
И согреешь китайским чаем, в этот зимний
декабрьский вечер..
И накроет меня истерическим смехом,
ты закуришь одну за другой..
Километры разделять две юных души...
И ты вправе любить тишину, поддаваясь безумию.
Заболеешь, превращая жизнь в дыры.
И спасет твое тело только дым и гитарные шумы..
Все к утру превратится в пепел, и январь унесет его в даль..
Я ведь буду одной из незнакомок, для которой ты снова
уйдешь в антракт, прижимая к себе мое тело..
вспоминая о вороне что в тебе еще болен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643236
дата надходження 12.02.2016
дата закладки 03.09.2016
Мчи у дім де тебе хтось чекає.
Не сумуй над розбитим серцем-
тебе інша покохає.
Цінуй що маєш й чужому не заздри.
Нічого вічного немає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642603
дата надходження 09.02.2016
дата закладки 10.02.2016
Ви знаєте як тиша розмовляє?
Ви знаєте, як спокій гомонить?
Буває тиша гірше душу крає,
Ніж гомінка і стоголоса мить.
Ви знаєте про що кричить мовчання?
Яким німим буває крик?
Яка ще може бути мить остання
Велична, мов, гігантський материк?
Ви знаєте, що криється в душі,
Що сплетена із болів і жалів?
Емоції лягають на папір,
Печуть вони як тисячі вогнів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631420
дата надходження 25.12.2015
дата закладки 26.12.2015
Не мовчи, поете, час настав,
Час твого міцного слова.
Ти скажи, чому ти ще мовчав,
Дзвін епохи і набат народу?
Не мовчи, поете, бо проспиш
Кобзарем омріяну свободу
І тоді твій жалюгідний вірш
Не потрібен буде вже нікому.
Не мовчи, поете, піднімись,
Ти - це сила і разом- мільйони
І тоді твій доленосний вірш
Житиме в фундаменті свободи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622999
дата надходження 22.11.2015
дата закладки 26.11.2015
Великий Тарасе, тобі уже - двісті,
А ми ще невільні, ми, ніби, раби.
Схиляєм чоло у поклоні синівськім
І шану, поете, складаєм тобі.
Пророк всіх народів, Кобзарю могутній,
Маяк у безмежному морі життя,
Наш батьку Тарасе, народ волелюбний
Долає до волі тернистий свій шлях.
Черпаємо мудрість в бездонній криниці
У твоїх трудах серед всіх одкровень,
Майдани Свободи до тебе в молитві
Благають про волі омріяний день.
Очима народу прозріння глибоке
І бунт проти рабства у кожнім з рядків,
Твоє це безсмертне: «борітесь – поборете»
Вписало тебе у безсмертя віків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622775
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 21.11.2015
Одиночество…
Ну ,здравствуй ,мое одиночество!
Высочайшее ваше Высочество!
Ах, вы помните, как невзначай
Вы шепнули мне "здравствуй" вместо"прощай"?!
Ах,вы помните,ваше Высочество,
Как была я с вами по имени-отчеству?!
И от вас я, как черт от ладана,
Убегала,не зная,что участь мне ваша
свыше предсказана?!
Ах, я помню ваше Сиятельство,
Как назло всем обстоятельствам,
Я хотела от вас избавиться,
И как воск на свече расплавиться!
Ах, вы помните ваше Высочество,
Как вопреки всем пророчествам,
Вы меня поджидали ночами,
Все надеясь,что буду я с вами!
Ах ,мое вы Превосходительство!
А еще на правах попечительства,
Вы за мной по пятам как тень,
Неотступно ходили и ночь и день!
Но однажды, мое Высочество!
Я не стала вас звать по имени-отчеству!
И шагнув к вам навстречу из темноты,
Я смогла перейти, вдруг ,сразу на ты!
И я помню ,ваше Светлейшее,
Как все ваши пороки злейшие,
Вдруг исчезли в одно мгновение,
Чтобы стать для меня спасением!
И вы стали, мое Сиятельство,
Лучшим другом вопреки обстоятельствам;
И назло всем пророчествам
Обрела я покой в одиночестве!
Обрела как ни странно счастье,
Став свободной я в одночасье;
И смогла написать романс,
Как на все надо время и шанс!
Шанс,чтоб однажды ваше Высочество,
Заплутавшее одиночество,
Мне шепнуло бы невзначай:
"Одиноко с тобой,-прощай!"
26.10.13г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615978
дата надходження 25.10.2015
дата закладки 26.10.2015
Я не можу назвати себе поетом,
Я не завжди пишу без помилок,
Я люблю говорити про літо
І про теплий осінній дощ.
Я люблю коли навколо всі посміхаються,
Як щиро радіють кожному дню
Як діти від батьків навчаються,
Любити й поважати Батьківщину свою.
Я люблю гуляти під літнім дощем,
Люблю дивитися на ранковий схід сонця,
Я люблю прокидатися,
Під спів пташок,біля мого віконця.
Ще я люблю співати пісні,
Зранку до самої ночі,
Бо саме вони передати змогли,
Мої відчуття, від світанку до пізньої ночі.
Я також люблю дивитись на зорі,
Вони як ніхто заспокоїти вміють,
Кожної ночі освітлюють небо,
А інколи й впасти на землю воліють.
Я дуже люблю українські Карпати,
Багато століть стоять незворушно вони,
Своєю красою милують око
І зрозому зводять мене восени.
Я люблю добрих і позитивних людей,
Від них багато радості йде,
Бо є багато різних речей
Які усвідомлять тільки вони.
Я люблю рідний край свій,
Тут я народився і живу,
Тут я буду працювати
І любити і страждати.
Я ніколи не назву себе поетом,
Бо негідний називатись так,
Але я буду завжди писати,
Бо люблю це...якось так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570810
дата надходження 31.03.2015
дата закладки 09.04.2015
Сказати про поетів мушу –
Отих, що правду стережуть,
Ллють у рядки не думи – душу.
Людськими болями живуть.
Отих, хто зло всесвітнє ріже
Без шаблі навіть і меча.
Чий подих гострий, щирий, свіжий
Тримає ери на плечах.
Поетам дякувати хочу -
Тим, в кого совість – п'єдестал.
Хто думу сіє в світ пророчу,
Хто робить магію з листа.
Листа - аркуша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568305
дата надходження 21.03.2015
дата закладки 21.03.2015
Боротись і шукати,знайти і не здаватись!
В.Каверін «Два капітана»
За соломинку хапаєшся свободи
Йдеш до вірної мети
Не чекаєш слушної нагоди
Твій девіз – сказав,зроби!
Коли поразки біль туманить очі
Не смій здаватись, плакати не смій
Згадай собі слова пророчі
Переможе той, хто фортуну викличе на бій
Обминай лихі стежини
В зради сіті не вплітайсь
Надії не губи зернини
І назад ніколи не вертайсь
Бо в минулому вогнів не запалити
Там образ, гірких помилок тінь
Не дай майбутнє спогадами вбити
Не грай по правилам видінь
Не купуйсь на слова солодко-зефірні
З яких вороги діфарамби складатимуть
Або ж друзі – Іуди невірні
Ключ до серця твого підбиратимуть
Не люби людину за обгортку гарну
Дивись на душу, що сяйвом променить
Не давай надію марну
Тому, кого не зможеш полюбить
Звертайсь частіше ти до Бога
Прийди у храм і щиро помолись
Тобі Всевишнім життя дарована дорога
Не зійди зі шляху, лиш не оступись
© Леся Приліпко,11.11.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460114
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 05.12.2013
Добро народжує добро,
Тепло вбиває холод,
Освітить сонце днем вікно,
Нічка ховає молот.
Коли даруєш всім любов,
Вернеться бумеранґом,
Зернятко вкинете одно,
Засів збиреш ти збанком!
І дякуй Богу що живеш,
Все бачиш і все чуєш,
Захочеш в мандри десь підеш,
Де схочеш, там й ночуєш!
Усе даровано тобі,
Свого життя господар,
Живи і не хились в журбі,
Твій край- твоя господа!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458674
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 11.11.2013
Я так люблю цей Божий світ,
Цю ранню осінь,
Птахів під хмарами політ,
У квітах роси,
Гарячу літнюю пору,
Траву духмяну,
Органну музику дощу,
Садок весняний.
Люблю, коли дитячий сміх
Летить розлого,
Коли лягає перший сніг
Пушком під ноги,
І хмурий ліс, і ясний гай,
І в полі жито
Люблю. Це мій коханий край!
Як не любити?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454158
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 26.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.10.2013
Йдеш по життєвих дорогах
Не знаєш, що чекає вкінці
Весь шлях проходиш в тривогах
Людина і доля - знатні гравці
Падаєш, ноги збиваєш до крові
Піднімаєшся, знову ідеш
Де ж скільки взяти тієї любові
Щоб життя прожити, як хочеш, без меж
Приблудні пси - люди-Іуди
Тягнуть у бездну тебе за рукав
З ними спокою навіки не буде
Ти ж їх добре ніколи не знав
По невідомим маршрутам мандруєш
Збиваєшся з курсу, все летить шкереберть
Ностальгічно за минулим жалкуєш
І втягує тебе майбутнього круговерть
Сивиною пил дорожній осідає
Вже ноги слів розуму не чують
Прощальна мелодія душу крає
Є ще надія, що тебе не забудуть
Може, нащадки твої збережуть
Скарб, що за шлях увесь ти зібрав
Може, по твоїх стежках підуть
Натраплять на те, що колись ти шукав
©Copyright: Леся Приліпко, 2.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361522
дата надходження 02.09.2012
дата закладки 07.09.2013
( Присвячую візитерам з древнього Києва .
Добра Вам !!! )
Розірвати окови
буденності,
Зазирнути за ширму
буття,
Трошки душу відкрити
для радості
На порозі лишивши
взуття…
Доторкніться душею
до древності,
Відключіть сьогодення
на мить,
Зачерпніть повні пригорщі
певності,
Хай не тліє життя,
а іскрить.
Храм печерний,
де скали намолені,
Наповняє нас
древнім теплом,
Ми прийшли на цей світ
ще не скорені,
Нам його наповняти
добром.
Нас живить повітря
терпким молоком,
Нам простір
відновлює крила
І може з десницею
нам над чолом
Прийде життєдайная
сила.
20.08.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444429
дата надходження 20.08.2013
дата закладки 24.08.2013
[u]Предисловие:[/u] Мотивом написания этой (как бы сказать) «статьи» стало желание помочь разобраться людям в их отношениях с противоположным полом. Безусловно, эта статья – это мое мнение, не более. Я ни в коем случае не хочу обвинить никого, я лишь хочу обрисовать основу (модель).
[b]Скелет взаимоотношений между мужчиной и женщиной.[/b]
Как у тела есть скелет, который определяет форму тела, так и у отношений есть основа (скелет), который определяет мотивы поведения. Безусловно, есть масса различных факторов (характер, опыт, любовь и т.д.), которые непосредственно влияют на мотив поведения, но, все же, это ближе к понятию «плоть», я же хочу обрисовать «скелет».
Итак:
ЖЕНЩИНА – по сути, женщина есть ЖЕНА. Этим все сказано. Целью жизни женщины является семья (муж, дети и необходимые для этого условия). Достижению этой цели посвящена вся жизнь женщины. Здесь все предельно ясно, интересным является способы достижения цели. Основным, безусловно, является половое влечение мужчины к женщине. Именно на этой почве происходит искажение цели, непонимание и недоразумения (рассмотрим эти примеры позже).
МУЖЧИНА – однозначной цели, как у женщины, у мужчины нет. Основным стремлением на начальном этапе формирования мужчины является самореализация, проявление своих наилучших качеств, формирования собственного «Я». Последующий выбор цели зависит от многих факторов, в частности от успешности начального этапа. При достижении половой зрелости мужчина воспринимает женщину, в большинстве случаев, как объект удовлетворения своих сексуальных потребностей. Такое восприятие, в частности, навязывается обществом, фильмами, журналами, общением с другими мужчинами, общепринятым мнением.
ОТНОШЕНИЯ со стороны женщины – как уже ранее я говорил, для достижения цели женщина использует половое влечение мужчины (этот процесс происходит иногда на подсознательном уровне, на уровне рефлексов). Когда девушка взрослеет, ей необходим опыт общения (управления) мужчиной, для этого она часто прибегает к отдаленному флирту, намекая на половое влечение (взгляд, обращение внимания, открытость в одежде, постоянное нахождение в поле зрения желаемого мужчины). Данные проявления любой мужчина, достигший половой зрелости, воспринимает однозначно, как желание половых отношений. При взаимном увлечении завязывается определенное общение, в котором девушка учится управлению (направлению желаний мужчины в нужное ей русло). Этот навык необходим для дальнейшего успешного создания семьи. Получив достаточно практики, девушка предпочитает разрыв отношений. Безусловно инициатором разрыва зачастую формально становятся мужчины, не получив желаемого сексуального удовлетворения, понимая, что их использовали, но по сути причиной является поведение девушки. В дальнейшем девушка ищет мужчину соответствующего ее представлению о будущем отце ее детей. Найдя его (безусловно, при возникновении любви) она, опираясь на полученный опыт, старается привлечь внимание, вызвать половое влечение, дабы начать отношения. Напоминаю, что мужчина воспринимает такое проявление внимания в большинстве случаев, как желание взаимного удовлетворения половых потребностей. Пока мужчина получает удовлетворение, его все устраивает, но, безусловно, такой сценарий не может устраивать женщину. Не забываем, что целью женщины является создание семьи. Поэтому женщина вынуждена начать действия по достижению цели. Для этого, безусловно, используются различные методы, в частности, отказ от секса. Изменение требований партнерши мужчины воспринимают по-разному. Во-первых, понимая, что женщина хочет замужества, мужчина оценивает свои силы (здесь играет роль на какой стадии самореализации и развития своего «Я» находится мужчина.) Если мужчина понимает, что не в состоянии (не готов) на данном этапе удовлетворить потребности партнерши, он предпочитает окончить отношения (откровенный разрыв, бегство, создание ситуации, при которой партнерша сама захочет расстаться). Понимая возможность такого сценария, женщина вынуждена настолько овладевать желанием мужчины к сексу с ней, что бы при возможных колебаниях склонить чашу весов в свою пользу. Дальнейшее развитие отношений лежит в плоскости направления женщиной мужчины к созданию необходимых условий для рождения детей и их воспитания.
ОТНОШЕНИЯ со стороны мужчины - как уже говорилось, мужчина воспринимает женщину (на ранней стадии зрелости и формирования своего «я») как объект удовлетворения половых потребностей. Видя признаки женского влечения (взгляд, открытость в одежде, флирт…) мужчина воспринимает их как взаимное желание секса. Процесс ухаживания (разговоры, кино, совместные прогулки…) служат для мужчины необходимостью для получения желаемого удовлетворения. Мужчина крайне чувствителен к проявлению женщиной своих чувств. Мужчину интересует взаимность. Другими словами мужчина говорит женщине «Я хочу тебя потому, что я тебя люблю, не за что-то, и не ради чего-то». И соответственно ожидает взаимного чувства «Я тебя тоже люблю просто так, без какой либо цели». (безусловно женщина не может ответить так, ибо само ее существование обозначает цель). Но мужчина сначала этого не понимает, а ждет того же, что чувствует сам. Рано или поздно отношения выходят на уровень, когда женщина обозначает цель. Тогда мужчина ощущает себя обманутым (все твои чувства были лишь игрой, что бы добиться результата). Мужчина воспринимает такой поворот как выставление счета за оказанные услуги. Представьте, вы пришли в ресторан, на вывеске которого написано еда бесплатно, вы едите что хотите, а в конце вам приносят счет (примерно такие же чувства испытывает партнер). Ответная реакция мужчины может быть разной в зависимости от многих факторов, он может нагрубить и разорвать отношения, может сделать ваши отношения невыносимыми, может согласиться на ваши условия. Дальнейший ход событий зависит от многих факторов. В данной статья я не упоминаю о зрелых мужчинах, которые воспринимают отношения с женщиной, как этап создания крепкой семьи, по той причине, что в таких отношениях проблемы индивидуальны.
ОТНОШЕНИЯ в семье – Интересным является также фазы полового влечения. В начале отношений инициатором секса является мужчина, для женщины это, по большому счету, лишь способ достижения цели (безусловно удовлетворение взаимное). В средине семейной жизни инициатором становится женщина. Это обусловлено желанием женщины ощущать себя молодой, и секс является для нее доказательством ее привлекательности в глазах мужчины.
Я обрисовал лишь каркас, безусловно, отношения между мужчиной и женщиной – сложный процесс, зависящий от многих факторов.
Возможно, кто-то возразит: «Но ведь бывает, что люди любят друг друга от начала до конца, без манипуляций, откровенно и честно». Безусловно. Этой статьей я не отвергаю любовь, ни в коем случае. Я обозначаю точки возможных проблем.
Скажем так, если парень воспринимает девушку исключительно как будущую жену, а девушка откровенна с парнем относительно своих целей построения семьи, то безусловно они могут найти соприкосновение (по воле Божьей) и создать устойчивую семью, основанную на взаимном уважении и любви. Чего я вам и желаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444006
дата надходження 18.08.2013
дата закладки 24.08.2013
[b][i][color="#1c0ee8"]***
„С любимыми не расставайтесь", -
Ходите всюду по пятам.
От вас сбегут, вы не сдавайтесь,
Запрутся в душе, вы уж там,
Покинут город, сменят пол.
А для чего есть Интерпол?
Полюбят вас, не сомневайтесь,
Привыкнут к нраву и чертам.
А если нет, то не печальтесь,
Пошлите их ко всем чертям.
Жизнь - лучшее, что может быть.
Зачем вам сверх того любить,
Потом стихи в слезах творить
И всем об этом говорить?
Любите Мир, как он вас любит,
Любая радость - счастьем будет!
8.06.10.[/color]
[/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444563
дата надходження 21.08.2013
дата закладки 24.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.08.2013
У кожного своя дорога.
Один іде слідами Бога,
А другий щось шукає в полі,
Він сам творець своєї долі.
Та вибір мусять всі робити,
А чи по правді в світі жити,
Чи лан засіювать брехнею,
Горіть смолою чи зорею.
Хтось скаже, і без Бога йти
Можна й добро у світ нести.
Але вкажіть мені на них.
Багато в світі є таких?
Без Бога важче світ любити,
Прощати зло, добро творити.
Бог крила надає орлині,
Він світить у пітьмі людині.
Як Бог присутній у душі,
Кубло в ній не зів’ють вужі.
Любов засяє ясним сонцем
На світу п́оданій долоньці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444148
дата надходження 19.08.2013
дата закладки 20.08.2013
Розкинув день між трав росу,
Вставай і пий оцю красу,
Для тебе кинув.
Закутайсь у небесну шаль,
Збери озоновий кришталь
Серед полину.
Ганяє вітер поміж крон
Торкає гіллям ксилофон -
Злітають звуки.
Тріскочуть сойки угорі,
Сміються діти у дворі,
Сховались круки.
Життя з тобою - пліч-о-пліч.
В нім два крила – то день і ніч,
Так без упину.
Душі своєї кольори
Розкрий, іди, добро твори,
Бо ти – Людина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438999
дата надходження 23.07.2013
дата закладки 25.07.2013
У серости кривые зеркала,
Где безысходность и рутина
Срывают с храмов веры купола,
Гордясь унылою картиной.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414895
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 15.07.2013
Торкнись мого плеча, моє кохання
І прохолодою по нім пройдись.
Щоб та любов, була в нас не остання,
Ти мрією гарячою озвись...
Засолоди уста смаком медовим,
Поринь у океанську глибину.
Бо лише ти, неначе принц казковий,
Любити зможеш так, мене одну...
Як диво те, летять Амура стріли,
Сховались зорі під нічну вуаль.
Люби мене, хоч палко, хоч невміло
І з серця мого вижени печаль.
Підхопить нас на крила свої вітер,
Скупає в розмарині, череді.
Нове життя ми подаруєм світу,
Себе я даруватиму тобі.
І буде серце ритми відбивати,
З тобою ми впадемо у траву.
Більше ніхто не зможе так кохати,
Прийди... Коханим я тебе назву...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435337
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 13.07.2013
Недорима. Не дописала. Не довідчула
те, що палало.
Те, що горіло, що накипіло
просто забула. Не досказала.
Недовірші. Недоспані ночі.
Ручка вже зовсім писати не хоче.
Не долетіло, просто згоріло
те, що палало, те що кипіло.
Не зрозуміли, не допочули, те, що несла я,
про що кричу я.
Не допросила, не домолила,
голову низько для Бога схилила.
Хай він побачить, що не доробила,
хай він почує, про що я просила.
Щоб була рима, щоб дописала
щоб довідчула, щоб досказала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437010
дата надходження 13.07.2013
дата закладки 13.07.2013
Тихий вечір насуплює брови
і тримає розгублений звук.
Подих чесності — ключ до розмови,
так хвилює утома розлук.
Хмари знову наситяться вітром,
злісний спогад накриє крилом.
І згорає вже неба палітра,
бо загублена поміж добром.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436887
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 12.07.2013
Доторкнуся до тебе римою
зримою і незримою,
золотими у снах світанками,
ніжним леготом чи серпанками
місяця повновидого.
Доторкнуся таємним видивом,
синіх туманів пряжею,
ними долю свою розраджую,
аби було тобі тай радісно.
Зорями, мов прикрасами,
доторкнуся, щоб ти світилася,
серед мрій не загубилася.
Неприхованою сльозиною
доторкнуся, а ще провиною,
клекотом днів в неспокої,
неокраями світлоокими,
ночі п`янкої стогоном…
…Доторкнуся вустами строгими,
коли серцем палким стихаю я,
Жінко моя коханая.
[i]травень 2012[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436796
дата надходження 12.07.2013
дата закладки 12.07.2013
О, Господи, прилежно
Мою судьбу верши!
Чтобы смогла достроить
Высокий Храм Души.
Хочу, чтоб был он крепким,
Таким как, может, сталь.
И чистым, чистым, чистым,
Как горный чист хрусталь.
И пусть в нём службу правит
Великая Любовь,
А покаянье станет,
Как обновленье вновь.
И помоги, Всевышний,
Лишь только созидать.
И защити! Чтоб кто-то
Не стал всё разрушать.
2006
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413192
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 12.07.2013
Я не авторка, не поетка,
Я – скривавлене серце – навпіл!
Я не хустка і я не серветка,
Я ж бо піднятий вгору прапор!
Я не вірш – оберемок емоцій,
Я – букет з відчуттів різнотрав’я,
Не питай, на чиєму я боці –
Протиріччя у сОбі єднаю.
Я є світло, є Бог, я – любов!
Та болять мої збиті коліна
Підійматись і падати знов,
Адже, врешті, я просто людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407543
дата надходження 09.03.2013
дата закладки 11.07.2013
[img]http://s017.radikal.ru/i424/1307/a0/13c26f835328.jpg[/img]
[b][i][color="#7d0ee6"]***
Приходите к молитве за словом,
А за образом к дивной природе.
Если стали поэты не в моде,
Значит, лучший им путь уготован.
Пусть не время искать в дикой пляске
Основные идеи морали.
Не скупились ведь в чувствах – орали!
Так, что колокол вторил на Спасской.
А теперь замолчали на время,
Чтобы в паузе мудрость осмыслив,
Невзирая на странные числа,
Исцелить словом, сонное племя.
Пробудившись от битвы жестокой,
В светлых снах ощущая свободу,
Вновь готовы доверить народу
Тайны духа эпохи далёкой.
16.05.12. [/color]
[/i]
[/b]
фото художник В. Б. Иванов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435492
дата надходження 05.07.2013
дата закладки 07.07.2013
Навіть не знаю, чи є в мене доля?
Доля, що поруч зі мною іде...
Доля, якою пишалась би воля...
Та, що у серці моєму живе.
Навіть не знаю, як себе тримати
Щоб не змінити у собі що є.
Де мені силу незайману взяти
Щоб зберегла існування моє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346095
дата надходження 25.06.2012
дата закладки 07.07.2013
[img]http://s020.radikal.ru/i707/1306/a4/e499e09c050c.jpg[/img]
[b][i][color="#351deb"]***
Невидимы пути для наших глаз,
Скрывая цели истинных значений
Ведут туда, где создана для нас
Игра для постоянных обучений.
И в каждой голове война миров:
За души, за спасение, за счастье.
Но не найти тех, подходящих слов,
Чтоб описать, когда и в чьей мы власти.
Я верю в чудо. Верю, что любовь
Спасёт наш мир от этого безумства.
Когда в душе, то ей не прекословь,
Она одна - извечное искусство.
Да, мир велик, но в счастье безутешен.
Любовь жива, лишь ею он безгрешен!
8.06.12. [/color]
[/i]
[/b]
фото из интернета
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433341
дата надходження 24.06.2013
дата закладки 04.07.2013
[img]http://s020.radikal.ru/i707/1306/3a/b9fed34b683d.jpg[/img]
[b][i][color="#7e0ddb"]***
Богатство почитают в этом мире,
Величье видя в каждом из купцов,
Но кто из них, когда бы в горе были,
Поможет избежать судьбы оков?
Кому всегда доверить можно чувства
Истерзанной страданием души,
И кто владеет подлинным искусством,
Спасающим от козней хитрой лжи?
Мы видим в той душе поистине величье,
Кто к боли нашей не проявит безразличье.
21.04.12.[/color] [/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432861
дата надходження 21.06.2013
дата закладки 01.07.2013
[img]http://s61.radikal.ru/i172/1306/1d/8fcc2146bca6.jpg[/img]
[b][i][color="#142ed9"]***
Когда пером по белому листу,
Легко ложатся образы на плоскость,
Сознание уходит за черту,
Ум отстраняя смело, как неловкость.
И проплывая между звездных сфер,
Вы ищете свободную дорогу,
Оставив позади те сотни мер,
К которым так привыкли понемногу.
Средь пустоты, рожденное во тьме,
Всплывает, светлым духом озаряясь,
И Будда, новой встрече улыбаясь,
Напомнит вам о собственной тюрьме.
Пора узнать, давно такое было -
Восход простой души, не более того.
Откуда же берется эта сила,
Когда, казалось, не осталось ничего?
И вот вы вновь, средь звезд, за облаками,
Куда стремились верой и душой.
Лишь свет любви последует за вами,
Все прочее забыто за чертой.
И только здесь свобода и покой,
Да новый Мир теперь над головой.
2.06.10. [/color]
[/i]
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432862
дата надходження 21.06.2013
дата закладки 30.06.2013
Солодкі, вишневі рядки
Я на папір виливаю
Слів химерних нитки
В історію кохання сплітаю
Строф мелодія чудесна
Звучить, неначе ліра
Муза - натхненниця небесна
Міцніє у майбутнє віра
Сад поезії квітучий
Дурманить, вабить, окриляє
Біль в ньому розчиняється пекучий
І троянда щастя підростає
Вірші-цілющі ліки
Від пустих, буденних днів
Це казкові ріки
З нездійсненних колись снів
Я з ними забуваю про проблеми
Про сценарії життєві
На потім залишаю всі дилеми
І примхи настрою жовтневі
Вже ніч в моїй оселі опинилась
Морфея слуг від себе геть жену
Я слів грою захопилась
І в морі рим тону
© Леся Приліпко, 11.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378549
дата надходження 18.11.2012
дата закладки 24.06.2013
Ты в немилости будь у подонка,
Не страшат пускай пули, кастет.
С чистой совестью, как у ребёнка,
Ты всегда - Гражданин и Поэт.
Будь безжалостным непримиримо
К проявлению фальши и лжи.
Знамя чести, пусть это незримо,
Хоть дрожащей рукой, но держи.
Будь опорой для всех, кто слабее,
В ком и веры давно уже нет.
И поскольку ты духом сильнее,
Будь всегда - Гражданин и Поэт!
2012-11-14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410875
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 13.06.2013
На шаховій дошці – життя круговерть:
Два війська, дві влади воюють на смерть.
Хто вийде за борт? Хто продовжить життя?
Хитріша, сильніша команда чия?
У кожній гравці прокладають ходи:
Король у короні, ферзя, дві тури,
Є коні й слони, їх по два, й пішаки –
Всіх вісім, і славні вони вояки –
Ідуть уперед, часто тратять життя,
Щоб виграти бій і спасти короля.
А той гордо голову пне догори.
Не шкода йому ні слона, ні тури.
Хай гинуть прості скакуни, гине кінь.
Лише б на престолі залишився він.
На різні боки поглядає ферзя.
Насправді усім управляє вона:
Інтриги плете, лізе скрізь, як мара.
Та рано чи пізно закінчиться гра!
Тоді короля і простих пішаків,
Крутійку ферзю, коней, тур і слонів,
Завершиться партія – плач, а чи сміх,
В коробку одну поскладають усіх.
Травень, 2011 р. 2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430820
дата надходження 11.06.2013
дата закладки 12.06.2013
А
Бо
Все
Го-ґо,
Добре ,
Елегія
Є,-а як нам
Жити далі
Знає хтось ?
И,- і затялись,
І почухались
Ї демо прямо,чи
Йдемо вже назад ?
Коли буде якийсь
Логічний напрям і
Милосердя до свого
Народу? Але всі нації
Обирають завше таких
Правителів,яких гідні.
Раба з себе ми не вигнали,
Страх перед начальством
Такий,як був і раніше,і чому
Україна тепер в такій кризі
Філософствувати нема сенсу.
Хтось з-за "бугра" чхав на нас тут,
Ціль у них напрочуд проста,-щоби
Чим більше вижати з щедрого краю.
Шкода,що така багатюща земля мала
"Щастя" родити нас м'ягкотілих,як той
Ь.Але ж були до нас покоління,що дбали
Юності своєї не жаліли,для блага краю,
Який любили,задумаймось,українці,-час !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273235
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 11.06.2013
Якщо вона всміхається – радіє сонце,
Коли іде – вплітає вітер у косу.
І заглядає місяць у її віконце,
Щоб надивитися на неземну красу.
Якщо вона заплаче – гримнуть грози,
А сльози ріками проллються на поля.
І вашу душу закують морози.
Страждатиме із нею вся земля.
У неї очі,ніби два озерця.
Той погляд вабить і вбиває водночас.
Ніхто не викине її із свого серця
Вона стає частиною всіх нас.
Багато їй імен усі давали.
У вірності клялись своєю кров’ю.
Та більшість так і не пізнали,
Що називається ця дівчина ЛЮБОВʹЮ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400142
дата надходження 11.02.2013
дата закладки 10.06.2013
Кожний має душевну прикмету,
Він готовий за неї йти в бій,
Якби я не вродився поетом,
Мабуть був би брехун і злодій!
Слабуватий і низького росту,
Поміж хлопцями справжній «герой»
Дуже часто з розтовченим носом,
Повертався- новітній плейбой!
І на зустріч заляканій мамі,
Говорив кріз скривавлений ніс,
Не біда- я спіткнувся об камінь-
Могло б гірше, та й те б переніс !
І тепер, коли все те минуло,
Пам’яталась та дика пора!
Неспокійна воююча сила,
У поеми мої перейшла.
Відчуваю на грудях той камінь
Виливаю свій біль у вірші
І бурлить все минуле мов повінь,
Проривається злість у мені!
І тепер я відважний і гордий,
Знов приймаю побої межі!
Тоді били мене просто в морду,
Зараз кров проливаю в душі!
Та я більш не кажу своїй мамі,
А кричу, там де регіт пливе ,
-То нічого! Спіткнувся об камінь!
Все до завтра і це заживе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417644
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 10.06.2013
Пока над просторами тверди
искало приют вороньё,
в словесной пустой круговерти
на свет появилось враньё.
Пугливой бездомною кошкой
таилось враньё по углам,
звучало сперва понарошку,
и то с клеветой пополам.
Но после бесплодных скитаний,
набравшись, как видно, ума,
в душе поселилось и тайно
проникло в её закрома.
И дал результаты до срока
не зря подготовленный план:
из девичьих уст ненароком
сорвался невинный обман.
А вскоре фальшивые нотки
послышались в детских словах,
и после подобной находки
враньё получило размах.
Стремглав, а точнее нахрапом,
ворвалось оно в обиход,
захаживать стало к сатрапам
и в общество знатных господ.
Пресытившись властью и славой,
с беспечностью сытых ворон,
к одним снисходило во благо,
другим - приносило урон.
И словно навязчивый вирус,
житья от которого нет,
враньё разлетелось по миру,
желая бесспорных побед.
А где-то в излучине Тибра
мудрец седовласый изрёк:
- Вот так превращается в тигра
затравленный всеми зверёк…
(IV.2011)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413749
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 31.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.05.2013
Він любить солодку каву,
Самотні прогулянки під дощем,
Уявляти себе героєм трагічних поем,
І глибоко в серці мріє про славу.
Слухає всіх, та недовіряє нікому,
Обожнює нічне море під час шторму,
Коли стоїть на краю обриву,
Готовий ступити вперед свідомо.
Часто ховається від жорстокості світу,
Шукаючи десь у собі співчуття.
Втомився вже від підніжок життя,
Прагне позбутись душевного гніту.
Вірить в єдине справжнє кохання,
Що раптово приходить, і назавжди!
Що воно взмозі здолати усі негаразди,
І відповідь дати на всі запитання.
Завжди сподівається на правди перемогу,
Найголовніші - це честь і гордість.
Нікого біля себе не тримає, шукає самотність,
І не надіється на чиюсь допомогу.
Свою банальність і наївність розуміє,
Та не в змозі щось змінити,
Таким родився… Таким прийдеться жити…
То радість... то страждання відчуває...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315790
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 27.05.2013
Я у цьому житті ще до вчора був найщасливішим;
Cвітла мрія летіла задумливо на журавлях…
Та з вчорашнього дня охолов я і став ще мудрішим,
Бо тебе не зберіг, загубив у безкрайніх світах…
Я ще вчора літав, мчав з вітрами в омріяну весну;
Задивлявся замріяно в неба прозору блакить…
А сьогодні з журбою дивлюсь в далечінь піднебесну,
І у серці так гірко... Так боляче смуток щемить…
Я тобі не приніс: ні жаданого щастя, ні долі…
Ні солодких та ніжних моментів в твоєму житті.
І журливо сумують в ярах сивочолі тополі,
І чубами трясуть в гордовитій своїй самоті…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405540
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 18.05.2013
Крізь століття проніс солов’їні пісні,
Рідну мову батьків Україні зберіг.
Львів за неї страждав, як Ісус на Хресті,
Наче воїн з мечем, був її оберіг.
Все зникає колись, та не зникне вона,
Бо у мові душа українців живе.
Її чисті слова і краса неземна,
Жовте поле й блакить, що у небі пливе.
З книги поезій "Тільки про Львів" К.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423532
дата надходження 08.05.2013
дата закладки 11.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.05.2013
Присвячується Миколі Дембовському
Пусті сторінки. Нема що писати
І болю нема. Я начеб щаслива
Та долю боюсь про майбутнє питати
Вона часом добра, частіше злостива
Я знову кохаю, палко кохана
І світ чорно-білим буть перестав
Моя прірва зневіри була нездоланна
А він ніжністю швидко її подолав
Я вдячна йому за щирість і ласку
За те, що крокує зі мною день в день
За те, що не носить фальшивості маску
Не розводить пустих теревень
До плеча його прихилюся
Прошепочу подяку Богу
За нас до небес помолюся
Щоб разом бути мали змогу
Мов вогонь, сильні мої почуття
Троянди в душі розквітають
Прекрасним сном здається життя
І пам’ять спогади більше не крають
Для всіх інших я недосяжна планета
Гру без правил закінчено, баста
Мене зради не захоплять тенета
І оманливі гори багатства
Мені коштовних дарунків не треба
Лиш коханого посмішку і обійми міцні
Він – моя частинка неба
І найдорожча перлина Землі
© Леся Приліпко, 16.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371715
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 06.05.2013
Я хочу стать осенним дождём,
Падать вниз, но земли не касаться.
Я мечтаю и ночью, и днём
Лишь любовью в тебе растворяться.
Я хочу невесомостью стать,
Нежно таять в бездонных глазах,
Снегом падать на белую гладь,
Быть печалью в кристальных слезах.
Каплей я прикоснусь к твоей коже,
Буду чистым дождём проливаться,
Я хочу так до боли, до дрожи
Вновь и вновь лишь к тебе прикасаться.
Я хочу стать безгрешным грехом,
Что разбудит и нежность, и страсть,
И осенним опавшим листом
В твои руки беззвучно упасть.
07.02.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371612
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 30.04.2013
А я люблю поговорити з вітром,
про хмари, про життя, що все минає.
Багато ж бо літає він по світу,
багато чує і багато знає...
А я люблю з дощем поговорити,
до нього свої руки простягаю.
Кажу: "шановний, підкажи, як жити,
а то я вже, здається, помираю.
І довго ми ведемо з ним розмову,
з дощем я цілий вечір розмовляю.
Я щось подумаю собі, а потім знову
під дощ свої долоні простягаю.
Можливо хтось засуджувати буде,
мовляв я хворий, чи не зна як жити...
Та чхав на те, що там говорять люде.
А я люблю із вітром говорити....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417764
дата надходження 12.04.2013
дата закладки 24.04.2013