Далеко на шафранних берегах,
Де море шепче персикам і туям,
Твій погляд пригадав я, дорога,
Що сяйвом диво-яхонтів чарує.
Від арій солов’їних між троянд
Чуття вогнем інакшим затремтіли –
Закуций у людини всяк талант
Відбити річчю серця сад розцвілий.
Мені би узбережжям до зорі
Чвалати в теплих мріях із тобою –
Забудьмо ж негаразди всі старі
Хоч трохи попід вічності габою!..
Несила тамувати пал простий,
Що юнню звикли звати між народу,
Тому й тебе у пісні піднести
Кортить іще нечуваній відроду.
Щоб пристрасті цій заздрив, дорога,
Усякий, хто подібною квітує,
Й далеко на шафранних берегах,
Де море шепче персикам і туям.
[i]16.І.24 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009087
дата надходження 21.03.2024
дата закладки 16.04.2024
Ми їхали разом тоді електричкою,
Згорав я від крові прибою до скронь.
А ти усміхалась. Та прісно, за звичкою.
Тебе спантеличив зізнанням, либонь...
Останні акацій ванілеві китиці
З-за вікон вагону ряхтіли бігцем –
На них ти гляділа, аби не сліпитися
Юначого серця бенгальським вогнем.
Голублячи руку твою непоквапливо,
Благав, щоби миті сповільнили біг,
Аби милуватися взором привабливим
Подовше в дорозі тій сонячній міг.
Між гулу та сміху сірів у мовчанці я,
Вчував, як рогівки вже туга шкребе.
А миттю спинився наш потяг на станції,
Щоб навіч востаннє побачив тебе...
Все сняться поету акацій тих китиці,
Як ніжив кохану долоню тихцем,
І ти відверталась, аби не сліпитися
Розбитого серця бенгальським вогнем.
[i]02.ІІІ.24 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007472
дата надходження 04.03.2024
дата закладки 16.04.2024
Пронизливий галас вокзалу
ще досі у згадках її:
Коханого там проводжала
у даль, де криваві бої.
Вечірня багрянь горизонту
шле денно зажуру здалік –
Чекає єдиного з фронту,
котрий у окопах вже рік.
Все рідше й чуттєвіше пише,
що любить, що цілий, живий.
І спальні порушують тишу
щовечір палкі молитви.
Про любого думає стало,
тлить серце бажання вогонь,
Щоб знову у шумі вокзалу
чимдуж обійняти його.
[i]24.Х.23 р.[/i]
[i]*даний вірш публікувався в журналі "Дніпро"[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008217
дата надходження 12.03.2024
дата закладки 16.04.2024
Якщо раптом тобі стало сумно,
І в душі щось немовби шкребе,
То згадай, що є хтось, хто безумно
Пам’ятає і любить тебе... :)
Якщо ти пройнялася журбою,
І в очах все неначе пливе,
То згадай, що є хтось, хто тобою
Та любов’ю до тебе живе... :)
Якщо враз стане холодно, сніжно,
І з очей потічок потече,
Знай, що хтось хоче тепло і ніжно
Обійняти тебе за плече... :)
Якщо тугою в серці завіє,
Й твоя посмішка вмить пропаде,
Знай — тебе хтось бажає, ні — мріє
До своїх пригорнути грудей... :)
Якщо стало враз смутку багато,
Чи то настрій похмурий застав,
Знай — хтось марить тебе цілувати
У медово-солодкі уста... :)
Якщо раптом печаль огортає,
Підніми погляд свій до небес,
Знай, що хтось, десь далеко, вітає
З Днем Народження, Сонце, Тебе!.. :)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970853
дата надходження 13.01.2023
дата закладки 14.04.2024
Тебе — щомиті відчуваю,
До болі дотики знайомі,
Ти тут, як завжди поруч, знаю,
Серцями й душами разом ми...
Та не зважаючи на відстань,
І на земні координати,
З тобою й лютий — теплий квітень,
Яке ж це щастя — так кохати!..
Я не забуду нашу мрію,
Я пам’ятатиму довіку,
Любов — захоплива стихія
І ні Орфей, ні Евридіка
Не знали так, як ми з тобою,
Про цю могутню диво-силу..
Тому прощайся із журбою,
Нас не розлучать і могили...
Я — твій! Так є, було і буде!
Розлуки — лиш питання часу,
Нехай проходять мимо люди,
Актори, маски і гримаси..
Що нам до них і цього світу?
У нас є свій — аж цілий всесвіт,
А в ньому — стежка до зеніту,
І вічність.. ласк.. цілунків.. бесід...
І вічність — щоб тебе любити,
Хоча й її для цього мало —
Лише — заледве пригубити,
Як ми уперше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974869
дата надходження 24.02.2023
дата закладки 14.04.2024
Мої слова вже більше не живуть
Душі у них нема, ні віри, ні надії
Смиренно течією вдаль пливуть
Вони - розбиті, нездійсненні мрії.
Мої слова передають лиш муки
Нема натхнення, мудрості нема
Лунають гучно беззмістовні звуки
А в серці прихисток знайшла зима.
Мої слова давно мені чужі
Безслідно зникли або загубились
Поклявшись в вірності журбі
Вони - ілюзія. Мені наснились.©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005039
дата надходження 05.02.2024
дата закладки 09.04.2024
Нічний вокзал, пустий перон
Прощальний погляд і сльоза
Серця, що бʼються в унісон
(Вже починається гроза)
Міцні обійми, щирий жаль
Слова німі, безмовні звуки
В очах і смуток, і печаль
(Тремтять від страху наші руки)
Твій ніжний дотик, ніби струм
І все довкола невагоме
Огидний і нестерпний шум
(Це відчуття таке знайоме)
Лиш мить. І втрачено любов
Останній подих, серця стук
Навік застигла в жилах кров
(Сплетіння вічне наших рук). ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005162
дата надходження 06.02.2024
дата закладки 30.03.2024
Тобі про мене нагадають квіти
І не дописані віршовані рядки
Ми були юні, навіть більше - діти
(Наївно вірили в прочитані казки)
Тобі про мене нагадає спокій
Пориви вітру і мелодія дощу
Ти в спогадах не будеш одинокий
(Тобі на вушко тихо шепочу)…
І перший промінь сонця на світанку
Остання капля кришталевої роси
Краса Карпатських гір в серпанку
(Цей спомин в памʼяті ти не згуби)
Тобі про мене нагадають квіти
Червоні маки, що цвітуть в лугах
Мій образ в памʼяті не буде тліти
(А я зʼявлятимусь у твоїх снах) ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009850
дата надходження 29.03.2024
дата закладки 29.03.2024
Я давно не писала віршів
І хвилююся через це:
Раптом я вже не буду більше,
Раптом це уже не моє?
Може я розгубила рими,
Призабула словесний ритм,
І вже віршам не буть моїми,
А вдаватись лише чужим?
Може я розпустила зовсім
Той талант, що дали мені,
І не вилию вже емоцій
У рядках, що живуть самі?
Чи то тільки проста етапність:
То угору йде, то на спад?
Я б хотіла писати завше,
Але це не в моїх руках.
21.04.2017р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730019
дата надходження 22.04.2017
дата закладки 24.03.2024
гойдає вітер ніжно-ніжно
мої світи,
тут дуже холодно та сніжно,
чи прийдеш ти?
приходь, зима проголосила
морозну лють,
приходь до мене, моя мила,
хай не знайдуть
нас вороги в безмовній тиші
і все мине,
та напиши, як любиш вірші,
а в них мене.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962919
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 02.03.2024
На самотні снігів кучугури
Пороснули рум’яна заграв.
Чи не з того в цей вечір понурий
Я твій образ ясний пригадав?
Нещодавно на хвильку здалося,
Що печалі в душі не гірчать,
Лиш твоє уявляю волосся
Та блаватний вогонь у очах.
Маєш усмішку сяйну, як травень,
За яким так у хуги тужу –
Оминає мене все яскраве
Під щасливу кантату чужу.
На знеcилля це вказує, може,
Чи й на ранній кінець поблизу?..
Тільки ти ні на кого не схожа –
Тут навряд чи химерне верзу.
І скажу, що вчуваю безспірно:
Я тебе до сконання люблю,
Як поетову подругу вірну
По Вітчизні, відраді й жалю.
[i]26.І.24 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004561
дата надходження 31.01.2024
дата закладки 02.03.2024
Поміж шуму машин, мерехтіння реклам,
Світла фар і звуків з колонки,
Пропливе, наче дим, розкидаючи шарм,
Рідна колись незнайомка.
Посміхнуся їй вслід, споглядаючи жар
Донедавна рідної спини.
У вечірній пітьмі огорне тротуар
Призабутий дух апельсина.
Пропливе, наче дим, назустріч вітрам,
І розтане, неначе пара.
Поміж шуму машин, мерехтіння реклам.
Колись рідна, тепер примара.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004842
дата надходження 03.02.2024
дата закладки 02.03.2024
Тоскні ранки, вечори печальні,
затишку немає в самоті.
Певно, ти страждаєш, друже дальній,
на одній зі мною частоті,
певно ж, і тебе бентежу снами, –
лиш у снах з тобою ми удвох.
…Та, здається, й там повік між нами –
спогади, глибокі, наче шрами,
душі наші з їхніми гріхами,
ревнощі, вагання, Всесвіт, Бог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007211
дата надходження 01.03.2024
дата закладки 02.03.2024
На дні зіниць дрімають душі,
дрімає час в одвічнім леті.
А море сховано у мушлі.
А вітер сховано у флейті.
В обра́зах криється бажання,
в мовчанні – туга за тобою…
Усе просякнуто стражданням.
Усе пронизано любов’ю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006614
дата надходження 23.02.2024
дата закладки 02.03.2024
Дзвінок у двері. Знов кур"єром квіти,
Завбачливо в відсутність передав.
Де кожна квітка - ранішні привіти,
Ти всі мої бажання розгадав...
Тону́ у аромати рос, їх свіжість,
Неначе усміхаються мені,
Даруючи тендітну білосніжність,
Занурену у хвилях зе́лені.
"Ти моя слабкість!", так було в записці,
Яку знайшла в букеті осторонь,
Й сердечко, загойдалося на нитці,
Прикріплене, з теплом твоїх долонь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531670
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 31.01.2024
Маленька пташко - перелітний птах.
Чого шукаєш серед порожнечі?
Самотня самота снує в садах,
У темноту ховається під вечір.
Нема куди подітись від журби
І ві́ршами нарешті відболіти.
Повисло сіре небо на вербі,
Заникалось в дуплі примарне літо.
Нема ні барв, ні слів, ні суєти,
А на вустах вологий неба попіл.
Лети, маленька пташечко, лети...
З тобою
ми зустрінемося
потім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002842
дата надходження 11.01.2024
дата закладки 11.01.2024
Ти пахнеш жовтнем -
терпко і горіхово,
лоскочеш димом
і розвіюєш пітьму.
пташиною ховаєшся
під стріхою,
дощем за комір,
тихим "обійму-у-у".
Підеш собі,
коли ще буде листяно
зодягнешся
у теплий оберіг
із вовни і любові,
бо розхристаний
цей світ навколо,
як старий горіх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996399
дата надходження 18.10.2023
дата закладки 18.10.2023
Колись і я зайду в такі ворота,
Колись і я побачу ті світи,
Де сяє все, мов щира позолота,
А на душі блаженство чистоти...
І всі страшні печалі і тривоги,
Розчиняться в невидимій імлі...
І кожне серце звернеться до Бога,
Не десь, колись, а тут - на цій Землі!
Бо так було задумано... Повинно
здійснитись все, що людям Бог послав.
І буде мир, і буде Україна!
Одна з найкращих і міцних держав!
14 жовтня 2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996296
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 17.10.2023
[i]На музичну тему романсу «В саду осіннім...»
https://www.youtube.com/watch?v=aGMtUoO3gy0[/i]
У вальсі листя закружляло,
Здригнувши мряку голубу.
За обрій днів сплило чимало,
Та я твій образ не забув.
Мене ти згадуєш навряд чи:
Взаємно ж ласки не було.
Утім би всяк тобі віддячив
За в серці зроджене тепло.
Навіки душу спраглу мжею
Твій томний погляд оросив,
І хай не будеш ти моєю,
Я – бранець любої краси.
Тому кохання пал у вірші
Сочу від рання до заграв,
Аби колись ти, хоч і з іншим,
Згадала, хто їх написав.
[i]10.Х.23 р.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995808
дата надходження 10.10.2023
дата закладки 17.10.2023
Не дивись мені у очі
Там байдужості туман
Глузд роздертий - тільки клоччя
І сліди від давніх ран
Не дивись ніколи прошу
Там є те чого не можна
Те чого не буде вдосталь
А на більше не спроможна
Твої руки - мої пута
Ті яких я не пізнала
Не дивись, бо я прикута
Я віддана, я віддана
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996244
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 17.10.2023
До неї тягнуться морські хвилі і сонячні промені,
про неї повно чуток, брехні, і дуже мало правди.
Вона магніт для тих, чиї душі байдужістю зломлені,
та вона сміється, вона сміється завжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996280
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Тебе не забуду. Ти в серці моїм
Лишишся назавжди тим першим коханням,
Нежданим, високим, стражденним, останнім,
Що стало для мене усім.
5-7.06.2000, читалка ОА
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996066
дата надходження 14.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Невже ти ніжних слів не відшукаєш,
Не віднайдеш у серці їх мені
І тихо не промовиш, що кохаєш?..
Лиш мовчки поруч мук моїх блукаєш,
Вливаючись у розпачу пісні.
Хоч натякни, де сковано тримаєш,
І я самотньо в мріях однайду...
Навіщо їх так глибоко ховаєш?..
Чи, може,.. просто – не кохаєш?
Ти не мовчи. Лише скажи.
Піду.
13.01.1998
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995921
дата надходження 12.10.2023
дата закладки 16.10.2023
друже А.К. (С.), вибач
Прийди і з серця мого вирви
Назавжди тугу-самоту,
Я втратив керму через вирву
І загубив свою мету.
Прийди навіки, кардинально
(Самотності не місце-час),
Прийди, як ласка – не карально,
Й хронічний біль минеться враз.
19.10.2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996288
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Що ти хотів мені сказати?
Спитав про справи двічі, тричі.
Про фільми, книги, дав поради,
Сказав, що друзі в гості кличуть.
Про дощ і сонце, про погоду,
І щось про спільних ледь знайомих,
Про чудернацькую пригоду,
Згадав і дещо невідоме
Про відкриття і про науки
Із запалом в очах блискучих.
І догори злітали руки,
Вуста всміхалися жагучі...
Казав дотепне і смішне,
Але змовчав про головне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995312
дата надходження 03.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Марення моє блакитнооке,
Наче янгол із окрилених світів.
Десь подівся мій душевний спокій,
Розгорівся приязністю у житті.
Маю я натхнення повну скриню,
Маю різнобарв’я свіжих почуттів.
Марення моє, тобі відкрию
Все таємне, що незміряно хотів
Розказати піснею про сяйність
І про те, що ти найкраща між людей.
Я мов бачу всі сузір’я крайні,
Особливо ті, де нас кохання жде.
Марення моє, блакитнооке,
Скільки ж я на тебе у душі чекав…
Вовком вив щоденно одиноко,
І до холоду собачого звикав.
16:30, 10.12.2016 рік.
Зображення: http://brightwallpapers.com.ua/wallpapers/details/101942
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996278
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Я від тебе безкінечно божеволію,
І не знаю, як зарадити собі.
Цілий день перебуваю у неволі я,
Все зацькований невпинністю робіт.
Що навколо укривають хаотичністю,
Та мені одначе байдуже, бо знов
Сподіваюся навзаєм, вкотре щирістю
Хочу в серці ототожнити любов.
Намагаюся ловити чари в поглядах,
А натомість, крізь всесвітню далечінь.
Помандрую, ухопивши крихту золота
Божевілля, що розходиться мерщій.
11:17, 09.12.2016 рік.
Зображення: http://anchiktigra.livejournal.com/617774.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996277
дата надходження 16.10.2023
дата закладки 16.10.2023
Відключаю вайбери й катоки.
Поринаю в тишу й благодать.
...Лиш черниць лунають тихі кроки;
Молитви їх мантрами звучать.
І уже ніщо не пам’ятаю.
Лиш Тобою виповнена мить.
В благодать і тишу поринаю –
І душа до Вічності бринить.
2019-08-26/2023-07-14
[i]Каток (kakao-talk) -- корейський вайбер-телеграм-воцап-що там ще...[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994174
дата надходження 18.09.2023
дата закладки 16.10.2023
Ти тільки будь, а більшого й не треба!
Цілунком сонця на моїх вустах,
Світанком ніжним зболеного неба,
Від світу вільним, як щасливий птах.
Ти просто будь за сотні кілометрів!
В моїх думках і радісних дзвінках,
Приходь крізь сотні снів похмурих нетрів,
Прилігши тінню на моїх руках.
Ти тільки будь, яскравим сонцем, завтра!
В коханні ніжним, теплим вітерцем.
Запалюй щастям, мов в печері ватра,
Ти просто будь спокусливим дощем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984294
дата надходження 25.05.2023
дата закладки 10.10.2023
Нестерпно без тебе сьогодні…
Самотність тортури несе.
Стискає в обіймах безодні,
Що вкотре напише есе.
Напише, а потім – безжально
На шмаття порве мовчазне.
Вистукує серце печально,
Врожай гравітації жне.
Німа обів’є хаотичність,
Неначе гадюка слизька.
Щось кличе в ряди героїчні
Піднятись на верх барикад.
І в наступ – тебе покоряти,
Зминаючи стіни міцні.
Наблизити подумки свято,
Щоб зникли видіння нічні.
І зникла огидна самотність,
Назавжди відкривши замки.
Нестерпно без тебе сьогодні…
І крають бездушно думки.
18:48, 26.10.2016 рік.
Зображення: http://гештальт-школа.рф
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995306
дата надходження 03.10.2023
дата закладки 10.10.2023
Ви відчували гіркий присмак,
Коли найкращий кинув друг?
Тоді життя ставало прісним,
Збивав із ніг тоді недуг.
І розпач вселиться незвана,
Затьмарить радість у житті.
Чим заживити таку рану,
Отак і жить у пустоті?
Це пережить не так-то легко,
Здолать зневіру у душі.
Все це забути дуже важко,
Як сталось: ми тепер чужі?
Погано час лікує рани,
Чи зможем ми забуть усе?
Болять зашерхлі трохи шрами.
Чи забуття колись спасе?
В надії -пізно, а чи рано,
Колись усе оце пройде.
Душа ошукана, стражданна,
Своє ще щастя віднайде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992254
дата надходження 26.08.2023
дата закладки 28.08.2023
Щаслива мить..Як зупинити?
Як можна втримать, не втрачать?
Вона втіче й не озирнеться,
Ти будеш довго пам"ятать.
Не жди! не скоро повернеться,
Вже інших буде вибирать.
Таке життя: то вниз, то вгору,
В житті дано усе узнать.
Бо сум і радість завжди поруч,
А нам це треба поєднать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992284
дата надходження 26.08.2023
дата закладки 28.08.2023
Володарює ніч серпнева тепла.
Минуле і майбутнє...Щось сплелось.
Ворушить вітерець ласкаво стебла,
І ніби з неба знов шепоче хтось.
Квітують мальви біля перелазу,
Лапчасте листя обіймає цвіт.
І на подвір'ї наче все до ладу,
Лише цвіркун співає чи тріщить.
Замиготіли очі зір небесних
В пелюстці ночі світлом осяйним.
Думки ведуть - де долі перехресні,
До українських щедрості глибин,
Які зі Всесвітом злилися вічно:
Старі тополі досі височать,
І досконалість ця без протиріччя,
Під мирним небом - дихати б стократ.
(Вірш-версія за картиною Олега Шупляка "Перелаз")
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990981
дата надходження 10.08.2023
дата закладки 19.08.2023
Життя - вселенська таїна́ і диво.
Не випадково все буває в нім.
Довірся тільки помислам святим.
Розсудливість потрібна й терпеливість.
Засій добром життєву щедро ниву,
Дай відкоша всім за́думам лихим.
Життя - вселенська таїна і диво.
Не випадково все буває в нім.
Брехні і фальші раптом змочить злива.
В зневір'я не впадай, не будь слабким,
Бо й лід весною стане нетривким.
Подякуй Господу - сяйнеш щасливим.
Життя - вселенська таїна і диво.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991447
дата надходження 16.08.2023
дата закладки 19.08.2023
Володарює ніч серпнева тепла.
Минуле і майбутнє...Щось сплелось.
Ворушить вітерець ласкаво стебла,
І ніби з неба знов шепоче хтось.
Квітують мальви біля перелазу,
Лапчасте листя обіймає цвіт.
І на подвір'ї наче все до ладу,
Лише цвіркун співає чи тріщить.
Замиготіли очі зір небесних
В пелюстці ночі світлом осяйним.
Думки ведуть - де долі перехресні,
До українських щедрості глибин,
Які зі Всесвітом злилися вічно:
Старі тополі досі височать,
І досконалість ця без протиріччя,
Під мирним небом - дихати б стократ.
(Вірш-версія за картиною Олега Шупляка "Перелаз")
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990981
дата надходження 10.08.2023
дата закладки 18.08.2023
Міраж життя
Чи забуття реальність.
В коханні мука –
Візуальність.
Пейзаж стосунків,
Крик галактик.
В коханні мука –
Маса тактик.
Нірвана рухів,
Дотик-атом.
В коханні мука –
Часу фатум.
Гіпноз цілунку,
Сплав природи.
В коханні мука –
Криза вроди.
Лукавство сміху,
Соло в парі.
В коханні мука –
Слово в жарі.
Огненність серця,
Мірра тіла.
В коханні мука –
Заздрість біла.
Спокуса ночі,
Світ, щоб жити.
В коханні мука –
Не любити.
22.06.1997
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988067
дата надходження 07.07.2023
дата закладки 08.07.2023
Я не витримаю і не втримаю.
Я зламаюсь. Я знаю – боляче.
Я не буду відмінний силою,
Я звернуся до тебе за поміччю.
Не відмов, зрозумій – на межі я,
Не гартують мене всі шрами.
Я лежатиму цим надвечір’ям,
Загорнувшись твоїми руками.
08.VI.2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987807
дата надходження 03.07.2023
дата закладки 04.07.2023
Кінчали жити.
Десь на полюсах.
Я міг би ще тебе любити,
Я міг ще подолати страх
Самоти –
Де я, де ти.
Ми діти здичавілих стін.
Ми ноти зіржавілих струн.
В руках – Дажбог,
В твоїх – Перун.
Ми дві стихії – море й небеса.
Ми різні. Знов зайшла коса
На камінь душ,
Камінь сердець.
Урвавсь терпець.
Сплелися руки.
Вкусили губи дикої жаги.
Незвичні муки –
Звична тиша
Навкруги.
І як забути?
Грозою небо розревілось.
Дощем солодким,
Мов твоїм цілунком.
Чи наяву, а чи наснилось
Усе?
– Від неба подарунком.
18.ІІІ.23
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977668
дата надходження 21.03.2023
дата закладки 02.07.2023
Ще лиш тобі я не присвячував вірші.
– О, тінь моя, моя осіння зливо! –
З тобою поруч б'ється в грудях зліва
Те, що мовчало в темній самоті.
Твоїм очам – бездонним і ласкавим,
Що є за ковдру в цю холодну ніч,
І п'єсам тим у мерехтінні свіч,
Що віддаляли вранішні заграви.
І тим рукам, і тим губам – тобі! –
Присвячую я вперше – і востаннє.
Хай викохані рими із журби
На суд між нами знову й знов постануть.
Чому я вірю всім твоїм словам?
Чому я вірю в те, що я не сам?
05-20.ХІІ.22
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976132
дата надходження 06.03.2023
дата закладки 02.07.2023
Весінній день. У небі - на папері -
писали мемуари ластівки́.
Коти парканні і скрипучі двері -
мій антураж весняної журби.
Димить димар, і дим той осідає -
чи сніг впаде, чи я пальто зніму.
Отак життя - іде, і я не знаю,
чи повінь цю весняну перейду
один.
- Не виберусь на берег.
Лишаюсь тут назавжди, на віки!
Пахучий день. У небі - на папері -
малюють візерунки ластівки.
01.ІІІ.2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975470
дата надходження 01.03.2023
дата закладки 02.07.2023
Спини це все. Постав життя на паузу,
Щоб не втратити час гамузом.
Щоб не втратити ліку дотикам,
Щоб зірвати весняні котики,
Про які я забув цьогоріч
У балеті знайомих облич.
Я людина із тінню демона.
Я людина із тінню — де вона?
Безпроглядним поглядом зламаний —
Перелюблений, перезгаданий,
Перемелений й перетрощений —
У зневірі довірою зрощений,
Я — це я. Я людина, я є,
Лиш життя — От потоне! — пливе —
Переломане, переписане,
Наче в когось відбутого списане,
Розфарбоване темними барвами,
Нездійсненними тихими планами,
Спантеличене і залякане,
І стою, мов закляклий, я —
Недотрощений, недоломлений,
Я із чогось таємного зроблений.
Все навколо — Моє? Не моє?
Втім, нехай. Я ще є, я ще є!
20-22.IV.23
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981048
дата надходження 23.04.2023
дата закладки 02.07.2023
Звідки черпати енергію? Витекла.
Вени — траншеї, спустошені повністю.
Постать коханої, бережно виткана,
Стала химерною відьмою-провістю...
Це параноя, реальність чи вигадка?
Подихом знову затьмарює голову,
Поглядом манить, затягує в неводи,
Колами водить від жару до холоду.
З нею відчуємо пекло і небо ми,
Після ж — залишить свідомість розколоту.
Соки останні вбирає без поспіху,
Грає коханням мучителька-пасія.
Бачу лукаво-облудливу посмішку.
Вирватись хочу — не можу, у пастці я.
Гину один — без надії і прóсвітку...
Не втечеш. Не пручайся дарма.
Не надійся. Не буде добра.
Поглинатиму душу брудну —
Ти ж для мене як нут чи булгур...
Чарівнá. Смертоносна. Сукуб.
Від народження світу живу,
Розриваю щоразу по шву,
Наближаю омріяний день,
Аби полум'я пекла руде
Проковтнуло нестерпних людей.
"Спокушай, розтлівай і смакуй,
Убиваючи жертву слабку!" —
Настанову прошито в мені.
Для людей я — неначе магніт.
Демониця. Коханка. Ліліт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986976
дата надходження 24.06.2023
дата закладки 24.06.2023
Мені хоча б один твій теплий погляд,
Що зігрівав колись мою бентежну душу
Й нічні розмови, що змінили мій світогляд...
Я скучила... І визнати це мушу
Бракує дотиків твоїх гарячих пальців,
Що пробирали юне тіло до мурашок,
І ніжних поцілунків двох скитальців,
Які тонули в полі між ромашок
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984959
дата надходження 01.06.2023
дата закладки 07.06.2023
Найкращі почуття німі,
Я не прихильник голосних.
Якщо забудеш, то зніми
Напам'ять ліпші дні весни.
І в серці заховай ці кадри,
Про них скажи лише мені.
Так тихо, розібрати складно,
На плівці досконально розпиши.
Я покажу на ніжних квітах,
І налаштую зорі вогняні,
Що не знайдеться у абетці літер
По-іншому зізнатися тобі.
Тому не треба зайвих, сірих слів,
Вони - кордон, а я не знаю меж.
Давно почуто, що почуть хотів,
Тепер мене безмовно розхвилюй, бентеж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984428
дата надходження 27.05.2023
дата закладки 04.06.2023
Просвітленням, затемненням?
Ким ти мені була?
Чи ангелом чи демоном?
Гінцем добра чи зла?
Загостренням, притупленням?
Знаменням чи тавром?
Спасінням або згубою?
Блаженством чи гріхом?
Провидінням чи маренням?
Кошмаром, віщим сном?
Святою чи зухвалою?
Трампліном чи хрестом?
Коханням чи хворобою?
Безсиллям, почуттям?
Жаданою утробою?
Чи всім моїм життям?
6.10.21
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927222
дата надходження 06.10.2021
дата закладки 04.06.2023
Хто знає, де початок, де кінець?
Хто любить більше й глибше — Інь чи Янь?
Коханню і чуттям де наш вінець?
У мареві бажання цих рівнянь.
В думках ми ві́рші пишемо вночі,
У ритмі рим читаємо в серцях,
Пливуть із наших вуст слова вві сні,
Єднають погляди на папірцях.
Щоранку одягаємо в лапки,
По змісту підбираємо картинки,
Перевіряємо в рядках крапки,
І публікуєм тексти на сторінки.
Зливаємось в одне у танці фраз,
Ця магія кружляє тимчасово,
В уяві вибухає мов екстаз,
Бо разом Інь і Янь невипадково.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977306
дата надходження 17.03.2023
дата закладки 20.04.2023
Я так тебе чекала, як місяця зоря,
І навіть і не знала, що доля ти моя.
Текли роки рікою, що розділяла нас,
Та тільки в моїм серці вогонь ще не погас.
І віра і надія у день нас цей звела,
Любов не помирала вона завжди жила.
Лиш тільки заблукала колись давно вона.
Тепер вона знайшлася і знову розцвіла.
Я так тебе кохаю, я так тебе люблю,
І долю розділяю з тобою я свою.
Нехай вона квітує ще довгії роки,
Бо я у твоїм серці, у моїм тільки ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697331
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 20.04.2023
Я це свято люблю́, перше свято весни,
І дарую тобі кращі квіти.
Їх до серця міцніше свого пригорни,
Найгарніша дівчи́на у світі.
Ще дарую тобі ніжний спів солов’я
І блакитний туман на світанку.
Ти берізка в гаю найстрункіша моя,
Я люблю тебе всю без останку.
Хай кидають мене у темницю круту,
Не дають мені їсти і пити.
Хай стріляють із градів у мене впритул,
Я тебе не відмовлюсь любити.
Зі святом вас, дорогі Жінки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941893
дата надходження 08.03.2022
дата закладки 20.04.2023
Люби мене, що сили є, щодуху!
Цілуй мене, голу́б мене, кохай!
Натхненну чи спустошено-безду́ху,
Ніколи ти мене не відпускай!
Люби мене - і я тебе наповню
Енергією чистих верхогірь,
Поді́люся з тобою я собою...
Люби мене без краю і без мір!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771401
дата надходження 15.01.2018
дата закладки 20.04.2023
(Переклад Scorpions - Maybe I, Maybe You)
Може я, може ти
Світ зміню до прикрас
Не сумуй, а злети
Мій вогонь ще не згас
Може я, може ти
Ключ зірок віднайду
Досягнувши мети
Дух надій поверну
Ти поглянь в небеса
З запитанням в очах
І почуй чудеса
Голос серця в піснях
В світі болю і зла
Я звернусь на ім'я
Щоб зустрілись тіла
Може ти, може я
Може я, може ти
Ми лиш маємо мрії
Та холодні світи
Де не має надії
Може я, може ти
Ми кохання солдати
З його полум'ям йти
Світлу згаснуть не дати
Ти поглянь в небеса
З запитанням в очах
І почуй чудеса
Голос серця в піснях
В світі болю і зла
Я звернусь на ім'я
Щоб зустрілись тіла
Може ти, може я
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979627
дата надходження 08.04.2023
дата закладки 19.04.2023
Тобі... хоча з тобою ми на ВИ.
Тобі - палаюча... і не від мене.
Так вабить полум'я твоє,
І я метеликом лечу,
Щоб доторкнутись до душі,
І запалати від бажання,
І покохати... як востаннє,
А може вперше у житті.
Або хоча б навчитися згорати,
Приходити у снах, злітати...
Не знаю я твоїх очей,
Я відчуваю тебе поряд.
Я взагалі тебе не знаю,
І тільки музика твоїх вірші́в,
Твій водоспад рядків із слів,
Катренів, рим у ритмі
Лунає знов і знов в моїй уяві.
Під них і сніг кружляє в танці,
І вітер солодко співає,
І сонечко всміхається завжди.
Тобі мої вітання й побажання.
Тобі... мій водоспад вірші́в,
Що вміє так кохати,
Тобі... чарівна фея у вогні..
Закохана, замріяна у сні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979278
дата надходження 05.04.2023
дата закладки 19.04.2023
Він їй писав, рука тремтіла трохи,
Дощем краплини падали із хмар,
Вона не відчувала анітрохи,
Що він звертається до неї в снах.
Вночі він все чекав її в мережі,
Краплинами стікав він у рядках,
Він все чекав, що зайде в її межі,
І душі об'єднаються в думках.
Він дарував їй свіжі мокрі квіти,
Здіймався разом в недосяжні гори,
І з нею плив до обрію радіти,
Він відкривав кохання через твори.
Він їй писав краплинами до ніг,
Думки були всі щирі та відверті,
Слова його незаймані як сніг,
Вона була без нього в круговерті.
Дощем, що за вікном лоскоче тишу,
Він хоче доторкнутись через скло,
Бо вільно тільки з нею серцем дише,
Так хоче щоб кохання їх спекло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978132
дата надходження 25.03.2023
дата закладки 19.04.2023
Прийми як є - відважний виклик долі
Іти вперед крізь сумніви і втрати.
Хоч в каші буднів забагато солі,
Солодкість мрій нічим не зіпсувати.
Прийми як є - незмінний вирок неба,
Що буде так як вирішить Всевишній.
Та попри все лишається потреба
Вертатись в рідний сад, де спіють вишні.
Прийми як є - майбутнього причастя
Із присмаком терпкого сьогодення,
І знай - всі зміни Бог дає на щастя,
Даруючи стремління і натхнення.
Прийми як є - спонтанність випадкову,
І швидкість змін, і проминання часу...
На щастя місяць вивісить підкову,
Немов би ночі золоту прикрасу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980228
дата надходження 15.04.2023
дата закладки 15.04.2023
По темних коридорах фраз
блукатиму ще довго-довго…
Останній промінь дня погас
над світом нашої любові…
У німоті туманних днів,
у пустоті ночей осінніх,
твій голос чується мені,
й регоче сум, мов божевільний…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977408
дата надходження 18.03.2023
дата закладки 18.03.2023
Ми прірва слів, накиданих зопалу,
Народжених думками з каяття.
Гарячими цілунками дурману,
Де совість власне більше нічия.
........
Де власне присмак вчинків, що на швидкості-
Адреналін безстрашності й граблів
І подих присоромлено_ притишений.
То час на вушко ніжно шепотів
........
Що більше не вертається назад.
Емоції ж неначе кастаньєти-
Вистукують амбіції парад,
Сьогодні вниз, а завтра будуть злети...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976979
дата надходження 14.03.2023
дата закладки 14.03.2023
Така велична і проста –
моя маленька балерина…
Обличчя миле і вуста,
тендітна мовби яворина!
Дитяча посмішка, чоло,
волосся світле, ніжні руки –
натхнення чисте джерело,
а мова ніби скрипки звуки!
Які стежини і шляхи
тобі стелися під ноги?
Здолала скільки бід лихих,
аби не збитися з дороги?
Нехай здійсняються умить
усі завітні сподівання,
ночами серденько щемить
лише від щирого кохання!
Бодай тече життя твоє
удаль блакитною рікою
і сонце завжди виграє
у хвилях щастя і розвою…
Аби співали у душі
зі скрипкою м’які валторни,
лунали щебетом вірші
лиш про кохання неповторне!
Бодай розвіється туман,
у небесах зійдуться зорі,
аби вибагливий талан
тонув лиш у любові морі.
І хай там що, душа співа,
бо всі підвладні часоплину…
Ти здатна на такі дива,
моя маленька балерино!
09.03.2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976489
дата надходження 10.03.2023
дата закладки 13.03.2023
(по спілкуванню в інеті)
~
Демонструючи ницість безмежну,
часто пишуть в інеті з ереф:
як живеться тепер в нєзалєжній,
в холоди під прильоти ракет?..
~
Моду взяли – спотворюють, гади,
насміхаючись, назву держави.
Та що візьмеш із них,
якщо «гради»
аргументи у них, «что мы правы».
Даю відсіч мерзотникам з раші:
стрій тримаєм й б’ємося уперто,
так що марні потуги всі ваші,
з неодмінним: за рашу померти.
~
Чим частіше
й страшніше прильоти
тим в нас більше дух солідарності,
вам й не снилось таке, ідіоти, –
відкриваєм пункти незламності!
Пункт чего?..
Пункт незламності духу –
обігрітись, поїсти, попити...
Простягають назустріч там руку
з допомогою, а не убити.
Де знаходяться пункти на мапі?
Посміхаюсь: відстала країна...
Кожен мав би про це у вас знати:
Пункт Незламності – вся Україна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975132
дата надходження 26.02.2023
дата закладки 27.02.2023
Можливо – краплею з листка,
Що впала на моє волосся
Й таким журливим відголоссям
– З розбитого між нас містка –
Поринути змогла в цю осінь.
Можливо – слізьми на очах,
Що сіллю окропили рани,
З яких попроростали канни,
І образом, немов у снах,
Переді мною знов постали.
Можливо – зіркою вгорі,
Що досі не згасала, й згасла –
Так випадково і невчасно,
Мене залишивши в норі,
Де й світ вже не побачу ясний.
Можливо – книгою в вогні –
Романом, писаним з життя,
Легкостраждальним каяттям
Ти залишаєшся мені.
Та ж ким тобі залишусь я?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966366
дата надходження 22.11.2022
дата закладки 27.02.2023
Від краю неба до землі
торує шлях вечірній промінь.
І ностальгійно в тім мені,
що все минає. Чути гомін
якогось сірого пташа
отам в далекім піднебессі.
А може, то чиясь душа
хотіла б заново воскрести...
Прожити знову трохи літ,
зустріти ще б нову епоху...
Цей незбагненний дивний світ
поріс надіями, як мохом.
І в передранішній імлі,
Коли згустішають всі тіні,
Від краю неба до землі
світ знов наповниться промінням...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965247
дата надходження 10.11.2022
дата закладки 27.02.2023
Пробачте всі мене, благаю,
кого образила колись.
Тих кого знаю і не знаю,
коли путі переплелись…
Пробачте мої рідні діти,
що не завжди була права,
бо ніде правдоньки подіти -
були - вразливими слова…
Пробачте мене мама й тато,
що не уміла Вас цінить…
Те ,що відносилась не свято,
виною у Душі щемить…
І я сама себе прощаю,
нехай серденько не болить.
Весь Світ завірить поспішаю –
біль – тільки прощенням спинить…
26.02.2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975081
дата надходження 26.02.2023
дата закладки 27.02.2023
Відходить зимна Масляна
На зміну йдуть пости.
Благослови нещасних нас,
І, Господи, п р о с т и.
Наповнить світ смиренністю.
Сенс щирих молитов.
Звільни від зла й непевності,
Життя ж бо є любов.
Гріхи обсіли, зчерствіли,
Карає в смерть війна.
Веде життя шаленствами,
Пробач, Пресвітлий, нам.
Зі світу зійде темрява,
І запанує мир.
Всі молимося ревно ми:
Ти зглянься над людьми!
Пробач , о Боже Праведний,
Бездушних та глухих.
Добру цим світом правити,
Прости й мої гріхи.
Кому зробила боляче,
Пробачте мить образ.
Моє прощення сонячне
Дарую для добра!
У Прощену неділю цю
Звільнися з чорноти,
Душа добром наділиться,
Бог кожного простить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975075
дата надходження 26.02.2023
дата закладки 26.02.2023
Я несу тобі сонце в долонях
І живильного краплю дощу...
Він стікатиме ніжно по скронях,
Я печаль ним усю відпущу...
Зцілить сонце ласкавим промінням...
Мене щастям люби, я прошу...
Новий день обнімаю терпінням...
І закохана серцем, шепчу...
Посміхнись, світ прекрасний навколо,
Ну навіщо минуле... прости...
Я несу тобі сонце в долонях
І весну, що так хоче цвісти...
18.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666806
дата надходження 18.05.2016
дата закладки 23.02.2023
Терпкі страхи, як привиди в сутанах_
Піднімуть сумнівів загострені мечі
Й каратимуть сум'яттями _ не знаю
Цим словом роздоріжжя, де _кричіть
Шептатимуть знедоленим надіям,
На згарищі пригірклих сподівань.
Весна, як та вреднюча, дивна діва_
У серце не спішить, ані на грам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974669
дата надходження 22.02.2023
дата закладки 23.02.2023
***
На роздоріжжях снів гублюсь у споминах
Давлюся болями задавнених образ
Вслухаюсь в звуки здаленілих гомонів
Ловлю обривки вимовлених фраз
І пахне літо перезрілими житами
І ллється жайворів небесний спів
І щось таке незриме поміж нами
Щось недомовлене, на що бракує слів
А тільки очі волошкові серед жита
Блакитним полум’ям цвітуть
А тільки маків вогники розкриті
У морі жита хвилями пливуть
І лиш небес бездонна глибина
І теплий подих вітру на щоках
І знову щось розказує вона
З букетиком волошок у руках
Те літо загубилося в літа́х
Та знов і знов приходить увві сні -
Цвітуть волошки в золотих житах
І ти, як юність, посміхаєшся мені…
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973342
дата надходження 09.02.2023
дата закладки 09.02.2023
У нас війна, а десь від землетрусів
розбився світ, неначе з кришталю.
Все важче нам давати бій спокусам,
все менше віри, страху і жалю
Вже майже рік ми ждемо смерті з неба -
а там цунамі, вітер та штормить
Чия кривава в тому є потреба,
хто відповість за цю пекельну мить?
Триклятий час війни та лиха струсів,
а поряд десь щось пахне і цвіте
Хтось йде на танк, а хтось боїться Стуса
і спробуй тут повірити в святе
Бо, поки хтось керує терезами,
ми кров людську розводимо плачем
Щодня дарма складаємо екзамен,
мізерні пазли «Всесвіту Нікчем»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973112
дата надходження 07.02.2023
дата закладки 08.02.2023
Дивлюся я у слізне небо –
Похмура мить на тьмавім тлі,
Вітри штурмують простір – се бо
Світ похитнувся у пітьмі.
Думки зіткнулись в протиріччі,
Витком напружуючи час.
Дивлюся простору у вічі –
Та той втрачає глузд нараз,
Яскравих сутінок заграви
Спімнувши* поміж хмарних зграй.
Померхлий обрій, мляві барви –
Пітьма ковтає неба край...
Підсліпувата осінь тлінна
Зірве останній з клена лист.
Життя поставить на коліна,
Примусить нас відчути тиск –
Бліда картина та убога,
Скупа на радощі буття.
Душа благатиме у Бога
Прощень в моменти каяття.
Молити буду, як за себо,
Про долю світу, що в пітьмі,
У слізне дивлячися небо
В похмуру мить на тьмавім тлі...
Втім спурх метелика на світло,
Як уповання по весні,
Що вже не за горами літо,
Надасть надію восени.
Десь у примарах небокраю
Блукає сонечко моє,
Яке здолавши хмарну зграю,
Засяє знов... Надія Є!
13.10.2019
*спімнувши - спом'янувши
–––––––––
Ілюстрація:
Кот Валерій
"Надія Є"
–––––––––
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973178
дата надходження 08.02.2023
дата закладки 08.02.2023
В щілинах часу ніч тече мелясою,
Солодить стомлені від спеки береги.
Міжгірний горизонт укрився рясою,
Уперті хвилі з гротами ведуть торги,
Вдаряються об них всією масою -
У бризках щедрих сіллю віддають борги.
Опал півмісяця сія прикрасою,
Хмарини ніжить сяйвом, додає снаги,
На схилі з величезною терасою
Лупату темряву рятує від нудьги.
Полискують застиглою гримасою
Неторканих сузір'їв срібні ланцюги.
Ми упиваємось красою ласою,
Наповнюють легені бризи навкруги.
Стікає ніч нектарною мелясою,
По узбережжю пінні котяться пруги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972792
дата надходження 04.02.2023
дата закладки 08.02.2023
Не всі слова я Вам іще сказав
В розмові нашій тихій вечорами,
В словах не всю любов я передав,
Оте кохання, що живе між нами.
Не всі слова я Вам іще сказав,
Я не сказав, як зустрічі чекаю,
Якби я зміг, якби я передав,
То я б почув від Вас оте "Кохаю".
Не всі слова я Вам іще сказав,
Так хочеться сказати більше й більше,
Із серця рвуться трепетні слова,
І почуття, що виливаю в віршах,
. . . . .
Нарешті зустріч наша, Ви і я,
Серденько, соловейком заспівало,
Лиш за одним тепер жалію я...
Що нам сьогодні й ночі буде мало.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971277
дата надходження 18.01.2023
дата закладки 08.02.2023
Мені б побуть з тобою одну ніч,
Одну лиш ніч і більш мені не треба,
Віддав би навіть голову я з пліч,
Лише б ту ніч послало мені Небо.
Мені б побуть з тобою одну ніч,
Зігріть тебе всім серцем і душею,
Зі свічами вечеря, чи без свіч,
І відчувать тебе всю ніч моєю.
Мені б побуть з тобою одну ніч,
Я в Бога зараз не благаю більше,
Я б все віддав, за ту єдину ніч,
Щоби обожествлять тебе у віршах
Я б все віддав за ту чарівну ніч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971052
дата надходження 15.01.2023
дата закладки 08.02.2023
Я б все віддав лише за одну ніч,
Одну лиш ніч, щоби побуть з тобою,
Щоб залишитись в парі віч-на-віч,
Й упитися жагучою любов'ю. ( 2 рази)
Я б все віддав лише за одну ніч,
Щоб гріти знов твої замерзлі руки,
Цілунком щоб торкнутись твоїх пліч,
І знати, що немає більш розлуки. (2 рази)
Я б все віддав, лише за одну ніч,
Щоб ми ловили зорі у долоні,
До тебе я прийду, лише поклич,
Не дивлячись на посивілі скроні. (2 рази)
Я б все віддав лише за одну ніч,
Одну лиш ніч, щоби побуть з тобою,
Щоб залишитись в парі віч-на-віч,
Й упитися жагучою любов'ю. (2 рази)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955695
дата надходження 07.08.2022
дата закладки 08.02.2023
Я постійно шукала тебе
І страждала у мить самоти,
Хоч раптово й з’явився тепер, –
Віддалилися вже я і ти…
Геть пішла по стежині вузькій…
Відчуваю твій погляд услід…
Оглядаюсь, – в душі буревій,
Ледве стримую струмені сліз…
Я далеко… вирують думки,
А у душу закралась печаль…
Чітко стан твій ще видно стрункий
І задумливий погляд у даль…
Болем серце моє обпекло, –
Ти не кличеш вернутись назад…
Вже закінчилось літнє тепло
І осінній настав листопад…
07.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973060
дата надходження 06.02.2023
дата закладки 08.02.2023
Ти знаєш, про що мовчить ніч?
Про що зорі тихо співають
За чорними хмарами? Навіть
Відлуння нудних протиріч
Цієї краси не порушить.
Вдивляються мовби у душу...
Не знаєш сама в чому річ?
Ти бачиш осінній пейзаж.
На ньому, неначе весняні,
Красуються квіти кохання
І час повернувся назад…
Та знову в очах чорне небо
І зорі далекі. Не треба
Впадати у відчай дарма.
…Цілунок терпкий на устах
Та дотик роси на світанку...
Надія живе до останку,
Як спогад солодкий і страх.
Сьогодні – лиш темрява ночі,
А завтра – усе, що захочеш.
Себе не згуби тільки в снах!
листопад 2012р.
жовтень 2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962331
дата надходження 09.10.2022
дата закладки 08.02.2023
Я витер з пам’яті всі зайві імена
Та форми тіл, усміхнені обличчя.
Боргів нема, назад повіддавав
І співчуття,
І блиск в очах,
Нестримну пристрасть,
А з ними - сумніви, тривоги, каяття.
Не все те золото, що вабить та блищить.
Не все - сміття, що з вигляду негарне.
А що для вічності одна-єдина мить? –
Чому ж вона
(Коли сумна,
Коли прекрасна)
Руйнує плани і рве мрії на шматки?
Тепер я витіснив, відкинув почуття.
Нещира усмішка та відповідь «все добре».
Живу буденністю, хоч вірю ще в дива,
Що все це – сон,
А за вікном
Воскресне знову
Погожий день і з ним прокинусь до життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962445
дата надходження 10.10.2022
дата закладки 08.02.2023
Ти – весь мій світ від краю і до краю!
Ти – мій вогонь, повітря і вода…,
Моє життя, а іншого не знаю,
Та й змісту в нім без тебе теж нема.
В тобі мої бажання, справжні мрії.
В тобі лиш бачу сенс та й завдяки
Твоїй любові я живий донині
І хочу так, щоб ти була завжди!
Та ось ідеш, бо думаєш, що годі.
Мовляв, кінець, нічого вже нема.
Хіба ж це так? Згадай, що у природі
Після зими приходить знов весна!
Повір, що сонце сяє й через хмари,
Що, мов завіса, небо затягли,
А ніч триває тільки до світання!
Там далі - світло, спокій, знову ми.
Пробач! Мені так болісно і важко.
Якби-то міг вернути час назад…
Ти – весь мій світ! З тобою до останку.
Чого ж без тебе справді вартий я?
07.10.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962142
дата надходження 07.10.2022
дата закладки 08.02.2023
В моём мире, когда-то унылом,
Среди холода и темноты
Загорілася на небосхилі
Рання зірка - з'явилася ти.
Исцелился, согрелся тогда я,
Будто феникс из пепла восстал.
Відійшли омертвілі печалі,
Розцвіла, засіяла душа.
Моя жизнь поменяла окраску,
Стала ярче. Почувствовал вновь -
Я живу, світ навколо прекрасний,
А у серці палає вогонь...
09.09.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961294
дата надходження 29.09.2022
дата закладки 08.02.2023
Знову очі сумні, але є в них надія,
Тільки трохи весну притоптав листопад.
Хочеш ласки, тепла, бо слова вже не гріють,
Та й вони, як на зло, все звучать невпопад.
Щось у світі не так, якось прикро і дивно:
Всі навколо – примари й порожні, мов тінь.
Їх багато тоді лиш, коли непотрібно,
А як серце болить, то ніде ні душі.
Ось і зараз сама, тільки вечір осінній
Споглядає тебе крізь вікно з співчуттям.
Десь про мене фрагментом згадаєш, можливо,
Та давно вже і я тінню-привидом став.
28.09.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961175
дата надходження 28.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Не каюся, хоча гнітить печаль.
Сміятись боляче, а плакати не хочу.
Підступний страх замилює нам очі
І гріх вкриває душу, мов вуаль.
Погасли спогади, що тліли без кінця,
Уламки віри вже не позбирати.
Зреклись любові, кинули за ґрати
Свої безцінні, щирі почуття.
Самим від себе соромно нікчемним.
І, зрадивши, вимолюємо шанс,
Мовляв, цей жах навколо не для нас,
Як не для нас і ми самі, напевно...
09.09.2015р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960507
дата надходження 22.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Чому мовчиш? Благаю, не мовчи!
Твоє мовчання дихає печаллю
І холодом колючим, смертю навіть
Недавніх мрій, ще свіжих, молодих.
Чому ховаєш погляд свій під стіл?
Недавно в ньому сяяла надія,
Шалена пристрасть полум'ям горіла...
А зараз що? Чи хтось так захотів?..
А, може, осінь? Промінь з-поміж хмар
Не в змозі звеселити жовте листя,
Як і тебе. Не пізно ж - схаменися!
Не вбий себе, натхнення, щастя й дар!
Не раз зійде ще сонце навесні,
Теплом зігріє виснажене тіло.
Почуєш ти, як жвавим булькотінням
Уламки льоду тануть у душі.
Та вибір твій.
Як хочеш, то мовчи...
20.09.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960359
дата надходження 20.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Час пройде і мене мимоволі згадаєш.
Повернуся я літнім легеньким дощем,
Свіжим вітром у спеку. Прошу – пам’ятай лиш,
Забуваючи миттю про смуток і щем!
Я твої витру сльози, якщо стане прикро,
Непомітно в шпарину замка прослизну.
Обійму уві сні і бодай на хвилину
Ти поринеш у нашу щасливу весну.
А коли буде зовсім нестерпно самотньо,
Замерзатиме стомлена болем душа,
Тільки дай мені знак – і вогнем серед ночі
Загорюся для тебе, любове моя!
Ну а зараз, ще поки нас вечір голубить,
Поки ми, наче п’яні, забули про все,
Я вдихаю тебе ароматом спокуси,
Загубившись в безкрайніх лиманах очей...
17.04.2016.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960448
дата надходження 21.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Не згорає любов у вогні,
Плином часу стрімким не спотворена.
Усміхнися ж мені, як тоді,
Коли ми (вже й не зовсім малі)
Жили так, як в рожевому сні
Безтурботному.
Ледь чітким візерунком на склі
Вирізалися миті сумні.
І, здавалося, ми й цілий світ
Зачаровані.
Не кажи, що усе вже не так,
Що немає колишньої пристрасті,
А лиш присмак гіркий на устах!
Це неправда. Вогонь не зачах.
Він палає ще в наших очах
Переливчасто.
Не кажи, що нещирі слова!
Наша пристрасть безсмертна, однак
У буденності трохи вона
Притомилася.
Пам’ятай, що тебе я люблю
До нестями, без фальшу і сорому!
Пригадай нашу першу весну,
Захід сонця, легки́й шум дощу,
Ніч коротку без крапельки сну
За розмовою!
Ми не зрадимо мрію свою.
Ніжно-ніжно тебе обійму
І побачиш любові красу
Незіпсовану.
04.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961147
дата надходження 28.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Щире слово завмерло в зітханні...
Ми так близько й водночас далеко.
Відстань подиху тільки між нами,
Та від цього чомусь вже нелегко.
Я не знаю, про що мовчать очі
І соромлюся, наче дитина.
Лиш на тебе дивитися хочу -
Зараз ти, як ніколи, красива.
Що в очах? - Чи то вогник від свічки?
Може, іскра чогось неземного?..
На вечірній терасі ще трішки
Ми побудем востаннє з тобою.
Мовчимо собі кожен про себе.
У повітрі літає спокуса,
То сміється, то плаче смиренно
У тужливій мелодії блюзу.
Мені соромно, боляче, страшно,
Знов слова застрягають у горлі
І ніяк не виходить сказати,
Що тебе розлюбити не в змозі.
... Ось і все. Поцілунок прощання.
Ніжний, щирий, палкий, наче вперше.
Замість слова лиш кляте зітхання...
Ти пішла... Та від цього не легше.
Жовтень 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960733
дата надходження 24.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Тільки стогін вітрів у бездонній німій порожнечі
Зараз чую, бо твій ніжний голос п’янкий віддзвенів.
А беззоряна ніч обіймає дощем мої плечі
Та із жа́лем мовчить – все і так зрозуміло без слів.
І побачу тебе через день чи за декілька років,
Підійду, усміхнусь, щоб душа не зірвалась на плач.
Просто ска́жу «привіт», з усіх сил імітуючи спокій,
Та у смутку очей прочитаєш: «кохана, пробач!»…
12.06.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961450
дата надходження 30.09.2022
дата закладки 02.02.2023
Я бачив рай. Тримав твої долоні,
Все відчував, та рухатись не міг.
Гаряча кров пекла вогнем у скронях
І танув я, неначе мокрий сніг.
Здавалось так, що хором стоголосим
Кругом твоє лунало лиш ім’я.
Твої уста, каштанове волосся
І блиск очей… Я знав, що ти моя.
А потім зранку з болем прокидався
І, наче Фавст, кричав тим снам услід:
«Спинися мить! «Спинись, бо ти прекрасна!»
Минають ночі, дні пливуть крізь пам`ять,
А погляд твій шукаю досі скрізь…
Лиш сни, мов пта́хи в небі пролітають…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963005
дата надходження 16.10.2022
дата закладки 02.02.2023
Я гладив ніжний шовк твого волосся,
Ловив солодкий подих на устах.
В жарких обіймах, стримуючи стогін,
Шепнула ти, що повністю моя.
Легенький блюз у темряві кімнати
І твій тонкий напівприкритий стан…
Спинився час і простір розірвався,
Та й Всесвіт теж немов забув про нас.
Тоді ти оголила душу й тіло.
У ніч палку, солодку, мов нектар,
Кохались ми і пристрастю горіли…
Підступний ранок злодієм прокрався
До нас в кімнату, вихолодив жар.
Лишив на згадку образ лиш прекрасний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962945
дата надходження 15.10.2022
дата закладки 02.02.2023
Чужим здавався світ і у тумані
Чомусь хотів сховатись від очей.
Пожовкла тиша приспаних алей
Тепла та світла більше не чекала.
Бездушний холод виморив собою
Усе навколо, в сирість заточив.
Гриміло небо, тільки не від злив
Та і земля впивалась не водою...
Така ця осінь – злісна, невблаганна.
Неначе смерть – безглузда і раптова...
Чому так рано? Звідки ти прийшла?
Колись любив, а зараз проклинаю
Тебе, хоча далеко не в усьому
Насправді є лише твоя вина.
14.10.2022р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962829
дата надходження 14.10.2022
дата закладки 02.02.2023
Ну що ж, прощай! Ідеш від мене… Осінь.
Де ти ступала – інеєм лежить
Моя самотність. Зглянься ж хоч на мить!
А я кричав колись, що з мене досить
Твого повітря, вижовклих листків,
Дощів, туману... Час вже пролетів
І ти ідеш отак, без слів прощання.
Згадай, як я з тобою говорив,
Мою печаль і пристрасті порив,
Мої безсонні ночі та зітхання!
Колись дала і силу, і наснагу.
Чи то, як нагороду за відвагу,
Чи ще там щось, відоме лиш тобі…
Та байдуже, бо потім відібрала
Мою надію, чисту, як сльозу.
Навіщо так? Дари твої сумні
Прийняв належно, як винагороду.
А ще печаль, як мрію неживу
(Вона померла, тільки народившись).
Та час забрав тебе і твою вроду,
Пішов собі, на мить не забарившись.
І знай одне, прощаю тебе й зовсім
Малого зла в душі не затаю!
Дивлюсь у небо, згадую твою
Живу красу… Прощай, прекрасна осінь!
Хельґі Йогансен
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967068
дата надходження 30.11.2022
дата закладки 02.02.2023
Агов москалики, то як там ваші справи?
Чи не змінилось щось у ваших головах?
Не похитнулися, бува, опори слави,
На ваших "скрєпно-достославних" болотах?
Щось ви якісь сумні останнім часом,
Так ніби більше вас не радує війна.
Чи може звістка, нещодавня, з-під Донбасу,
Для вас така невтішна і сумна?
Та годі вам, чого порозкисали?
А де ж бравада?! Де той "праведний" порив?!
Чи, все ж, збагнули яких дров ви наламали
І може сором, той, вас дечому навчив...
Хоча, про що це я... То не здійсненна мрія.
Вам ліпше втратити майбутнє і життя,
Ніж з тим змиритися, щоб хоч колись Росія
Згадала про любов і каяття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964892
дата надходження 06.11.2022
дата закладки 04.12.2022
Осінній вечір зняв свою корону,
Вклонився ночі, чорній та гіркій.
Король вечірній був без охорони,
Такий відвертий і тому крихкий.
Водночас і холодні, й теплі дзвони
Лунають у симфонії легкій.
Камін зігріє. А ґлінтвейн червоний -
Він теж, як осінь, має смак п'янкий.
У дивну осінь нас веде стежина,
Де гірко посміхнеться горобина,
Виводячи з заплутаних тенет.
Рятують нас колишні справжні мрії,
Маленькі та великі ностальгії
І осінь, що читає свій сонет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960100
дата надходження 18.09.2022
дата закладки 18.09.2022
Ведмедику! я витру твої сльози!..
Пришию лапку - хай вже не болить...
... Минає літо, затихають грози,
Але війна...війна іще гримить.
І де тепер та дівчинка маленька,
Що гладила тебе по голові?...
Сумуєш ти, а Україна - ненька
За нею плаче росами в траві...
...Повір мені, настане та година,
І згинуть в пеклі орки - москалі.
Зустріне діток Мати-Україна,
Настане мир і щастя на землі!
І втішить нас хмариночка біленька,
Пшеничне поле й небо голубе...
Повернеться та дівчинка маленька,
Яка так любить маму і тебе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955725
дата надходження 08.08.2022
дата закладки 08.08.2022
***
Живеш в неясних сподіваннях,
В марно́ті справ, в німо́ті слів,
В безплідних зустрічах й прощаннях,
У забутті тривожних снів.
Збігають дні, минають ночі,
Відходять весни в небуття,
Зозулі щастя і роки пророчать,
Зникають друзі в забуття.
Все попелом буденності покрите,
За літом – осінь, за бідою – жаль.
І все знайоме, все уже прожите,
За чимсь утраченим - печаль.
Щодень робота, ввечері – вино,
І клопоти - приємні й неквапливі.
І раптом, наче грім, впаде ВОНО,
Таке негадане й таке стрімливе.
Ти з ним зіткнешся віч-на-віч
І захлинешся п’яним трунком.
І буде день. І буде ніч.
Не буде тільки порятунку…
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954957
дата надходження 31.07.2022
дата закладки 31.07.2022
Сьогодні був зі мною уночі,
Шептав на вушко мокрими вустами,
До серця спритно підбирав ключі,
Збирав думки розсипані крихтами.
Створив складний поліритмічний стук
Синхронне дихання і вітрові тріолі,
Все полонив: і темряву, і звук,
І тіло, й душу власній своїй волі.
Бентежив дотик просто до мурах,
Голодне тіло прагненням благало,
Здолать кордони і моральний страх,
Надихатись… бо мені мало, мало…
Пірнути з головою в дощопад,
Бачить себе в кожнісінькій краплині,
У мріях танути неначе мармелад,
У літній дощ закоханій людині.
25.07.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954345
дата надходження 25.07.2022
дата закладки 26.07.2022
Погано, що ми стрілися запізно,
Й між нами відстань рівно в двадцять п'ядь.
Так прикро, що у світі цім наскрізнім
Нема години номер двадцять п'ять.
Ти уяви: людина за хвилину
Народжується, й навіть помирає!
А нам з Тобою цілої години
Для серця й для душі не вистачає.
І скільки б разом ми змогли померти?
І скільки б разом ми змогли родитись?
За зустрічі - скажу Тобі відверто -
Я не встигаю навіть надивитись.
Й надихатись ніколи не встигаю,
А доторкнусь - і зникнеш, мов мара.
Та тільки ми незручність подолаєм -
Годинник б'є: прощатися пора.
Ти уяви: і ще б одна година! -
І зникне все: мовчання і бар'єр.
Та я - це я, а Ти - проста людина,
Й не віриш ще у жодну з цих афер.
Між нами знову плавиться залізо,
Між нами іскри врізнобі́ч летять.
Та жаль, що ми зустрілися запізно,
Й нема години номер двадцять п'ять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954115
дата надходження 23.07.2022
дата закладки 25.07.2022
Ти відьма! Бестія! Чортиця!
У тобі стільки є всього,
Що не можливо не влюбиться!
Злодійка спокою мого!
Забрала все, що було в мене!
Лік часу загубив і сон.
Натомість відчуття шалене,
Я бранець, втрапив у полон.
Тебе це веселить, смієшся,
Приснилась верхи на мітлі,
І недосяжною здаєшся,
Як зорі у нічній імлі.
Ти зваблюєш, принади манять,
На злочин здатний і на гріх,
Іскряться очі, серце ранять
І западає в душу сміх.
У тобі щось таки магічне,
Ти на мітлі, це віщий сон!
І поетично-еротичне
Єство свій скинуло хітон.
Тебе у рамку, чи за ґрати?
Молитись, чи тебе клясти?
Але не можу не кохати,
Хоч знаю, бестія це ти!
12. 01. 2022 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936748
дата надходження 12.01.2022
дата закладки 25.07.2022
І ще один спогад...
***
Налий мені моря в горячі долоні,
На плечі накинь голубий небокрай.
Ми в липня спекотного досі в полоні.
Відпустка для нас це малесенький рай.
Повітря і сонце лоскоче нам спини,
Годинник пісочний засипав весь пляж.
Твій шепіт як хвилі, мереживо піни -
З тобою, коханий, у щастя вояж.
Попереду ніч...
Нас сховає від міста
Під листям дерев, що на вітрі тремтить.
І знову з цілунків гарячих намисто.
І грішної пристрасті близиться мить...
Це – щастя, напрочуд просте і жадане.
З тобою готова за обрій, за край.
І ні, сперечатись я більше не стану -
Відкриті обійми - скоріш спокушай...
Версія російською тут:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1731654753614260&id=100003092563573
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953655
дата надходження 18.07.2022
дата закладки 19.07.2022
Отак живеш...у світі протиріч:
такий,як всі - щодня вдягаєш маску,
і лиш коли на груди ляже ніч -
ти душу відкорковуєш,мов пляшку.
В один стакан наллєш чого б хотів,
у інший - те,що зветься словом "мушу",
і не збагнеш - чи так воно в житті,
чи ти давно пропив вже свОю душу.
Бо наче вільний...Ні - як в клітці птах,
де твОї крила - то твоє прокляття.
Бо наче щирий...Ні,бо щирість - знак,
що ти готовий до свого розп"яття.
Тому й вбачаєш святість в тишині,
ти хочеш тиші - щоб ніде нікого,
щоб на її холоднім полотні
хоча б на мить торкнутися до неба.
Бо знаєш,що дійде до краю ніч
і відлетить в свою,незнану казку.
А ти,як зАвжди,в світі протиріч
вдягатимеш під ранок кляту маску...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939043
дата надходження 02.02.2022
дата закладки 19.07.2022
Гадаєш ти мене образив,
Коли бандерівцем назвав?
Скажу тобі на це одразу –
Я ним не був! Тепер вже став!
Сприймаю це, як нагороду!
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу,
Любові почуття святе!
Люблю безмежно рідний край,
Цю чарівну, магічну мову,
Дарований Всевишнім рай,
Красу дівочу чорноброву.
Люблю за щедрість і за спів,
Шалені ночі солов’їні,
Коли бракує навіть слів,
Освідчитися Україні!
А ти, мене, за цю любов,
Оскаженіло ненавидиш.
Не я до тебе! Ти прийшов,
На мою землю і тут гидиш!
Іди подальше від гріха,
Моє терпіння не безмежне.
Нехай святиться у віках
В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!
28.10.13 р.
Дякую друзі, що знайшли по пошуку цей вірш! Але запрошую Вас почитати і іншу, не менш патріотичну громадянську поезію на моїй сторінці в 2-му розділі за цією адресою
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=16199 або в лівому верхньому кутку цієї сторінки у віконечку ПРОФАЙЛ натисніть - ДОДОМУ....
Тут Ви знайдете також і лірику та дитячі вірші. Заходьте на гостини! Не розчаруєтесь!!!
Щоб не витрачати час на пояснення в особистому листуванні, я наважуся дати своє пояснення, чому в Інтернеті поширена інформація про те, що автору цього вірша 13 років. Цей вірш я написав ще до буремного Майдану - 28.10.13 р.
На мою думку, хтось при копіюванні цього вірша допустився помилки і від повної дати написання залишив тільки 13р. Інші сприйняли це за вік автора, що значно сприяло швидкості його поширення. Вийшла така собі піар-акція, що кращої годі було і придумати. Це дійсно той величність ВИПАДОК, а може і сприяння вищих сил... Адже він сприяє ідентифікації та самооцінці, виявився надзвичайно витребуваним і на часі.
Вірші громадянської поезії другого розділу, написані до жовтня місяця 2013 року, увійшли до збірки "СПОЛОХ". Мені зараз кажуть, що вони майже всі були пророчими. Так це чи ні, судити Вам! Але є у цьому щось дійсно містичне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457222
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 17.07.2022
В моєму місті вкотре блюз дощу...
Думки про Вас під осінь бурштинову
В танку вже накружлявшись досхочу,
Рояться спрагло та бентежать знову...
Заплющу очі: лише Ви та Львів...
Зворушливість сплітається у лоні,
Знов відкоркую пам"яті архів
Й зігрію лист останній у долонях...
В моєму місті вкотре блюз дощу...
Та щемний сум я осені пробачу,
Лиш тільки б знати те, про що молю:
Мій Янголе, чи знову Вас побачу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697279
дата надходження 28.10.2016
дата закладки 17.07.2022
Не надивилась...
Ще би півхвилини...
Вивчала б кожну рисочку лиця,
Слова б збирала, наче намистини,
Гердан латала б ними від творця.
Слова ж звучали співом лебединим...
А що слова? Коли жага в очах!
Тамую спрагу голосом любимим -
Найбільше щастя у простих речах...
Спирає подих ніжності лавина,
Найбільше щастя в теплоті долонь...
Не надивилась...
Ще би півхвилини...
Губами, щоб торкнутись твоїх скронь...
07.12.2019р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857244
дата надходження 08.12.2019
дата закладки 17.07.2022
***
У тому серпні був предивний зорепад,
Ти назбирала в пригоршню зірок
І ними мерехтів вечірній сад,
І тіні груш зривалися в танок.
Сміявся серпень, айстрами квітчався,
Прощався з літом криком журавлів.
Прощався з нами. Тихо так прощався,
Немов щось знав, немов чогось жалів.
Я знов приходив в той вечірній сад,
Коли вертався із своїх доріг.
І мерехтів серпневий зорепад,
І зорі падали тобі до ніг.
Той серпень вже приходить лиш у сни,
Літа розвіялись вітрами по полях.
Ми загубились посеред зими
Й назад не вмієм розпізнати шлях.
І все ж я знаю – виглядатимеш мене
На протягах в спустілому саду,
Навіть тоді, як літо промине
І я уже ніколи не прийду…
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953554
дата надходження 17.07.2022
дата закладки 17.07.2022
В співавторстві з Данилом-Київським
Переклад http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286881
Тебе кохати - небезпечне вміння...
Як смерть чекати - цінна кожна мить!
І наче пазлами з коштовного каміння
Твій образ дивний сотворити таланить...
Ти ангел мій, та іноді - диявол!
З'явившийся крізь мари у плоті.
Хожу бар'єрами до крові гострих правил,
В рядках розкинутих тенетів на путі.
П'ю, як нектар, що диким медом ллється.
В потоці фраз - розплавлений метал.
Скипає кров і серце птахом б'ється,
А душу полум'я звертає в терпкий жар...
Тебе бажати - у боях страждати.
Перемогти... згораючи в вогні...
Та стрімко з попелу, мов Фенікс, воскресати.
У мить підхоплення і знову на коні!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655350
дата надходження 28.03.2016
дата закладки 17.07.2022
Я ще пам'ятаю ці ночі на дотик.
На згадку про кожну - пелюстки стокроток
Між буднів безликих столичних нуртовищ,
Закладки любові, розкрилень, дивовищ.
На запах і смак ночі й дні пам'ятаю -
Скарбнички утіх і гірких наших таїн.
Цілунків акорди і любощів рими,
Гарячі шептання і скрики: "Не стримуй!.."
Стріч наша - троянда тендітна зимова.
Над "і" всі крапки вже давно... Ані слова!
В обіймах моїх ти, і кожний твій дотик -
Мій щем і маленька пелюстка стокроток.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937213
дата надходження 16.01.2022
дата закладки 16.07.2022
Бракує голосу так тво́го...
Про будь-що, любий, говори!
Ти чуєш тугу? То нічого -
Розкрась її у кольори.
Розкрась її теплом у звуках,
Всю ніжність в тембрі передай -
І я забуду про розлуку…
Твій голос - ось де зараз рай.
Зображення: https://m.aliexpress.com/i/32839653274.html?gatewayAdapt=Pc2Msite.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952474
дата надходження 06.07.2022
дата закладки 16.07.2022
Коли вечір сідає за плечі,
Коли місто втомлено спить,
Я тихенько пакую речі,
Щоб не думати, де болить.
Я дивлюсь із вікна на небо
І вичитую там сліди,
Я шукаю шляхи до тебе
І шепочу тобі "прийди".
Коли втома сідає поряд,
Наливає горнятко кави,
Я понуро ховаю погляд,
Щоб не думав, ніби лукавлю.
Я не знаю, чи варто чекати,
Коли дням тим немає ліку
І лишається вперто кохати,
Залишаючись разом довіку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953459
дата надходження 16.07.2022
дата закладки 16.07.2022
Тримай її міцно, стискай до останку,
Нехай там ще буде багато світанків,
Нехай ще палає та зірка у небі,
Ти не відпускай її, тільки, не треба...
Тримай її ніжно, відчуй подих долі,
Там стільки зворушливих митей в неволі,
Там стільки надії, натхнення, любові,
Це все віддзеркалення її у тобі...
Тримай її...- Чуєш? Як стукає ❤️
Візьми, збережи його,
Рідним джерельцем нехай проливаються ці почуття,
Які ми шукали, здається, життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951098
дата надходження 21.06.2022
дата закладки 21.06.2022
Я ніколи тебе не забуду.
Я ніколи тебе не побачу.
Сумувати так сильно я буду,
Обійнявши тебе на удачу.
Хай заплачуть дощем видноколи,
Ми з тобою їм знову пробачим.
Я тебе не забуду ніколи,
І ніколи тепер не побачу.
Ми не встигли всього розказати,
І не вивчили всю амплітуду,
Та настав уже час відлітати.
Я ніколи тебе не забуду.
Ми не стали з тобою чужими,
І за це тобі знову віддячу.
Пізно стрілися наші стежини -
Я ніколи тебе не побачу.
Ми зуміли усе приховати,
Відлітай же на сво́ю зорю.
І вже краще тобі не пізнати,
[i]Як же сильно тебе я ...[/i]
15.06.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951057
дата надходження 21.06.2022
дата закладки 21.06.2022
Підбирається вже вечір тихо до криниці,
Хоче досхочу напитись чистої водиці,
Шепотить легенько вітам де співають трави
Та запрошує у гості зіроньку з-за хмари
Неповторна, недосяжна, ти спустися з неба,
Щастя більшого у світі вже мені не треба,
Моя люба чарівнице, я вклонюсь низенько,
Щоб була моя кохана ти зовсім близенько
І зоря йому всміхнулась, опустила вії,
А до тебе, щоб спуститись, мої також мрії
Та без неба я загину, втрачу свої сили,
Тож небудемо з тобою разом ми щасливі
Вечір вислухав розмову милої красуні
Та розтанув у туманах в зорянім відлунні
І тепер, коли підходить та пора вечірня -
Посміхається зі смутком зіронька всесвітня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947077
дата надходження 07.05.2022
дата закладки 07.05.2022
Тендітна, ніжна, свіжа і гаряча
У ній одній - весь вихор почуттів
А у очах живе душа дитяча
Поміж незнаних вічних полюсів
У ній розчинені земля і небо
І Богом переповнене буття
Та й у житті багато їй не треба
Аби вогнем жило серцебиття
Така своя - увінчана вітрами
Така далека і в той час смішна
Своїм теплом загоювала рани
Космічна, твоя, дівчинка Весна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946489
дата надходження 30.04.2022
дата закладки 01.05.2022
Голуб мене, як хвилю дику,
п'яній у пристрасному шалі,
стрічай вітрами на причалі,
візьми в полон - не треба шику,
без крику.
Цілуй повільно - до безтями,
пройдися по клітинках тіла,
щоб аж душа затріпотіла
і заспівала солов'ями -
морями.
У милозвучних серцю трелях,
нехай у вічність линуть ноти,
тремтять небачені висоти,
у незабутніх акварелях,
на скелях.
В підшкірних фібрах озовися -
танцюй у радісних поривах,
у сонцесяйних переливах,
і ніжністю в мені пролийся -
торкнися...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946552
дата надходження 01.05.2022
дата закладки 01.05.2022
А час іде, після зими черго́ве буде літо,
Десь зве́дуть знов висотку незаконну,
Тобі хтось інший подарує квіти,
Вкриватиме тебе посеред ночі сонну.
Ти все мовчиш. Здавалося б не треба...
Навіщо і ким був для тебе я?
Цю правду знать - для мене вже потреба,
Без неї спокою не зна душа моя.
Нахабно в мої сни вриваєшся ночами,
Навшпиньках тягнешся щокою до щоки,
Беззбройно скорюєш тендітними плечами,
Й повіки важчають від ніжності руки.
Ритм милих родимок твоїх на шиї зліва,
Гарячим подихом ласкаю в снах,
Лишень тоді торкнутись можу твого тіла,
І тріщинок чарівних на губах.
Чи носиш ти браслетик від сестрички?
Чи продають ще десь улюблений парфум?
А може ти набула нові звички,
Й в квартирі твоїй вже хтось інший сплачує за струм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945836
дата надходження 24.04.2022
дата закладки 01.05.2022
Подарую тобі донечку -
Янголятко, маленьке сонечко,
Миле чудо в рожевому платтячку,
Наше крихітне спільне щастячко.
Нашу дівчинку, створену мріями,
Із твоїми очима і віями,
Із моїми рум'яними щічками
І русяво-рудими косичками,
Із моєю веселою вдачею,
І хай буде, як ти, не ледачою.
Всю любов віддамо маляткові,
В радість мамі, на гордість таткові.
Щоб не сумно жилося в квартирі нам,
Щоб дитячий лунав голосочок там, -
Тобі донечку обіцяю я,
Ми назвемо її АМЕЛІЯ.
10-11.01.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471720
дата надходження 11.01.2014
дата закладки 12.04.2022
[color="#0015ff"][b]Заховаюсь від світу
У вірші,
Загублюсь у слів долині
Нині.
Скільки вражень розквітло
Світлих,
І птах щастя на гір вершині
Синій.
Відчиняють надії брами
Трави,
Джерело б'є тут мови -
Слово.
Тут міліють щоденні драми:
Lebenraum...
І спалахують істини знову...
І знову...[/b][/color]
( Lebenraum- з нім. - життєвий простір)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674546
дата надходження 26.06.2016
дата закладки 11.04.2022
[b][i][color="#0015ff"]
У душі полум'яний вогонь,
І серпаночки сяють прозорі...
Ти устами торкнувся долонь,
Навіть з неба попадали зорі...
Сяйво ніжне, картина чудес,-
Тихо ніч затулила портьєри...
До небес нас відносить експрес,
Ми коханням здолали бар'єри...
Шелестить очерет у воді,
Та й не спить у цю нічку природа...
Ми з тобою, іще молоді,-
Нам чарує серця насолода...
07 05 2016 р
Вікторія Р
[/color][/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664478
дата надходження 07.05.2016
дата закладки 11.04.2022
О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні,
Раби з галер і слуги вірні слову.
Себе, талан, удачу гарячкову,
Вам я присвячую служіння,
Листки, плоди, своє коріння …
В поезії несу вам прохолоду,
Даю жадане вам тепло,
Нектар підношу, чисту воду …
Поезія – то їх бездонне джерело.
О, читачі мої прекрасні,
В поезії щасливі ми й нещасні,..
Коли ж поезія, душі моєї слово
Чіпляє душу вашу небайдужу,
То я вмираю і оживаю знову,
І силу чую в крилах дужу.
Бо слів живих цілюща суть
Нас стверджує, нас надихає,
Скрашає нам життєвий путь,
Як і поезії, йому кінця не має…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939087
дата надходження 03.02.2022
дата закладки 09.04.2022
Я чую поклик в дивній далині,
Там мирний вогник посміхнувсь мені,
Безхмарне небо, березня блакить,
Бої позаду, тільки стукіт - жить!
Зашепотіли віти у гаю,
Мотиви їхні нам несуть весну,
Надію, віру в змучені серця,
Ось, буде дихатть в спокої земля!
Розквітне сад і забринить роса
І зачарує знову нас краса,
Струмок заграє пісню голосну,
Щоб ми відчули радісну весну!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944272
дата надходження 07.04.2022
дата закладки 08.04.2022
Ловлю твій погляд ніжний і красивий,
Не зустрічав такого більш в житті,
Я до нестями вже такий щасливий,
Що ти ідеш, всміхаючись мені
Заговорить несміло намагаюсь
Та все чомусь мовляю невпопад,
Чарівністю твоєю спокушаюсь
Та плутаюсь в таких простих словах
Де ж та сміливість, що була до тебе?
Вже відійшла зовсім на задній план,
Я зрозумів, що іншої не треба -
Ось, це єдиний у житті роман.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942415
дата надходження 15.03.2022
дата закладки 08.04.2022
Шукаючи хвильку спокою
У тоннах буденних справ,
У сотнях нудних обов'язків
І надто гучних заяв,
Шукаючи серцю спокою
І для душі відпочинку -
Знайти те сакральне місце,
Знайти хоча б на хвилинку.
Де справи усі забудуться,
Наради, заяви і звіти,
Де хочеться просто жити
І світу довкола радіти.
Те місце не так і далеко -
Те місто Тернополем зветься,
В розко́шах буялих квітів
Теплом своїм озоветься.
Там тихо цвітуть каштани,
Там ніжно-духмяні липи,
На площі перед театром
Воркують собі голуби;
Весняно буяє зелень,
Гуляє радісно молодь -
Тернопіль життям струмує,
Шепоче, співає, говорить.
А як зачаровує плесо
Що манить снодійним споко́єм
Великого давнього ставу
Суворими темними водами.
І вулички давнього міста
Що мають свою історію,
Алеї зати́шних парків
Де мрії політ просторий...
Тернопіль мене зачаровує,
Затягує в ніжні тенета,
Як добре що є таке місце
Найкраще на всій планеті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590928
дата надходження 30.06.2015
дата закладки 08.04.2022
Як тільки сонце заховається за обрієм,
На небі хмари наливаються вином,
Я бачу місто, розмальоване художником,
Заснув Тернопіль різно-кольоровим сном.
У парках трави спочивають оксамитові,
А в травах м`ята розливає дух п`янкий,
Туман над озером молоками розлитими,
До ранку місяць заколисує хмільний.
Десь в тиші чується кохання ледь народжене,
Найперший дотик, поцілунок, тиха річ,
Ідуть за руку молодята диво-площею,
Їм вир фонтанів стелить в ноги дивна ніч.
Тернопіль мій-навік з тобою я повінчана,
Бо вже не зможу я без вулиць і мостів.
Тобі вже вкотре у коханні я освідчилась,
А ти мені назавжди серце полонив.
Усе разом переживем-що б нам не випало,
Негоди, зливи і завії за вікном,
А навесні одягнеш знов мережки липові,
І будуть хмари наливатися вином...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600318
дата надходження 17.08.2015
дата закладки 08.04.2022
Її очей безоднява блакиті
І губ її принада неземна…
Ну як її, вродливу, не любити?
Як сон, як сум, як усмішка вона!
Душа моя в молитві завмирає,
Коли дивлюсь на постать, на ходу…
Я наче опиняюсь серед раю,
Забувши про зневіру і біду.
І рветься серце з-за ребер, як з клітки,
В далекий і омріяний полон…
Як прагне пригорнути диво-квітку
І прихилитися до лона лон!
13.03.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944385
дата надходження 08.04.2022
дата закладки 08.04.2022
Моя земле рідна, квітуча калино,
Вкрав ворог у тебе весну…
За що він карає мою, Україну?!...
За пісню її голосну?!...
Не знищить ніколи він мови, і волі,
І сонця, що з нею встає!
Ні віри в серцях у щасливую долю,
що силу народу дає!
Та темрява зникне з росою на сонці,
Розквітне калина в саду!
І Мир запанує у рідній сторонці,
як знищим ворожу орду!
02.04.2022
Л. Таборовець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943808
дата надходження 02.04.2022
дата закладки 08.04.2022
Вставай, піднімайся, народ України,
Бо Ненька сьогодні в вогні,
На захист Вітчизни, старого й дитини
Ми відсіч дамо кацапні!
Вставай, піднімайся, хто може тримати
В руках бойовий автомат,
Хто здатен, спроможний людей захищати-
Вперед! І ні кроку назад!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941129
дата надходження 24.02.2022
дата закладки 24.02.2022
Самотність — то найліпший стан речей,
Із нею так приємно бути вкупі:
Коли схиляється легенько на плече,
То решта світу погляд свій насупить.
Кому довіритись, якщо не їй,
І де, крім неї, відшукати ради?
Лише самотності, як подрузі, одній
Життєві загадай свої шаради.
Коли довкілля вимикає шум
Й найближчі розлізаються по норах,
Відкрий самотності нараз і серце, й ум —
Нехай утрьох вони собі говорять...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891898
дата надходження 17.10.2020
дата закладки 29.01.2022
А мені б з тобою, знаєш, теплоти…
Ніжності… і пристрасті до німоти…
А мені б з тобою чашку чаю –
Одну на двох, хоч ти не любиш так, я знаю…
А ще нам довгу теплу ковдру у клітинку…
І щастя галасливе у хатинку.
А мені б з тобою лише вдвох до ранку..
Та ні, дивитися б в ті зелені очі до останку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463535
дата надходження 01.12.2013
дата закладки 25.01.2022
Намалюю тебе і сховаю в блакитні простори,
В потаємні світи непомітно тебе проведу,
І зітру на шляху ланцюгові німі перепони,
Через трави шовкові у сни твої ніжно зайду.
Намалюю тебе візерунком морозного дива,
На рожевих устах я залишу ожиновий смак,
У просторах багряних світитиме зірка цнотлива,
Там сховаю тебе між світами у свій зодіак.
Намалюю тебе на полотнах небесного раю,
І тяжіння земне без вагомості стане легким,
Там у Всесвіті сни між зірками незримо блукають,
Намалюю тебе одночасно далеким й близьким.
Лю 💫
Листопад, 2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930893
дата надходження 14.11.2021
дата закладки 22.01.2022
Тебе не можна не любити,
І гріх тебе колись забуть.
Це радше я буду убитим,
Ніж почуття мої помруть.
Напевно сонце швидше згасне,
Й в календарі скінчаться дні —
А ти заквітчана й прекрасна,
Мені все снишся в кожнім сні.
Мені являєшся на крилах,
Із першим подихом весни.
Й блакить, на піднятих вітрилах,
Веде мене туди, де ти.
Де гай зелений, полонина,
Де кронами ліси шумлять,
Там де кохана Україна,
Там де величні гори сплять.
Тебе не можна не любити,
І гріх тебе колись забуть.
Заради тебе хочу жити,
Заради тебе і живуть!
12.01.2022
Стаськів М. А.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936734
дата надходження 12.01.2022
дата закладки 12.01.2022
Так жаль, то був лише короткий сон.
Радію, що не зміг його забути,
що не було там ні вина, ані грейпфрутів,
а тільки ти мене узяла у полон.
І не хотілось щось мені ті рвати пута,
чи погляд свій топить до білих крон.
Краще задивлюсь прямо в перламутр,
твоїх очей, що дивляться на схід,
і знов не хочуть залишитися у скруті,
й в моїй душі відбилися, мов слід.
Такі п'янкі, пречисті, милі та не скуті,
від них палаю та занурююсь у лід.
А з ними й крила простяглися із сукон,
тендітно, наче сніг в обіймах ночі,
який кружля собі до втомлених вікон,
а потім знов кудись комусь летить у очі.
Так жаль, то був лише короткий сон.
І забувати я його не хочу...
10.01.2022
Стаськів М. А.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936482
дата надходження 10.01.2022
дата закладки 12.01.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2021
Ну здрастуй ліс! Я знов прийшла до тебе,
Стежиною мене ти вів у глиб.
Між крон дерев виднілось в хмарах небо,
В опавшім листі заховався гриб.
Художниця для тебе постаралась,
Прибрала в золотаві кольори.
Вона до свята гарно готувалась,
Листочки рясно сипала згори.
Я так люблю обнятися з тобою,
Блукати і вдихати радість дня.
Хто милувавсь природою такою,
Для того ліс у серці, мов сім'я.
Ось дуб розлогий жолуді дарує,
Калини нахиляється гілля.
Ліс у повітрі кожен шелест чує
І відчуває дихання земля.
Чиїсь сліди лишились на стежині,
Хтось мабуть дуже, дуже поспішав.
Вони належать лісовій тварині,
Яку мій ліс від хижака ховав.
А ось красуня у зеленій сукні,
Колючі гілочки торкають враз.
Які ж ці дні з тобою незабутні!
Та швидко так чомусь спливає час.
Прощатись нам уже пора з тобою,
Всеж обіцяю, знову я прийти.
В зимову тишу, поведем розмову,
Мені розкажеш про пригоди ти...
Автор Тетяна Горобець
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928784
дата надходження 24.10.2021
дата закладки 04.11.2021
Звезды кружились в темном и безбрежном небосводе
В расфокус устремлялись души и сердца
К тебе я мчал на пыльном луноходе
А ты на тучке реяла -- близка и далека.
Атлантикой тебя я называл под утро
Европой величал тебя всю ночь
Ты разноцветным праздничным салютом
Все осветила, ты прогнала темень прочь.
Сказать тебе спасибо? Слишком скупо
Я на коленях буду петь тебе баллады
И буду пред тобой беспечно-глупым
И утону в твоих созведьях-мириадах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927665
дата надходження 11.10.2021
дата закладки 11.10.2021
Наважусь на деякі речі:
Слухати, розповідати…
Дивитись на твої плечі,
Гладити їх, обіймати.
Розповісти тобі купу історій
Про те, як на тебе звернув увагу,
Торкнутись неторканих територій,
Щоб вгамувати твою невгамовану спрагу.
Думати про щось високе,
Коли очі твої вдарять електрострумом;
Упиватися губ твоїх соком,
А потім поглянути з деяким сумом.
З сумом, бо все в цьому світі не вічне,
І ми з тобою, скоріш за все, теж...
Але є щось між нами магічне,
І воно, сподіваюсь, не матиме меж
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908990
дата надходження 24.03.2021
дата закладки 29.07.2021
Сьогодні знов тебе зустрів,
Ти осторонь стояла…
Мов синь далеких островів
Мій погляд привертала.
Така вродлива і струнка,
Немов берізка, ніжна,
Твоя приваблива рука
Відкрилась: незаміжня…
Бо серце з юних літ щемить,
Душа моя страждає…
Буває, що кохання спить
Буває, що літає!
Чому, життя так в перебій:
То все заллє водою,
То каже, норов свій –
Жагу зводить росою
Чому? Чому, завжди одна,
Мов горлиця літаєш…
Чи може і моя вина,
Що в серце не впускаєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805883
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 31.07.2020
Ось буває, що люто ненавидиш осінь
За невпинні дощі і ранковий мороз.
А, буває, побачиш ліси жовтокосі,
І захоплює дух від небачених досі
Метаморфоз.
30.10.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617244
дата надходження 30.10.2015
дата закладки 19.11.2015