Налий вина, нехай кришталь засяє
Рубіну переливами для нас.
Мене твій погляд ніжно роздягає,
Мій поцілунок- ночі цій аванс...
Налий вина і спровокуй відвертість
У поглядах, у порухах повік.
Хай зникне розтушована затертість,
І будуть просто Жінка й Чоловік...
Налий вина, а я включу тихенько
"Роксет" на диску,"Listen to your heart".
І вибуховим дотиком легеньким
Ми спровокуєм справжній зорепад...
Налий вина, щоб стримати тремтіння,
Щоб вирівняти подиху нам ритм...
Нехай весна у нашому сплетінні
Знов віднайде кохання алгоритм...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405224
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 06.04.2013
Перегоріло. Більше не болить.
Уже не буде грати роль актриса.
І навіть в серці біль не защемить.
Є тільки я,безодня є, і тиша…
Перегоріло. Спогадів печаль
Мою сталеву душу не зачепить.
Того,що було навіть і не жаль.
Якесь безумство, марево, халепа.
Уже не буде тих «пробач», «прости»,
Набридло все, всі струни обірвались.
Чужий. Нерідний. Невідомий ти.
Моя душа з бездушшям назмагалась.
Усе. Не треба!Більше вже нема.
Колись ще виростуть обідранії крила.
Лише вона лишається сама—
Проста душа,що пристрасно любила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413011
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 27.03.2013
Захникала осінь плаксива
Вже листя пожовкло, трава.
За дощиком грянула злива
За рамою мого вікна.
І вітер сердито зриває
З беріз золотаву косу.
До низу під ноги кидає
Пожовклу осінню красу.
І сумно мені, я не можу
Спокійно дивитись на це.
З печаллю у серці відхожу
Закривши руками лице.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412914
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 27.03.2013
Тої днини як завжти
Кум рано піднявсі
І щоб встигнуть на роботу,
Ледви в бус запхавсі.
На роботі як завжди ,
Випить є причина-
Той з дружинов розійшовсі,
Там нова машина.
А сьогодні як на зло
Однієї днини,
День народження в Петра,
У Йвана хрестини.
Но і їм вже як з давна-
У нас повелосі,
Невеличкий могорич
Виставлять прийшлосі.
Заложили вни столичку
Людей так-на сорок,
Кому кажуть буде мало,
Продовжим в вівторок.
А до столу нас не треба,
Благати й просити-
На халяву кожен радий-
поїсти й попити.
Ось забава вже врозгарі,
Кров вже закіпіла,
А до кума шей в придачу-
Панєнка підсіла.
Кум їй зразу шампанського
В бокал наливає,
Но, а сам він п*є горівку,
Й пивом запиває.
Пиво в кума в голові
Добряче заграло
І літ двадцять йому з пліч-
Мовби руков зняло.
Він немов уже не лисий
І не череватий.
Вихваляється тій пані-
Шо ше не жонатий.
Запросив її додому-
Кавов пригощає,
Мовби й справді не жонатий
І жінки не має.
Жінка , лежачи у спальні,
Чує хтось бурмочи
Та рішила, шо кум п*єний-
Мабуть їсти хоче.
Но, а кум же отій пані
Кави підливає
І береться помаленьку
Її роздягає.
Ось заходять вони в спальню,
Уже майже голі,
І отут, якраз дісталось -
Кумови Миколі.
Жінка глянувши із ліжка ,
На цю всю картину-
Загубила дар до мови-
Та лиш на хвилину.
Но а потім як зірвесі,
О Боже мій Боже.
Про то-то , шо там вже було ,
І казать не гоже.
Як візьмуть вони обидві.
Кума в обороти-
Має щісті шо почули -
Сусіди на впроти.
От коли уже сусіди ,
Забрали Миколу.
Жінка вігнала ту паню
На двір майже голу.
А Микола після цього
В лікарню подавсі,
На роботі три неділі,
Він не появлявсі.
А з*явившись горівочку-
Знову попиває,
От, шо правда тільки пивом ,
Вже не запиває.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412452
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 27.03.2013
На відстані кохання є, повір, -
Про це я зможу написати твір!
Не в прозі напишу, а у вірші:
Почуй кохання музики в тишІ!..
Ти пам'ятаєш весну, той бузок,
Ми вірили у здійсненя казок...
Той перший дотик наших юних рук
Я пам'ятав у розпачі розлук!
Літа, літа... Є в серці острівець
Минулого, де бігав навпростець,
Де саме перше світле почуття...
Воно у пам'яті на все життя!
На відстані кохання є, ти вір,
Воно ворушить пам'ять до цих пір...
02.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405483
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 27.03.2013
Не зрікаюся тебе, не засуджую,
Не викреслюю спогад про нас,
Тільки прикро, що я не твій суджений,
Що не вернеш утрачений час.
Ти не винна у тому що сталося -
Це обставини склались не так.
З нами щастя тоді розпрощалося
І майнуло, як зляканий птах.
Просто довго весна не приходила ,
Просто довго тяглася зима,
Просто довго чомусь не погодило,
Просто щастя було - і нема ...
Тільки сни, ностальгією сповнені,
Повертають загублену мить,
В потаємних глибинах заховану,
Бо назовні пече і щемить .
Я з роками тебе не зрікаюся,
Хоч давно вже належу другій,
А за наше кохання не каюся,
Не зрікаюся втрачених мрій .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409548
дата надходження 16.03.2013
дата закладки 16.03.2013