"Наховуй вам та війна?" -
Я вже не питаю,
Доки рулить хан Шпана,
Тіки він це знає.
Що, слабо з камінням вніч
Йти на барикади?!..
Так раби ви всі одвіч,
І тупі, і гади.
2015г
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592997
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 21.09.2015
***
Сьогодні у Неба німіють уста,
Захмарився овид журбою.
Не видно дороги, де квітнуть літа,
Видніє лиш та, що з бідою.
У сиві тумани запнулася даль,
Немов одинока черниця,
На чотках вишіптує дощ і печаль
Відрада її журнолиця.
Плететься наосліп у лету світів,
Туди, де ніхто не чекає.
Свобідних не люблять у сему житті,
Невольних у той не пускають...
Тож як догодити в несонячну мить
Богам, що востали із мертвих?
На віях у долі безсилля бринить,
Бо знову судилася жертва.
Бо вкотре волочить дорога ота,
Що коле терново бідою!
Незрушно німують Небесні уста
І хмариться овид журбою...
(30.04.14)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495939
дата надходження 30.04.2014
дата закладки 22.05.2014
Мамо, не плач, я повернусь весною
( присвячую матерям загиблих героїв)
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель
12 лютого 2014р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479241
дата надходження 13.02.2014
дата закладки 21.02.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.01.2014
Оселитись в будинку на одній із найстаріших вулиць міста,
прокидатись уранці і дивитись як у цю порожнечу пробирається сонце
пити каву з однієї чашки і обов'язково сидіти разом на одному плетеному кріслі,
інколи просто мовчати з закритими очима,вдавати що ми незнайомці....
Дарувати щодня один одному незвичні та надзвичайно приємні дрібнички,
гріти постіль іншому ,доки той палить на балконі чергову цигарку ,
порозвішувати в будинку з щасливими написами та фото яскраві таблички ,
малювати сузір'я на тілах без перерви,натхненно аж до світанку...
Сперечатись,сміятись, танцювати ,кохати до кожної з найдрібніших мурашок по тілу,
відчувати тепло ,вірну ніжність ,присипану диким шаленством,
говорити один одному про почуття ,без секретів, на диво чесно й сміло,
обійтись без смішних та дитячих на перевірку тестів...
Просто жити без суму й щодня насолоджуватись кожним щасливим моментом,
доторкатись до вій ,обіймати за плечі й цілувати у ніс мов дитя,
знають всі, що навіть у серце покрите надійним цементом
колись рано чи пізно також приходить така жадана "Вона"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442951
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Поет писав про Україну,
Сльоза стікала по щоці…
«За неї тільки я загину» -
Він написав на папірці.
Поет бажав скоріш підняти
Народ замучений з колін,
Не знав: змогло багато встати,
А хто сидить – так треба їм,
Нехай страждає їхнє тіло
За їх слова, байдужість, вчинки…
Але поету так боліло,
душа не знала відпочинку…
Поет помер ( він надірвався,
Коли з колін всіх підіймав.
Він рвав щосили, не здавався…
Що всі прив’язані – не знав…).
Помер поет, забули люди...
І тільки батько свому сину
замовить пам*ятник, де буде
виднітись "вмер за Україну"....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435118
дата надходження 03.07.2013
дата закладки 20.07.2013
Сонце холодне на смак...
Небо холодне на дотик...
Можливо я просто дивак,
та доки я житиму - доти
цей світ, клятий світ проклинаю,
де замість людей - манекени.
Я знаю, напевне... Я знаю:
Цей світ, диво-світ не для мене.
Сонце холодне на смак,
вітер у полі гуляє.
Люди говорять "дивак"...
А правди ніхто і не знає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436494
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 19.07.2013
Не чіпайте її, не мучте її
Що ж ви на неї, як хорти дикі
Вона хоче любити
Вона хоче жити
А у вас лиш думка про себе
Ви хочете ласки тільки для себе
Її зрозуміти у вас нема сили
Думаєте легко вибір робила
А чи відчули хоч раз її серце?
Чи розділили смуток її?
Вам це не треба
Вам нема діла
А вона би просто хотіла
Щоб ніжно-міцно обняли
Не обливаючи брудом неправди…
…09072013…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437809
дата надходження 17.07.2013
дата закладки 19.07.2013
Епіграф:
"Ти будеш згадувати протягом ночей
Як солодко було... та це не повернути...
Тих пречудових та безжалісних очей
Ніколи вже не зможеш ти забути."
***
Цей біль ти відчуватимеш фізично,
Він вб"є тебе, розтрощить на шматки.
Твоя душа не житиме фактично,
Лиш майорітимуть на ній цупкі латки.
Із горла вириватиметься зойкіт,
Його стискатимеш руками до синців.
У скронях вибухне сердечний цокіт...,
Та вже ніколи не позбудешся рубців.
Десь в грудях біль залишиться навіки,
Страшенне згарище пашітиме димком.
Лиш порожнеча... і душа напівкаліки
Звисатиме спаплюженим шматком.
Захочеш плакати та сліз тобі не стане,
Зненавидиш життя, весь світ, людей...
Та не забудеш вже те "серденько кохане",
Що витрясло всю душу из грудей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430530
дата надходження 10.06.2013
дата закладки 10.06.2013
Я починаю зникати для тебе,
А ти ж для мене завжди будеш вічним,
Я не хочу іти, не треба,
Та стану для тебе лиш пересічним,
Перехожим простим героєм,
Незамітним, невидимим просто,
Для чого, скажи, нам ці ролі?
І це безглузде акторство,
Перестанеш мене помічати,
Або просто про мене забудеш,
Інші спарави будуть заважати,
І моїм ти більше небудеш,
Ти полетиш на крилах свободи,
А я впаду у прірву, безвихідь,
І вічними стануть ті сходи,
До яких веде слово вихід,
Потім гордість тебе охопить,
і вже й не будем говорити
Сум мене у полон захопить,
Лиш скажи, що мені робити
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428654
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 01.06.2013
О, приговоры и повороты!...
Замки железные, тяжёлые ворота!
Дороги пыльные, подошвы стёртые,
Глаза уставшие, мечты потёрты,
Дыхание рванное, углы знакомые,
Слова напутствия, слова - весомые!
Цели-наручники: попытки к действию.
Страх невесомости, боязнь бездействия...
Страх ожидания, страх расставания!
Бег на дистанции... за выживание.
15.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428658
дата надходження 01.06.2013
дата закладки 01.06.2013
В селі де живу я , нічого нема
Хіба що там клуб..де побиті всі вікна
І ввечері тут накриває журба
Не знає ніхто куди сЕбе подіти
І знали би ви,як усе це гризе
Я ж ще молода,серце хоче польоту
Задумала сОбі я діло одне
Поїхать в столицю й знайти там роботу.
"Не пущу нікуди!" -старий мій сказав
Колхозний мужик,має свині і трактор,
Весь вечір він нерви мої гвалтував
Ну прям не татусь,а якийсь Термінатор
А мати сказала "Хай їде дитя,
Шукать своє щастя в великій місцині,
Що краще-почати нормальне життя,
Чи тут годувати рогату скотину? "
І ось вже пакую я свої клунки,
Купила білет на копІйки з заначки
А поруч зі мною сидять всі дівки
Та просять з столиці їм слать передачки.
Мій тато провів мене аж на вокзал
ПостОяли трошки,і вже час прощатись
В сльозах у чоло він мене цілував,
Й без щастя додому казав не вертатись.
У поїзд я сіла,він рушив уже,
Тепер лиш дерева танцюють в віконце
Прокинуся вранці,й побачу нове,
Красиве ,велике столичнеє сонце.
Та не зустріла його я тоді,
Бо дощ падло йшов,і весь день зіпсувався
Це трохи підпортило плани мої,
Але мама вчила "Дурне,не здавайся! "
На вулицю вийшовши в шоці була,
Машин тут дай Боже, і люди багаті
А я,як сільська нерозумна фігня
Припхалася в місто у сірім халаті.
Купила газету,і стала читать
Знайшла я одне,серед всіх оголошень
"Бабера потрібна в кафе №5 (номер п*ять),
Щоб дівка нормальна,й на вигляд хороша"
Взяла я таксі і поперлась туди,
Грошей відвалила,як місяць квартплати,
Згадала тоді я усі матюки,
А потім пішла про роботу благати.
ПрийнЯли мене тут звичайно не шик
Нечемно бурчали,що я не підхожу
Аж потім їм стукнув у голову бзик,
Й усмішка змінила насуплену рожу.
Ну що,почала працювати отак
Розносити їжу,столи прибирати,
Тихенько тягнути хазяйський коньяк,
Вночі з пацанами у мафію грати.
Я першу зарплату послала в село,
А з нею записку...що добре живеться,
Купила дівкам я своїм кімоно
Це плаття якесь на японській зоветься.
Ось так час ішов,і мінялася я,
Ніхто вже не скаже,що я як дитина
Скромняшки й тихосі в мені вже нема,
Поводжусь тепер як столична скотина.
....А тут так і треба,лиш так проживеш
Ніхто ж не притулить до себе охоче
А поки ти шлях собі не прогризеш,
В твій бік жодна курва дивитись не схоче.
Доречі,знайшла тут подрУгу собі
Її звати Настя,працює зі мною
Вона як і я народилась в селі,
Не любить горох,й завжди як з перепою.
Ми разом живемо,і весело так
Пліткуєм до ранку,читаєм журнали
А в хаті у нас регулярно бардак,
Як ніби там топчуться гіпопотами.
Настав вже той час,захотілось мені
Кохання до гробу і всякої страсті
Хоч снила я принца на білім коні,
В реалі чіплялись охранніки Васі.
Не треба мені отаких от хлопів
Бо їм ж стій на кухні,й вари щось поїсти
Жінок припахаюсь,як своїх рабів,
І потім за день ти не зможеш присісти.
Все це зачепило те внутрішнє " Я"
Самотньо було,наче дулі в кармані
Тому,як закінчилась зміна моя
Пішла напиватись в найближчому барі.
Сиділа за стойкой,текілу пила,
БармЕну звезділа про тЯжкую долю,
В стакан долила я собі ще вина
Заїла потом все оце ковбасою.
Що далі я думаю ясно було
Набралась по повній,іти ледь ледь можу
Накинула якось на себе пальто,
І ось вже я звідти....ну скажем...вихожу.
А потім у спогадах ніби туман,
Відкрила окатиці я вже на ранок
Бодун охопив мене наче дурман
Й россол замінив мій смачнючий сніданок.
Аж раптом почула у ванній я шум
Злякалася дуже,й ножа в руки взЯла
Молилася всім хто приходив на ум
І навіть план дій в голові проробляла.
Із криком ввірвалась туди,і ой бля
Цей ніж ледь не впав на підкошені ноги,
Своїми очима на мене втика
Мужлан там стояв...метра два від підлоги.
"Щоб тебе побрало,ти хлопче припух??"
На що той мужик мені лиш посміхнувся,
Оце ж бо лошара,оце ж бо лапух
Я мріяла щоб він тоді навернувся!
"Галушечко мОя,чого ти не спиш?"
Ця фраза прям збила мене з пантелику
Шось трохи занадто зазнався малиш,
Взбісилась й заїхала гаду у пику.
І вигнала....... потім пішла я у зал
Та й телек врубила,почути новини..
Там кажуть "Віталій Петрович Ганзал
став самим багатим мужчиной країни"
Мене в той момент наче вдарив розряд..
Що я наробила?..що буде зі мною..?
Той кОму дала я ногою під зад
Вважається в нашій місцині звіздою
Наступного дня працювала в кафе
Думками як завжди далеко десь бУла
Аж тут мене хтось довбанув у плече
І про свої брєдні я швидко забула.
У сірім костюмі з букетом в руках
Стояв той Віталій і знов посміхався
"Квітуся моя.. я весь день на ногах
Шукати тебе сьодні я задовбався"
Я глянула.. просто у вічі йому
Дойшло мені що цей чувак симпапулька
Почала я нести усяку байду
Й морозитись стала неначе бурулька.
Мене пригласив він сходить в ресторан
Погодилась я наче на автоматі
Під руку веде мене пристрасний пан
А я як на зло знов у сірім халаті.
Той вечір пройшов на п*ять балів у нас
Людина він гарна ..порядна і мила
Ніякий не бабнік...і не ловелас
Захоканість мЕне по вуха накрила.
Ось так і знайшла я кохання собі
Він кращий ніж принц...без коня,а з машиной
І тут промайнула мисля в голові
Знайомить рішила йОго я родиной
Батьки і подружки щасливі були
Такого красавця в село їм приперла
Нам заздрили навіть сусідські коти
І тут почалася справжнісінька мерва...
Віталій мій став на коліно одне
Й сказав опустивши стидливо повіки
"Маруся...кохання єдине моє
Ти станеш моєю дружиной на віки?"
Звичайно я згодна була і вже ми
на наше весілля настроїли планів
робити ми будем його восени
бухла буде повно...і гарних тюльпанів
................................................................................................................
Але життя все міняє за раз
Маруся оце нам лише показала
Її вчора збив на дорозі КамАз
Й щасливою дівчина так і не стала
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418909
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 16.04.2013
Ты мне скажешь: "не было времени" -
Но в сутках тысяча четыреста сорок минут.
Я этому никогда не поверил бы,
Что для меня не нашла ты пару секунд.
Пару секунд о главном, коротко.
Не даром ведь краткость сестра таланта.
Расскажи как там у тебя здорово
И как ты любишь вдыхать воздух марта.
Что небо синее тебе улыбается,
И птицы поют о большой любви.
А он почему-то не забывается,
И до сих пор щемит в груди.
Расскажи как на твоей улице
Был праздник весны и новых начал.
Расскажи как ушел он к той курице,
Хотя на весь мир про верность кричал.
Расскажи как невольно вечером
Роняешь тихо слезу,
И просто, от делать нечего,
Терзаешь душу свою.
Только скажи, зачем все это?
У тебя же уже есть другой.
С ним провела ты два лета,
Его зовешь "дорогой".
Чем он хуже того ублюдка,
Что изменил и предал?
Или это какая-то шутка?
Ты просто скажи чтобы я понимал.
Зачем ты в мыслях постоянно,
Твердишь только о том,
Кого еще недавно так рьяно
Пыталась выжечь в сердце своем?
Зачем ты к нему возвращаешься?
Под предлогом дружбы ищешь любовь,
И это все не кончается
пока в венах курсирует кровь?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418761
дата надходження 15.04.2013
дата закладки 15.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2013
До губ твоїх я подумки торкнусь
і запалюсь. . .
Неспішно по їх контурах пройдусь
-- нап*юсь. . .
Стрибатиму по кінчиках зіниць
-- впаду
І в глиб твоїх розжарених очиць
-- пірну.
Холодні пальці впнуться в твоє тіло
-- сміло,
Ковтаючи любов свою невміло
--мліла.
Ховалась в недописаних рядках
--хотілось. . .
Десь там неопис`анне почуття
-- таїлось.
Несказане щось нишком причаїлось
-- снилось,
Розсипані думки кудись поділись
--грілись,
Два різблені серця в одне скріппились
--злились,
Нестримні почуття в них зародились
--зжились.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403176
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 11.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.03.2013