Була любов чи то обом здалося ?!...
Життя біжить невпинно… чередою…
Пофарбувала знову ти волосся;
Побути захотілося рудою…
Але ж хіба у цьому щастя, мила ?!..
Невже, то є твій захист перед світом ?!...
Ти щось у наших мріях надломила
Цим дивовижним неповторним літом…
Безмежне щастя, ніби й не тривало…
Сховалось в площині фантасмагорій…
Барвисте листя втомлено опало,
Розпластавшись у вирі траєкторій…
Сміялося каштанами волосся,
Вбираючи небес безмежну просинь…
Була любов чи то лише здалося ?!... -
Мовчить понуро жовтокоса Осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531924
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 23.10.2014
Злітає час, немов музичне allegretto.
Не за горами і осінні вітражі,
Гаряча кава-чай, в дрібну клітинку пледи
І самота - тримає міцно дві руки...
Вона звучить моїм старим фортепіано,
Фальшивить нотами, тікає у мінор.
А я мовчу - мені ні добре, ні погано,
Мене давним-давно схопили у полон.
І я тікала й не тікала - та куди там?!
Немов гадюками обвиті всі стежки,
І навіть айстри (найулюбленіші квіти)
Уперше зрадили - в цю мить не розцвіли...
І не тікається вже більше в невідоме,
Бо неодмінно там хтось має зачекать!
Така біда - стали чужими всі знайомі,
І навіть я сама собі вже не своя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511473
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 15.07.2014
Нема ідеальних людей,
На щастя. Або на біду…
Такої ти вже не знайдеш,
Такого я вже не знайду…
Розділена навпіл душа
Так ниє! Так плаче! Болить…
Життя вже не варте й гроша.
А тиша все більше мовчить,
І голосно чути в ній крок…
Самотність дається навзнак.
І грізні потоки думок
Затиснули серце в кулак.
Так хочеться впасти до ніг!
Хоч знаю, що так не зроблю…
Якби ж ти прийшов (якби зміг),
Сказала б як сильно люблю.
Але під вікном пустота,
Зрадливо мовчить телефон…
У світі тепер темнота.
Реальність – вже більше не сон.
Без тебе життя – не життя,
Благаю тебе: не вбивай!
Без тебе нема вороття,
Без тебе земля – вже не Рай.
У душу вкрадається страх…
Не край моє серце в журбі!
Верни мене знов на свій шлях,
Якщо я потрібна тобі!
Нема ідеальних людей,
На щастя. Або на біду…
Такої ти вже не знайдеш,
Такого я вже не знайду…
14.11.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460524
дата надходження 14.11.2013
дата закладки 15.11.2013
І ти не снишся мені більше уві сні,
Мені тепер не часто щастя сниться,
І очі по-дорослому сумні,
А серце по-дитячому іскриться...
Сильніші каяття, а почуття
Немов вершили гір, що вкрились снігом,
І все частіш не вистачає дня,
І рани відчуваються всім тілом...
Мені б у двадцять ще летіти в даль,
А я тиняюсь містом із наскрізним,
І з кожним днем мені частіше жаль,
Що після тебе я не можу бути різним...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430681
дата надходження 10.06.2013
дата закладки 10.06.2013
Розтікається літо по всіх найбрудніших кутках,
Недопалком зім’ятим нам кидає травень під ноги,
Починається спека, і дехто вже навіть засмаг,
Але я, признаюся, це літо ненавиджу трохи.
Я ненавиджу сонце, зелені обличчя дерев,
Їхнє темне коріння, яке проростає назовні,
Все це робить із мене ходячий оголений нерв,
Я втрачаю тебе і це літо стає беззмістовним.
Ти полишиш це місто, так ніби його і не знав,
І коріння столітнє ростиме без тебе спокійно,
І не знаю опісля скількох передранішніх кав
Я скажу, що забула твої полум’яні обійми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430683
дата надходження 10.06.2013
дата закладки 10.06.2013