Десь навпіл все:думки,молитви,тиша.
Десь навпіл все:те ліжечко мале,
Слова:тебе ніколи я не лишу...
Цілуючи голівоньку,лице.
Десь навпіл біль,страждання і чекання,
Десь навпіл день,і сонечко ясне.
Це просто має назву.Це-кохання...
Таке звичайне,навіть неземне.
Десь навпіл хліб,промочений сльозами,
Десь навпіл день,де завтра вже нема.
Це просто двоє з рідними душами,
В яких зимує прошена весна.
Десь навпіл старість,навпіл всі хвороби,
Десь навпіл сміх,і сльози на них двох.
Кохання там найвищої є проби,
І одна думка серед двох думок.
Десь навпіл все,де двоє вже зрозлися,
Де знають,що є старість,і є біль.
Де перед смертю за руки взялися.
Де на них двох одна чатує тінь.
Та я кажу це не для всіх,повірте-
Так мало на землі таких святих.
Кохання для них-все.Прошу Вас-мрійте!
Хоч краплю бути схожими на них!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427078
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013
Я хочу чути невагому тишу,
Бо гуркіт лиш вбиває рівновагу,
Я хочу з річки вилізти на сушу,
І сонцю лиш надати перевагу.
Я хочу йти, не дивлячись назад,
Бо бачу іншу стежку - не вчорашню,
Я хочу розуміть душевний спад,
Який бува раптово переважно.
Життя , воно таке - є перешкоди,
Але я хочу сміло їх минати,
Людині жить не мило без свободи,
Але знайти - "сто кроків" подолати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427059
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.04.2013
Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
Не торкнутись глибин, не знайти свого місця під сонцем
Адже я не хочу бути ні лікарем, ні політиком
І такою простою в душі бути негоже.
Вони кричали, що треба гроші, бо здоров*я не вічне
Що весна неназАвжди зі мною, і не назавждИ
І пройдуть всі моменти щастя, почнеться чорне й меланхолічне
І тоді прийде час платити за зроблені помилки.
Вони питали мене, ким же я хочу бути
Хто вселив в мою голову такі абсурдні думки
Я сміялася голосно, страшно і навіть розгорнуто
І в душі вони знали, що я сильніша за них.
Мене судять за те, що я хочу бути людиною
Сповненою радості, щастя і власних розумних слів
Так не буде, кажуть, це майже тепер неможливо
Будеш повалена чи одинока як і ті тисячІ голів.
Вони сказали, що мені в цьому світі не вижити
І з такими амбіціями не дочекатися навіть весни
А я нагадала їм, що здоров*я зовсім не вічне
Й погодинно втрачається під натиском, ризиком і грішмИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418889
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 16.04.2013
Не здоровий був, та був я на піднесені
І що мені звитяги ці і знесення,
Коли залишивсь кволим та сумним.
Не жалкую сил і досі я.
Тепер апатія надгризла крила.
Я не лечу, не маю сил для тебе навіть мила
Не маю і на присутність їх собі.
Прості слова і думи мої прісні.
Так, можливо я є шляхетний,
Та не проси від мене дій,
Бо в діях я.., в них я бешкетний,
А знаєш, як болить мені,
І як крається душа від тебе і до тебе?
У вигнанні серед засланців на моїй землі,
Де я за чудернацького засланця.
І добре, я розвиваюсь на самоті.
Я був не здоровий, та був я на піднесені
І що мені звитяги ці і знесення,
Коли лишились поодинці не самі.
Засланці не казково beshinye
Ти не для них і не для них ми є
Тепер ти знаєш, забарвлення немає значення
Хто його не має, не варті пробачення...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187022
дата надходження 30.04.2010
дата закладки 18.12.2012