Моя держава
Аж ось вона омріяна свобода,
Та не має по чому звірити,
Відреклися від ідеалів і бога –
Немає в що вірити.
І що ще втратимо в дорозі?
Яких кумирів зведемо на постамент?
Увесь наш шлях у битвах і тривозі,
І кожен день, як істини момент.
Скільки разів народжувалась в муках
Моя держава, кров’ю вся омита,
Та знову виявлялась в путах –
Біля розбитого корита.
Скільки разів у розбратах і чварах
Втрачали завойоване в борні,
І опинялись на тюремних нарах
Найкращі твої доньки та сини.
А там на небі, не «небесна» сотня –
Героїв тьма, святий там легіон,
Моя країно, і все ж ти не самотня,
За тебе встане не один мільйон.
І нива золота і небо синє,
Символ державності твоєї,
Живуть в віках, ніколи не загине
Дух свободи нації моєї.
20.07.2017 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744028
дата надходження 30.07.2017
дата закладки 31.07.2017