Поетка: Вибране

Вразлива

Чи ще зустрінемось? /Czy zobaczymy sie, ?

Життєвий    порятунок    в    почуттях,
 зустрічах    не    завжди      бажаних.
Таки  заговорив  і    відчуття,
що    недарма:-A    може    то    прощання?

Кому      потрібні      суперечки    ті,
роки      дитинства    пригадались  .
Сум,жарт  і  крик,    уперемішку  сміх,
спішимо    в    минуле    повернутись.  

Тільки    тепер    став  час  для    нас    в    ціні,
все    інше    зовсім    неважливе.
При    згадці      стаємо    молодші    ми,
в    очах    питання:-  Ще    зустрінемось?


         Ratunek    zyciowy    w    uczuciach,
         w    spotkansach    nie    zawsze    zyczliwych.
         Lecz    rozmawiamy    i    mamy    uczucie,
         Ze    jest    to    zpotkanie    uczciwe.

         Przestrzenia    skrucily    siie,    raptem,
         i    liata    dziecinny    wrucily.
         Z`art,  sum,c`miech,  wszystko    razem
         s`pieszymy    bo    czas    szubko    mini.

         Bo    czas    tylko    teras    w    cenie,
         inne    cos`  nie    jest    tak    waz`ne.
         W    kaz`dym    dotknieniu    mlodzi    jestes`my,
         Czy    zobaczymy    sie,?  Tego    nie    wiemy!



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453566
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 17.10.2013


Вразлива

Оце дружина?!

Лебідка    билася    крильми    на    суходолі,
   А    очі    спрямлені    на    образ,  злої    долі.
Ані    не    мріяла,  ні    сподівалась,
     Кохані    погляди,  через    болі,  лякались.

З    любвов*ю    їх    ловила    і    за    плечі,
     Руки,    рідні,  міцно  й    ніжно  пригортала.
В    найпотаємніші    закутки    душі
     Подружнє    щастя  ,як    скарб,  оберігала.

Господь,  для    пари,ділить    все  навпіл.
     Для    когось    може    ноша    непосильна.
Найважчу    на    її    плече    зложив,
     Гордо    несе,  із    величчю,-бо  сильна!

Для    нього    очі    мигдалю  -  дороговказом,
     Його    ж    увага,почуття,  спасибі  -  разом...
Усяке    було    за    роки,  шкода    минають,
     Та    теплі      спогади    життя  -  не  полишають!


p.s      Як    жінка,що  бачила  на  своєму  віку  не    мало,хочу  схилити  голову  з  величезною  пошаною  ,  перед    Аллою  Федорівною  /  дружиною  Нестора  Івановича  Чира/  Низький  уклін  цій    сильній  і  терпеливій  жінці!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422125
дата надходження 01.05.2013
дата закладки 17.10.2013