: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.01.2016
[b][color="#0055ff"]На порозі осінь золота,-
Яблука червоні та налиті...
З року в рік ця сяє красота,-
Кольорові ранки сонцем вмиті!
Бджілок ваблять груші соковиті,-
Золотисті, теплі наче сонце,-
Промінцями ясними покриті-
Прихилились до мого віконця!
А край саду чиста криничЕнька,-
В калинОвих кетягах червоних...
Десь у листі там пташина тенька...
Літечко вже на далеких гонах!..
05 09 2015 р
Вікторія Р
[/color][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604445
дата надходження 05.09.2015
дата закладки 15.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.07.2015
Шелестіла б вустами на вушко дива...щоби пам'ять спочила від наглих конвульсій...
Щоби спогад сховався у нірці крота...й призвичаївсь до завчених функцій...
Я б тебе огорнула...шерстяно...чимдуж...щоб ребро розігнулось від тиску емоцій...
Я б зігріла ще завтрашнім- вчорашній штрих...я б вдалася до імпровізацій...
Я б тебе не віддала...заклято...навскіс...щоби очі вдяглися в усмішки із цвіту...
Ворогів би зцілила узваром із квітів...Здивувався б чарівності в нім...
Я б в тобі зазвучала...романсом...навзрид...щоби серце звільнилось від пильності звуків...
Я би констатувала,що ти чарівник...ти ж веслом відбивав ритм на суші...
Я б тебе упіймала,Блукаючий нерв!Я б тебе упіймала на piano чи forte...
Я за двох відспівала б...Провулком пройшов ти...
Незнайомками бавлячись вслух...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483756
дата надходження 05.03.2014
дата закладки 22.03.2014
Морозных узоров тайна,
Касалась холодных окон.
Как птиц одиноких стая,
У неба опять под боком.
Ждала до утра и после,
Бежала в рассвет бескрылый,
В белёсом от снега поле,
На теплых ладонях стыла.
Смотрелась в морскую воду,
Тревожно и величаво.
И жадно глотая воздух,
Кричала, что жизни мало.
Цепляясь за руки нервно.
Все домыслы рвала в клочья.
Хотелось услышать : «верность» ,
Глубокой и серой ночью.
Но падала льдом о землю,
Как слезы небесных башен.
Я каждому слову внемлю ,
От серой зимы уставший…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478839
дата надходження 11.02.2014
дата закладки 14.02.2014
Уставшее к ночи тело…
Нет сил , говорить, и более,
Останется то, что пело,
В груди невесомой болью.
И видимо без сомнения,
Под утро расскажет истину,
Как фильмы ушедших гениев,
Осенние тайны - листьями.
Где песни морей не смелые,
С манящими переливами,
О гордые скалы белые,
С невидимыми приливами.
Забытые руки нежные,
Едва уловимы линии,
И зимы почти бесснежные,
Покрытые утром инеем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462453
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 28.11.2013
Время незримое, где-то на западе,
Невосполняет утраты заветные.
Душит надежды игривыми лапами,
Солнце не балует больше рассветами.
Падают ниже слова беспричинные.
Координаты давно перепутаны.
Слезы становятся каплями винными,
Тают в надежде, что станут маршрутами,
К истине , к вере, к знакомой небрежности!
Что филигранно терзает упреками.
Да не хватило в касаниях нежности!
Воспоминания стали уроками.
Голос , дыхание , и многоточие…
Повести разных столетий удушливы.
Жадно растерзаны, рваными строчками,
Страшно, но часто порою бездушными…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460924
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 17.11.2013
Солодкий спогадів нектар, я випила до дна.
Позбавившись од твоїх чар, залишилась одна.
Тамую спрагу вже давно я іншими людьми.
Мабуть, мені вже все одно куди ти будеш йти.
Тривожний шелест сторінок рукопису життя.
Долинув знов,і враз умовк - не треба вороття.
Скуйовджений політ думок, не треба зайвих слів.
Тепер з нас кожен капітан, лиш своїх кораблів.
Байдужий погляд і кивок при зустрічі очей.
Не треба виправдань, давно я вже не твій трофей.
Безглуздий образ твій німий, у світі моїх снів.
"А час лікує" - ти казав...Ти ж сам цього хотів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459000
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 12.11.2013
Черно-белая осень
С серо-влажным туманом
В волосах её проседь,
Как следы от обмана.
Боль застыла на теле,
Синий цвет добавляя,
А ведь сложно на деле,
Время пусть все смывает.
Белогривой зимою
Я разбавлю черноты,
Холод пахнет мольбою
Спросит жизнь меня "Кто ты?"
Я в весну ─ и надолго...
Даже время не терпит,
В одиночестве гордо
Сердце новую лепит,
Только в лете оттаю,
Солнце лаской обнежит,
И себе завещаю:
Быть собой, как и прежде!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457100
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 28.10.2013
Цей львівський дощ... Куди без нього ми?
Все моросить... Мінорну грає гаму...
Прикриє осінь теплими крильми,
Щоб душі не покрились холодами.
Цей львівський дощ... Лиш кава на столі
Парує ледь у затишній кав'ярні.
Всі спогади десь зникли у імлі,
І дощ змиває їх сліди примарні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449861
дата надходження 18.09.2013
дата закладки 19.09.2013
Быть живым — это подарок, а быть счастливым — это ваш выбор.
@Ошо
В подарок жизнь дана,
Но счастье в ней ─ наш выбор!
В паденьи не страшна,
И нет совсем там выгод.
Ты просто поднимись,
Усилие чуть сделав!
Да, путь таки тернист
И жаль, что все изведал.
Плохое отпустить,
Людей,что строят драму,
Прощение дарить,
Рисуя панораму
Счастливого себя,
И с фокусом на радость!
За прошлым не скорбя,
Но в нем ─ оставить слабость!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448251
дата надходження 10.09.2013
дата закладки 12.09.2013
Мінорне
Стукоче осінь в шибку кулачком,
Шепоче вранці падолистом ревним.
Красуне, може, сон повернеш?
За теплу зустріч дякують добром.
Мій сон сховався за вікном.
Я поряд, зайчику. Будь певним –
Ти закохав у себе вельми...
Мов сонце, пестиш вранішнім теплом.
Неспішно догорить зола.
За літом вгнатися несила.
Хтось запитає: «Ти щаслива?» -
Скажу лиш: «Більше не сама».
Картатим пледом кутаю коліна.
Горнятко чаю гріє не сповна.
Може, по келиху вина?
Повірю в диво захмеліла.
Мов листя, струшую тривогу.
Змагаюсь. - Виходу нема...
Всі хворі зникніть! Я жива!
Зніміть з душі скоріш облогу!
Надали би мені лиш змогу
Дістатись перлів, доторкнутись дна.
Яка, скажіть, стабільності ціна?
І чи адресувати дяку Богу?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447772
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013
[img]http://cs416921.vk.me/v416921805/5af7/s_Z3fpQ6oyw.jpg[/img]
На схилі літа
трави особливі,
тужаві стебла
стеляться до ніг.
Вони, немов
завчасу посивіли,
що стежки розминулися...
Добіг – до краю мед
і сонце на долоні –
іскрить іще,
по-зрадницьки пече.
А ночі стали
глибші і холодні,
мов у темниці…
І яким ключем
звільнити стіни
стиснуті до тріщин?
О, як же міцно
в’яжуться думки…
На квіти вересу
дощі періщать,
ліловий сум
торкається руки.
На обрій сонце
по дощі поверне,
де подих є
розділений навпІл.
Я кожен слід
збиратиму по зернах,
і ніжний верес,
і солодкий біль.
[img]http://cs319529.vk.me/v319529865/a0f4/UIjDaag7-ms.jpg[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445593
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 07.09.2013
Так неспішно йдемо в сприйняття,
І, здавалось, такі биті муками,
Кожний з нас має те каяття,
Все ж не прагнемо бути фігурками.
Кожен з нас має чогось навчить,
Бути щирим і віддано вірити,
А підступність, як завжди, сичить!
Та не привід це, щоб лицемірити.
Переможність в нас в жилах тече...
Ми над правдою станем розхристано,
Хай вона, якщо є, прирече!
Краще так, ніж в брехні заколисані!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445840
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 29.08.2013
Замість облич - одні лише гримаси,
Слова майстерно вдягнуті у щирість.
Та не витримує костюм цей плину часу -
Весь розсипається... Оголює фальшивість
Нутра людського... І рано чи пізно
Цим пересичений глядач піде із залу.
А фальш одягне знову маску вчасно
І піде в світ... Для когось грати далі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445866
дата надходження 28.08.2013
дата закладки 29.08.2013
Замріяний вітер гуляє у кронах
Дерев сумовитих, втішаючих їх.
Цілує тендітно пелюстками в скроні...
Крилатий посланець рим серця моїх.
Він лине туди, де чекають... Дорогу
Йому вкаже зірка моєї душі.
І гострі обійде життєві пороги,
Щоб звісточку серця принести в руці.
Вона розповість, що у мене на серці,
Теплом зігріватиме в осені дні...
І лихо гірке, зробить так, що минеться,
І всі негаразди розтануть в імлі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445723
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 27.08.2013
Постучалась любовь неожиданной, странною гостьей
В два тоскующих сердца, измученных болью потерь.
Принесла опьяняющей нежности полные горсти
И щемящий рассвет, прогоняя туман и метель…
Повертели в руках, примеряя её так и эдак,
Проверяя на вкус и на запах, на веру и ложь…
Здесь не то… Тут не так… Это вовсе кошмар… Напоследок
Надавали пинков и захлопнули дверь – не войдёшь…
А потом разлетелись по свету на поиски счастья,
Не поняв, не заметив – чего-то не стало внутри.
Им обоим хотелось любви, но другой – настоящей…
Той, которая ждёт, не болит, не молчит, не хитрит…
Уходила любовь без оглядки от глупых незрячих,
Уносилась во тьму, в одиноко-безмолвную высь,
Не сказав им о том, что она и была настоящей –
Той единственной, самой… ненужной и лишней, увы…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428541
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 27.08.2013
Мне твоя (не)любовь – пролегла по спине гексаграммой,
Начертила клеймо лёгким взмахом кошачьих когтей.
Я впитала её всю до капельки, до миллиграмма -
Ослепляющий свет и чернильно-тягучую тень.
Мне твоя (не)любовь исписала десяток тетрадей,
Пожелтевших от слёз, чередой неразборчивых слов.
Занавесила сны затуманенным видеорядом
Не случившихся «нас». Задушила мечту, расколов
Беззащитное время на «не было», «нет» и «не будет».
Обесточила сердце и тихо шепнула: «Живи!»
Крылья лёгких дрожат и сгорают в своей амплитуде.
Всё сложнее дышать - слишком много твоей (не)любви
В этом солнце, и в небе, и воздухе, в нежности робкой,
В одиноком луче, улыбнувшемся мне невзначай…
Я твою (не)любовь упакую в большую коробку -
Возвращаю. Встречай.
_____________________________________
(на стихи Айдахо "мне твоя не-любовь..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437496)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445679
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 27.08.2013
Ностальгія за літом у сяйві зірниць,
В ніжних дотиках вітру, що пестять волосся.
У промінні ласкавім, що ллється із віч.
Що залишило слід і що не збулося.
Пригадала крилом все одна тільки мить.
Серце птахом у грудях від щастя тріпоче,
Серед днів череди що, здавалося, спить.
Сонце спогадів душу приємно лоскоче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443627
дата надходження 16.08.2013
дата закладки 17.08.2013
Ты спрашиваешь: «Я хороший?»
Конечно! Что могу ответить?
Внутри не слышно звон горошин,
А на устах улыбка светит.
Ты самый лучший и любимый,
Тебя такого обожаю...
Моими мыслями хранимый,
Тебя среди толпы узнаю!
Я принимаю тебя в целом!
Таким, как есть, и все изъяны...
Ведь ты любим не только телом,
А всем, и даже тем, чем ранен...
Я светом излечу, молитвой...
Я чудеса все приоткрою,
Целебным напою напитком,
Что называется «Любовью».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442995
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 14.08.2013
Знову вечір обняв мої плечі,
Загорнувши у ніжну красу.
А у пам'яті - лиш твої очі,
Я у споминах їх донесу....
Блиск зірок в них і тихе зітхання
Вечорове... І ніжне "Люблю".
Як пекуче, до болю, чекання...
Прийди швидше... Тебе я молю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442718
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Зимність покрила мої почуття,
Стали вони вмить холодні,
Інеєм вкрилося навіть життя,
Холод вирує ─ в безодні...
Щем мого серця відчутний, ледь-ледь,
В холод поринувши, вкотре.
Серце пізнало, яка вона – твердь.
Це, мабуть, краще, ніж мокре...
Сонце принишкло, зігріти несила.
Радістю влити світло й тепло,
Щоб піднялися знесилені крила.
І почуття у весну занесло́.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383233
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 08.08.2013
Надворі ледве звечоріє,
Легкий туман впаде на став.
Як тільки вечір посивіє,
Повіє пахощами трав.
Запахне м"ята - прохолода.
Окута степ стійкий напій.
Вдихай чи пий- це насолода.
Хмільне вино моїх надій.
Упав крильми у трави вітер.
Погладив ніжно ковилу.
На землю збив із квітів бісер.
Пробіг по річці, як по склу.
А коли вийде місяць в небі,
Зірки зберуться погулять,
То полетить, неначе лебідь,
Оцей бешкетник спочивать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428047
дата надходження 29.05.2013
дата закладки 14.06.2013
Совість приспали ми дикими оправданнями,
І не тривожте більше її завчасно.
У лабіринтах брехні я давно пожинаю щастя:
Снідаю ним, запиваю його ваганнями…
Я заблудилась в долонях чужих затиснена,
В нотах зі слів, у самотніх дощах із відчаю...
Й ніби спокійна, бо більше втрачати нічого, -
Сліпо тиняюсь від пристані і до пристані!
Хто його знає, коли ви мене побачите,
Може, «мактуб» - я згнию у підводних течіях:
Скована болем, залишусь його малечею,
Тільки без нього ніщо вже не має значення.
Ця порожнеча притихла в режимі ковзання, -
Біль розтікається ніби чорнило в зошиті...
Ти, що заповнював простір в мої душі
Будеш у дУші, без натяків на продовження.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375527
дата надходження 04.11.2012
дата закладки 07.11.2012
Плутано танули
частинки пилу
липами плинули
вітру приливи
ну а там за лиманами
небо малинове
манило лампою
світлом лимоновим
линвами райдуги
кидали в води
коси свої
і мили ноги
слали веселі
небесні есеї
усміхненим гостям
земної оселі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368312
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 27.10.2012
Йому дорікали в чесності, небезстрашності,
Безглуздості ненав’язливих карм і правил...
Йому говорили: позбудься уже домашності,
Бо вмреш тут, у ліжку, обкладений фільмокавою.
Йому 25, він втомився ковтати з відчаю
Холодну і білу, що робить його недоумком...
Нічні пиятики ставали дедалі рідшими.
І врешті погасли на стадії «біль приховано»!
Байдуже чомусь, що самотність в обіймах стиснула:
Вона не відпустить, та йти уже, мабуть, нікуди.
Ця вічність в сльозах, що здавались доречно кислими
Вбирала слова, і ховала думки над «Ніконом...
Тут знову без шансів: в цих стінах безодня крилася -
Фортеця думок і в’язниця сумного фатуму.
Тут все надихає, та тільки б йому хотілося
Купити кота, чорно-білого і окатого.
Вчувати ледь-ледь вечорами холодно-свіжими...
Коли на плиті щось незвичне тихенько вариться,
Як тишу кімнатну солодко так пронизує
Глухе муркотіння ще сонного вже товариша...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358578
дата надходження 19.08.2012
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.10.2012
В співавторстві з Данилом-Київським
В обіймах лагідних мене заколихай...
Сховай від світу... пригорни долоні...
Волосся пести... тільки не тікай
Мій милий сон... ще потримай в полоні...
Скажи..., що стала бажаною я...
Й прошепочи на вушко ніжне слово...
Лиш уві сні ми любляча сім"я...
В житті ж мовчання... та суха розмова...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343282
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 07.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.10.2012
Зростає рівень осені в крові…
Це стан, який мені не приховати –
присутність грона солоду і м’яти,
а на долонях - прожилки трави.
У лунку стрімко котиться горіх –
із ним подібні – пОділом, на зламі
у дво-єдине линемо думками,
які ведем, як лінії доріг.
А небо, ніби складене із плям –
чорнильно-синя загадка для ока.
Вона мілкА буває і глибока,
на міру кожен зважується сам.
На дотик Осінь – тепла і густа,
вона як мед бурштиновий на клени,
кладе до рук гранатні хризантеми
і два півсонця стиглі на вуста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365991
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 06.10.2012