: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.10.2012
Я відчуваю те, чого нема...
Твою присутність поруч щохвилини.
На другому кінці ти Всесвіту. Дарма!
З тобою прокидаюся щоднини.
Я відчуваю запах твого тіла,
І жар цілунку на моїх губах,
І руки, що ласкають так уміло.
З тобою я кохаюсь по ночах.
Твої цілунки на плечах і шиї,
І пристрасть рухів на моїй спині,
Від насолоди очі прикривають вії.
У відчуття ми поринаєм неземні.
Цей світ - лиш наш. У ньому ми є разом,
Тіла сплелися й поєдналися серця.
Нехай усе міняється із часом,
Та щастю, відчуваю, не буде кінця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358669
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 18.10.2012
Шалена зустріч після довгої розлуки,
Загострені бажання й відчуття,
В обіймах пристрасних сплелися їхні руки,
В єдине поєднались їх серця.
Ні слова зайвого... лиш пестощі по тілу -
Вони є красномовніші за порожнечу фраз.
Його бажанням віддається вона сміло...
По переду чекає їх екстаз.
Вони кохаються неначе як востаннє,
Тіла сплітаються у вихорі шальному.
Зашкалюють їх відчуття й бажання,
Вони кружляють у блаженстві неземному.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371457
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 18.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.10.2012
Пройде багато часу - й ми зустрінемось...
Уперше за такий тривалий час.
Мабуть, на мить замремо чи зупинимось -
Якась таємна сила зіштовхнула нас.
Ти усміхнешся: "Як живеш? Чим дихаєш?"
Це переверне мені мозок в голові!..
Не думай, як таке запитуєш,
Що відповім неправдою тобі.
Я також усміхнусь: "Живу - як в казці,
Щаслива. Й задоволена собою..."
Додам упевнено, в тій самій масці:
"Повітрям дихаю, давно вже не тобою..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352861
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 19.09.2012
1.
Я лиш дивилась на краплі дощу на вікні потягу, а по обличчі текли сльози. Зараз важко сказати якими вони були, чи то від радості, що у моєму житті з'явились такі люди, чи то від смутку, бо я з ними щойно розлучилась.
Але ж все починалось якось інакше.
Уявіть собі: початок літа, я тільки-но отримала диплом про завершення четвертого курсу педагогічного. У мене відкривалось, здавалось, нове життя. А все йшло як завжди.
І от якось несподівано приємно мені пропонують поїхати до Карпат на літній духовно-вишкільний табір. Не буду вдаватись у подробиці щодо радості, купівлі квитків, очікування поїздки, а потім певного страху, бо нікого там не знаю. Але все ж ми поїхали (я і ще двоє дівчат).
Початок завжди веселий... Уявіть... Перед Вами 35 незнайомих вам людей.
Та все пішло легко, як по маслу. Знайомства, розмови, спільні посиденьки біля ватри, дружба, яка, можливо, не була б такою міцною, якби не утворилась саме в горах.
Але завжди має бути якийсь переломний момент, спалах, вибух... щось незрозуміле. У мене таке сталося. Спочатку сварки з сусідками по кімнаті. "Я революціонер",- кричало щось в середині. А мозок говорив: "Мовчи, ато залишился зовсім без друзів".
Коли у Вас щось станеться неприємне, моя Вам порада - візьміть плеєр з улюбленою музикою, навушники і йдіть, куди очі бачать. Я, звичайно, це все зробити не могла. Але зі сльозами на очах витягнула з чемодана свій айпод і пішла на вулицю. Важко, гірко, неприємно... Коли пишу це, аж мороз по шкірі. Тоді ніби погода відчула мене: холодно, вітер і незрозумілий дощ не давали мені знайти щось потрібне у плеєрі. А я сиділа і слухала, слухала, слухала… Зараз навіть не згадаю, що саме. Але крізь весь цей морок я відчула на собі чийсь погляд. Я персона горда, ніби, випадково озирнувшись, побачила О. (я люблю його так називати, це неймовірно приємно). Він сидів на даху, пив зовсім не солодку каву і курив червоний Мальборо. Про ці вподобання О. я дізналась значно пізніше, ніж хотілося б.
Можливо, мені лиш здалось, що він тоді дивився у якусь далечінь, але серце моє сподівалось на інакше.
2.
Я не прихильниця саги "Сутінки", але, коли Вони заходили до їдальні, згадувався такий самий момент з найпершої частини. Вони всі такі ж зверхні і недосяжні. І він посеред них. Ні, я не закохалась, не подумайте, лиш мій погляд змінився назавжди.
Я була впевнена, якась із тих дівчат- його кохана.
"Але мені все одно- я його не кохаю, він мені навіть не подобається",- думки роїлись у голові.
Ніхто з дівчат-сусідок не мав здогадатись, не мав побачити спалах в моїх очах, а особливо цього не мав помітити Він.
3.
Катруся, певно, не пам'ятає, але вперше ми почали розмовляти на ганку нашого будинку.
Слово, ще кілька. Ми вирішили переміститись разом з усіма ближче до ватри.
Так дивно, я спілкувалась із нею лише кілька десятків хвилин, але посміхались ми одна одній неймовірно щиро, ніби знаємось вже дуже давно. Потім ми разом, обгорнувшись одним коциком, співали під гітару народні пісні.
К. розповіла мені про себе і про Них. Не хочу описувати кожну, не полюбила я дівтач із Ж. - занадто багато пафосу, як для такого міста.
Але мої очі засяяли, коли О., з роповіді К. виявився братом, її рідним братом. Дивний збіг. Чому саме з нею я так тісно почала спілкуватись? Але це лиш дурні здогади. Нехай залишаться десь глибоко в мені.
К. була дуже милою: її карі очі, які звели з розуму не одного семінариста, ніжна форма обличчя, пухкенькі губки і величезна кількість густого волосся, яке вона завжди ховала у хвостик.
Не хочу описувати О. Нехай мої вподобання залишаться зі мною. Можу лиш сказати, що вони із сестрою досить схожі. І як я не помічала цього раніше.
4.
"Він грає на гітарі. Цього не може бути. Якою я стала банальною. Всі дівчата люблять хлопців, які щось бренькають на шістьох струнах. Але я люблю ці звуки якось інакше. Моє серце стискається, коли чує навіть тихий звук його акустики",- я не розуміла, звідки ці думки. Що це означає?! Все! Треба заспокоїтись.
Я підходжу до нього і прошу зіграти. Він відмовляється.
"Ха-ха... як я могла на щось сподіватись. Дурна. Вже 20 років, а в голові - порожньо. Думала вона",- знову шум в голові. Я хочу забути це приниження. Але навіть потім я ще не раз каратиму себе за це. Але по-іншому - буду дорікати йому, бо відмовив, а сама в думках прокручуватиму: "Чому? Чому ти не побачив тоді мого погляду?"
Наступного дня О. вже знав моє ім'я. Кожне його звернення до мене було ніби феєрверком щастя. Але це були якісь порожні балачки, прохання. Як не дивно, я не пам'ятаю жодної. А Ви вже було подумали, що я все записувала?
За весь цей час я лише кілька разів чула, як він грає. Моє серце тануло...Боже! І знову ця банальщина. Він співав пісню гурту RadioHead "Creep" (тепер вона у мене на вхідних дзвінках мобільного). Щоб приховати щастя, я критикувала слова цієї пісні. Навіть не здогадуючись, що вони колись стосуватимуться мене.
Потім була кількагодинна прогулянка чужим містом. Можливо, я забула деталі нашої прогулянки по І.-Ф., а, можливо, хочу просто мовчати про те, що не можна словами сказати. Ні, не подумайте, на жаль, між нами нічого не було. Лише розмови про життя, музику, мене, його...
5.
Попрощались ми лиш теплими дружніми обіймами. Після того бачились лиш одного разу, зовсім трохи, але я намагалась спіймати його погляд. Даремно.
Я не маю права його кохати. У мене є інший. Вже три роки. Але, чи той він, хто мені потрібен? Знову ці дурні думки. Треба йти. До коханого, та чи до того?
́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360589
дата надходження 29.08.2012
дата закладки 29.08.2012
Неначе поряд ти - здається,
Хоч так далеко ти звідсіль,
Неначе голос ніжний ллється,
Здається відступає біль.
Я так реально відчуваю
Терпку солодкість твоїх губ,
Я так здивована до краю,
Благаю будь тут, приголуб.
І я себе вже забуваю
В руках невидимих твоїх,
Мені здається що кохаю,
Причарувати мене зміг.
Ти прочитаєш - зрозумієш
Як підкорив мене давно,
А ти цю мрію й сам лелієш
Про те, що разом буть дано.
То ж обніми мене за плечі,
Обсип цілунками ніжніш,
Прошепочи приємні речі,
А думки зайві всі полиш.
Лиш маревом мені являвся
В тумані розуму, мов цвіт,
Крізь сон ти розбудить боявся,
О ти мій дар, і ти мій світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357874
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 21.08.2012
Добре, якщо є таємний сховок,
Де мене чекаєш ти завжди,
Де зустрітись можем знову й знову,
Де в усім – твоїх очей сліди,
Де усе напоєне тобою,
Де розтануть вічності сніги.
Стала б я блакитною рікою,
Щоб в твої улитись береги!
2006/07/14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358636
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 20.08.2012
Поклич мене і я прийду,
Прийду…, як зірка перша ночі,
По ній до тебе шлях знайду
Цей шлях, що сон мені пророчив.
Своїм теплом тебе зігрію,
Бо так цього хотіла я,
Терпляча буду, ніжна…, я зумію
Тобі віддам усе… всі почуття,
Які лише до тебе відчуваю,
Добро і щирість..., кохання неземне…
Усе віддам…, ніщо не приховаю,
Лише поклич до себе ти мене
Повір, я все тобі віддам,
Ні крапельки не пошкодую,
Для тебе я величний храм
З кохання й пристрасті збудую
Ти в ньому будеш як в Раю
Тебе там щастя віднайде
А Я всього одне прошу:
«Поклич до себе ти мене…»!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357491
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 15.08.2012
Твоя шкіра зі смаком маслини…
Я проводжу по ній язиком…
По руці, по шиї, по спині…
Відчуваю всім тілом тепло.
Те тепло, що тече разом з кров’ю.
Те тепло, що тремтіння несе.
Те тепло, що зветься любов’ю…
Забуваю з тобою про все…
06.05.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356620
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 14.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.08.2012
ВІН: ВОНА:
Не вбивай почуття Ні, не хочу вже я
Цю основу життя Бути й далі твоя
Для закоханих в цілому світі Почуття ці пора нам забути
Лиш прошу: "Зачекай", Адже в тебе сім"я,
Не кажи: "Прощавай" Знаєш, й я не одна
Адже ми цим коханням зігріті. І минуле уже не вернути
Хоч таємне воно, А ця пристрасть шалена,
Все ж як добре вино, Що у тебе й у мене,
Перевірене часом й роками. Це всього лиш тілесні бажання
Невже хочеш усе Ну а справжня любов
Зруйнувати уже, Не прийде до нас знов
І забути, що було між нами. І не треба вдавати кохання
Це шаленство ночей, Бо зруйнуєм, що є,
Погляд милих очей, Просто згадуй мене,
І цілунки жагучо-казкові. Коли будеш дивитись на небо
Ще від мене не йди, Там десь наша зоря
Не кажи: "Відпусти", Світить ще із даля
Бо так добре купатись в любові. Та вона нам обом вже не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356777
дата надходження 12.08.2012
дата закладки 14.08.2012
« Ми заснемо разом, в полі, де немає думок, де існуємо тільки ми.
Стоп. Не треба слів. Вони зайві. Але ти говори, я люблю тебе слухати.
я люблю тебе. такого милого, з найкращою посмішкою.
Ти вранці кажеш, що любиш мене. я мовчу. Серце шалено грає свою пісню.
це не лірика, це барабани, тромбіти, трохи психоделу.
Сильне почуття в мені.
Кадр. Ми в полі. Сяє сонце. Ми лежимо і трави лоскочуть наші тіла.
ти зриваєш листя з дерев.
твої руки пахнуть травою.
я ніжно цілую тебе.
Знято.
наступний кадр. Ми їмо. Ти годуєш мене і вимазуєш.
ніжно витираєш рукою в куточку моїх вуст.
цілуєш. Я вже знаю, Що в той момент ти мене безмежно любиш.
Післяобідня прогулянка. Ми йдемо на річку.
купаємось і плещемось у воді.
на велосипедах проїжджають люди.
малята збіглись на сміх. Наш дзвінкий сміх.
вони теж посміхаються.
Ми щасливі.
в цьому кадрі немає будівель. Вже вечір.
ти віддав мені свою кофту. Обіймаєш мене.
ти не можеш сидіти без неї. Адже роса. Я змушую тебе вдягнутись.
і обійняти мене. так буде краще.
ми все ще в полі. Тільки тепер ближче до дороги.
іноді проїжджають втомлені машини. За кермом ще більш втомлені водії.
ми з ліхтариком розглядаємо нічне небо. Атлас у моїх руках.
зорі в моїх долонях. Ми шукаємо їх на безмежно - синьому полотні.
Більшому в мільярди раз.
більшому за всю планету.
та меншому за наше щастя.
Сон. День розморив мене і очі злипаються.
я кладу голову на твоє плече і слухаю тишу.
твоє дихання. Я ще не сплю, та очей відкрити вже не можу.
втома сильніша за мене. Ти вкриваєш мене ковдрою.вона така приємна на дотик.
я засинаю.ти забираєш волосся від моїх очей. Цілуєш в лоб.
серце б*ється швидше. я кохаю тебе. я прокинусь. Розбуджу тебе. і скажу, Що кохаю.
Ти кохаєш мене вранці , я тебе – ввечері.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349447
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 13.08.2012
Подаруй назавждИ мені літо,
Наше там залишилося диво.
І з любов*ю засіяні квіти,
Де кохання зі щастям бродило.
Зазирало у небо крилате,
Прилягало на травах без спину.
І щодень у душі було свято…
Я так вдячна за кожну хвилину.
Подаруй назавжди мені літо,
Хай висушує осені сльози.
А дощі, умиваючи віти,
Усміхатися зорями зможуть.
На осонні весь смуток розвіє,
І теплом доторкнеться пестливо.
Чи ж повірити в зраду посмію..?
Уміхнуся веселкою в зливу!
Подаруй назавжди мені літо,
Лише тут залишаюсь щаслива.
Я останні зберу наші квіти,
Де самотність іще не ходила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356045
дата надходження 08.08.2012
дата закладки 13.08.2012
Хай буде так, як ти схотів…
Але ти був, ось в чім халепа…
І до ста біса ніжних снів
Мені наснилося про тебе!
І без дзеркал, і без люстер,
Свічок і світлових нюансів
Я дійсно бачу й до тепер
В тобі однім свого обранця,
Але не бранця! Боже збав,
Хіба тобі вдягала пута?
Чи ти хоч мить мене кохав,
Формально, для сторонніх суто?
Чи ти хоч дрібку слів своїх
Зчитав не з книжки чи журналу?
А я пісок з під ніг твоїх
Як образ божий цілувала…
А я, шаленства не зреклась,
І за завіси не ховалась.
Єдина я, а не котрась!!!
Єдиною була й зосталась!!!
Та не для тебе, вибачай…
Ти сам схотів в фінальну сцену
Внести всі сльози, весь отчай…
Але без мене!!! Вже без мене…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70368
дата надходження 23.04.2008
дата закладки 12.08.2012
Отож, прощай! Ти вільний і нічий.
В любов фальшиву бавитись доволі!
Ти майстром був. Мене, невмілу, вчив,
Але давав лиш другорядні ролі!
О, як ти грав! – шикарно, наче бог!
Позаздрив би й Шекспір такій удачі.
Та від твоїх абсурдних перемог
Я лиш сміюсь тепер – уже не плачу…
Душа моя звільнилась від облуд,
Не в’яжу більше рани пишним бантом,
Ти звик новеньким дивувати люд,
Мені ж, мабуть, не вистачить таланту.
Отож, прощай! Ти ж так цього хотів –
Самотності гучної, бо для тебе
Життя – це гра, любов – і поготів.
Театр земний, на жаль, не бачить неба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351223
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 12.08.2012
Будуть тьмяними вранішні зорі
У ранковій імлі голубій.
Розбуджу, і навмисно поволі
Доторкнуся губами до вій.
Потону в ніжних запахах тіла
В досконалості форм і краси.
І принади сформовані, зрілі
Без жалю, ти мені віддаси…
У цю ніч не вдалося заснути,
Тому ласки продовжу усі –
Зацілую оголені руки,
Перші зморшки на яснім лиці.
28.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354523
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012
А в повітрі весна розсипає травневі щедроти,
І запахло нектаром нестримно-палкого бузку.
Щиро вдячна я Богу за Тво́ї щоденні турботи.
Саме Ти мене вчила безмежно любити весну.
Не забуду усмі́шки Твоєї, що сяє світанком.
Пам`ятаю, як плакали ра́зом серцями у такт.
А сьогодні весна заховалась у складках фіранки,
Щоб торкнутися рук, поклонитися Тво́їм літам.
Ти прости, що не часто для Тебе народжую ві́рші
І пробач, я не вмію шукати подячні слова.
Просто знай, Твої очі для мене в житті найрідніші.
І завжди Ти найвище звучиш у моїх молитвах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337008
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 25.07.2012
Я далеко від тебе. Між нами – міста.
І у серці моєму панує гроза.
Кілометри доріг. Недоспані ночі.
У дзеркалі бачу заплакані очі.
Я далеко від тебе. Сиджу на вікні
І дивлюˊся на місяць, що світить у тьмі.
Я так хочу, щоб й ти в цей хвилюючий час
Подивився на нього: він світить для нас!
Я далеко від тебе. День змінює день.
І не хочу я чути ніяких пісень.
Я лиш хочу почути від тебе: «Люблюˊ»,
І побачити знову усмíшку твоюˊ.
Я далеко від тебе. А очі твої
Я щомиті шукаю у шýмній юрбі.
Так довго ще буде, та знаю: минеться.
Тебе я побачу – й душа засміється!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352300
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 23.07.2012
Ти зайшов в її сад випадково,
Тебе вітер сюди заманив.
Розгорнулось вітрилами слово. –
Його шарм ніжні струни збудив.
І вона крок зробила назустріч,
Несучи сум життя на вустах.
Хоч була то удавана зустріч,
Стрепенулась душа, наче птах.
Ти її спонукав до польоту,
Ніжне серце зумів полонить,
Розтривожив збентежену цноту
І зцілив усе те, що болить.
Так багато знайшлося живого:
Схожих дум і вогню у словах.
Ти для неї – дарунок від Бога,
Як оазис в пустельних пісках.
Привітай цю щасливу подію,
Розбуди зорепад почуття.
Подаруй їй крилату надію,
Поверни їй жагу до життя!
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №11207198392
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351542
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Дощ пестить нічні калюжі...
Ця злива для нас остання. -
Вже завтра в чужому душі
Я змию твоє кохання...
Між нами повзе повільно
Солодка зваблива втома.
Вже завтра я буду вільна!
Вже завтра ти будеш... вдома.
Не зникне, мабуть, ніколи
У серці помийна яма...
Між твій поцінунок кволий
Вплітаю своє "ti amo"...
Вже завтра в чужому душі
Я змию твоє кохання...
...І смуток мене задушить...
Ця злива для нас остання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352033
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Назви мене якось по-іншому…
Назви мене по-особливому!
Не Яхве, не Вішну й не Крішна… ну
Назви, як завгодно, лиш милою!
Збуди мене вранішнім доторком,
Поклич мене звуками сповіді,
Допоки не зблисне аж током тим,
Який витанцьовує в проводі.
___
Вдягни не обручку й не пасочок,
Й не мрій натягнути окови!
В тепло загорни… (ну будь-ласочка!)
Й не бійся віддачі раптово…
(назви найласкавішим словом…)
20.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351982
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 21.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2012
Чекатиму світанку у очах
з надією, бо доля так веліла.
Уже не заховаєшся в дощах, -
Я їх пережилА, переболіла.
А віхола гуляє за вікном...
Тебе нема, а я усе - чекаю,
немов у чорно-білому кіно.
Біліють скроні...
Вірю.
І кохаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312187
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 21.07.2012
Я біля тебе хочу бути.
Не потім – зараз. У цю мить!
Хоча би голос твій почути –
А телефон, німий, мовчить…
В твоїх очах хочу тонути
І відчувати ніжність рук…
Я біля тебе хочу бути,
Щоб чути подих, серця стук…
Себе не можу зрозуміти:
Я і щаслива, і сумна.
Я біля тебе хочу бути
В цю мить – та зараз я одна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348440
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 21.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2012
Тебе замість кави з ранку,
Серед простирадел у ліжку,
Під півня пісню на ґанку
Спостерігати твою усмішку.
Хочу тебе на сніданок,
Із набитим тобою шлунком.
Закінчивши, на останок,
Запити твоїм поцілунком.
Тебе під мелодію вітру
На пікніку споживати,
Крізь задоволень палітру
Устами намалювати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340750
дата надходження 30.05.2012
дата закладки 21.07.2012
Зізнатись, інколи буває,
Я так ревную, просто край,
З середини аж розпирає,
А в мізках крик: "Пусте, нехай!"
І головне, все ж без причини,
Ти й приводів не додаєш:
Я скнара з мізками дитини,
Та ти ж не іграшка, авжеж.
В середині усе кипить
Коли ти поза полем зору,
В душі аж хлюпає, бурлить,
Бринить все нотами мінору.
Та раптом схаменуся я,
Обдумаю усе ретельно, чітко:
Ти ж початково не моя,
Тебе ж не посаджу я за решітку.
Не прив'яжу тебе до себе,
Зі мною з власної ти волі,
Ти вільна, як хмаринка в небі,
І я також - як вітер в полі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339737
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 21.07.2012
«…Полюби і зрадь через хвилину,
Та хоч на хвилину полюби!»
В. Симоненко.
Щаслива ти? Тоді чому сльозина
Так болісно рум’янцем потече…
Чому без крил у ранці знову спина
І біль колишній не на жарт пече…
Для чого дум у серці ціла сотня,
Навіщо знов виходиш до Збруча…
Нещасна ти. Нещасна, бо самотня
І гордість нас так рідко вируча…
31.08.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208690
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 21.07.2012
Бракує тебе. Може, тому так хмарно?
Може, тому серце заполонив дощ?
Я не втікаю. Навіщо? Я ж знаю: марно.
Краще сховаю смуток десь серед площ.
Бракує тебе. Хоч літо, а сонце не гріє.
Хтось ще шукає причин, однак їх нема.
Холодно. Вітер надворі і в серці ще віє.
Небо, невже мій діагноз - хронічно сама?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345853
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 20.07.2012
Це просто дощ. Ні, це не мої сльози.
То плаче небо. А причин нема.
В твоїй душі бурхливе літо, грози.
А у моїй, на жаль, іще зима.
Це просто дощ. І так сентиментально
Сидіти й слухати його сумні пісні.
А ти пробач. Не вмію ідеально
Без репетицій відповісти щастю: "Ні".
То просто дощ. Він тихий і спокійний.
Із ним простіше. З ним я не сама.
Він зовсім інший. Мабуть, просто вільний.
І знає все, хоча душа німа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339661
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 20.07.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.07.2012