: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.01.2015
Ти міг бути коли завгодно і ким завгодно.
або зовсім і не з'явитися, не відбутися.
я напевно всередині зовсім таки старомодна,
що боюсь (уявляєш?) просто тебе торкнутися.
Ніби може сполохати теплий раптовий дотик.
(наче вже й не маленька, а досі живу прикметами)
і в цю мить ти, такий неймовірний, сидиш навпроти,
а у мене під серцем метелики стали кометами.
На волоссі в екстазі застигли ранкові промені.
і впиваються в душу парфуми твої пасатижами...
Хто б подумати міг? Я для тебе була забороною,
і для тебе (так просто) навчилася бути ніжною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355480
дата надходження 05.08.2012
дата закладки 14.01.2014
мені було тихо.
так тихо буває тоді, як вмирає король.
і усе помирає хрестом розіп’явшись наголо.
моїх божевіль що боялись когось
хто пішов
предостатньо і більше.
тільки вирвані з коренем б’ються звиваються вірші!
тільки вирвані з коренем ми на дорозі течем
білою білою кров’ю, а може
то сніг
мені стало тихо.
як хтось обійшов мій жертовник і тричі.
і замовкли вірші і камлання і стогін і я.
обійшов мій жертовник і там припинили гудіння
дзвони костьолів
забулись,
де сторожі поранили стопи
щоб зоставити мармуром краплі
кольору мертвих гвоздик
для обох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459525
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 14.01.2014
я знов присвячена тобі як листя осені
печаллю святить знавісніле сльотне небо
так мало треба
щоб сокрушити на ніщо мене і брязкіт гільзи
мов злодій під подолами ховаєш
полатаного поперек свого пальта
я знов плющем горнусь у стіни пестощів
заплісняві́лих десь між пальців прісності
відмерши де похрещені кюветами
кадила тут що пахнуть божевіллям
висять під стелею
лампадне світло скроні
твої
цілує тихо
я знов присвячена тому хто листям осені
брудну калюжність святить непорочно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428981
дата надходження 02.06.2013
дата закладки 14.01.2014
К утру как и было,
Ничего не останется.
Будешь сидеть, глотая холод,
Принимая внутрь,
губы калеча.
В открытую форточку не глядя,
бросать мусор из головы.
Принимая все как данное,
Как досказанное,
как прошедшее,
как нежданное…
Прочищая пересохшее горло,
срываясь на крик,
Слушать ритм капель из крана,
Слышать сердце, под стук барабана.
Будешь держать свою долю в руках,
и считать секунды,
оглядываясь назад,
слышать, как ветер никого не предав,
исполняет соло.
И ноги под себя поджав,
на play едва нажав,
Вспомнить , как когда то играв,
Подпевала ничего не знав …
Вот бы вернуть,
хотя бы на миг,
Те дни, когда маленькой девочкой,
забираясь к папе на ручки,
даже не подозревала, о том,
кого оставят, а кого заберут…
***
Ветер тихо-тихо шумит,
и ближе к рассвету сбросив сон с густых ресниц,
расскажешь все мысли свои,
теням в ночи,
лучам солнца, светилу, когда дни…
собрав их в бутылку - бросишь в океан,
пока путник не подберет,
не прочтет,
не узнает.
пока странник, спустя тысячу лет,
прочитает...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472110
дата надходження 12.01.2014
дата закладки 14.01.2014
Однажды мне придется умереть,
За вас, родной, душою рассчитаться.
Вы, думаете, буду я реветь?
И бога умолять, чтоб здесь остаться?
Мой милый, а ведь не глупа я вовсе,
И в жизни мне во многом не везло,
Но вот давайте честно себя спросим,
К чему сейчас меня к вам унесло?
Ведь не спроста вы для меня любимый,
Как вспомню всех недоспанных ночей,
Что просидела я в любови мнимой,
Где пролила за вас я слёз ручей.
Но всё же, разве я не хороша?
Влюбилась в вас, как будто есть надежда,
Ну а в замен не требую гроша,
В этом я гений, иле же невежда...
В любови этой, ваша есть вина!
Ведь вы меня совсем не отвергали,
Теперь же поздно и любовь сильна.
А вы хоть бы себе уже не лгали.
О том, что я для вас одна из ста,
И что вы вовсе не меня желали.
Признайтесь, ведь я рядом не спроста.
У вас ведь тоже чувства запылали.
Я не спешу, не требую огня,
Могу и ждать, лишь только б рядом с вами,
Признайтесь, что вы любите меня…
Себе признайтесь, тихими словами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471310
дата надходження 09.01.2014
дата закладки 09.01.2014
Полезен спонтанный секс...
Полезен для мозга, тела
Как после диеты-кекс,
Который давно хотела
И девушкам, и парням
Поверьте, он правда важен
Когда все летит К х у я м...
И так, для здоровья, даже
Как сладок в экстазе стон
Безумный то "ох", то "ах"!
Любовь только, в этом всем,
Не стоит искать в трусах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460488
дата надходження 14.11.2013
дата закладки 14.11.2013
Вот женщина, которую он любит.
Зачем о нем мечтаю не пойму?
Его обман меня скорей погубит
Его любовь похожа на тюрьму.
Но так случилось, что ее он встретил
Из тысяч сот красивых женщин на земле
А вот меня...меня он даже не заметил
Хотя давно играла роль в его судьбе
Причудливы бывают игры судеб.
Мы стали друг у друга на пути.
Вот женщина, которую он любит!
Но просится опять ко мне прийти...
И чудятся мне слезы расставания
Вот вижу: дверь захлопнул и ушел
Минуты...нет секунды ожидания,
На нервах я глотаю валидол.
И женщина, которую он любит,
Сидит в слезах, холодный кофе пьет
И кто меня за ликование осудит?
От счастья сердце в небеса несет.
Когда нибудь я встречу ее в арке
И посмотрю в глаза совсем легко
Вот женщина с семьей гуляет в парке
Я — та, что отпустила к ней его.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415523
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 11.07.2013
"Ти просто є - мені цього достатньо..."
Несказаність розвісить ярлики,
Змайструє рамки, домалює маски...
Хто знає ще, крім нас, на що ми здатні?!
Нехай. Лиш пам'ятай-цей світ такий,
Яким ти дозволяєш йому стати.
І ти ще маєш що втрачати,
Тож бережи себе, будь ласка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435948
дата надходження 08.07.2013
дата закладки 08.07.2013
как я от вас устал!!!
я уже не могу...
поезд мой опоздал...
смерть у меня в долгу...
как этот мир нелеп...
как эта жизнь пуста...
...бог-справедлив,но слеп...
совесть-как взгляд,чиста...
книги,как Фрейд,мудры...
память-добра,как мать...
мысли-как бес,хитры...
чувства нежны,как блядь...
как я уже устал!!!
...нету конца стиху...
вздёрни меня,Христа!!!
...ом
мани
падме
хум...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338918
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 08.07.2013
З російської оте "ашипки"
Перекладають "памілкі".
А вам - питання на засипку:
Де чули ви слова такі?
А ось "язык", трудись у поті,
Переклад - ляпи, чи коржі,
Бо в них "язык", це й те, що в роті,
А наша "мова" - у душі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376694
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 09.11.2012
Чому, бува, втікає Муза?
Бо Муза - жінка, хто не знав.
Є зараз модне слово "лузер",
Що означає - ти програв.
Ти не приносив Музі квіти,
І ніжних слів не говорив,
І забував вночі зігріти.
Отож! Немає в світі див.
Щовечір з друзями у барі,
Щовечір - сцена "на ножах".
Вона ж хотіла бути в парі,
Вона хотіла - на руках.
Ти не водив її на шопінг,
Не показав їй островів,
На людях ляснув раз по попі,
Вона й пішла... Що ж ти хотів?
Живеш тепер один " від пуза",
А думка лізе все на ум:
Чому, коли покине Муза,
Душа стражда, на серці сум?
Розбиті склеїш ти частини,
Якщо засвоїв цей урок:
Для тебе гарні є новини -
Вона чекає на дзвінок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376698
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 09.11.2012
Палко, натхненно цілуй мої губи,
цілуй до затьмарення неба.
Від тебе жадаю солодкої згуби,
я згуби жадаю від тебе!
Цілуй мої щоки, вії, зап'ястя,
цілуй до кінця сього світу.
Бо знаєш, єдиний, нечуване щастя -
пізнати кохання літо.
Прокинулась. Третя. Поруч - нікого,
а губи цілунка просять.
Немає тебе, терпкого й п'янкого,
немає нас, голих і босих.
Бо ти вже далеко, та й я, напевно,
цураюсь самої себе.
Сумую за твОїм цілунком натхненним
й за сьомим безкраїм небом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340985
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 26.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2012
концентрація руху в глибинах твоїх годинників,
переповнені вщент маршрути годують чварами.
ми заварюєм сон з безнадійно твердих замінників
і готуєм до бою поснулі на завше армії.
розійшлися по швам асфальтовані недовулиці,
сто простягнутих рук на одну обмеженість.
хтось побачить з гори і собі розчулиться,
виплітаючи втомлено людськості це мереживо.
потім графік робіт поза серцем усе щільнішає,
місто зранку смакує безсоння за ніч розпатлане .
і направду ніхто тут не буде ставати іншою,
бо мовчання у горлі застрягло терпінням ватяним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366080
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 08.10.2012
Осінній вечір… Наш останній вечір…
Ні дотику, ні погляду… Чужі…
А так хотіла обійняти твої плечі,
Та ти пішов, і я вже на межі…
Хотіла потонути у очах,
Як і раніше у обійми впасти…
Тепер я десь блукаю у ночах…
Тебе шукаю… Вже «колишнє» щастя…
Я так надіялася, що мене зупиниш,
А ти пішов, й не обернувся в слід.
Кінець історії. Прощай. Давно вже фініш.
Прощай… Не розтопити в серці лід…
Від тебе я почула вже доволі.
Я не прийду, і ти вже не чекай.
Вже з цього дня не вірю я у Долю…
Словам твоїм не вірю… Вибачай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368601
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 07.10.2012
Це - просто сон вже вивчено напам'ять.
Один сюжет. Одні і ті ж слова.
Його так, власне, просто розгадати,
Бо я його не раз пережила.
Та знов і знов, частіше і частіше,
Із року в рік в житті немає змін.
А хтось-таки про це колись напише.
Без натяку, без фальшу, без причин.
Так дивно, так цікаво, нерозгадано
Чиїсь слова вживуться у папір.
І знову, знову стане холодно,
Чи то від тіней, чи гарячих зір.
Не знаю я, чи зможу розказати
Увесь той сум усіх прожитих снів.
Я вже не маю права забувати
Прощань з видінь однакових складів.
То ж просто сон, що вивчився напам'ять.
Ні, це не вірш, а це ТВОЇ слова,
Якими вмієш подумки страждати,
Бо ти це все не раз пережила.
06.10.10. 20:53
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214734
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 26.08.2012
Ось і все, це кінець,
а може лиш новий початок...
Усе стерлось нанівець...
Чи зможу знову я почати?
За мною - тільки пустота,
а перед мною йде дорога.
Позаду мене - самота,
попереду - нова тривога...
Я іду, я біжу,
і хоч не можу вже кричати,
з останнім подихом шепчу:
"Це лише новий початок..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359884
дата надходження 26.08.2012
дата закладки 26.08.2012
Давайте прошлого не вспомним,
Забудем, что была любовь,
Давайте чувства похороним,
Среди скалистых берегов.
Давайте все начнем сначала,
Не споря, кто был виноват,
И с края старого причала,
Обнявшись, проведем закат.
Вдоль полосы пустынных пляжей,
Я уведу Вас за собой,
Устав, на камень мы приляжем,
Нас убаюкает прибой.
Я буду Вас ласкать губами,
Вдыхать чуть сладкие духи,
И под небесными огнями,
Читать наивные стихи.
А утром мы, продолжив шалость,
Рассеем жиденький туман,
И поборов свою усталость,
Ворвемся в теплый океан.
Я Вам со дна достану краба,
И буду в шутку им пугать,
Смеясь, Вы скажете: - “Не надо!”,
Но право, хочется играть.
А рядом волны разбивая,
На водяной взбираясь, скат,
Чуть белым парусом кивая,
Нас поприветствует фрегат.
Давайте прошлого не вспомним,
Забудем, что была любовь,
Давайте чувства похороним,
Среди скалистых берегов.
Давайте все начнем с начала,
Не споря, кто был виноват,
И с края старого причала,
Обнявшись, проведем закат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11762
дата надходження 22.02.2006
дата закладки 16.08.2012
Любов згасає , мов сірник,
Який запалений в підвалі.
Мій погляд до згорання звик..
Збираю почуттів скрижалі.
Долонями вогонь ховаю,
Від хтивих і сирих вітрів!
Згорілі сірники тримаю,
Наступна книга - без листків.
В підвалі чахне Еустома..
Зникає мрій моїх заставка.
З’явилася сірчана кома,
І В’їлась в книгу, наче п’явка.
Стікає фарбами ікона.
На пальцях опік від вогню.
Усупереч усім законам -
Будь вічним полум’ям! Молю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353426
дата надходження 28.07.2012
дата закладки 31.07.2012
Зимовий день нічого не пророчив.
Губились спогади у нетрях самоти.
Прохожі поспішали, опустивши очі,
А я боялася твій погляд не знайти.
Уже весною пахло і цвіла душа
В романтиків заядлих і поетів.
До мене не приходила вона
І не співала од гучних, сонетів.
У душу крався невимовний страх
Згубити час, впустити шанс останній.
Шукала прихисток в чужих очах
Та не знайшла і натяк на кохання.
Хотіла здатися спокійна і байдужа
Всередині ж таївся розпач й біль...
Шукала я тебе, мій милий друже,
Однак не розпізнала образ твій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348504
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 11.07.2012
Так бракує чужого голосу,
Що нічого не вирішує...
Із галактики твого космосу,
Щоб забутись перед тишею.
І безглуздо чекати потяга
На платформі колишніх фраз.
Лиш уламками чи може протягом
Повернеться минулий час.
Заглушити бурхливі емоції,
Прокрутити ціле життя,
Розділити на рівні пропорції
Слова фальші і почуття.
Суд присяжних виносить рішення,
Неможливо ще щось довести
Ти не здатний змінити свідчення
І від кари не зможеш втекти.
Я ніколи не стану катом,
Бо і жертвою не була
Чи це доля твоя чи фатум
Але сам ти обрізав крил'а.
́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349583
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 11.07.2012